Gorchitsa.info

Позначка: атака дронів

  • Севастополь після атаки залишився без електрики

    Севастополь після атаки залишився без електрики

    Окупований Севастополь залишився без електропостачання після атаки на енергетичну інфраструктуру міста. Про це вранці 13 серпня заявив призначений Росією так званий «губернатор» Севастополя Михайло Развожаєв.

    За його словами, внаслідок атаки було пошкоджено об’єкти енергетичної інфраструктури, через що в місті виникли перебої з електропостачанням. Російська сторона заявляє, що на пошкоджених об’єктах запровадили особливий режим роботи, а фахівці наразі оцінюють масштаби руйнувань.

    «На об’єктах введено особливий режим, фахівці оцінюють масштаб пошкоджень і роблять усе можливе, щоб відновити електропостачання», — заявив Развожаєв.

    Російські пропагандистські та державні ЗМІ, зокрема «Интерфакс», поширили повідомлення про повне або значне припинення електропостачання в Севастополі з посиланням на окупаційну адміністрацію. Незалежно підтвердити масштаби пошкоджень енергетичних об’єктів наразі неможливо.

    Про проблеми з електропостачанням окупаційна влада повідомила після нічної атаки на Крим. У ніч на 12 серпня російська сторона заявила про масовану атаку безпілотників на Севастополь та інші райони тимчасово окупованого Криму. За твердженнями російської влади, засоби протиповітряної оборони нібито знищили понад 30 безпілотників.

    Після атаки в Севастополі повідомляли про займання на різних об’єктах. Окупаційна адміністрація заявляла про роботу російської ППО та наслідки падіння уламків. Водночас незалежної інформації про точну кількість уражених цілей, характер пошкоджень і можливі втрати немає.

    Тепер, за словами Развожаєва, одним із основних наслідків атаки стало порушення роботи енергетичної інфраструктури. Він не уточнив, які саме об’єкти зазнали пошкоджень, наскільки серйозними вони є та скільки часу може знадобитися для повного відновлення електропостачання.

    Окупаційна влада також не повідомила, чи йдеться про масштабне знеструмлення всього міста, чи електропостачання відсутнє лише в окремих районах. Подальша ситуація залежатиме від результатів оцінки пошкоджень та можливості провести ремонтні роботи.

    Варто зазначити, що російська влада традиційно використовує формулювання про нібито «збиті» безпілотники під час повідомлень про атаки на тимчасово окупований Крим. Водночас сам факт заявленого пошкодження енергетичної інфраструктури свідчить про те, що атака мала наслідки для роботи цивільної інфраструктури Севастополя.

    Українська сторона наразі офіційно не підтверджувала заяви окупаційної адміністрації щодо характеру пошкоджень у Севастополі. Інформація про наслідки атаки та масштаби перебоїв з електропостачанням може уточнюватися.

  • Російський НПЗ припинив роботу після атаки українських дронів: що відомо

    Російський НПЗ припинив роботу після атаки українських дронів: що відомо

    Російський нафтопереробний завод «Орскнефтеоргсинтез» в Оренбурзькій області припинив переробку нафти після атаки українських безпілотників у ніч на 11 серпня. За даними джерел Reuters у галузі, внаслідок удару на підприємстві сталася пожежа та були пошкоджені нафтопереробні установки.

    Орський НПЗ розташований у місті Орськ приблизно за 1900 кілометрів від українського кордону. Підприємство є одним із середніх за масштабом російських нафтопереробних заводів і має номінальну потужність близько 5,76 млн тонн сирої нафти на рік, або приблизно 115,2 тисячі барелів на добу.

    За інформацією Reuters, після атаки завод повністю зупинив переробку. Джерела агентства повідомили, що безпілотники пошкодили окремі установки підприємства. Оператор НПЗ — компанія Forteinvest — наразі публічно не прокоментувала ситуацію.

    У ніч на 11 серпня Генеральний штаб Збройних сил України офіційно повідомляв про ураження «Орскнефтеоргсинтезу» підрозділами Сил оборони України. Українські військові зазначили, що на об’єкті було зафіксовано пожежу, а масштаби завданих збитків на той момент встановлювалися.

    Підприємство має важливе значення для регіонального паливного ринку. У 2024 році завод переробив близько 4,2 млн тонн сирої нафти. За цей період на ньому виробили приблизно 1,8 млн тонн дизельного пального, 600 тисяч тонн бензину, 500 тисяч тонн бітуму та 200 тисяч тонн мазуту.

    Зупинка Орського НПЗ відбувається на тлі масштабної кампанії українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Упродовж останніх місяців атаки призводили до перебоїв у роботі низки нафтопереробних підприємств, через що Росія вже стикається з проблемами на внутрішньому паливному ринку. Reuters раніше повідомляв про дефіцит пального в окремих регіонах Росії, зростання цін та обмеження продажу бензину.

    Удар по Орському НПЗ також привертає увагу через відстань до України. Підприємство розташоване далеко вглибині території Росії, що демонструє здатність українських далекобійних безпілотників досягати об’єктів російської паливно-енергетичної інфраструктури на значній відстані.

    Для російського паливного сектору чергова зупинка НПЗ створює додаткове навантаження на систему переробки. Якщо ремонт пошкоджених установок затягнеться, це може скоротити обсяги виробництва бензину та дизельного пального й посилити необхідність компенсувати дефіцит за рахунок інших заводів або імпорту.

    Таким чином, атака на «Орскнефтеоргсинтез» стала черговим ударом по російській нафтовій галузі. Підприємство припинило переробку після пошкодження установок, а масштаби та строки відновлення його роботи наразі залишаються невідомими.

  • Новоросійськ під масованою атакою дронів: у місті працює ППО, пошкоджені будинки та спалахнула пожежа

    Новоросійськ під масованою атакою дронів: у місті працює ППО, пошкоджені будинки та спалахнула пожежа

    У ніч на 12 серпня російський Новоросійськ у Краснодарському краї опинився під масованою атакою безпілотників. За даними моніторингових Telegram-каналів, удари та робота російської протиповітряної оборони тривали понад п’ять годин. Місцева влада підтвердила пошкодження цивільної інфраструктури внаслідок падіння уламків.

    За даними OSINT-моніторингу, атака розпочалася вночі та тривала кілька годин. У різних районах міста місцеві жителі чули вибухи та звуки роботи систем протиповітряної оборони. Російська сторона заявляє про спроби відбити атаку безпілотників.

    Мер Новоросійська підтвердив, що місто атакували не лише повітряні безпілотники. За його словами, також була зафіксована атака безпілотними катерами. Внаслідок падіння уламків у Новоросійську пошкоджено кілька житлових будинків, комерційну будівлю та будмайданчик.

    Російські джерела також повідомляли про можливе застосування ракет, однак ця інформація наразі не має незалежного підтвердження. Точна кількість використаних засобів ураження та масштаби атаки також залишаються невідомими.

    На тлі атаки в центральній частині Новоросійська виникла пожежа. Очевидці повідомляли про сильний запах гару та задимлення. На оприлюднених місцевими жителями відео можна побачити роботу російської ППО, після чого в місті фіксувалися яскраві спалахи.

    Причина та точне місце загоряння на момент публікації не встановлені. Російська влада також не повідомляла про всі обставини можливих влучань, тому оцінити реальні масштаби пошкоджень наразі складно.

    Особливу увагу ця атака привертає через стратегічне значення Новоросійська. Місто розташоване на узбережжі Чорного моря та має великий портовий комплекс, який відіграє важливу роль у російській торгівлі та експорті енергоносіїв.

    За оцінками OSINT-аналітиків, однією з можливих цілей атаки міг бути саме порт Новоросійська. Він є одним із ключових експортних вузлів Росії на Чорному морі, зокрема для транспортування нафти. Водночас наразі немає підтвердження, що саме порт став безпосередньою ціллю атаки.

    Не виключається також, що удар міг бути пов’язаний із військовою інфраструктурою в районі Новоросійська. Зокрема, аналітики припускають, що атака могла мати на меті перешкодити можливому застосуванню російськими військовими крилатих ракет із кораблів-носіїв, які могли перебувати в районі міста.

    Новоросійськ уже неодноразово ставав ціллю українських атак. Його стратегічне значення зумовлене не лише розташуванням військово-морських об’єктів, а й роллю міста в російській нафтовій логістиці.

    У липні Reuters повідомляло, що в порту Новоросійська фактично запровадили негласні обмеження на нічний рух суден. За інформацією видання, таким чином російська сторона намагається зменшити ризики для кораблів через загрозу атак. Водночас публічно російська влада не визнавала наявність серйозних проблем із безпекою судноплавства.

    Ще один серйозний інцидент стався в Новоросійську у квітні. Після нічної атаки безпілотників там спалахнула пожежа на об’єкті «Транснефті», який пов’язаний із обслуговуванням великих нафтових танкерів. Тоді наслідки атаки також привернули увагу через важливість міста для російського нафтового експорту.

    Удари по Новоросійську можуть мати не лише військовий, а й економічний ефект. Портова інфраструктура міста є важливою для експорту російської нафти, а тривалі перебої в її роботі здатні впливати на обсяги постачання енергоносіїв на міжнародні ринки.

    За наявними оцінками, середньомісячний експорт російської нафти вже знижувався до мінімальних показників за останні вісім місяців. Однією з причин називали тривалий простій нафтового терміналу «Шесхаріс» у Новоросійську.

    Таким чином, нинішня атака може мати для Росії значення одразу на кількох рівнях. З одного боку, йдеться про військову інфраструктуру та можливі об’єкти Чорноморського флоту, з іншого — про критично важливий порт і нафтову логістику. Водночас остаточні цілі нічного удару та реальні масштаби завданих пошкоджень стануть зрозумілими лише після появи додаткової інформації.

    Станом на ранок 12 серпня російська сторона продовжує повідомляти про наслідки атаки. Незалежно перевірити всі заяви про кількість збитих безпілотників, можливі влучання та пошкодження наразі неможливо.

  • Російська нафтопереробка палає одразу на двох кінцях країни: дрони дістали НПЗ в Орську та на Далекому Сході

    Російська нафтопереробка палає одразу на двох кінцях країни: дрони дістали НПЗ в Орську та на Далекому Сході

    У ніч проти 11 серпня в Росії повідомили про пожежі одразу на двох великих нафтопереробних підприємствах — у місті Орськ Оренбурзької області та на Комсомольському НПЗ у Хабаровському краї. За повідомленнями місцевих жителів та російських Telegram-каналів, займанням передували вибухи та атаки безпілотників. При цьому один із заводів розташований приблизно за 1500 км від України, а другий — фактично на іншому кінці Росії, на Далекому Сході.

    Найбільше підтверджених деталей станом на ранок є щодо Орського НПЗ. Губернатор Оренбурзької області Євгеній Солнцев підтвердив атаку безпілотників на промисловий об’єкт регіону. OSINT-джерела та місцеві канали ідентифікували ціллю підприємство «Орскнефтеоргсинтез». На відео очевидців видно сильне займання та великий стовп диму над територією заводу.

    Офіційна російська влада на момент ранкових повідомлень не деталізувала, яка саме технологічна установка могла бути пошкоджена та чи довелося підприємству зупиняти виробництво. Тому заяви окремих Telegram-каналів про «повне виведення заводу з ладу» поки не мають незалежного підтвердження.

    Сам «Орскнефтеоргсинтез» є великим нафтопереробним підприємством із встановленою потужністю близько 6 млн тонн нафти на рік. Це підтверджує й офіційний сайт заводу. Підприємство має установки первинної переробки, гідрокрекінгу та інші потужності для виробництва бензинів, дизельного пального й низки інших нафтопродуктів.

    За останні роки завод активно модернізувався. Зокрема, підприємство розвивало комплекс гідрокрекінгу та проєкт уповільненого коксування, який дає змогу поглиблювати переробку важких нафтових залишків і збільшувати вихід світлих нафтопродуктів.

    Орськ знаходиться далеко від українського кордону — приблизно за 1400–1500 км залежно від точки відліку. І це не перша атака на цей НПЗ. У жовтні та листопаді 2025 року в районі підприємства вже фіксували безпілотники й пожежі. Тоді місцева влада також підтверджувала атаки на промислові об’єкти, а ASTRA геолокувала відео безпосередньо біля «Орскнефтеоргсинтезу».

    Ще більш незвичною стала інформація про пожежу на Комсомольському НПЗ у Хабаровському краї.

    За повідомленнями очевидців, у ніч проти 11 серпня в районі підприємства було чути вибухи, після яких на території заводу виникла пожежа. Російські та українські Telegram-канали пов’язували її з атакою далекобійних безпілотників. Станом на ранок незалежного офіційного підтвердження від російської влади щодо причин пожежі та масштабу пошкоджень було менше, ніж у випадку Орська. Тому саме твердження про пряме влучання українського дрона потребує подальшого підтвердження.

    Комсомольський НПЗ належить «Роснефті» та є одним із ключових постачальників пального для Далекого Сходу Росії. Історичні звіти самої компанії свідчать про багатомільйонні щорічні обсяги переробки нафти — в окремі роки понад 6 млн тонн. Підприємство має стратегічне значення через віддаленість регіону від основних нафтопереробних центрів європейської частини РФ та забезпечує пальним значну частину далекосхідного ринку.

    Якщо причетність безпілотників до пожежі на Комсомольському НПЗ підтвердиться, це буде показовим епізодом через величезну відстань від України. Комсомольськ-на-Амурі розташований у Хабаровському краї, тобто за кілька тисяч кілометрів від української території. Це ставить питання не лише про дальність конкретного засобу ураження, а й про можливість використання інших схем — запусків із території РФ, диверсійних операцій або комбінованої логістики. Жодну з цих версій українські військові станом на ранок офіційно не підтверджували.

    Ніч проти 11 серпня загалом стала для Росії однією з найнапруженіших за останній час у контексті безпілотних атак. Паралельно російська влада заявила про масований наліт на Московський регіон. За словами мера Москви Сергія Собяніна, протягом приблизно 12 годин у напрямку Москви та області нібито рухалися 237 дронів, більшість із яких російська ППО начебто знищила на дальніх підступах. Ще 13, за його словами, були збиті безпосередньо біля столиці. Незалежно перевірити ці цифри неможливо, тому їх слід розглядати як заяву російської сторони.

    Ще один великий епізод цієї ночі стався під Воронежем. Там після атаки безпілотників загорілися два великі складські комплекси Wildberries у районі села Александровка. За повідомленнями місцевої влади та медіа, сукупна площа пожеж перевищила 36 тисяч квадратних метрів.

    Таким чином, протягом однієї ночі пожежі та наслідки атак фіксувалися одразу в кількох віддалених один від одного російських регіонах — від Воронежа та Московської області до Оренбуржжя і, за повідомленнями очевидців, Хабаровського краю.

    Ця географія продовжує тенденцію, яка стала особливо помітною протягом літа 2026 року: удари дедалі частіше сягають не лише НПЗ у прикордонних чи центральних областях РФ, а й стратегічних підприємств за тисячу і більше кілометрів від України.

    Лише напередодні українські військові підтвердили удар по TANECO у Нижньокамську в Татарстані. Після атаки на території НПЗ було зафіксовано пожежу. Reuters верифікував відео з димом над підприємством.

    Того ж дня Сили спеціальних операцій України заявили про ураження нафтохімічного комплексу «ЗапСибНефтехим» у Тобольську Тюменської області — на відстані понад 2000 км. За українськими даними, ціллю стала центральна газофракціонуюча установка.

    Така серія атак створює для російської нафтопереробки проблему, яка значно ширша за пошкодження окремого підприємства. Москва змушена одночасно захищати десятки НПЗ, нафтобаз, експортних терміналів, компресорних станцій та інших об’єктів на території, що простягається на тисячі кілометрів.

    Причому система ППО необхідна Росії також на фронті, для прикриття Москви, військових аеродромів, заводів ВПК і стратегічних баз. Чим ширшою стає географія атак, тим складніше концентрувати захист навколо всіх потенційних цілей одночасно.

    Для Орського НПЗ це особливо важливо через його роль у забезпеченні регіону паливом та технологічну складність обладнання. Навіть якщо підприємство не зупинене повністю, пошкодження окремої ключової установки може обмежити переробку або змусити завод перейти на знижене завантаження на час ремонту.

    У випадку Комсомольського НПЗ потенційні наслідки могли б бути ще чутливішими саме через його географію. Далекий Схід має значно меншу щільність нафтопереробних потужностей, ніж європейська частина Росії, тому великі місцеві підприємства відіграють особливо важливу роль у забезпеченні бензином, дизелем та авіаційним пальним.

    Водночас станом на ранок 11 серпня необхідно чітко розділяти підтверджені та попередні дані. Атака на промисловий об’єкт в Оренбурзькій області та пожежа в районі Орського НПЗ підтверджені значно краще. Щодо Комсомольського НПЗ наразі основою інформації залишаються відео очевидців та повідомлення Telegram-каналів; офіційних даних про характер пошкоджень ще недостатньо.

    Українські військові на момент публікації також не брали офіційної відповідальності саме за обидві нічні атаки.

    Тож наразі можна говорити про дві великі пожежі на російських нафтопереробних об’єктах протягом однієї ночі, підтверджену атаку дронів у районі Орська та повідомлення про безпілотники біля Комсомольського НПЗ. Остаточний масштаб пошкоджень, можливі зупинки виробництва та конкретні уражені установки стануть зрозумілішими після появи супутникових знімків, заяв підприємств або додаткових даних українських та російських джерел.

  • Нічна атака на НПЗ у Росії: у двох регіонах спалахнули масштабні пожежі

    Нічна атака на НПЗ у Росії: у двох регіонах спалахнули масштабні пожежі

    У ніч на 8 серпня Краснодарський край та Самарську область Росії атакували безпілотники. Під удар, за повідомленнями російських джерел та місцевої влади, могли потрапити два нафтопереробні заводи — Ільський НПЗ у Краснодарському краї та Сизранський НПЗ у Самарській області. Після атаки очевидці повідомляли про пожежі, густий дим та масштабне загоряння на території промислових підприємств.

    Про атаку повідомляють російські OSINT-канали. Водночас інформацію про удари по промислових об’єктах частково підтвердила російська влада.

    Одним із головних об’єктів атаки став Сизранський нафтопереробний завод у Самарській області. У нічний час місцеві жителі повідомляли про вибухи та безпілотники в районі підприємства. Пізніше у мережі почали з’являтися відео з території НПЗ, на яких видно сильне загоряння, червоне зарево та густий чорний дим.

    Російські Telegram-канали стверджували, що безпілотники могли атакувати район установки атмосферно-вакуумної перегонки нафти та резервуарів із нафтопродуктами. Однак точний характер пошкоджень та масштаби наслідків атаки наразі офіційно не розкриті.

    Факт атаки на одне з промислових підприємств Самарської області підтвердив губернатор регіону В’ячеслав Федорищев. За його словами, вночі підприємство зазнало атаки безпілотників.

    «Одне з промислових підприємств Самарської області сьогодні вночі зазнало атаки ворожих безпілотників. Наразі триває ліквідація наслідків. Оперативні служби працюють на місці падіння безпілотників. Інформація щодо постраждалих уточнюється», — повідомив російський губернатор.

    При цьому російська влада традиційно не уточнила, які саме пошкодження отримало підприємство. Водночас оприлюднені місцевими пабліками кадри свідчать про масштабну пожежу в районі НПЗ.

    Другим об’єктом, який зазнав пошкоджень унаслідок нічної атаки, став Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї. Місцевий оперативний штаб повідомив про падіння уламків безпілотників на території підприємства.

    За офіційною інформацією, після падіння уламків на території Ільського НПЗ виникло загоряння. На оприлюднених відео видно вогонь та густий дим, а також роботу російських екстрених служб, які намагалися ліквідувати наслідки інциденту.

    Таким чином, протягом однієї ночі повідомлення про ураження одразу двох нафтопереробних підприємств з’явилися у двох віддалених регіонах Росії. Відстань між Краснодарським краєм та Самарською областю становить сотні кілометрів, що свідчить про масштаб географії нічної атаки.

    Наразі немає підтверджених даних про точну кількість безпілотників, які брали участь в атаці, а також про остаточний обсяг пошкоджень на обох підприємствах. Не встановлено і те, чи зупинялися виробничі потужності НПЗ повністю або частково після ударів.

    Атаки на російські нафтопереробні підприємства останніми місяцями стали одним із ключових напрямків ударів українських безпілотників по військово-промисловій та енергетичній інфраструктурі РФ. НПЗ мають стратегічне значення для Росії, оскільки забезпечують виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного пального та інших нафтопродуктів.

    Пошкодження таких підприємств створює проблеми не лише для нафтової галузі, а й для внутрішнього паливного ринку Росії. Якщо частина потужностей тимчасово припиняє роботу, це може скорочувати обсяги виробництва нафтопродуктів та ускладнювати їх постачання в окремі регіони.

    Російський паливний сектор уже стикається з дефіцитом бензину. В окремих регіонах РФ водії повідомляють про черги на автозаправних станціях, перебої з поставками та зростання вартості пального. На цьому тлі нові удари по НПЗ можуть посилити тиск на внутрішній ринок.

    Одним із останніх об’єктів атаки став Ярославський нафтопереробний завод. Українська сторона повідомляла про ураження підприємства, яке має важливе значення для виробництва та постачання нафтопродуктів у центральній частині Росії.

    Проблеми російської нафтопереробки вже змушують Москву шукати альтернативні джерела постачання пального. Зокрема, Росія збільшує імпорт нафтопродуктів та використовує поставки з Білорусі для компенсації дефіциту на внутрішньому ринку.

    Водночас масштаби впливу кожної окремої атаки на загальний паливний баланс Росії залежать від характеру пошкоджень. Якщо уражено окремі установки, підприємство може продовжити роботу частково. У випадку серйозних пошкоджень відновлення може тривати значно довше та потребувати складного ремонту.

    Наразі російські служби продовжують ліквідовувати наслідки нічної атаки. Інформація про можливих постраждалих та остаточні збитки уточнюється. Українська сторона офіційно не брала на себе відповідальність за удари по Сизранському та Ільському НПЗ.

    Нічна атака стала черговим епізодом кампанії ударів по російській енергетичній інфраструктурі. На тлі проблем із виробництвом і постачанням пального нові пожежі на НПЗ можуть створити для російської влади додаткові труднощі з підтриманням стабільності паливного ринку.

  • Морські дрони дісталися Ялти: у порту спалахнула велика пожежа, людей евакуювали з набережної

    Морські дрони дісталися Ялти: у порту спалахнула велика пожежа, людей евакуювали з набережної

    У тимчасово окупованій Ялті вдень 7 серпня сталася нова надзвичайна подія на тлі серії ударів по російських військових об’єктах у Криму. Місцеві жителі повідомили про стрілянину в районі узбережжя, після чого над портом з’явився густий дим і спалахнула масштабна пожежа. Моніторингові ресурси заявили про атаку морських безпілотників, а окупаційна адміністрація терміново почала виводити людей із пляжів та району Приморського парку.

    Про події повідомив Telegram-канал «Крымский ветер», посилаючись на очевидців. За їхніми словами, перед появою вогню у районі набережної було чутно численні постріли. Водночас характерного потужного вибуху частина очевидців не чула, через що моніторинговий канал припустив, що пожежа могла виникнути внаслідок роботи російських мобільних вогневих груп по морській цілі.

    Незадовго до цього російська окупаційна влада попереджала про небезпеку безекіпажних катерів, або БЕКів. Після повідомлень про появу такого апарата людей почали терміново евакуйовувати з пляжів та набережної.

    Згодом окупаційна адміністрація заявила про проведення «операції з розмінування безекіпажного катера» і закликала мешканців та туристів залишити район Приморського парку. Це фактично підтвердило присутність морського дрона безпосередньо біля узбережжя Ялти, хоча російська сторона не повідомила, кому саме він належав і чи вдалося його знищити.

    Пожежа спалахнула після стрілянини

    Перші фото та відео, поширені у соціальних мережах, показували густий дим і значний осередок вогню в районі порту та набережної.

    На момент появи перших повідомлень не було достовірних даних про конкретний об’єкт, який горить. Також невідомо, чи стало займання результатом безпосереднього влучання морського дрона, його уламків або роботи російських сил, які намагалися перехопити БЕК.

    Саме тому інформацію про ураження конкретного військового об’єкта поки варто вважати непідтвердженою.

    Українська сторона станом на момент перших повідомлень офіційно не брала на себе відповідальність за події у Ялті.

    Морські дрони вже змінили ситуацію у Чорному морі

    Поява безекіпажних катерів біля Ялти має ширше значення, ніж окремий епізод із пожежею.

    Україна за роки повномасштабної війни перетворила морські дрони на один із найефективніших інструментів боротьби з російським флотом та військовою інфраструктурою у Чорному морі.

    Такі апарати використовувалися для атак на кораблі Чорноморського флоту, Кримський міст, портову інфраструктуру та інші цілі.

    Військові дослідницькі матеріали Міністерства оборони України, зокрема, описують застосування морських дронів Sea Baby ще у 2023 році та їхні операції поблизу Ялти, Партеніта і Гурзуфа. Тобто південне узбережжя Криму вже давно перебуває в зоні потенційної роботи українських безпілотних морських платформ.

    За наступні роки ці технології суттєво розвинулися: морські дрони отримали більшу дальність, складніші системи навігації та нові способи застосування.

    Ялта довго вважалася відносно безпечним районом

    На відміну від Севастополя, Керчі чи західного узбережжя Криму, Ялта протягом тривалого часу рідше опинялася безпосередньо в центрі бойових подій.

    Росія використовувала місто передусім як курортний центр і намагалася підтримувати там картинку звичайного життя попри війну.

    Однак ситуація поступово змінюється.

    Далекобійні українські безпілотники та морські дрони дозволяють діставатися практично будь-якого району окупованого півострова.

    При цьому ризики дедалі частіше стосуються не лише віддалених військових баз, а й узбережжя великих кримських міст.

    Показово, що 7 серпня окупаційна влада була змушена терміново виводити людей із туристичної зони.

    Атака відбулася після дуже неспокійної ночі в Криму

    Події в Ялті стали продовженням серії атак по окупованому півострову.

    У ніч проти 7 серпня вибухи лунали в районі військового аеродрому «Гвардійське». Там після ударів виникла масштабна пожежа, а місцеві моніторингові канали повідомляли про займання паливної інфраструктури та детонацію.

    Раніше удари по Криму вже призводили до пожеж на військових аеродромах, енергетичних об’єктах та в портах. Наприклад, на початку липня після атаки пожежі фіксували у порту Керчі, на підстанції «Сімферополь» і на території авіабази «Гвардійське».

    Таким чином, атака морських дронів на Ялту відбулася на тлі системного тиску на російську військову та логістичну інфраструктуру Криму.

    Для російської оборони морські БЕКи — складна ціль

    Однією з причин ефективності морських дронів є їхній невеликий розмір і низький профіль над водою.

    Для виявлення таких апаратів потрібні радари, оптичні системи та постійне патрулювання акваторії. А коли БЕК наближається до узбережжя, російські сили часто застосовують великокаліберні кулемети, автоматичні гармати та стрілецьку зброю.

    Саме такою могла бути стрілянина, яку вдень чули у Ялті.

    Однак стрілянина по морському дрону поблизу міської набережної сама створює додаткові ризики. Уламки, боєприпаси та сам БЕК можуть становити загрозу для людей на пляжах і туристичних територіях.

    Цим, імовірно, пояснюється екстрене очищення району Приморського парку.

    Крим перестав бути тиловою «фортецею»

    Українські сили протягом останніх років методично скорочують можливості Росії використовувати окупований Крим як безпечний військовий тил.

    Під удари потрапляють аеродроми, склади пального, системи ППО, радіолокаційні станції, кораблі та логістичні шляхи.

    На початку червня українські сили також завдали удару по мосту через Сиваш у районі Чонгара. Через пошкодження російська окупаційна адміністрація була змушена перекривати один із маршрутів між Кримом та окупованою частиною Херсонщини.

    Такі операції мають спільну мету — ускладнювати російське військове постачання та змушувати окупантів витрачати дедалі більше ресурсів на захист півострова.

    Поява морських дронів у безпосередній близькості від центральної частини Ялти показує, наскільки розширилася географія цієї загрози для Росії.

    Що саме горіло — поки невідомо

    Найголовніше питання після атаки — що саме було пошкоджено в районі порту.

    На момент публікації достовірної інформації про це немає.

    У соцмережах звучать різні версії, однак без офіційного підтвердження або незалежного аналізу кадрів називати конкретну ціль передчасно.

    Так само немає підтверджених даних про постраждалих.

    Російські окупаційні структури повідомляли лише про необхідність евакуації та роботу з безекіпажним катером.

    Тому ключові обставини події — чи прорвався дрон до порту, чи був знищений біля берега, що спричинило пожежу і які саме об’єкти постраждали — ще мають бути встановлені.

    Для туристичного сезону це ще один удар

    Кримська окупаційна влада роками намагається переконати росіян, що відпочинок на півострові безпечний.

    Однак регулярні повітряні тривоги, перекриття Кримського мосту, атаки дронів, вибухи та тепер евакуація пляжів дедалі більше суперечать цій картині.

    Вдень 7 серпня люди в одному з головних курортних міст Криму були змушені залишати набережну через морський безпілотник.

    І саме цей факт є показовим незалежно від остаточних результатів атаки.

    Війна, яку Росія принесла на українську територію, дедалі відчутніше повертається на окупований півострів. А Ялта, яка тривалий час залишалася на периферії бойових подій, тепер також опинилася безпосередньо в зоні дії морських дронів.

  • Росія запустила по Україні майже 150 дронів: десятки БпЛА прорвалися до цілей

    Росія запустила по Україні майже 150 дронів: десятки БпЛА прорвалися до цілей

    У ніч проти 7 серпня Росія здійснила чергову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши 147 безпілотників різних типів. Сили протиповітряної оборони знешкодили 114 ворожих цілей, однак зафіксовано влучання 29 ударних дронів одразу на 15 локаціях.

    Про це вранці 7 серпня повідомили Повітряні сили Збройних сил України.

    Російська атака розпочалася ще близько 18:00 четверга, 6 серпня, і тривала протягом усієї ночі та ранку. Для удару противник використав одразу декілька типів безпілотних літальних апаратів.

    Серед них були ударні Shahed, зокрема їхні реактивні модифікації, БпЛА типу «Гербера» та «Італмас», а також дрони-імітатори «Пародія». Використання різних за характеристиками апаратів дозволяє противнику одночасно створювати додаткове навантаження на українську систему ППО та намагатися прорвати оборону окремими ударними безпілотниками.

    Запуски здійснювалися одразу з кількох напрямків. Повітряні сили зафіксували польоти російських дронів із районів Орла, Курська та Приморсько-Ахтарська на території РФ. Також безпілотники запускали з окупованого Донецька та району Гвардійського у тимчасово окупованому Криму.

    До відбиття масованого удару залучили практично всі доступні компоненти української протиповітряної оборони. По ворожих цілях працювали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони.

    За попередньою інформацією Повітряних сил станом на 08:30, вдалося збити або подавити 114 російських безпілотників типів Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших моделей.

    Ворожі цілі знешкоджували на півночі, півдні та сході України.

    Водночас повністю відбити атаку не вдалося. Військові підтвердили влучання 29 ударних безпілотників на 15 локаціях. Ще на чотирьох локаціях зафіксовано падіння уламків збитих повітряних цілей.

    Таким чином, приблизно 78% від загальної кількості запущених уночі безпілотників були збиті або подавлені українською ППО та іншими засобами протидії. Водночас Повітряні сили не повідомляють у ранковому зведенні детального переліку об’єктів, по яких припали влучання.

    Станом на момент публікації ранкового повідомлення повітряна атака також ще не була повністю завершена. У повітряному просторі України залишалися російські безпілотники, тому військові закликали громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях у разі загрози.

    Нова атака відбувається на тлі активного пошуку Україною додаткових засобів протиповітряної та протиракетної оборони. Напередодні президент Володимир Зеленський провів окрему нараду щодо розвитку української балістичної та антибалістичної програми FREYJA. Київ паралельно веде переговори із союзниками про отримання додаткових ракет для наявних систем ППО, передусім Patriot.

    Виконувач обов’язків міністра закордонних справ Андрій Сибіга 6 серпня заявив, що Україна фактично «б’ється за кожну ракету» PAC-3 для Patriot. За його словами, обмежені світові виробничі можливості та високий попит на такі боєприпаси, зокрема через загострення ситуації на Близькому Сході, значно ускладнюють їх отримання.

    На цьому тлі Росія продовжує масштабувати використання ударних безпілотників і комбінувати різні їхні типи під час одного нальоту. Окрім класичних Shahed, у російських атаках дедалі частіше використовуються дешевші дрони та апарати-імітатори. Їхнім завданням може бути не лише безпосередній удар, а й перевантаження систем виявлення та змушування української ППО витрачати ресурси на визначення реальних загроз.

    Особливу небезпеку становить і використання реактивних безпілотників. Через значно більшу швидкість вони скорочують час, який мають українські підрозділи для виявлення, супроводу та знищення повітряної цілі.

    Саме тому Україна паралельно розвиває дешевші засоби перехоплення, включно з дронами-перехоплювачами, мобільними вогневими групами та системами РЕБ. Використовувати дорогі зенітні ракети проти кожного російського БпЛА економічно та технологічно неможливо, особливо за умов постійного нарощування масштабів атак.

    Нічний удар 7 серпня вкотре показав цю проблему. Росія одночасно запустила 147 апаратів кількох типів із п’яти основних районів, розташованих як на території РФ, так і на окупованих українських землях.

    Попри знешкодження більшості цілей, 29 ударних БпЛА змогли досягти 15 локацій, що демонструє: навіть високий відсоток роботи ППО не гарантує відсутності руйнувань під час настільки масованих нальотів.

    Повітряні сили наголошують, що інформація про результати атаки є попередньою. Оскільки на момент ранкового зведення ворожі безпілотники ще перебували в українському повітряному просторі, остаточні показники можуть бути уточнені.

  • Один із найбільших НПЗ Росії у вогні: дрони масовано атакували Ярославль і полетіли на Москву

    Один із найбільших НПЗ Росії у вогні: дрони масовано атакували Ярославль і полетіли на Москву

    Російський Ярославль у ніч на 6 серпня опинився під масштабною атакою безпілотників, після якої пожежа спалахнула на одному з найбільших нафтопереробних підприємств країни — заводі «Славнефть-ЯНОС». Місцеві жителі повідомляли про вибухи, у мережі з’явилися кадри великих стовпів диму над промисловою частиною міста, а влада на певний час перекривала рух трасою з Ярославля у напрямку Москви. Паралельно безпілотники атакували Московський регіон. Російська влада назвала наліт на Ярославську область наймасовішим за весь час.

    Перші повідомлення про загрозу почали надходити глибокої ночі. Губернатор Ярославської області Михайло Євраєв повідомив про оголошення безпілотної небезпеки, а невдовзі після цього в регіоні почали фіксувати атаку БПЛА. Через ситуацію влада перекрила виїзд із Ярославля в напрямку Москви. За повідомленнями російських та незалежних медіа, йшлося про ділянку поблизу великого нафтопереробного підприємства.

    Згодом Євраєв заявив, що Ярославська область пережила наймасштабнішу атаку безпілотників від початку таких нальотів на регіон. Точну кількість дронів і ступінь пошкодження промислових об’єктів на момент перших повідомлень російська влада детально не розкривала. Водночас фотографії та відео, поширені очевидцями й OSINT-ресурсами, показували потужне задимлення в районі Ярославського нафтопереробного заводу.

    За результатами геолокації оприлюднених кадрів OSINT-аналітики дійшли висновку, що пожежа виникла саме на території «Славнефть-ЯНОС» — великого НПЗ у південній частині Ярославля. На ранкових відео було видно густий дим, який здіймався над територією підприємства. Незалежні російські медіа також повідомили про пожежу на заводі після атаки БПЛА.

    На момент появи перших повідомлень достовірних даних про конкретні установки, які могли бути пошкоджені внаслідок удару, не було. Тому оцінювати можливий вплив атаки на роботу всього підприємства поки зарано.

    Під ударом один із найбільших НПЗ Росії

    Ярославський НПЗ є далеко не пересічним об’єктом російської паливної промисловості. ПАТ «Славнефть-ЯНОС» називає себе одним із найбільших нафтопереробних підприємств РФ. Завод було введено в експлуатацію ще у 1961 році, а його встановлена потужність становить близько 15 млн тонн нафти на рік.

    Підприємство виробляє автомобільний бензин і дизельне паливо стандарту Євро-5, авіаційний керосин та паливо для реактивних двигунів, мастила, бітум, скраплені гази, мазут та інші продукти нафтопереробки. Територія промислового комплексу займає понад 800 гектарів.

    За оцінками Reuters, потужність Ярославського НПЗ становить приблизно 300 тисяч барелів нафти на добу. Він розташований приблизно за 250 км на північний схід від Москви, що робить регулярні атаки на нього показовими з погляду дальності застосування ударних безпілотників.

    Завод уже неодноразово ставав ціллю атак. Зокрема, у грудні 2025 року Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про ураження «Славнефть-ЯНОС». Тоді джерела Reuters у галузі заявляли, що було пошкоджено установку первинної переробки нафти CDU-4 та наливну естакаду. Роботу підприємства призупиняли, а пошкоджена установка забезпечувала близько третини його потужностей.

    У 2026 році повідомлення про атаки на цей завод також з’являлися неодноразово. Зокрема, наприкінці квітня місцеві жителі заявляли про численні вибухи в Ярославлі та атаку БПЛА в районі НПЗ. Тож наліт 6 серпня став продовженням серії ударів по одному з ключових об’єктів російської нафтопереробки.

    Безпілотники одночасно атакували Москву

    Неспокійною ніч була не лише для Ярославської області. У Московському регіоні також працювала російська протиповітряна оборона.

    Мер Москви Сергій Собянін протягом ночі та ранку повідомляв про безпілотники, які нібито прямували в бік російської столиці. За його твердженнями, російські сили ППО перехопили кілька апаратів. Загалом у повідомленнях Собяніна йшлося щонайменше про шість збитих дронів. Даних про значні пошкодження безпосередньо в Москві на момент ранкових повідомлень не було.

    Таким чином, атака охопила одразу кілька регіонів у центральній частині Росії, а її географія вкотре засвідчила здатність безпілотників долати значні відстані вглиб російської території.

    Удари по НПЗ створюють дедалі більше проблем російському паливному ринку

    Наліт на Ярославський НПЗ відбувається на тлі систематичних атак на російські нафтопереробні підприємства, нафтобази та іншу енергетичну інфраструктуру.

    Такі удари мають особливе значення через специфіку нафтопереробки. Пошкодження навіть однієї критичної технологічної установки може змусити підприємство скорочувати переробку або повністю зупиняти окремі виробничі процеси на час ремонту. Відновлення складного обладнання іноді займає тижні або місяці, особливо в умовах санкцій та обмеженого доступу Росії до частини західних технологій.

    Сам Ярославський завод показує масштаб потенційного ефекту: переробка близько 15 млн тонн сировини на рік робить його важливим елементом російського паливного сектору. При цьому підприємство виробляє не лише автомобільне пальне, а й авіаційний керосин та паливо для реактивних двигунів.

    Російська нафтова інфраструктура стала однією з постійних цілей далекобійних атак. Через повторювані пошкодження НПЗ Москва змушена маневрувати між завантаженням вцілілих заводів, експортом сирої нафти, внутрішнім забезпеченням бензином і дизельним пальним та ремонтами пошкоджених установок.

    Саме тому важливим показником ситуації є не тільки факт пожежі після чергового удару, а те, чи доведеться підприємству зменшити обсяги переробки. На ранок 6 серпня достовірної інформації про масштаб зупинки Ярославського НПЗ не було.

    Масштаб наслідків ще встановлюється

    Найбільш показовим у нічній атаці стало одночасне поєднання двох факторів: удару по великому енергетичному об’єкту в Ярославлі та появи безпілотників поблизу Москви.

    Фактично йдеться про атаку в глибокому тилу Росії. Від українського кордону до Ярославля — сотні кілометрів, а сам НПЗ розташований відносно недалеко від російської столиці.

    При цьому офіційного повідомлення української сторони про причетність до конкретного удару станом на ранок 6 серпня не було. Тому твердження російських посадовців про українське походження всіх безпілотників залишаються заявами російської сторони.

    Натомість сам факт пожежі в районі «Славнефть-ЯНОС» підтверджується численними відеозаписами та повідомленнями незалежних російських видань і OSINT-аналітиків.

    Подальший вплив удару залежатиме від того, яке саме обладнання було пошкоджене. Якщо атака зачепила установки первинної чи вторинної переробки, це може позначитися на виробництві пального. Якщо ж пожежа була локалізована на допоміжній інфраструктурі, завод потенційно здатний відновити нормальну роботу значно швидше.

    Проте вже зараз зрозуміло, що атака 6 серпня стала однією з найпомітніших для Ярославської області. Російська влада сама назвала її наймасовішою для регіону, тоді як кадри густого диму над одним із найбільших НПЗ країни вкотре продемонстрували вразливість російської нафтової інфраструктури навіть за сотні кілометрів від кордону.

  • Росія масовано атакувала Чернігівщину реактивними “Бандеролями”

    Росія масовано атакувала Чернігівщину реактивними “Бандеролями”

    Російські війська почали активніше застосовувати по Чернігівській області реактивні безпілотники, зокрема дрони типу “Бандероль”. За словами начальника Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслава Чауса, ці засоби ураження становлять серйозну загрозу через високу швидкість польоту, що ускладнює їх перехоплення силами протиповітряної оборони.

    Про це Чаус повідомив у своєму зверненні.

    За його словами, лише протягом 3 серпня російські окупанти здійснили масовану атаку по території області, використовуючи як ударні безпілотники, так і реактивні “Бандеролі”, які називають гібридом крилатої ракети та дрона.

    Глава ОВА зазначив, що швидкість польоту “Бандеролі” сягає близько 650 кілометрів на годину, через що такі цілі набагато складніше виявити та знищити засобами ППО. Водночас він повідомив, що українські підрозділи, які обороняють небо Чернігівщини, найближчим часом отримають додаткове посилення.

    Чаус також навів статистику роботи протиповітряної оборони за липень. За його словами, ефективність ППО в області становила близько 70%.

    Протягом минулого місяця українські захисники збили 865 російських ударних безпілотників, ще близько 200 повітряних цілей були локаційно втрачені або подавлені засобами радіоелектронної боротьби.

    “Оборонцям вдалося збити в нашому небі 865 ударних БпЛА. Ще близько 200 були локаційно втрачені або подавлені РЕБами. Велика вдячність захисникам – гідно відпрацювали по ворожих цілях”, – наголосив очільник області.

    Під час масованої атаки 3 серпня під ударами опинилися Чернігів, Прилуки, Новгород-Сіверський та низка громад області. Основними цілями російських військ стали підприємства, логістичні комплекси, аграрна інфраструктура та об’єкти критичної інфраструктури.

    У Чернігові зафіксовано влучання та падіння уламків безпілотників на території підприємств. Унаслідок атаки загорілися виробничий цех і складські приміщення, пошкоджено автомобілі. Крім того, уламки одного з дронів впали на територію логістичної компанії, а також поблизу модульного містечка в Киселівській громаді.

    У Киїнській громаді російські війська атакували територію аграрного підприємства. За даними ОВА, внаслідок обстрілів постраждали четверо людей — троє чоловіків і одна жінка.

    У Прилуках російські безпілотники влучили у складські приміщення із сільськогосподарською технікою, а також по логістичній компанії. У результаті ударів було знищено близько десяти автомобілів і приблизно стільки ж вантажних причепів, ще частина транспорту зазнала пошкоджень. Також атаковано ще одне підприємство міста.

    У Новгороді-Сіверському під обстріл потрапили логістичні компанії та об’єкти зв’язку. Пошкоджень зазнали адміністративні будівлі та транспортні засоби. Крім того, російські дрони атакували села Новгород-Сіверської громади, де пошкоджено приватні житлові будинки й автомобіль. Унаслідок одного з ударів постраждав цивільний чоловік.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Росія вивчає можливість запуску дронів-ракет “Бандероль” із наземних платформ. На думку експертів, це може ускладнити виявлення підготовки до атак і зробити удари менш прогнозованими, хоча водночас скоротить дальність застосування цієї зброї.

  • Безпілотники знову атакували склади Wildberries: удари одночасно зафіксували у двох регіонах Росії

    Безпілотники знову атакували склади Wildberries: удари одночасно зафіксували у двох регіонах Росії

    У ніч на 4 серпня безпілотники атакували логістичні об’єкти найбільшого російського маркетплейса Wildberries одразу у двох регіонах Росії — Московській та Ленінградській областях. Внаслідок атак зафіксовано пошкодження складської інфраструктури, пожежі, а також загиблих і поранених.

    Про це повідомляє ASTRA.

    У Ленінградській області під удар потрапила складська зона поблизу селища Красний Бор у Тосненському районі. Губернатор регіону Олександр Дрозденко підтвердив факт атаки та повідомив про пошкодження логістичного комплексу.

    Спочатку російська влада заявила про знищення 15 безпілотників, однак згодом уточнила, що сили протиповітряної оборони нібито збили 17 дронів. Також повідомляється про одного постраждалого.

    У Красному Борі розташовано кілька великих логістичних центрів, серед яких і склад Wildberries площею близько 154 тисяч квадратних метрів. Інформації про масштаб пошкоджень самого комплексу офіційно не оприлюднювали.

    Ще одна атака сталася у підмосковному Чехові, де безпілотники атакували складські приміщення Wildberries. За повідомленнями російської сторони, після удару в приватному секторі неподалік спалахнула пожежа.

    Губернатор Московської області Андрій Воробйов заявив, що внаслідок атаки загинули п’ятеро людей, ще шестеро отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Останніми тижнями атаки на логістичну інфраструктуру Wildberries набули системного характеру. За даними Forbes, унаслідок серії ударів уже було виведено з ладу щонайменше 17% складських площ компанії. Протягом останніх двох тижнів Сили оборони України майже щодня завдавали ударів по об’єктах найбільшого російського маркетплейса.

    На тлі регулярних атак стало відомо, що Wildberries почала активно шукати нові логістичні потужності за межами Росії. Зокрема, компанія розглядає можливість розширення складської мережі в Казахстані, що може бути пов’язано з необхідністю диверсифікувати логістику та зменшити ризики для бізнесу.