Владислав Косіняк-Камиш, віцепрем'єр та міністр оборони Польщі, знову висловив свою позицію щодо історичної політики України, яка, на його думку, може стати суттєвою перешкодою для вступу країни до Європейського Союзу. Він зазначив, що формування національної пам'яті України навколо постатей, які викликають негативну реакцію у інших держав-членів ЄС, є неприйнятним. Ці коментарі пролунали в інтерв'ю польському порталу Wirtualna Polska і викликали значний резонанс в обох країнах.
Косіняк-Камиш наголосив, що Україні не вдасться стати частиною ЄС, якщо вона продовжить вшановувати Степана Бандеру та інших діячів українського визвольного руху, які є спірними постатями. Для підкріплення своїх слів він навів приклади з історії інших європейських країн, відзначаючи, що сучасна Німеччина не прославляє діячів Другої світової війни, тоді як Франція не вшановує маршала Філіпа Петена, а Хорватія не будує свою пам'ять на усташах. За його словами, європейська спільнота не повинна ґрунтуватися на символах, які приносили страждання іншим народам.
Крім того, глава польського Міноборони окреслив три основні умови, які, на його думку, є необхідними для покращення польсько-українського діалогу з історичних питань. По-перше, він вважає, що Україна повинна визнати геноцид польського населення під час Волинських подій 1943–1944 років. По-друге, важливо належно вшанувати пам'ять загиблих, а на третьому етапі необхідно досягти взаємного прощення, що, на його думку, можливе лише після встановлення історичної правди.
Косіняк-Камиш також висловив переконання, що процес переговорів щодо вступу України до ЄС буде тривалим і вимагатиме багато зусиль. Він нагадав, що розширення ЄС потребує виконання численних критеріїв, які включають не лише питання верховенства права і боротьби з корупцією, а й добросусідські відносини між членами та кандидатами на вступ. Міністр акцентував увагу на необхідності дотримання вимог у галузі сільського господарства та антикорупційної політики.
Критично оцінив політик і думку колишнього президента Польщі Анджея Дуди про швидкий вступ України до ЄС. На думку Косіняка-Камиша, нині цей шлях виглядає набагато складнішим, і його успішність залежатиме від готовності України виконувати всі вимоги, визначені Європейським Союзом. Він підкреслив, що остаточне рішення про підтримку розширення ЄС Польща прийматиме самостійно.
Тема історичної пам'яті залишається одним із найбільш чутливих аспектів польсько-українських відносин. У червні Косіняк-Камиш вже висловлював подібні думки після обговорення вшанування українського військового підрозділу, пов'язаного з Українською повстанською армією. Тоді польська сторона також вказувала, що героїзація діячів ОУН і УПА негативно впливає на відносини між країнами.
Дискусія навколо вислову «Україна не вступить до ЄС під знаменом Бандери» привернула увагу незалежних фактчекерів, які зазначили, що це питання спочатку озвучив ведучий інтерв'ю, а не сам міністр. Проте Косіняк-Камиш неодноразово підтверджував, що історична політика України може стати серйозною перепоною на шляху її європейської інтеграції.
Питання історичної пам'яті, зокрема роль ОУН та УПА, продовжує залишатися предметом суперечок між Києвом і Варшавою. Польща наполегливо вимагає продовження ексгумацій польських жертв Волинської трагедії та розвитку спільних історичних досліджень. Водночас українська влада неодноразово заявляла про готовність до діалогу в цій сфері, підкреслюючи важливість збереження стратегічного партнерства між країнами в умовах війни.
Попри напруженість в історичних питаннях, Польща залишається важливим союзником України в різних сферах, включаючи військову, гуманітарну та політичну. Однак Варшава все частіше наголошує, що історичні проблеми мають бути вирішені до завершення переговорів щодо членства України в ЄС.
