Gorchitsa.info

Позначка: Білий дім

  • Виділення Україні 400 мільйонів допомоги від США може блокуватись Трампом. Джерела

    Виділення Україні 400 мільйонів допомоги від США може блокуватись Трампом. Джерела

    За інформацією наших джерел у Вашингтоні, Україна не отримає 400 мільйонів військової допомоги від США до особистого розпорядження Дональда Трампа.

    “Незважаючи на те, що Палата представників розблокувала військову допомогу Україні в розмірі 400 мільйонів доларів від США, це рішення має підтримати Сенат, а там голосів не вистачає.

    Тому ми не отримаємо ці 400 мільйонів, доки Трамп не дасть команду голосувати.

    Один із сенаторів натякнув, що Трамп може змінити свою думку, якщо Україна підпише мирну угоду з Росією і Трамп отримає доступ до російських ресурсів.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше держсекретар США Марко Рубіо під час засідання підкомітету Сенату США 3 червня заявив, що “дуже скоро” з’являться новини щодо 400 мільйонів доларів військової допомоги Україні.

    За словами Рубіо, Конгрес затвердив ці кошти, але їх виділення затримується в Пентагоні через “проходження міжвідомчих погоджень”.

  • Конгрес кинув виклик Трампу: президента можуть позбавити ключового права у війні з Іраном

    Конгрес кинув виклик Трампу: президента можуть позбавити ключового права у війні з Іраном

    Президент США Дональд Трамп різко відреагував на рішення Палати представників, яка підтримала резолюцію про обмеження його повноважень щодо ведення війни проти Ірану. Американський лідер звинуватив демократів у спробі позбавити його політичної перемоги, а республіканців, які підтримали документ, назвав людьми, яким має бути соромно за свої дії.

    Гучна заява пролунала після того, як Палата представників США несподівано схвалила резолюцію про військові повноваження президента щодо Ірану. Документ був ухвалений мінімальною більшістю голосів — 215 проти 208. При цьому разом із демократами за резолюцію проголосували четверо представників Республіканської партії, що стало рідкісним випадком відкритого спротиву політиці Трампа всередині його власної політичної сили.

    У своєму дописі в Truth Social Трамп назвав голосування «безглуздим» і заявив, що воно відбулося саме тоді, коли його адміністрація перебувала на фінальному етапі переговорів щодо можливого врегулювання конфлікту з Іраном. Президент переконаний, що демократи діють не в інтересах країни, а виключно через політичну неприязнь до нього.

    За словами Трампа, його опоненти готові допустити поразку Сполучених Штатів, аби лише не дозволити йому здобути чергову політичну перемогу. Окремо глава Білого дому розкритикував чотирьох республіканців, які підтримали резолюцію, звинувативши їх у бажанні привернути до себе увагу.

    Рішення Палати представників стало черговим етапом масштабного політичного протистояння навколо війни з Іраном, яка триває вже понад три місяці. Згідно із Законом про військові повноваження 1973 року, президент США повинен отримати згоду Конгресу на продовження бойових дій, якщо вони тривають понад визначений термін без офіційного оголошення війни. Саме на цю норму посилаються автори резолюції.

    Документ вимагає від президента або отримати схвалення Конгресу для подальших військових операцій проти Ірану, або розпочати виведення американських сил із зони конфлікту. Хоча резолюція наразі має переважно політичний і символічний характер, вона демонструє зростання невдоволення війною серед американських законодавців.

    Особливо показовим стало те, що ще наприкінці травня керівництво Палати представників відкладало голосування через побоювання, що документ може отримати достатню підтримку. Проте після повернення конгресменів до роботи резолюція все ж була винесена на голосування і пройшла.

    Напруження навколо іранського питання наростає також у Сенаті. У травні верхня палата Конгресу вже підтримала просування аналогічної резолюції, яку схвалили не лише демократи, а й частина республіканців. Це стало одним із найсерйозніших проявів внутрішньопартійної опозиції Трампу з початку його другого президентського терміну.

    Війна з Іраном залишається однією з найгостріших тем американської політики. Конфлікт розпочався на початку 2026 року та спричинив серйозні наслідки для світової економіки. Через загрозу судноплавству в Ормузькій протоці суттєво зросли ціни на нафту та паливо, що безпосередньо вплинуло на американських споживачів. Саме економічний фактор дедалі частіше називають однією з причин падіння підтримки війни серед населення США.

    Опитування громадської думки свідчать, що більшість американців скептично оцінює рішення адміністрації Трампа щодо початку військової кампанії проти Ірану. За даними американських медіа, близько 60% громадян не підтримують продовження конфлікту, а значна частина виборців вважає, що Білий дім має активніше шукати дипломатичне врегулювання.

    Попри це Трамп продовжує наполягати, що саме його політика дозволить досягти миру. Президент неодноразово заявляв, що переговори з Тегераном тривають і можуть завершитися успішно вже найближчим часом. Саме тому він назвав голосування Конгресу ударом по переговорному процесу та сигналом для Ірану про можливе послаблення позицій Вашингтона.

    Тепер резолюція має пройти подальший розгляд у Сенаті. Навіть якщо вона отримає підтримку обох палат, її подальша юридична доля залишається невизначеною. Водночас політичний ефект уже очевидний: вперше за довгий час частина республіканців відкрито виступила проти позиції президента у питаннях війни та національної безпеки.

    Для Дональда Трампа це голосування стало не лише ударом по зовнішньополітичній стратегії, а й серйозним сигналом про те, що підтримка його курсу в Конгресі вже не є безумовною. На тлі триваючої війни, зростання цін на енергоносії та наближення нових виборчих кампаній іранське питання ризикує перетворитися на одну з головних політичних проблем для чинної адміністрації США.

  • «Дзвонить о другій ночі»: Рубіо розкрив шалений графік Трампа і розлютився через відео, де президент нібито спить

    «Дзвонить о другій ночі»: Рубіо розкрив шалений графік Трампа і розлютився через відео, де президент нібито спить

    Державний секретар США Марко Рубіо емоційно відреагував на звинувачення щодо стану здоров’я президента Дональда Трампа та заявив, що глава Білого дому працює в майже «нелюдському» режимі. За словами Рубіо, Трамп може телефонувати підлеглим із робочих питань о другій ночі або навіть о п’ятій ранку, що, на думку держсекретаря, свідчить не про втому чи когнітивні проблеми, а навпаки — про надзвичайно високий рівень активності президента.

    Суперечка виникла під час слухань у Комітеті із закордонних справ Палати представників Конгресу США. Демократичний конгресмен Тед Лью запитав Рубіо, чи бачив він, щоб Дональд Трамп засинав на важливих зустрічах. Питання прозвучало на тлі поширення в соцмережах відео, на яких президент США нібито дрімає під час офіційних заходів.

    Рубіо категорично заперечив такі твердження. Він заявив, що ніколи не бачив, аби Трамп засинав під час важливих зустрічей. Навпаки, за словами держсекретаря, президент спить дуже мало і часто працює тоді, коли більшість його команди вже відпочиває.

    «Це брехня. Я ніколи не бачив, щоб він засинав. Навпаки, він не спить, і це велика проблема, бо він дзвонить мені о другій ночі, о п’ятій ранку. А я, знаєте, люблю трохи поспати», — сказав Рубіо.

    Після цього конгресмен попросив продемонструвати відео, на якому Трамп, за словами опонентів, нібито задрімав під час виступу самого Рубіо. Побачивши кадри, держсекретар різко відреагував і назвав такі звинувачення абсурдними.

    Рубіо заявив, що не розуміє, чому під час важливого засідання Комітету із закордонних справ законодавці витрачають час на обговорення відеороликів із соцмереж. За його словами, у період складної міжнародної ситуації США мають концентруватися на питаннях безпеки, дипломатії, війни, союзників та глобальних викликів, а не на політичних атаках щодо фізичної форми президента.

    Держсекретар також натякнув на колишнього президента Джо Байдена, заявивши, що Сполучені Штати вже мали главу держави, щодо якого виникали питання про когнітивний стан. Водночас, за словами Рубіо, нинішній президент не має подібних проблем і демонструє надзвичайну працездатність.

    Він наголосив, що Трамп часто працює у режимі, який важко витримати навіть молодшим членам адміністрації. Рубіо стверджує, що спілкується з президентом у будь-який час доби, зокрема пізно вночі та рано-вранці, і вважає це доказом його постійної залученості до управління державою.

    «Я розмовляю з ним у будь-який час дня та ночі. Він працює у нелюдському режимі», — заявив держсекретар.

    Суперечка навколо стану здоров’я Трампа стала частиною ширшої політичної боротьби у Вашингтоні. Демократи дедалі частіше звертають увагу на вік президента, його поведінку на публічних заходах та відео, які поширюються в соцмережах. Республіканці у відповідь називають такі закиди політичною маніпуляцією та спробою відвернути увагу від реальних проблем.

    Під час тих самих слухань у Конгресі Рубіо також відповідав на запитання щодо зовнішньої політики адміністрації Трампа. Зокрема, законодавці порушували теми України, війни Росії проти України, американської допомоги Києву, санкцій проти Москви, а також позиції США щодо НАТО та інших міжнародних криз.

    Раніше Рубіо вже опинився під критикою через те, що у своїй вступній промові не згадав Україну серед ключових міжнародних пріоритетів Вашингтона. Це викликало різку реакцію окремих конгресменів, які вважають підтримку Києва одним із головних тестів для американської зовнішньої політики.

    Попри це держсекретар заявляв, що США продовжують працювати над питаннями допомоги Україні. Зокрема, він анонсував, що найближчим часом можуть з’явитися новини щодо 400 мільйонів доларів військової допомоги Києву, які раніше були схвалені Конгресом, але затримувалися на рівні Пентагону.

    Сам інцидент із питанням про сон Трампа швидко став вірусним у медіа та соцмережах. Одні користувачі висміювали Рубіо за емоційну реакцію, інші підтримували його, заявляючи, що тема здоров’я президента використовується демократами як політичний інструмент.

    Водночас ситуація демонструє, наскільки персоналізованою стала політична боротьба у США. Питання зовнішньої політики, війни, бюджету та безпеки дедалі частіше переплітаються з дискусіями про фізичну витривалість, вік і публічну поведінку лідерів.

    Для Трампа, який роками використовував тему віку та здоров’я своїх політичних опонентів, подібні атаки тепер стали дзеркальною відповіддю з боку демократів. Для Рубіо ж слухання перетворилися не лише на захист зовнішньополітичного курсу адміністрації, а й на публічний захист особистої працездатності президента.

    Поки Білий дім наполягає, що Трамп залишається активним і повністю залученим до роботи, опоненти продовжують вимагати більшої прозорості щодо стану здоров’я президента. А заява Рубіо про нічні дзвінки лише додала новий штрих до образу Трампа як політика, який, за словами його союзників, майже не спить і тримає команду в постійній готовності.

  • Трамп сумнівається у Венсі: NYT розкрила боротьбу за роль наступника президента США

    Трамп сумнівається у Венсі: NYT розкрила боротьбу за роль наступника президента США

    Президент США Дональд Трамп досі не визначився, кого бачить своїм політичним спадкоємцем після завершення другого терміну. Попри те, що віцепрезидент Джей Ді Венс тривалий час вважався головним фаворитом у Республіканській партії, останні публікації американських медіа свідчать: у Білому домі дедалі активніше обговорюють і кандидатуру державного секретаря Марко Рубіо.

    Про це повідомляє The New York Times із посиланням на джерела в оточенні американського президента.

    За даними видання, Трамп під час розмов із радниками неодноразово ставив питання про політичне майбутнє свого віцепрезидента.

    «Чи є у Венса все необхідне, щоб пройти весь шлях?» — запитує Трамп своїх співрозмовників.

    Втім, як зазначають джерела NYT, президент США сам часто відповідає на це запитання доволі неоднозначно, визнаючи, що поки не впевнений у готовності Венса стати наступним лідером республіканців.

    Попри сумніви, Джей Ді Венс залишається однією з найвпливовіших фігур в адміністрації. Він регулярно бере участь у ключових політичних рішеннях, представляє Білий дім на міжнародних заходах та отримує можливість нарощувати власний політичний капітал напередодні президентської кампанії 2028 року.

    Однак, за інформацією NYT, стосунки між Трампом і Венсом не завжди безхмарні. Президент США часто порівнює кар’єрний шлях свого заступника зі своїм власним і наголошує, що без його підтримки Венс не зміг би досягти нинішнього політичного статусу.

    Особливе невдоволення Трампа, за словами співрозмовників видання, викликає стиль роботи віцепрезидента. Американський лідер неодноразово звертав увагу на те, що Венс бере більше відпусток, ніж він сам. Для Трампа, який традиційно демонструє образ політика, що постійно перебуває в роботі, це є одним із критеріїв оцінки потенційного наступника.

    Ще один показовий епізод стався восени 2025 року під час закритої зустрічі президента із сенаторами-республіканцями. Тоді Трамп несподівано навів у приклад чиновників китайського лідера Сі Цзіньпіна.

    «Чому б тобі так не поводитися? Джей Ді не так поводиться! Джей Ді весь у розмовах! Я хочу так само хоча б кілька днів. Гаразд, Джей Ді?» — цитує президента The New York Times.

    Ці слова стали ще одним свідченням того, що Трамп продовжує оцінювати свого потенційного наступника й поки не готовий публічно назвати його фаворитом.

    Тим часом дедалі більше уваги привертає державний секретар Марко Рубіо. Після формування нової адміністрації він став одним із найближчих соратників президента та отримав значний вплив на зовнішньополітичний курс Вашингтона.

    За даними NYT, Рубіо проводить із Трампом значно більше часу, ніж більшість інших членів адміністрації. Він регулярно супроводжує президента під час міжнародних поїздок і часто перебуває поруч із ним на борту президентського літака Air Force One.

    Саме тому в політичних колах США дедалі частіше говорять про можливу конкуренцію між Венсом і Рубіо за право стати кандидатом від Республіканської партії на виборах 2028 року.

    Під час однієї з останніх розмов із журналістами Трампа прямо запитали, хто може продовжити його політичний курс після завершення президентства.

    Відповідь президента була максимально загадковою.

    «Це буде хтось дуже важливий», — сказав він.

    Американські аналітики вважають, що така невизначеність є частиною традиційної політичної тактики Трампа. Він часто підтримує конкуренцію між союзниками, не дозволяючи жодному з них достроково закріпити за собою статус спадкоємця.

    Видання Axios раніше також повідомляло, що головними претендентами на роль кандидата від республіканців у 2028 році Трамп вважає саме Джей Ді Венса та Марко Рубіо. Водночас президент жартома заявляв, що і сам із задоволенням балотувався б знову, хоча Конституція США не дозволяє обіймати посаду президента більше двох термінів.

    Політологи зазначають, що боротьба між Венсом і Рубіо може стати однією з головних внутрішньопартійних інтриг найближчих років. Венс має сильну підтримку серед прихильників руху MAGA та консервативного електорату, тоді як Рубіо володіє значним досвідом у сфері зовнішньої політики й користується авторитетом серед частини традиційного республіканського істеблішменту.

    Водночас остаточне рішення багато в чому залежатиме від самого Трампа, який залишається найвпливовішою фігурою в Республіканській партії. Саме його підтримка може визначити, хто стане головним претендентом на Білий дім після завершення нинішньої президентської каденції.

    Поки ж американський президент не поспішає робити остаточний вибір, залишаючи відкритою інтригу щодо майбутнього лідера республіканців і потенційного президента США після 2028 року.

  • «Кожен одинадцятий під загрозою»: CNN підрахував, скільком країнам уже погрожував Трамп

    «Кожен одинадцятий під загрозою»: CNN підрахував, скільком країнам уже погрожував Трамп

    Президент США Дональд Трамп за час свого нинішнього президентського терміну погрожував застосуванням сили або військовими діями щонайменше 15 країнам світу. За підрахунками CNN, це означає, що під загрозою опинився фактично кожен одинадцятий мешканець планети.

    Про це йдеться в аналітичному матеріалі CNN, який присвячений різкому загостренню риторики Білого дому та дедалі агресивнішій зовнішній політиці Вашингтона.

    Останньою країною, яка потрапила до цього списку, став Оман. За даними журналістів, Трамп допустив можливість силового сценарію через контроль над стратегічними маршрутами та безпекою в регіоні Близького Сходу.

    Аналітики CNN зазначають, що географія заяв американського президента вже охоплює одразу кілька континентів — Північну й Південну Америку, Азію, Африку та навіть Європу. Формально до списку потрапила й Данія через неодноразові заяви Трампа щодо Гренландії.

    За інформацією телеканалу, протягом нинішнього терміну США вже проводили військові операції або удари на території семи країн. Серед них — Іран, Ірак, Сирія, Ємен, Сомалі, Нігерія та Венесуела.

    Водночас ще низці держав Трамп публічно або непрямо погрожував можливим застосуванням сили. До цього переліку CNN відносить:

    — Канаду;
    — Колумбію;
    — Кубу;
    — Мексику;
    — Панаму;
    — Данію;
    — Оман.

    Журналісти наголошують, що ці випадки не можна ставити в один ряд. Частина заяв стосувалася боротьби з терористичними угрупованнями чи безпеки судноплавства, однак в інших випадках ішлося про прямий тиск на уряди або навіть натяки на можливе втручання.

    Окрему увагу CNN звертає на так звану «теорію божевільного», яку раніше пов’язували з політикою президента США Річарда Ніксона. Її суть полягає у створенні образу максимально непередбачуваного лідера, здатного на радикальні дії, щоб змусити опонентів поступатися ще до реального конфлікту.

    На думку експертів, Трамп свідомо використовує саме таку модель поведінки у міжнародній політиці.

    У матеріалі також зазначається, що президент США дедалі частіше говорить про стратегічний контроль над ключовими територіями та транспортними маршрутами. Зокрема, серед потенційних «геополітичних цілей» Трампа CNN називає:

    — Канаду;
    — Кубу;
    — Гренландію;
    — Панамський канал;
    — Венесуелу.

    Журналісти припускають, що Трамп прагне максимально посилити вплив США на критично важливі точки світової логістики та безпеки — зокрема Ормузьку протоку, Панамський канал і Арктичний регіон.

    Останні заяви президента США дедалі частіше викликають резонанс не лише серед опонентів, а й усередині самих Сполучених Штатів. Нещодавно Трамп публічно заявив, що його не турбують звинувачення у «диктаторських» методах правління.

    «Краще бути геніальним диктатором, ніж тупим», — сказав американський президент під час одного з публічних виступів.

    Ще однією гучною заявою стало твердження Трампа про те, що він нібито міг би стати прем’єр-міністром Ізраїлю через високий рівень популярності в цій країні.

    Крім того, президент США оголосив про плани створити навколо Білого дому «імперію дронів». За словами Трампа, резиденцію президента захищатиме безпрецедентна кількість безпілотників.

    У CNN наголошують, що така риторика дедалі сильніше впливає на міжнародну політику та світову безпеку. Частина союзників США вже висловлює занепокоєння через непередбачуваність Вашингтона, тоді як противники Америки використовують ці заяви у власній пропаганді.

    Попри це, команда Трампа продовжує наполягати, що жорстка риторика є елементом стримування і способом захисту американських інтересів у світі.

  • Трамп змінює правила отримання грін-карт: мігрантів можуть змусити залишати США на роки

    Трамп змінює правила отримання грін-карт: мігрантів можуть змусити залишати США на роки

    Адміністрація Дональда Трампа запроваджує нові жорсткі правила для претендентів на отримання грін-карт, які можуть суттєво змінити систему легалізації у США. Відтепер частину заявників зобов’яжуть залишати американську територію на період розгляду документів та проходити процедуру оформлення імміграційної візи у країні свого походження.

    Про це повідомляє CNN із посиланням на Службу громадянства та імміграції США.

    Нововведення вже викликали резонанс серед правозахисників, адвокатів та міграційних експертів, оскільки можуть торкнутися сотень тисяч людей, які роками живуть і працюють у США, очікуючи на отримання статусу постійного резидента.

    Згідно з новими правилами, заявники на грін-карту повинні будуть повернутися до країни громадянства для завершення процедури оформлення документів. У USCIS уточнюють, що в окремих випадках можливі винятки, однак загальний підхід передбачає саме виїзд зі США.

    Речник служби Зак Калер пояснив, що така система має зменшити кількість випадків, коли люди після відмови у грін-карті залишаються в країні нелегально.

    «Це дозволить зменшити кількість осіб, які після негативного рішення залишаються на території Сполучених Штатів без законного статусу», — заявив представник USCIS.

    У CNN наголошують, що сама процедура отримання грін-карти й без того є надзвичайно складною та тривалою. Для окремих категорій мігрантів очікування рішення може тривати роками. Тепер багато заявників ризикують опинитися перед вибором: або залишити США на невизначений термін, або фактично заморозити процес легалізації.

    Особливо болісно нові правила можуть вдарити по родинах, де частина членів має американське громадянство або дозвіл на проживання. Для багатьох мігрантів це означатиме тимчасове розділення сімей, втрату роботи, навчання чи бізнесу.

    За даними Міністерства внутрішньої безпеки США, лише у 2024 фінансовому році статус постійного резидента США отримали близько 1,4 мільйона людей. Значна частина з них проходила процедуру зміни статусу, перебуваючи безпосередньо на території США.

    Американські медіа вже припускають, що нові правила можуть стати предметом масштабних судових позовів. Критики адміністрації Трампа вважають, що Білий дім фактично намагається обмежити не лише нелегальну міграцію, а й легальні шляхи імміграції до США.

    Останніми місяцями адміністрація Трампа справді суттєво посилила міграційну політику. Білий дім уже скоротив програми надання притулку, посилив перевірки для студентських і робочих віз, обмежив тимчасовий захисний статус для громадян окремих країн та призупинив прийом більшості біженців.

    Після повернення Трампа до влади тема міграції знову стала однією з центральних у внутрішній політиці США. Президент неодноразово заявляв, що має намір «повністю відновити контроль» над американською імміграційною системою та зупинити нелегальну міграцію.

    Додатковим фактором для посилення правил став і торішній резонансний інцидент у Вашингтоні, під час якого були застрелені двоє військовослужбовців Нацгвардії США. Після цього адміністрація оголосила про перевірку посвідок на постійне проживання, виданих громадянам 19 країн, які американська влада вважає потенційно ризиковими.

    На цьому тлі міграційні адвокати попереджають, що нові правила можуть створити величезне навантаження на консульства США за кордоном. Крім того, повернення заявників до рідних країн може бути небезпечним для людей, які втекли від переслідувань або нестабільної ситуації.

    Частина експертів також вважає, що нововведення можуть негативно вплинути на американський ринок праці. Багато претендентів на грін-карти працюють у сферах медицини, IT, науки та інженерії, де США традиційно залежать від іноземних спеціалістів.

    Водночас прихильники Трампа підтримують нову політику, аргументуючи це необхідністю жорсткішого контролю за міграційними процесами та боротьбою зі зловживаннями у системі легалізації.

    Поки що адміністрація не оприлюднила всіх деталей впровадження нових правил. Однак уже зараз зрозуміло, що зміни можуть стати одними з найжорсткіших у міграційній політиці США за останні роки.

  • Трамп скасував поїздки через Іран: у Білому домі терміново обговорюють нові удари, — CNN

    Трамп скасував поїздки через Іран: у Білому домі терміново обговорюють нові удари, — CNN

    Президент США Дональд Трамп провів у Білому домі закрите засідання з високопосадовцями з питань національної безпеки, під час якого обговорювалися подальші дії Вашингтона у конфлікті з Іраном. За даними CNN, зустріч відбулася на тлі складних переговорів щодо можливого припинення війни та зростання напруги на Близькому Сході.

    За інформацією телеканалу, засідання завершилося без остаточного рішення, однак Трампу представили кілька варіантів можливого відновлення військових дій проти Ірану. Сам американський лідер заявив, що ще на початку тижня був «за крок» від наказу про завдання ударів, але відмовився від цього після звернень країн Перської затоки.

    Джерела CNN зазначають, що Трамп дедалі більше розчаровується повільним темпом переговорів із Тегераном. Раніше він уже дав Ірану фактично ультимативний термін — приблизно до початку наступного тижня — для надання «прийнятної пропозиції» щодо припинення війни.

    На тлі загострення ситуації Трамп навіть змінив особисті плани. Президент США скасував поїздку на свій гольф-курорт у Нью-Джерсі та відмовився від участі у весіллі свого сина на Багамах.

    «Я вважаю, що для мене важливо залишитися у Вашингтоні, в Білому домі, у цей важливий період», — написав Трамп у Truth Social.

    Раніше він також зазначав, що весілля Дональда Трампа-молодшого відбувається «у дуже невдалий час», згадавши ситуацію навколо Ірану та інші міжнародні проблеми.

    У зустрічі в Білому домі взяли участь ключові представники американського керівництва у сфері безпеки. Серед них — віцепрезидент Джей Ді Венс, глава Пентагону Піт Геґсет та голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн. Останній навіть побіжно згадав про засідання в Овальному кабінеті під час виступу перед випускниками Військово-морської академії США в Анаполісі.

    Попри напруження, у Вашингтоні все ще сподіваються на дипломатичне врегулювання. Частина американських чиновників налаштована обережно оптимістично щодо продовження переговорів. Водночас головні суперечності між США та Іраном поки залишаються невирішеними.

    Однією з основних проблем є позиція іранського керівництва. Раніше повідомлялося, що верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї відкинув ключову вимогу США у мирних переговорах. Деталі цієї вимоги офіційно не розкриваються, однак західні медіа припускають, що йдеться про обмеження військових програм Ірану та гарантії безпеки для союзників США у регіоні.

    Ситуація навколо Ірану зараз залишається одним із головних міжнародних викликів для адміністрації Трампа. Країни Перської затоки, які мають тісні економічні та безпекові зв’язки зі США, намагаються не допустити масштабної ескалації, побоюючись ударів по нафтовій інфраструктурі та дестабілізації всього регіону.

    Нафта вже відреагувала на заяви Трампа та ризики нової війни різкими коливаннями цін. Інвестори уважно стежать за сигналами з Вашингтона, оскільки будь-яка масштабна операція проти Ірану може вплинути на постачання енергоносіїв через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світового нафтового експорту.

    Водночас аналітики зазначають, що Трамп намагається балансувати між демонстрацією сили та уникненням великої війни напередодні складного політичного періоду у США. Саме тому Білий дім паралельно підтримує дипломатичний канал, але водночас демонструє готовність до жорсткого сценарію.

  • «Ми їх перевершили»: Трамп прокоментував зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна і зробив несподівану заяву

    «Ми їх перевершили»: Трамп прокоментував зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна і зробив несподівану заяву

    Президент США Дональд Трамп відреагував на зустріч лідера Китаю Сі Цзіньпіна та російського диктатора Володимира Путіна, яка відбулася у Пекіні 19–20 травня. Американський президент заявив, що позитивно оцінює контакти між Москвою та Пекіном, однак не втримався від порівняння церемонії зі своїми міжнародними візитами.

    Під час спілкування з журналістами Трамп зазначив, що уважно стежив за зустріччю китайського та російського лідерів і навіть оцінив рівень організації заходу.

    «Я вважаю, що це добре. Я ладнаю з обома. Не знаю, чи церемонія була такою ж блискучою, як моя. Я дивився її. Гадаю, ми їх перевершили. Хороша команда», — сказав президент США.

    Заява Трампа пролунала на тлі підвищеної уваги міжнародної спільноти до візиту Путіна до Китаю, який аналітики вже назвали одним із ключових дипломатичних заходів Кремля цього року. Російський президент прибув до Пекіна одразу після серії контактів між США та Китаєм, що породило нову хвилю дискусій про формування глобальних геополітичних союзів.

    Візит Путіна до КНР тривав два дні. У центрі переговорів між Москвою та Пекіном були питання економічної співпраці, енергетики, міжнародної безпеки та війни в Україні. За інформацією західних аналітиків, Кремль особливо зацікавлений у поглибленні торговельних та фінансових зв’язків із Китаєм на тлі санкційного тиску Заходу.

    Під час зустрічі Сі Цзіньпін укотре заявив про необхідність «політичного врегулювання» війни в Україні та наголосив на важливості дипломатичних переговорів. Водночас Китай традиційно уникає прямої критики Росії, зберігаючи формально нейтральну позицію.

    Після переговорів Путін публічно подякував китайському лідерові за «добрі та дружні контакти» між двома державами. За словами російського диктатора, співпраця Москви та Пекіна нібито «не спрямована проти когось», а має на меті «загальне процвітання» та «вирішення глобальних проблем».

    На Заході дедалі частіше говорять про стратегічне зближення Китаю та Росії. Експерти звертають увагу, що Пекін фактично став головним економічним партнером Москви після початку повномасштабної війни проти України. Саме через Китай Росія значною мірою компенсує втрати від західних санкцій, нарощуючи експорт енергоресурсів і закуповуючи технологічну продукцію.

    Водночас у США уважно стежать за контактами між Кремлем і Пекіном. Адміністрація Трампа неодноразово заявляла, що Китай відіграє ключову роль у глобальному балансі сил і може впливати на позицію Росії щодо війни.

    Останніми днями американські та європейські медіа також активно обговорюють можливу зміну риторики Пекіна щодо війни в Україні. Зокрема, Financial Times повідомляла про нові дипломатичні сигнали з боку КНР, після чого китайська влада була змушена окремо коментувати публікації про переговори Сі Цзіньпіна та Путіна.

    На цьому тлі увагу привернула і реакція самого Трампа. Американський президент не став критикувати сам факт зустрічі між Китаєм та Росією, а навпаки — наголосив, що підтримує контакти між світовими лідерами.

    Водночас традиційний для Трампа стиль спілкування з пресою знову проявився у його коментарях про «більш блискучі» американські церемонії. Політичні оглядачі вже звернули увагу, що глава Білого дому вкотре намагається подавати міжнародну політику через призму особистого іміджу та публічної демонстрації сили.

    Аналітики також нагадують, що саме відносини між США, Китаєм та Росією можуть стати визначальними для подальшого розвитку війни в Україні та глобальної системи безпеки. Пекін намагається балансувати між партнерством із Москвою та бажанням уникнути прямої конфронтації із Заходом, тоді як Вашингтон прагне не допустити формування повноцінного антизахідного союзу між РФ та КНР.

    Тим часом сам Трамп останніми тижнями дедалі активніше коментує міжнародні переговори та війну в Україні. Президент США неодноразово заявляв про намір домагатися завершення війни дипломатичним шляхом, хоча конкретних механізмів такого врегулювання публічно поки не озвучував.

  • Трампу фактично закрили шлях до податкових перевірок: у США спалахнув скандал через угоду Мін’юсту та IRS

    Трампу фактично закрили шлях до податкових перевірок: у США спалахнув скандал через угоду Мін’юсту та IRS

    У США спалахнув новий політичний і юридичний скандал після того, як Міністерство юстиції фактично заборонило Податковій службі США (IRS) проводити будь-які перевірки податкових декларацій президента Дональда Трампа, членів його родини та пов’язаних із ними компаній за попередні роки. Рішення вже викликало хвилю критики серед демократів, експертів із конституційного права та колишніх керівників податкової служби, які називають угоду безпрецедентною в історії США.

    Про існування документа повідомили Reuters, The Guardian, Business Insider та Al Jazeera. Йдеться про односторінковий додаток до масштабної мирової угоди між Дональдом Трампом і федеральним урядом США, підписаний виконувачем обов’язків генерального прокурора США Тоддом Бланшем. Документ прямо передбачає, що IRS назавжди позбавляється права «переслідувати або ініціювати» будь-які податкові претензії щодо Трампа, його родини чи компаній за податковими періодами до 18 травня 2026 року.

    Формулювання документа стало однією з головних причин резонансу. У ньому зазначено, що заборона стосується не лише вже відкритих перевірок, а й усіх питань, «які були або могли бути порушені» щодо цих податкових періодів. Фактично це означає, що податкова служба втратила можливість переглядати будь-які фінансові операції Трампа за минулі роки, навіть якщо нові факти або порушення будуть виявлені пізніше.

    Скандальна угода стала продовженням позову Дональда Трампа проти IRS на 10 мільярдів доларів. Позов був поданий у січні 2026 року після витоку податкових декларацій Трампа до медіа у 2018–2020 роках. У центрі справи опинився колишній співробітник IRS Чарльз Літтлджон, який раніше визнав провину у незаконному розголошенні податкових документів президента США та інших заможних американців.

    У рамках мирової угоди Трамп погодився відкликати позов проти IRS та Міністерства фінансів США. Натомість уряд створив спеціальний «Anti-Weaponization Fund» — фонд обсягом приблизно 1,8 мільярда доларів для компенсації людям, які заявляють про політичний тиск або «використання державної системи як зброї». Саме цей фонд став ще одним джерелом політичних суперечок у Вашингтоні.

    За даними Reuters, керувати фондом будуть п’ятеро комісарів, більшість із яких призначатимуться людьми, пов’язаними з адміністрацією Трампа. Критики вже назвали фонд «секретною касою» для союзників президента. Особливе обурення викликало те, що під час слухань у Конгресі Тодд Бланш не зміг виключити можливість виплат учасникам штурму Капітолію 6 січня 2021 року або політичним донорам Трампа.

    Сенатор-демократ Адам Шифф заявив, що адміністрація Трампа займається «самозбагаченням і корупцією», а конгресмен Річард Ніл назвав ситуацію «найвідвертішим прикладом політичного самозахисту за державний кошт».

    Особливу увагу привернула роль самого Тодда Бланша. До призначення виконувачем обов’язків генерального прокурора він був особистим адвокатом Дональда Трампа у кількох кримінальних справах. У квітні 2026 року Трамп звільнив генпрокурорку Пем Бонді та призначив Бланша очільником Мін’юсту в статусі виконувача обов’язків.

    Після призначення Бланш неодноразово публічно заявляв, що президент США має право впливати на федеральні розслідування. Саме це зараз активно використовують критики угоди як аргумент про потенційний конфлікт інтересів.

    Експерти з податкового права наголошують, що рішення Мін’юсту створює небезпечний прецедент. За словами професора податкового права Північнокаролінського університету Натана Голдмана, вперше в історії США президент фактично отримав особливий статус, який виводить його з-під стандартної системи податкового контролю.

    До цього всі президенти США автоматично проходили обов’язковий аудит IRS — практика діяла ще з 1970-х років після Вотергейтського скандалу. Дональд Трамп ще під час своєї першої президентської кампанії у 2016 році порушив іншу традицію — він став першим кандидатом за кілька десятиліть, який відмовився публікувати свої податкові декларації.

    Окрему дискусію викликає й конституційний аспект справи. Колишній головний етичний юрист Білого дому Річард Пейнтер заявив Al Jazeera, що надання президенту фактичного імунітету від податкових претензій може суперечити Конституції США, яка забороняє главі держави отримувати фінансові привілеї від федерального уряду, окрім офіційної зарплати.

    У Білому домі та Мін’юсті наразі уникають детальних коментарів щодо механізму реалізації угоди. Сам документ був опублікований без офіційної пресконференції чи окремої заяви Міністерства юстиції, що лише посилило критику з боку опозиції та юридичної спільноти.

    Політичні оглядачі вже називають ситуацію одним із найгучніших конфліктів навколо американської податкової системи за останні десятиліття. На думку критиків, рішення може створити прецедент, коли майбутні президенти намагатимуться використовувати адміністративний ресурс для захисту власних фінансових інтересів.

  • На бенкеті у Сі Цзіньпіна Трампа «спіймали» за дивною витівкою: відео миттєво розлетілося мережею

    На бенкеті у Сі Цзіньпіна Трампа «спіймали» за дивною витівкою: відео миттєво розлетілося мережею

    Президент США Дональд Трамп опинився у центрі курйозної ситуації під час державного банкету у Пекіні, який китайський лідер Сі Цзіньпін влаштував для американської делегації. Відео моменту швидко стало вірусним у соцмережах та викликало бурхливе обговорення серед користувачів.

    Курйоз стався 14 травня під час офіційної вечері у Великому залі народних зборів у Пекіні. За столом Трамп сидів поруч із Сі Цзіньпіном, однак у певний момент китайський лідер підвівся та відійшов, імовірно, для виступу перед гостями.

    Саме тоді камери зафіксували незвичну поведінку президента США. На відео видно, як Трамп нахилився до місця Сі Цзіньпіна та зазирнув до його теки або записника, який лежав на столі. Кілька секунд американський президент уважно дивився всередину, після чого швидко закрив теку та зробив вигляд, ніби нічого не сталося.

    Ролик майже одразу почали активно поширювати у соцмережах. Користувачі жартували про «дипломатичну цікавість» Трампа, а також припускали, що саме могло бути всередині папки китайського лідера.

    Водночас офіційних коментарів щодо цього епізоду ні Білий дім, ні китайська сторона не робили.

    Сам банкет став частиною офіційного візиту Дональда Трампа до Китаю та його переговорів із Сі Цзіньпіном. Зустріч відбулася на тлі складних відносин між Вашингтоном і Пекіном, торговельних суперечок та обговорення війни Росії проти України.

    Американські та китайські делегації під час вечері пригощали традиційними китайськими стравами. За інформацією CNN, меню складалося з лобстера у томатному супі, хрустких яловичих реберець, качки по-пекінськи, тушкованих овочів, лосося у гірчичному соусі та смаженої свинини у булочці.

    На десерт гостям подали тістечка у формі мушлі, тірамісу, морозиво та фрукти.

    Журналісти звернули увагу, що деякі страви були підібрані з урахуванням гастрономічних вподобань Трампа. Зокрема, качка по-пекінськи вважається однією з головних кулінарних візитівок китайської столиці, а булочки зі свининою є популярною стравою у східних регіонах Китаю.

    Це вже не перший незручний момент під час візиту Трампа до Пекіна. Напередодні користувачі соцмереж активно обговорювали його рукостискання із Сі Цзіньпіном під час офіційної церемонії зустрічі біля Великого залу народних зборів. Частина експертів із невербальної комунікації звернула увагу на традиційно жорстку манеру рукостискання американського президента.

    Попри курйози, переговори між США та Китаєм мають важливе геополітичне значення. Сторони обговорювали економічну співпрацю, торговельні відносини, ситуацію у Тайванській протоці та війну в Україні.

    Раніше у МЗС Китаю підтвердили, що тема російсько-української війни також була частиною переговорів між Сі Цзіньпіном і Дональдом Трампом.