Gorchitsa.info

Позначка: безпілотники

  • РФ атакувала радника Міноборони «Флеша»: будинок зруйновано після удару дроном, є поранення

    РФ атакувала радника Міноборони «Флеша»: будинок зруйновано після удару дроном, є поранення

    Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш», заявив про спробу його вбивства внаслідок атаки російського безпілотника. За його словами, вночі в будинок, де він перебував, влучив керований реактивний дрон типу «Шахед», унаслідок чого житло було зруйноване, а сам він отримав травми.

    Про інцидент повідомив сам Сергій Бескрестнов у соціальних мережах. Він зазначив, що атака сталася раптово, а удар безпілотника припав безпосередньо на будівлю.

    «Сьогодні вночі росіяни спробували мене вбити. Керований реактивний “Шахед” врізався у стіну мого будинку. Будинку в мене більше немає», — написав Бескрестнов.

    За його словами, під час удару він перебував у будинку і зазнав поранень, однак зміг вижити. Деталі щодо характеру травм наразі не уточнюються. Водночас він наголосив, що дивом залишився живий після прямого влучання дрона.

    Сергій Бескрестнов є відомим в Україні експертом у сфері безпілотних технологій і радіоелектронної боротьби. Він активно аналізує російські атаки дронами та публічно коментує особливості їх застосування. Його діяльність часто пов’язана з оцінкою технічних характеристик ударних БпЛА, зокрема дронів-камікадзе типу «Шахед», які Росія регулярно використовує для атак по території України.

    За відкритими даними, дрони цього типу застосовуються для ураження як інфраструктури, так і житлових об’єктів. Вони можуть долати значні відстані та використовуються як інструмент масованих атак, особливо в нічний час. Українська сторона неодноразово заявляла про модернізацію цих безпілотників, зокрема покращення їхньої навігації та точності.

    Інцидент із Бескрестновим може свідчити про цілеспрямовані спроби ураження не лише об’єктів інфраструктури, а й конкретних осіб, пов’язаних із сектором оборони. Водночас офіційні органи наразі не робили окремих заяв щодо цієї події, а інформація базується на повідомленні самого постраждалого.

    На тлі останніх атак Росії по українських містах застосування дронів-камікадзе залишається однією з ключових загроз. Сили протиповітряної оборони регулярно збивають значну частину таких безпілотників, однак окремі з них досягають цілей і завдають руйнувань.

    У випадку з Бескрестновим удар призвів до повного знищення житлового будинку. Масштаби пошкоджень підтверджують високу руйнівну силу безпілотника, навіть попри його відносно невеликі розміри порівняно з ракетами.

    Сам радник після інциденту заявив, що продовжить свою діяльність, попри атаку. Його реакція свідчить про намір і надалі працювати у сфері аналізу дронових загроз і протидії їм.

    Наразі невідомо, чи розслідується цей випадок як окремий епізод цілеспрямованої атаки. Також не уточнюється, чи були інші постраждалі внаслідок удару.

    Таким чином, нічна атака на радника Міноборони стала ще одним прикладом використання Росією безпілотників для ударів по Україні. Попри отримані травми та втрату житла, Сергій Бескрестнов вижив, а обставини інциденту потребують подальшого з’ясування.

  • Сирський назвав три ключові напрямки, від яких залежить перевага ЗСУ у війні

    Сирський назвав три ключові напрямки, від яких залежить перевага ЗСУ у війні

    Українська армія перебуває у фазі технологічного та ресурсного протистояння з російськими військами, де вирішальне значення має не лише ситуація на полі бою, а й швидкість адаптації до нових умов війни. Про це заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський за підсумками наради з командирами різних рівнів, присвяченої розвитку безпілотних систем та ефективності сучасних бойових рішень.

    За словами Сирського, нині триває змагання між Україною та Росією одразу у трьох стратегічних площинах: якість і чисельність підрозділів безпілотних систем, рівень технологій і спроможності економік забезпечувати війну. Саме ці фактори визначають здатність сторін утримувати ініціативу на фронті та впливати на перебіг бойових дій.

    У центрі уваги наради була ефективність використання дронів різних типів — від розвідувальних до ударних систем. Йдеться про FPV-дрони, безпілотники літакового типу, мультироторні апарати, а також новітні розробки, зокрема дрони-перехоплювачі та наземні роботизовані комплекси. За словами головнокомандувача, українські військові вже мають значні досягнення у цьому напрямку, однак конкуренція з противником залишається надзвичайно високою.

    Загалом війна дедалі більше набуває ознак технологічного протистояння, де безпілотні системи відіграють ключову роль. За даними командування, саме підрозділи безпілотних сил сьогодні забезпечують значну частину уражень російських військ і техніки. Зокрема, у березні 2026 року українські дрони виконали тисячі бойових завдань, а кількість уражених цілей зросла приблизно на 50% у порівнянні з попереднім місяцем.

    Водночас Росія також активно нарощує свої можливості. За оцінками української розвідки, чисельність російських військ безпілотних систем вже перевищує 100 тисяч осіб і може зрости до понад 160 тисяч до кінця 2026 року. Це свідчить про системний характер підготовки РФ до тривалого технологічного протистояння.

    Окремо Сирський наголосив на важливості розвитку напрямку так званих Middle Strike — ударів на оперативну глибину (30–120 км). У цьому сегменті українські сили вже досягли значних результатів: уражаються склади, логістичні вузли, командні пункти та об’єкти енергетичної інфраструктури противника. Така стратегія дозволяє знижувати наступальний потенціал російської армії без прямого зіткнення на передовій.

    Паралельно триває розвиток нових організаційних структур. Зокрема, у бригадах територіальної оборони створюються батальйони безпілотних систем, які мають посилити бойові можливості підрозділів. Водночас командування визнає наявність проблем, які потребують вирішення — це питання закупівель, нормативного регулювання, фінансування дослідницьких розробок і кадрового забезпечення.

    Ситуація на фронті залишається складною. За словами Сирського, російські війська активізували наступальні дії практично по всій лінії зіткнення, яка сягає понад 1200 км. Найбільш інтенсивні бої тривають на східних напрямках, зокрема на Покровському, Костянтинівському та Лиманському.

    Попри це, українські сили продовжують утримувати оборону та навіть локально відновлювати контроль над територіями. Зокрема, за даними командування, у березні ЗСУ вдалося повернути під контроль близько 50 квадратних кілометрів.

    Головнокомандувач підкреслив, що Україна змушена компенсувати чисельну перевагу противника якістю ведення бойових дій. Це означає активне впровадження інновацій, швидку адаптацію до змін тактики ворога та максимальне використання технологічних рішень.

    У цьому контексті особливу роль відіграє економічний фактор. Сирський зазначив, що здатність держави виробляти та забезпечувати військові технології, зокрема дрони, стає одним із визначальних елементів сучасної війни. Саме тому Україна активно працює над масштабуванням виробництва, залученням партнерів і розвитком власних інженерних рішень.

    Таким чином, за оцінкою командування, війна переходить у фазу комплексного протистояння, де перемога залежить не лише від ситуації на передовій, а й від технологічного розвитку, економічної витривалості та ефективності управління ресурсами. У цих умовах Україна робить ставку на інновації, безпілотні системи та якісну підготовку військових, щоб зберегти ініціативу та мінімізувати втрати.

    Сирський підсумував, що іншого шляху, окрім посилення ефективності безпілотних систем і технологічної переваги, для України немає. Саме це дозволить не лише стримувати противника, а й поступово змінювати баланс сил на фронті.

  • СБУ повідомила про ураження трьох військових кораблів РФ

    СБУ повідомила про ураження трьох військових кораблів РФ

    Служба безпеки України повідомила про проведення спецоперації в тимчасово окупованому Криму, під час якої було уражено щонайменше три військові кораблі Російської Федерації, а також низку важливих об’єктів військової та логістичної інфраструктури. За даними Служба безпеки України, операцію здійснили бійці Центру спеціальних операцій «Альфа» із застосуванням безпілотників у взаємодії з іншими підрозділами Сил оборони.

    У спецслужбі заявили, що під удар потрапили великий десантний корабель ВМФ РФ «Ямал», великий десантний корабель «Азов», а також ще один військовий корабель, тип якого наразі уточнюється. Крім того, за попередньою інформацією, ураження міг зазнати протидиверсійний катер проєкту 21980 «Грачонок». У СБУ наголошують, що ці кораблі використовувалися російською стороною для логістики, транспортування військової техніки та забезпечення операцій у Чорноморському регіоні.

    Окрім морських цілей, українські безпілотники завдали ударів і по береговій інфраструктурі. Зокрема, повідомляється про пошкодження антенного блоку комунікаційної системи «Дельфін», радіолокаційної станції МР-10М1 «Мис-М1», а також резервуарів із паливом на нафтобазі «Югторсан». Ураження таких об’єктів, за оцінками української сторони, може суттєво вплинути на здатність російських військ координувати дії, підтримувати зв’язок і забезпечувати себе ресурсами.

    У СБУ підкреслюють, що ця операція є частиною системної роботи зі зниження військово-економічного потенціалу Росії. Крим, який Росія використовує як ключову військову базу, відіграє важливу роль у забезпеченні дій Чорноморського флоту та логістики для фронту, тому удари по об’єктах на півострові мають стратегічне значення.

    Аналітики зазначають, що останнім часом інтенсивність атак на військові об’єкти в Криму зростає. Українські сили дедалі частіше застосовують безпілотні технології для ураження цілей на значній відстані, що дозволяє впливати на тилову інфраструктуру противника. Водночас такі операції ускладнюють роботу російської системи протиповітряної оборони та створюють додатковий тиск на військові ресурси РФ.

    Російська сторона традиційно заявляє про відбиття атак і мінімальні наслідки, однак незалежне підтвердження таких інцидентів обмежене. Остаточні масштаби пошкоджень у подібних випадках часто стають відомі згодом або залишаються частково непідтвердженими.

    Станом на зараз інформація про рівень ураження кораблів і інфраструктури уточнюється. Українська сторона наголошує, що подібні удари триватимуть і надалі як частина стратегії з ослаблення військових можливостей Росії та зниження її здатності вести бойові дії проти України.

    Таким чином, заява СБУ свідчить про продовження активних дій українських сил у Криму та акцент на знищенні стратегічних об’єктів, що забезпечують функціонування російського флоту й військової логістики.

  • Приватна ППО вперше збила реактивний “Шахед” над Харківщиною

    Приватна ППО вперше збила реактивний “Шахед” над Харківщиною

     

     

  • Ранкові обстріли на Херсонщині: є поранені та удар по маршрутці

    Ранкові обстріли на Херсонщині: є поранені та удар по маршрутці

    Ранок 17 квітня у Херсонській області пройшов під черговими російськими обстрілами та атаками дронів, унаслідок яких постраждали цивільні мешканці, а в самому Херсоні було уражено маршрутний автобус. Про це повідомили в Херсонській обласній військовій адміністрації та підтвердив начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько.

    За інформацією Херсонська ОВА, атаки відбувалися упродовж ранкових годин і включали як застосування реактивних систем залпового вогню, так і ударних безпілотників. Обстріли традиційно припали на цивільні райони та населені пункти, які перебувають поблизу лінії бойового зіткнення.

    Близько 06:00 російські війська відкрили вогонь із реактивних систем залпового вогню по району населеного пункту Новорайськ. Під удар потрапив місцевий мешканець — 63-річний чоловік. Він зазнав численних поранень і травм, зокрема уламкового поранення ноги, вибухової травми, контузії та закритої черепно-мозкової травми. Постраждалого оперативно доправили до лікарні. Медики оцінюють його стан як середньої тяжкості та надають необхідну допомогу.

    Приблизно через пів години після цього російські сили здійснили ще одну атаку — цього разу з використанням ударного безпілотника. Під удар потрапив район поблизу Інженерного, де перебував 70-річний чоловік, який у момент вибуху їхав на велосипеді. Внаслідок атаки він отримав вибухову травму та осколкові поранення кінцівок. Потерпілому надають медичну допомогу, лікарі проводять додаткові обстеження для уточнення ступеня ушкоджень.

    Близько 07:00 під обстріл потрапив і сам Херсон. У Дніпровському районі міста російські війська атакували маршрутний автобус приватного перевізника. Як повідомив начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько, транспорт зазнав пошкоджень, однак, за попередніми даними, водій і пасажири не постраждали.

    Окремо зазначається, що цей випадок став черговим ударом по цивільному транспорту в місті, де громадські перевезення продовжують працювати в умовах постійної небезпеки. Попри регулярні атаки, маршрутні перевізники продовжують забезпечувати рух транспорту, оскільки для багатьох мешканців це єдиний спосіб пересування містом.

    Херсон та прифронтові населені пункти області залишаються одними з найбільш уразливих територій України. Через близькість до лінії бойового зіткнення регіон майже щодня зазнає обстрілів із різних видів озброєння. Найчастіше російські війська застосовують реактивні системи залпового вогню, артилерію, дрони-камікадзе та ударні безпілотники, які використовуються як по прифронтових селах, так і по самому Херсону.

    Місцева влада наголошує, що подібні атаки мають системний характер і спрямовані на цивільну інфраструктуру та мирне населення. Через це мешканці регіону змушені постійно перебувати в умовах підвищеної небезпеки, а екстрені служби працюють у режимі постійної готовності.

    На тлі ранкових подій у Херсонській області варто зазначити, що напередодні, пізно ввечері 16 квітня, внаслідок російського обстрілу Сумської області загинула одна людина. Це вкотре підтверджує, що удари по цивільних регіонах України тривають безперервно та охоплюють різні частини країни.

    Наразі медичні працівники продовжують надавати допомогу постраждалим, а правоохоронні органи фіксують наслідки атак для подальшого документування воєнних злочинів.

  • Україна та Нідерланди запускають спільне виробництво дронів

    Україна та Нідерланди запускають спільне виробництво дронів

    Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Нідерландів заявив про старт підготовки до першого спільного виробництва безпілотників між двома країнами. Домовленостей досягли 16 квітня під час переговорів із прем’єр-міністром Нідерландів Роб Єттен, після чого сторони підписали відповідні документи.

    Йдеться про запуск ініціативи Drone Deal — нового формату оборонного партнерства, який передбачає не лише постачання озброєння, а й спільну розробку та виробництво військової техніки.

    За словами Зеленського, підписані документи є рамковими та відкривають шлях до довгострокової співпраці. У межах Drone Deal передбачається спільне виробництво безпілотників, розвиток систем протиповітряної оборони, засобів радіоелектронної боротьби, а також інших видів озброєння. Окремо йдеться про інвестиції в оборонні технології, інновації та обмін досвідом між країнами. Також уже підписано ліцензійні документи, які фактично запускають практичну реалізацію проєкту.

    Попередньо виробництво планується як в Україні, так і в Нідерландах. Такий підхід дозволяє швидше запускати виробничі процеси, поєднувати індустріальні можливості двох країн, а також інтегрувати український оборонний сектор у європейський.

    Окремо Нідерланди вже оголосили про виділення близько 248 млн євро на виробництво дронів для України. Ці кошти спрямовуються на запуск виробництва, закупівлю безпілотників і розвиток технологій. У нідерландському уряді наголошують, що така співпраця водночас посилює обороноздатність України та сприяє розвитку власної оборонної промисловості країни.

    Під час візиту також було наголошено, що Нідерланди залишаються одним із ключових партнерів України у сфері безпеки. Україна отримує від них підтримку у вигляді систем протиповітряної оборони, ракетного озброєння та авіаційної техніки. За словами Зеленського, ця допомога щодня рятує життя в українських містах і громадах.

    Значення дронів у сучасній війні залишається критичним. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ударних операцій та протидії ворожим безпілотникам. Україна за час повномасштабної війни накопичила унікальний бойовий досвід у цій сфері, який стає основою для міжнародної співпраці.

    Окремо підкреслюється, що домовленості з Нідерландами є частиною ширшої тенденції переходу від класичної військової допомоги до спільного виробництва озброєнь. Подібні ініціативи Україна розвиває й з іншими європейськими партнерами.

    Раніше також повідомлялося, що Нідерланди планують передати Україні протимінний корабель. Водночас зазначається, що всі військові судна України та РФ наразі не можуть заходити в Чорне море до завершення війни через чинні безпекові обмеження.

    Росія, у свою чергу, негативно реагує на розширення оборонної співпраці України з європейськими країнами та заявляє про “ризики”, пов’язані з виробництвом безпілотників у Європі.

    У підсумку запуск спільного виробництва дронів між Україною та Нідерландами є важливим кроком до поглиблення оборонної інтеграції з ЄС, розвитку технологічного партнерства та посилення обороноздатності України в умовах війни.

  • Франція запускає масове виробництво дронів із дальністю 3000 км

    Франція запускає масове виробництво дронів із дальністю 3000 км

    Франція переходить до серійного виробництва нового ударного безпілотника Chorus, який здатен вражати цілі на відстані до 3000 км. Проєкт уже розглядають як один із найважливіших елементів трансформації європейської військової доктрини — із акцентом на масові, дешеві та далекобійні засоби ураження.

    Новий дрон створюється французькою оборонною компанією Turgis Gaillard у партнерстві з Renault під контролем Генерального управління з озброєнь Франції (DGA). Це один із перших прикладів, коли цивільна автомобільна промисловість активно інтегрується у військове виробництво для швидкого масштабування.

    Chorus належить до класу так званих «одноразових ударних дронів» або loitering munition — апаратів, які виконують функцію крилатої ракети, але є значно дешевшими у виробництві. Його ключові характеристики включають дальність польоту до 3000 км, бойову частину масою близько 500 кг і крейсерську швидкість близько 400 км/год.

    За своїми параметрами це не тактичний дрон поля бою, а повноцінна система стратегічного рівня, здатна уражати глибокі тилові цілі — логістичні вузли, склади пального, аеродроми, командні пункти чи об’єкти інфраструктури. Експерти зазначають, що маса бойової частини у 500 кг суттєво перевищує можливості більшості сучасних ударних БПЛА і наближає Chorus до класу крилатих ракет.

    Однією з головних особливостей проєкту є його економічна ефективність. Орієнтовна вартість одного дрона становить близько 100 тисяч євро, що в рази дешевше за сучасні високоточні ракети. Саме це дозволяє реалізувати нову концепцію ведення війни — не точкові удари дорогими засобами, а масовані атаки великою кількістю дешевших платформ.

    Виробництво планують розгорнути у французькому місті Ле-Ман, де за участі Renault може бути досягнута потужність до 600 одиниць на місяць. Такий масштаб є безпрецедентним для європейського ринку безпілотників і свідчить про зміну підходів до оборонної промисловості.

    Концепція Chorus прямо пов’язана з досвідом війни в Україні, яка продемонструвала ефективність масового використання дронів для прориву ППО та виснаження противника. Французькі розробники відкрито визнають, що надихалися подібними системами, зокрема українськими далекобійними розробками.

    Водночас дрон не розглядається як заміна традиційних ракетних систем. Його роль — доповнення. Chorus має виконувати завдання «об’ємного» ураження, перевантажуючи системи протиповітряної оборони противника та створюючи «вікна» для більш точних і дорогих засобів, таких як крилаті ракети типу SCALP.

    Попри відносно невисоку швидкість, яка робить дрон вразливим до сучасних систем ППО при одиночному застосуванні, його ефективність розкривається саме у масових атаках. Комбіноване використання ударних дронів, хибних цілей та засобів радіоелектронної боротьби може суттєво ускладнити оборону навіть добре захищених об’єктів.

    Проєкт Chorus також є частиною ширшої стратегії Франції з переозброєння та створення власної масштабної індустрії безпілотників. У 2024–2026 роках країна активно інвестує у так звані «one-way effectors» — дешеві одноразові системи, які можуть вироблятися у великих обсягах і швидко адаптуватися до змін на полі бою.

    Важливим є й політичний контекст. Після початку повномасштабної війни Росії проти України європейські країни дедалі більше усвідомлюють необхідність зменшення залежності від США у сфері оборони. Розвиток таких систем, як Chorus, має зміцнити автономність Європи у військовому плані.

    Очікується, що перші партії дронів будуть поставлені у 2026 році для оцінки та тестування. За попередніми даними, початкове замовлення передбачає обмежену кількість одиниць, але технологія закладається з прицілом на швидке масштабування у разі потреби.

    Таким чином, запуск виробництва Chorus може стати переломним моментом для європейської оборонної індустрії. Франція фактично робить ставку на нову модель війни — де ключову роль відіграють не поодинокі дорогі системи, а масові, доступні та далекобійні платформи, здатні змінити баланс сил у сучасних конфліктах.

  • РФ після завершення «перемир’я» атакувала Україну майже сотнею дронів: ППО знешкодила більшість цілей

    РФ після завершення «перемир’я» атакувала Україну майже сотнею дронів: ППО знешкодила більшість цілей

    У ніч на 13 квітня, одразу після завершення так званого «перемир’я», російські війська здійснили масовану повітряну атаку по території України із застосуванням ударних безпілотників різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, ворог застосував 98 дронів, серед яких Shahed-136/131, «Гербера», «Італмас», а також інші БпЛА, які використовуються як для ударів, так і для перевантаження української системи протиповітряної оборони. Близько 65 із них становили іранські дрони-камікадзе типу Shahed.

    Атака розпочалася в нічний період і тривала кількома хвилями, що ускладнювало роботу сил ППО та змушувало постійно переміщувати та перерозподіляти засоби оборони. Повітряна тривога оголошувалася в низці областей і тривала протягом кількох годин, що свідчить про масштабність та координований характер удару.

    Станом на 08:00, за попередніми даними Повітряних сил, українська протиповітряна оборона знешкодила 87 ворожих безпілотників. Йдеться як про знищення цілей вогневими засобами, так і про подавлення частини дронів засобами радіоелектронної боротьби. Ефективність роботи ППО забезпечувалася багаторівневою системою оборони, до якої були залучені авіація, зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи, сили РЕБ та підрозділи безпілотних систем.

    Попри значний відсоток перехоплення, повністю уникнути влучань не вдалося. За попередньою інформацією, зафіксовано 9 влучань ударних безпілотників у різних локаціях. Також повідомляється про щонайменше один випадок падіння уламків збитих БпЛА. Інформація щодо можливих руйнувань, пошкодженої інфраструктури та постраждалих уточнюється місцевими військовими адміністраціями та екстреними службами.

    У Повітряних силах зазначають, що атака мала ознаки хвилеподібного характеру. Такі удари Росія регулярно застосовує для виснаження української ППО, перевантаження каналів виявлення цілей і змушування витрачати ракети та ресурси на хибні або дешеві цілі. Окрему складність становить одночасне використання різних типів БпЛА — ударних дронів разом з імітаторами, які ускладнюють ідентифікацію та підвищують навантаження на системи спостереження.

    Крім того, російські війська дедалі частіше комбінують маршрути польоту дронів та змінюють висоти, намагаючись обходити зони ураження та виявлення. Це змушує українську ППО працювати в умовах постійної динаміки та високого навантаження.

    Окремо в Повітряних силах наголошують, що станом на ранок повітряна загроза не була повністю ліквідована — в небі над Україною ще фіксувалися ворожі безпілотники, а підрозділи ППО продовжували бойову роботу. Це свідчить про тривалість атаки та її потенційне продовження.

    Масований удар відбувся на тлі заяв про так зване «перемир’я», яке, за оцінками української сторони, не призвело до реального зменшення інтенсивності бойових дій. Навпаки, відновлення атак одразу після його завершення розглядається як черговий етап ескалації та продовження практики повітряного терору проти цивільної та критичної інфраструктури.

    Українська влада та Сили оборони вкотре закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, негайно прямувати в укриття та дотримуватися правил безпеки під час загрози ударів з повітря.

    Ситуація в повітряному просторі залишається напруженою, а ризик нових атак зберігається.

  • В ОП пояснили зміну тактики РФ: «Шахеди» запускають і вдень, і вночі

    В ОП пояснили зміну тактики РФ: «Шахеди» запускають і вдень, і вночі

    Росія змінила тактику застосування ударних дронів типу «Шахед», поєднуючи нічні та денні атаки для посилення тиску на цивільне населення України. Про це заявив заступник керівника Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса.

    За його словами, після завершення опалювального сезону ворог відійшов від масованих ударів по енергетиці та почав зосереджуватися на атаках, що мають максимальний вплив на цивільних і економіку.

    «Росіяни почали комбінувати нічні атаки з денними, щоб завдати більше втрат цивільному населенню та посилити тиск», — зазначив Паліса.

    Він підкреслив, що удари в денний час також спрямовані на дестабілізацію економічної активності, оскільки здатні паралізувати роботу бізнесу.

    Водночас Сили оборони України завдають ударів у відповідь по інфраструктурі, яку Росія використовує для запуску безпілотників. Зокрема, йдеться про ураження об’єктів у районі Донецького аеропорту та знищення ретрансляторів у Криму.

    За оцінками української сторони, ці дії обмежують можливості РФ для одночасних масованих запусків дронів. У результаті російські війська змушені розтягувати атаки впродовж доби.

    Крім того, раніше фіксувалося, що «Шахеди» почали використовуватися на надмалих висотах, що ускладнює їхнє виявлення. Також з’являються швидкісні реактивні безпілотники зі швидкістю до 400–500 км/год і тактика застосування «зграями».

    Україна у відповідь розвиває системи протидії, зокрема використовує дрони-перехоплювачі та ракети класу AIM для знищення повітряних цілей.

  • Росія змінила тактику атак дронами і почала масово бити вдень

    Росія змінила тактику атак дронами і почала масово бити вдень

    Росія останніми тижнями змінила підхід до ведення повітряних атак проти України, збільшивши інтенсивність застосування дронів та розширивши часові рамки ударів. Якщо раніше масовані атаки безпілотниками відбувалися переважно вночі, то тепер противник дедалі частіше використовує їх і вдень.

    Експерти зазначають, що така зміна є частиною нової тактики, спрямованої на виснаження української протиповітряної оборони та посилення психологічного тиску на населення. Удари стали більш тривалими — вони охоплюють як ніч, так і день, а кількість дронів у атаках зростає.

    За словами фахівців, ключова відмінність нової тактики полягає у зміні принципу управління безпілотниками. Якщо раніше діяла модель «запустив і забув», то тепер противник активно використовує мережеві системи зв’язку, які дозволяють коригувати маршрут, змінювати цілі та адаптувати поведінку дронів уже під час польоту.

    Денний час, у свою чергу, дає додаткові можливості для навігації та розпізнавання цілей завдяки кращій роботі сенсорів і камер. Це підвищує ефективність ударів і робить їх більш точними.

    Ще одним фактором стала відмова від використання супутникових систем зв’язку на користь наземної інфраструктури — ретрансляторів і мережевих вузлів. Такий підхід є складнішим, однак забезпечує більшу гнучкість та стійкість системи управління.

    Аналітики наголошують, що нова тактика має не лише військову, а й психологічну мету. Тривалі атаки змушують сили ППО постійно перебувати у стані підвищеної готовності, що виснажує ресурси та особовий склад. Крім того, денні удари сильніше впливають на повсякденне життя, порушуючи роботу установ, навчальних закладів та інфраструктури.

    У Повітряних силах ЗСУ підтверджують зміну характеру атак. Там зазначають, що удари стали більш розтягнутими у часі, а їх інтенсивність зростає протягом доби. Водночас денні атаки мають і певні переваги для оборони — у світлий час доби дрони легше виявляти візуально.

    Попри це, головною метою противника залишається створення постійного тиску на країну та спроба паралізувати окремі сфери життя. Водночас українські сили протиповітряної оборони продовжують працювати на максимумі, знищуючи більшість ворожих безпілотників.