У столиці Об’єднаних Арабських Еміратів 10 листопада розпочалися дипломатичні зустрічі щодо завершення російсько-української війни. Українська делегація вже провела перші консультації з європейськими партнерами та представниками НАТО. Наступним етапом мають стати тристоронні переговори України, США та Росії — перші в такому форматі з лютого 2026 року. Сторони планують обговорити припинення бойових дій, гарантії безпеки, територіальні питання та повернення військовополонених. Водночас Київ не очікує швидкого прориву.

Про це повідомляє «Ненька інфо» з посиланням на заяву голови української делегації Рустема Умєрова, Reuters та «Інтерфакс-Україна».

Уранці 10 листопада українські представники розпочали зустріч із делегаціями Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО та Європейської комісії. До консультацій також мають долучитися спеціальні представники американського президента Дональда Трампа — Стів Віткофф і Джаред Кушнер.

За словами Умєрова, головне завдання цих зустрічей — узгодити позиції союзників перед безпосередніми переговорами з Росією.

Українську делегацію очолює Рустем Умєров. До її складу увійшли керівник Офісу президента Кирило Буданов, його перший заступник Сергій Кислиця, народний депутат Давид Арахамія та представник військової розвідки Вадим Скібіцький.

Американську сторону представляють Віткофф і Кушнер, а російську делегацію очолює помічник Путіна Володимир Мединський. До неї також увійшли представники російського МЗС, Генерального штабу та розвідувальних структур.

Переговори заплановані на 10–11 листопада. Україна наполягає на чотирьох ключових напрямках: припиненні бойових дій, надійних післявоєнних гарантіях безпеки, економічному відновленні та гуманітарних питаннях.

Окремою темою стане можливість енергетичного перемир’я. На тлі масштабних російських атак Україна зацікавлена в припиненні ударів по критичній інфраструктурі.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про готовність України обговорювати взаємне припинення далекобійних ударів в обмін на енергетичне перемир’я.

Ще одним важливим напрямком є повернення українських військовополонених і цивільних заручників. Кирило Буданов заявив, що розраховує на практичні результати гуманітарних консультацій.

Як раніше писала «Ненька інфо», Буданов уже неодноразово наголошував на необхідності нових масштабних обмінів, однак Росія затягувала виконання окремих домовленостей.

Найскладнішим питанням переговорів залишаються території. За інформацією Reuters, Москва продовжує вимагати виведення українських військ із підконтрольної Києву частини Донбасу. Україна відкидає територіальні поступки та наполягає, що можливі домовленості повинні супроводжуватися дієвими гарантіями безпеки.

За даними західних медіа, американська сторона розглядає механізми післявоєнних гарантій, які могли б передбачати участь США та європейських держав. Однак конкретного погодженого документа поки немає.

Важливу роль у переговорах відіграє і Європа. Представники європейських країн не братимуть безпосередньої участі у тристоронньому форматі, але проводитимуть окремі консультації з Києвом та Вашингтоном.

Це має принципове значення, оскільки майбутні домовленості щодо України можуть безпосередньо впливати на безпеку всього європейського континенту.

Раніше «Ненька інфо» розповідала про заяву Трампа щодо можливої «великої угоди» після контактів із представниками Кремля.

Попри активізацію дипломатії, сторони залишаються далекими від компромісу. Україна не погоджується на передачу Росії своїх територій, тоді як Кремль продовжує висувати вимоги, які Київ вважає неприйнятними.

Американські представники сподіваються на просування переговорів, але не прогнозують підписання мирної угоди вже 10–11 листопада.

Нинішній раунд в Абу-Дабі може стати важливим етапом відновлення дипломатичного процесу, однак сам факт переговорів не означає досягнення перемир’я чи завершення війни. Головним результатом найближчих двох днів можуть стати конкретні домовленості щодо гуманітарних питань, механізмів припинення вогню та подальших переговорів.