Gorchitsa.info

Позначка: Axios

  • Трамп на G7 заговорив про перегляд домовленостей із Росією та тиск на Кремль

    Трамп на G7 заговорив про перегляд домовленостей із Росією та тиск на Кремль

    Під час саміту G7 президент США Дональд Трамп, за даними західних медіа, обговорював можливість посилення тиску на Росію та допустив перегляд раніше досягнутих домовленостей із Москвою, відомих як «анкоріджські домовленості». Вони, за інформацією журналістів, нібито містили положення про погодження США з російськими вимогами щодо контролю Росії над частиною Донбасу. Паралельно Трамп, як стверджують джерела, висловлював невдоволення діями російського президента Володимира Путіна та сигналізував про зміну тону у підході до відносин із Кремлем.

    Про це повідомляє Axios із посиланням на двох американських чиновників, які були присутні на закритих зустрічах у межах саміту G7.

    За словами співрозмовників видання, під час неформальних дискусій Трамп неодноразово повертався до теми війни Росії проти України та демонстрував більш критичну оцінку політики Москви, ніж раніше. Він, як зазначається, припускав, що попередні домовленості можуть бути переглянуті або навіть скасовані, однак не оголошував конкретних кроків чи рішень. Джерела підкреслюють, що обговорення мало характер політичних оцінок і не оформлювалося у вигляді офіційних заяв або документів.

    Водночас серед європейських учасників саміту, за даними Axios, зберігається обережність щодо реальних намірів Вашингтона. Один із чиновників, коментуючи дискусії, зазначив, що Трамп говорив про необхідність посилення тиску на Росію, однак частина партнерів сумнівається, що ці заяви обов’язково перетворяться на практичні дії. Європейські дипломати, за їхніми словами, очікують на більш чітку та послідовну політику США у питанні санкцій і підтримки України.

    Під час саміту G7 Трамп також провів окрему зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. За інформацією медіа, до цього він мав телефонну розмову з Володимиром Путіним, що додатково привернуло увагу учасників переговорів. Після завершення саміту Трамп заявляв, що Україна «досить добре справляється» у війні, що було сприйнято як більш стримана оцінка ситуації порівняно з попередніми заявами.

    Окремо у публікаціях західних ЗМІ зазначається, що в межах G7 обговорювалися можливі нові кроки щодо посилення санкцій проти російського енергетичного сектору. За даними джерел, частина учасників наполягала на більш жорсткому економічному тиску на Москву, зокрема в частині обмеження доходів від експорту енергоносіїв, які продовжують фінансувати російську війну проти України. При цьому остаточних рішень на рівні саміту ухвалено не було.

    Паралельно у медійному просторі з’являється інформація про можливу еволюцію позиції Трампа щодо війни. Зокрема, Financial Times із посиланням на джерела писала, що американський президент був вражений результатами українських далекобійних ударів по об’єктах на території Росії, включно з атаками на нафтопереробну інфраструктуру поблизу Москви. Ці події, за оцінками співрозмовників видання, могли вплинути на загальне сприйняття Трампом ситуації на фронті.

    Також повідомляється, що на саміті G7 обговорювалися питання посилення санкційного тиску на Росію, зокрема в енергетичній сфері. Деякі учасники зустрічі, за даними джерел, вважають, що саме цей напрямок може стати ключовим інструментом економічного впливу на Кремль у найближчій перспективі.

    Окрему увагу в медіа привернули заяви президента Франції Еммануеля Макрона, який зазначив, що на початку президентства Трамп був переконаний у можливій поразці України, однак згодом переглянув свою оцінку після отримання додаткової інформації від союзників. Також повідомлялося, що США вперше підтримали формулювання, згідно з яким Вашингтон розглядається не як нейтральний посередник, а як партнер України у війні.

    Таким чином, за оцінками західних журналістів і дипломатичних джерел, позиція США щодо війни Росії проти України може перебувати у стадії поступового перегляду, однак остаточні політичні рішення залишаються невизначеними.

    Теги: США, Дональд Трамп, G7, Росія, Україна, Володимир Путін, Володимир Зеленський, Анкориджські домовленості, війна в Україні, санкції, міжнародна політика, Axios, Financial Times, дипломатія, ЄС

  • «Обама дав простирадла, а я – Javelin»: Трамп зробив серію резонансних заяв про Україну та РФ

    «Обама дав простирадла, а я – Javelin»: Трамп зробив серію резонансних заяв про Україну та РФ

    Президент США Дональд Трамп виступив із новою гучною заявою щодо причин повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Американський лідер припустив, що війни можна було уникнути, якби Росію не виключили з формату «Великої вісімки» після анексії Криму у 2014 році.

    Таку думку Трамп висловив в інтерв’ю програмі The Axios Show, де також розповів власне бачення перших днів російського вторгнення та пояснив, чому вважає себе одним із найжорсткіших президентів США щодо Кремля.

    Під час розмови Трамп повернувся до теми саміту G7 та відносин Заходу з Росією. Він нагадав, що до 2014 року Росія входила до складу «Великої вісімки», однак після окупації Криму була виключена з клубу провідних економік світу.

    На думку американського президента, це рішення могло стати однією з причин подальшого загострення відносин між Москвою та Заходом.

    «Вони повинні були залишити G8. Ймовірно, війни між Росією та Україною не було б, якби вони це зробили», – заявив Трамп.

    При цьому він прямо поклав відповідальність за виключення Росії на тодішнього президента США Барака Обаму, додавши, що проти присутності Володимира Путіна у форматі G8 виступали ще кілька західних лідерів.

    Заява Трампа одразу викликала широкий резонанс, оскільки більшість західних політиків і міжнародних експертів вважають першопричиною нинішньої війни саме агресивну політику Кремля, яка розпочалася задовго до повномасштабного вторгнення 2022 року.

    Росію виключили з G8 після незаконної анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі. Саме ці події стали причиною міжнародної ізоляції Москви та запровадження перших масштабних санкцій.

    Однак найбільше обговорення викликала інша частина інтерв’ю, в якій Трамп поділився власною версією подій початку повномасштабної війни.

    Відповідаючи на запитання журналіста про ставлення до президента України Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна, Трамп несподівано почав розповідати про російський наступ на Київ у лютому 2022 року.

    За його словами, російські війська мали всі можливості швидко захопити українську столицю, однак припустилися серйозної тактичної помилки.

    Трамп стверджує, що величезна колона російської бронетехніки рухалася у напрямку Києва якісною автомобільною дорогою та могла досягти міста приблизно за три-чотири години.

    Проте, за його словами, командування РФ ухвалило рішення зійти з траси та пересуватися через поля.

    «За кілька днів до цього пройшла рекордна злива, і танки загрузли в багнюці», – зазначив президент США.

    Саме тоді, за його версією, вирішальну роль відіграли американські протитанкові комплекси Javelin, які Україна отримала ще до початку повномасштабної війни.

    Трамп заявив, що українські військові змогли знищити значну кількість російської техніки, яка втратила мобільність через складні погодні умови.

    «Якби вони просто поїхали дорогою, вони були б у Києві за чотири години», – сказав американський президент.

    Водночас він підкреслив, що саме провал російського наступу на Київ став одним із ключових моментів війни та суттєво вплинув на моральний стан українського суспільства.

    Окремо Трамп використав цю історію як аргумент проти звинувачень у надто м’якому ставленні до Росії.

    Він вкотре нагадав, що саме його адміністрація схвалила передачу Україні протитанкових комплексів Javelin, які відіграли важливу роль у перші місяці війни.

    «Я не був добрим до Росії. Я був дуже жорстким щодо Росії», – наголосив Трамп.

    Після цього він повторив свою відому політичну тезу, яку неодноразово використовував під час виборчих кампаній.

    «Трамп дав Україні Javelin, а Обама дав простирадла», – заявив президент США.

    Нагадаємо, адміністрація Дональда Трампа у 2017 році дійсно схвалила постачання Україні летальної оборонної зброї, включаючи протитанкові комплекси Javelin. До цього США обмежувалися переважно нелетальною допомогою.

    Заяви американського президента прозвучали на тлі триваючих дискусій щодо майбутньої ролі США у підтримці України та пошуку шляхів завершення війни.

    Попри суперечливі оцінки причин російського вторгнення, Трамп продовжує наполягати, що його політика щодо Кремля була жорсткішою, ніж у попередніх адміністрацій, а передача Україні сучасних протитанкових комплексів стала одним із ключових рішень, яке допомогло стримати російський наступ на початковому етапі війни.

  • Axios: Трамп назвав Нетаньягу «божевільним» під час напруженої розмови

    Axios: Трамп назвав Нетаньягу «божевільним» під час напруженої розмови

    Президент США Дональд Трамп під час телефонної розмови різко розкритикував прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу через ескалацію ізраїльських ударів по території Лівану. Про це повідомляє Axios із посиланням на кількох співрозмовників, обізнаних зі змістом перемовин.

    За даними видання, розмова між двома лідерами була напруженою та супроводжувалася емоційними й різкими висловлюваннями з боку Трампа, який висловив невдоволення діями Ізраїлю в Лівані.

    Джерела стверджують, що президент США назвав Нетаньягу «божевільним» та звинуватив його у невдячності. Також, за інформацією співрозмовників Axios, Трамп заявив, що дії ізраїльського прем’єра можуть призвести до подальшої міжнародної ізоляції Ізраїлю.

    Під час розмови Трамп, за даними джерел, також намагався відмовити Нетаньягу від планів завдати ударів по Бейруту, попередивши, що подібна ескалація може ще більше загострити ситуацію та ускладнити дипломатичні зусилля США.

    Один зі співрозмовників видання зазначив, що Трамп визнавав право Ізраїлю на самооборону у відповідь на обстріли з боку «Хезболли», однак вважав, що останні дії ізраїльського керівництва є надмірною ескалацією конфлікту.

    За словами джерел, Трамп також заявив, що саме він раніше сприяв підтримці Нетаньягу в політичних та юридичних питаннях, зокрема під час розгляду справ про корупцію в Ізраїлі.

    Один із посадовців США, який переказав зміст розмови, навів різкі висловлювання Трампа, зокрема фразу про те, що якби не його підтримка, ізраїльський прем’єр міг би опинитися у в’язниці. У тій же емоційній частині розмови Трамп звинуватив Нетаньягу в тому, що дії Ізраїлю спричиняють зростання міжнародної критики.

    Інше джерело Axios повідомило, що президент США у певний момент перейшов на крик, запитавши Нетаньягу: «Що ти, в біса, робиш?».

    За інформацією видання, ця розмова стала однією з найнапруженіших між лідерами від моменту повернення Трампа до Білого дому, хоча вони й надалі координують позиції щодо низки регіональних питань, включно з Іраном.

    Нетаньягу після розмови опублікував заяву, в якій підтвердив наміри Ізраїлю продовжувати військові операції проти цілей на території Лівану, зокрема на півдні країни, та попередив про можливі удари по Бейруту у разі продовження атак з боку «Хезболли».

    За даними Axios, напруженість у розмові також була пов’язана з дипломатичними переговорами між США та Іраном. Обговорювані домовленості передбачають можливі кроки щодо деескалації ситуації в Лівані, і, за оцінками джерел, дії Ізраїлю могли поставити під загрозу ці зусилля.

    Після розмови Трамп заявив у соцмережі Truth Social, що переговори з Іраном тривають «швидкими темпами». Водночас іранська сторона раніше повідомляла про нібито призупинення консультацій зі США, що у Вашингтоні офіційно заперечили.

  • Куба заявила про підготовку США до нового вторгнення під приводом “загрози дронів”

    Куба заявила про підготовку США до нового вторгнення під приводом “загрози дронів”

    Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес заявив, що Сполучені Штати намагаються сфабрикувати інформацію про нібито загрозу з боку кубинських безпілотників, аби виправдати подальше посилення санкцій, міжнародний тиск та навіть потенційне військове вторгнення на острів. За словами глави кубинської дипломатії, Вашингтон створює “штучний образ ворога”, використовуючи інформаційні кампанії та витоки розвідувальних даних для формування атмосфери страху навколо Куби. Про це повідомляє Reuters.

    Причиною різкої реакції Гавани стала публікація американського видання Axios, у якій із посиланням на секретні дані розвідки стверджувалося, що Куба нібито придбала понад 300 військових безпілотників. У матеріалі йшлося про те, що кубинська влада могла обговорювати сценарії атак за допомогою дронів по американських військових об’єктах, зокрема по базі США в затоці Гуантанамо, військово-морських кораблях, а також по місту Кі-Вест у штаті Флорида, яке розташоване менш ніж за 150 кілометрів від кубинського узбережжя.

    Кубинська влада категорично заперечила ці твердження. Бруно Родрігес назвав публікацію частиною масштабної кампанії дезінформації та заявив, що Куба “нікому не погрожує і не прагне війни”. У своєму дописі в соціальних мережах він наголосив, що країна лише готується до можливого зовнішнього нападу, реалізовуючи право на самооборону, гарантоване Статутом ООН. За словами міністра, Гавана змушена зміцнювати власну оборону через агресивну політику США, які десятиліттями підтримують економічну блокаду острова та регулярно говорять про необхідність зміни режиму на Кубі.

    Заяви Родрігеса пролунали на тлі різкого загострення відносин між Гаваною та Вашингтоном. Після повернення до влади адміністрація президента США Дональда Трампа посилила риторику щодо країн, які американська влада вважає союзниками Росії, Ірану та Китаю. Куба дедалі частіше згадується в американських медіа та політичних заявах як потенційна загроза безпеці США у Карибському регіоні.

    Особливе занепокоєння у Вашингтоні викликає розвиток безпілотних технологій на Кубі та повідомлення про присутність на острові іранських військових радників. Американські чиновники стверджують, що Тегеран міг допомогти Гавані у модернізації дронових систем, а також у створенні програм підготовки операторів безпілотників. Офіційного підтвердження цієї інформації поки немає, однак у США дедалі активніше просувають тезу про формування “антиамериканського військового альянсу” за участі Куби, Ірану та Росії.

    Окрему увагу американська сторона приділяє можливій участі кубинських військових у війні Росії проти України. За оцінками окремих чиновників США, до 5 тисяч кубинських солдатів могли брати участь у бойових діях на боці Росії. Частина з них, як стверджують джерела у Вашингтоні, після повернення на Кубу передавала військовому керівництву досвід використання безпілотників, тактику сучасної війни та методи ведення бойових операцій із застосуванням дронів.

    У Гавані ці звинувачення називають бездоказовими та політично мотивованими. Кубинська влада переконана, що США навмисно створюють інформаційний фон, який дозволить виправдати подальшу ізоляцію країни або навіть силові дії. Представники кубинського уряду нагадують, що у минулому Вашингтон уже використовував звинувачення проти іноземних держав та політичних лідерів як привід для військових операцій, санкцій чи втручання у внутрішні справи інших країн.

    Напруження між країнами додатково посилилося після повідомлень Reuters про те, що Міністерство юстиції США розглядає можливість висунення офіційних звинувачень 94-річному колишньому лідеру Куби Рауль Кастро у справі про збиття у 1996 році двох літаків гуманітарної організації Brothers to the Rescue. Цей інцидент стався понад чверть століття тому, однак тепер американська влада нібито знову повернулася до цієї справи.

    У Гавані переконані, що відновлення старих кримінальних справ є елементом політичного тиску. Кубинські чиновники заявляють, що США намагаються створити юридичне та моральне підґрунтя для подальших жорстких дій проти кубинської влади. У країні також звертають увагу на нещодавні заяви Дональда Трампа після затримання венесуельського лідера Ніколаса Мадуро американськими спецпризначенцями. За даними джерел, Трамп тоді заявив, що “Куба може бути наступною”.

    Ці слова в Гавані сприйняли як пряму загрозу. Кубинська влада вважає, що Вашингтон намагається повторити сценарій тиску, який уже використовувався щодо інших латиноамериканських держав. На цьому тлі керівництво Куби продовжує посилювати риторику про необхідність захисту суверенітету та підготовки країни до можливого зовнішнього конфлікту.

    Аналітики зазначають, що нинішня криза може стати найсерйознішим загостренням між США та Кубою за останні роки. На тлі глобальної нестабільності, війни в Україні та зростання ролі дронів у сучасних конфліктах будь-які звинувачення у розвитку безпілотних програм швидко перетворюються на фактор міжнародної напруги. Для Куби ж питання оборони дедалі більше стає не лише внутрішньою безпекою, а й частиною великого геополітичного протистояння між США, Росією та їхніми союзниками.

  • Куба закупила сотні ударних дронів і може готувати атаки на США

    Куба закупила сотні ударних дронів і може готувати атаки на США

    Куба опинилася у центрі нового міжнародного скандалу після появи інформації про масштабну закупівлю ударних безпілотників, які потенційно можуть бути використані проти об’єктів Сполучених Штатів. За даними Axios, кубинська влада придбала понад 300 військових дронів та вже обговорювала сценарії їхнього застосування для можливих атак по американській базі у Гуантанамо та місту Кі-Уест, що розташоване приблизно за 150 кілометрів від узбережжя острова.

    Видання посилається на секретні розвідувальні матеріали та джерела у структурах безпеки США. За інформацією американської розвідки, Гавана останніми місяцями активно нарощує співпрацю у військовій сфері з Росія та Іран, які можуть бути постачальниками дронів, комплектуючих і технологій для кубинських силових структур. Окремо зазначається, що навесні кубинська влада зверталася до Москви та Тегерана із запитами на додаткові поставки безпілотників, а також іншого військового обладнання.

    У Вашингтоні ці дані викликали серйозне занепокоєння. Американські чиновники побоюються, що вперше за десятиліття поблизу території США може з’явитися потенційна ударна безпілотна інфраструктура, здатна створювати загрозу військовим об’єктам та цивільній інфраструктурі. Особливу увагу американські спецслужби приділяють саме можливості використання FPV-дронів або баражуючих боєприпасів, які можуть запускатися невеликими групами та складно перехоплюються традиційними системами ППО.

    За словами одного з високопоставлених американських чиновників, якого цитує Axios, у разі підтвердження підготовки атак або розміщення ударних систем поблизу американських баз США можуть розглядати варіант «військового реагування». У Вашингтоні дедалі частіше говорять про те, що Куба перестає бути лише проблемним сусідом і поступово перетворюється на плацдарм для держав, які США вважають своїми стратегічними противниками.

    Ситуація набуває особливого значення через географічне розташування Куби. Відстань між кубинським узбережжям і американським містом Кі-Уест є однією з найменших між США та іншими державами регіону. Саме тому будь-яке розміщення ударних систем на острові автоматично викликає асоціації з періодом Холодної війни та Карибською кризою 1962 року, коли світ опинився на межі ядерного конфлікту через радянські ракети на Кубі.

    На тлі зростання напруги директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив візит на Кубу, де провів закриті переговори з представниками місцевої влади та силових структур. За словами представників американської розвідки, Реткліфф жорстко попередив кубинське керівництво про неприпустимість використання острова як «платформи для просування ворожих інтересів у Західній півкулі». Офіційних деталей переговорів не розголошують, однак джерела американських медіа повідомляють, що США висловили Кубі серйозні претензії через її контакти з Москвою та Тегераном.

    Паралельно американські військові суттєво посилили активність у Карибському регіоні. Поблизу Куби останніми тижнями фіксується збільшення кількості польотів розвідувальної авіації США, включно з літаками радіоелектронної розвідки та безпілотними системами спостереження. Аналітики вважають, що Вашингтон намагається оцінити масштаби військової співпраці Куби з Росією та Іраном, а також перевірити інформацію про можливе розміщення нових систем озброєння на острові.

    Деякі американські експерти вже проводять паралелі між нинішньою ситуацією навколо Куби та розвитком подій у Венесуела, де Росія та Іран протягом останніх років також активно розширювали військово-технічну співпрацю. Крім того, у США побоюються створення неформального альянсу антиамериканськи налаштованих держав у Латинській Америці, який може використовуватися для тиску на Вашингтон у регіоні.

    Водночас сама Куба переживає одну з найглибших економічних криз за останні десятиліття. У Гавана та інших містах країни регулярно відбуваються протести через масштабні відключення електроенергії, дефіцит пального та нестачу продовольства. Через брак нафти в країні суттєво скоротилася робота транспорту, виникли проблеми з функціонуванням лікарень та комунальних служб. У деяких регіонах медичні установи були змушені переносити або скасовувати операції через перебої з електропостачанням.

    Економічна ситуація погіршується також через міжнародний тиск. Після жорсткішої політики адміністрації президента США Дональд Трамп канадська компанія Sherritt International, яка була одним із ключових інвесторів у видобуток нікелю на Кубі, оголосила про згортання діяльності на острові. Це може завдати нового удару по економіці країни, для якої експорт нікелю залишався одним із головних джерел валютних надходжень.

    На цьому фоні американські політики дедалі частіше закликають Білий дім посилити санкції проти Куби та активізувати військову присутність у регіоні. Частина конгресменів вимагає жорсткої відповіді на будь-які спроби Куби співпрацювати з Росією та Іраном у сфері озброєнь, вважаючи це прямою загрозою національній безпеці США.

    Наразі офіційна Гавана не коментувала інформацію про закупівлю ударних дронів та можливі плани їхнього використання. Водночас експерти зазначають, що навіть сам факт появи подібних повідомлень уже значно підвищує напруженість у відносинах між США та Кубою і може призвести до нового витка протистояння у Карибському регіоні.

  • Ізраїль уперше розгорнув “Залізний купол” в ОАЕ

    Ізраїль уперше розгорнув “Залізний купол” в ОАЕ

    Ізраїль уперше розгорнув систему протиповітряної оборони “Залізний купол” на території Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) на тлі загострення безпекової ситуації в регіоні та зростання ракетно-дронових атак, які еміратська сторона пов’язує з Іраном. Про це повідомляє журналіст Барак Равід у матеріалі для Axios.

    За даними видання, рішення про передачу системи було ухвалене після посилення атак безпілотниками та ракетами по території ОАЕ. Еміратська сторона заявляє про сотні ракет і тисячі дронів, частину з яких вдалося перехопити, однак окремі удари все ж досягли цілей і спричинили пошкодження інфраструктури. На цьому тлі Абу-Дабі звернувся до союзників із запитом про додаткову допомогу у сфері протиповітряної оборони.

    “Залізний купол” разом із групою ізраїльських військових фахівців було розгорнуто в ОАЕ для обслуговування та координації роботи системи. Йдеться про безпрецедентний крок, оскільки раніше ця система не застосовувалася за межами Ізраїлю у бойовому або оперативному розгортанні.

    Разом із технікою прибули ізраїльські інструктори, які допомагають у навчанні місцевого персоналу та забезпечують інтеграцію системи в загальну систему протиповітряної оборони країни. Участь фахівців Ізраїлю має забезпечити швидке введення комплексу в робочий режим та його ефективне використання.

    Рішення про розгортання системи стало результатом активізації оборонного партнерства між Ізраїлем та ОАЕ, яке посилилося після підписання Авраамських угод у 2020 році. Відтоді країни поступово розширюють співпрацю у сфері безпеки, обміну розвідувальними даними та військових технологій.

    В ОАЕ заявляють, що нинішня хвиля атак змусила країну переглянути підхід до безпеки та активніше залучати міжнародних партнерів. Окрім Ізраїлю, значну підтримку Еміратам надають Сполучені Штати та інші західні країни, зокрема у вигляді розвідданих, технічної допомоги та дипломатичної координації.

    Аналітики зазначають, що поява ізраїльської системи ППО в регіоні може стати важливим елементом формування нової архітектури безпеки на Близькому Сході. Водночас це може посилити напруженість у відносинах з Іраном, який традиційно виступає різко проти поглиблення військової співпраці Ізраїлю з країнами Перської затоки.

    Таким чином, розгортання “Залізного купола” в ОАЕ є не лише військово-технічним кроком, а й важливим політичним сигналом про подальше зближення регіональних союзників на тлі зростаючих безпекових загроз.

  • Венс їде до Ісламабада: можливі переговори США та Ірану

    Венс їде до Ісламабада: можливі переговори США та Ірану

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс планує у вівторок вранці вирушити до Ісламабада для участі в потенційних переговорах, пов’язаних із напруженою ситуацією навколо Ірану. Про це повідомляє Axios.

    Візит відбувається на тлі завершення терміну чинного перемир’я та активних дипломатичних контактів за участі посередників із кількох країн.

    За даними журналістів, у Вашингтоні очікують, що Тегеран може направити свою делегацію до Ісламабада після отримання політичного дозволу від керівництва країни. Це може стати першим кроком до нового раунду переговорів щодо потенційної угоди про припинення бойових дій або деескалацію.

    Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що продовження перемир’я є «вкрай малоймовірним», якщо не буде досягнуто конкретного прогресу. Водночас він допускав можливість короткого продовження режиму тиші, якщо сторони продемонструють готовність до компромісу.

    У Білому домі весь понеділок очікували сигналу від іранської сторони щодо участі в переговорах.

    У процесі підготовки можливих перемовин ключову роль відіграють посередники з Пакистан, а також Єгипет та Туреччина. Вони, за даними джерел, закликали Іран не відмовлятися від участі у зустрічі, щоб уникнути подальшої ескалації.

    Джерела зазначають, що саме дипломатичний тиск цих країн допоміг зрушити процес із мертвої точки та отримати попередню згоду Тегерана на участь у контактах.

    Іранська сторона, за інформацією співрозмовників журналістів, довго вагалася через внутрішні розбіжності між політичними структурами.

    Зокрема, впливовий Корпус вартових ісламської революції наполягав на жорсткій позиції та вимагав попередніх поступок з боку США, зокрема зняття частини економічного тиску.

    Лише ввечері понеділка, як стверджують джерела, іранська переговорна група отримала «зелене світло» від вищого керівництва країни на участь у консультаціях.

    Водночас офіційна позиція залишається суперечливою: речник МЗС Ірану Есмаїл Багаї раніше заявляв, що Тегеран не планує нового раунду переговорів зі США, що свідчить про відсутність єдиної лінії всередині влади.

    Окрім Венса, за даними Axios, до Ісламабада можуть вирушити також спецпосланці США — Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Їх участь розглядається як спроба розширити переговорну групу та пришвидшити можливе досягнення рамкової домовленості.

    Формат переговорів наразі не визначений остаточно. Джерела зазначають, що йдеться радше про «кризові консультації», ніж про повноцінні офіційні перемовини.

    Ключовим чинником залишається обмежений час: чинне перемир’я добігає кінця, а сторони мають лише кілька днів для ухвалення рішень.

    У разі відсутності прогресу адміністрація США не виключає посилення військового тиску на Іран. Водночас у Вашингтоні залишають опцію продовження перемир’я, якщо буде зафіксовано хоча б частковий дипломатичний прогрес.

    Окремо у повідомленнях згадується, що питання контролю над стратегічними морськими маршрутами, зокрема Ормузькою протокою, залишається одним із ключових елементів переговорів.

    Станом на зараз офіційного підтвердження всіх деталей зустрічі немає, а сама ситуація залишається динамічною. Дипломатичні джерела підкреслюють, що остаточне рішення Ірану щодо формату участі може бути ухвалене в останній момент.

    Таким чином, поїздка Венса до Ісламабада може стати або стартом нового раунду переговорів між США та Іраном, або черговою спробою запобігти подальшій ескалації в регіоні.

  • США та Іран обговорюють можливу угоду з розмороженням активів і ядерними обмеженнями

    США та Іран обговорюють можливу угоду з розмороженням активів і ядерними обмеженнями

    США та Іран ведуть переговори щодо потенційної багатосторонньої угоди, яка може передбачати розмороження близько 20 мільярдів доларів іранських активів в обмін на обмеження або відмову Тегерана від частини запасів збагаченого урану. Про це повідомляє Axios з посиланням на американських посадовців і джерела, обізнані з перебігом переговорів.

     

  • США звинуватили Кубу у допомозі Росії у війні проти України: у звіті — тисячі можливих бійців

    США звинуватили Кубу у допомозі Росії у війні проти України: у звіті — тисячі можливих бійців

    Адміністрація США офіційно повідомила Конгрес про можливу причетність Куби до підтримки Росії у війні проти України. Йдеться як про участь громадян Куби у бойових діях, так і про політичну та дипломатичну підтримку Москви. Про це повідомило видання Axios з посиланням на несекретний звіт Державний департамент США.

    Згідно з документом, який було передано до ключових комітетів Конгресу 8 квітня, на боці Росії можуть воювати від 1 000 до 5 000 громадян Куби. Американська сторона наголошує, що прямих доказів офіційного направлення військових Гаваною немає, однак існують «суттєві ознаки», що влада Куби могла свідомо толерувати або навіть частково сприяти їхньому залученню до війни.

    У Вашингтоні прямо вказують на те, що кубинські громадяни стали однією з найбільших ідентифікованих груп іноземців, які воюють на боці Росії. За оцінками американських і українських джерел, їхня чисельність може коливатися, але стабільно перебуває в діапазоні кількох тисяч осіб.

    У звіті Держдепартаменту підкреслюється, що навіть якщо кубинський уряд не направляв військових централізовано, він «не зміг захистити своїх громадян від використання як інструменту війни». Таку позицію озвучив і речник відомства, коментуючи ситуацію для Axios.

    Ця заява стала частиною ширшої політики адміністрації президента Дональд Трамп щодо посилення тиску на Гавану. У матеріалі Axios зазначається, що Білий дім одночасно посилює санкційний і економічний тиск, зокрема обмежує постачання нафти до Куби та намагається змінити політичний курс країни.

    Американські політики також активно реагують на ці дані. Сенатор Тед Круз заявив, що кубинський режим «підриває інтереси США по всьому світу» і що його роль у війні проти України є ще одним доказом цього.

    Тема участі кубинців у війні не є новою. Перші повідомлення про їхню присутність на фронті з’явилися ще у 2023 році, коли журналісти та розслідувачі зафіксували факти вербування громадян Куби до російської армії.

    Згодом ці дані підтверджувалися і на міжнародному рівні. Зокрема, у 2025 році у дипломатичних документах США вже згадувалося, що від 1 000 до 5 000 кубинців могли брати участь у бойових діях, що робило їх однією з найбільших груп іноземних бійців після північнокорейських підрозділів.

    Українська розвідка також неодноразово повідомляла про масштабнішу участь. За її оцінками, загальна кількість завербованих громадян Куби могла сягати десятків тисяч, хоча не всі вони одночасно перебувають на фронті.

    За даними різних джерел, вербування відбувалося через фінансові пропозиції або обман. Частині громадян Куби обіцяли високооплачувану роботу, після чого вони підписували контракти з російськими військовими структурами.

    Водночас сама Куба категорично заперечує офіційну участь у війні. Міністерство закордонних справ країни раніше заявляло, що держава не направляє військових за кордон і має «нульову толерантність до найманства». При цьому кубинська влада визнавала, що окремі громадяни могли самостійно брати участь у бойових діях і навіть притягувала деяких із них до кримінальної відповідальності.

    Аналітики зазначають, що ситуація навколо Куби демонструє ширший тренд — інтернаціоналізацію війни Росії проти України. До конфлікту дедалі більше залучаються іноземні громадяни, як через пряме вербування, так і через політичну підтримку союзників Кремля.

    Водночас експерти підкреслюють, що участь кубинців навряд чи є вирішальним фактором на полі бою. Її значення більше політичне та пропагандистське — Росія таким чином демонструє наявність зовнішньої підтримки, тоді як США використовують ці дані для посилення міжнародного тиску на союзників Москви.

    Таким чином, звіт Держдепартаменту США став новим етапом у публічному звинуваченні Куби у сприянні Росії. Однак наразі ці твердження залишаються предметом політичних дискусій: Вашингтон говорить про «ознаки причетності», тоді як Гавана продовжує заперечувати будь-яку державну участь у війні проти України.

  • США вимагали 20-річної заборони на збагачення урану в Ірані — переговори зірвалися

    США вимагали 20-річної заборони на збагачення урану в Ірані — переговори зірвалися

    Під час нещодавнього раунду переговорів між США та Іраном Вашингтон висунув вимогу щодо запровадження тривалого, орієнтовно 20-річного мораторію на збагачення урану, а також вивезення вже накопичених запасів ядерного матеріалу з території Ірану. Про це повідомляє Axios із посиланням на джерела, обізнані з перебігом перемовин.

    За даними видання, саме ця позиція стала ключовою точкою розбіжностей, яка фактично заблокувала досягнення попередньої домовленості.

    Американська сторона, за інформацією джерел, наполягала на довгостроковому заморожуванні програм зі збагачення урану в Ірані, а також на повному вивезенні вже збагаченого урану за межі країни. Такий підхід, як зазначається, мав на меті мінімізувати будь-які потенційні ризики військового використання ядерної програми.

    Іран, своєю чергою, відмовився від ідеї повного вивезення матеріалів і запропонував альтернативний варіант — зниження рівня збагачення під міжнародним контролем. Тегеран також заявив про готовність до обмежень, але лише на значно коротший термін, який джерела описують як «однозначний» (тобто менш ніж 10 років).

    Саме різниця в підходах до тривалості обмежень і контролю за ядерними матеріалами стала головним каменем спотикання.

    Іранська ядерна програма протягом останніх десятиліть залишається одним із ключових факторів напруженості у відносинах між Тегераном і Заходом.

    У 2015 році було укладено Спільний всеосяжний план дій (JCPOA) між Іраном та групою світових держав (США, Великобританія, Франція, Німеччина, Китай і Росія), який передбачав обмеження ядерної програми Ірану в обмін на зняття санкцій.

    Однак у 2018 році США в односторонньому порядку вийшли з угоди та відновили санкції проти Ірану. Після цього Тегеран поступово почав скорочувати свої зобов’язання за домовленістю, зокрема збільшуючи рівень збагачення урану та обсяги накопичених матеріалів.

    Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) неодноразово повідомляло про зростання рівня збагачення урану в Ірані, що викликало занепокоєння щодо можливого наближення до потенційного військового використання ядерної програми, хоча Іран офіційно заперечує такі наміри.

    За оцінками експертів з нерозповсюдження ядерної зброї, вимога про довгостроковий мораторій на збагачення урану фактично означала б суттєве обмеження стратегічних можливостей Ірану у ядерній сфері.

    Водночас вимога про вивезення вже накопиченого збагаченого урану є ще більш жорсткою, оскільки позбавляє країну потенційного «ядерного резерву» навіть у цивільних програмах.

    Іранська позиція про «розведення» матеріалів під міжнародним контролем відповідає логіці часткового збереження ядерної інфраструктури, але зі зниженим ризиком військового використання.

    Після зриву домовленостей подальші перспективи відновлення угоди залишаються невизначеними. Подібні переговори вже неодноразово проходили цикли загострення та пауз, однак ключові суперечності — рівень збагачення, контроль і санкційний режим — досі не вдалося вирішити.

    Раніше подібні дипломатичні кризи вже впливали на ринки енергоресурсів і загальну геополітичну напругу в регіоні Близького Сходу.