Міністри закордонних справ країн «Великої сімки» (G7) екстрено збираються у Парижі, аби узгодити нові механізми макрофінансової підтримки України. Окремим і надзвичайно гострим питанням на порядку денному стане ліквідація наслідків безпрецедентної російської атаки на стратегічний ядерний об’єкт – захисну арку Чорнобильської атомної електростанції. Для детального обговорення цих критичних викликів до французької столиці прибуде очільник українського зовнішньополітичного відомства Андрій Сибіга.
Дев’ятого листопада за ініціативи Франції, України та Європейського банку реконструкції і розвитку розпочнеться масштабна донорська конференція. Її головна мета – терміновий збір коштів на відновлення нового безпечного конфайнмента ЧАЕС. За попередніми розрахунками фахівців ЄБРР, на проведення комплексу ремонтних робіт знадобиться щонайменше 500 мільйонів євро. Ця колосальна сума необхідна для усунення пошкоджень, які виникли чотирнадцятого лютого 2025 року, коли російський ударний дрон цинічно протаранив захисне укриття над залишками зруйнованого четвертого енергоблоку. Країни G7 вже взяли на себе зобов’язання профінансувати понад половину витрат, пообіцявши виділити 260 мільйонів євро на реставрацію споруди. Наступного дня, десятого листопада, міністри «Групи семи» проведуть закриту сесію за участю Андрія Сибіги, під час якої предметно обговорять розширення систем протиповітряної оборони, виділення фінансових траншів та забезпечення стійкості енергетичного сектору України.
Для державного секретаря Сполучених Штатів Марко Рубіо ця європейська поїздка стане першим великим закордонним візитом після відчутної поразки Республіканської партії на проміжних виборах до Конгресу. Напередодні відльоту дипломат публічно підтримав суперечливе рішення Дональда Трампа щодо початку бойових дій проти Ірану, хоча саме цю військову кампанію багато впливових республіканців вважають головною причиною електорального фіаско партії. Рубіо також спробував заспокоїти громадськість, заявивши, що результати голосування жодним чином не послаблять переговорні позиції Вашингтона на міжнародній арені. Окрім того, він категорично спростував активні медійні чутки щодо своєї можливої відставки заради підготовки до президентських перегонів 2028 року.
Саміт у Парижі стане своєрідним лакмусовим папірцем для європейських союзників, які намагаються зрозуміти подальшу траєкторію зовнішньої політики Білого дому. Останніми роками відносини між США та Європою серйозно загострилися через митні війни, постійну критику європейських лідерів з боку Трампа, а також його одіозні геополітичні ініціативи. Хоча перехід американського парламенту під контроль демократів дає надію на стабілізацію партнерства, європейські дипломати серйозно стурбовані можливістю сепаратних кулуарних домовленостей.
Особливе занепокоєння європейців викликають останні дії Дональда Трампа на російському напрямку. Лише за кілька днів до зустрічі в Парижі господар Білого дому приймав у Вашингтоні російського переговірника без присутності будь-яких представників офіційного Києва. Після тих закритих консультацій Трамп недвозначно натякнув на наближення до укладення великої стратегічної угоди, яка безпосередньо стосуватиметься майбутнього як України, так і всієї Європи. Саме тому європейські лідери прагнуть за будь-яку ціну уникнути свого відсторонення від дипломатичних процесів, які можуть кардинально перекроїти мапу безпеки на континенті.
