Gorchitsa.info

Позначка: безпека

  • Приватна ППО вперше збила реактивний “Шахед” над Харківщиною

    Приватна ППО вперше збила реактивний “Шахед” над Харківщиною

     

     

  • Буданов на території РФ: нові подробиці участі керівника розвідки у спецопераціях

    Буданов на території РФ: нові подробиці участі керівника розвідки у спецопераціях

    Керівник Офісу президента України, колишній очільник Головного управління розвідки України Кирило Буданов особисто брав участь у спецопераціях на території Російської Федерації, зокрема під час рейдів у Бєлгородській області. Цю інформацію оприлюднив командир одного з бойових підрозділів української розвідки в інтерв’ю в рамках медійного проєкту «Мосейчук+», що стало одним із перших публічних свідчень безпосередньої участі високопосадовця такого рівня у подібних операціях.

    За словами військового, йдеться про події, пов’язані з рейдами на Грайворонському напрямку в Бєлгородська область, які відбувалися в контексті ширшої стратегії українських сил щодо дій у прикордонних районах РФ. Він зазначив, що підрозділ під керівництвом Буданова був серед перших, хто заходив на цю територію, і сам керівник розвідки перебував разом із бійцями безпосередньо в зоні операції.

    Командир описав деталі просування групи, наголосивши, що Буданов рухався разом із військовими «по лісах, полях», що свідчить про його залученість не лише на рівні стратегічного планування, а й у польових умовах. За його словами, під час одного з епізодів група зупинилася біля цивільної інфраструктури — магазину та автобусної зупинки, де керівник запропонував перепочити, підкресливши символічну фразу про те, що ця територія також є «нашою».

    Ці свідчення вписуються у загальний контекст операцій українських підрозділів на території Росії, які стали більш помітними у 2023–2025 роках. Тоді в інформаційному просторі неодноразово з’являлися повідомлення про прориви кордону, короткочасні рейди та бої у прикордонних районах РФ. Грайворонський напрямок у цьому контексті став одним із найбільш відомих, оскільки саме там відбувалися активні дії, пов’язані з проникненням підрозділів, які мають відношення до українських спецслужб або діють у координації з ними.

    Експерти зазначають, що такі операції мають кілька ключових завдань. По-перше, це відволікання російських військ від основних напрямків фронту в Україні. По-друге, створення постійної напруги в прикордонних регіонах РФ, що змушує російське командування розосереджувати ресурси. По-третє, демонстрація можливостей українських сил діяти асиметрично, включно з операціями на території противника.

    Водночас офіційні українські структури зазвичай утримуються від детального коментування таких операцій. Це пояснюється як міркуваннями безпеки, так і необхідністю зберігати оперативну таємницю. Сам Буданов у публічних виступах раніше неодноразово наголошував на тому, що діяльність розвідки включає широкий спектр операцій, але їх конкретні деталі не розкриваються.

    Факт можливого перебування керівника розвідки безпосередньо в зоні бойових дій також підкреслює зміну стилю військового управління в умовах сучасної війни. На відміну від класичної моделі, де командування діє виключно з тилу, сучасні конфлікти часто передбачають більш гнучкий і мобільний підхід, у якому командири можуть особисто контролювати виконання завдань на місці.

    Окремо аналітики звертають увагу на інформаційний ефект таких заяв. Публічне розкриття деталей участі високопосадовців у бойових операціях може виконувати роль психологічного сигналу — як для українського суспільства, так і для противника. З одного боку, це підсилює довіру до військового керівництва, з іншого — демонструє готовність до активних дій за межами власної території.

    Таким чином, оприлюднені свідчення про участь Кирила Буданова у спецопераціях на території Росії доповнюють картину сучасної війни, в якій українські сили використовують не лише оборонні, а й наступальні елементи тактики. Водночас відсутність офіційного підтвердження деталей залишає простір для подальшого аналізу та обережного трактування цих подій, з огляду на специфіку роботи спецслужб і обмежений доступ до повної інформації.

  • Зеленський: Україна пропонує партнерам довгострокову оборонну співпрацю

    Зеленський: Україна пропонує партнерам довгострокову оборонну співпрацю

    Україна переходить до нової моделі взаємодії з міжнародними партнерами у сфері оборони, яка передбачає не разовий продаж озброєнь, а довгострокове стратегічне партнерство у сфері безпеки. Про це заявив президент Володимир Зеленський у зверненні з нагоди Дня українського зброяра.

    Глава держави наголосив, що сучасна Україна кардинально відрізняється від періоду 1990–2000-х років, коли оборонна промисловість здебільшого працювала на експорт окремих систем озброєння без довгострокової стратегії розвитку. Натомість зараз, за його словами, йдеться про побудову повноцінної екосистеми безпеки, яка включає розробку, виробництво, бойове випробування та інтеграцію сучасних оборонних технологій.

    За словами Зеленського, Україна пропонує партнерам комплексні рішення у сфері оборони, які включають ракети, безпілотні системи різних типів, засоби радіоелектронної боротьби, системи протиповітряної оборони, артилерію, бронетехніку та роботизовані комплекси.

    Окремий акцент зроблено на розвитку дронових технологій, які стали одним із ключових елементів сучасної війни. Українські безпілотники, за словами президента, охоплюють широкий спектр застосування — від розвідки та коригування вогню до ударних і морських місій, а також систем перехоплення повітряних цілей.

    Зеленський підкреслив, що Україна не просто виробляє ці системи, а має унікальний бойовий досвід їх використання у реальних умовах високотехнологічної війни.

    Президент зазначив, що Україна працює над створенням інтегрованих систем захисту неба, які поєднують різні компоненти — радарні системи, засоби радіоелектронної боротьби, засоби зв’язку та перехоплення повітряних цілей.

    За його словами, такі рішення вже викликають інтерес у низки країн, які стикаються з масовим застосуванням безпілотних літальних апаратів і ракетних загроз. Йдеться про комплексний підхід до протиповітряної оборони, який дозволяє будувати багаторівневі системи захисту.

    Зеленський повідомив, що Україна перебуває у постійній комунікації щодо оборонної співпраці з низкою держав, серед яких країни Близького Сходу, зокрема Кувейт, Оман, Туреччина та Сирія. Також інтерес до українських технологій, за його словами, проявляють держави Азії та Африки.

    Україна вже залучає своїх експертів до міжнародних консультацій у сфері протидії безпілотним загрозам. Такий формат співпраці передбачає передачу практичного досвіду, напрацьованого під час війни, та адаптацію рішень під потреби конкретних регіонів.

    Окрему увагу президент приділив морській безпеці. Він зазначив, що Україна має унікальний досвід ведення бойових дій у Чорному морі, включно з протидією військовому флоту, захистом акваторій, знищенням морських загроз та використанням безпілотних морських систем.

    Цей досвід, за словами Зеленського, є унікальним у світовій практиці сучасних воєн і може бути корисним партнерам, які стикаються з подібними викликами у стратегічно важливих морських регіонах.

    Президент наголосив, що нова модель співпраці передбачає довгострокові контракти, які мають не лише безпековий, а й економічний ефект для України. Такі угоди забезпечують стабільне фінансування оборонної промисловості, розвиток виробничих потужностей та розширення експорту технологій.

    На відміну від класичного експорту озброєнь, ця модель передбачає партнерство, у якому Україна виступає не лише постачальником, а й розробником і інтегратором рішень у сфері безпеки.

    Після початку повномасштабної війни український оборонно-промисловий комплекс зазнав масштабної трансформації. Значно зросло виробництво безпілотних систем, засобів РЕБ, артилерійських боєприпасів та інших видів озброєнь.

    Українські технології дедалі частіше проходять бойове випробування, що дозволяє оперативно вдосконалювати їх та адаптувати до сучасних викликів війни високої інтенсивності. Саме цей бойовий досвід, за словами експертів, є ключовою конкурентною перевагою України на міжнародному ринку оборонних технологій.

  • Сили оборони відійшли на нові рубежі біля Миропільського на Сумщині

    Сили оборони відійшли на нові рубежі біля Миропільського на Сумщині

    Українські Сили оборони провели організоване переміщення на заздалегідь підготовлені оборонні позиції в районі селища Миропільське Краснопільської громади Сумської області. Рішення ухвалене командуванням з метою збереження життя особового складу та підвищення стійкості оборони в умовах активних бойових дій і переваги противника в силах та засобах.

    Про це повідомив 14 армійський корпус Збройних сил України.

    За офіційними даними, обстановка на цій ділянці фронту залишається напруженою. Українські підрозділи продовжують оборонні дії вже на нових рубежах, утримуючи контроль над ситуацією та не допускаючи погіршення тактичного положення.

    Такі переміщення у військовій практиці зазвичай відбуваються у випадках, коли командування прагне зменшити втрати особового складу, вирівняти лінію оборони, покращити умови для застосування артилерії та безпілотних систем, а також створити більш вигідні умови для стримування наступальних дій противника.

    У Силах оборони наголошують, що попри інтенсивність боїв, підрозділи зберігають боєздатність і виконують поставлені завдання на визначених рубежах.

    Українські військові продовжують завдавати вогневого ураження противнику із застосуванням артилерійських систем, мінометів, безпілотних комплексів та інших засобів ураження. Основна увага зосереджена на виявленні та знищенні живої сили, техніки та логістичних маршрутів противника.

    Окремо підкреслюється роль підрозділів безпілотних систем, які забезпечують розвідку в режимі реального часу та коригування вогню, що дозволяє підвищувати ефективність оборонних дій навіть за умов складної оперативної обстановки.

    Також триває постійна розвідка — як повітряна, так і наземна — з метою виявлення переміщень противника та запобігання можливим проривам або накопиченню сил.

    Сумська область, як прикордонний регіон, регулярно перебуває під впливом бойових дій та обстрілів. Тут фіксуються як артилерійські удари, так і активність диверсійно-розвідувальних груп, а також спроби тиску на оборонні позиції.

    У таких умовах українські підрозділи часто застосовують маневрену оборону, яка передбачає зміну позицій, укріплення нових рубежів та гнучке реагування на дії противника. Це дозволяє уникати оточення, зменшувати ризики втрат та зберігати контроль над ключовими напрямками.

    У Збройних силах України наголошують на важливості довіри виключно до офіційних джерел інформації. Це пов’язано з тим, що ситуація на фронті є динамічною, а неперевірені повідомлення можуть спотворювати реальну картину бойових дій.

    Офіційні зведення Генерального штабу та підрозділів Сил оборони залишаються основним джерелом підтвердженої інформації про події на лінії фронту.

  • Трамп пригрозив знищенням іранських кораблів на тлі заяв про морську блокаду

    Трамп пригрозив знищенням іранських кораблів на тлі заяв про морську блокаду

    Президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові готові знищувати іранські кораблі у разі їх наближення до зони морської блокади, яку, за його словами, Сполучені Штати запровадили в районі іранських портів. Про це він написав у соціальній мережі Truth Social.

    За словами Трампа, будь-які іранські військові судна, що становитимуть потенційну загрозу або спробують наблизитися до району блокади, будуть знищені. Він наголосив, що США готові застосувати силу за аналогією до операцій проти морських цілей, пов’язаних із наркоторгівлею.

    Трамп також заявив, що військово-морські сили Ірану зазнали значних втрат, а їхній бойовий потенціал нібито суттєво обмежений. Водночас він визнав, що частина швидкісних ударних катерів залишається у строю, але не розглядається США як серйозна загроза.

    Раніше Центральне командування Збройних сил США оголосило про запровадження морських обмежень, які передбачають контроль над рухом суден у напрямку і з іранських портів. Початок дії цих заходів було заплановано на 10:00 за східноамериканським часом.

    Окремо Трамп заявив, що під обмеження можуть потрапити судна, які, за його словами, сплачували Тегерану за прохід через Ормузьку протоку. За його твердженням, такі платежі могли сягати до 2 мільйонів доларів за один танкер. Ормузька протока є одним із ключових світових маршрутів постачання нафти, через який проходить значна частина глобального експорту енергоресурсів із Перської затоки.

    У своїх заявах президент США також припустив можливу участь інших країн у забезпеченні операцій, зокрема союзників по НАТО. Серед можливих напрямів співпраці він згадав розмінування Ормузької протоки, однак конкретних держав не назвав.

    За словами Трампа, перед цим відбулися тривалі переговори між США та Іраном, які, як він стверджує, тривали близько 21 години в Пакистані. Перемовини, за його оцінкою, завершилися безрезультатно через відмову Тегерана згортати ядерну програму.

    Водночас він заявив, що очікує повернення Ірану до переговорного процесу, але попередив про можливість подальшої ескалації, включно з ударами по території Ірану.

    Контекстом для цих заяв залишається тривала напруга між Вашингтоном і Тегераном, яка останніми роками періодично загострюється через іранську ядерну програму, санкції США та ситуацію в Перській затоці, де регулярно фіксуються інциденти за участю військово-морських сил обох країн.

  • Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Український ринок оборонних технологій у 2025 році досяг $6,8 млрд, а найбільшим сегментом залишилося виробництво безпілотників. За оцінками KSE Institute, підготовленими спільно з Brave1 і Defence Builder, обсяг ринку БпЛА за рік зріс на 137% — до $6,3 млрд.

    У структурі ринку саме дрони формують основну частку оборонного tech-виробництва. Якщо у 2022 році виробництво БпЛА оцінювали лише у $0,1 млрд, то у 2023 році цей показник зріс до $0,4 млрд, у 2024-му — до $2,7 млрд, а в 2025-му — вже до $6,3 млрд. Таким чином, за три роки сегмент збільшився у 60+ разів.

    Реальний обсяг ринку є ще більшим, оскільки значна частина закупівель проходить поза офіційною статистикою — через благодійні фонди, прямі контракти військових підрозділів і власне виробництво бригад.

    Окрім дронів, найшвидше у 2025 році зростав сегмент наземних роботизованих комплексів. Його обсяг збільшився на 488% — до $252 млн. Ще одним швидкозростаючим напрямом стали системи радіоелектронної боротьби: їхній ринок зріс на 215% і досяг $220 млн.

    Змінилася і структура ринку дронів. Якщо у 2022–2023 роках його основу складали переважно розвідувальні безпілотники, то у 2024–2025 роках домінуючу частку зайняли FPV-дрони, deep strike-системи та перехоплювачі.

    Паралельно зростає індустріальна база. У 2026 році виробничий потенціал оборонної промисловості України оцінюється приблизно у $55 млрд, а понад 70% витрат на закупівлю озброєння у 2025 році було спрямовано на українських виробників. Вітчизняна промисловість уже забезпечує понад половину потреб Сил оборони.

    Кількість defence tech-компаній стрімко зросла і оцінюється приблизно у 1200 підприємств — більш ніж удвічі більше, ніж у 2023 році. Їхня сукупна виробнича спроможність обчислюється десятками мільярдів доларів.

    Фізичні обсяги виробництва також різко збільшилися: з приблизно 800 тисяч дронів у 2023 році до близько 2 млн у 2024-му, а у 2025 році виробництво оцінюється на рівні до 5 млн одиниць, з яких більшість становлять FPV-дрони.

    Зростає і практичне застосування нових технологій. Наземні роботизовані системи у 2026 році вже використовуються тисячами місій, а кількість підрозділів, які їх застосовують, за короткий період збільшилася у кілька разів.

    Інвестиційна активність також зростає: у 2025 році українські defence tech-компанії залучили щонайменше $129 млн інвестицій і грантів, при цьому фактичні обсяги можуть бути вищими через закриті угоди.

    На глобальному фоні Україна одночасно залишається одним із найбільших імпортерів озброєнь і швидко нарощує власне високотехнологічне виробництво, що формує нову модель оборонної економіки.

    Загалом український defence tech за роки повномасштабної війни перетворився на один із найдинамічніших секторів економіки, де ключовими драйверами є швидкість розробки, адаптація до бойових умов і масштабування виробництва.

  • США вимагають від союзників взяти на себе охорону Ормузької протоки — Bloomberg

    США вимагають від союзників взяти на себе охорону Ормузької протоки — Bloomberg

    Адміністрація президента США Дональда Трампа посилює тиск на європейських союзників, вимагаючи від них перебрати на себе ключову роль у забезпеченні безпеки судноплавства в Ормузькій протоці. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.

    За даними видання, Вашингтон очікує від партнерів конкретних планів і зобов’язань уже найближчими днями. Це питання стало одним із центральних під час закритих консультацій у Білому домі, Пентагоні та Державному департаменті за участю генерального секретаря НАТО Марка Рютте.

    У США наголошують, що більше не готові обмежуватися загальними заявами про підтримку. Американська сторона вимагає чіткої стратегії дій після завершення активної фази конфлікту навколо Ірану, включно з розподілом відповідальності між союзниками.

    Ситуація навколо Ормузької протоки залишається напруженою. Через ризики для судноплавства та періодичні обмеження руху вже фіксувалися коливання цін на нафту та зростання напруги на глобальних енергетичних ринках.

    До міжнародної коаліції, яка має сприяти забезпеченню безпеки в регіоні, входять понад 40 країн, зокрема держави Європи, Японія та Канада. Коаліцію очолює Велика Британія.

    Водночас Вашингтон наполягає, що саме європейські країни повинні взяти на себе основний тягар забезпечення безпеки в протоці, зменшуючи пряме залучення американських військових сил.

    Цей підхід відображає ширшу політику США щодо перерозподілу відповідальності за регіональну безпеку на користь союзників, які залежать від стабільності постачання енергоресурсів.

  • Росія змінила тактику атак дронами і почала масово бити вдень

    Росія змінила тактику атак дронами і почала масово бити вдень

    Росія останніми тижнями змінила підхід до ведення повітряних атак проти України, збільшивши інтенсивність застосування дронів та розширивши часові рамки ударів. Якщо раніше масовані атаки безпілотниками відбувалися переважно вночі, то тепер противник дедалі частіше використовує їх і вдень.

    Експерти зазначають, що така зміна є частиною нової тактики, спрямованої на виснаження української протиповітряної оборони та посилення психологічного тиску на населення. Удари стали більш тривалими — вони охоплюють як ніч, так і день, а кількість дронів у атаках зростає.

    За словами фахівців, ключова відмінність нової тактики полягає у зміні принципу управління безпілотниками. Якщо раніше діяла модель «запустив і забув», то тепер противник активно використовує мережеві системи зв’язку, які дозволяють коригувати маршрут, змінювати цілі та адаптувати поведінку дронів уже під час польоту.

    Денний час, у свою чергу, дає додаткові можливості для навігації та розпізнавання цілей завдяки кращій роботі сенсорів і камер. Це підвищує ефективність ударів і робить їх більш точними.

    Ще одним фактором стала відмова від використання супутникових систем зв’язку на користь наземної інфраструктури — ретрансляторів і мережевих вузлів. Такий підхід є складнішим, однак забезпечує більшу гнучкість та стійкість системи управління.

    Аналітики наголошують, що нова тактика має не лише військову, а й психологічну мету. Тривалі атаки змушують сили ППО постійно перебувати у стані підвищеної готовності, що виснажує ресурси та особовий склад. Крім того, денні удари сильніше впливають на повсякденне життя, порушуючи роботу установ, навчальних закладів та інфраструктури.

    У Повітряних силах ЗСУ підтверджують зміну характеру атак. Там зазначають, що удари стали більш розтягнутими у часі, а їх інтенсивність зростає протягом доби. Водночас денні атаки мають і певні переваги для оборони — у світлий час доби дрони легше виявляти візуально.

    Попри це, головною метою противника залишається створення постійного тиску на країну та спроба паралізувати окремі сфери життя. Водночас українські сили протиповітряної оборони продовжують працювати на максимумі, знищуючи більшість ворожих безпілотників.

  • У Fire Point пояснили чому Росія запускає «Орешнік»

    У Fire Point пояснили чому Росія запускає «Орешнік»

    Росія застосовує балістичні ракети середньої дальності «Орешнік» передусім як інструмент залякування, а не як ефективну зброю для звичайних ударів. Таку думку висловив співвласник і головний конструктор української оборонної компанії Fire Point Денис Штилерман.

    За його словами, технічні характеристики цієї ракети свідчать про її початкове призначення — носій ядерних боєголовок. У випадку використання зі звичайним спорядженням вона не має значної військової доцільності.

    Штилерман описав «Орешнік» як модифіковану міжконтинентальну ракету, з якої фактично прибрали один ступінь. Така конструкція, на його думку, робить її обмежено ефективною у конвенційній війні.

    Експерт наголошує, що застосування подібних ракет у неядерному варіанті має насамперед психологічний ефект. Йдеться про спробу вплинути на суспільство та створити атмосферу страху, а не досягти значних військових результатів.

    Водночас тема «Орешніка» активно обговорюється і на політичному рівні. У Верховній Раді вже лунають заклики до створення нових родів військ, зокрема Космічних та Кіберсил, як відповіді на використання Росією сучасних засобів ураження.

    Додаткову напругу створюють і заяви з боку Білорусі. Самопроголошений президент цієї країни публічно допустив можливість застосування ракет «Орешнік» у разі загроз для своєї держави, що ще більше посилює риторику залякування в регіоні.

    На тлі цих заяв українські експерти підкреслюють: попри гучні назви та інформаційний ефект, реальна ефективність таких ракет у звичайній війні є обмеженою, а їх використання має більше пропагандистський і психологічний характер.

  • У США назвали Україну можливим союзником у новому оборонному альянсі

    У США назвали Україну можливим союзником у новому оборонному альянсі

    У США знову загострилася дискусія щодо майбутнього НАТО. Відставний генерал-лейтенант Кіт Келлог виступив із різкою критикою Альянсу, заявивши, що він продемонстрував слабкість і неефективність під час останніх міжнародних криз.

    За словами Келлога, реакція союзників на ситуацію навколо Ірану виявила серйозні проблеми всередині НАТО. Він вважає, що організація не змогла діяти рішуче і фактично втратила здатність швидко реагувати на виклики безпеці.

    Генерал прямо поставив під сумнів доцільність збереження нинішнього формату Альянсу. На його думку, Сполучені Штати мають розглянути можливість створення нової системи оборонних союзів, яка буде більш гнучкою та ефективною.

    Серед можливих варіантів Келлог назвав формування нового альянсу за участі країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, зокрема Японії та Австралії, а також окремих європейських держав, які демонструють готовність до активніших дій у сфері безпеки. У цьому контексті він також згадав Україну як країну, що довела свою спроможність як надійний партнер.

    Окрему увагу він звернув на механізми виходу з НАТО, нагадавши, що країни-члени мають право залишити Альянс після офіційного повідомлення. Таким чином, у Вашингтоні дедалі частіше лунають сигнали про можливість перегляду всієї архітектури безпеки.

    Критичні оцінки НАТО пролунали і з боку колишнього держсекретаря США Майка Помпео. Він заявив, що Альянс переживає складний період і не здатен ефективно пояснити своїм громадянам необхідність спільних дій у сфері безпеки.

    На цьому тлі зростає і політичний тиск. Президент США Дональд Трамп, який раніше неодноразово критикував НАТО, знову заговорив про можливість виходу країни з Альянсу. Його невдоволення пов’язане, зокрема, з небажанням європейських партнерів активніше долучатися до військових операцій разом із США.

    Аналітики зазначають, що подібні заяви можуть свідчити про глибшу кризу довіри всередині НАТО. Якщо тенденція збережеться, це може призвести до трансформації або навіть часткового перегляду існуючої системи колективної безпеки.

    Водночас наразі йдеться лише про політичні сигнали та дискусії. Рішення щодо майбутнього Альянсу залежатимуть від позиції ключових держав-членів і розвитку міжнародної ситуації.