Позначка: авіакатастрофа

  • Відпочинок у райській Канаймі закінчився авіатрощею: українська модель вижила після падіння літака

    Відпочинок у райській Канаймі закінчився авіатрощею: українська модель вижила після падіння літака

    Українська модель Софія Комар опинилася серед семи людей, які вижили після авіакатастрофи у Венесуелі. Легкий двомоторний літак YV2199, що летів із району знаменитого національного парку Канайма до міста Сіудад-Болівар, 6 вересня впав під час заходу на посадку неподалік аеропорту General Tomás de Heres і після удару загорівся. Загиблих немає, однак усі люди на борту дістали травми різного ступеня. Частина венесуельських джерел повідомляє також про опіки.

    Відпочинок у райській Канаймі закінчився авіатрощею: українська модель вижила після падіння літака
    ФОТО: Софія Комар

    Перші повідомлення про аварію з’явилися у венесуельських медіа ще в день катастрофи. За даними El Pitazo, літак упав у районі злітно-посадкової смуги після 13:00 за місцевим часом. Попереднє повідомлення системи управління ризиками підтвердило, що всі семеро людей, які перебували на борту, вижили. На оприлюднених рятувальниками фотографіях видно серйозно пошкоджену машину: нижня частина фюзеляжу обгоріла після пожежі, яка виникла внаслідок зіткнення із землею.

    Профільний ресурс Bureau of Aircraft Accidents Archives уточнює, що йдеться про двомоторний Partenavia P.68TP-300 Spartacus із реєстраційним номером YV2199. За його даними, літак був виготовлений 1986 року, виконував приватний рейс за маршрутом Канайма — Сіудад-Болівар і зазнав катастрофи саме на етапі заходу на посадку. На борту було п’ятеро пасажирів і двоє членів екіпажу. У базі авіаційних подій також зазначено, що повітряне судно було серйозно пошкоджене вогнем.

    Водночас у перших повідомленнях місцевих медіа були розбіжності щодо типу літака та кількості постраждалих. Деякі видання спочатку називали машину Cessna та повідомляли про п’ятьох травмованих. Пізніші матеріали Correo del Caroní, Efecto Cocuyo та спеціалізована база авіаційних аварій вказують на Partenavia P.68 і сімох травмованих — тобто всіх людей, які перебували в літаку. Саме ці дані наразі виглядають найбільш узгодженими між джерелами.

    Відпочинок у райській Канаймі закінчився авіатрощею: українська модель вижила після падіння літака
    ФОТО: Місце падіння літака / Аварійно рятувальна служба штату Болівар (Венесуела)

    Екіпаж складався з пілота Ернесто Маседи та другого пілота Хосе Гонсалеса. Пасажирами були Рауль Фрагоса, Майкл Бредлі, венесуельські бізнесмени Гільєрмо Амаро та Домінго Амаро, а також українка Софія Комар. Венесуельське El Pitazo називає її українською моделлю. Її ім’я також є у портфоліо міжнародних модельних агентств: профілі Sofia Komar розміщені, зокрема, на сайтах Æ Model Management та Empowered Model Management.

    Після падіння літака до місця події прибули співробітники цивільного захисту та інших екстрених служб. У первинній публікації El Pitazo зазначалося, що офіційної детальної інформації про медзаклад і стан кожного потерпілого не оприлюднювали. Водночас Correo del Caroní із посиланням на офіційне зведення повідомило, що сімох людей із травмами й опіками доправили до університетського лікарняного комплексу Ruiz y Páez у Сіудад-Боліварі. Схожі дані наводить Efecto Cocuyo. Станом на 10 вересня у відкритих джерелах немає достовірної докладної інформації про характер травм конкретно Софії Комар, тому твердження про тяжкість її стану були б передчасними.

    Що саме стало причиною аварії, також остаточно не встановлено. Деякі венесуельські медіа з посиланням на неофіційні дані писали про можливу технічну несправність під час заходу на посадку, однак офіційних висновків авіаційного розслідування поки немає. Саме тому говорити про відмову двигуна, помилку екіпажу або погодні умови як установлену причину катастрофи наразі не можна. Фахівці цивільної авіації розпочали технічне розслідування обставин події.

    El Pitazo з посиланням на джерело повідомляє, що літак прибув до Сіудад-Болівара для дозаправки, після чого мав вирушити далі до Каракаса. У місцевих повідомленнях також фігурує компанія Inversiones Coimpro, яку називають оператором або власником повітряного судна. Спеціалізований архів авіаційних аварій також зазначає Inversiones Coimpro як оператора YV2199.

    Окремий інтерес венесуельських журналістів викликало те, звідки поверталися пасажири. Перед аварією група перебувала в Національному парку Канайма — одному з найвідоміших природних об’єктів Венесуели. За даними El Pitazo, журналісти зіставили публікації Софії Комар у соцмережах з інформацією своїх джерел і встановили, що група могла провести в Канаймі понад п’ять днів. Комар у соцмережах називала цей район дуже красивим місцем для прогулянок.

    Канайма — не просто популярний туристичний напрямок. Парк внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ще 1994 року. Його площа становить приблизно 3 млн гектарів, а близько 65% території займають характерні столові гори — тепуї. Саме тут розташовані грандіозні скелі та водоспади, серед яких найвищий у світі водоспад із падінням води приблизно на кілометр.

    За інформацією El Pitazo, пасажири перед польотом зупинялися у Waka Wená — одному з преміальних туристичних комплексів західної частини Канайми. Видання повідомляло, що у вересні пакети для двох там коштували від 3468 до 4130 євро залежно від тривалості перебування й включали проживання, екскурсії та трансфер. Водночас журналісти лише припустили, що через тривалість відпочинку група могла придбати кілька пакетів; підтверджених даних про те, хто саме оплачував поїздку Софії Комар і скільки вона коштувала конкретно їй, немає.

    Ще одна деталь стосується двох інших пасажирів — братів Домінго Арнальдо та Гільєрмо Альфредо Амаро Чакон. El Pitazo раніше присвячувало їм окреме журналістське розслідування «Mapas de Poder». Видання вивчало їхні зв’язки з компаніями та операціями у нафтовій, золотодобувній й агропромисловій сферах, а також матеріали судового провадження в Іспанії, у якому згадується оточення колишнього прем’єр-міністра Іспанії Хосе Луїса Родрігеса Сапатеро. Йдеться саме про твердження та матеріали журналістського розслідування, а не про встановлену вироком суду винуватість братів Амаро.

    За даними El Pitazo, літак YV2199 і раніше використовувався для польотів до туристичних таборів у західній частині Канайми. Один зі співрозмовників видання розповів, що бачив цю машину на маршрутах до регіону й у попередні роки. Таким чином, рейс 6 вересня, ймовірно, не був першим польотом цього літака до Канайми.

    Найважливіший факт у цій історії залишається незмінним: авіатроща не забрала життя жодної людини. Спеціалізовані джерела та більшість пізніших венесуельських повідомлень сходяться на тому, що всі п’ятеро пасажирів і двоє пілотів вижили. Для Софії Комар туристична поїздка до одного з найвідоміших природних місць Південної Америки завершилася аварією літака й госпіталізацією. Водночас точні причини катастрофи та актуальний стан українки влада Венесуели публічно детально не розкривала, тому остаточні висновки можливі лише після появи результатів офіційного розслідування.

  • ДБР знайшло «чорну скриньку» МіГ-29, що розбився на Одещині: експерти зчитують дані

    ДБР знайшло «чорну скриньку» МіГ-29, що розбився на Одещині: експерти зчитують дані

    Державне бюро розслідувань знайшло бортовий реєстратор винищувача МіГ-29, який зазнав аварії на Одещині 10 серпня під час виконання бойового завдання. Пристрій отримав термічні пошкодження внаслідок пожежі, тому експерти наразі намагаються зчитати з нього інформацію про останні хвилини польоту.

    Про це повідомили у ДБР.

    Знайдений бортовий реєстратор може стати одним із ключових доказів у розслідуванні авіакатастрофи. Слідчі розглядають кілька можливих версій того, що сталося з винищувачем, однак наразі жодна з них не є остаточно підтвердженою.

    У ДБР зазначають, що отримані з реєстратора дані можуть допомогти встановити послідовність подій перед падінням літака та визначити фактори, які могли призвести до аварії.

    Директор ДБР Олексій Суханов наголосив, що слідство має встановити, що саме сталося з літаком під час виконання бойового завдання та які обставини призвели до катастрофи.

    Паралельно правоохоронці проводять комплекс необхідних експертиз. Зокрема, фахівці досліджують технічний стан ракети, яку пілот застосував проти російського безпілотника, а також перевіряють, чи була вона придатною до використання на момент запуску.

    Окремо слідство перевіряє дотримання правил підготовки до польоту, його виконання та експлуатації винищувача. Експерти досліджують уламки літака, матеріали, вилучені з місця падіння, а також інші докази.

    Крім того, слідчі опитують військовослужбовців, які можуть володіти інформацією про обставини виконання бойового завдання.

    Аварія сталася ввечері 10 серпня. Український МіГ-29 виконував бойове завдання зі знищення російських безпілотників. Під час польоту виникла нештатна ситуація: літак загорівся, після чого пілот втратив керування винищувачем.

    Льотчик встиг катапультуватися. За наявною інформацією, його життю нічого не загрожує.

    За фактом авіакатастрофи ДБР розпочало кримінальне провадження за частиною 2 статті 416 Кримінального кодексу України. Йдеться про порушення правил польотів або підготовки до них, а також правил експлуатації літальних апаратів, якщо такі дії спричинили катастрофу.

    У бюро наголошують, що слідство триває, тому остаточні висновки щодо причин падіння МіГ-29 робити зарано. Зчитування інформації з бортового реєстратора може стати важливим етапом для встановлення причин та обставин аварії.

    Це не перша авіаційна катастрофа української військової авіації останнім часом. 29 липня Україна втратила зв’язок із винищувачем F-16, який виконував бойове завдання з перехоплення повітряних цілей противника. Пілот також встиг катапультуватися.

    30 червня під час перехоплення російських безпілотників розбився український гелікоптер Мі-8. Унаслідок катастрофи загинули четверо військовослужбовців.

    Ще одна авіакатастрофа сталася 16 червня поблизу Шепетівки на Хмельниччині — там розбився український бомбардувальник Су-24М. Обидва члени екіпажу загинули.

    У випадку з МіГ-29 остаточну причину аварії має встановити слідство після завершення експертиз та аналізу всіх зібраних матеріалів.

  • «Вищий пілотаж» пішов не за планом: у Краснодарському краї розбився російський L-39

    «Вищий пілотаж» пішов не за планом: у Краснодарському краї розбився російський L-39

    У Краснодарському краї Росії під час навчального польоту зазнав катастрофи військовий навчально-тренувальний літак L-39 «Альбатрос». За попередньою інформацією, екіпаж відпрацьовував елементи складного пілотування на малій висоті, коли повітряне судно впало. Причини аварії та доля людей, які перебували на борту, на момент появи перших повідомлень залишалися невідомими.

    Про втрату літака 27 липня повідомив російський авіаційний Telegram-канал Fighterbomber, пов’язаний із військовою авіацією РФ. Саме на його інформацію посилаються українські та іноземні медіа. За оприлюдненими даними, L-39 виконував політ на низькій висоті. Точне місце падіння, бортовий номер, належність до конкретного авіаційного підрозділу та інші обставини інциденту не повідомлялися.

    Російське Міністерство оборони на момент публікації не виступило з офіційною заявою про катастрофу. Влада Краснодарського краю також не повідомляла про можливі руйнування чи постраждалих на землі. Через відсутність підтвердження з боку офіційних структур дані про інцидент поки що ґрунтуються переважно на повідомленні профільного російського каналу та публікаціях медіа.

    За інформацією Fighterbomber, екіпаж виконував завдання, пов’язане з вищим пілотажем на малій висоті. Такі польоти вважаються особливо складними, оскільки пілоти мають дуже обмежений запас висоти для виправлення помилки, виходу з небезпечного маневру або катапультування. Водночас наразі немає перевіреної інформації, чи стала причиною падіння помилка екіпажу, технічна несправність, зіткнення з перешкодою або інший чинник.

    Невідомо також, скільки саме людей перебувало на борту. Стандартна навчальна конфігурація L-39 передбачає двомісну кабіну, у якій можуть перебувати курсант і льотчик-інструктор. Проте без офіційного повідомлення російської сторони не можна стверджувати, що під час конкретного польоту літак мав повний екіпаж.

    L-39 «Альбатрос» — реактивний навчально-тренувальний літак, створений чехословацькою компанією Aero Vodochody наприкінці 1960-х років. Його серійна експлуатація почалася на початку 1970-х. Загалом було виготовлено понад 2,8 тисячі таких машин, завдяки чому L-39 став одним із наймасовіших реактивних навчальних літаків у світі.

    Літак використовували для початкової та поглибленої підготовки військових пілотів, навчання польотам у складних умовах, відпрацювання навігації та елементів бойового застосування. Його конструкція дозволяє встановлювати під крилом легке озброєння, тому окремі модифікації L-39 можуть виконувати обмежені бойові завдання. Основним призначенням машини, однак, залишається підготовка льотного складу.

    У радянські часи L-39 широко постачався до льотних училищ СРСР. Після розпаду Радянського Союзу значна кількість таких літаків залишилася в Росії та інших колишніх радянських республіках. Попри вік машин і поступове впровадження сучаснішого навчально-бойового Як-130, L-39 досі використовується російськими Повітряно-космічними силами для підготовки курсантів і підтримання льотних навичок.

    Краснодарський край є одним із ключових регіонів для підготовки російських військових льотчиків. Тут розташовані Краснодарське вище військове авіаційне училище льотчиків, навчальні авіаційні частини та аеродроми, пов’язані з підготовкою курсантів. Серед них — авіаційна база поблизу Армавіра, де традиційно експлуатували навчальні літаки. Тому польоти L-39 у регіоні є регулярною частиною навчального процесу.

    Це не перша катастрофа літака такого типу в Краснодарському краї. У серпні 2023 року російський L-39 розбився під час заходу на посадку в районі аеродрому. Тоді Міністерство оборони РФ офіційно підтвердило загибель одного з членів екіпажу. Літак упав у межах аеродрому, а руйнувань і постраждалих на землі, за даними російського відомства, не було.

    Ще одна катастрофа L-39 сталася у жовтні 2018 року поблизу станиці Должанської на узбережжі Азовського моря. Російські військові тоді повідомляли, що літак виконував навчальний політ і впав у воду. Пошукові групи шукали двох льотчиків, які перебували на борту.

    Нинішня аварія сталася на тлі інших повідомлень про втрати російської авіації. За кілька днів до інциденту російська сторона повідомляла про падіння військового літака під час зльоту в Московській області. За попередньою версією, причиною могла стати технічна несправність, а пілот катапультувався. Водночас у низці медіа з’являлися твердження, що йшлося про винищувач Су-57, однак тип борту та обставини події висвітлювалися суперечливо, тому ці дані потребують обережного трактування.

    Аварії навчальної авіації створюють для російських Повітряно-космічних сил не лише матеріальні, а й кадрові проблеми. Такі літаки є важливою ланкою між теоретичною підготовкою курсантів і переходом на сучасні бойові машини. Втрата кожного придатного до експлуатації борту зменшує можливості для проведення навчальних польотів, особливо з огляду на значний вік частини парку L-39.

    Водночас наразі немає підстав пов’язувати катастрофу з бойовими діями або зовнішнім впливом. Повідомлення про падіння стосуються саме навчального польоту, а інформації про атаку безпілотників, роботу протиповітряної оборони чи ураження літака не оприлюднювали. Остаточні висновки можна буде робити лише після появи офіційної інформації про місце аварії, стан екіпажу та результати розслідування.

    Таким чином, підтвердженим на цей момент є саме повідомлення про втрату російського навчально-тренувального L-39 під час польоту на малій висоті у Краснодарському краї. Причина катастрофи, кількість людей на борту та їхня доля залишаються невідомими. Російське оборонне відомство поки не надало публічного пояснення події.

  • Зник без сліду: у Росії шукають вертоліт із людьми, який перестав виходити на зв’язок

    Зник без сліду: у Росії шукають вертоліт із людьми, який перестав виходити на зв’язок

    У Приморському краї Росії безвісти зник легкий вертоліт Robinson R-44, який виконував лісоавіаційні роботи. Повітряне судно перестало виходити на зв’язок під час польоту над важкодоступною територією Тернейського району. На борту перебували двоє людей – пілот та льотчик-спостерігач. Наразі триває масштабна пошуково-рятувальна операція, однак місцезнаходження вертольота залишається невідомим.

    Про інцидент повідомили російські ЗМІ з посиланням на Далекосхідну транспортну прокуратуру та слідчі органи.

    За попередніми даними, вертоліт Robinson вилетів із посадкового майданчика в селищі Терней та прямував до населеного пункту Єдинка на півночі Приморського краю. Політ виконувався в рамках моніторингу лісових масивів та виконання лісоавіаційних робіт.

    Екіпаж мав вийти на зв’язок близько полудня за місцевим часом, однак цього не сталося. Після втрати контакту диспетчери не змогли встановити місцеперебування повітряного судна.

    У Далекосхідній транспортній прокуратурі підтвердили факт зникнення вертольота та повідомили про початок пошукової операції.

    «Повітряне судно у визначений час на зв’язок не вийшло, його місцезнаходження не встановлено. Тривають пошуково-рятувальні заходи», – йдеться у повідомленні відомства.

    До пошуків залучені рятувальні служби, авіація та наземні групи. Однак проведення операції ускладнюється особливостями місцевості. Тернейський район розташований у північній частині Приморського краю та відомий густими лісами, гірським рельєфом і великими малозаселеними територіями.

    Фахівці зазначають, що саме через складні природні умови пошуки авіатехніки у цьому регіоні часто займають тривалий час. У деяких районах відсутній стабільний мобільний зв’язок, а значна частина території вкрита тайгою.

    Robinson R-44 є одним із найпоширеніших легких багатоцільових вертольотів у світі. Його активно використовують для патрулювання лісів, моніторингу пожежної ситуації, аерофотозйомки, перевезення невеликих вантажів та пасажирів. Через відносно невеликі розміри та дальність польоту такі машини часто працюють у важкодоступних районах Росії.

    Водночас експерти звертають увагу, що польоти над тайгою та гірськими районами завжди пов’язані з підвищеним ризиком. Різкі зміни погоди, сильний вітер, туман або технічні несправності можуть призвести до надзвичайних ситуацій.

    Наразі російські слідчі розглядають усі можливі версії події – від технічної несправності до складних погодних умов чи помилки екіпажу. Остаточні висновки можна буде зробити лише після встановлення місцеперебування повітряного судна та аналізу обставин польоту.

    Інцидент став черговою авіаційною подією в Росії за останні місяці. Лише 15 червня в Іркутській області зазнав аварії дальній надзвуковий бомбардувальник Ту-22М3. Тоді, за офіційною інформацією, екіпажу вдалося катапультуватися та вижити.

    На початку квітня в окупованому Криму під час навчально-тренувального польоту розбився багатоцільовий винищувач Су-30. Російська сторона заявляла, що літак не мав боєкомплекту та виконував планове завдання.

    Ще однією резонансною подією стала авіакатастрофа військово-транспортного літака Ан-26, який наприкінці березня зник із радарів над окупованим Кримом. Згодом було підтверджено загибель усіх людей на борту, серед яких перебував генерал-лейтенант Олександр Отрощенко.

    На тлі серії авіаційних інцидентів у РФ нове зникнення вертольота привернуло значну увагу російських медіа. Особливо через те, що пошукова операція відбувається у віддаленому районі Далекого Сходу, де рятувальникам доводиться працювати в умовах складного рельєфу та величезних площ пошуку.

    Поки що офіційної інформації про виявлення уламків або сигналів аварійного маяка немає. Доля екіпажу залишається невідомою.

    Рятувальні служби продовжують обстежувати територію можливого маршруту польоту, сподіваючись встановити місцеперебування Robinson R-44 та людей, які перебували на борту.

  • До останнього виконували завдання: що відомо про загибель екіпажу Су-24М на Хмельниччині

    До останнього виконували завдання: що відомо про загибель екіпажу Су-24М на Хмельниччині

    Українські Повітряні сили зазнали чергової болючої втрати. Увечері 16 червня на Хмельниччині сталася авіаційна катастрофа за участю фронтового бомбардувальника Су-24М. Під час виконання службового завдання літак зазнав аварії, внаслідок чого загинули обидва члени екіпажу.

    Про трагедію офіційно повідомили Повітряні сили Збройних сил України.

    За попередньою інформацією, катастрофа сталася близько 19:00 на території Хмельницької області. Літак належав до 7-ма бригада тактичної авіації імені Петра Франка — єдиного підрозділу української військової авіації, який експлуатує фронтові бомбардувальники Су-24М.

    На борту перебували двоє військовослужбовців:

    • Богдан Загарулько;
    • Богдан Бабенко.

    Саме тому в Повітряних силах трагедію вже називають особливо символічною та болючою — обох загиблих захисників звали Богданами.

    Командування Повітряних сил, побратими та військовослужбовці висловили щирі співчуття родинам, друзям і близьким загиблих льотчиків.

    За інформацією військових, екіпаж виконував службове завдання та до останнього залишався на бойовому посту. Деталі місії наразі не розголошуються з міркувань безпеки.

    Су-24М залишається одним із найважливіших літаків у складі української бойової авіації. Це надзвуковий фронтовий бомбардувальник, створений для завдання ударів по наземних цілях у складних метеорологічних умовах та в будь-який час доби.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії літаки цього типу відіграли особливу роль у виконанні складних бойових завдань. Саме екіпажі Су-24М стали носіями далекобійного високоточного озброєння, яке дозволяло завдавати ударів по важливих військових об’єктах окупаційних військ далеко від лінії фронту.

    Окремо у складі бригади експлуатуються літаки-розвідники Су-24МР, які використовуються для ведення повітряної розвідки та збору інформації про пересування противника.

    7-ма бригада тактичної авіації імені Петра Франка за роки великої війни стала одним із найвідоміших авіаційних підрозділів України. Її екіпажі регулярно виконують бойові вильоти, завдаючи ударів по складах боєприпасів, командних пунктах, логістичних маршрутах та інших військових об’єктах російських окупаційних військ.

    Підрозділ неодноразово зазнавав втрат, проте продовжував виконувати поставлені бойові завдання навіть у найскладніших умовах.

    Загибель майора Богдана Загарулька та старшого лейтенанта Богдана Бабенка стала ще одним важким ударом для української військової авіації, яка від початку повномасштабної війни несе значне навантаження у боротьбі проти російської агресії.

    Одразу після аварії на місце падіння літака прибули рятувальники, співробітники правоохоронних органів та спеціалісти профільних служб.

    У мережі вже з’явилися перші кадри з місця катастрофи. За попередніми даними, аварія сталася на межі Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.

    В оперативному штабі повідомили, що внаслідок падіння військового літака цивільне населення не постраждало. Також не зафіксовано руйнувань житлових будинків чи іншої цивільної інфраструктури.

    Наразі на місці трагедії тривають слідчі дії та робота експертів.

    Для встановлення причин катастрофи створено спеціальну комісію Повітряних сил України. До розслідування залучено профільних авіаційних фахівців, інженерів та експертів.

    Вони мають встановити всі обставини трагедії, технічний стан літака перед вильотом, а також перевірити можливі зовнішні фактори, які могли вплинути на розвиток подій.

    Офіційні причини аварії поки що не називаються. У командуванні наголошують, що будь-які висновки будуть зроблені лише після завершення всіх експертиз та аналізу інформації із бортових систем літака.

    Для української авіації ця трагедія стала ще одним нагадуванням про високу ціну війни. Щодня українські льотчики виконують складні бойові завдання, ризикуючи власним життям заради захисту держави та українського неба.

    Імена Богдана Загарулька та Богдана Бабенка назавжди залишаться в історії української військової авіації як імена офіцерів, які до останнього виконували свій обов’язок перед Батьківщиною.

  • «Почули вибух і побачили стовп диму»: на Хмельниччині розбився військовий літак

    «Почули вибух і побачили стовп диму»: на Хмельниччині розбився військовий літак

    У Хмельницькій області ввечері 16 червня сталася авіакатастрофа за участю військового літака. За попередніми даними, повітряне судно впало поблизу Шепетівського району. Наразі офіційні структури не розкривають тип літака та обставини інциденту, однак у місцевих Telegram-каналах і серед військових оглядачів уже з’явилися припущення, що йдеться про винищувач МіГ-29.

    Про авіакатастрофу першими повідомили місцеві пабліки та журналісти. За словами очевидців, незадовго до падіння мешканці району чули характерний звук польоту реактивного літака, після чого пролунав потужний вибух. У мережі також поширюються відео, на яких видно густий дим над полем, де, ймовірно, сталося падіння літака.

    За інформацією джерел РБК-Україна, факт авіакатастрофи підтверджується, однак офіційно тип літака поки що не називають. Водночас низка українських військових оглядачів та Telegram-каналів повідомляють, що мова може йти саме про винищувач МіГ-29. Проте на момент публікації підтвердження від Повітряних сил ЗСУ або Міністерства оборони України не було.

    Відомо, що інцидент стався в районі між Шепетівським та Полонським районами Хмельниччини. Рятувальні та спеціальні служби вже працюють на місці події. Інформації про долю екіпажу поки не оприлюднено. Офіційні органи традиційно не розкривають подібні дані до завершення первинних перевірок та інформування родичів.

    Додаткової уваги ситуації додає те, що раніше цього дня влада Хмельницької області повідомляла про проведення військових навчань у регіоні. Мешканців попереджали про можливі гучні звуки та активність авіації. Втім, наразі немає жодних підтверджень того, що катастрофа пов’язана саме з навчальними польотами.

    Не перша втрата української військової авіації

    Від початку повномасштабної війни українська авіація неодноразово зазнавала втрат як під час виконання бойових завдань, так і через аварійні ситуації.

    Однією з найболючіших стала трагедія на Житомирщині у серпні 2023 року, коли під час навчального польоту зіткнулися два літаки L-39. Тоді загинули троє українських пілотів, серед яких був відомий льотчик Андрій Пільщиков із позивним «Джус».

    У серпні 2024 року Україна втратила винищувач F-16 під час відбиття масштабної російської ракетної атаки. Тоді загинув один із перших українських пілотів, які освоїли цей тип літака, Олексій Месь («Мунфіш»).

    Наразі офіційні структури не коментують можливі причини нинішньої катастрофи на Хмельниччині. Серед версій можуть розглядатися технічна несправність, людський фактор або інші обставини, які встановлюватиме спеціальна комісія після розслідування.

    Станом на вечір 16 червня Повітряні сили ЗСУ та Міністерство оборони України не оприлюднили офіційної заяви щодо типу літака, причин падіння та можливих втрат серед екіпажу.

  • У справі загибелі пілота Меся проводять 11 експертиз

    У справі загибелі пілота Меся проводять 11 експертиз

    Державне бюро розслідувань продовжує розслідування авіакатастрофи винищувача F-16, яка сталася 26 серпня 2024 року під час масштабної повітряної атаки Росії. Унаслідок інциденту загинув український пілот Олексій Месь. Про це йдеться у відповіді ДБР на інформаційний запит видання hromadske.

    Наразі в межах відкритого кримінального провадження триває низка експертиз, зокрема:

    • інженерно-транспортна,

    • військова,

    • судово-медична,

    • комп’ютерно-технічна (аналіз даних бортового самописця),

    • товарознавча.

    Усього проводиться 11 експертиз, результати яких мають дати відповідь на запитання про технічні причини аварії, можливу помилку людини чи системи, а також про наявність або відсутність відповідальності з боку посадових осіб.

    «Остаточні висновки щодо причин катастрофи й можливої відповідальності будуть сформовані після завершення всіх експертиз і аналізу зібраних доказів», — зазначили у ДБР.

    Нагадаємо, трагедія сталася під час повітряного бою, коли українські Повітряні сили відбивали масовану ракетно-дронову атаку Росії. Тоді капітан Олексій Меся збив три ворожі ракети та один безпілотник. Його літак, F-16, згодом зазнав критичних ушкоджень і розбився. Пілот героїчно загинув, захищаючи небо України.