П’ятниця
Листопад, 20

Глобальна система раннього попередження про ракетні пуски і місце України в новій архітектурі безпеки

У ніч на 13 жовтня 2026 року Росія випустила по Києву п’ять балістичних ракет. Вранці Володимир Зеленський пояснив, чому про цей удар місто не дізналося заздалегідь. «Був і доволі підлий удар балістикою по Києву – п’ять ракет, які влучили по цивільній інфраструктурі. Щодо цього удару, на жаль, не було попередження від партнерів», – написав Президент. Далі він написав: «Розвідувальні дані про запуск російських балістичних ракет допомагають рятувати життя людей. Це одне з найбільш критичних питань».

Увечері того ж дня ракети знову полетіли на Київ, і Офіс Президента повідомив, що Україна «уже вдруге цього тижня» не отримала попередження. Ще через день речник Повітряних сил Юрій Ігнат розповів LIGA.net, що попередження від партнерів знову надходять після двох днів, коли їх не було. За ці два дні стало видно, від скількох держав залежить сирена в Києві. Між стартом ракети в Росії і сигналом тривоги працюють супутники, радари і командні центри на різних континентах.

Президент відвідав київський пологовий будинок, який постраждав від трьох хвиль російських балістичних ракет у ніч на 25 вересня 2026 року; пацієнтки і медики перечекали атаку в укритті. Фото: Офіс Президента України, CC BY-NC-ND 4.0

Глобальна система раннього попередження щодня рятує українців, і Україна вже допомагає будувати нову архітектуру безпеки разом із партнерами.

Тепловий слід ракети, який супутник помічає за секунди після старту

Завдання в раннього попередження просте на словах: якомога раніше помітити ракету і передати дані тим, хто має її збити, і тим, хто має сховати людей. Міністерство збройних сил Франції описує цей ланцюжок у три шари. Першими спрацьовують інфрачервоні супутники: вони фіксують теплову пляму від двигуна ракети на старті ще до того, як її зможуть побачити наземні радари. Далі ракету ведуть потужні наземні радари, а загоризонтні станції стежать за низьколетючими крилатими ракетами. Усе це зводить у єдину картину командна система, яка аналізує загрозу, оголошує тривогу і координує перехоплення.

Найважливіші сенсори працюють на геостаціонарній орбіті. У США за цю роботу відповідає 2-га ескадрилья космічного попередження Космічних сил на базі Баклі в Колорадо. Її місія сформульована так: забезпечувати глобальне космічне попередження про ракетні пуски для США та союзних сил. Ескадрилья керує двома угрупованнями супутників, а центр управління місією в Баклі збудували 2002 року, коли старі супутники DSP почали замінювати сучаснішими SBIRS.

Супутник раннього попередження SBIRS на геостаціонарній орбіті, зображення художника. Ілюстрація: U.S. Air Force, суспільне надбання
Радіопрозорі куполи на базі Космічних сил Баклі в Колорадо, звідки США ведуть ракетне попередження для себе і союзників, 14 березня 2023 року. Фото: Senior Airman Danielle McBride / U.S. Space Force, суспільне надбання

Ця ескадрилья вже попереджала про реальний удар. На знімку з бази Баклі, зробленому в червні 2020 року, керівник Космічних сил генерал Джей Реймонд вручає прапор черговому розрахунку 2-ї ескадрильї. Саме цей розрахунок завчасно попередив про іранський балістичний удар по американській авіабазі Ейн аль-Асад в Іраку.

Сама служба з’явилася ще за холодної війни. Супутники програми DSP з початку 1970-х були основою американської системи раннього попередження про балістичні ракети. Уперше в реальній війні їх використали 1991 року. Під час операції «Буря в пустелі» американські військові, розвідка і космічні структури разом створили систему, яка за лічені хвилини попереджала про пуски іракських ракет увесь театр бойових дій та Ізраїль. Була й хибна тривога. 17 січня 1991 року, в день початку повітряної кампанії, попередження про «Скад» невдовзі після 4-ї ранку змусило бази в районі саудівського Дахрану вдягнути захисне спорядження, а згодом тривогу скасували, зазначає звіт Пентагону про ракетну війну в Перській затоці.

У тій самій війні вперше воювали і наземні перехоплювачі. Увечері 17 січня 1991 року комплекс Patriot провів перше успішне бойове перехоплення «Скада», зазначає історична служба Командування космічної і протиракетної оборони армії США. Через три десятиліття саме Patriot став головним українським засобом проти російської балістики. У ніч на 4 травня 2023 року в небі Київщини ним уперше збили російську аеробалістичну ракету Х-47 «Кинджал», яку випустив МіГ-31К з території Росії. «Вітаю український народ з історичною подією! Так, ми збили „не имеющий аналогов“ Кинджал! Patriot – сила», – написав тоді командувач Повітряних сил Микола Олещук. Утім, навіть Patriot встигає спрацювати лише тоді, коли оператори вчасно дізнаються про ракету.

За пів століття змінилося кілька поколінь супутників. Шостий і останній супутник SBIRS на геостаціонарній орбіті вивели в космос 4 серпня 2022 року, у розпал повномасштабної війни в Україні. Наступне покоління, Next-Gen OPIR, має поступово замінити SBIRS, і Lockheed Martin виготовляє два такі супутники, які мають бути готові до запуску у 2026 і 2027 роках.

Розвантаження шостого і останнього супутника SBIRS GEO-6 на базі Космічних сил на мисі Канаверал, 2 червня 2022 року. Фото: U.S. Space Force, суспільне надбання

Наземні радари стоять на півночі. Найпівнічніший працює в Гренландії, на базі Пітуффік, яку до 2023 року називали Туле. Тут 12-та ескадрилья космічного попередження обслуговує модернізований радар раннього попередження і має три місії: попередження про ракетні пуски, протиракетну оборону та стеження за космосом. Радар входить до мережі, яка передає попередження керівництву США через Центр ракетного попередження та NORAD, спільне командування повітряно-космічної оборони США і Канади.

Керівник Космічних сил США генерал Ченс Солтцман оглядає радар раннього попередження на базі Пітуффік у Гренландії разом із командиркою 12-ї ескадрильї космічного попередження, 6 квітня 2023 року. Фото: U.S. Space Force / DVIDS, суспільне надбання

Ще одна така станція працює на Алясці, на базі Клір. Там модернізований радар раннього попередження обслуговує 13-та ескадрилья космічного попередження, свідчать матеріали Космічних сил.

Модернізований радар раннього попередження на станції Космічних сил Кейп-Код у Массачусетсі, що входить до однієї мережі з радарами в Гренландії, на Алясці та у Файлінгдейлсі, 7 травня 2024 року. Фото: U.S. Space Force / DVIDS, суспільне надбання

Уся ця мережа працює цілодобово, але створювали її як національну американську систему. Тож хто ще отримає її дані, вирішують політики.

Радар раннього попередження на базі Королівських ВПС Файлінгдейлс у Північному Йоркширі, один із трьох радарів американської системи BMEWS разом з Аляскою і Гренландією, 2018 рік. Фото: Cpl Alex Scott / MOD, Open Government Licence

Закритий клуб країн, яким Вашингтон відкриває дані про пуски

Доступ до даних американських супутників щоразу погоджують окремо. Для цього у США існує окремий механізм спільного раннього попередження, Shared Early Warning. Як він працює, видно з документа Пентагону 2010 року: Міністерство оборони просило Конгрес про окремі повноваження, щоб створити таку спроможність для однієї союзниці, Чехії. Для кожної нової країни потрібна окрема домовленість.

Схожі домовленості є і в Азії. У листопаді 2023 року міністри оборони США і Південної Кореї привітали завершення тристоронньої домовленості з Японією про обмін даними попередження про північнокорейські ракети в реальному часі. Для Сеула і Токіо це означало, що вони бачать пуски КНДР одночасно з американцями.

У Європі американські сенсори вбудовані в протиракетну оборону НАТО. Альянс перелічує її опори: командний центр на авіабазі Рамштайн у Німеччині, американський радар у Кюреджику в Туреччині, комплекси Aegis Ashore у румунському Девеселу та польському Редзиково, а також чотири есмінці ВМС США, які базуються в іспанській Роті. У березні 2026 року ця система відпрацювала в бою: НАТО виявило, відстежило і перехопило іранські балістичні ракети, які летіли на Туреччину, а Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі наказав посилити протиракетну готовність по всьому Альянсу.

Захід сонця над базою ВМС США в Девеселу в Румунії, де розміщений комплекс Aegis Ashore протиракетної оборони НАТО, серпень 2019 року. Фото: Lt. Amy Forsythe / U.S. Navy, суспільне надбання

Щит НАТО будували майже чверть століття. Ще 2002 року на саміті в Празі лідери Альянсу доручили вивчити, чи можна захистити територію і населення НАТО від балістичних ракет. Рішення будувати територіальну протиракетну оборону ухвалили в Лісабоні 2010 року, румунський Девеселу став до ладу в травні 2016-го, а початкову боєздатність, яка охоплювала лише південний схід Альянсу, проголосили на саміті у Варшаві в липні 2016 року. Спільним коштом НАТО фінансує лише системи управління, а перехоплювачі й сенсори надають окремі країни на добровільній основі, і ключові з них, радар у Кюреджику та комплекси Aegis, американські.

Польську частину щита передали під командування Альянсу останньою. Церемонію передачі комплексу Aegis Ashore в Редзиково під повноваження НАТО ВМС США провели 13 листопада 2024 року, і відтоді повністю боєздатна американська система працює на оборону всього Альянсу.

Командний центр комплексу Aegis Ashore на базі ВМС США в Редзиково в Польщі, серпень 2019 року. Фото: Lt. Amy Forsythe / U.S. Navy, суспільне надбання

Між США і Росією теж є лінія для повідомлень про пуски. Коли 21 листопада 2024 року Росія вперше вдарила по Дніпру експериментальною ракетою середньої дальності «Орєшнік», заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх підтвердила, що США отримали коротке попередження про пуск «через канали зменшення ядерного ризику». Цей канал існує, щоб жодна з ядерних держав не сприйняла чужий пуск за початок ядерної атаки. Україна в такій розмові участі не бере.

Удруге «Орєшнік» прилетів в Україну в січні 2026 року, і цього разу його ціллю став захід країни. О 23:47 8 січня ворог завдав удару по об’єктах інфраструктури у Львові балістичною ракетою, яка рухалася зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину, повідомили Повітряні сили. Львів лежить за кілька десятків кілометрів від кордону з Польщею, тож такі пуски стосуються і сусідів України.

Двадцять шість років тому Вашингтон і Москва домовлялися про більше. У червні 2000 року в Москві Білл Клінтон і Володимир Путін підписали меморандум про створення спільного центру обміну даними систем раннього попередження і повідомлень про ракетні пуски. Ідея виросла із заяви Клінтона і Бориса Єльцина 1998 року. Чверть століття потому Росія б’є балістикою по Україні, а єдиним прямим зв’язком між ними щодо пусків так і залишився вузький канал зменшення ядерного ризику.

Радянська спадщина під Мукачевом і в Севастополі та розрив із Москвою у 2008 році

У 1990-х Україна сама постачала такі дані. На її території залишилися дві радянські радіолокаційні станції системи попередження про ракетний напад, у Мукачеві та Севастополі. У лютому 1997 року уряди України і Росії підписали угоду про засоби систем попередження про ракетний напад і контролю космічного простору, за якою ці станції працювали на російську систему.

Зруйнований приймальний корпус радянського радіолокаційного комплексу «Дар’ял-УМ» системи попередження про ракетний напад поблизу Мукачева, 2003 рік. Фото: VargaA / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0

Першою від співпраці відмовилася Москва. 25 січня 2008 року Державна дума Росіїденонсувала міжурядову угоду з Україною про засоби систем попередження про ракетний напад і контролю космічного простору. Київ відповів власним рішенням. 13 серпня 2008 року Віктор Ющенко підписав указ про припинення для України дії ще й угоди 1992 року про засоби систем попередження про ракетний напад і контролю космічного простору. Наступної зими станції зняли з бойового чергування опівночі 26 лютого 2009 року.

Сьогодні частину даних про старти російських ракет Україна отримує від партнерів, і українська влада говорить про це відкрито.

Покинута радянська радіолокаційна станція системи попередження про ракетний напад «Дніпро» в Севастополі, 2014 рік. Фото: Axelode / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0

Розірвавши з Москвою, Україна обрала інший шлях: замість радянських станцій вона спирається на дані західних партнерів і будує з ними спільну оборону.

У березні 2025 року цей обмін ставили на паузу. Тоді директор ЦРУ Джон Реткліффпідтвердив в ефірі Fox Business, що США поставили на паузу військову допомогу і обмін розвідданими з Україною. Сам Реткліфф тоді сказав, що пауза «мине», але вона показала головне: доступ до попереджень залежить не від того, що бачать супутники, а від політичних рішень у Вашингтоні.

Зазвичай про цей обмін публічно майже не говорять. Влітку 2026 року Президентзвертався до українців зі словами, що «знаємо від розвідок та партнерів, що росіяни приготували ракети для нового масованого удару». Тому про два дні без попереджень у жовтні Президент сказав окремо.

Дорога тривоги від сигналу партнерів до застосунку в кожному смартфоні

Для раннього виявлення пусків балістичних ракет Україна наразі використовує орендовані супутники або дані партнерів, а наземна протиповітряна оборона працює на висотах приблизно до 30–40 кілометрів, пояснив у квітні 2026 року в інтерв’ю РБК-Україна голова підкомітету оборонного комітету Верховної Ради Федір Веніславський.

Останню ланку цього ланцюжка українці бачать на екранах своїх телефонів. Застосунок «Повітряна тривога» запустили 1 березня 2022 року, на шостий день повномасштабного вторгнення. Його зробили компанія Ajax Systems за ініціативою ІТ-компанії Stfalcon і за підтримки Мінцифри, а інформацію про початок і завершення тривог він отримує «з перших вуст», від обласних адміністрацій. Спершу в застосунку було лише 12 областей.

Засновник Stfalcon Степан Танасійчук згадував, як усе починалося. «Ідея застосунку виникла на третій день повномасштабної війни», – розповів він DOU. Розробку почали недільного ранку 27 лютого, і вже за кілька днів з’ясувалося, що застосунком користуються 40 тисяч людей лише в Хмельницькій області. Принцип роботи він пояснив так: «За сповіщення у застосунку відповідають ті ж люди, що й за сирену за вікном».

Кияни ховаються від обстрілів на станції метро, 2022 рік. Фото: Київська міська рада, CC BY 4.0

Між інфрачервоним спалахом над російським полігоном і сповіщенням у телефоні українця стоять супутники партнерів, американські командні центри, канали обміну розвідданими і власні українські системи оповіщення, і збій у будь-якій ланці коштує людям хвилин на укриття.

Проти балістики Україна діє разом із партнерами. Для захисту від дронів, які летять низько і повільно, вона створила власну систему, і її тепер вивчають у НАТО і США.

«Небесна фортеця» з тисяч мікрофонів, яку американські генерали ставлять у приклад НАТО

Супутник бачить старт балістичної ракети, але «шахеди» летять низько і повільно, а Росія випускає їх десятками за один раз. Тут уже інші армії вчаться в України.

Командувач ВПС США в Європі та Африці генерал Джеймс Гекер ще 2024 рокурозповідав Defense One, що концепцію «Небесної фортеці» придумали двоє українських інженерів у гаражі. Вони закріпили мікрофон і мобільний телефон на стовпі, щоб слухати дрони. Тоді таких сенсорів було близько 9,5 тисячі, вони передавали маршрут цілі мобільним вогневим групам просто на планшет. У січні 2026 року аналітичний центр НАТО з вивчення досвіду вже оцінював «Небесну фортецю» приблизно в 14 тисяч сенсорів. А Армія США у квітні 2026 року опублікувала окреме дослідження про українські акустичні мережі «Небесна фортеця», Zvook та FENEK, які тисячами пасивних сенсорів виявляють дрони і наводять на них оборону.

Західних військових здивувала ціна. Кожен акустичний сенсор, за оцінкою Гекера, коштує приблизно 400–500 доларів, а вся мережа обходиться дешевше, ніж пара ракет до Patriot, писав Defense One. Генерал навів і приклад з бою: коли Росія випустила по Україні залп із 84 дронів, система допомогла збити всі, крім чотирьох. «Людина з шістьма годинами навчання може їх збивати», – сказав Гекер, закликавши командувачів ВПС країн НАТО шукати такі самі дешеві і творчі рішення. Розробників «Небесної фортеці» запросили продемонструвати систему на авіабазі Рамштайн, а Румунія провела власні випробування.

Аналітики НАТО детально описали, як працює мережа. Сенсори «Небесної фортеці» за допомогою штучного інтелекту триангулюють звук і можуть визначати місце артилерійського пострілу на відстані до 25 кілометрів, а також вести низьколетючі «шахеди». Комплекс із п’яти сенсорів важить близько 25 кілограмів і його розгортають одна-дві людини, описує документ Об’єднаного центру аналізу уроків НАТО. Головна перевага, на думку авторів, у пасивності: такі сенсори нічого не випромінюють, тож їх важко виявити і заглушити засобами РЕБ, а втрата окремих датчиків лише частково знижує ефективність мережі. Український підхід документ називає моделлю «для інших країн, які стикаються з подібними асиметричними загрозами».

Навесні 2026 року цей досвід знадобився на Близькому Сході. Наприкінці березня Зеленський зустрівся з трьома командами українських експертів, які ділилися досвідом протидії дронам у Саудівській Аравії, ОАЕ та Катарі. Там же міністерства оборони України і Саудівської Аравії підписали домовленість про оборонне співробітництво, а начальники генштабів України і Катару уклали десятирічну угоду.

Почесна варта зустрічає Володимира Зеленського під час близькосхідного візиту наприкінці березня 2026 року, коли українські експерти ділилися з країнами регіону досвідом протидії дронам. Фото: Офіс Президента України, CC BY-NC-ND 4.0

Український досвід виявлення дешевих повітряних загроз тепер вивчають армії, які самі мають супутники раннього попередження.

Європейська програма JEWEL і коаліція FREYJA, де Україна відповідає за перехоплювач

У Європі теж думають, як не залежати від одного джерела даних. Французьке міністерство прямо визнає, що Європа сьогодні покладається на американські системи раннього попередження. Тому 15 жовтня 2025 року міністерка збройних сил Франції Катрін Вотрен і міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус підписали лист про наміри щодо ініціативи JEWEL, першої європейської системи раннього попередження. Кожна країна має вивести на геостаціонарну орбіту один або два супутники, а початкову спроможність космічного сегмента планують на початок 2030-х років. Дві національні системи з’єднає спільна мережа для обміну даними в реальному часі, а французька і німецька команди мають просувати JEWEL серед інших європейських партнерів, щоб зрештою створити загальноєвропейську систему.

Перші кроки до власної системи Європа зробила ще раніше. Ще в листопаді 2019 року в межах оборонної співпраці ЄС PESCO стартував проєкт TWISTER, мета якого – створити європейську космічну систему раннього попередження, що виявлятиме і супроводжуватиме загрози, перш ніж передати їх наземним радарам. Розробку частково фінансує ЄС. Проєкт ODIN’S EYE II, який очолює німецька компанія OHB, отримав з Європейського оборонного фонду до 90 мільйонів євро на розробку європейської космічної системи раннього попередження про балістичні і гіперзвукові ракети.

У новій європейській архітектурі Україна – співзасновниця. 13 липня 2026 року в Парижі Україна і дев’ять держав, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія, заснували Інтегровану антибалістичну коаліцію. Ролі в ній розподілені чітко: Україна дає ключовий елемент, протибалістичну ракету-перехоплювач, а партнери забезпечують сучасні радари, сенсори та інші компоненти. Разом вони складають спільний проєкт FREYJA, до якого вже долучилися Kongsberg, Thales, Safran, MBDA, Saab, Diehl, HENSOLDT, Leonardo та інші виробники.

Президенти України та Франції Володимир Зеленський і Емманюель Макрон перед презентацією Антибалістичної програми в Парижі, 13 липня 2026 року. Фото: Офіс Президента України, CC BY-NC-ND 4.0

Зеленський пояснив тоді, що Україна завершує роботу над протибалістичною ракетою для цієї системи, і висловив сподівання, що FREYJA запрацює протягом 12 місяців. Попит на протибалістичну оборону у світі, за його словами, досі перевищує можливості виробників, навіть попри нарощування випуску Patriot, SAMP/T, IRIS-T і NASAMS.

Перша зустріч щодо реалізації Антибалістичної програми FREYJA в Парижі, 13 липня 2026 року. Фото: Офіс Президента України, CC BY-NC-ND 4.0

Наступним кроком Україна бачить космос. Найперше, на думку Федіра Веніславського, ідеться про раннє виявлення пусків і попередження населення про ракетні удари, зокрема аеробалістичними ракетами. «Траєкторія ракети «Орєшнік» проходить на висоті понад 100 кілометрів, тобто в космосі», – наголосив депутат. Збити одну ракету-носій на висоті понад 100 кілометрів, за його словами, значно простіше, ніж намагатися знищити шість гіперзвукових маневрових бойових блоків під час їхнього зниження. Тому в парламенті обговорюють створення Космічних сил, а Міністерство оборони ще 2025 року утворило Директорат космічної політики.

США тим часом оновлюють власну систему. У січні 2025 року Дональд Трамп підписавуказ про протиракетний щит для Америки, який згодом назвали «Золотим куполом». Документ вимагає прискорити розгортання космічного шару сенсорів для відстеження гіперзвукових і балістичних ракет. Він також передбачає розробку угруповання космічних перехоплювачів, здатних уражати ракети ще на активній ділянці польоту, тобто одразу після старту, а архітектуру такого щита міністр оборони мав представити протягом 60 днів.

Свої супутники розвиває і Китай. Пентагон у грудні 2025 року оцінив, що китайські інфрачервоні супутники раннього попередження здатні виявити міжконтинентальну балістичну ракету протягом 90 секунд після старту, а командний центр отримує тривогу за три–чотири хвилини. Власні «очі» на орбіті вже мають США і Китай, а Європа тільки будує свої.

Спільний щит, у якому жодна держава вже не захищається поодинці

Головні сенсори раннього попередження, супутники на геостаціонарній орбіті і великі радари на краях Північної півкулі, досі належать США. Дані з них отримують ті, з ким Вашингтон уклав окремі домовленості, і цей доступ можна обмежити політичним рішенням. Росія тримає з США власний канал повідомлень про пуски, а Україна після розриву з Москвою у 2008 році зробила ставку на співпрацю із Заходом.

За роки війни роль України помітно зросла. За кілька днів після вторгнення вона збудувала власну систему оповіщення, яка доносить попередження до кожного телефону, згодом розгорнула мережу з тисяч акустичних сенсорів проти дронів, а тепер створює протибалістичну ракету для європейської коаліції. Україна думає і про власні очі в космосі, а Європа будує свої супутники, щоб не залежати від одного союзника.

Нова архітектура безпеки – це мережа, у якій американські супутники, європейські радари й український досвід мають працювати разом, а два жовтневі дні без попереджень показали, чого коштує кожна прогалина.

Цікаве

Пов’язані статті

АРМА оголосило повторний конкурс на управління готелем Ribas Karpaty...

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) повторно виставило на конкурс з відбору управителя арештований готельний комплекс Ribas Karpaty, розташований у селі Поляниця (курортна зона Буковель) Івано-Франківської області. Актив пов’язують із колишнім заступником начальника Київської митниці. Головні деталі активу та умови конкурсу: Характеристики об’єкта: Готельний комплекс загальною площею 2 767 кв. м розрахований на […]

«Говоріть польською!»: жінка побила українських дітей і вихваляла Путіна

У Польщі перед судом постане 26-річна жінка, яку звинувачують у нападі на українських дітей через їхнє походження. За версією слідства, вона принижувала шістьох підлітків, вимагала розмовляти польською мовою, а згодом побила трьох із них. Під час конфлікту жінка також публічно схвалювала російську війну проти України. Тепер їй загрожує до п’яти років ув’язнення із можливим посиленням […]

Рекордні 589 мільйонів дітей живуть у зонах конфліктів: звіт...

У звіті неурядової організації «Врятуймо дітей» (Save the Children) Stop the War on Children 2026, оприлюдненому 19 листопада 2026 року, зазначається, що 589 мільйонів дітей у світі проживали у зонах збройних конфліктів у 2025 році — це найвищий показник за весь час ведення такої статистики з 1990 року. Дослідження базується на десятому щорічному аналізі Інституту […]

Новий фінансовий щит: Єврокомісія готує кредит на €45 мільярдів...

Європейська комісія готується зробити масштабний фінансовий крок для підтримки української економіки в умовах затяжної війни. Вже цієї середи Брюссель офіційно запропонує країнам-членам Європейського Союзу надати Україні додатковий кредит у розмірі 45 мільярдів євро. За даними авторитетного видання Financial Times, яке посилається на власні обізнані джерела, цей пакет фінансової допомоги буде залучений під надійні гарантії спільного […]

884 удари за одну добу: Росія влаштувала пекло на...

Протягом 13 листопада російська армія завдала 884 удари по Запорізькій області. Загинули троє людей, серед яких дитина, ще 62 мешканці отримали поранення. Серед постраждалих — восьмеро дітей. Під ворожим вогнем перебували 48 населених пунктів регіону, а кількість повідомлень про пошкоджені будинки, автомобілі та інфраструктуру перевищила пів тисячі. Про масштаби обстрілів уранці 14 листопада повідомив співголова […]

У Львові дитина проковтнула стоматологічний бур під час лікування...

У Львові під час проведення стоматологічних процедур в одній із клінік дитина проковтнула металевий стоматологічний інструмент — бур. Сторонній предмет потрапив до шлунково-кишкового тракту хлопчика, що призвело до ускладнень і потреби в терміновому хірургічному втручанні. Головні деталі інциденту та стан дитини: Хід подій та локалізація інструмента: Під час лікування зубів стоматологічний бур випав і потрапив […]