Gorchitsa.info

Позначка: Андрій Сибіга

  • «Забирайтеся до України»: поляк накинувся на 12-річних українок в автобусі та поплатився

    «Забирайтеся до України»: поляк накинувся на 12-річних українок в автобусі та поплатився

    У польському місті Бєльсько-Бяла розгорівся гучний скандал після ксенофобського нападу на українських дівчат у громадському транспорті. Дорослий чоловік в автобусі почав кричати на неповнолітніх, ображати їх через українське походження, наказувати залишити Польщу та погрожувати одній із дітей. Інцидент потрапив на відео й після поширення в соціальних мережах викликав швидку реакцію польської поліції, міської транспортної компанії та урядів обох держав.

    За офіційною інформацією перевізника, подія сталася 11 липня в одному з міських автобусів Бєльсько-Бялої. У перших публікаціях у соціальних мережах фігурувала дата 12 липня, однак у заяві Miejski Zakład Komunikacyjny, міської транспортної компанії Бєльсько-Бялої, вказано саме 11 липня. За даними місцевих медіа, йдеться про автобус маршруту №8.

    Відео зняла одна з українських дівчат. На записі видно щонайменше двох неповнолітніх, хоча автори перших повідомлень стверджували, що в автобусі перебували троє українських підлітків. Одній із дівчат, за поширеними даними, 12 років.

    На відео чути агресивний чоловічий голос. Пасажир неодноразово використовує нецензурні та принизливі висловлювання, називає дітей образливими словами, заявляє, що їх нібито «виростили за польські гроші», і наказує їм повертатися до України.

    «Це скоро закінчиться. Ви будете забиратися до своєї України», — кричав чоловік.

    Коли одна з дівчат спробувала захистити себе та подругу, агресор заявив, що знає, де вона живе, і наказав їй «не огризатися». У певний момент дитина попросила чоловіка не торкатися її, після чого на записі чути метушню та нову порцію образ.

    Саме цей епізод змусив польських правоохоронців перевіряти не лише словесні образи та можливий національний мотив, а й те, чи не порушив чоловік фізичну недоторканність неповнолітніх. Речниця Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі Кароліна Галецька підтвердила, що дівчата є громадянками України, а поліція встановлює, чи було фізичне насильство або небажані дотики.

    Пасажири не втрутилися

    Особливе обурення в соціальних мережах викликала поведінка інших пасажирів. На поширеному записі не чути, щоб хтось із дорослих став на захист дітей або різко зупинив агресора.

    Водночас транспортна компанія після перегляду повного запису з камер спостереження повідомила, що водій автобуса відреагував на крики. Він звернувся до агресивного пасажира із вимогою заспокоїтися, а на найближчій зупинці наказав йому залишити салон. За поясненням перевізника, водій намагався переключити увагу чоловіка з дівчат на себе.

    Одразу після того, як відео набуло розголосу, MZK Bielsko-Biała зберегло записи камер спостереження з автобуса, отримало пояснення від водія та передало матеріали правоохоронцям.

    Компанія також заявила, що самостійно звернеться до поліції із повідомленням про можливе вчинення злочину. У MZK наголосили, що будь-які прояви агресії, насильства, дискримінації та упередження за національною ознакою є неприпустимими.

    Нападником виявився водій MZK

    Під час внутрішньої перевірки з’ясувалася несподівана деталь: агресивний пасажир сам працював водієм у міській транспортній компанії Бєльсько-Бялої.

    Водночас під час інциденту він не виконував службових обов’язків, а їхав у салоні як звичайний пасажир. Компанія повідомила, що чоловік тривалий час перебував на лікарняному.

    За уточненими даними TVN24, затриманому 54 роки. Раніше він уже мав проблеми на роботі та повинен був отримати догану, однак після цього пішов на лікарняний. MZK анонсувало дисциплінарні заходи, передбачені трудовим законодавством. Польські медіа повідомляють, що чоловік має втратити роботу.

    Транспортна компанія окремо підкреслила: те, що агресор виявився її співробітником, не означає, що він представляв перевізника під час нападу. Він перебував не на зміні, проте його поведінку в MZK назвали неприйнятною та такою, що матиме службові наслідки.

    Поліція діяла без офіційної заяви

    Польська поліція розпочала перевірку після того, як відео з’явилося в інтернеті. На той момент формального звернення від потерпілих або їхніх батьків не було.

    Правоохоронці самостійно встановили особу чоловіка, а вранці 13 липня затримали його та доправили до відділку. Речник міської поліції Бєльсько-Бялої Славомір Коцур повідомив, що підозрюваного допитують, а слідчі аналізують записи та з’ясовують усі обставини події.

    «У нашому місті немає і не буде місця для ксенофобії», — наголосив представник поліції.

    Матеріали після завершення першочергових слідчих дій мають передати прокуратурі, яка визначить правову кваліфікацію поведінки чоловіка та вирішить питання про можливі обвинувачення.

    Міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі Марцін Кервінський особисто підтвердив затримання.

    «Кожна форма агресії зустріне рішучу реакцію держави. Нехай це буде попередженням кожному хейтеру — ви не залишитеся безкарними», — заявив польський міністр.

    Кароліна Галецька додала, що швидка реакція поліції була принциповою, оскільки напад був спрямований проти дитини та міг мати національне підґрунтя. За її словами, польська держава повинна провести чітку межу, адже безкарність може спричинити подальшу ескалацію агресії проти громадян України та представників інших національностей.

    Сибіга відреагував на приниження дітей

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що українська сторона після появи відео звернулася до польських правоохоронних органів і зажадала належної реакції на приниження українців за національною ознакою.

    «“Герой” у польському автобусі словесно “воював” з дітьми та жінками. Багато розуму та сміливості для цього не треба», — написав очільник українського МЗС.

    Сибіга подякував польській поліції за швидке встановлення та затримання нападника. Він наголосив, що агресія й ненависть не можуть толеруватися у європейському демократичному суспільстві.

    Український міністр також звернувся до окремих польських політиків із закликом припинити нагнітання ненависті до України та українців. На його думку, агресивна політична риторика безпосередньо впливає на поширення антиукраїнських настроїв у польському суспільстві.

    Водночас українська сторона окремо подякувала Польщі за оперативну реакцію у конкретній справі. Інцидент не залишився лише скандалом у соціальних мережах: поліція діяла з власної ініціативи, перевізник передав відеозаписи та оголосив про службові покарання, а міністр внутрішніх справ публічно попередив про невідворотність відповідальності.

    У Польщі говорять про небезпечну ескалацію

    Напад у Бєльсько-Бялій став черговим приводом для дискусії про зростання ксенофобії та антиукраїнських настроїв у Польщі. Особливу тривогу викликає те, що об’єктом агресії стали діти, які розмовляли між собою українською, але з нападником спілкувалися польською мовою.

    Авторка допису, яка першою широко поширила відео, пов’язала подібні настрої з російською пропагандою в соціальних мережах та агресивною риторикою частини польських політиків. Це є її оцінкою, а не встановленим слідством мотивом конкретного нападника.

    Польська поліція наразі перевіряє саме можливе національне підґрунтя інциденту. Остаточну правову оцінку мають дати слідчі та прокуратура після аналізу повного відео, допиту чоловіка, дітей, водія й інших можливих свідків.

    Інцидент у Бєльсько-Бялій показав одразу дві протилежні тенденції. З одного боку — небезпечну готовність дорослої людини відкрито принижувати українських дітей у громадському місці. З іншого — швидку реакцію польських правоохоронців, міської влади та транспортної компанії, які дали зрозуміти, що національна ненависть не повинна залишатися без наслідків.

    Затриманий чоловік на момент публікації не був визнаний винним судом. Поліція продовжує збирати докази, а рішення щодо можливих звинувачень ухвалюватиме прокуратура.

  • «Не буде забутий»: Сибіга відреагував на смерть Грема

    «Не буде забутий»: Сибіга відреагував на смерть Грема

     

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга висловив співчуття через раптову смерть американського сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який багато років залишався одним із найпомітніших прихильників України у Конгресі США. Глава МЗС наголосив, що політик був справжнім другом українського народу та одним із найсильніших голосів на підтримку боротьби проти російської агресії.

    Сенатор помер увечері 11 липня у віці 71 року після нетривалої раптової хвороби. Його офіс повідомив про смерть політика та попросив поважати приватність родини у важкий для неї час. Офіційна причина смерті на момент публікації детально не розкривалася.

    Особливого трагізму новині додає те, що незадовго до смерті Грем перебував у Києві. Це був уже десятий візит сенатора до України. Він зустрівся з українським керівництвом, обговорив посилення оборонної співпраці та вкотре закликав Вашингтон збільшувати тиск на Росію. У заяві українського МЗС Сибіга підкреслив, що політик буквально щойно повернувся з України.

    «Засмучений звісткою про смерть сенатора Ліндсі Грема, який щойно був у Києві з десятим візитом до України. Сенатор Грем був справжнім другом України та одним із найсильніших голосів на підтримку нашої боротьби проти російської агресії», — зазначив Сибіга.

    Міністр нагадав, що американський законодавець послідовно виступав за посилення санкцій проти Росії та забезпечення України засобами, необхідними для захисту населення. За словами глави української дипломатії, лідерство, переконання та непохитна відданість сенатора Україні не будуть забуті.

    Сибіга також передав співчуття рідним і близьким Грема, його колегам у Сенаті та жителям Південної Кароліни, яку політик представляв у верхній палаті Конгресу понад два десятиліття. Міністр наголосив, що Україна сумує разом зі Сполученими Штатами.

    Останній візит Грема до Києва

    Під час візиту 10 липня Ліндсі Грем зустрівся з президентом Володимиром Зеленським. Сторони обговорювали потреби України у протиповітряній обороні, санкційний тиск на Росію та подальшу співпрацю зі Сполученими Штатами.

    Зеленський поінформував сенатора про результати своїх переговорів із президентом США Дональдом Трампом під час саміту НАТО в Анкарі. Серед ключових тем була політична домовленість щодо ліцензування виробництва систем Patriot в Україні.

    Сам Грем під час перебування у Києві заявив, що Білий дім погодився підтримати оновлений двопартійний законопроєкт про посилення санкцій проти Росії. Документ має на меті вдарити не лише по Москві, а й по державам та компаніям, які продовжують купувати російські енергоресурси й таким чином допомагають фінансувати війну.

    Сенатор говорив, що після переговорів із представниками адміністрації Трампа у законопроєкту з’явився реальний шлях до ухвалення. Ініціативу розробляли спільно представники обох американських партій — республіканці та демократи.

    Грем також закликав Китай використати свій вплив на Росію та змусити Кремль перейти до реальних мирних переговорів. Він вважав, що економічний тиск на Москву має йти паралельно з військовою підтримкою України.

    Сенатор побачив українські дрони

    Під час останнього приїзду до України Грем відвідав виробничий майданчик української оборонно-технологічної компанії SkyFall. Там йому показали процес розроблення та виготовлення важких бомбардувальних дронів Vampire, відомих серед військових як «Баба Яга», FPV-безпілотників Shrike та перехоплювачів російських «Шахедів» P1-SUN.

    Сенатор високо оцінив швидкість розвитку українських безпілотних технологій та заявив, що співпраця у цій сфері може бути корисною і для України, і для Сполучених Штатів.

    Візит до підприємства став одним з останніх публічних заходів Грема. Уже наступного дня його офіс повідомив про раптову смерть.

    Один із найвідоміших прихильників України

    Ліндсі Грем представляв Південну Кароліну в Сенаті США з 2003 року. Перед цим він працював у Палаті представників. Політик мав значний вплив на американські дискусії щодо національної безпеки, оборони та міжнародної політики.

    До політичної кар’єри він служив військовим юристом у Повітряних силах США, а згодом продовжив службу в резерві та дослужився до звання полковника. Протягом роботи в Конгресі Грем входив до ключових сенатських комітетів і певний час очолював юридичний комітет Сенату.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії сенатор неодноразово відвідував Україну. Він зустрічався із Зеленським, військовими та представниками української влади, закликав передавати Києву сучасне озброєння і посилювати економічний тиск на Кремль.

    Грем також був одним з авторів і головних прихильників жорстких вторинних санкцій проти покупців російської нафти, газу та інших ресурсів. Запропоновані ним механізми передбачали високі мита й обмеження проти країн, які фактично підтримують російську воєнну економіку.

    Його позиція робила сенатора однією з найпомітніших американських політичних фігур, які наполягали, що допомога Україні відповідає стратегічним інтересам самих Сполучених Штатів.

    Втрата для України та американської політики

    Смерть Грема залишає вакантним місце в Сенаті від Південної Кароліни. Тимчасового наступника має призначити губернатор штату відповідно до американського законодавства. Його відхід також може вплинути на подальше просування санкційного законопроєкту, який він активно підтримував в останні місяці.

    Водночас двопартійна група сенаторів уже заявила про намір продовжити роботу над посиленням обмежень проти Росії. Однак саме Грем був одним із найбільш медійних і впливових провідників цієї ініціативи серед республіканців.

    Для України його смерть стала особливо болючою через багаторічну й послідовну підтримку. Останній приїзд сенатора до Києва, зустріч із Зеленським, відвідування виробництва українських дронів та робота над новими санкціями фактично стали завершальними сторінками його політичної діяльності.

    Як наголосив Андрій Сибіга, Україна пам’ятатиме Ліндсі Грема не лише як впливового сенатора США, а як союзника, який у критичний для країни час відкрито відстоював її право на захист, свободу та справедливий мир.

  • Зеленський заявив, що частина оточення Путіна підтримує завершення війни

    Зеленський заявив, що частина оточення Путіна підтримує завершення війни

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські пропозиції щодо припинення війни знаходять підтримку не лише серед міжнародних партнерів, а й серед окремих представників найближчого оточення російського правителя Володимира Путіна. За словами глави держави, всередині російської влади дедалі більше людей усвідомлюють безперспективність продовження війни та розуміють, що мирне врегулювання конфлікту є єдиною реальною альтернативою.

    Про це президент повідомив під час свого традиційного вечірнього звернення.

    Володимир Зеленський наголосив, що Україна послідовно виступає за припинення війни та неодноразово пропонувала конкретні механізми для наближення миру.

    За його словами, українська сторона демонструє готовність до дипломатичного врегулювання, однак Росія продовжує відмовлятися від конструктивного діалогу та робить ставку на подальшу ескалацію бойових дій.

    Попри це, як зазначив президент, навіть усередині російської політичної системи дедалі частіше лунають оцінки про необхідність завершення війни.

    Зеленський підкреслив, що Україна відчуває підтримку своїх ініціатив не лише серед союзників у Європі, США та інших країнах світу, а й серед людей, які мають безпосередній вплив на російське керівництво.

    «Ми дали пропозиції, як наблизити мир. Маємо підтримку не лише серед партнерів у світі, а також серед оточення Путіна щодо миру. Там розуміють, що відбувається, і що мир не має альтернатив», – заявив президент.

    Глава держави не уточнив, кого саме він мав на увазі, говорячи про представників оточення російського диктатора.

    Водночас він наголосив, що всередині Росії поступово формується розуміння реального становища країни, наслідків війни та зростаючих економічних і політичних проблем.

    На переконання Зеленського, із кожним новим місяцем війни кількість тих, хто усвідомлює безальтернативність миру, лише збільшуватиметься.

    Президент зазначив, що цьому сприяють не лише дипломатичні процеси, а й ситуація всередині самої Росії.

    За його словами, військовий, економічний та санкційний тиск поступово змінює настрої навіть серед тих, хто ще донедавна підтримував продовження війни.

    «Такі враження про необхідність миру збільшуватимуться в Росії», – наголосив глава держави.

    Окремо Зеленський звернув увагу на наслідки українських далекобійних ударів по території Росії.

    Він зазначив, що останнім часом українські Сили оборони значно розширили географію операцій, завдаючи ударів по військових, логістичних та паливно-енергетичних об’єктах як у різних регіонах Росії, так і на тимчасово окупованих територіях України.

    За словами президента, ці операції мають конкретний практичний результат.

    Вони суттєво ускладнюють забезпечення російської армії, знижують можливості військово-промислового комплексу та створюють дедалі більше економічних проблем для країни-агресора.

    Особливу увагу Зеленський приділив ситуації на російському паливному ринку.

    Він заявив, що в Росії продовжує поглиблюватися бензинова криза, яка стала прямим наслідком системних ударів українських безпілотників по нафтопереробних підприємствах.

    За словами президента, саме небажання Кремля припиняти війну змушує Україну продовжувати такі операції.

    Українські удари стали відповіддю на відмову Москви погодитися на справедливе завершення війни та припинення агресії.

    Останніми місяцями українські безпілотники регулярно атакують нафтопереробні заводи, резервуари для зберігання пального, нафтобази та інші об’єкти паливної інфраструктури Росії.

    Частина підприємств після таких ударів була змушена тимчасово припинити роботу або суттєво скоротити виробництво через необхідність проведення ремонтів.

    Проблеми на паливному ринку Росії останнім часом вже перестали приховувати навіть представники російського уряду.

    Віцепрем’єр Росії Олександр Новак нещодавно визнав, що країна зіткнулася з дефіцитом бензину та дизельного пального.

    За його словами, через пошкодження нафтопереробних заводів виникли перебої з постачанням, а на окремих автозаправних станціях почали утворюватися черги.

    Новак пояснив ситуацію необхідністю проведення ремонтів на підприємствах після атак українських безпілотників.

    Попри це, ще кілька тижнів тому російська влада запевняла, що внутрішній ринок повністю забезпечений паливом.

    Зокрема, 26 червня сам Новак стверджував, що запасів достатньо для задоволення всіх потреб країни.

    Однак уже через кілька тижнів уряд Росії був змушений офіційно визнати наявність дефіциту.

    Крім того, російська влада запровадила повну заборону на експорт дизельного пального та почала розглядати можливість його імпорту для стабілізації ситуації.

    Президент України наголосив, що всі ці процеси демонструють ефективність українських далекобійних операцій.

    За його словами, ураження об’єктів військової та паливної інфраструктури безпосередньо впливає на здатність Росії забезпечувати власну армію та фінансувати продовження війни.

    Водночас Зеленський підкреслив, що Україна не відмовляється від дипломатичного шляху завершення війни.

    Він нагадав, що Київ уже запропонував міжнародним партнерам власне бачення досягнення справедливого миру.

    Українська влада неодноразово заявляла, що готова до переговорів за умови поваги до міжнародного права, територіальної цілісності та суверенітету України.

    Останнім часом тема можливого завершення війни дедалі активніше обговорюється і в міжнародних політичних колах.

    Раніше агентство Reuters із посиланням на власні джерела повідомило, що окремі радники Володимира Путіна пропонували йому розглянути можливість припинення бойових дій по нинішній лінії фронту.

    За даними співрозмовників агентства, вони вважали такий варіант одним із можливих шляхів виходу з війни.

    Втім, як стверджує Reuters, Путін відкинув цю пропозицію.

    За інформацією агентства, російський лідер продовжує наполягати на захопленні всієї території Донецької області та не готовий погодитися на припинення бойових дій без досягнення цієї мети.

    Сам Володимир Зеленський раніше заявляв, що одним із найшвидших способів зупинити війну може стати заморожування лінії фронту.

    При цьому українська влада наголошує, що будь-яке політичне врегулювання має супроводжуватися реальними гарантіями безпеки для України та виключати можливість нового російського вторгнення.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також неодноразово заявляв, що запропонований Києвом шлях завершення війни є реалістичним і враховує як безпекові інтереси України, так і реальну ситуацію на полі бою.

    За його словами, українська пропозиція фактично дає Кремлю шанс уникнути ще глибшої військової, економічної та політичної кризи.

    Попри це, офіційна Москва поки що не демонструє готовності прийняти такі умови.

    Водночас, як заявив Володимир Зеленський, навіть серед людей, які входять до найближчого оточення Володимира Путіна, дедалі більше тих, хто усвідомлює реальні наслідки затягування війни та переконаний, що мирне врегулювання конфлікту є єдиним можливим шляхом для майбутнього Росії та всього регіону.

  • Сікорський: Росія намагається посварити Польщу та Україну через історію

    Сікорський: Росія намагається посварити Польщу та Україну через історію

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія зацікавлена у загостренні польсько-українських історичних суперечок і цілеспрямовано використовує їх для послаблення відносин між двома країнами. За його словами, Кремль активно підживлює емоції навколо складних сторінок спільної історії, використовуючи для цього інформаційні кампанії, мережі інтернет-тролів та публічні заяви російських посадовців.

    Про це очільник польської дипломатії сказав в ефірі радіостанції RMF FM.

    За словами Сікорського, польська влада добре усвідомлює, що історичні питання залишаються чутливою темою як для польського, так і для українського суспільства. Саме тому Росія, яка вже багато років веде гібридну війну проти України та намагається послабити єдність західних союзників Києва, використовує ці теми для створення конфліктів між державами, які сьогодні є стратегічними партнерами.

    Глава МЗС Польщі повідомив, що останнім часом Варшава вела переговори з українською стороною щодо одного із питань, яке викликало дискусію в польському суспільстві. Йдеться про український військовий підрозділ, названий на честь Героїв Української повстанської армії.

    За словами Сікорського, польська дипломатія протягом двох тижнів намагалася переконати президента України Володимира Зеленського переглянути назву цього підрозділу.

    Він визнав, що ці переговори не принесли бажаного для польської сторони результату.

    «На жаль, успіху не вдалося досягти. Але це роздмухування таких емоцій навколо історичних трагедій – ми бачимо, що російська агентура буквально намагається розпалити польсько-українські пристрасті. Ці мільйони тролів в інтернеті теж роблять свою справу, і ми знаємо, хто з цього радіє. Пан Медведєв, пані Захарова нас до цього підбурюють. Тож пропоную задуматися, адже з XVII століття суперечки, злочини чи польсько-українські конфлікти завжди слугували нашому ворогу», – заявив Радослав Сікорський.

    Очільник польської дипломатії наголосив, що Кремль намагається скористатися будь-якими суперечками між Києвом і Варшавою, щоб підірвати взаємну довіру та послабити співпрацю між державами, яка значно зміцнилася після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    За словами Сікорського, особливу роль у цих інформаційних операціях відіграють соціальні мережі. Саме там, як стверджує польський міністр, працюють величезні мережі ботів і тролів, які поширюють маніпулятивні повідомлення, історичні фейки, емоційні дописи та провокаційний контент.

    Він зазначив, що діяльність таких інформаційних мереж не є хаотичною. Навпаки, вона має чітку мету — створити атмосферу взаємної недовіри між поляками та українцями, змусити суспільства концентруватися на історичних образах замість сучасної співпраці та спільної протидії російській агресії.

    Сікорський також звернув увагу, що останнім часом до інформаційного нагнітання активно долучаються і високопосадовці Російської Федерації.

    Зокрема, він прямо згадав заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва та офіційну представницю Міністерства закордонних справ Росії Марію Захарову.

    За словами польського міністра, саме ці російські посадовці регулярно коментують польсько-українські історичні питання, намагаючись посилити напруженість між двома державами.

    Сікорський наголосив, що подібна активність Кремля свідчить про його зацікавленість у конфліктах між союзниками України.

    Міністр закликав поляків критично ставитися до інформації, яка поширюється навколо історичних тем, та пам’ятати, кому вигідне погіршення відносин між Варшавою і Києвом.

    Він підкреслив, що польсько-українські конфлікти протягом кількох століть неодноразово використовувалися зовнішніми силами для досягнення власних геополітичних цілей.

    За словами Сікорського, історія демонструє, що будь-яке загострення між поляками та українцями зрештою приносило користь третім сторонам.

    Саме тому, переконаний глава польської дипломатії, сучасні історичні дискусії мають вестися відповідально, без політичних маніпуляцій та під впливом емоцій.

    Заява Сікорського пролунала на тлі активних дипломатичних контактів між Україною та Польщею, які останніми тижнями були спрямовані на зниження напруженості навколо історичних тем.

    Напередодні президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Польщі Каролем Навроцьким під час саміту НАТО в Анкарі.

    Після переговорів Зеленський назвав зустріч важливою та конструктивною, зазначивши, що сторони обговорили подальший розвиток двостороннього співробітництва, питання безпеки та підтримку України у протистоянні російській агресії.

    Крім того, 3 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга здійснив робочий візит до Варшави, де провів переговори зі своїм польським колегою Радославом Сікорським.

    Під час зустрічі українська сторона запропонувала пакет антикризових заходів, спрямованих на зменшення напруги у двосторонніх відносинах та створення механізмів для конструктивного врегулювання історичних суперечок.

    Історичні питання останнім часом знову стали однією з найбільш обговорюваних тем у польсько-українських відносинах. Зокрема, дискусії точаться навколо оцінки діяльності Української повстанської армії, подій Волинської трагедії та політики історичної пам’яті.

    Попри це керівництво обох держав неодноразово наголошувало, що стратегічне партнерство між Україною та Польщею має залишатися пріоритетом в умовах триваючої російської агресії.

    Польща є одним із ключових союзників України від початку повномасштабного вторгнення Росії, надаючи Києву військову, гуманітарну, фінансову та політичну підтримку. Варшава також залишається одним із головних логістичних центрів для постачання західної допомоги Україні.

    Саме тому, як зазначив Радослав Сікорський, будь-які спроби розпалити конфлікти між поляками та українцями насамперед працюють на інтереси Кремля, який прагне послабити єдність європейських держав та міжнародну підтримку України.

  • Папа Римський може врятувати діалог України та Польщі?

    Папа Римський може врятувати діалог України та Польщі?

    Папа Римський Лев XIV може стати моральним авторитетом і посередником у складному українсько-польському діалозі щодо історичних суперечностей. Таку думку висловив голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак, коментуючи загострення відносин між Києвом і Варшавою та пошук шляхів до відновлення довіри між двома державами. Його заява пролунала на тлі дипломатичних зусиль обох країн щодо деескалації конфлікту, пов’язаного з питаннями історичної пам’яті.

    В ефірі спільного проєкту «Український фокус. Ранок» Шлінчак зазначив, що нині практично не бачить іншої постаті, яка могла б виступити модератором настільки чутливої дискусії.

    «Я собі думав, хто може стати модератором такої зустрічі чи, принаймні, людиною, яка може повпливати на те, щоб ці пристрасті трошки вляглися. І в мене іншої людини, ніж Папа Римський, не виникало», — сказав експерт.

    На його переконання, новий понтифік Лев XIV міг би звернутися до спадщини святого Івана Павла ІІ, який свого часу закликав українців і поляків будувати майбутнє на взаємному прощенні та партнерстві.

    Шлінчак нагадав, що саме Іван Павло ІІ багато років тому сформулював принцип, який став основою польсько-українського примирення: «Пробачаємо і просимо пробачення». На думку експерта, саме до цієї ідеї сторонам варто повернутися сьогодні.

    «Хто може виступити іншим моральним авторитетом, модератором цієї дискусії, я поки що не бачу», — наголосив він.

    Окремо політолог прокоментував пропозицію колишнього президента Польщі Олександра Квасневського очолити українсько-польську групу з питань історичної пам’яті. За словами Шлінчака, ця кандидатура має логічне підґрунтя, адже саме Квасневський був одним із ключових учасників історичного процесу українсько-польського примирення на початку 2000-х.

    Експерт нагадав про спільну декларацію президентів Леоніда Кучми та Олександра Квасневського, ухвалену у 2003 році.

    «Я дуже добре пам’ятаю, як ця декларація готувалася. Під час її підготовки було поламано дуже багато списів. Навколо кожної із команд були як голоси за налагодження стосунків, так і ті, хто виступав за їх загострення», — зазначив Шлінчак.

    Водночас він звернув увагу, що нині важливо оцінити, наскільки Квасневський зберігає політичний авторитет у сучасній Польщі.

    «З українського боку, я так розумію, ця кандидатура не викликає заперечень. Але наскільки зараз Олександр Квасневський є авторитетом для польських політиків — це питання вже до польської сторони», — додав він.

    Заяви експерта пролунали на тлі помітного загострення українсько-польських відносин, яке виникло після низки рішень та взаємних заяв щодо історичних питань. У червні президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про позбавлення Президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла після рішення України присвоїти одному з військових підрозділів почесне найменування «Героїв УПА». Це рішення спричинило гостру політичну дискусію у Варшаві та Києві.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, своєю чергою, закликав не допустити руйнування стратегічного партнерства між двома країнами. Він публічно звернувся до президентів України та Польщі із закликом провести «пряму і чесну розмову», наголосивши, що конфлікт між Києвом і Варшавою відповідає інтересам Москви, а не двох союзників.

    3 липня міністри закордонних справ України та Польщі Андрій Сибіга і Радослав Сікорський провели переговори у Варшаві, після яких українська сторона передала так званий «антикризовий пакет». Він передбачає відновлення системного політичного діалогу, консультації між істориками та активніше залучення церков до процесу примирення.

    Новий крок до деескалації був зроблений і під час саміту НАТО в Анкарі. Президенти Володимир Зеленський та Кароль Навроцький вперше після початку дипломатичної кризи провели особисту зустріч. Польський президент після переговорів заявив, що, попри історичні розбіжності, Україна та Польща мають зберігати діалог, адже їх об’єднує спільна загроза — Росія. Водночас він визнав, що історичні питання залишаються невирішеними.

    Аналітики зазначають, що нинішня напруженість стала одним із найсерйозніших випробувань для українсько-польського партнерства за останні роки. Польща залишається одним із ключових союзників України у військовій, гуманітарній та політичній сферах, а Варшава є одним із головних центрів підтримки українських біженців та транзиту міжнародної допомоги.

    Саме тому, на думку Шлінчака, пошук морального авторитета, здатного допомогти сторонам повернутися до конструктивного діалогу, набуває особливого значення. Він вважає, що Папа Лев XIV як глава Католицької церкви та постать із глобальним моральним авторитетом може стати тією людиною, яка допоможе Києву й Варшаві знайти спільну мову без взаємних ультиматумів і політичної ескалації.

  • НАТО затвердило масштабну підтримку України: 70 млрд євро допомоги та нові оборонні рішення

    НАТО затвердило масштабну підтримку України: 70 млрд євро допомоги та нові оборонні рішення

    Країни-члени НАТО підтвердили намір продовжувати довгострокову військову підтримку України та оголосили про новий масштабний пакет допомоги. У підсумковій декларації саміту Альянсу в Анкарі союзники заявили, що у 2026 році виділять Україні 70 мільярдів євро на військову допомогу, озброєння, навчання українських військових та інші потреби сектору безпеки. Водночас держави НАТО взяли на себе політичне зобов’язання зберегти щонайменше такий самий рівень підтримки і в 2027 році. Окрім цього, Альянс оголосив про рекордні інвестиції у власну оборонну промисловість, розвиток сучасних військових технологій та збільшення виробництва озброєння.

    Про це йдеться у підсумковій декларації саміту НАТО в Анкарі.

    Однією з головних тем зустрічі лідерів держав-членів Альянсу стала війна Росії проти України та питання подальшої підтримки Києва. У документі наголошується, що союзники залишаються єдиними у своїй позиції щодо необхідності допомагати Україні стільки, скільки це буде потрібно для захисту її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності.

    У декларації зазначено, що країни НАТО погодилися у 2026 році виділити Україні військову допомогу загальним обсягом 70 мільярдів євро. Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю сучасного озброєння, систем протиповітряної та протиракетної оборони, боєприпасів, бронетехніки, засобів зв’язку, підготовку українських військовослужбовців, забезпечення логістики та інші критично важливі потреби українського сектору оборони.

    Особливу увагу союзники приділили тому, що підтримка України має бути не разовою, а довгостроковою. Саме тому в декларації окремо зафіксовано політичне зобов’язання держав Альянсу зберегти щонайменше аналогічний рівень допомоги і впродовж 2027 року.

    “Союзники підтверджують свої суверенні зобов’язання підтримувати щонайменше еквівалентний рівень у 2027 році”, — зазначено у документі.

    У НАТО наголосили, що українська армія сьогодні захищає не лише власну державу, а й фактично забезпечує безпеку всього євроатлантичного простору. Саме тому підтримка України розглядається як стратегічна інвестиція у колективну безпеку держав-членів Альянсу.

    У декларації підкреслюється, що країни НАТО залишаються непохитними у підтримці України та підтверджують свою готовність допомагати їй у захисті свободи, незалежності, суверенітету та міжнародно визнаної територіальної цілісності.

    Окремо союзники відзначили внесок України у зміцнення трансатлантичної безпеки. У документі наголошується, що досвід української армії, здобутий під час війни з Росією, вже сьогодні активно враховується під час реформування військових доктрин НАТО, розвитку сучасних систем озброєння та підготовки військовослужбовців країн Альянсу.

    У НАТО також звернули увагу на те, що основний обсяг військової підтримки України нині забезпечують саме європейські союзники та Канада. Значна частина озброєння, фінансової допомоги, програм навчання українських військових, постачання техніки, боєприпасів і засобів протиповітряної оборони фінансується через двосторонні угоди між країнами або в межах багатосторонніх міжнародних механізмів.

    Окрім військової підтримки, країни НАТО привітали рішення Європейського Союзу щодо створення багаторічного механізму фінансування України. Йдеться про позику обсягом 90 мільярдів євро, яка має забезпечити стабільне фінансування українських потреб, підтримку економіки, відбудову пошкодженої інфраструктури, розвиток оборонно-промислового комплексу та реалізацію реформ, необхідних для майбутнього членства України в ЄС.

    Разом із рішеннями щодо України учасники саміту ухвалили масштабний пакет заходів із посилення власної обороноздатності. Зокрема, країни НАТО погодили нові оборонні закупівлі на суму 50 мільярдів доларів США. Ці кошти планується спрямувати на виробництво сучасного озброєння, модернізацію армій держав-членів та збільшення запасів критично важливих видів зброї.

    У декларації наголошується, що союзники домовилися значно розширити співпрацю з оборонною промисловістю, збільшити виробничі потужності підприємств та прискорити впровадження новітніх технологій.

    “Зобов’язуємося розширювати колективні виробничі потужності і співпрацю з промисловістю з метою прискорення інновацій”, — йдеться у документі.

    Окремий блок декларації присвячено розвитку нових напрямків оборонної політики Альянсу. Держави НАТО домовилися активно інвестувати у створення високоточних далекобійних систем ураження, інтегрованих систем протиповітряної та протиракетної оборони, сучасних безпілотних комплексів, розвідувальних платформ, цифрових систем управління бойовими діями, трансатлантичних хмарних сервісів для військових операцій, а також штучного інтелекту, який дедалі активніше застосовується у сучасній війні.

    Крім цього, союзники мають намір збільшити спроможності щодо швидкого розгортання військових сил, удосконалити логістичне забезпечення та посилити координацію між державами-членами Альянсу у випадку можливих кризових ситуацій.

    Під час саміту значна увага також приділялася питанням розвитку української системи протиповітряної оборони. Президент України Володимир Зеленський провів окрему зустріч із президентом США Дональдом Трампом, під час якої сторони обговорили можливість збільшення кількості систем Patriot для України, передачу ліцензій на їх виробництво, а також подальшу локалізацію виробництва сучасного західного озброєння на українських підприємствах.

    Після переговорів Дональд Трамп заявив, що США готові допомогти Україні освоїти виробництво комплексів Patriot, назвавши це одним із важливих напрямків двосторонньої співпраці. За його словами, американські компанії можуть долучитися до створення виробничих потужностей безпосередньо в Україні, а українські спеціалісти отримають необхідні технології та навчання.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також повідомив, що Київ уже проводить переговори з міжнародними партнерами щодо отримання ліцензій на виробництво систем Patriot. За його словами, розвиток власного оборонно-промислового комплексу стане одним із ключових елементів довгострокової стратегії зміцнення української безпеки.

    Під час саміту Дональд Трамп також заявив, що робота над можливою мирною угодою щодо завершення війни триває, хоча переговорний процес залишається складним. Водночас країни НАТО у своїй декларації наголосили, що продовжуватимуть підтримувати Україну незалежно від розвитку дипломатичних процесів і не допустять послаблення її обороноздатності.

    Ухвалені в Анкарі рішення стали одним із найбільших пакетів міжнародної підтримки України за весь час повномасштабної війни. Вони підтверджують, що союзники не лише продовжують постачати озброєння та фінансову допомогу, а й дедалі активніше інвестують у розвиток українського оборонного потенціалу, локалізацію виробництва сучасної зброї та інтеграцію України до спільної системи безпеки євроатлантичного простору.

  • США дозволять Україні виробляти Patriot

    США дозволять Україні виробляти Patriot

    Сполучені Штати мають намір надати Україні право на виробництво зенітно-ракетних комплексів Patriot. Про відповідне рішення заявив президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. За словами американського лідера, Вашингтон готовий не лише підтримати Україну постачанням окремих компонентів систем протиповітряної оборони, а й передати необхідні технології та допомогти розгорнути виробничі потужності безпосередньо на українській території.

    Про це Трамп повідомив під час переговорів із Зеленським.

    Американський президент зазначив, що США мають намір надати Україні право виробляти системи Patriot, які сьогодні залишаються одним із найефективніших засобів захисту від російських балістичних ракет. За його словами, українська сторона отримає необхідні технологічні знання та підтримку для запуску власного виробництва.

    “Мені пташка нашептала, що ми дамо їм право робити Patriot, ми покажемо, як їх робити”, — заявив Дональд Трамп.

    Президент США наголосив, що виробництво таких систем є надзвичайно складним із технологічної точки зору, однак висловив переконання, що українські спеціалісти зможуть швидко опанувати необхідні процеси.

    За словами Трампа, Сполучені Штати також можуть передати Україні частину наявних комплексів або окремих компонентів, хоча самі також мають значну потребу в системах Patriot через необхідність посилення власної протиповітряної оборони.

    “У нас є Patriot, але вони нам теж потрібні. Дещо ми можемо дати. Але я думаю, що вони зможуть швидко виробляти, зробимо потужності, компанія туди приїде”, — сказав президент США.

    Американський лідер також припустив, що якби Україна отримала достатню кількість комплексів Patriot ще на початку повномасштабної війни, рівень захищеності українського неба був би значно вищим, а наслідків багатьох російських ракетних атак вдалося б уникнути.

    “Якби у вас було багато Patriot із самого початку, Київ був би повністю захищений від ракет. Але я думаю, що ви почнете робити їх дуже швидко”, — додав він.

    Заява Трампа прозвучала на тлі активних переговорів України із західними партнерами щодо розвитку власного оборонно-промислового комплексу. Одним із ключових напрямків співпраці останнім часом є локалізація виробництва сучасного західного озброєння безпосередньо в Україні. Українська влада неодноразово наголошувала, що саме спільне виробництво із союзниками дозволить суттєво прискорити постачання необхідної техніки та зробить українську оборонну промисловість менш залежною від зовнішньої логістики.

    Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомляв, що Київ уже веде переговори з міжнародними партнерами щодо отримання ліцензій на виробництво антибалістичних систем Patriot. За його словами, питання передачі технологій є одним із головних напрямків співпраці із союзниками, адже Україна прагне не лише отримувати готові комплекси, а й самостійно виготовляти їх у майбутньому.

    Президент України Володимир Зеленський також неодноразово заявляв, що системи Patriot залишаються головним пріоритетом у переговорах із міжнародними партнерами. Саме ці комплекси здатні ефективно перехоплювати російські балістичні ракети, які становлять найбільшу загрозу для українських міст та критичної інфраструктури.

    Необхідність збільшення кількості таких систем підтверджують і українські військові експерти. Радник міністра оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов раніше заявляв, що Україна нині відчуває гострий дефіцит ракет-перехоплювачів для боротьби з балістичними цілями. За його словами, низка європейських держав, які межують із Росією, не поспішають передавати власні запаси через високий рівень безпекових ризиків для себе.

    На цьому тлі потенційна передача Україні права на виробництво Patriot може стати одним із найважливіших рішень у сфері оборонного співробітництва між Києвом і Вашингтоном. Якщо відповідні домовленості будуть реалізовані, Україна вперше отримає можливість локалізувати виробництво одного з найсучасніших у світі комплексів протиповітряної оборони, що значно посилить її обороноздатність та зменшить залежність від зовнішніх поставок у довгостроковій перспективі.

  • Після саміту НАТО Україна отримала рішення щодо Patriot: Сибіга розкрив деталі

    Після саміту НАТО Україна отримала рішення щодо Patriot: Сибіга розкрив деталі

    Саміт НАТО приніс Україні конкретні результати у питанні зміцнення протиповітряної оборони та захисту від російських балістичних ракет. Одним із головних пріоритетів усіх переговорів президента України Володимира Зеленського з іноземними лідерами стало посилення українського неба, а також забезпечення країни сучасними засобами для перехоплення балістичних цілей.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, підбиваючи підсумки міжнародних зустрічей української делегації.

    За його словами, Україна вже має конкретні домовленості, які стосуються посилення можливостей вітчизняної системи протиповітряної оборони. Особливий акцент зроблено саме на розвитку антибалістичних спроможностей, адже Росія дедалі активніше застосовує для ударів по українських містах балістичні ракети, перехоплення яких є одним із найскладніших завдань для будь-якої системи ППО.

    «І вже є конкретні рішення щодо посилення спроможності нашої ППО, стосовно наших антибалістичних спроможностей», – заявив Сибіга.

    Міністр наголосив, що під час усіх переговорів президента Володимира Зеленського із керівниками держав-партнерів питання захисту українського неба було безумовним пріоритетом. За його словами, українська сторона концентрувалася не лише на отриманні політичної підтримки, а й на конкретних рішеннях щодо постачання озброєння, необхідного для відбиття масованих повітряних атак.

    Одним із ключових напрямків роботи української дипломатії залишається якнайшвидше отримання ракет PAC-3 для американських систем Patriot. Саме ці ракети-перехоплювачі вважаються найбільш ефективними засобами боротьби з балістичними цілями та здатні знищувати ракети ще на підльоті до об’єктів.

    За словами глави МЗС, наразі Україна проводить переговори з кількома державами, які мають необхідні ракети на своїх складах. Дипломатична робота ведеться одразу за різними напрямками, щоб максимально прискорити процес передачі цих боєприпасів українській стороні.

    «Є низка держав, які мають в наявності на складах антибалістичні ракети. Ми з кожною з цих країн працюємо за різними каналами, за різними модальностями щодо того, як їх отримати», – пояснив Сибіга.

    Водночас Україна розраховує не лише на допомогу союзників, а й на розвиток власного оборонно-промислового комплексу. Міністр повідомив, що паралельно реалізується окремий напрямок співпраці, який передбачає створення в Україні виробництва засобів із антибалістичними можливостями.

    За словами Сибіги, вже існує чітке бачення того, як реалізовувати цей проєкт. Президент України провів відповідні переговори з лідерами держав, які володіють необхідними технологіями та можуть допомогти завершити процес створення такого виробництва.

    Очільник української дипломатії зазначив, що йдеться не лише про окремі елементи виробництва, а фактично про фіналізацію створення сучасної системи протиповітряної оборони в Україні, яка матиме власні антибалістичні спроможності. Це дозволить значно зміцнити обороноздатність держави та поступово зменшити залежність від імпортних поставок критично важливого озброєння.

    Українська влада наголошує, що питання розвитку системи ППО сьогодні є одним із найважливіших для безпеки держави. Росія регулярно здійснює комбіновані повітряні атаки, використовуючи одночасно крилаті ракети, балістичне озброєння та ударні безпілотники. Особливу небезпеку становлять саме балістичні ракети, адже вони мають надзвичайно високу швидкість польоту та залишають мінімальний час для реагування.

    Напередодні президент Зеленський повідомив про підготовку першої зустрічі так званої “антибалістичної коаліції”. Передбачається, що до неї увійдуть країни, готові координувати зусилля щодо зміцнення української протиповітряної оборони, забезпечення необхідними перехоплювачами та розвитку відповідних виробничих спроможностей.

    Крім того, під час зустрічей із членами Конгресу США глава держави окремо порушив питання гострої нестачі ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot. Україна неодноразово наголошувала, що навіть наявні системи не можуть повною мірою виконувати свої завдання без достатнього запасу боєприпасів.

    Водночас у НАТО визнають, що проблема дефіциту антибалістичних ракет має глобальний характер. У Північноатлантичному альянсі зазначають, що запасів таких перехоплювачів ніколи не буває достатньо, а через зростання загроз у світі попит на них лише збільшується. Саме тому країни Альянсу активно працюють над нарощуванням виробництва сучасних систем протиповітряної оборони та ракет до них.

    За оцінками української влади, досягнуті на саміті НАТО домовленості мають стати важливим кроком до посилення захисту українських міст і критичної інфраструктури від російських повітряних атак, а також до формування довгострокової системи безпеки, яка поєднуватиме міжнародну підтримку та розвиток власного оборонного виробництва.

  • Україна більше не питатиме дозволу: Сибіга зробив гучну заяву про удари по Росії

    Україна більше не питатиме дозволу: Сибіга зробив гучну заяву про удари по Росії

    Україна більше не потребує дозволів третіх країн для завдання далекобійних ударів по законних військових цілях на території Росії. Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час панельної дискусії на полях саміту НАТО в Анкарі. За його словами, Київ і надалі проводитиме асиметричні операції власною зброєю, оскільки це є частиною права України на самооборону, гарантованого статтею 51 Статуту ООН.

    Заява глави МЗС пролунала на тлі посилення російських масованих атак по українських містах та активних переговорів України з партнерами щодо збільшення оборонної підтримки, насамперед у сфері протиповітряної оборони та далекобійних можливостей. Сибіга наголосив, що Україна не веде агресивну війну, а захищається від держави, яка щодня атакує цивільну інфраструктуру, житлові райони та енергетичні об’єкти.

    «Україна більше не потребує дозволів третіх сторін для завдання далекобійних ударів по законних військових цілях на території Росії. Ми продовжуватимемо асиметричні операції власною зброєю, адже це наше право на самооборону, гарантоване статтею 51 Статуту ООН», — заявив Сибіга.

    За словами міністра, Росія має усвідомити, що не зможе досягти своїх цілей в Україні на полі бою. Сибіга заявив, що Київ пропонує Москві реалістичний шлях завершення війни: Кремль має визнати безперспективність агресії та припинити спроби знищити українську державність. На думку глави МЗС, це також шанс для режиму Володимира Путіна уникнути ще глибшої політичної та військової кризи.

    Фактично йдеться про зміну акцентів у публічній позиції України. Якщо на початку повномасштабної війни Київ був змушений враховувати численні обмеження партнерів щодо застосування західної зброї по території Росії, то зараз Україна дедалі більше робить ставку на власні далекобійні засоби ураження. Саме тому українська дипломатія наголошує: коли йдеться про зброю українського виробництва та законні військові цілі агресора, Київ діє в межах міжнародного права і не потребує додаткового політичного погодження з третіми державами.

    Цей підхід особливо важливий після серії ударів Росії по Києву, Київщині та інших регіонах України. Напередодні Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН через чергові масовані атаки РФ. Сибіга тоді наголосив, що слабка або запізніла реакція міжнародної спільноти не здатна зупинити російський терор, а для цього потрібні тверді та своєчасні рішення.

    У своїх заявах МЗС також проводить чітку межу між російськими ударами по цивільних і українськими атаками по військових або промислових об’єктах, які працюють на війну. Україна наполягає, що має право бити по об’єктах, які забезпечують російську армію ракетами, дронами, паливом, боєприпасами та іншими ресурсами для продовження агресії. Така логіка відповідає концепції самооборони, закріпленій у Статуті ООН.

    У Києві неодноразово пояснювали, що російська територія не може залишатися “недоторканним тилом”, якщо саме звідти запускають ракети, дрони й літаки для ударів по українських містах. Українські сили вже демонстрували здатність уражати військові заводи, нафтопереробні підприємства, склади, аеродроми та інші об’єкти, які прямо або опосередковано підтримують воєнну машину РФ. При цьому офіційні особи підкреслюють: Україна не атакує цивільних навмисно, на відміну від Росії, яка системно б’є по житлових кварталах, лікарнях, енергетиці та об’єктах критичної інфраструктури.

    Заява Сибіги також вписується у ширший контекст саміту НАТО в Анкарі, де українська делегація просуває кілька ключових тем: посилення ППО, збільшення виробництва ракет-перехоплювачів, розвиток оборонної промисловості, спільне виробництво дронів і ракет, а також довгострокові гарантії безпеки для України. Під час цього ж саміту президент Володимир Зеленський заявив, що Європі потрібна власна протиракетна оборона вже зараз, а НАТО без України не відповідає масштабам сучасних викликів.

    Окремо Сибіга наголосив, що дипломатичне завершення війни можливе лише тоді, коли Москва припинить імітувати готовність до переговорів і визнає реальність: Україна не капітулює, а російська агресія не дасть Кремлю стратегічної перемоги. Саме тому глава МЗС закликає партнерів не боятися рішучих кроків, адже, за логікою Києва, лише поєднання військового тиску, санкцій та дипломатичної ізоляції може змусити Росію змінити поведінку.

    Позиція України щодо далекобійних ударів має і військове, і політичне значення. Військове — тому що удари по російських військових об’єктах зменшують здатність РФ запускати ракети, дрони та постачати війська на фронт. Політичне — тому що Київ демонструє готовність діяти самостійно в межах міжнародного права, не дозволяючи Кремлю нав’язувати партнерам страх перед так званою ескалацією.

    Водночас українська дипломатія продовжує працювати з союзниками над розширенням допомоги. Йдеться як про постачання систем ППО та ракет до Patriot, так і про розвиток українського виробництва далекобійних засобів. Саме власна зброя, за словами Сибіги, дає Україні більше свободи у виборі цілей і часу ударів.

    У підсумку заява глави МЗС стала сигналом одразу для кількох аудиторій. Для Росії — що її військові об’єкти більше не можуть вважатися безпечними лише через розташування за кордоном. Для партнерів — що Україна діє в межах міжнародного права і потребує не обмежень, а підтримки. Для українського суспільства — що держава переходить до більш самостійної та асиметричної моделі стримування агресора.

  • Після масованої атаки РФ Україна терміново скликає Радбез ООН

    Після масованої атаки РФ Україна терміново скликає Радбез ООН

    Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН після чергової масштабної комбінованої атаки Росії, яка в ніч на 6 липня забрала життя мирних жителів та спричинила масштабні руйнування у Києві й Київській області. Про відповідний крок повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, наголосивши, що світова спільнота має перейти від заяв до конкретних дій для стримування російської агресії.

    За словами глави МЗС, кожна російська ракета, випущена по українських містах, є викликом не лише Україні, а й усій системі міжнародного права.

    «Кожна російська ракета, випущена по Україні, несе послання, що виходить далеко за межі наших кордонів. Вона має на меті переконати світ, що насильство може замінити закон, страх — сильніший за солідарність, а жорстокість залишається безкарною», — заявив Андрій Сибіга.

    Міністр повідомив, що після другої за кілька днів масштабної ракетно-дронової атаки Україна офіційно звернулася до Ради Безпеки ООН із вимогою провести екстрене засідання. Київ також закликав державу, яка головує в Радбезі ООН у липні — Демократичну Республіку Конго, а також усіх членів Ради підтримати український запит.

    Сибіга наголосив, що слабкі або запізнілі реакції міжнародної спільноти лише заохочують Росію продовжувати ракетний терор.

    «Зволікання або слабка реакція не здатні зупинити терор. Це під силу лише рішучим, принциповим і вчасним діям. Міжнародна спільнота має об’єднатися, щоб стримати агресора та продовжувати просувати всеосяжний, справедливий і тривалий мир відповідно до Статуту ООН», — заявив очільник української дипломатії.

    Поштовхом до звернення стала одна з наймасштабніших атак Росії останніх місяців. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 6 липня російські війська застосували 419 засобів повітряного нападу, серед яких 68 ракет різних типів та 351 ударний безпілотник. Українська протиповітряна оборона знешкодила 363 повітряні цілі, однак частина балістичних ракет і дронів досягла своїх цілей.

    Основним напрямком удару став Київ. Найбільших руйнувань зазнали Подільський і Дарницький райони столиці, де російські ракети влучили у житлові багатоповерхівки. Рятувальники продовжують розбирати завали, оскільки під ними можуть залишатися люди. Станом на день 6 липня було відомо про щонайменше 12 загиблих у Києві та понад 50 поранених. Ще троє людей загинули на Київщині, де також зафіксовані значні руйнування цивільної інфраструктури.

    Особливо складною залишається ситуація у Вишневому Київської області. Після ракетного удару там виникла масштабна пожежа, а через загрозу повторної детонації небезпечних предметів місцева влада організувала евакуацію мешканців із небезпечної зони. Тимчасово евакуйовано понад 500 людей, а територія навколо місця влучання перебуває під охороною правоохоронців.

    Україна вже не вперше звертається до міжнародних організацій після масштабних російських ударів. Після попередніх масованих атак МЗС також ініціювало проведення екстрених засідань Ради Безпеки ООН, ОБСЄ, Ради Європи та ЮНЕСКО, наголошуючи, що атаки на цивільне населення та критичну інфраструктуру є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права.

    Втім, можливості Ради Безпеки ООН щодо ухвалення рішень залишаються обмеженими через право вето Росії як постійного члена цього органу. Саме тому Україна регулярно використовує засідання Радбезу насамперед як міжнародний майданчик для представлення доказів російських атак, привернення уваги світової спільноти та посилення дипломатичного тиску на державу-агресора. Подібні засідання нерідко стають підставою для подальших політичних заяв, санкційних ініціатив та обговорення додаткової військової допомоги Україні.

    На тлі нової хвилі російських ударів українська дипломатія вкотре наголошує, що без посилення міжнародного тиску та збільшення підтримки України, насамперед у сфері протиповітряної оборони, атаки на українські міста продовжуватимуться. Саме тому Київ закликає партнерів не обмежуватися заявами солідарності, а ухвалювати конкретні рішення, здатні посилити захист цивільного населення та наблизити припинення російської агресії.