Gorchitsa.info

Позначка: бізнес

  • Силовий зашморг для підприємців: Андрій Оністрат б’є на сполох через свавілля прокуратури та вимагає радикальних змін

    Силовий зашморг для підприємців: Андрій Оністрат б’є на сполох через свавілля прокуратури та вимагає радикальних змін

    Українська правоохоронна система перетворилася на інструмент тотального контролю та безпрецедентного тиску на великий капітал, отримавши необмежений доступ до внутрішньої кухні будь-якого масштабного бізнесу. З такою гострою та безкомпромісною критикою виступив відомий фінансовий експерт, колишній банкір, а нині військовослужбовець Збройних сил України Андрій Оністрат. За його глибоким переконанням, сучасні реалії ведення підприємницької діяльності в державі нагадують ходіння по мінному полю, адже силові структури наділені колосальними повноваженнями, які дозволяють їм у будь-який зручний момент штучно зробити злочинцем абсолютно кожного успішного власника компанії. Ця проблема набула настільки загрозливих масштабів, що безпосередньо гальмує економічний розвиток країни, відлякує потенційних міжнародних інвесторів та руйнує довіру суспільства до державних інституцій.

    Аналізуючи поточний стан взаємодії між державою та бізнес-середовищем, експерт наголошує на наявності системної вади у самому фундаменті правоохоронних органів. Маючи неосяжний арсенал слідчих та оперативних інструментів, представники прокуратури та інших силових відомств здатні безперешкодно втручатися в господарську діяльність, блокувати рахунки, вилучати критично важливу документацію та паралізувати роботу цілих корпорацій. Подібна вседозволеність часто продиктована не реальними інтересами правосуддя чи захистом державного бюджету, а суто меркантильними або політичними мотивами. Підприємці опиняються у ситуації абсолютної беззахисності перед репресивною машиною, яка замість виконання своїх прямих обов’язків із забезпечення законності займається відвертим перерозподілом сфер впливу та неприхованим економічним шантажем.

    Головним каталізатором цього правового свавілля, на думку Оністрата, є абсолютна політична залежність керівництва Офісу Генерального прокурора. Фінансовий аналітик повністю солідарний із позицією провідних антикорупційних організацій та активної частини громадянського суспільства у тому, що чинна процедура призначення очільника відомства є глибоко хибною та такою, що не відповідає викликам часу. Існуючий механізм кулуарних домовленостей та політичних квот перетворює посаду генерального прокурора на інструмент лояльності до чинної влади, а не на незалежного арбітра, здатного гарантувати верховенство права. За таких умов керівник інституції змушений постійно озиратися на своїх політичних патронів, часто свідомо ігноруючи кричущі факти зловживань з боку власних підлеглих у регіонах.

    Вирішення цієї критичної проблеми вимагає негайного та докорінного перегляду підходів до формування кадрового складу вищих ланок правоохоронної системи. Процедура призначення генерального прокурора має стати максимально прозорою, відкритою та повністю незалежною від мінливої політичної кон’юнктури, із обов’язковим залученням авторитетних міжнародних експертів та делегатів від громадськості до процесу відбору. Лише незалежна та сильна фігура, яка пройшла жорстке сито перевірки на доброчесність, зможе зламати корупційну кругову поруку та зупинити тиск на підприємців. Очищення відомства від недоброчесних кадрів дозволить перетворити прокуратуру із карального органу на справжнього захисника інтересів вільної економіки. Успішна реформа правоохоронного сектору є не просто формальною вимогою західних партнерів, а фундаментальним питанням національного виживання та економічної.

  • Глобальний прорив скандинавів: Volvo готує безпрецедентну експансію з 13 новими моделями для Заходу та Китаю

    Глобальний прорив скандинавів: Volvo готує безпрецедентну експансію з 13 новими моделями для Заходу та Китаю

    Шведський преміальний автовиробник Volvo Cars офіційно оголосив про наймасштабніше розширення модельного ряду за всю історію свого існування. До кінця 2030 року скандинавська компанія планує вивести на світові ринки тринадцять принципово нових автомобілів, реалізуючи амбітну стратегію створення двох паралельних продуктових лінійок. Сім інноваційних моделей створюються цілеспрямовано для вимогливих покупців західних ринків, тоді як ще шість розробляються ексклюзивно під запити споживачів Китаю. Такий чіткий географічний та функціональний розподіл підкреслює намір автовиробника запропонувати клієнтам максимальну персоналізацію відповідно до інфраструктурних умов кожного регіону.

    Згідно з офіційною заявою компанії, майбутній модельний ряд складатиметься як із повністю електричних моделей на акумуляторних батареях, так і з високоефективних плагін-гібридів третього покоління. Випуск передових гібридних установок стане стратегічним рішенням для водіїв, які поки що психологічно або технічно не готові повністю відмовитися від двигунів внутрішнього згоряння через дефіцит швидкісних зарядних станцій. Наразі асортимент бренду налічує чотирнадцять моделей легкових авто, кожна з яких має низку модифікацій, проте вже за кілька років обличчя дилерських центрів зміниться до невпізнаваності.

    «У 2030 році наші автосалони виглядатимуть зовсім інакше. Це наша найпотужніша за всю історію лінійка нових продуктів, адаптована до потреб різних регіонів, що підкреслює наше прагнення стати провідним преміальним автомобільним брендом», – наголосив президент і генеральний директор Volvo Cars Гокан Самуельссон.

    Інженерна основа майбутніх новинок спиратиметься на готові модульні платформи високого ступеня уніфікації. Західні новинки базуватимуться на вже відомій архітектурі SPA2, яка успішно застосовується у кросовері Volvo EX90, бізнес-седані Volvo ES90 та моделі Polestar 3. Паралельно інженери розгортають випуск машин на перспективній, виключно електричній платформі нового покоління SPA3, де першопрохідцями стануть середньорозмірний паркетник Volvo EX60 та спортивний Polestar 7.

    Для китайського ринку передбачено окреме технологічне рішення – спеціалізовану платформу HuginCore, розроблену у тісній науково-виробничій інтеграції з материнською структурою Geely. Китайський автомобільний холдинг Geely Group володіє активом Volvo з 2010 року після придбання компанії у концерну Ford Motor Company, і нинішня масштабна трансформація свідчить про успішне об’єднання європейських стандартів безпеки із потужними виробничими можливостями Азії.

  • Український прорив в Італії: ювелірний бренд Principessa підкорив світову виставку Vicenzaoro 2026 та уклав угоду з культовим Домом Barakà

    Український прорив в Італії: ювелірний бренд Principessa підкорив світову виставку Vicenzaoro 2026 та уклав угоду з культовим Домом Barakà

    В італійському місті Віченца тріумфально завершилася масштабна міжнародна виставка Vicenzaoro September 2026, яка традиційно вважається однією з найавторитетніших і найвпливовіших професійних подій світової ювелірної індустрії. На престижному глобальному майданчику, що цього року продемонстрував рекордні темпи зростання та зібрав понад 1300 провідних світових брендів, Україну гідно представили власник мережі преміальних бутиків ювелірного Дому Principessa Дмитро Омельченко та офіційна амбасадорка Barakà в Україні Олена Бринза. Участь вітчизняних фахівців у заході такого рангу дозволила гучно заявити про стійкість українського ринку розкоші та інтегрувати його у глобальний контекст.

    Культовий італійський стиль та переговори на найвищому рівні

    Серед головних хедлайнерів виставки особливу увагу привернув культовий італійський ювелірний Дім Barakà, всесвітньо відомий віртуозним поєднанням багатовікових традицій ювелірної майстерності з передовими сучасними матеріалами та високотехнологічними рішеннями. Бренд роками формує стандарти високої моди для чоловічих та унісекс-прикрас, експериментуючи з титаном, золотом, керамікою і діамантами, що робить його вироби об’єктом бажання колекціонерів по всьому світу.

    Ключовим моментом візиту української делегації стала офіційна зустріч із власником Дому Barakà Альберто Мураро (Alberto Muraro). Під час перемовин сторони детально обговорили подальше розширення двосторонньої співпраці, стратегічні перспективи українського ювелірного сектору в умовах сучасних викликів, а також незамінну роль прямих міжнародних партнерств у збереженні стабільності галузі. Головним практичним результатом діалогу стала домовленість про те, що ексклюзивні колекції італійського Дому незабаром з’являться на вітринах українських бутиків мережі Principessa.

    Спільні цінності як фундамент для глобальної експансії

    Присутність вітчизняного бізнесу на настільки масштабній експозиції стала важливим сигналом для іноземних партнерів про готовність України інвестувати у довгострокові спільні проєкти. Українські представники наголосили, що інтеграція у світову індустрію формує новий рівень довіри інвесторів та відкриває доступ до інноваційних технологій обробки коштовностей.

    «Виставка Vicenzaoro в черговий раз доводить, наскільки динамічно розвивається світовий ювелірний ринок. Для українського бізнесу сьогодні особливо важливо залишатися його активною частиною, підтримувати міжнародні контакти та створювати нові можливості для розвитку. Партнерство з Barakà для Principessa – це перш за все спільні цінності, якість і довгострокова перспектива», – зазначив Дмитро Омельченко.

    Ювелірна виставка у Віченці вкотре підтвердила свій статус провідного світового центру презентації трендів та технологічних інновацій. Успішні перемовини української сторони закладають міцний фундамент для виходу вітчизняного ритейлу на новий якісний рівень, доводячи, що навіть у найскладніші часи українські підприємці здатні вибудовувати рівноправний та ефективний діалог із титанами світової комерції.

  • До 1 млрд грн на відновлення: уряд відкрив пільгові кредити для великого бізнесу

    До 1 млрд грн на відновлення: уряд відкрив пільгові кредити для великого бізнесу

    Кабінет Міністрів розширив державну програму фінансової підтримки великих бізнес-проєктів, повідомив 17 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький. Тепер пільгові кредити можна буде залучати не лише на будівництво власної генерації, а й на відновлення паливної та складської інфраструктури, модернізацію переробних підприємств і поповнення оборотного капіталу компаній оптової та роздрібної торгівлі. Максимальний кредитний ліміт для групи пов’язаних компаній становитиме 1 млрд грн.

    Рішення уряд ухвалив на тлі системних російських атак по складах, логістичних центрах, виробничих майданчиках і торговельній інфраструктурі. У Кабміні наголошують, що мета програми — допомогти бізнесу швидше відновлюватися після ударів, зберігати робочі місця та не допустити розриву ланцюгів постачання.

    Які саме кредити зможе отримати бізнес

    Механізм розширили одразу на кілька напрямів.

    Пільгове фінансування можна буде використовувати для відбудови пошкоджених або зруйнованих паливних об’єктів, складів і логістичної інфраструктури, а також для модернізації підприємств переробної промисловості.

    Окремо уряд дозволив використовувати такі кошти для оборотного капіталу оптових і роздрібних компаній. Йдеться, зокрема, про розрахунки з виробниками та закупівлю товарів.

    Цей напрям визначено як тимчасовий антикризовий інструмент.

    Фактично держава намагається вирішити одразу дві проблеми: дати бізнесу гроші на фізичне відновлення пошкоджених об’єктів і допомогти торговельним компаніям швидко відновлювати запаси після втрати складів чи товарів.

    Максимум — 1 млрд грн

    Однією з головних новацій стало суттєве збільшення доступного кредитного ліміту.

    Мінімальна сума кредиту становитиме 100 млн грн, а для підприємств на прифронтових територіях — 30 млн грн.

    Максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній встановили на рівні 1 млрд грн.

    Тобто програма орієнтована насамперед на середні та великі інвестиційні проєкти, а не на невеликі позики для мікробізнесу.

    Водночас сам факт ліміту в 1 млрд грн не означає, що компанія автоматично отримає всю суму. Кожен проєкт оцінюватиме банк, а фінансування залежатиме від відповідності умовам програми та наявного державного ресурсу.

    Як працюватиме компенсація ставки

    Уряд також змінив сам механізм здешевлення кредитів.

    Раніше компенсація могла бути прив’язана до плаваючої ставки та індексу UIRD. Тепер держава запроваджує фіксовану компенсацію в розмірі 5,5% річних від базової ставки банку.

    Це важливий нюанс: 5,5% — це не кінцева ставка кредиту для бізнесу.

    Йдеться саме про частину відсоткової ставки, яку компенсуватиме держава.

    Наприклад, якщо банк встановить базову ставку на рівні 17% річних, після державної компенсації фактичне навантаження на позичальника буде нижчим. Остаточна ставка залежатиме від умов конкретного банку та параметрів проєкту.

    Окремий акцент — паливна інфраструктура

    Особливу увагу уряд приділив об’єктам зберігання пального.

    Мінекономіки прямо зазначає, що пільгові кредити можна буде використовувати на створення більш захищеної й децентралізованої моделі паливної інфраструктури.

    Зокрема, фінансуватимуть перенесення під землю резервуарів, насосних станцій і систем зберігання пального, а також будівництво чи модернізацію підземних резервуарних потужностей.

    Тобто йдеться не просто про відновлення зруйнованого об’єкта «як було», а про його перебудову з урахуванням воєнних ризиків.

    Це має зменшити вразливість паливних баз до ракетних і дронових ударів.

    Чому уряд взявся саме за великі склади та логістику

    Протягом літа Росія різко посилила удари по цивільній бізнес-інфраструктурі.

    Під атаками опинялися логістичні центри, склади торговельних мереж, сортувальні термінали та виробничі підприємства.

    Раніше Nenka.info писала, що через такі удари держава почала шукати вільні складські площі на балансі державних підприємств, які можна оперативно передавати бізнесу. У матеріалі «Держава відкриває склади для бізнесу після ударів РФ: потенційно йдеться про сотні тисяч “квадратів”» йшлося про аудит державних приміщень після втрати компаніями власних логістичних потужностей.

    Окремі компанії вже самостійно перебудовують бізнес-моделі.

    Наприклад, «Нова пошта» почала децентралізувати логістичну систему, щоб пошкодження одного великого сортувального центру не паралізувало роботу цілого регіону. Детальніше про це Nenka.info писала у матеріалі «“Нова пошта” перебудовує всю логістику через удари РФ».

    Програма виросла з підтримки енергетичних проєктів

    Новий механізм не створюють з нуля.

    Кабмін фактично розширив експериментальний проєкт фінансової підтримки бізнесу, який спочатку був орієнтований на будівництво власної генерації. Тепер до нього додали логістику, паливний сектор, переробну промисловість і торгівлю.

    Таким чином, уряд поступово трансформує програму з інструмента енергетичної стійкості у ширший механізм відновлення великого бізнесу після атак.

    Як подаватимуть заявки

    Реалізацією програми займатиметься Національна установа розвитку.

    Підприємства зможуть подавати заявки через уповноважені банки. Перелік цих банків має бути окремо оприлюднений на сайті установи.

    Проєкти відбиратимуть на конкурсній основі.

    Спочатку їх оцінюватимуть банки, після чого фінансування надаватиметься відповідно до пріоритетів програми та в межах передбаченого бюджету.

    Тобто навіть відповідність формальним критеріям не гарантує автоматичного кредиту.

    Для малого й середнього бізнесу вже працює окрема підтримка

    Великі кредити до 1 млрд грн — це не заміна програми «5-7-9%».

    Для малого й середнього бізнесу, який постраждав від російських атак, уже діє окремий механізм відновлення.

    Раніше Nenka.info писала, що постраждалі підприємства можуть залучати до 150 млн грн на відновлення зруйнованого або пошкодженого майна під 0,1% річних протягом перших двох років. «Бізнес отримав нові пільги: кредити на відновлення під 0,1% запускають в Україні».

    Тобто держава фактично формує кілька рівнів підтримки: окремо для малого та середнього бізнесу і окремо для великих проєктів.

    «5-7-9%» залишається одним із головних джерел пільгових грошей

    Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» продовжує активно працювати.

    За даними Мінекономіки, лише за тиждень до 14 вересня підприємці залучили через неї 1,5 млрд грн нових кредитів, а з початку 2026 року — близько 119 млрд грн.

    При цьому понад третину нових коштів останнім часом отримує бізнес у регіонах із високими воєнними ризиками.

    Саме ця статистика показує, наскільки сильно війна змінила структуру попиту на кредитні ресурси.

    Якщо раніше дешеві кредити здебільшого використовували для розвитку чи інвестицій, то тепер значна їх частина йде на збереження вже існуючих підприємств і відновлення після обстрілів.

    Паралельно розширюють страхування від воєнних ризиків

    17 вересня Кабмін ухвалив ще одне важливе рішення для бізнесу — розширив механізм страхування воєнних ризиків.

    Максимальну компенсацію страхової премії збільшили з 3 млн до 5 млн грн на рік для одного підприємства, а сам механізм поширили також на орендоване майно.

    Таким чином, уряд намагається поєднати два підходи: кредити мають дати гроші на відновлення, а страхування — частково зменшити майбутні ризики.

    Чому це важливо для торгівлі

    Для торговельних мереж одна з найбільших проблем після знищення складу — навіть не саме приміщення, а втрата товарного запасу.

    Підприємство може знайти новий склад, але без оборотних коштів не матиме чим наповнити полиці.

    Саме тому можливість фінансувати оборотний капітал може бути не менш важливою, ніж кредит на будівництво нового об’єкта.

    Раніше Nenka.info писала, що після хвилі атак по складах та логістичних об’єктах уряд окремо запевняв, що системного дефіциту продуктів в Україні немає. «Порожні полиці після ударів РФ? У Кабміні сказали, чи буде дефіцит продуктів і стрибок цін».

    Новий кредитний механізм фактично має допомогти втримати цю ситуацію й надалі.

    Що в підсумку отримує бізнес

    Після рішення Кабміну великі компанії отримують доступ до окремого інструмента державної підтримки.

    Кредити можна буде спрямовувати на склади, паливні об’єкти, переробку та оборотний капітал у торгівлі. Мінімальний розмір позики становитиме 100 млн грн, для прифронтових територій — 30 млн грн, а максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній — 1 млрд грн.

    Держава при цьому компенсуватиме 5,5% річних від базової ставки банку.

    Головне завдання програми — зробити так, щоб знищення одного складу, паливного об’єкта чи виробничої лінії не означало автоматичну зупинку великого підприємства.

    На тлі того, що російські атаки дедалі частіше спрямовані саме на економічну й логістичну інфраструктуру, доступ до швидкого кредитного ресурсу перетворюється вже не стільки на інструмент розвитку бізнесу, скільки на один із механізмів його виживання під час війни.

  • Відмова від минулого: творець легендарного «Оземпіка» радикально змінює назву та глобальну стратегію на тлі падіння акцій

    Відмова від минулого: творець легендарного «Оземпіка» радикально змінює назву та глобальну стратегію на тлі падіння акцій

    Данський фармацевтичний гігант Novo Nordisk, який здобув світову славу та надприбутки завдяки розробці препаратів «Оземпік» та «Вегові» для лікування діабету й ожиріння, офіційно оголосив про масштабний корпоративний ребрендинг. Відтепер світова корпорація позиціюватиме себе на міжнародному ринку під лаконічною назвою Novo. Відповідне повідомлення вже з’явилося на офіційному порталі виробника, символізуючи початок кардинальної трансформації однієї з найвпливовіших компаній європейського континенту.

    Фундаментальні зміни в айдентиці зумовлені глобальним переглядом філософії ведення бізнесу. Керівництво прагне вийти за межі традиційного сприйняття бренду виключно як виробника вузькопрофільних медикаментів для схуднення та контролю рівня цукру. Стратегічна мета оновленої компанії полягає у тому, щоб закріпити за собою статус комплексного гравця у широкій сфері глобальної охорони здоров’я. Цю нову візію підкреслює і нещодавно затверджений корпоративний слоган – «Міцне здоров’я починається зараз». При цьому юристи компанії уточнюють, що офіційна юридична назва підприємства Novo Nordisk A/S залишатиметься незмінною для оформлення всієї фінансової документації та міжнародних угод.

    Детальний план подальшого розвитку та оновлену операційну модель топменеджмент Novo планує презентувати вже найближчим часом. Двадцять першого вересня у Лондоні відбудеться великий день інвестора, де профільні керівники розкриють усі ключові аспекти трансформації перед головними акціонерами та біржовими аналітиками, намагаючись закріпити їхню довіру.

    Варто зазначити, що для Данії ця фармацевтична імперія має абсолютно безпрецедентне макроекономічне значення. Вона є найпотужнішою компанією країни, а її ринкова капіталізація майже в чотири рази перевищує фінансові показники найближчого вітчизняного конкурента – міжнародного логістичного гіганта Maersk. Вплив виробника на національну економіку настільки колосальний, що рекордні світові продажі препарату «Вегові» самостійно забезпечили значно вище, ніж прогнозував уряд, загальне зростання валового внутрішнього продукту всієї держави.

    Проте поточний рік приніс корпорації серйозні виклики. Ще на початку 2024 року компанія впевнено утримувала престижний титул найдорожчого підприємства Європи, однак з того часу ринкова ситуація різко змінилася, а котирування її акцій зазнали суттєвого падіння. Інвестори почали жорстко реагувати на будь-які ознаки стагнації та вузької спеціалізації бренду.

    Спроби диверсифікувати бізнес і розширити портфель інноваційних препаратів поки що стикаються із критичними перешкодами. Минулого тижня виробник був змушений повідомити про невдалі результати клінічних випробувань свого експериментального препарату «зилтивекімаб», який цілеспрямовано розроблявся для ефективного лікування серцево-судинних захворювань. Цей гучний науковий провал став черговим болючим ударом по амбіціях корпорації вийти за межі свого флагманського напрямку боротьби з діабетом. Саме тому нинішній швидкий ребрендинг виглядає не лише як плановий іміджевий крок, але й як спроба змістити інформаційні акценти та продемонструвати ринку готовність до розширення горизонтів.

  • Боргова пастка для агресора: «дружні» країни перестали платити бізнесу РФ, заборгованість наближається до трильйона рублів

    Боргова пастка для агресора: «дружні» країни перестали платити бізнесу РФ, заборгованість наближається до трильйона рублів

    Компанії з так званих «дружніх» до Росії держав масово затримують виплати за зовнішньоекономічними контрактами та нарощують рекордні борги перед російським бізнесом. Станом на червень 2026 року сукупна заборгованість іноземних партнерів досягла безпрецедентних 967 мільярдів рублів (близько 11,4 мільярда доларів), збільшившись у річному вимірі більш ніж на 40%. Про це свідчать дані Росстату, які оголюють серйозні проблеми в торговельній логістиці Москви на тлі посилення міжнародного тиску.

    Хто заборгував найбільше: лідери неплатежів

    Основний обсяг прострочених і відтермінованих зобов’язань припадає на найближчих партнерів Кремля по простору СНД:

    • Казахстан: 401,3 млрд рублів (приблизно 4,75 млрд доларів);
    • Білорусь: 327,3 млрд рублів (приблизно 3,88 млрд доларів);
    • Узбекистан: 81,7 млрд рублів (приблизно 968 млн доларів).

    Санкційний зашморг та страх вторинних обмежень

    Ключовою причиною паралічу взаєморозрахунків стало суттєве посилення санкційної політики з боку Сполучених Штатів. Побоюючись вторинних санкцій та відключення від міжнародних фінансових систем, банки держав СНД запровадили багаторівневі комплаєнс-перевірки будь-яких транзакцій, пов’язаних із російськими контрагентами.

    Через неможливість здійснювати прямі банківські перекази компанії змушені будувати складні транзитні ланцюжки розрахунків через треті країни. У результаті тривалість проходження коштів розтягується на кілька місяців, а вже відвантажені товари тривалий час залишаються повністю неоплаченими, позбавляючи російських виробників оборотної ліквідності.

    Тиск конкурентів і кабальні відтермінування

    Додатковим ударом по позиціях експортерів з РФ став жорсткий тиск з боку китайських та турецьких постачальників, які активно витісняють російську продукцію з регіональних ринків. Щоб не втратити залишки клієнтської бази в Азії, російські виробники вимушено погоджуються на критично довгі відтермінування платежів, оскільки відмова від співпраці навіть з одним великим покупцем у поточному становищі загрожує повним закриттям збуту.

    За оцінками аналітиків, завислі мільярдні суми створюють серйозне фінансове навантаження на російські компанії в умовах екстремально високих облікових ставок центробанку та загального підвищення фіскального тиску всередині країни. Водночас зростає і зустрічна заборгованість самого російського бізнесу перед закордонними постачальниками: за рік цей показник зріс на 25% і досяг позначки у 506 мільярдів рублів (близько 6 мільярдів доларів), переважно зачепивши підприємства паливно-енергетичного комплексу, чорної та кольорової металургії, виробництва добрив та харчової промисловості.

     

  • Битва за покупця: український ритейлер «Fozzy Group» захоплює звільнені площі французького «Auchan» у Києві

    Битва за покупця: український ритейлер «Fozzy Group» захоплює звільнені площі французького «Auchan» у Києві

    У столиці України готується до масштабного відкриття новий великий торговельний об’єкт від відомої продуктової корпорації. Офіційна адміністрація столичного торговельно-розважального центру «Promenada Park» повідомила про запуск нового гіпермаркету торгово-промислової групи «Fozzy Group». Урочисте відкриття торгового майданчика заплановане на середу, 11 вересня. Новий продуктовий гігант розпочне свою роботу за добре знайомою киянам адресою: вулиця Велика Кільцева, 4-ф, де безпосередньо розташований зазначений торговельний комплекс.

    Ця локація на Кільцевій дорозі має тривалу торговельну історію, адже раніше саме на цих комерційних площах протягом довгого часу функціонував гіпермаркет французької мережі «Auchan». Іноземний конкурент змушений був припинити свою роботу та остаточно закрити двері для покупців 20 травня 2026 року. Офіційною причиною згортання роботи магазину стало завершення терміну дії довгострокового договору оренди приміщень, який сторони вирішили не продовжувати. Тепер ці величезні квадратні метри повністю переходять під управління українського продуктового оператора, який прагне значно посилити свою присутність у цьому густонаселеному районі столиці.

    Відкриття нової точки продажу відбувається на тлі глобальної реструктуризації торгових площ самої корпорації. Навесні поточного року керівництво компанії ухвалило стратегічне рішення щодо оптимізації своїх активів, закривши інший великий гіпермаркет власної мережі. Йдеться про масштабний магазин, який тривалий час працював на території столичного торговельного центру «GorodOK». Замість формату великого гуртово-роздрібного гіпермаркету на тій локації компанія планує запустити оновлений магазин мережі «Сільпо», що свідчить про гнучку зміну пріоритетних форматів торгівлі та постійну адаптацію до нових споживчих запитів покупців.

    Варто зазначити, що розширення бізнесу та відкриття нових магазинів відбувається в надзвичайно складних умовах воєнного стану та постійних загроз. Нещодавно мережа зазнала серйозних втрат внаслідок збройної агресії. Російські терористичні війська під час одного з ударів цілеспрямовано атакували інший торговельний об’єкт компанії. Тоді під ворожий вогонь потрапив гіпермаркет формату «FOZZY Cash&Carry», розташований у місті Вишневе Київської області. Попри ці руйнівні наслідки ворожих обстрілів, компанія продовжує інвестувати в розвиток мережі та створювати нові робочі місця.

    Експерти ринку відзначають, що подібні ротації орендарів у великих торговельних центрах є закономірним процесом в умовах сучасної економічної боротьби за споживача. Захоплення вивільнених площ після виходу конкурентів дозволяє національним компаніям швидко масштабувати свій бізнес без необхідності будівництва нових капітальних споруд. Завдяки такому розширенню український ритейл демонструє високий рівень стійкості, продовжуючи підтримувати продовольчу безпеку великих міст навіть під час активної фази війни. Очікується, що новий торговельний простір запропонує клієнтам оновлений дизайн залу, який повністю відповідає останнім стандартам української групи компаній.

     

  • Штучний інтелект замість асистента: Meta запустила ШІ-агента Muse для самостійного виконання рутинних завдань

    Штучний інтелект замість асистента: Meta запустила ШІ-агента Muse для самостійного виконання рутинних завдань

    Компанія Meta офіційно представила нового персонального агента зі штучним інтелектом Muse, здатного самостійно виконувати повсякденні завдання від імені користувача. Запуск продукту відбувся на тлі нещодавньої згоди корпорації виплатити 18 мільярдів доларів за мировою угодою у справі про шкоду соціальних мереж. Наразі сервіс доступний виключно на території США через спеціальний вебсайт, мобільні застосунки для iOS та Android, а також у месенджері WhatsApp, із подальшою інтеграцією в розумні окуляри Meta.

    На відміну від традиційних чат-ботів, Muse наділений розширеним функціоналом для безпосередньої взаємодії з електронною поштою, календарями, платіжними сервісами, застосунками для здоров’я та системами «розумного дому». Асистент вміє бронювати поїздки, заповнювати онлайн-форми, розсилати запрошення, перетворювати відеорецепти на списки покупок та здійснювати платежі через систему Link від Stripe. У разі наявності відкритого API агент налаштовує пряму інтеграцію за допомогою облікових даних, а за його відсутності працює через звичайний браузер. Незабаром очікується підтримка Shop Pay та 1Password.

    В основі сервісу лежить фірмова ШІ-модель Muse Spark, а всі завдання виконуються на ізольованому віртуальному комп’ютері Muse Secure VM. Базовий доступ надається безкоштовно з певними лімітами, тоді як для активних клієнтів передбачені тарифи Power за 20 доларів та Maximum за 100 доларів на місяць. Окремо компанія пропонує пільговий тариф Contributor зі знижкою близько 95% для тих, хто добровільно погодиться надати свої запити та відповіді системи для навчання майбутніх ШІ-моделей. Розробники стверджують, що базова система не має доступу до паролів чи платіжних даних, а розмови не використовуються рекламними алгоритмами Meta.

    Попри гарантії безпеки, головним викликом для інноваційного продукту залишається рівень довіри аудиторії після низки гучних розслідувань. Раніше журналісти викрили факти несанкціонованого доступу підрядників Meta до приватних листувань, медичних даних, банківської інформації та інтимних матеріалів користувачів під час навчання алгоритмів. Ці інциденти вже стали приводом для серйозних судових позовів у Сполучених Штатах, тому успіх агента Muse залежатиме від здатності компанії довести реальну захищеність персональних даних.

  • Бізнесу дали три місяці на укриття: як працюватимуть магазини й заклади під час тривог

    Бізнесу дали три місяці на укриття: як працюватимуть магазини й заклади під час тривог

    Кабінет Міністрів затвердив нові правила роботи бізнесу та транспорту під час повітряних тривог. Головна зміна — запровадження двох рівнів небезпеки: жовтого під час атак дронів і червоного у разі підвищеної загрози ракетного або комбінованого удару. За жовтого рівня підприємства зможуть не припиняти роботу, але лише за умови дотримання вимог безпеки та наявності доступного укриття для працівників і відвідувачів.

    Для закладів, які досі не можуть забезпечити людям доступ до укриття, уряд встановив перехідний термін — три місяці. Прем’єр-міністр Сергій Корецький наголосив, що економіка має продовжувати працювати навіть під час тривалих дронових атак, однак безпекові вимоги залишаються обов’язковими.

    Таким чином, магазини, ресторани, торговельні центри, підприємства сфери послуг та інші заклади вже не повинні будуть автоматично зупиняти роботу при кожній дроновій загрозі, якщо оголошений саме жовтий рівень. Водночас це не означає, що люди можуть ігнорувати небезпеку: бізнес має організувати можливість швидкого переходу персоналу й відвідувачів у захищене місце.

    За червоного рівня правила будуть значно суворішими. Якщо є підвищена загроза ракетного або комбінованого удару, робота має бути припинена, а люди — перейти до укриття.

    Уряд пояснює нововведення зміною російської тактики. Тривалі нальоти безпілотників можуть годинами паралізувати роботу міст, транспорту та підприємств, навіть якщо конкретна територія не перебуває під безпосередньою ракетною загрозою. Саме тому систему вирішили зробити диференційованою — залежно від типу небезпеки. Президент Володимир Зеленський раніше повідомляв, що жовтий рівень застосовуватимуть для дронових нальотів, а червоний — для більш серйозної ракетної загрози.

    Зміни торкнуться не лише приватного бізнесу. Для Києва Кабмін рекомендував забезпечити повноцінну роботу метро під час жовтого рівня небезпеки. За необхідності столична влада також має збільшувати кількість наземного громадського транспорту, щоб люди могли дістатися до роботи, лікарень і станцій підземки.

    Ще одна потенційно важлива зміна для столиці стосується комендантської години. Уряд рекомендував місцевій владі скоригувати її тривалість і встановити режим з 01:00 до 05:00. Окремо планується вдосконалити правила пересування транзитного вантажного транспорту та перевезення пасажирів до і від залізничних вокзалів. Водночас йдеться саме про рекомендацію: остаточні рішення щодо режиму в Києві мають ухвалювати відповідні органи місцевої влади.

    Кабмін також вимагає прискорити встановлення та облаштування мобільних укриттів у громадах. Їх насамперед розглядають як засіб захисту від уламків у місцях, де немає капітальних захисних споруд або до них неможливо швидко дістатися.

    У публікації Forbes також йдеться про низку додаткових змін, які мають супроводжувати нову модель оповіщення. Зокрема, заклади мають бути промарковані інформацією про наявність або відсутність укриття чи безпечного простору. Для шкіл та дитячих садків правила безпеки не пом’якшуються — під час тривоги діти та працівники мають переходити до укриттів.

    Окремо планується модернізація самої системи сповіщення. Раніше Зеленський повідомляв, що для різних рівнів загрози мають використовуватися різні сигнали, а також точніше визначатися географія оголошення тривог.

    За даними Forbes, влада також планує прибрати повторну сирену під час відбою та створити на базі «Дії» державний сервіс, у якому можна буде бачити актуальний рівень загрози й інформацію про рух дронів та ракет. Ці деталі не наведені в оприлюдненому повідомленні Кабміну від 3 вересня, тому їх варто сприймати як частину ширшого пакета змін, про який повідомив прем’єр, але окремі механізми ще можуть уточнюватися.

    Головна логіка нової системи залишається простою: жовтий рівень не означає скасування небезпеки, але дозволяє економіці працювати за підвищених заходів безпеки; червоний означає обов’язкове припинення роботи та перехід в укриття.

    Для бізнесу це означає, що найближчі три місяці можуть стати періодом активного облаштування або пошуку доступних захисних просторів. Компаніям, які хочуть продовжувати роботу під час дронових атак, доведеться забезпечити реальну можливість убезпечити і працівників, і клієнтів.

    Уряд пояснює, що мета нових правил — знайти баланс між безпекою та функціонуванням економіки. За словами Корецького, російські атаки не повинні паралізувати роботу міст, підприємств та критичної інфраструктури, але водночас держава не може дозволити нехтувати життям людей.

  • В Україні вводять жовтий і червоний рівні тривоги: кому дозволять працювати під час атак «Шахедів»

    В Україні вводять жовтий і червоний рівні тривоги: кому дозволять працювати під час атак «Шахедів»

    В Україні змінюють систему реагування на повітряні тривоги. Замість однакового алгоритму для всіх типів загроз запроваджують два рівні — жовтий і червоний. За жовтого рівня, який базово стосуватиметься атак безпілотників, бізнес зможе продовжувати роботу за умови дотримання вимог безпеки. Червоний рівень означатиме підвищену ракетну або комбіновану загрозу і передбачатиме зупинку роботи та обов’язковий перехід людей в укриття.

    Відповідне рішення уряд ухвалив 3 вересня. Прем’єр-міністр Сергій Корецький пояснив його необхідністю адаптувати роботу держави, бізнесу та інфраструктури до зміненої тактики російських повітряних атак.

    Логіка нової системи полягає в тому, що не кожна повітряна загроза матиме однаковий рівень небезпеки. Жовтий рівень базово оголошуватимуть під час нальоту дронів, тоді як червоний застосовуватиметься у випадку ракетної небезпеки, загрози балістичних ударів або масованих комбінованих атак. Конкретні критерії мають регулярно визначати Генеральний штаб, Повітряні сили, уряд, Міноборони, МВС та ДСНС.

    Для бізнесу найбільша зміна стосується саме жовтого рівня. Підприємства, магазини, заклади сфери послуг та інші установи зможуть не припиняти роботу автоматично через кожну дронову атаку. Водночас це не означає скасування вимог безпеки.

    Уряд наголошує: персонал і відвідувачі повинні мати доступ до укриття. Там, де такого доступу досі немає, бізнесу та відповідальним установам дали три місяці, щоб вирішити це питання.

    Корецький пояснив, що держава прагне уникнути ситуації, коли багатогодинні дронові атаки фактично паралізують економічне життя в містах, навіть якщо безпосередньої ракетної загрози немає.

    За червоного рівня правила будуть значно жорсткішими: роботу необхідно буде зупинити, а працівники та відвідувачі мають перейти в укриття. Таким чином влада хоче розвести в часі різні типи загроз і зробити реакцію на них більш пропорційною.

    Президент Володимир Зеленський ще 2 вересня повідомляв, що паралельно змінюватимуть і саму систему оповіщення. За його словами, звукові сигнали мають стати більш чіткими та відрізнятися залежно від жовтого чи червоного рівня. Крім того, влада працює над точнішою географічною локалізацією тривог, щоб сигнал оголошувався саме в тій частині регіону, де реально існує загроза.

    Окремий блок змін стосується Києва. Уряд рекомендував дозволити повноцінну роботу столичного метро під час жовтого рівня тривоги. За необхідності місто також має збільшувати кількість наземного транспорту, щоб люди могли дістатися до роботи, лікарень та станцій метро.

    Йдеться про суттєву зміну нинішньої моделі, коли тривалі повітряні тривоги можуть серйозно впливати на транспортне сполучення. У Києві вже готують додаткові автобуси та зміни організації руху, щоб місто не зупинялося під час тривалих дронових атак.

    Уряд також рекомендує переглянути застосування комендантської години в столиці. Зокрема, місцевій владі запропоновано встановити її в межах з 01:00 до 05:00. Передбачається також спростити пересування транзитного вантажного транспорту та організувати перевезення пасажирів до і від залізничних вокзалів.

    Водночас важливо, що це поки саме рекомендації для місцевої влади, а не автоматична зміна режиму для всіх громад України. Конкретні рішення щодо транспорту й комендантської години мають ухвалюватися на місцевому рівні.

    Ще одна частина рішення — пришвидшення встановлення мобільних укриттів у громадах. Їх розглядають як додатковий захист насамперед від уламків у тих місцях, де немає можливості швидко дістатися до капітального сховища.

    Зміни пов’язані з тим, що Росія дедалі активніше використовує тривалі дронові атаки для виснаження української ППО, населення та економіки. За словами Зеленського, саме нова тактика застосування дронів стала причиною перегляду системи оповіщення та правил роботи під час тривог.

    Водночас нова система не означає, що атака «Шахедів» вважатиметься безпечною. Навіть за жовтого рівня існує ризик прямого влучання, падіння уламків або зміни маршруту дрона. Тому дозвіл продовжувати роботу буде пов’язаний із можливістю швидко перейти до укриття та виконанням інших визначених вимог безпеки.

    Очікується, що нові правила дадуть бізнесу та громадянам зрозуміліший алгоритм: жовтий рівень — підвищена готовність і можливість продовжувати роботу, червоний — негайне припинення роботи та укриття.

    Влада також обіцяє постійно переглядати критерії відповідно до того, як змінюється тактика російських атак. Тобто правила можуть надалі уточнюватися залежно від нових типів дронів, ракет та характеру ударів.

    Фактично Україна переходить від принципу «одна тривога — однакові обмеження» до системи, де реакція залежатиме від конкретного виду повітряної загрози. Уряд пояснює це необхідністю одночасно зберігати безпеку людей і не дозволяти Росії тривалими атаками безпілотників повністю зупиняти роботу міст та економіки.