Позначка: аварійний стан

  • Метро на Подолі під загрозою зупинки: чому ремонт між “Почайною” і “Тараса Шевченка” може паралізувати рух

    Метро на Подолі під загрозою зупинки: чому ремонт між “Почайною” і “Тараса Шевченка” може паралізувати рух

    У Києві готуються до капітального ремонту однієї з проблемних ділянок метрополітену — перегінного тунелю між станціями “Почайна” та “Тараса Шевченка” на синій гілці. Попри те, що проєкт уже отримав позитивний висновок державної експертизи, ключове питання залишається відкритим: чи вдасться провести роботи без повного закриття руху, чи місто знову зіткнеться з вимушеною зупинкою метро на частині лінії.

    За даними Київського метрополітену, йдеться про ділянку, яка розташована у складних гідрогеологічних умовах. Тунель тут поступово втрачає герметичність: через тріщини та стики в конструкції просочується вода, вимивається ґрунт, що призводить до деформацій і створює потенційні ризики для безпеки.

    Фахівці зазначають, що подібні проблеми не є новими для київського метро. Ще на етапі будівництва цієї ділянки фіксувалися технічні недоліки, а складні ґрунти — водонасичені та нестабільні — лише посилюють вплив часу на конструкції. Саме тому необхідність ремонту зараз розглядається як критична.

    Водночас у міській владі намагаються знайти компромісний варіант проведення робіт. Проєктні рішення передбачають можливість ремонту без повного перекриття руху: за рахунок збільшення нічних технологічних “вікон” та обмеження роботи метро у вихідні дні. У цей час планується запуск додаткових автобусних маршрутів для перевезення пасажирів, а також розглядається варіант організації човникового руху поїздів.

    Подібний підхід уже застосовували раніше — під час ремонту ділянки між станціями “Деміївська” та “Либідська” у 2023–2024 роках. Тоді частину лінії фактично закрили, що спричинило значний транспортний колапс у Голосіївському районі та хвилю критики на адресу міської влади.

    Однак інженери наголошують: ремонт “під рухом” має серйозні обмеження. За словами експертів галузі, постійний рух поїздів створює вібрації та навантаження, які впливають на стан тунелю. У результаті роботи, виконані вночі, можуть частково нівелюватися вже наступного дня.

    Фактично це означає, що будівельники змушені постійно “наздоганяти” зміни в конструкції, що значно ускладнює досягнення якісного результату. Крім того, існують ризики для безпеки як самих робіт, так і пасажирів у разі погіршення стану тунелю.

    Саме тому частина фахівців наполягає на необхідності повного закриття ділянки хоча б на певний період. Такий підхід дозволив би проводити роботи безперервно, зменшити строки ремонту та гарантувати якість виконання.

    Водночас це рішення має політичний вимір. Повне закриття метро — це серйозний виклик для міської влади, адже воно неминуче призведе до транспортних ускладнень, заторів і невдоволення киян. Після попереднього досвіду з “Деміївською” такі кроки розглядаються дуже обережно.

    Попри це, світова практика показує, що повне закриття ділянок метро на час капітальних ремонтів є звичайною практикою. Наприклад, у Будапешт під час реконструкції лінії M3 окремі відрізки повністю закривали на тривалий час, замінюючи їх автобусами. У Лондон під час модернізації метрополітену також регулярно застосовують повне припинення руху на окремих ділянках — зокрема, у 2022 році частину Northern line закрили на кілька місяців.

    Подібні рішення, хоч і викликають тимчасові незручності, дозволяють швидше та якісніше виконати роботи. У довгостроковій перспективі це вигідніше як для міста, так і для пасажирів.

    У Києві ситуація ускладнюється ще й тим, що метрополітен є критично важливою транспортною артерією. Щодня ним користуються сотні тисяч людей, і навіть часткове обмеження руху може суттєво вплинути на мобільність міста.

    Водночас експерти наголошують: відкладати ремонт не можна. Подальше погіршення стану тунелю може призвести до аварійних ситуацій, які вимагатимуть вже екстреного закриття — без підготовки і з набагато більшими наслідками для міста.

    Таким чином, Київ стоїть перед складним вибором: або піти на непопулярні, але технічно обґрунтовані рішення і тимчасово обмежити рух, або намагатися зберегти роботу метро, ризикуючи якістю і строками ремонту.

    Очікується, що остаточне рішення буде ухвалене після проведення тендеру на виконання робіт і детального аналізу технічних можливостей. Від цього залежатиме не лише комфорт пасажирів у найближчі місяці, а й безпека та надійність київського метрополітену в цілому.

  • Лубінець: система водовідведення в критичному стані

    Лубінець: система водовідведення в критичному стані

    Україна стоїть перед масштабною інфраструктурною кризою у сфері водовідведення. За словами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, близько 40% мереж централізованого водовідведення зношені настільки, що потребують повної заміни, а ще 30% уже вичерпали свій термін експлуатації.

    Про це Лубінець заявив під час презентації спецдоповіді щодо стану водної інфраструктури в Україні.

    «Ситуація критична. Часті аварії на таких мережах стали просто нормою. Крім того, майже 50% насосних станцій і 55% очисних споруд не відповідають сучасним вимогам. Вони потребують або капітальної реконструкції, або негайного оновлення обладнання», — зазначив омбудсмен.

    Без коштів – у глухий кут

    За словами Лубінця, без належного фінансування модернізації водної інфраструктури ситуація лише погіршуватиметься.

    «Якщо ми не виділяємо кошти, то в майбутньому проблеми просто будуть ставати все більшими і більшими. Це як сніжний ком, який накопичується. Фактично ми зараз бігаємо по колу», — наголосив він.

    Війна поглибила водну кризу

    Окремо омбудсмен звернув увагу на ситуацію в окупованих територіях, зокрема в Донецьку, де, за даними Центру протидії дезінформації при РНБО, воду наразі подають лише раз на три доби.

    Проблеми із водними ресурсами визнають і в уряді. Міністр захисту довкілля і природних ресурсів України Світлана Гринчук раніше зазначала, що в умовах війни зруйновано багато систем водопостачання, особливо в прифронтових та окупованих регіонах. За її словами, Міндовкілля планує проводити моніторинг водних ресурсів за європейськими стандартами, щоб оперативніше реагувати на проблеми.

  • Кличко замість ремонту аварійних мостів Києва, будує нові і витрачає на це сотні мільйонів

    Кличко замість ремонту аварійних мостів Києва, будує нові і витрачає на це сотні мільйонів

    У столичного мера Віталія Кличка закінчилися гроші від французів на будівництво пішохідного мосту з Оболонської набережної на Оболонський острів.

    Тому, щоб завершити будівництво багатостраждального мосту, Кличко виділив додатково ще 20 млн грн бюджетних коштів.

    Згідно з тендерною документацією, планується доробити земельні роботи, укласти пішохідні доріжки з плитки площею 1561 кв. м, зробити LED-освітлення зі світлодіодною стрічкою довжиною 375 метрів.

    Усе це потрібно встигнути до Дня Києва, який відзначатиметься цього року 26 травня.

    Ось тільки з мостами у Кличка справи йдуть погано. Замість ремонту наявних, градоначальник будує нові і витрачає на це сотні мільйонів. За умови, що мости в Києві можуть впасти у будь-який момент, 90% з них в аварійному стані.