Gorchitsa.info

Позначка: бізнес

  • Сім’я суддів з Одеси організувала бізнес з вирішення справ на користь клієнта

    Сім’я суддів з Одеси організувала бізнес з вирішення справ на користь клієнта

    Олена Комлева, суддя Одеського апеляційного суду, разом із чоловіком, суддею Суворовського районного суду В’ячеславом Шуруповим, потрапила під приціл розслідування через корупційні схеми, пов’язані з консалтинговими послугами та нерухомістю. Вони організували бізнес, що спеціалізується на вирішенні справ на користь заявників через консалтингову фірму, оформлену на родичів.

    Під час війни Комлева придбала елітний будинок і позашляховик, що викликало занепокоєння щодо джерел її доходів. Вона заснувала і очолювала фірму «Юреекс», яка пізніше стала МПП «Аудиторсько-консалтингова фірма Юреекс-аудіт». Після початку її роботи в суді, Комлева вийшла зі складу засновників, і її місце зайняла Юлія Георгіївна Шурупова, яка відповідала за консалтингові послуги для заявників.

    Комлева також мала родинний бізнес, який включав компанії, зареєстровані на її батька Сергія Олександровича Комлева. Це ПП «Аква-3», яке отримало декларацію на будівництво автомийки. В 2022 році компанія була переоформлена на доньку Комлевої, Наталію В’ячеславівну Шурупову, яка раніше реєструвалась як ФОП у сфері перукарських послуг.

    Згідно з інформацією, за адресою аудиторської фірми також зареєстрований благодійний фонд «Будущєє в настоящєм», заснований Миколою Ільїним, Юлією Шуруповою та Наталією Іляєвою. Є підозри, що через цей фонд можуть проходити хабарі.

  • Корецький під загрозою відставки: причини і наслідки конфлікту інтересів і корупційних зв’язків

    Корецький під загрозою відставки: причини і наслідки конфлікту інтересів і корупційних зв’язків

    Перший тиждень вересня 2024 року відзначився серйозними кадровими змінами в українському уряді. Один з найбільш обговорюваних кандидатів на відставку — директор ПАТ «Укрнафта» та АТ «Укртатнафта» Сергій Корецький. За інформацією джерел, його перебування на посаді опинилося під загрозою через серйозні звинувачення у конфлікті інтересів, зникнення нафти та ймовірні корупційні зв’язки.

    Після націоналізації цих двох компаній Корецький, здається, усіма силами намагався грати в «порядного менеджера», а також багато часу приділив особистому піару, нібито замовивши грандіозні статті та інтерв’ю в українських ЗМІ. Однак, схоже, що насправді чиновник, прикриваючись державною службою, втемну «грає» у масштабні корупційні схеми.

    Сергій Корецький нібито є ставлеником Ростислава Шурми – вже колишнього заступника голови Офісу президента, який лишився своєї посади буквально на цьому тижні. При цьому ще у 2021 році кілька чиновників з енергетичної галузі, керівників підприємств і нардепів підтвердили журналістам, що саме Шурма частково замінив собою економічний блок уряду.

    Політичний експерт і блогер Михайло Шнайдер описував хронологію, як Сергій Корецький  у власних інтересах займався махінаціями, створюючи конфлікт інтересів між «Укрнафтою» та «Укртатнафтою», а також маніпулюючи прибутками компаній.

    Зокрема, Шнайдер нагадує про юридичні баталії між двома державними підприємствами на чолі з Корецьким за нібито загублені нафту та нафтопродукти.

    Отже, у вересні 2023 року «Укрнафта» подала позов проти «Укртатнафти», вимагаючи повернути 183 тисячі тонн нафти, яку передала їй на переробку в 2022 році. Після націоналізації ці запаси нафти загадково «зникли», і «Укрнафта» через господарський суд Полтавської області намагалася або повернути сировину, або отримати компенсацію в розмірі 6,4 мільярда гривень.

    Однак протягом шести місяців судового процесу «Укрнафта» не змогла чітко визначити свої претензії. У той же час «Укрнафта» заявляла, що лише «Укртатнафта», маючи доступ до своїх резервуарів, може встановити, чи є нафта в наявності. Зі свого боку «Укртатнафта» заявила, що технічно неможливо з’ясувати це питання, фактично блокуючи розслідування.

    Але найцікавіше, що обидва державні підприємства очолює одна й та сама особа — Сергій Корецький, який тим самим позивається сам до себе і створює конфлікт інтересів.

    У травні 2024 року суд відхилив позов «Укрнафти», справа перейшла до апеляції, а доля нафти все ще залишається невідомою. Деякі експерти припускають, що насправді нафта була перероблена і продана «Укрнафтою» ще у 2023 році без належних для цього документів. Тому позов може бути спробою відвернути увагу Державної аудиторської служби України (ДАСУ), яка цікавиться «зниклою» нафтою.

    Ще один приклад – позов «Укрнафти» проти «Укртатнафти» від 4 березня 2024 року. Тут Сергій Корецький, який керує обома компаніями, вимагає з себе через суд 245,4 млн грн збитків, з яких 244,2 млн грн — за зниклий гудрон, а 1,2 млн грн — за пальне ТС-1. Ці нафтопродукти «Укртатнафта» виробила з нафти «Укрнафти» ще в 2022 році, і частина з них повинна була залишитися на зберіганні. Проте після націоналізації ці запаси «зникли», хоча ревізія не виявила жодної нестачі, а «Укрнафта» продовжувала сплачувати за їхнє зберігання до вересня 2023 року.

    Суд постановив, що Корецький (від «Укртатнафти») має виплатити Корецькому («Укрнафті») 245,4 млн грн за зниклі нафтопродукти та 1,1 млн грн судових витрат. Проте чиновник подав апеляцію, і доля зниклих нафтопродуктів так і залишається невідомою. Не виключено, що ці нафтопродукти могли бути продані Корецьким без документів.

    Але це не єдині скандальні епізоди під час роботи Сергія Корецького. Так, вже під час повномасштабної війни з РФ «Укрнафта» уклала контракт на закупівлю метил-трет-бутилового ефіру (МТБЕ) з швейцарською компанією AGTG SA, яку пов’язують з Євгеном Свірським – бізнесменом, що раніше керував мережею АЗС Glusco для оточення Віктора Медведчука, екснардепа від забороненої «ОПЗЖ» і, за сумісництвом, кума президента РФ. Про це повідомила політична оглядачка Альона Яхно. За її словами, контракт був укладений із великою переплатою на понад 1 мільярд гривень, і ця закупівля не була відображена на Prozorro.

    Ба більше, за даними Яхно, Свірський є бізнес-партнером Ірини Корецької, дружини голови «Укрнафти» та «Укртатнафти» Сергія Корецького.

    qutidzixiquuant
    Також Корецький за час роботи на державній службі нібито встиг організувати сімейний підряд в «Укрнафті». Рідна сестра дружини чиновника, Олена Моружко, нібито є власницею та керівницею ТОВ «Український паливний Стандарт» (УПС).

    Націоналізація «Укрнафти» та «Укртатнафти» відбулася у листопаді 2022 року, а вже через місяць Олена Моружко зареєструвала ТОВ «УПС». Її бізнес-партнеркою стала Катерина Варламова, яка раніше працювала адміністраторкою в компанії WOG і має близькі зв’язки із Сергієм Корецьким.

    «УПС» купує нафтопродукти безпосередньо в «Укрнафти» за вигідними оптовими цінами, а також паливні талони через дочірню компанію «Укрнафта-Снаб». Відповідно до відкритих даних Prozorro, у 2023 році компанія «УПС» взяла участь у тендерах на суму 343 млн грн і виграла торги на 146 млн грн. Серед основних клієнтів компанії – державні підприємства, такі як «Ліси України», «Об’єднана Гірничо-хімічна Компанія», міські ради, поліція та інші державні і комунальні структури.

    «УПС» отримує нафтопродукти від «Укрнафти», а також паливні талони від її дочірнього підприємства «Укрнафта-Постач». Маючи мінімальні активи, «УПС», схоже, виконує роль документальної прокладки, купуючи продукцію за заниженими цінами і продаючи її за комерційними. Попри те, що компанія не має складів, виробничих об’єктів чи транспорту, вона активно проводить операції і приносить прибуток родині Корецьких-Моружко.

    Усе це, схоже, свідчить про серйозні проблеми в «Укртатнафті» та «Укрнафті», що були, здається, штучно створені Сергієм Корецьким. Основними з них є конфлікт інтересів через те, що одна людина обіймає кілька керівних посад, недостатній контроль з боку наглядових рад обох компаній та державних органів, які виконують функції акціонерів, а також непрозорість у роботі підприємств.

  • Рінат Ахметов багатіє на війні

    Рінат Ахметов багатіє на війні

    Рінат Ахметов, один з найбагатших бізнесменів України, опинився в епіцентрі скандалу через його зв’язки з війною в Україні. Ситуація ускладнюється звинуваченнями, що Ахметов і його бізнес-імперія, включаючи ПУМБ, використовують війну як можливість для збагачення та маніпулювання потребами людей.

    Ахметов залучений у велику війну як бізнес. Ахметов дав свої автобуси ТЦК, ними возять звичайних простих людей з вулиць на смерть. Через війну, яка для Ахметова з партнерами бізнес, бойове налагодження особистих армій, люди більше ніж раніше не доїдають і взагалі вимирають. Але при цьому повинні ще й останнє що є віддати – свою кров. Або, якщо у них залишилися якісь гроші, купити речі з символікою ПУМБ Ріната Ахметова, щоб ці гроші, нібито, пішли на закупівлю крові для потреб війни.

    Цинізм позамежний. Ахметов – волонтер, збирає мерчем донати.

  • На Закарпатті запрацював логістичний хаб

    На Закарпатті запрацював логістичний хаб

    У Берегівському районі Закарпаття офіційно відкрився новий мультимодальний логістичний хаб під назвою “Термінал Чорнотисів”. Цей сучасний “сухий порт” стане важливою частиною інфраструктури для перевантаження та транспортування вантажів не лише в Україні, а й за її межі.

    На Закарпатті запрацювало підприємство “Термінал Чорнотисів”, яке функціонує як новий мультимодальний термінал – так званий “сухий порт”. Про це повідомив начальник Закарпатської ОВА Віктор Микита.

    Зазначається, що цей мультимодальний термінал є великим логістичним хабом на території Берегівського району.

    Основна функція підприємства – здійснення перевантаження різноманітних вантажів, зокрема, не лише сільськогосподарської продукції, олії, а в перспективі також нафтопродуктів – з метою подальшого транспортування отримувачам у всіх куточках світу,

    – йдеться у повідомленні.

    Термінал має вдале географічне розташування – поруч із кордоном з Угорщиною та Румунією.

    Підприємство активно нарощує виробничі процеси, має намір у 2025 році в кілька разів збільшити обсяги перевантаження товарів.За словами глави ОВА, виробнича площа підприємства – 14,1 га. Загальна сума здійснених на сьогодні інвестицій становить близько 282 млн грн.

  • Безкарність і корупція чиновників податкової служби України

    Безкарність і корупція чиновників податкової служби України

    Податкова служба України опинилася в центрі уваги через систематичні порушення закону, які, здається, не призводять до жодних серйозних наслідків для її керівництва. Експерти та громадські активісти вказують на політичний вплив та корупційні зв’язки як основні причини, що забезпечують недоторканність та безкарність чиновників податкової сфери.

    Кожна країна прагне до побудови справедливої та прозорої системи оподаткування, яка забезпечує рівні умови для бізнесу та сприяє економічному розвитку, і Україна не виключення. Проте в нашій державі податкові органи часто асоціюються з корупцією, тиском на підприємців та зловживанням владою. Навіть при існуючих рішеннях судів правоохоронці не поспішають розслідувати злочини посадовців Державної податкової служби.

    Ймовірно, однією з головних причин, через яку злочини податківців залишаються без належної уваги правоохоронців, є корупційні зв’язки всередині державного апарату і політичний вплив. Адже не таємниця, що посадовці у різних органах влади мають спільні інтереси або фінансові зв’язки, що ускладнює ефективне розслідування та покарання чиновників. Відсутність незалежного контролю призводить до того, що справи проти податківців просто “зливаються” на рівні правоохоронних органів і не доходять до суду.

    Не виключено, що так відбувається через покровительство податкової, яке, як стверджують експерти, здійснює голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він не лише визначає кадрову політику ДПС через ручних керівників органу, але, ймовірно, захищає їх від кримінальних переслідувань, зокрема, вироків.

    Інакше як пояснити той факт, що колишній помічник Гетманцева, а нині в.о. заступника голови ДПС Євгеній Сокур систематично порушує закон і досі за це не покараний, як і інше керівництво податкової?

    Систематичність порушень

    УНН раніше розповідав, що проти Сокура 4 листопада 2022 року було відкрите кримінальне провадження за ч. 3 ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень). В.о. заступника голови ДПС 26 жовтня 2022 року прийняв розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального. На думку слідства, такі його дії спричинили тяжкі наслідки компанії, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави.

    Офіс Генерального прокурора підтвердив, що слідчими Державного бюро розслідувань розслідується справа, у якій фігурує виконувач обов’язків заступника голови Державної податкової служби України Євгеній Сокур.

    Минуло два роки з моменту відкриття кримінального провадження, проте Сокура досі не притягнули до відповідальності і він продовжує працювати на керівній посаді.

    Більше того, зʼясувалося, що це не поодинокий випадок і дії в.о. заступника голови ДПС можуть мати систематичний характер. Адже відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду він ще й незаконно позбавив ліцензії “Червонослобідський спиртзавод”.

    ЗМІ не виключають, що таким чином ставленик Гетманцева змушує бізнес платити за те, щоб йому податкова дозволяла працювати.

    Недоторканість керівництва

    Експерти вказують на те, що податкова стала інструментом тиску в руках Гетманцева. Окрім позбавлень ліцензій за надуманими приводами ДПС тисне на підприємців ще й через блокування податкових накладних і віднесення їх до ризикових. Представникам бізнесу регулярно доводиться в судах скасовувати незаконні постанови ДПС. Проте ще жоден посадовець не був притягнутий до відповідальності за примусову зупинку роботи підприємств таким чином.

    Влада не реагує на хвилю обурення, яку викликають дії податківців. А правоохоронці, ймовірно, мають вказівку не чіпати керівництво ДПС. І тут мова не лише про те, що силовики роблять вигляд боротьби з корупцією, вимаганням і хабарництвом на місцях, а по факту такі справи не мають логічного завершення. Слідство навіть не намагається встановити учасників всього ланцюга руху готівки коридорами податкової.

    Одним з прикладів недоторканості ДПС є рішення суду, яким Державне бюро розслідувань ще у квітні зобовʼязали відкрити справу проти керівництва податкової за перевищення службових повноважень і підроблення документів.

    Йдеться і про те, що посадові особи ДПС України, зокрема керівництво, у тому числі Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків, використовували владу чи службове становище всупереч інтересам служби, а також внесли завідомо недостовірні відомості в офіційний документ. Йдеться, зокрема, про результати податкової перевірки банку “Конкорд”, який перебуває у процесі ліквідації. Такі дії податкової нанесли великі збитки акціонерам фінустанови.

    Печерський районний суд Києва зобовʼязав ДБР внести відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще 11 квітня. Однак попри те, що слідчі мали розпочати розслідування відразу після цього, віз і нині там.

    Тобто податкові перевірки стали ще одним дієвим інструментом знищення бізнесу.

    Чи буде світло в кінці тунелю

    Фахівці і народні депутати вказують на те, що така ситуація стала можливою через відсутність реформ і необхідність повного перезавантаження податкової. Попри численні обіцянки та програми реформування податкової служби, на практиці зміни фактично так і не відбуваються. Часто оголошувані реформи залишаються лише на папері або мають косметичний характер. Експерти переконані, що відсутність системних змін сприяє збереженню старих корупційних схем та підриває довіру до всієї податкової системи.

    Ігнорування злочинів податківців має серйозні наслідки для економіки та суспільства в цілому. Це підриває довіру до державних інституцій, створює несправедливі умови для ведення бізнесу та сприяє відтоку капіталу з країни. Малий та середній бізнес, який є основою економічного зростання, особливо страждає від податкового тиску та корупції, що ускладнює розвиток підприємництва та знижує рівень економічної активності.

    Для подолання ситуації, що склалася, необхідно впроваджувати справжні, а не декоративні реформи. Перш за все, потрібен незалежний контроль за діяльністю податкових органів, а також ефективна система покарання за корупційні дії. Необхідно розірвати корупційні зв’язки всередині державного апарату, забезпечити прозорість у прийнятті рішень та захистити бізнес від неправомірного тиску з боку податківців.

    Лише тоді Україна зможе побудувати справедливу та ефективну податкову систему, яка буде сприяти розвитку економіки, а не гальмувати її.

  • НБУ піводомляє про блокування у Європі українських платежів з Донбасу, Запоріжжя та Херсона

    НБУ піводомляє про блокування у Європі українських платежів з Донбасу, Запоріжжя та Херсона

    Українські компанії з фронтових областей — Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської — зіткнулися з серйозними проблемами у здійсненні міжнародних фінансових операцій. За інформацією Національного банку України (НБУ), європейські банки масово блокують платежі українського бізнесу з цих регіонів, незалежно від того, чи перебувають вони на підконтрольних Україні територіях, чи на тимчасово окупованих.

    Іноземні банки не розбираються, де саме перебуває наш бізнес – на захоплених РФ територіях чи на підконтрольних Україні, – і загортають платежі експортерів/імпортерів без розбору. Офіційну причину таких дій підприємствам ніхто не пояснює, але її називає НБУ – через те, що компанії провалили фінансовий моніторинг у Євросоюзі.

    Про все це НБУ пише у своєму листі №25-0005/59329, що опинився в нашому розпорядженні.

    Регулятор пояснює провал фінмоніторингу у своєму документі секторальними санкціями Євросоюзу щодо непідконтрольної території України.

    Західні банки автоматично вважають, що бізнес уже захоплений РФ, тому й блокує всі його проводки, не вникаючи, в якій частині фронтової зони він зареєстрований. Нацбанк наводить у документі приклад двох міст – Херсон і Запоріжжя, і називає такий підхід необґрунтованим.

    “Здебільшого іноземні банки не деталізують підставу для блокування/відмови з посиланням на вимоги їхньої внутрішньої політики та процедур комплаєнсу. На думку Національного банку, невиконання платежу може бути пов’язане із санкційними обмеженнями (зокрема, секторальними санкціями Європейського Союзу щодо непідконтрольних уряду України територій у Донецькій, Херсонській, Луганській та Запорізькій областях), а також вимогами міжнародних стандартів та національного законодавства інших країн з питань фінансового моніторингу, управління ризиками тощо. Вважаємо, що такий де-ризикінг з боку іноземних банків щодо українських суб’єктів господарювання не обґрунтований”, – йдеться в листі №25-0005/59329.

    У підсумку страждає не тільки сам цей бізнес, а й українська економіка загалом. Адже в Україну не надходить валютна виручка, а наш фінансовий ринок зараз особливо потребує долара і євро. А так само гальмуються імпортні поставки, оскільки за них не приходить оплата з України.

    Зазвичай проблеми з проходженням фінансового моніторингу лягають на плечі самого бізнесу – коли наші компанії провалюють його на батьківщині, їм не намагаються допомагати. Але в цьому випадку НБУ зажадав від українських банків, через які йдуть зовнішньоекономічні платежі компаній, впритул узятися за розв’язання проблеми і домогтися розблокування проводок експортерів/імпортерів. Від наших фінансистів вимагається, по-перше, попередньо (перед проведенням зовнішньоекономічного платежу) зв’язуватися з іноземним банком-кореспондентом, через який він іде, і проводити додаткові роз’яснення по кожній компанії та доводити легітимність її роботи за допомогою відповідних даних, зокрема даних Мінреінтеграції, яка регулярно оновлює список окупованих територій (для цього міністерство створило на сайті відповідну англомовну сторінку).

    По-друге, українські банкіри мають детально описувати кожен зовнішньоекономічний платіж під час його здійснення (з усіма даними щодо місця реєстрації та ситуації з поточною окупацією).

    По-третє, якщо блокування платежу все ж таки трапиться, то український банк має зв’язатися із західним банком-партнером, з’ясувати причини і надати всю інформацію для розблокування. По суті це зробили його обов’язком, чого раніше не було.

    НБУ зажадав від наших банків усе це зробити і відзвітувати перед ним протягом найближчого місяця з точною деталізацією. А саме, зі списками конкретних українських підприємств із заблокованими платежами, причинами блокувань і статусами щодо вирішення проблеми.

  • Бізнес в Україні стикається з браком працівників у зв’язку з мобілізацією

    Бізнес в Україні стикається з браком працівників у зв’язку з мобілізацією

    Великі українські компанії, зокрема ритейлер «Аврора», виявились на передньому краї боротьби зі складнощами через брак працівників, що є наслідком війни та законодавчих змін, пов’язаних з мобілізацією. Ситуація, на яку звернула увагу преса, викликає серйозні турбулентності у функціонуванні бізнесу та обслуговуванні клієнтів.

    В «Аврорі» кажуть, що дефіцит робочих рук є впродовж усієї війни і зараз становить 8%. Однак ситуація загострилася після набуття чинності закону про мобілізацію. 18 травня на роботу не вийшли 80% водіїв компанії, виникли проблеми з доставленням товарів у магазини. Наразі у великої мережі є лише один водій вантажівок.

    У «Нової пошти» – три водії великогабаритного транспорту. Бракує також кур’єрів: з 460 кандидатів на роботу (зокрема 130 жінок) у підсумку найняли тільки двох. Більшість відмовилися самі, бо хотіли працювати в пішій доставці.

    Фармацевтичній компанії «Фармак» не вистачає вантажників, електрогазозварників, слюсарів-ремонтників, водіїв вантажних авто, інженерів.

    У Ferrexpo на «чоловічих» посадах працює понад сотня жінок: водійки великовантажних автосамоскидів, електрогазозварювальниці, електромонтерки. Компанія почала навчати їх ще з 2020 року.

    Співвласник EVA і Varus розповів, що жінки не хочуть навчатися і працювати на «чоловічих» посадах, навіть коли їм пропонують істотно вищу зарплату.

    «Зараз у жінки в Україні немає проблеми знайти роботу. То навіщо їй обирати важкі спеціальності, якщо за ті самі гроші можна робити легшу роботу», – каже гендиректор “Логістик Юніон”.

  • Олена Хуст, депутатка від “Слуги народу”, ховає свої мільйоні доходи і елітну нерухомість

    Олена Хуст, депутатка від “Слуги народу”, ховає свої мільйоні доходи і елітну нерухомість

    На днях в медіа з’явилася інформація про скандальні практики депутатки Київської обласної ради та ректорки Білоцерківського аграрного університету, Олени Шуст. Згідно з розслідуванням, вона зв’язана з нардепом Анатолієм Гуньком, відомим корупціонером, і активно використовує своє посадове положення для особистої фінансової вигоди.

    різне ekikeiqueiqhzant

    Офіційно Шуст декларує:

    – 7 земельних ділянок в Київській області площею 32 000 м2;

    – маєток під Києвом (Софіївська Борщагівка) 390 м2;

    – будинок в Обухівському р-ні 104 м2;

    – дачу на березі Чорного моря в Одесі 160 м2;

    – LEXUS RX 2018 р.в., придбаний в салоні за 1,6 млн грн.;

    – готівкою 1 млн 300 тис гривень, 10 000 USD.

    Ховаючи від НАЗК свої основні активи жінка заслуговує на звання «королева лицемірства». Бо ж всім відомо, що вона є фактичним власником та вигодонабувачем великого бізнесу.

    різне

    різне

    При цьому в графі «доходи» мільйонерка зазначила лише те, що здоїла власний університет на 339 тис грн зарплатні і отримала аж 16 тис гривень прибутку за 2023 р. від своєї агроімперії.

    Приховала:

    – 21 магазин «Карапишівські ковбаси» із однойменним виробництвом;

    – тисячі гектарів земель сільськогосподарського призначення та важку техніку;

    – мільйони доларів річного прибутку від високоліквідного бізнесу;

    – із «дрібниць» приховала VW TOUAREG (фіксується в журналі відвідувань парковки КОДА), вартістю від 2 млн грн, велику квартиру в центрі Києва та придбання 20 соток землі за заниженою ціною – $2 тис.

    різне

    різне

    Ухилення від сплати податків, недостовірне декларування, а саме – приховування мільйонних прибутків, нерухомого майна, земель, автомобілів та іншого – може стати для НАБУ/НАЗК гучним прецендентом на всю Україну, а для “слуги народу” Шуст – фактажним кримінальним провадженням.

    різне

  • Вадим Гутцайт найбільш фаховий спортивний корупціонер України

    Вадим Гутцайт найбільш фаховий спортивний корупціонер України

    Зовсім скоро, у Парижі розпочнуться літні Олімпійські ігри, саме тому ми вирішили присвятити це розслідування екс-міністру молоді та спорту України Вадиму Гутцайту. І перше, вочевидь, це корупція у Міністерстві при Гутцайті.

    7 вересня 2021 Вадим Маркович розповідав у прямому ефірі, що у Міністерстві зовсім немає корупції.

    За словами Гутцайта, Мінмолодьспорту «контролює ситуацію» з корупцією: є аудитор, який перевіряє фінансову звітність, а також перевірки здійснюють правоохоронні органи.

    «Я не міністр внутрішніх справ. Якщо є якісь питання, повинні працювати правоохоронні органи. Якщо я відчуваю щось, я ж теж бачу, що відбувається, то певним видам спорту даю “по руках”», — сказав він. (до цих слів ми трохи пізніше повернемось)

    На уточнювальне питання ведучого про галузі спорту, в яких є корупція, Гутцайт відповів: «Корупції в нас немає… Хто це сказав?» Після згадки про скандал із договірними матчами у футболі він прокоментував: «У футболі бачимо, що після того ми нічого не чули».

    «”Договірняки” в інших федераціях — чи на національних чемпіонатах, чи на інших міжнародних змаганнях — я такого ще не чув», — підсумував міністр.

    Але коли тільки Гутцайт зайшов на посаду міністра, то вже перебував під слідством за розкрадання будучи ще директором департаменту молоді та спорту КМДА

    “Човни Гутцайта”

    13 вересня 2020 року Головне управління Національної поліції в Києві відкрило кримінальне провадження за фактом злочину. В ході розслідування було встановлено, що посадові особи Департаменту молоді та спорту КМДА впровадили злочинну схему, пов’язану з розкраданням бюджетних коштів, виділених на закупівлю спортивних човнів для дитячо-юнацьких шкіл Києва.

    З 2016 року з державного бюджету виділялися кошти на придбання спортивних човнів для занять академічним веслуванням, розпорядником яких був департамент молоді та спорту КМДА. У 2016 році було виділено 1 860 000 гривень, у 2017 році – 2 480 000 гривень, у 2018 році – 2 399 000 гривень, у 2019 році – 8 100 000 гривень.

    Більшість тендерів, які проводив департамент, виграв приватний підприємець, тренер ДЮСШ «Буревісник», завдяки штучним вимогам, створеним під конкретного учасника. Цей підприємець через директора ДЮСШ «Буревісник» був підконтрольний директору департаменту КМДА Вадиму Гутцайту та його заступнику.

    Так фігуранти справи розподіляли між собою та іншими посадовими особами департаменту прибуток, отриманий фактично за доставку човнів з Білорусі, Італії та Німеччини. Вартість одного спортивного гоночного човна для академічного веслування (четвірка парна 4Х Empacher R48) з доставкою і розмитненням з Німеччини становить 600 000 гривень, але за умовами тендеру ДЮСШ придбала його за 1 млн гривень, а 400 000 гривень отримували чиновники.

    Крім того, протягом 2016-2019 років співробітники департаменту КМДА давали вказівки підконтрольному їм директору дитячо-юнацької спортивної школи «Регата» підписувати підроблені податкові накладні з постачання на баланс школи спортивних човнів. Наприклад у 2019, згідно з накладними, в ДЮСШ “Регата” нібито були поставлені три човни німецького виробництва (марки Empacher) за 2 249 000 гривень.

    Але з приходом до влади Володимира Зеленського, Гутцайт, замість того щоб сісти за грати став міністром молоді та спорту, а про справу просто “забули”.

    Міністр розпилу на Спорту

    А з новою посадою з’явилися і нові корупційні апетити.

    2 серпня 2023 року з журналістського розслідування “Стопкор” стало відомо, що державна установа, підпорядкована Міністерству молоді та спорту України, купує авіаквитки для спортсменів, які літають за кордон на змагання, за цінами, що в кілька разів перевищують вартість квитків на сайтах авіаперевізників.

    Зокрема, у квітні цього року ГУ придбало квитки з Катовіце до Франкфурта за понад 17 тис. грн, тоді як на сьогодні такі квитки можна було придбати за ціною до трьох тисяч гривень.

    ГУ також закупило квитки з Франкфурта до Сеула по 55 000 грн, хоча на сайтах перевізників їх вартість становить близько 20 000 грн. Аналогічна ситуація склалася з квитками з Варшави до Фуншалу та у зворотному напрямку до Відня, які були придбані на 55% дорожче, ніж їх вартість на офіційних сайтах.

    ГУ придбало квитки економ-класу за ціною бізнес-класу. Наприклад, квитки на поїздки Прага-Варшава-Вільнюс-Варшава-Прага були придбані за 24 010 грн, тоді як на офіційному сайті Lot Airlines вони коштували 17 851 грн. У підсумку, за договором було сплачено 159 610 грн, що на 45% дорожче від ринкової вартості.

    Більшість тендерів на закупівлю проїзних документів вигравало ТОВ «Персей-Тревел», яке очолює Олег Кучеренко. Ця компанія отримала близько 50% комісії на кожному договорі, що для туристичного ринку є нереально високою цифрою. Виглядає так, ніби тендери проводяться під одну компанію, яка вигравала та за схемами закуповувала квитки, віддаючи різницю замовнику.

    Тоді журналісти звернулися до міністра молоді та спорту за роз’ясненнями щодо закупівлі авіаквитків за завищеними цінами, але на дзвінки та повідомлення він не відповідав.

    Торгівля дозволами на виїзд з України

    А тепер повертаємось до вислову “даю по руках”, у вересні 2023 року з’явилася інформація, що Гутцайт очолив схему по торгівлі дозволами на виїзд за кордон через своє міністерство.

    Через значний резонанс в ЗМІ Гутцайту наполегливо рекомендували піти з посади міністра, що він і зробив.

    Осередок ОПЗЖ у Національному олімпійському комітеті

    У листопаді 2022 Нестор Шуфрич і Григорій Суркіс стали членами НОК України, що на фоні агресії РФ викликало неоднозначну реакцію в суспільстві. Але такі гучні імена прикрили призначення у НОК інших проросійських діячів.

    Новообраний президент НОК Гутцайт зібрав навколо себе “золоту” команду, 80% якої взагалі не мають жодного відношення до спорту. Хіба можна вважати спортом корупцію, боротьбу за місце в списку ОПЗЖ чи рекет у 90-ті?

    Серед них:

    • Валерій Борзов – член СДПУ(о) 2001-2006, у 2012-му був усунений з посади президента Федерації легкої атлетики за корупцію

    • Сергій Бубка – член Партії регіонів (2002-2005), вийшов з партії після обрання на посаду президента НОК

    • Андрій Вінграновський – член ОПЗЖ

    • Олександр Волков – член Партії регіонів (2007-2014)

    • Олександр Герега – народний депутат від Партії регіонів (2012-2014), голосував за диктаторські закони 16 січня 2014-го

    • Ірина Дерюгіна – FIG висунула їй звинувачення в підкупі суддів, тиску на них, впливі на остаточні результати змагань та інших порушеннях

    • Олександр Зац – член Партії регіонів (2006-2014), його пов’язує міцна особиста дружба з Борисом Колесніковим, партнер Бориса за бізнесом

    • Роман Мулик – член Партії регіонів (2010-2014)

    • Андрій Мельник – підозрювався у причетністості до викрадення, катування та вимагання 200 млн. дол. у колишнього гендиректора ПрАТ «Нафтогазвидобування», а нині – народного депутата Семінського

    • Олександр Мендусь – колишній член Партії регіонів

    • Мирослав Карабін – колишній член Партії регіонів

    • Олег Корбан – член ОПЗЖ з 2019 року

    • Михайло Кошляк – з 2020 року є депутатом Дніпропетровської обласної ради від ОПЗЖ

    • Вадим Павленко – депутат Київської облради від Партії регіонів (2010-2015)

    • Ігор Лисов – член Партії регіонів (2007-2014), скандальний київський забудовник

    • Сергй Лагур – разом із екс-регіоналом, а після вбивства у ДТП людини втікачем з країни Петром Димінським був співвласником нафтопереробного комплексу (НПК) Галичина у Львівській області

    • Віктор Ремський – колишній «правоохоронець», причетний до фальсифікації і вибивання «добровільних зізнань» з фігурантів «справи Павличенків»

    • Олександр Симоненко – член ОПЗЖ

    • Віктор Христоєв – колишній член Партії регіонів

    • Олександр Удовиченко – колишній член Партії регіонів

    • Ніна Уманець — після 2014 року хизувалась фото з Путіним

    • Сергій Кушнірюк – відсторонювався з поста головного тренера збірної України з гандболу через корупцію, на нього відкривали кримінальну справу

    Бізнес у росії та цікаві бізнес-партнери

    Після призначення Гутцайта на посаду міністра з’явилася інформація про його частку бізнесу у Росії.

    У 2018 році Гутцайт був одним із співвласників російського ТОВ “Альтаїр” (СТО “Чемпіон” у Лубні під Москвою) разом із відомими російськими фехтувальниками Ільгаром Мамедовим і Станіславом Поздняковим (нинішній президент Олімпійського комітету Росії).

    Наразі Гутцайт не зазначений серед співзасновників “Альтаїру”, але історія змін у російських реєстрах вказує, що свою частку він передав Мамедову. Ільгар Мамедов є багаторічним головним тренером збірної Росії з фехтування і має звання полковника Збройних сил РФ.

    Окрім Ільгара Мамедова “радує” і другий бізнес-партнер Гутцайта – президент Олімпійского комитета Росії Станислав Поздняков.

    Звісно навряд Вадиму Гутцайту “автомийка на болотах” приносила значні доходи, але самі факти дружби та наявності спільного бізнесу Гуцайта із полковником ЗС РФ та найближчим оточенням президента країни-агресора викликає більше запитань, ніж відповідей.

  • Давній друг Президента Сергій Шефір займається виводом його активів в офшори

    Давній друг Президента Сергій Шефір займається виводом його активів в офшори

    За інформацією наших джерел в ОП, давній друг та бізнес партнер Володимира Зеленського Сергій Шефір, після звільнення з посади першого помічника залишається у постійному контакті з Президентом. Наразі Сергій Шефір займається виводом активів Володимира Зеленського в офшори.

    Раніше Володимир Зеленський разом з Сергієм Шефіром та екс-головою СБУ Іваном Бакановим уже опинялись в центрі гучного міжнародного офшорного скандалу Pandora Papers через публікацію доказів переказу 40 мільйонів доларів від структур, пов’язаних із олігархом Ігорем Коломойським.

    Нагадаємо, саме на Сергія Шефіра Зеленський переписав свою частку в бізнесі, коли став Президентом, а ЗМІ назвали Шефіра головним комунікатором з олігархами та неформальним куратором головного оператора атомних електростанцій Енергоатому.