Gorchitsa.info

Категорія: ВАЖЛИВО

  • Постачальник РЕБ для ЗСУ Contra Drone виводить надприбутки через криптогаманці

    Постачальник РЕБ для ЗСУ Contra Drone виводить надприбутки через криптогаманці

    Бренд виробників Contra Drone, за яким стоять ділки Яковчук Андрій Юрійович з Нетишина Хмельницької області та киянин Юрков Тимофій Олександрович заполонили інтернет рекламою своїх “чудо-РЕБів”.

    За інформацією ЗМІ, Андрій Яковчук та Тимофій Юрков цілеспрямовано проплачують рекламу в Google, Instagram, Facebook і коли боєць на передовій намагався знайти РЕБ, пошук видає тільки Contra Drone. Завдяки проплаченій рекламі та “монополізму” у видачі пошукових систем українські військові часто купують РЕБи Contra Drone, але замість захисту від ворожих дронів отримують тільки “головну біль”.

    Показовим в даному плані є кейс закупки РЕБ через благодійний фонд “Anti-drone Ultra” на 6 діапазонів, на які бійці зібрали гроші – понад 230 тисяч гривень. Продавець – “Флай-груп Україна”, який належить Андрію Яковчуку та Тимофію Юркову. Ось тільки обіцяний захист виявився фікцією. За словами військових, “діапазони закриває дуже з великими прогалинами, а рівень перешкод дуже низький”.

    Крім того, придбаний у Яковчука Андрія Юрійовича та Юркова Тимофія Олександровича пристрій РЕБ швидко вийшов з ладу, відповідно військові звернулися до “підтримки” Contra Drone. Незважаючи на явний “брак” Андрій Яковчук та Тимофій Юрков відмовились ремонтувати пристрій, заявивши, що “модулів на заміну немає, і невідомо, коли будуть”.

    Більше того, на запитання, який саме модуль потрібен, щоб бійці спробували знайти його самостійно, Яковчук Андрій Юрійович та Юрков Тимофій Олександрович відповіли: “не можемо надати інформацію, комерційна таємниця”.

    Водночас, як ми раніше повідомляли,  отримані надприбутки від продажів продукції РЕБ вкрай сумнівної якості Андрій Яковчук та Тимофій Юрков виводять на криптогаманці.

    Йдеться про ФОП Яковчук Андрій Юрійович та ТОВ “Флай-Груп Україна”.  Статутний капітал ТОВ “Флай-Груп Україна”, яка перемагає в державних тендерах, становить лише кілька тисяч гривень. Пры цьому Андрий Яковчук бере участь у численних тендерах на закупівлю обладнання РЕБ для Сил оборони України. Кошти виводяться через підконтрольні ФОП за послуги за допомогою криптогаманців.

    Зокрема, для виведення коштів Андрієм Яковчуком та Тимофієм  Юрковим були задіяні наступні гаманці:

    TQRanfgt4s3HWhgcAni9WZ8A1MzWHEHXLG
    TNEQXrk6MVVndX2uGhbSTc5jU7CQCh4Wkj
    TCNTgoZydp4RS5CzRWsJsVNFJch8225B1u
    TQRanfgt4s3HWhgcAni9WZ8A1MzWHEHXLG
    TQ9vrVjiE1xBiicrEsHxhcYzwcXZ3ceReq
    TNDBwWRMNpkX1Q4FFwvBpFc4dF2RhFX6vV
    TRkxheaSHWe1nP5gio6wr9whBtRK9VSUKE
    TADRdyt7ag5Wd9tUxQinJtKwMqbr2YGjTz
    TXyjLJSCm6fZXDEkKooBFFSS5KtLc2rZuP
    TNDBwWRMNpkX1Q4FFwvBpFc4dF2RhFX6vV
    TNyhUtWzRp2APvx3NSHzBaNVbbfrmZQyRB
    TM2oxeouRD7rpKAoDaFyt81LWibWREh8m4
    THxs9P8T8gdxT8siixxzLYCBCXt42BQCzx

    Щоб розуміти масштаб наживи Андрія Яковчука на українських військових, варто згадати, що Яковчук може дозволити собі витрачати сотні тисяч гривень на відпочинок.

    Зокрема, відповідно до опублікованих документів, родина підрядника Міноборони Андрія Яковчука  витратила 1 млн гривень, На відпочинок у Європі витратити ще 932 тис. гривень.

     

     

  • Резонанс у Середземномор’ї: Лівія офіційно заперечує надання військової бази для ударів по російському флоту

    Резонанс у Середземномор’ї: Лівія офіційно заперечує надання військової бази для ударів по російському флоту

    Тема розширення географії асиметричних операцій українських сил отримує нові дипломатичні обриси. Офіційний Триполі різко відреагував на публікації в західних медіа щодо можливого використання військової інфраструктури в північно-західній частині країни.

    Заява Міністерства оборони Лівії

    Як повідомляє Le Figaro та інші провідні європейські видання, міністерство оборони Лівії виступило з категоричним спростуванням інформації про те, що територія країни чи військові об’єкти задіємі у військових операціях проти третіх сторін.

    Раніше в інформаційному просторі з’явилися повідомлення з посиланням на CNN про те, що українські фахівці нібито використовують базу в Місураті як плацдарм для запуску безпілотників по суднах російського «тіньового флоту» в Середземному морі.

    «Міністерство оборони Лівії бере до відома публікації та категорично заперечує наявність будь-яких угод, домовленостей чи координації, які дозволяють використовувати військову базу в Місураті або будь-який інший національний об’єкт для проведення атак поза межами суверенних місій лівійської держави», — йдеться в офіційній заяві відомства.

    Контекст та попередні інциденти в регіоні

    Питання безпеки в акваторії Середземномор’я привернуло пильну увагу на тлі березневих подій, коли неподалік від лівійського порту Сирт зазнав атаки російський танкер-газовоз «Арктик Метагаз». Тоді Москва офіційно звинуватила українську сторону в нападі із застосуванням морських дронів, запущених з африканського узбережжя, що стало черговим свідченням глобалізації протистояння та спроб перекрити канали фінансування російської військової машини через транспортування нафти й газу в обхід санкцій.

     

  • Міжнародний контроль над корупцією: західні партнери вимагають від НАБУ досьє на українських силовиків, причетних до «кришування» кол-центрів

    Міжнародний контроль над корупцією: західні партнери вимагають від НАБУ досьє на українських силовиків, причетних до «кришування» кол-центрів

    Розслідування масштабної мережі нелегальних шахрайських кол-центрів виходить на міжнародний рівень. Унаслідок нещодавніх арештів та угод зі слідством, які уклали фігуранти справи, міжнародні партнери України виявили предметний інтерес до можливих покровителів цього тіньового бізнесу у високих кабінетах.

    Запит щодо ключових силових структур

    Як стало відомо з інсайдерських джерел, представники міжнародних партнерів офіційно звернулися до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) із запитом на надання повної інформації про співробітників правоохоронних органів, які можуть бути причетні до забезпечення роботи, фінансового обліку чи прямого «кришування» незаконних кол-центрів.

    У сферу особливої уваги західних партнерів потрапили не лише підрозділи національної поліції, а й відомства, які за статусом мають боротися з кіберзлочинністю та захищати державну безпеку. Зокрема, йдеться про:

    • Департамент кіберполіції Національної поліції України;
    • профільні підрозділи та посадових осіб Офісу Генерального прокурора;
    • Департамент кібербезпеки СБУ.

    Наслідки для реформи правоохоронної системи

    Такий безпрецедентний запит свідчить про те, що західні донори та міжнародні партнери України тримають під жорстким контролем антикорупційні розслідування. По суті, йдеться про перевірку всієї вертикалі, яка мала б ліквідовувати шахрайські мережі, натомість отримувала частку від їхніх мільйонних прибутків.

    Очікується, що передача цих досьє НАБУ закордонним партнерам може призвести до серйозних кадрових рішень та нових гучних підозр на найвищому рівні вже найближчим часом.

  • Дипломатична пауза: у кремлі прокоментували перспективу участі Путіна у грудневому саміті G20 у США

    Дипломатична пауза: у кремлі прокоментували перспективу участі Путіна у грудневому саміті G20 у США

    Питання потенційної участі російського керівництва у майбутньому саміті «Великої двадцятки» (G20), який має відбутися у грудні цього року в американському Маямі, залишається відкритим і наразі навіть не є предметом офіційних обговорено. Кремль намагається тримати інтригу та демонструвати дистанціювання від американського майданчика на тлі загострення глобального протистояння.

    Позиція Москви щодо саміту в Маямі

    Як заявив помічник президента рф Юрій Ушаков, наразі можливість поїздки володимира путіна на саміт G20 «поки навіть не обговорювалася». Подібна риторика Кремля свідчить про те, що москва ретельно зважує ризики участі у заходах, які проходять на території Сполучених Штатів, особливо у період безпрецедентного геополітичного напруження та санкційного тиску.

    Заява кремлівського представника пролунала у відповідь на нещодавню ініціативу Президента України Володимира Зеленського, який публічно оголосив про готовність особисто прибути до Маямі на саміт лідерів G20, аби провести прямий діалог щодо шляхів припинення війни та реальних кроків до безпеки.

    Дипломатичний галас навколо заокеанського форуму

    Саміт «Великої двадцятки», організація якого у США вже викликає чимало дискусій та суперечок у міжнародних колах, стає черговим полем для великого дипломатичного торгу. У той час як українська сторона прагне використовувати будь-які міжнародні платформи для тиску на агресора та просування формули миру, кремль демонструє зневажливу або вичікувальну позицію, намагаючись зберегти простір для подальшого шантажу Заходу новими військовими ескалаціями.

     

  • Ядерний шантаж у Нью-Делі: Путін вибухнув погрозами на адресу Заходу через можливе введення військ в Україну

    Ядерний шантаж у Нью-Делі: Путін вибухнув погрозами на адресу Заходу через можливе введення військ в Україну

    Кремлівський диктатор продовжує використовувати міжнародні майданчики для чергових хвиль ескалації та прямих погроз європейській спільноті. Перебуваючи з візитом за кордоном, очільник кремля скористався трибуною на саміті, аби висловити своє невдоволення політичними змінами у Європі та відверто застерегти західних союзників від будь-яких рішучих кроків на підтримку України. Риторика москви демонструє дедалі більшу нервозність на тлі обговорення можливої появи європейських контингентів на українській території.

    Істерика через європейські вибори та «глобалістів»

    Під час спілкування з медіа в межах масштабного саміту БРІКС у Нью-Делі, російський диктатор розгорнуто прокоментував останні політичні тенденції на європейському континенті, зокрема результати виборів у Німеччині та трансформації урядових кіл ЄС. Путін цинічно звинуватив західних лідерів у спробах «переписати результати Другої світової війни» та начебто штучному підштовхуванні власних народів до прямого зіткнення з рф.

    Особливу агресію кремлівського ватажка викликали дискусії у західних столицях щодо перспектив направлення військових місій чи миротворчих контингентів в Україну після завершення активної фази бойових дій. Путін прямо пригрозив, що подібні кроки означатимуть неминучу пряму війну між Європейським Союзом та Росією.

    «Они хотят пересмотреть результаты Второй мировой войны? К чему они сейчас подталкивают народы своих стран? К войне с Российской Федерацией? Сейчас они говорят о том, что они думают о том, как бы вводить войска на территорию Украины. Это означает войну с Россией», – заявив очільник кремля.

    Реакція світу на агресивну риторику

    Подібні заяви вкотре підкреслюють небажання агресора йти на реальні компроміси та його прагнення утримувати атмосферу глобального страху. У той час як лідери глобального Півдня, зокрема прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, публічно закликають до дипломатичного врегулювання та припинення кровопролиття, москва продовжує підвищувати ставки, намагаючись шантажувати Європу новими витками ескалації.

    Аналітики зазначають, що демонстративна жорсткість кремля свідчить про глибоке занепокоєння реальним згуртуванням західних партнерів навколо безпекових гарантій для України. Будь-які спроби диктувати вільним націям умови щодо їхньої оборони вкотре розбиваються про рішучість українського народу та підтримку цивілізованого світу.

     

  • У Миколаєві один за одним зупиняються торгові центри: за три дні закрили METRO, City Center і «Південний Буг»

    У Миколаєві один за одним зупиняються торгові центри: за три дні закрили METRO, City Center і «Південний Буг»

    У Миколаєві на тлі різкого посилення російських атак один за одним припиняють роботу великі торгові об’єкти. 10 вересня тимчасово зачинився ТРЦ City Center, а вже 11 вересня перестав приймати відвідувачів «Південний Буг». За два дні до цього через пряме пошкодження російським дроном роботу призупинив торговий центр METRO. Таким чином, за кілька днів у місті фактично зупинилися одразу три великі торгові майданчики, хоча причини закриття в кожному випадку різні.

    Найбільше інформації наразі є щодо City Center на проспекті Центральному, 98. Адміністрація комплексу офіційно повідомила, що з 10 вересня він «тимчасово зачинений з технічних причин», а дату відновлення роботи обіцяла назвати додатково. На офіційному сайті City Center при цьому досі вказаний звичний режим роботи торгової галереї — з 10:00 до 20:00, супермаркету та кінотеатру, однак ця інформація очевидно не враховує тимчасове закриття.

    Водночас орендарі називають іншу причину. Миколаївська студія мережі VOVK, яка працює всередині City Center, повідомила клієнтам, що комплекс припиняє роботу до кінця вересня через складну безпекову ситуацію та обстріли міста. Про такий самий термін повідомляли й місцеві видання.

    Саме тут є важливий нюанс: адміністрація ТРЦ публічно говорить лише про «технічні причини» і не підтверджувала офіційно ані закриття до 30 вересня, ані те, що рішення ухвалене безпосередньо через загрозу російських ударів. Тому твердження про роботу City Center лише з жовтня наразі варто вважати попереднім, заснованим на повідомленнях орендарів.

    Ознакою фактичної зупинки роботи стало й припинення звичайної роботи частини закладів усередині комплексу. У City Center розташований кінотеатр Multiplex. На сторінці мережі він значиться за тією самою адресою — проспект Центральний, 98.

    Ще більш несподівана ситуація виникла з ТРЦ «Південний Буг». У п’ятницю, 11 вересня, магазини всередині комплексу виявилися зачиненими, а на вході з’явилося коротке оголошення від адміністрації: торговий центр не працює.

    На відміну від City Center, тут поки немає навіть попередньої офіційної дати відкриття. Адміністрація також не назвала причини такого рішення. Тому пов’язувати закриття «Південного Бугу» безпосередньо з конкретним російським ударом або технічними пошкодженнями наразі немає підстав.

    Проте проблеми з роботою окремих закладів у цьому ТРЦ почалися ще раніше. Уже 3 вересня дитячий розважальний центр Happy Land, який працював у «Південному Бузі», повідомив про тимчасове закриття. Тоді адміністрація прямо пояснила рішення великою кількістю повітряних тривог та необхідністю забезпечити безпеку дітей.

    Ще 8 вересня «Південний Буг» працював: місцеві журналісти того дня повідомляли про ДТП на парковці комплексу. Це дозволяє говорити, що повне припинення його роботи відбулося вже після нової хвилі атак на місто.

    Найчіткіше причину закриття можна встановити у випадку з METRO.

    Увечері 8 вересня російський безпілотник пошкодив будівлю торговельного центру METRO на проспекті Героїв України, 9-Д. Компанія офіційно підтвердила атаку та тимчасове припинення роботи магазину. На щастя, співробітники та покупці під час удару не постраждали.

    У METRO повідомили, що фахівці оцінюють масштаб пошкоджень і визначають шляхи відновлення об’єкта. Дату повторного відкриття компанія поки не називає і обіцяє повідомити її через офіційні канали після завершення оцінки стану будівлі.

    Таким чином, ситуації з трьома торговими центрами принципово відрізняються. METRO точно закрився через пошкодження внаслідок російської атаки. City Center офіційно посилається на технічні причини, хоча його орендарі говорять про обстріли й безпекову ситуацію. Щодо «Південного Бугу» причини та строки закриття взагалі поки не оприлюднені.

    Проте все це відбувається на одному тлі — різкого посилення російських ударів по Миколаєву.

    8–10 вересня місто та область пережили серію атак дронами й іншими засобами ураження. Під удари потрапляли житлові будинки, торгові об’єкти, склади, автомобілі, готель, поштове відділення та портова інфраструктура.

    У ніч на 9 вересня внаслідок масованої атаки в Миколаєві був зруйнований двоповерховий приватний будинок. Під завалами рятувальники знайшли тіло 70-річної жінки. Ще кільком людям, зокрема 15-річній дитині, знадобилася допомога. Пожежі виникали також у торговому центрі, кафе та на території автотранспортного підприємства.

    Уже вдень удари продовжилися. Влада спочатку повідомила про двох загиблих і дев’ятьох постраждалих, серед яких був однорічний хлопчик. Дитині надали допомогу амбулаторно, інших поранених госпіталізували.

    Під удар того ж дня потрапила і портова інфраструктура Миколаївського району. Троє чоловіків віком 28, 46 і 48 років були поранені, двоє з них перебували у тяжкому стані. Російські атаки також пошкодили склади, де зберігалися овочі, та поштове відділення.

    Після уточнення наслідків масштаб виявився ще більшим. Reuters повідомляв, що серія ударів по Миколаєву та портовій інфраструктурі призвела загалом до чотирьох загиблих і 19 поранених.

    Саме тому закриття великих торгових комплексів має для міста ширший контекст, ніж просто тимчасова незручність для покупців. ТРЦ — це великі скупчення людей, десятки магазинів, ресторани, кінотеатри й розважальні зони. В умовах багаторазових повітряних тривог їхня робота дедалі сильніше залежить від наявності укриттів, швидкості евакуації та прогнозованості повітряної ситуації.

    Для бізнесу це означає ще й прямі економічні втрати. Коли великий торговий центр зачиняється навіть на кілька тижнів, разом із ним зупиняються десятки орендарів — від мережевого ритейлу до невеликих місцевих магазинів. Працівники не можуть виходити на звичайні зміни, кінотеатри втрачають сеанси, а підприємці — виторг.

    Ситуація з Happy Land показує ще одну проблему. Заклад закрився не після фізичного руйнування приміщення, а через часті тривоги. Для дитячого бізнесу це особливо критично: якщо відвідувачів доводиться постійно евакуювати, а значна частина дня проходить під сигналами повітряної небезпеки, нормальна робота фактично стає неможливою.

    При цьому говорити, що всі великі торговельні центри Миколаєва припинили роботу, неправильно. Йдеться саме про кілька конкретних об’єктів. Так само наразі немає повідомлення міської чи обласної влади про централізоване рішення закрити ТРЦ міста. Кожен із комплексів ухвалює рішення окремо, виходячи зі стану будівель та власної оцінки безпекових ризиків.

    Для City Center ключовим питанням тепер залишається дата відновлення роботи. Якщо інформація орендарів підтвердиться, один із найбільших торгово-розважальних центрів Миколаєва може залишатися зачиненим щонайменше до кінця вересня. Однак сама адміністрація поки такого терміну не називала.

    Ще менше зрозуміло щодо «Південного Бугу»: станом на 11 вересня відвідувачі бачать лише повідомлення про припинення роботи без пояснення причин і строків.

    METRO, своєю чергою, має спочатку оцінити наслідки прямого удару та провести відновлення пошкодженої будівлі.

    Тому за три дні у Миколаєві склалася незвична ситуація: три великі торгові об’єкти одночасно опинилися поза звичайним режимом роботи. Один — після безпосереднього удару російського дрона, другий — на тлі технічних і, за словами орендарів, безпекових проблем, третій — із поки що невідомої причини.

    На тлі серії смертоносних атак це вже виглядає не лише як проблема торгової інфраструктури. Це ще один показник того, як посилення російських ударів дедалі сильніше змінює повсякденне життя великого українського міста далеко від лінії фронту.

  • Таксі більше не єдиний варіант: Київ запустив нічні автобуси з вокзалу — куди вони довезуть

    Таксі більше не єдиний варіант: Київ запустив нічні автобуси з вокзалу — куди вони довезуть

    У Києві з ночі 10 вересня запрацювали чотири спеціальні автобусні маршрути, які курсуватимуть від Центрального залізничного вокзалу під час комендантської години. Рішення ухвалили насамперед для пасажирів поїздів, які через російські обстріли, повітряні тривоги та інші затримки прибувають до столиці глибокої ночі й раніше фактично залишалися перед вибором між дорогим таксі та очікуванням ранкового громадського транспорту.

    Нові маршрути працюють із 1:00 до 5:00 — саме в цей час після останніх змін у столиці діє комендантська година. Автобуси з’єднали Центральний вокзал із великими житловими масивами на правому та лівому берегах. Орієнтовний інтервал руху становить 60 хвилин, а посадка й висадка на зупинках відбуваються на вимогу. У зворотному напрямку — із житлових масивів до вокзалу — частина автобусів починає рух раніше відповідно до окремих графіків.

    В «Укрзалізниці» пояснили появу нічного транспорту просто: через атаки РФ поїзди дедалі частіше змушені чекати завершення повітряної тривоги, змінювати швидкість чи маршрут, тому прибуття до Києва може зміщуватися на кілька годин. Для пасажира затримка до першої чи другої ночі означала, що метро та більшість наземного транспорту вже не працюють. Саме тому місто й організувало окреме сполучення від вокзалу до житлових районів.

    Маршрут №131-Н фактично охоплює значну частину півночі та лівого берега столиці. Від Центрального вокзалу автобус прямує через Саксаганського, Галицьку площу, Берестейський проспект, Чорновола, Січових Стрільців, район Лук’янівки, Подільський узвіз і Кирилівську. Далі він виходить на проспект Степана Бандери, перетинає Дніпро Північним мостом і проходить через проспект Романа Шухевича, Бальзака, Червоної Калини, Рейгана, Братиславську, Лісовий масив та район станції метро «Дарниця». Назад до центру автобус повертається через Броварський проспект, Лівобережну, Русанівку, проспект Соборності, міст Патона, Печерськ і Бессарабську площу. Фактично один рейс охоплює Троєщину, Лісовий, Дарницю, Лівобережний масив, Русанівку й частину центру.

    №132-Н орієнтований переважно на західну та північну частини правого берега. Від вокзалу він проходить через Саксаганського, Галицьку площу та Берестейський проспект, далі прямує проспектом Академіка Палладіна, вулицями Стеценка й Івана Виговського, через проспект Європейського Союзу, Василя Порика та Свободи. Після цього автобус охоплює Виноградар, Пріорку та Оболонь: проходить Вишгородською, площею Тараса Шевченка, Полярною, Героїв Дніпра, Зої Гайдай та Левка Лук’яненка біля станції метро «Мінська». До Центрального вокзалу він повертається через проспект Володимира Івасюка, Набережно-Рибальську, Поділ, Європейську площу та Хрещатик.

    Маршрут №133-Н охоплює великий сектор південного та західного Києва. Після виїзду з Вокзальної площі автобус рухається через Жилянську, Солом’янську та Севастопольську площі, проспект Валерія Лобановського, Деміївську площу, Голосіївський проспект і Васильківську. Далі маршрут проходить через Теремки — вулиці Юлії Здановської, Самійла Кішки, Степана Рудницького, Героїв Маріуполя, Василя Касіяна та проспект Академіка Глушкова. Після Кільцевої дороги автобус доходить до вулиці Тулузи, а назад іде через Борщагівку, проспекти Леся Курбаса та Любомира Гузара, Відрадний, Гарматну й Борщагівську.

    Таким чином, №133-Н може бути особливо корисним пасажирам, яким після нічного прибуття потрібно дістатися Солом’янки, Голосієва, Теремків, Борщагівки чи Відрадного. І це вже не короткий «підвіз» від вокзалу, а фактично великий кільцевий маршрут через кілька районів міста.

    Четвертий автобус — №134-Н — забезпечує ще один варіант сполучення з лівим берегом. Від Центрального вокзалу він їде Жилянською та Антоновича до Либідської площі, далі бульваром Миколи Міхновського через міст Патона. Після цього маршрут проходить проспектом Соборності, Дарницькою площею, Харківським шосе, Тепловозною, Привокзальною, Тростянецькою, вулицями Архітектора Вербицького та Братства тарасівців. Далі автобус виходить на проспект Миколи Бажана, Дніпровську набережну, Ахматової, Григоренка, Шумського та проспект Павла Тичини. Назад до вокзалу він повертається через Дніпровську набережну, міст Патона, Велику Васильківську та Саксаганського.

    Запуск чотирьох маршрутів збігся з більш масштабною зміною транспортного режиму столиці. Із 10 вересня комендантську годину в Києві скоротили на одну годину: тепер вона діє з 01:00 до 05:00. Через це основні маршрути громадського транспорту з великим пасажиропотоком також почали працювати в середньому на годину довше, а всі станції метро в режимі перевезення пасажирів подовжили роботу на годину. Час перших ранкових відправлень при цьому не змінювали.

    Це важливе уточнення: чотири автобуси №131-Н, №132-Н, №133-Н та №134-Н — не просто продовження вечірньої роботи звичайних маршрутів. Вони окремо курсують саме в чотиригодинне вікно комендантської години, коли регулярне транспортне сполучення в місті різко обмежене.

    При цьому КМДА в повідомленні про запуск маршрутів не назвала окремої спеціальної вартості проїзду саме для цих нічних автобусів. Загальний тариф на разову поїздку в комунальному автобусі Києва з 15 липня 2026 року становить 30 грн, однак у публікації про нічні маршрути місто окремо не уточнило, чи діє на них той самий тариф та всі звичайні способи оплати. Тому пасажирам перед поїздкою варто перевірити актуальні умови в «Київ Цифровий» або на ресурсах «Київпастрансу».

    Ще одна практична деталь: ані КМДА, ані «Укрзалізниця» у повідомленнях про запуск автобусів не заявляли, що для посадки обов’язково потрібно показувати залізничний квиток. Формулювання міста говорить, що маршрути працюють «зокрема для пасажирів потягів», які прибувають у цей період. Водночас пересування містом під час комендантської години загалом залишається особливим режимом, тому пасажирам варто мати при собі документи та виконувати вимоги правоохоронців.

    Особливе значення нової системи стало очевидним саме після останніх масованих російських атак. Повітряні тривоги можуть затримати поїзд уже на підступах до столиці, і пасажир, який мав прибути о 23-й годині, фактично виходить на перон уже після першої ночі. У таких умовах нічний автобус створює хоча б базову транспортну «сітку» між вокзалом і найбільшими житловими масивами замість ситуації, коли тисячі людей залежать виключно від таксі.

    Водночас місто одразу попереджає, що інтервал 60 хвилин є орієнтовним. Маршрути дуже довгі, проходять через мости та десятки великих вулиць, а під час повітряної тривоги транспортна ситуація може додатково змінюватися. Саме тому КМДА рекомендує планувати нічну поїздку заздалегідь.

    Отже, нова схема фактично дає нічним пасажирам чотири великі напрямки від Центрального вокзалу: північ і північний схід через Троєщину та Дарницю, північний захід через Виноградар і Оболонь, південний захід через Голосіїв і Борщагівку та великий лівобережний маршрут через Дарницький район до проспекту Павла Тичини. Поки що всі чотири маршрути мають статус тимчасових, а термін їхньої роботи КМДА не уточнила.

  • АЗС у Києві знову під ударом: російські дрони влучили у дві заправки, одну атакували двічі

    АЗС у Києві знову під ударом: російські дрони влучили у дві заправки, одну атакували двічі

    Російські війська вранці 11 вересня знову атакували Київ ударними безпілотниками. Цього разу влучання зафіксували одразу на двох автозаправних станціях у різних частинах столиці — у Дніпровському та Оболонському районах. За попередньою інформацією міської влади, одну із заправок на Оболоні противник атакував двічі. Є постраждалі. Нові удари сталися менш ніж через добу після того, як російський реактивний безпілотник уразив АЗК UKRNAFTA у Голосіївському районі.

    Про нові влучання повідомив міський голова Віталій Кличко. Спочатку стало відомо про удар по АЗС у Дніпровському районі. Екстрені служби одразу вирушили на місце. Практично одночасно інформація надійшла з іншого кінця столиці: російський БпЛА влучив в автозаправну станцію в Оболонському районі. За даними мера, саме цей об’єкт противник атакував двічі.

    Унаслідок атаки в Оболонському районі попередньо постраждали двоє людей. На момент перших повідомлень детальної інформації про характер їхніх травм і необхідність госпіталізації не було. Бренди та точні адреси двох уражених 11 вересня АЗС міська влада також публічно не назвала. Тому стверджувати, які саме мережі потрапили під удар, наразі передчасно.

    Практично паралельно російська атака спричинила серйозні наслідки у житловому секторі. У Дніпровському районі безпілотник уразив дев’ятиповерховий житловий будинок. За даними медиків, постраждали вісім людей, двох госпіталізували. Один із поранених перебував у тяжкому стані. Reuters також повідомляє про вісьмох постраждалих у Києві внаслідок російських ударів 11 вересня та пожежу в дев’ятиповерхівці.

    Атака фактично тривала у кілька етапів. Повітряні сили повідомили, що в ніч проти 11 вересня Росія запустила по Україні 66 ударних безпілотників типів Shahed, «Гербера» та інших. Понад 50 із них були «шахедами». Станом на 09:00 українська ППО збила або подавила 62 дрони, однак чотири ударні БпЛА влучили у три локації.

    На цьому атака не завершилася. Уже близько 09:36 Київська міська військова адміністрація знову оголосила повітряну тривогу через загрозу ударних дронів і закликала мешканців столиці перейти до укриттів. Повітряні сили близько 09:45 окремо попереджали про рух БпЛА на Київ із півночі. Саме під час цієї нової хвилі з’явилися повідомлення про удари по автозаправних станціях.

    Особливої уваги новий епізод набуває через події попереднього дня. 10 вересня російський реактивний дрон ударив по автозаправному комплексу UKRNAFTA у Голосіївському районі Києва. Компанія офіційно підтвердила саме застосування реактивного безпілотника. За правилами безпеки під час повітряної тривоги персонал і клієнти завчасно залишили територію АЗК, завдяки чому серед них постраждалих не було. Водночас міська влада повідомляла про чотирьох постраждалих людей поблизу місця удару, трьох із них госпіталізували.

    Наслідки того удару були досить серйозними. На території станції загорівся легковий автомобіль, були пошкоджені обладнання та капітальні споруди. Рятувальники ліквідували пожежу. У повідомленнях ДСНС також ішлося про пошкодження зупинки громадського транспорту, займання дизельних генераторів і пошкодження восьмиповерхової нежитлової будівлі.

    В UKRNAFTA тоді назвали удар атакою на цивільну інфраструктуру. Голова правління компанії Богдан Кукура заявив, що мережа забезпечує населення пальним і товарами повсякденного попиту та відновить пошкоджений об’єкт. Компанія при цьому не повідомляла про наявність будь-яких військових об’єктів на території станції.

    Таким чином, за менш ніж дві доби офіційно стало відомо щонайменше про три АЗС у трьох районах Києва, які потрапили під прямі удари або влучання російських безпілотників: у Голосіївському районі 10 вересня та в Дніпровському й Оболонському районах 11 вересня. Причому, за словами Кличка, оболонську станцію вранці атакували двічі.

    Напередодні в соціальних мережах почав активно поширюватися нібито перелік київських АЗС, які можуть стати майбутніми цілями російських атак. У ньому згадували об’єкти в кількох районах столиці. Однак важливо, що автентичність такого переліку офіційні органи не підтверджували. Київські медіа, які писали про його появу, також наголошували, що немає доказів, ніби поширені адреси справді є російським списком цілей. Тому встановлювати прямий зв’язок між цим неофіційним документом і конкретними ударами без доказів не можна.

    Водночас сам факт кількох послідовних ударів по автозаправних станціях уже підтверджений офіційними повідомленнями. Це робить паливну інфраструктуру столиці помітним елементом останньої хвилі російських атак.

    Нові удари відбуваються на тлі суттєвого посилення повітряного тиску на Київ. Лише 8 вересня Росія здійснила великий комбінований удар по столиці ракетами та безпілотниками. Тоді були пошкоджені житлові будинки, школа, медичний заклад, гуртожиток, магазини, адміністративні та складські об’єкти. Reuters повідомляв про п’ятьох загиблих і десятки поранених.

    Особливою проблемою останніх атак стає активніше застосування реактивних ударних дронів. Повітряні сили останніми днями неодноразово попереджали про такі апарати поблизу столиці. Вранці 10 вересня половина зі 149 дронів, запущених Росією по Україні, за даними Повітряних сил, була реактивною. 10 вересня саме реактивний безпілотник офіційно підтверджено як засіб удару по станції UKRNAFTA.

    Реактивні дрони створюють додатковий виклик для протиповітряної оборони через вищу швидкість порівняно зі звичайними Shahed. Повітряні сили останніми днями окремо повідомляли про рух таких апаратів через Київську область і безпосередньо над столицею.

    На цьому тлі правила поведінки на АЗС під час тривоги набувають особливого значення. Випадок із UKRNAFTA 10 вересня продемонстрував, що завчасне припинення роботи та евакуація персоналу й клієнтів може безпосередньо врятувати людей. Компанія підкреслила, що всі відвідувачі та працівники залишили територію до влучання саме відповідно до чинного протоколу безпеки.

    Станом на ранок 11 вересня ліквідація наслідків нової атаки в Києві триває. Інформація про кількість постраждалих, масштаби пошкоджень двох АЗС та стан потерпілих ще може змінюватися. Екстрені служби працюють на місцях влучань.

    Однак уже зараз атаки 10–11 вересня демонструють нову небезпечну тенденцію: автозаправна інфраструктура Києва кілька разів поспіль опиняється безпосередньо під ударами російських безпілотників. Чи йдеться про системну кампанію саме проти АЗС, офіційно поки не встановлено. Але після трьох підтверджених епізодів за два дні питання безпеки таких об’єктів стає для столиці дедалі гострішим.

  • Кілометр уздовж Росії та Білорусі закривають за спецрежимом: що тепер заборонено українцям

    Кілометр уздовж Росії та Білорусі закривають за спецрежимом: що тепер заборонено українцям

    В Україні почав діяти спеціальний прикордонний режим у смузі завширшки один кілометр уздовж державного кордону з Росією та Білоруссю. Нові правила запроваджені на весь період воєнного стану й суттєво обмежують вільний в’їзд, перебування, проживання, пересування людей та проведення робіт у безпосередній близькості до кордону. У Державній прикордонній службі пояснюють рішення необхідністю посилити оборону, зменшити ризики диверсій і захистити самих громадян у районах, де зберігається підвищена військова небезпека.

    Підставою стала постанова Кабінету Міністрів №1049 від 17 серпня 2026 року, якою уряд змінив пункт 2-1 постанови №1147 «Про прикордонний режим». Документ уже набув чинності, а підрозділи ДПСУ почали застосовувати нові норми. В оновленому тексті прямо передбачено встановлення на період воєнного стану спеціального режиму на земельних ділянках шириною один кілометр уздовж кордону України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь.

    У межах цієї смуги забороняється вільний в’їзд, перебування, проживання та пересування осіб. Окремо обмежено виконання робіт, якщо вони не пов’язані з відсіччю російської агресії, обороною України або охороною державного кордону. Важлива деталь полягає в тому, що нова норма сформульована щодо земельної смуги завширшки один кілометр загалом і не обмежує її лише ділянками, переданими ДПСУ для облаштування фортифікацій.

    Саме цим нововведення відрізняється від режиму, який існував раніше. Після змін 2023 року законодавство вже передбачало спеціальний режим на земельних ділянках завширшки 30–50 метрів уздовж більшості сухопутного кордону, а на напрямках Росії та Білорусі — до двох кілометрів. Але там ішлося про землі, надані в постійне користування військовим частинам ДПСУ для будівництва та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд. Постанова №1049 окремо встановила на час воєнного стану кілометрову спеціальну зону вздовж двох найбільш небезпечних напрямків.

    Це не означає, що вся прикордонна територія України в інших регіонах раптом стала закритою. В Україні й раніше існувало поняття прикордонної смуги, для перебування в якій потрібен відповідний дозвіл Держприкордонслужби. За чинними правилами громадяни України, іноземці та особи без громадянства в’їжджають, перебувають, проживають і проводять роботи у прикордонній смузі з дозволу відповідного органу ДПСУ та за наявності документів, що посвідчують особу. Під час мобілізації та воєнного стану чоловіки-громадяни України віком від 18 до 60 років також повинні мати військово-обліковий документ.

    Заяву для отримання дозволу можна подавати відповідному прикордонному органу в паперовій або електронній формі. Для неповнолітніх дозвіл оформлюється за зверненням одного з батьків, опікуна чи іншого законного представника. Крім того, нормативні акти передбачають окремі категорії осіб, які можуть в’їжджати до прикордонної смуги без такого дозволу — зокрема низку вищих посадових осіб держави.

    Однак нове рішення щодо кордону з Росією та Білоруссю має насамперед безпековий характер. У ДПСУ пояснюють, що безпосередньо біля державного рубежу необхідно мінімізувати неконтрольоване перебування цивільних, роботу сторонніх осіб і діяльність, яка може заважати оборонним заходам. Умови повномасштабної війни роблять такі ділянки особливо чутливими до проникнення диверсійно-розвідувальних груп, ведення розвідки та інших загроз.

    Окремий фактор — Білорусь. Саме з її території російські війська у лютому 2022 року наступали на Київ та північні області України. Білоруські війська безпосередньо у повномасштабну війну не вступили, однак Мінськ залишається найближчим військово-політичним союзником Москви та продовжує надавати Росії можливості для військової співпраці. Reuters у червні нагадував, що Білорусь дозволяла РФ використовувати свою територію під час вторгнення, а також розміщує російську військову інфраструктуру та тактичну ядерну зброю.

    У 2026 році українська сторона також звернула увагу на зростання розвідувальної активності на північному напрямку. The Guardian у червні повідомляв із українсько-білоруського прикордоння, що військові фіксували приблизно 20-відсоткове збільшення кількості російських розвідувальних безпілотників, які заходили з білоруського напрямку. Одночасно Україна посилювала північний кордон протитанковими ровами, бетонними загородженнями типу «зуби дракона», колючим дротом та іншими інженерними спорудами.

    Президент Володимир Зеленський у червні також заявляв про використання білоруської території для забезпечення російських дронових операцій. Зокрема, Київ вимагав демонтувати ретрансляційне обладнання, яке, за українськими даними, допомагало російським безпілотникам. Пізніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Україна готується до можливих загроз із півночі, хоча ознак повторення сценарію наступу на Київ з території Білорусі тоді не було.

    І зараз Держприкордонслужба не заявляє про безпосередню підготовку білоруської армії до вторгнення. Ще 2 вересня речник ДПСУ Андрій Демченко повідомляв, що безпосередньо біля українського кордону не фіксується формування чи нарощування білоруського ударного угруповання. Водночас він наголошував: загроза з білоруського напрямку нікуди не зникла, тому Україна повинна постійно стежити за ситуацією й утримувати укріпленим увесь північний рубіж.

    На особливу увагу заслуговує розбудова білоруської військової інфраструктури в Гомельській області. Біля села Якимівка приблизно за 40 кілометрів від українського кордону планують створити залізничну інфраструктуру для військового полігону. За проєктною документацією, там передбачена окрема під’їзна колія, розрахована на 60 вагонів, а також вантажна платформа з пандусом, яка дозволить розвантажувати колісну та важку гусеничну техніку.

    Поряд із цим білоруська армія формує нову 37-му окрему десантно-штурмову бригаду неподалік Гомеля. У серпні командувач білоруських Сил спеціальних операцій Олександр Ільюкевич повідомляв, що частину підрозділів уже сформовано, набрано офіцерів та особовий склад і триває їхня підготовка. За доступними даними, завершення повного формування з’єднання розраховане не на найближчі місяці, тому сама поява бригади не є доказом підготовки нового наступу на Україну.

    Не менш небезпечним залишається безпосередньо російський кордон. Начальник українських Збройних сил улітку говорив про необхідність готуватися до потенційних дій Росії з північного сходу, зокрема з Брянської області. За оцінкою Сирського, можливий удар на цьому напрямку міг би бути спрямований не стільки на повторний прорив до Києва, скільки на захоплення частини Чернігівської області та розтягування українських резервів уздовж величезної лінії фронту й кордону.

    Тому запровадження кілометрової спеціальної смуги має одразу кілька практичних завдань. Це створення контрольованого простору для військових і прикордонників, безпечніше будівництво фортифікацій, ускладнення роботи ворожої розвідки та диверсантів і зниження ризику того, що цивільні випадково опиняться у небезпечних районах.

    У ДПСУ окремо наголошують, що обмеження тимчасові. Спеціальний режим саме в однокілометровій смузі вздовж Росії та Білорусі прив’язаний до дії воєнного стану. Після його припинення ця норма в нинішньому вигляді перестане застосовуватися, тоді як загальне законодавство про прикордонний режим продовжить діяти.

    Важливо й те, що нове рішення не слід трактувати як оголошення неминучого наступу з боку Білорусі. Українські прикордонники прямо заявляють, що ударного угруповання там наразі немає. Водночас досвід 2022 року, розбудова військової інфраструктури, розвідувальна активність і тісна військова співпраця Мінська з Москвою змушують Україну розглядати північний кордон як стратегічно небезпечний напрямок навіть за відсутності ознак безпосереднього вторгнення.

    Саме тому влада переходить від окремих обмежень на землях ДПСУ до ширшого режиму в однокілометровій зоні. Для жителів прикордонних громад це означає, що перед поїздкою, виконанням господарських робіт чи іншою діяльністю безпосередньо біля кордону варто уточнювати правила у відповідному прикордонному загоні. Порушення прикордонного режиму може тягнути адміністративну або іншу передбачену законом відповідальність.

  • Канада погодила великий пакет ППО для України: Зеленський назвав допомогу критичною перед зимою

    Канада погодила великий пакет ППО для України: Зеленський назвав допомогу критичною перед зимою

    Канада погодила надання Україні нового значного пакета допомоги для посилення протиповітряної оборони, а також підтримку енергетичного сектору напередодні нового зимового сезону. Про це президент України Володимир Зеленський заявив 10 вересня у Калгарі перед переговорами з прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Точний склад пакета та обсяги допомоги поки не розкриваються, однак глава держави назвав рішення Оттави критично важливим для України на тлі посилення російських повітряних атак.

    «Це дуже важливий пакет протиповітряної оборони. Це критично», — сказав Зеленський журналістам у Канаді. Водночас президент не уточнив, які саме системи, боєприпаси чи інше обладнання увійдуть до нової допомоги. Не розкриваються поки і деталі канадської підтримки української енергетики.

    Переговори проходять у момент, коли питання ППО знову опинилося серед головних зовнішньополітичних пріоритетів Києва. За даними Reuters, Україна відчуває критичний дефіцит американських перехоплювачів Patriot, здатних протидіяти російським балістичним ракетам. Одночасно Москва нарощує атаки ракетами та безпілотниками, а українська влада попереджає партнерів про необхідність заздалегідь підготуватися до можливих ударів по енергетичній інфраструктурі взимку.

    Сам Зеленський ще після прибуття до Канади прямо назвав захист українського неба і підготовку країни до зими центральними темами поїздки. За його словами, під час візиту заплановані домовленості, які мають закріпити стратегічний рівень відносин між Києвом та Оттавою на роки вперед. Президент наголосив, що сторони говоритимуть про посилення стійкості України, підтримку населення та забезпечення необхідних оборонних можливостей.

    Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська перебувають у Канаді з 9 до 11 вересня. Програма передбачає заходи в Калгарі, Торонто та Норт-Беї. Крім того, український президент має виступити перед членами канадського уряду під час урядового форуму в Банфі. Офіс прем’єра Канади заздалегідь заявляв, що переговори будуть зосереджені на оборонній, економічній та енергетичній співпраці, а також на подальшій підтримці відновлення України.

    У Калгарі графік переговорів передбачає окрему зустріч Зеленського з Карні, церемонію підписання документів та спільне спілкування з журналістами. За офіційним розкладом канадського прем’єра, зустріч мала розпочатися о 9:00 за місцевим часом, підписання — о 10:30, а спільна пресконференція — о 10:50. Які саме документи мають бути підписані, уряд Канади у попередньому анонсі не уточнив.

    Карні зі свого боку вже заявив, що Оттава планує і надалі допомагати Києву протидіяти російським атакам. Канадський прем’єр також підтвердив підтримку прагнення України вступити до НАТО та Європейського Союзу. Канада залишається одним із найбільших партнерів України: від початку повномасштабного російського вторгнення вона взяла на себе зобов’язання щодо допомоги на суму понад 25,5 млрд канадських доларів, з яких більш як 8,5 млрд припадають на військову підтримку.

    Нинішні домовленості не є першим великим пакетом Канади цього року. У липні під час зустрічі Зеленського та Карні на саміті НАТО в Анкарі українська сторона повідомляла про пакет підтримки обсягом $900 млн. Тоді Зеленський також назвав ППО найбільшим дефіцитом України. Карні пояснював, що допомога розрахована на найближчі місяці та включає військову техніку, боєприпаси й іншу підтримку на додачу до засобів протиповітряної оборони.

    Окремо в межах канадських військових зобов’язань цього року було оголошено про сотні мільйонів доларів на боєприпаси та бронетехніку. Зокрема, Канада спрямовувала 475 млн на закупівлю боєприпасів, майже 400 млн — на виготовлення 35 броньованих машин канадського виробництва і ще 50 млн — на технологічне та інженерне обладнання для України. Загальний обсяг канадської військової підтримки України, оголошеної на 2026 рік, становив близько 2,8 млрд.

    Київ паралельно намагається збільшити запаси ракет до систем Patriot через інших партнерів. Міністр оборони України Євгеній Хмара цього тижня повідомив, що Україна за підтримки партнерів контрактує близько тисячі ракет Patriot. Однак значна частина цих боєприпасів має надійти лише протягом наступних років, тому Київ просить союзників передавати ракети безпосередньо зі своїх наявних запасів уже зараз.

    Посилення ППО особливо важливе на тлі очікуваної зимової кампанії Росії проти української енергетики. Останніми днями ця тема звучить фактично на всіх ключових переговорах Зеленського. 9 вересня президент обговорював повітряну оборону й підготовку до зими з партнерами дорогою до Канади, а раніше Німеччина підтвердила надання додаткових ракет для українських систем ППО.

    Саме тому канадський пакет може мати для України значення не лише як чергова військова поставка. Йдеться про спробу створити запас засобів захисту перед періодом, коли Росія традиційно концентрує удари на електростанціях, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі. Додатковий блок підтримки енергетики може стати другою частиною цієї стратегії — поряд із безпосереднім посиленням українського неба.

    При цьому головна інтрига переговорів у Калгарі поки залишається нерозкритою: що саме увійде до нового пакета ППО. Станом на момент перших заяв Зеленського ні Київ, ні Оттава не повідомляли конкретну кількість ракет, назви систем чи вартість нового пакета. Тому твердження про передачу конкретно Patriot або певної кількості ракет наразі було б передчасним. Більше деталей очікується після церемонії підписання та спільної пресконференції Зеленського і Карні.