16 липня Верховна Рада України призначила Сергія Корецького прем'єр-міністром, отримавши підтримку 289 народних депутатів під час голосування за постанову №15414. Корецький, який очолював найбільшу державну енергетичну групу, тепер вступає у велику політику, не маючи попереднього досвіду роботи в уряді чи політичних партіях, але володіючи понад 20-річним досвідом управлінської діяльності у нафтогазовій сфері.
Перед голосуванням він окреслив основні пріоритети нового уряду: оборону, економічну стійкість та інтеграцію України до Європейського Союзу. Президент Володимир Зеленський, пояснюючи свій вибір, наголосив на високій кваліфікації Корецького, вважаючи його найбільш підготовленим кандидатом на цю посаду. Одним із перших завдань для Корецького стане підготовка до нового опалювального сезону, особливо в умовах загроз з боку Росії щодо енергетичної інфраструктури.
Сергій Корецький має репутацію ефективного менеджера, здатного швидко реформувати великі компанії. У бізнес-колах його описують як прагматичного керівника з акцентом на фінансові результати, дисципліну та контроль за виконанням. Народився 14 березня 1978 року в Луцьку, здобув освіту в інженерії та економіці, більшу частину кар'єри присвятив паливно-енергетичному сектору, зокрема, працюючи у видобутку та переробці пального.
До переходу в державний сектор Корецький очолював групу «Континіум» та мережу АЗС WOG, а також заснував кавовий бізнес Idealist. Його керівництво «Укрнафтою» та «Укртатнафтою» в листопаді 2022 року стало одним із прикладів його вміння впоратися зі складними завданнями: відновлення управлінських процесів, перевірка активів, зменшення впливу непрозорих посередників і стабільне постачання пального під час війни.
За рік перебування на цій посаді «Укрнафта» показала вражаючі фінансові результати: чистий прибуток у першій половині 2023 року становив 14,1 млрд грн, а до листопада він перевищив 20 млрд грн, тоді як попередні десять років компанія зазнавала збитків. Корецький досягнув успіху, відмовившись від непрозорих схем, запровадивши ринкові операції без посередників та посиливши контроль за витратами.
Корецький також активно розвивав роздрібну мережу «Укрнафти», включаючи активи колишньої мережі Glusco, оновлював АЗС, розширював продажі пального та залучав інвестиції для видобутку. Результати його роботи стали запорукою для подальшого призначення на посаду голови правління «Нафтогазу» у квітні 2025 року, коли компанія стикалася з серйозними викликами через російські атаки на енергетичну інфраструктуру.
Під керівництвом Корецького «Нафтогаз» зосередився на відновленні газовидобутку, імпорті пального та виконанні соціальних зобов'язань. У липні 2025 року компанія сплатила до державного бюджету 10,4 млрд грн дивідендів, водночас значну частину прибутку було спрямовано на підготовку до зими. У липні 2026 року Корецький оголосив про реструктуризацію єврооблігацій на 1,2 млрд євро, зменшивши ризики фінансової стабільності.
Незважаючи на короткий термін на посаді, Корецький залишає «Нафтогаз» з виконаними зобов'язаннями та важливими угодами, але й з безліччю незавершених проектів. Тепер йому належить довести, що принципи, які спрацювали в бізнесі, можуть бути застосовані в управлінні цілою країною. Прем'єру доведеться адаптувати корпоративні управлінські методи до політичної системи, де рішення повинні узгоджуватися з багатьма інтересами та сторонами.
Таким чином, основні риси стилю Корецького, такі як орієнтація на вимірювані результати, відмова від зайвих посередників, централізація з делегуванням відповідальності та швидкість в ухваленні рішень, можуть суттєво вплинути на його нову роль у Кабінеті Міністрів. Водночас відсутність політичної структури та підтримки може стати викликом для реалізації його намірів.
