Gorchitsa.info

Позначка: Білорусь

  • Зеленський прокоментував заяви Лукашенка про зустріч і приїзд Тихановської

    Зеленський прокоментував заяви Лукашенка про зустріч і приїзд Тихановської

    Президент України Володимир Зеленський прокоментував нещодавні заяви самопроголошеного президента Білорусі Олександр Лукашенко про нібито готовність до особистої зустрічі з українським лідером, звернувши увагу на політичний контекст і символічні події, що відбуваються паралельно.

    Про це Зеленський сказав під час виступу на IV Міжнародному саміті міст і регіонів, де обговорювалися питання міжнародної співпраці, безпеки та підтримки України в умовах повномасштабної війни. Президент нагадав, що Лукашенко публічно заявляв про готовність до переговорів із ним “у будь-якій точці”, включно з Україною чи Білоруссю, та висловлював бажання обговорити двосторонні відносини між державами.

    Водночас Зеленський звернув увагу на те, що реальний політичний контекст виглядає інакше, ніж заяви з Мінська. Він підкреслив, що на тлі таких пропозицій до України вже прибула лідерка білоруської опозиції в екзилі Світлана Тихановська, що, за його словами, створює показовий контраст між офіційною владою Білорусі та представниками демократичних сил.

    “Вперше в такому нашому форматі – представники Білорусі. І нещодавно Лукашенко сказав, що президентам України та Білорусі вже час зустрітися. Цікаво вийшло: сказав Лукашенко, а приїхала Світлана Тихановська”, — зазначив Зеленський, коментуючи ситуацію на міжнародному заході в Києві.

    За його словами, цей контраст має не лише політичне, а й символічне значення, адже демонструє різницю між офіційними заявами влади в Мінську та реальними процесами підтримки білоруського громадянського суспільства за кордоном. Зеленський наголосив, що участь білоруських демократичних представників у подібних міжнародних форматах є важливою складовою ширшого європейського діалогу про свободу та безпеку.

    Окремо президент України підкреслив значення історичного гасла “За нашу і вашу свободу”, зазначивши, що ця формула сьогодні набуває особливого змісту на тлі війни Росії проти України. За його словами, Україна зараз фактично продовжує боротьбу за ті самі цінності, за які в різні історичні періоди боролися народи Європи — свободу, незалежність і право самостійно визначати своє майбутнє.

    Зеленський також додав, що підтримка міжнародних партнерів і солідарність демократичного світу є ключовими факторами у протидії російській агресії. Він наголосив, що Україна сьогодні захищає не лише власну територіальну цілісність, а й загальноєвропейську систему безпеки.

    Нагадаємо, раніше Лукашенко заявив про нібито готовність до переговорів із Зеленським і можливість зустрічі “у будь-якій точці”, включно з територією України. Водночас в Офіс Президента України ці заяви назвали такими, що не мають практичного змісту та не відображають реальної політичної позиції Мінська.

    Паралельно в Києві відбувся перший офіційний візит Світлани Тихановської, який став важливим сигналом підтримки білоруських демократичних сил. Її участь у міжнародних заходах в Україні розглядається як продовження співпраці між українською стороною та білоруською опозицією в екзилі, яка після подій 2020 року відіграє важливу роль у міжнародному політичному дискурсі щодо Білорусі.

    Таким чином, ситуація навколо заяв Лукашенка та реакції Зеленського вкотре підкреслює глибокі політичні суперечності між офіційним Мінськом і демократичними силами Білорусі, а також демонструє, що питання майбутнього білорусько-українських відносин залишається складним і залежить від ширшого геополітичного контексту.

  • Тихановська звинуватила Лукашенка у співучасті в ударах по Києву

    Тихановська звинуватила Лукашенка у співучасті в ударах по Києву

    Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська відвідала місце російського удару в Києві та виступила із жорсткою заявою щодо ролі режиму Олександра Лукашенка у війні Росії проти Україна. Вона наголосила, що влада Білорусі несе частину відповідальності за російські атаки, оскільки надала свою територію для агресії проти України.

    Про це Тихановська написала у соцмережі X після відвідин місця одного з нещодавніх російських прильотів у столиці.

    Під час перебування у Києві вона заявила, що Росія продовжує намагатися психологічно виснажити українців постійними нічними атаками, ракетними ударами та терором цивільного населення. За її словами, такими діями Кремль прагне посіяти страх і створити атмосферу постійної небезпеки.

    “Росія намагається зламати українців страхом, темрявою та постійними нічними атаками”, — зазначила Тихановська.

    Опозиціонерка також заявила, що кожен новий удар по українських містах демонструє справжню природу режиму президента Росії Володимира Путіна. Вона наголосила, що йдеться про систему, яка не визнає міжнародного права, державних кордонів та цінності людського життя.

    “Кожен удар викриває справжню суть путінського режиму — режиму, який не визнає ані людського життя, ані міжнародного права, ані кордонів”, — заявила вона.

    Окремо Тихановська акцентувала увагу на ролі Білорусі у війні. За її словами, режим Лукашенка став співучасником агресії, дозволивши Росії використовувати білоруську територію для запуску ракет, перекидання військової техніки та розміщення російської зброї.

    “Режим Лукашенка несе за це свою частку відповідальності, бо дозволив використовувати територію Білорусі для агресії, для запуску ракет та для розміщення російської зброї”, — наголосила вона.

    Тихановська також підкреслила, що багато громадян Білорусі підтримують Україну не з політичної доцільності, а через людське співпереживання та усвідомлення спільної небезпеки. За її словами, білоруси сприймають біль українців як власний.

    Візит опозиціонерки до Києва відбувся після чергової хвилі масованих російських атак по українській столиці. Останні удари призвели до загибелі та поранень мирних жителів, руйнувань житлових будинків, пошкодження цивільної інфраструктури, культурних об’єктів та адміністративних будівель.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році територія Білорусі неодноразово використовувалася російською армією як плацдарм для наступу на Україну. Саме з білоруської території російські війська заходили на північ України у перші тижні вторгнення, а також регулярно запускали ракети та дрони по українських містах.

    Українська влада та західні держави неодноразово заявляли, що режим Лукашенка фактично сприяє російській агресії, хоча білоруські війська офіційно не брали прямої участі у бойових діях на території України.

    На цьому тлі Тихановська продовжує залишатися одним із найвідоміших міжнародних голосів білоруської опозиції. Після президентських виборів у Білорусі 2020 року, результати яких значна частина міжнародної спільноти не визнала, вона була змушена залишити країну та продовжила політичну діяльність за кордоном, активно підтримуючи Україну після початку повномасштабної війни.

  • Посольства не планують евакуацію своїх дипломатів з Києва найближчі 2 місяці. Джерела

    Посольства не планують евакуацію своїх дипломатів з Києва найближчі 2 місяці. Джерела

    За інформацією наших джерел у дипломатичних колах, жодне посольство не планує евакуацію своїх дипломатів з Києва протягом найближчих двох місяців.

    “На відміну від подій 2022 року, жодне з посольств не планує евакуації своїх дипломатів з української столиці.  

    Про евакуацію не говорять навіть у посольстві Китаю, що дуже показово.

    Спокійна реакція посольств є підтвердженням того, що найближчі два місяці не йдеться про жодні наступи на Київ з боку Білорусі” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що президент Білорусі Олександр Лукашенко по дипломатичним каналам запевнив адміністрацію Дональда Трампа, що нападу з боку Білорусі на Україну чи будь країну НАТО не буде.

  • У Держприкордонслужбі заявили, що біля кордону з Білоруссю не фіксують накопичення військ РФ

    У Держприкордонслужбі заявили, що біля кордону з Білоруссю не фіксують накопичення військ РФ

    У Державній прикордонній службі України повідомили, що станом на зараз поблизу українсько-білоруського кордону не спостерігається переміщення техніки, озброєння чи значного скупчення особового складу.

    Про це в ефірі телемарафону заявив речник ДПСУ Андрій Демченко.

    «Якщо говорити про лінію нашого кордону, то станом на цей момент переміщення техніки, озброєння чи особового складу в безпосередній близькості до нашого кордону або такого накопичення ми не фіксуємо», — зазначив Демченко.

    Водночас він наголосив, що українські розвідслужби продовжують фіксувати тиск Росії на Білорусь із метою глибшого втягнення країни у війну проти України. За словами речника, це зберігає ризик повторного вторгнення з території Білорусі.

    Демченко також повідомив, що кількість білоруських військових підрозділів поблизу кордону з Україною залишається незмінною ще з 2022 року. За його словами, відбувається лише планова ротація сил.

    Окремо речник ДПСУ прокоментував присутність російських військ на території Білорусі. Він зазначив, що значного угруповання російської армії там наразі немає.

    «Якщо на території Білорусі зараз і залишаються російські підрозділи, то це більше сили, пов’язані з логістикою та забезпеченням. Піхотних підрозділів, які могли б здійснити вторгнення на територію України, наразі не фіксується», — сказав Демченко.

    Водночас він зауважив, що Росія потенційно може використати інфраструктуру, яку Білорусь продовжує розбудовувати біля українського кордону, для перекидання додаткових сил.

    Раніше Володимир Зеленський повідомляв, що Україна фіксує спроби Росії ще більше втягнути Білорусь у війну. Також Міноборони Білорусі оголосило про початок навчань із бойового застосування ядерної зброї за участю російських військових.

  • США перекидають до Польщі 5 тисяч військових: НАТО посилює східний фланг на тлі загроз із боку РФ

    США перекидають до Польщі 5 тисяч військових: НАТО посилює східний фланг на тлі загроз із боку РФ

    США готуються суттєво посилити свою військову присутність у Польщі. Вашингтон планує перекинути до країни додаткову бронетанкову бригаду чисельністю близько п’яти тисяч військовослужбовців у межах ротаційного розгортання сил НАТО на східному фланзі Альянсу.

    Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. За його словами, рішення вже погоджене зі США та є важливим сигналом підтримки безпеки регіону на тлі зростання напруги біля кордонів НАТО.

    Очільник польського Міноборони окремо подякував президенту США Дональду Трампу за ухвалене рішення та назвав Польщу «надійним і зразковим союзником» Вашингтона.

    Йдеться про додаткову бронетанкову бригаду армії США, яка може стати однією з найбільших американських ротаційних сил у Східній Європі за останні роки. За попередніми даними, у перспективі на території Польщі можуть одночасно перебувати одразу дві американські бригади.

    Рішення про перекидання військ стало особливо важливим на тлі попередніх дискусій у США щодо можливого скорочення американського контингенту в Європі. Останніми місяцями західні медіа неодноразово повідомляли про можливий перегляд військової присутності США у Німеччині та затримки з перекиданням окремих бронетанкових підрозділів до Європи.

    Через це країни східного флангу НАТО — насамперед Польща та держави Балтії — почали висловлювати занепокоєння щодо стабільності американських гарантій безпеки.

    Особливо чутливою тема стала після посилення риторики Кремля та активізації спільних військових навчань Росії та Білорусі. Під час окремих маневрів російські та білоруські війська відпрацьовували сценарії із застосуванням тактичної ядерної зброї, що викликало додаткове занепокоєння у НАТО.

    На цьому тлі Польща активізувала консультації зі США на рівні оборонних відомств. Варшава вже давно наполягає на максимально стабільній і, за можливості, постійній присутності американських військ у країні.

    У польському керівництві вважають американську військову присутність ключовим елементом стримування потенційної агресії з боку Росії. Після початку повномасштабної війни РФ проти України Польща фактично стала одним із головних логістичних та військових центрів НАТО у Східній Європі.

    Саме через польську територію проходить значна частина військової допомоги для України, а американські війська регулярно беруть участь у спільних навчаннях та зміцненні східного флангу Альянсу.

    Додаткову напругу останнім часом створювала і відсутність чітких роз’яснень із боку Пентагону щодо майбутнього американської присутності в Європі. Через це у медіа та серед союзників почали з’являтися припущення про можливі зміни у розміщенні військ США.

    Пізніше частину цих чуток американські посадовці спростували, однак дискусія навколо майбутньої стратегії США у Європі продовжується.

    Серед підрозділів, які можуть бути залучені до передислокації, називають 2-й кавалерійський полк США, який зараз базується у Німеччині.

    На тлі нових рішень Польща також активно модернізує власну армію. Нещодавно країна отримала першу партію американських винищувачів F-35 Lightning II у межах масштабного оборонного контракту зі США.

    Останні роки Варшава стала одним із найбільших покупців американського озброєння у Європі. Польща закуповує танки Abrams, системи HIMARS, комплекси Patriot та іншу сучасну техніку, паралельно різко збільшуючи оборонний бюджет.

    Аналітики зазначають, що перекидання додаткової американської бригади має не лише військове, а й політичне значення. Це демонстрація того, що попри внутрішні суперечки у США та зміни адміністрацій Вашингтон не планує повністю згортати військову присутність у Східній Європі.

    Для України посилення американської присутності у Польщі також має важливе значення, адже стабільність східного флангу НАТО напряму впливає на безпекову ситуацію у регіоні та подальшу підтримку Києва з боку союзників.

  • Лукашенко намагається уникнути участі у війні

    Лукашенко намагається уникнути участі у війні

    М” та відпрацьовували сценарії застосування стратегічного озброєння, є радше політичною демонстрацією сили, ніж підготовкою до реального ядерного конфлікту. Таку оцінку ситуації висловлюють українські експерти, наголошуючи, що головною метою цих маневрів є психологічний тиск на Захід та спроба утримати Білорусь у сфері впливу Кремля без прямого втягування у війну проти України.

    Як зазначив головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус, Росія традиційно використовує ядерну риторику як інструмент політичного шантажу. За його словами, Кремль розраховує, що згадка про ядерну зброю автоматично змушує міжнародних партнерів реагувати з обережністю, навіть якщо мова йде про планові навчання, які зазвичай готуються заздалегідь.

    Експерт підкреслив, що залучення Білорусі до таких тренувань має чіткий геополітичний сенс. Москва використовує територію Білорусі як наближений до країн НАТО майданчик, демонструючи потенційні загрози Польщі, Литві та Латвії. Таким чином створюється додатковий елемент тиску на європейські столиці та НАТО в цілому.

    Водночас, за оцінками Івана Уса, президент Білорусі Олександр Лукашенко намагається уникнути прямого втягування у війну проти України. Попри політичну та військову залежність від Росії, Мінськ, за його словами, обирає стратегію обмеженої участі — погоджується на спільні навчання, але уникає кроків, які могли б призвести до фактичної участі білоруської армії у бойових діях.

    “Лукашенко намагається не бути залученим до війни. Він розуміє, що повноцінна участь Білорусі створить для нього серйозні ризики, як внутрішні, так і зовнішні”, — пояснив експерт, додавши, що нинішня поведінка Мінська є спробою балансування між вимогами Кремля та власними політичними інтересами.

    На думку аналітиків, згода Білорусі на участь у ядерних маневрах є вимушеним кроком під тиском Москви. Росія, за їхніми словами, намагається поступово посилювати військову інтеграцію з Білоруссю, використовуючи спільні навчання як механізм демонстрації “єдиного військового простору”. Однак реального бажання Мінська вступати у війну проти України наразі не спостерігається.

    Окремо експерти звертають увагу на інформаційно-психологічний аспект таких навчань. За словами колишнього співробітника СБУ Іван Ступак, Росія очікує, що демонстрація ядерного потенціалу викличе у західних країн підвищену тривогу та стане предметом активних політичних дискусій. Водночас реакція Заходу, яка переважно зводиться до стриманих коментарів або ігнорування, фактично нівелює ефект таких маневрів.

    Ступак також наголосив, що подібні навчання зазвичай плануються заздалегідь і не є відповіддю на поточні події. Їхня мета — продемонструвати внутрішній аудиторії “силу держави”, яка попри економічні труднощі та санкційний тиск продовжує позиціонувати себе як ядерну наддержаву.

    У цьому контексті Росія прагне не лише зовнішнього ефекту, а й внутрішньої мобілізації суспільства, демонструючи наявність потужного військового потенціалу на тлі зростаючих економічних проблем і соціального напруження.

    Аналітики підкреслюють, що ключовим результатом таких навчань стає не військовий, а інформаційний ефект. Кремль намагається підтримувати образ глобальної загрози, тоді як Захід дедалі частіше реагує стримано, не піддаючись на демонстративні кроки Москви.

    У підсумку експерти сходяться на думці, що Білорусь наразі продовжує курс на уникнення прямої участі у війні, використовуючи участь у спільних навчаннях як інструмент політичного маневрування, тоді як Росія — навпаки — намагається поступово розширювати зону свого військового впливу, використовуючи ядерний фактор як головний елемент тиску на міжнародну спільноту.

  • ЄС відкинув Білорусь як посередника у переговорах щодо України

    ЄС відкинув Білорусь як посередника у переговорах щодо України

    Європейський Союз категорично відкинув можливість того, що Білорусь може виступати посередником у майбутніх переговорах щодо завершення війни Росії проти України. У Брюсселі наголошують, що політична залежність Мінська від Москви, а також фактична участь білоруської території у забезпеченні російської військової агресії проти України повністю позбавляють цю країну будь-якого нейтрального статусу, необхідного для посередницької ролі.

    Про це заявила речниця Європейської комісії Аніта Хіппер під час брифінгу в Брюсселі, коментуючи заяви білоруського керівництва про нібито готовність долучитися до мирного процесу. У Єврокомісії підкреслили, що щодо режиму Олександра Лукашенка не існує жодного рівня довіри, який би дозволяв розглядати Мінськ як потенційного посередника. За словами Хіппер, довіра до білоруської влади є фактично нульовою, і саме тому в ЄС навіть не вважають за доцільне обговорювати таку можливість. Вона також наголосила, що Європейський Союз прагне досягнення справедливого і довготривалого миру для України, але цей процес не може включати держави, які підтримують або сприяють агресії Росії.

    У Брюсселі окремо нагадують, що Білорусь з перших днів повномасштабного вторгнення Росії відіграє роль союзника Кремля, надаючи свою територію для розміщення російських військ і запуску ракетних ударів по Україні, що, на думку європейських інституцій, остаточно закріпило її статус як сторони, залученої до конфлікту. Саме тому будь-які пропозиції Мінська щодо посередництва розглядаються як політично неприйнятні.

    Коментуючи ширший контекст можливих мирних переговорів, у Європейському Союзі зазначають, що наразі не фіксують жодних ознак реальної готовності Російської Федерації до змістовного діалогу. Попри зростання міжнародних дискусій щодо потенційного відновлення переговорного процесу, у Брюсселі підкреслюють, що Москва не демонструє тієї “доброї волі”, яка є необхідною для початку будь-яких результативних перемовин.

    На цьому тлі президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до переговорів уже найближчими тижнями за умови участі європейських партнерів і Сполучених Штатів. Він наголосив, що Київ підтримує дипломатичні контакти з Вашингтоном, однак ключовим залишається питання реальної готовності Росії до діалогу та її здатності відмовитися від подальшої ескалації війни.

    Водночас у Європейському Союзі триває внутрішнє обговорення можливих рамок майбутнього переговорного процесу, включно з умовами, які можуть бути висунуті Росії, а також гарантіями безпеки для України. Дипломати визнають, що ці дискусії перебувають на ранній стадії, однак уже зараз зрозуміло, що роль Білорусі в будь-яких форматах повністю виключена.

    Окремо обговорюється і потенційний перелік міжнародних фігур, які могли б бути залучені до майбутніх переговорів як посередники або спеціальні представники. Серед таких кандидатів у неформальних дискусіях згадуються колишній прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель та чинний президент Фінляндії Александр Стубб. У Брюсселі підкреслюють, що ці обговорення не є офіційними рішеннями, а радше частиною попереднього опрацювання можливих дипломатичних форматів.

    Очікується, що питання потенційної архітектури переговорів буде підняте на майбутній зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС на Кіпрі, де європейські дипломати спробують узгодити спільний підхід до можливого мирного процесу. У Євросоюзі підкреслюють, що ключовою умовою будь-якого просування залишається зміна позиції Росії та її реальна готовність до переговорів, без чого досягнення сталого миру вважається неможливим.

  • В ОП відповіли на заяви Лукашенка про готовність до зустрічі із Зеленським

    В ОП відповіли на заяви Лукашенка про готовність до зустрічі із Зеленським

    В Офісі президента України різко прокоментували заяви самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо нібито готовності до зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у будь-якій точці, включно з територією України.

    Реакцію української сторони оприлюднив радник президента з комунікацій Дмитро Литвин, який заявив, що подібні слова не мають жодної практичної чи політичної ваги, а оцінювати слід виключно дії білоруської сторони.

    За його словами, Україна не сприймає подібні заяви як предмет для серйозного політичного діалогу.

    «Ще з 2022 року всім очевидно, що слова цього пана нічого не значать, тож слідкуємо за його діями. Лукашенко має звичку трохи тупувато придумувати постфактум, що на нього “готувалося нападіння”, тож про що тут говорити», — зазначив Литвин, коментуючи висловлювання білоруського лідера.

    Раніше Олександр Лукашенко заявив, що нібито готовий до переговорів із президентом України Володимиром Зеленським і може зустрітися з ним «у будь-якій точці» — як в Україні, так і в Білорусі. Він також висловив готовність обговорювати питання двосторонніх відносин між Україною та Білоруссю, а також інші «проблемні питання регіону».

    Водночас у Києві наголошують, що подібні заяви Мінська не можуть розглядатися у відриві від реальної політики Білорусі після 2022 року, коли Росія використала білоруську територію як один із напрямків вторгнення в Україну. З території Білорусі тоді заходили російські війська, а також здійснювалися ракетні удари по українських містах та об’єктах інфраструктури.

    Українська влада неодноразово підкреслювала, що Білорусь фактично залишається союзником Російської Федерації у війні проти України, навіть попри формальне уникнення прямої участі у бойових діях.

    Останні сигнали з Мінська лише посилили занепокоєння у Києві. Зокрема, нещодавно білоруське Міністерство оборони оголосило про початок навчань підрозділів із бойового застосування ядерної зброї у взаємодії з російськими військовими. Такі маневри були розцінені як черговий елемент військово-політичного тиску та демонстрації союзництва з Кремлем.

    У відповідь Міністерство закордонних справ України заявило, що розміщення російської тактичної ядерної зброї на території Білорусі та проведення спільних навчань двох країн становить безпрецедентний виклик для архітектури європейської та глобальної безпеки. У МЗС закликали міжнародних партнерів до жорсткої та принципової реакції на такі дії.

    На тлі цих подій президент України Володимир Зеленський після нарад із військовим керівництвом, розвідкою та Службою безпеки України заявляв, що Україна фіксує спроби Росії ще глибше втягнути Білорусь у війну. Він також доручав Силам оборони підготувати комплексні варіанти реагування на можливі сценарії розвитку ситуації на північному напрямку.

    У Києві підкреслюють, що оцінюють заяви білоруського керівництва виключно через призму конкретних дій, а не політичних декларацій, які не підкріплені реальними кроками.

    Таким чином, слова Лукашенка про нібито готовність до діалогу з Україною в українській владі розцінюють як чергову політичну заяву без практичного змісту на тлі складної безпекової ситуації в регіоні та триваючої війни Росії проти України.

  • Кремль назвав ядерні навчання з Білоруссю сигналом для НАТО

    Кремль назвав ядерні навчання з Білоруссю сигналом для НАТО

    У Кремлі офіційно заявили, що спільні російсько-білоруські ядерні навчання є сигналом для країн НАТО та Європейського Союзу. Відповідну заяву зробив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков на тлі різкого зростання напруженості у Східній Європі, повідомлень про переміщення ядерних боєприпасів до Білорусі та посилення безпекових заходів в Україні й країнах Балтії.

    Про це повідомляють російські пропагандистські агентства ТАСС, РИА Новости та інші російські ЗМІ.

    Під час спілкування з журналістами Пєскова попросили прокоментувати, чи можна вважати спільні ядерні маневри Росії та Білорусі сигналом для Заходу, зокрема для НАТО та європейських держав. У відповідь представник Кремля фактично підтвердив, що саме такий політичний і військовий меседж Москва вкладає у ці навчання.

    “Будь-які навчання є частиною військового будівництва, і будь-які навчання є сигналом”, — заявив Пєсков.

    Ця заява пролунала після того, як Міністерство оборони Білорусі 21 травня повідомило про доставку російських ядерних боєприпасів до польових пунктів зберігання на території країни. Білоруське військове відомство навіть опублікувало відео, на якому видно переміщення військової техніки, роботу ракетних підрозділів та завантаження ракет на пускові установки.

    Російські державні інформагентства повідомили, що у межах навчань у Білорусі були розгорнуті оперативно-тактичні ракетні комплекси “Іскандер-М” зі “спецбоєприпасами”. У російській військовій термінології це формулювання традиційно використовується для позначення ядерного оснащення або боєприпасів, здатних нести ядерний заряд.

    На оприлюднених кадрах видно колони військових машин, ракетні комплекси, які рухаються до польових позицій у лісовій місцевості, а також елементи підготовки до бойового застосування ракетних систем. Водночас незалежного підтвердження того, що йдеться саме про бойові ядерні боєголовки, наразі немає.

    Фахівці у сфері безпеки нагадують, що тактична ядерна зброя зазвичай зберігається у спеціальних укріплених підземних сховищах із багаторівневими системами захисту. Ядерні боєголовки, вибухові елементи та носії традиційно утримуються окремо й збираються лише перед потенційним застосуванням.

    Попри це, сама демонстрація можливого переміщення ядерних компонентів до Білорусі викликала серйозне занепокоєння у країнах НАТО та сусідніх державах.

    На тлі цих подій Україна значно посилила заходи безпеки на північному напрямку. Служба безпеки України повідомила про початок масштабних контрдиверсійних та безпекових заходів у Чернігівській, Київській, Житомирській, Волинській та Рівненській областях.

    У перевірках беруть участь СБУ, Збройні сили, Національна поліція, Нацгвардія та Державна прикордонна служба. Правоохоронці перевіряють транспорт, документи громадян, проводять огляд окремих територій та приміщень, а також можуть тимчасово обмежувати рух у деяких районах.

    За даними українських силових структур, одним із факторів посилення безпеки стали саме спільні російсько-білоруські ядерні навчання та ризик провокацій з боку РФ.

    Ще 15 травня президент України Володимир Зеленський заявляв, що Росія продовжує намагатися глибше втягнути Білорусь у війну проти України. Після наради з військовим керівництвом, розвідкою та СБУ він доручив Силам оборони розробити план реагування на потенційні загрози з боку північного напрямку.

    Білорусь офіційно оголосила про початок навчань із бойового застосування ядерної зброї 18 травня. У Міноборони РФ заявили, що до маневрів залучено понад 64 тисячі військовослужбовців, більше 7800 одиниць озброєння та техніки, понад 200 ракетних пускових установок, більш як 140 літальних апаратів, 73 бойові кораблі та 13 підводних човнів, серед яких — стратегічні ракетоносці.

    Українське Міністерство закордонних справ назвало спільні ядерні навчання Росії та Білорусі “безпрецедентним викликом для архітектури глобальної безпеки”. У МЗС наголосили, що розміщення російської тактичної ядерної зброї на території Білорусі створює додаткові ризики для всього європейського регіону.

    Київ закликав міжнародних партнерів дати жорстку політичну та санкційну відповідь на дії Москви й Мінська.

    Своєю чергою генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Росія зіткнеться з “руйнівними наслідками”, якщо наважиться застосувати ядерний потенціал проти України. За його словами, Альянс уважно стежить за розвитком ситуації та оцінює усі ризики, пов’язані з російсько-білоруськими навчаннями.

    На тлі заяв Кремля та демонстративної активності ядерних сил Росії ситуація у Східній Європі продовжує загострюватися. Країни НАТО посилюють моніторинг повітряного простору, перекидають додаткові сили ППО та активізують військову присутність на східному фланзі Альянсу.

    Останніми днями у Литві, Латвії та Естонії регулярно оголошують повітряні тривоги через інциденти з безпілотниками, а військові та спецслужби попереджають про зростання рівня ризиків у регіоні.

  • У Латвії третій день поспіль оголошують повітряну тривогу в прикордонних районах

    У Латвії третій день поспіль оголошують повітряну тривогу в прикордонних районах

    У Латвії третій день поспіль оголошують повітряну тривогу у східних прикордонних районах, що межують із Росією та Білоруссю. Влада країни посилює заходи безпеки та закликає населення дотримуватися інструкцій цивільного захисту на тлі зростання кількості інцидентів із повітряними об’єктами в регіоні Балтії. Про це повідомляють Збройні сили Латвії.

    У четвер близько 10:45 латвійські військові знову попередили про можливу повітряну загрозу для Лудзенського, Краславського та Резекнеського районів. Уже приблизно о 11:00 у цих регіонах офіційно була оголошена повітряна тривога. Це вже третій день поспіль, коли мешканці цих територій отримують попередження про потенційну небезпеку з повітря.

    За даними Збройних сил Латвії, у разі сигналу тривоги громадянам рекомендується негайно перейти до безпечних приміщень, зокрема кімнат, розташованих за двома стінами, та залишатися там до офіційного скасування загрози. Також мешканців закликають бути уважними до неба і негайно повідомляти екстрені служби за номером 112 у разі виявлення будь-яких підозрілих об’єктів.

    Військові наголошують, що Латвія разом із союзниками по НАТО веде постійний моніторинг повітряного простору, а система протиповітряної оборони на східному кордоні була додатково посилена. До регіону залучені додаткові підрозділи ППО, які перебувають у стані підвищеної готовності.

    У офіційній заяві Збройних сил Латвії підкреслюється, що нинішня ситуація напряму пов’язана з триваючою війною Росії проти України. Саме цей фактор, за словами військових, створює передумови для випадків, коли безпілотні літальні апарати або інші повітряні об’єкти можуть випадково або навмисно опинятися поблизу або в межах повітряного простору Латвії.

    “Разом із союзниками у НАТО ми постійно моніторимо повітряний простір, щоб бути спроможними негайно відреагувати на будь-яку загрозу. Ми посилили спроможності ППО уздовж східного кордону, залучивши додаткові підрозділи. Доки триває агресія Росії проти України – можуть повторюватися інциденти, коли іноземні безпілотники залітають або наближаються до повітряного простору Латвії”, — зазначили у військовому відомстві.

    За інформацією латвійського суспільного мовника LSM, у відповідь на чергове попередження в повітря були підняті патрульні винищувачі НАТО, які здійснюють контроль за ситуацією в небі над прикордонними районами. Їхнє завдання — оперативно ідентифікувати потенційні загрози та реагувати на будь-які порушення повітряного простору.

    Попри регулярні оголошення тривоги, латвійська влада наголошує, що після попередніх сигналів у середу та четвер фактичних підтверджених порушень повітряного простору країни офіційно не фіксувалося. Водночас військові підкреслюють, що навіть відсутність інцидентів не зменшує рівень загрози, оскільки ситуація залишається динамічною та непередбачуваною.

    Паралельно із подіями в Латвії аналогічні інциденти фіксуються і в сусідніх країнах. У Литві тривають пошуки безпілотника, який 20 травня спричинив масштабну повітряну тривогу в окремих регіонах країни та зник з радарів після інциденту. Ця подія викликала серйозну реакцію литовської влади та перегляд системи цивільного захисту.

    Прем’єр-міністерка Литви Інга Ругінене заявила, що відтепер усі муніципалітети зобов’язані забезпечити цілодобову готовність укриттів, а також оперативне реагування на можливі повітряні загрози. Окрему увагу приділено інформуванню населення та вдосконаленню системи оповіщення.

    Додатково у регіоні вже фіксували й прямі бойові інциденти: 19 травня в Естонії винищувач НАТО вперше збив ударний безпілотник, який порушив повітряний простір країни та став причиною оголошення повітряної тривоги. Цей випадок став одним із перших прикладів безпосереднього знищення повітряної цілі силами Альянсу в Балтійському регіоні.

    У підсумку ситуація на східному фланзі НАТО залишається напруженою. Регулярні повітряні тривоги, поява невідомих дронів та посилення військової присутності свідчать про формування нової безпекової реальності, у якій країни Балтії змушені діяти в умовах постійної потенційної загрози з повітря.