Позначка: баржі

  • Дунай стрімко міліє: у Сербії судноплавство опинилося на межі зупинки

    Дунай стрімко міліє: у Сербії судноплавство опинилося на межі зупинки

    Рівень води в Дунаї на території Сербії продовжує падати, створюючи дедалі серйозніші проблеми для вантажного та пасажирського судноплавства. Ситуація вже вийшла за межі звичайного сезонного маловоддя: на окремих ділянках показники опустилися нижче історичних мінімумів, а баржі змушені перевозити лише близько чверті або третини звичайного вантажу. Сербські фахівці попереджають, що за подальшого падіння рівня води частина торговельного руху може фактично зупинитися.

    Капітан річкового судноплавства Владиця Здравкович заявив сербському телеканалу K1, що рівень Дунаю продовжує знижуватися, а найбільш проблемними ділянками стали Богоєво, Бездан, Апатін, Новий Сад, Прахово та сектор нижче гідровузла Джердап. За його словами, нинішні значення вже перевершили історичні антирекорди, а прогнози поки не дають підстав очікувати швидкого покращення.

    Ще 24 липня сербська компанія Yu Agent повідомляла, що на гідрологічному посту Бездан рівень води становив близько 102 сантиметрів і продовжував падати. Для порівняння, у 1909 році там було зафіксовано історичний мінімум на рівні близько мінус 146 сантиметрів від умовної нульової позначки. Тоді сербські фахівці вже попереджали, що судна працюють лише на 25–30% від нормальної вантажомісткості.

    Здравкович пояснив, що стандартна баржа, яка за нормальних умов може перевозити близько 1600 тонн вантажу, нині бере лише 400–500 тонн. Осадку довелося зменшити приблизно з 2,2 до 1,2 метра. Якщо рівень Дунаю продовжить падати, навіть така завантаженість може стати небезпечною.

    Це означає, що один і той самий обсяг вантажу тепер доводиться перевозити значно більшою кількістю рейсів. У результаті зростає вартість транспортування, збільшуються строки доставки, а частина компаній починає переорієнтовувати вантажі на автомобільний та залізничний транспорт.

    Проблема в тому, що такі альтернативи суттєво дорожчі.

    Саме річковий транспорт традиційно є одним із найдешевших способів перевезення великих партій зерна, металу, палива, будівельних матеріалів та іншої масової продукції. Якщо баржі можуть завантажуватися лише на чверть чи третину, економічна перевага Дунайського коридору різко скорочується.

    У Сербії вже фіксують і прямі обмеження руху. За словами Здравковича, окремі компанії фактично призупинили навігацію з міркувань безпеки. Поблизу Белграда ситуація дещо краща завдяки більшій глибині, однак за межами столиці ризики значно зростають.

    Нещодавно на мілину сів пасажирський корабель, після чого на окремих маршрутах пасажирські перевезення довелося зупинити.

    Проблеми на Дунаї не є локальною сербською історією. Європа влітку 2026 року переживає масштабне маловоддя, яке одночасно б’є по кількох ключових річкових артеріях континенту. Reuters повідомляв, що низькі рівні води на Дунаї, Рейні та інших великих річках вже обмежують промислове виробництво, транспорт і енергетику.

    На Рейні ситуація також наближається до критичної. Низький рівень води змушує судна різко скорочувати завантаження, через що ускладнюються поставки пального, хімічної продукції та промислової сировини. В окремих районах Німеччини та Нідерландів вантажні судна можуть перевозити лише близько 20–25% стандартного обсягу.

    У Нідерландах на посту Лобіт у середині липня середній стік Рейну впав до 771 кубометра на секунду — це найнижчий липневий показник за весь період спостережень і нижче рівнів, зафіксованих у знаменитий посушливий 1976 рік.

    Водночас низька вода створює проблеми не лише для транспорту.

    На Дунаї вона напряму впливає на енергетику, оскільки річкову воду використовують для охолодження атомних та теплових електростанцій. У Центральній та Східній Європі вже виникали ситуації, коли через високі температури води або недостатню її кількість доводилося знижувати потужність енергоблоків.

    The Guardian повідомляв, що цього літа низький рівень Дунаю та спека вже змусили окремі країни скорочувати виробництво електроенергії, а в Сербії сотні човнів залишилися фактично заблокованими.

    Причини нинішньої ситуації пов’язані з поєднанням тривалої спеки, дефіциту опадів та загального висушування Центральної й Східної Європи. Дані Copernicus свідчать, що ще навесні 2026 року нижчі за норму рівні річкового стоку фіксувалися на значній частині басейнів Дунаю, Вісли та Балтійського регіону.

    Нові кліматичні дослідження також вказують, що літнє висушування Європи посилюється через зміни атмосферної циркуляції та підвищення температури, яке збільшує випаровування вологи з ґрунтів і водойм.

    Для судноплавства це створює довгострокову проблему.

    У березні 2026 року Дунайська комісія вже проводила окрему експертну нараду щодо дедалі триваліших періодів низької води. Фахівці прямо заявляли, що подібні гідрологічні умови перестають бути винятком і дедалі більше стають новою реальністю для транспортної системи Дунаю. Серед можливих рішень обговорюються регулярне поглиблення фарватеру, покращення гідрологічного моніторингу, модернізація суден та перебудова логістики.

    Для Сербії проблема особливо чутлива, оскільки Дунай є одним із ключових зовнішньоторговельних маршрутів країни. Через нього перевозять аграрну продукцію, паливо, металургійну сировину та інші вантажі в напрямку Центральної Європи та Чорного моря.

    Якщо навігація буде серйозно обмежена або тимчасово зупинена, компаніям доведеться масово переводити вантажі на залізницю та автошляхи. Це означатиме додатковий тиск на транспортну інфраструктуру і потенційне зростання цін.

    Поки сербська влада не оголошувала надзвичайного режиму. Фахівці також закликають не панікувати, однак визнають, що тенденція залишається негативною.

    Ключовим питанням тепер стають опади у верхній частині басейну Дунаю. Без тривалих дощів в Австрії, Німеччині, Словаччині та Угорщині рівень води нижче за течією швидко не відновиться.

    Тому нинішня ситуація в Сербії може стати лише одним із епізодів ширшої європейської логістичної кризи. Якщо посуха триватиме, проблема торкнеться не лише судноплавних компаній — через дорожчу логістику вона може поступово перейти в ціни на паливо, продовольство, сировину та інші товари.

  • 41 мільйон без пояснення: у декларації одеського депутата знайшли масштабні невідповідності

    41 мільйон без пояснення: у декларації одеського депутата знайшли масштабні невідповідності

    У декларації депутата Одеської міської ради від забороненої партії ОПЗЖ Віталія Саутьонкова виявлено суттєву фінансову невідповідність. Згідно з оприлюдненими даними, подружжя задекларувало понад 52,5 млн грн готівкових коштів, тоді як їхні сукупні офіційні доходи за відповідний період дозволяли накопичити лише близько 11,3 млн грн.

    Різниця становить приблизно 41 млн грн і не має підтвердженого джерела походження. Йдеться саме про готівкові кошти, які фізично зберігаються поза банківською системою, а не про безготівкові активи чи кошти від продажу майна. За відсутності прозорої фінансової історії виникає питання, з яких джерел сформувалися десятки мільйонів гривень у готівці.

    Окремо увагу привертає неповнота відомостей у декларації. У документі відсутня інформація про закордонні паспорти членів сім’ї депутата, а також про нерухомість за кордоном, де родина проживала після виїзду з України у лютому 2022 року. Якщо таке майно або право користування ним існувало, його невідображення може свідчити про порушення вимог фінансового контролю.

    Ситуація ускладнюється тим, що паралельно триває кримінальне провадження у справі про розкрадання 32 барж на суму майже 83 млн грн. У цій справі фігурують Саутьонков і його соратник Баранський. Обидва залишили територію України та перебувають у розшуку.

    Таким чином, йдеться не лише про арифметичну різницю у декларації, а про комплекс обставин: 41 млн грн нез’ясованого походження, можливе неповне декларування активів та фігурування в кримінальній справі про багатомільйонні збитки. Питання полягає в тому, чи буде проведено повноцінну перевірку джерел коштів і чи отримають ці факти належну правову оцінку з боку правоохоронних органів.

  • Депутат Одеської міськради задекларував понад 41 млн грн сумнівних активів

    Депутат Одеської міськради задекларував понад 41 млн грн сумнівних активів

    Депутата Одеської міськради Віталія Саутьонкова підозрюють у декларуванні неправдивих відомостей на понад 41 млн грн. Про це свідчать дані перевірки НАЗК, проведеної з вересня 2025 по січень 2026 року.

    Згідно з результатами перевірки, депутат задекларував готівкою 308 тис. доларів, 10 тис. євро та 702 тис. грн. У декларації вказано, що його дружина зберігала 390 тис. доларів, 370 тис. євро та майже 5 млн грн. Раніше Саутьонков не зазначав активи дружини, обираючи пункт «Член сім’ї не надав дані».

    Загальна сума готівки подружжя, за підрахунками НАЗК, перевищує 52,5 млн грн, тоді як реально вони могли заощадити лише близько 11,3 млн грн. Таким чином, різниця між задекларованими активами та можливими накопиченнями складає 41,2 млн грн.

    Крім цього, у декларації депутата виявлено інші порушення. Він не зазначив наявність закордонних паспортів у дружини та трьох дітей, а також не надав дані про об’єкт нерухомості за кордоном, де вони проживали після виїзду з України 21 лютого 2022 року.

    Раніше завершилося розслідування справи про розкрадання 32 барж на суму майже 83 млн грн. Саутьонков та його колега Віктор Баранський, разом із керівниками фірм, які брали участь у схемі, а також керівником ДП «Українське дунайське пароплавство», мають постати перед судом. Баржі були безоплатно передані компаніям, підконтрольним депутатам. У лютому 2024 року Саутьонкова та Баранського оголосили у розшук.