Gorchitsa.info

Позначка: бізнес

  • УЗ попередила про підвищення тарифів

    УЗ попередила про підвищення тарифів

    В «Укрзалізниці» заявили про критичне погіршення фінансового стану через тривале замороження тарифів на вантажні перевезення. Голова правління компанії Олександр Перцовський попередив, що без перегляду тарифної політики державний перевізник не зможе повноцінно фінансувати ремонти, розвиток інфраструктури та навіть мінімальне підвищення зарплат працівникам, які забезпечують роботу залізниці під час війни. Про це він розповів у подкасті «Що з економікою».

    За словами Перцовського, головна проблема полягає у різкому розриві між витратами компанії та її доходами. Після початку повномасштабної війни більшість бізнесів в Україні вже кілька разів переглядали ціни на свої товари та послуги через інфляцію, подорожчання енергоносіїв, пального, ремонтів і логістики. Водночас тарифи «Укрзалізниці» на вантажні перевезення тривалий час залишалися фактично замороженими.

    Саме вантажні перевезення традиційно є одним із ключових джерел доходів для «Укрзалізниці». За рахунок цих надходжень компанія фінансує значну частину своєї операційної діяльності, ремонтує колії, локомотиви, вагони, підтримує енергетичну інфраструктуру та забезпечує роботу критично важливих маршрутів. Однак за нинішньої моделі, як пояснюють в УЗ, доходи вже не покривають реальних витрат.

    Перцовський наголосив, що компанія не має фінансового ресурсу навіть для мінімального підвищення заробітної плати працівникам. Йдеться про людей, які щодня підтримують роботу критичної інфраструктури, забезпечують евакуаційні, пасажирські та вантажні перевезення, ремонтують пошкоджені ділянки після російських атак і працюють у складних воєнних умовах.

    Проблема загострюється ще й через постійні обстріли залізничної інфраструктури. Російські атаки по депо, тягових підстанціях, вокзалах, мостах і коліях збільшують витрати компанії на аварійні ремонти. При цьому значну частину пошкоджень доводиться усувати терміново, щоб не зупиняти перевезення військових вантажів, гуманітарної допомоги, експорту та пасажирського сполучення.

    Ще на початку червня Перцовський в інтерв’ю Reuters заявляв, що «Укрзалізниці» потрібно підвищити вантажні тарифи щонайменше на 45% уже цього року. За його словами, навіть таке підвищення не закриє весь дефіцит, але дозволить компанії покрити приблизно половину прогнозованого розриву в грошових потоках. Йшлося про дефіцит у 26 млрд грн.

    «45% недостатньо, тому що у нас є значний розрив, але ми розуміємо, що це компромісне рішення, яке дозволяє нам хоча б протриматися», — пояснював очільник УЗ.

    Пізніше Міністерство розвитку громад та територій оприлюднило проєкт наказу, який передбачає індексацію тарифів на вантажні перевезення на 30% з 1 серпня. Крім того, окремі перевезення порожніх вагонів можуть подорожчати на 60%. В «Укрзалізниці» наголошували, що такий варіант є м’якшим і поетапним порівняно з раніше обговорюваним підвищенням на 45%.

    У компанії пояснюють, що чинне законодавство передбачає щорічну індексацію тарифів, однак фактично вона не відбувалася належним чином. За оцінкою УЗ, підвищення на 30% еквівалентне приблизно 7% щорічної індексації за період, коли тарифи залишалися незмінними.

    Водночас бізнес сприймає можливе підвищення болісно. Проти планів «Укрзалізниці» виступають частина фермерів, металургів, добувних компаній та експортерів, для яких залізнична логістика залишається однією з головних статей витрат. Вони попереджають, що зростання тарифів може зменшити конкурентоспроможність української продукції на зовнішніх ринках і вдарити по галузях, які й так працюють у складних воєнних умовах.

    Особливо чутливим це питання є для аграрного сектору. Частина фермерів уже заявляла, що будь-яке різке подорожчання залізничних перевезень фактично стане для них додатковим податком, адже експорт зерна значною мірою залежить від вартості транспортування до портів і прикордонних переходів. Аналогічні побоювання висловлюють і представники металургії, для яких перевезення сировини та готової продукції залізницею є критично важливими.

    Попри це, керівництво «Укрзалізниці» наполягає: без індексації тарифів компанія ризикує опинитися у стані хронічного недофінансування. Це означатиме відкладені ремонти, зношення рухомого складу, проблеми з інфраструктурою, складнощі з підвищенням зарплат і загальне зниження стійкості залізничної системи.

    На тлі фінансових труднощів УЗ водночас продовжує оновлювати пасажирський рухомий склад. Нещодавно компанія отримала чергову партію нових вагонів українського виробництва, які вже вийшли на маршрути Київ — Ужгород та Ужгород — Дніпро. Однак у компанії підкреслюють, що оновлення пасажирського сегмента не скасовує системної проблеми з фінансуванням вантажної інфраструктури.

    Питання підвищення вантажних тарифів для «Укрзалізниці» стало не просто тарифною дискусією, а суперечкою про виживання критичної інфраструктури під час війни. Компанія заявляє про необхідність індексації, бізнес попереджає про ризики для експорту, а уряд має знайти баланс між фінансовою стабільністю залізниці та навантаженням на економіку.

  • Норвежці вклали $10 млн у виробника печива «Марія»

    Норвежці вклали $10 млн у виробника печива «Марія»

    Норвезький інвестиційний фонд Norfund вкладає $10 млн в українську кондитерську фабрику «Ярич», відому виробництвом печива, крекерів і борошняних кондитерських виробів під брендами «Марія», Petit Beurre, «Матусине» та La Siesta. Кошти спрямують на модернізацію виробництва у Львівській області та запуск нової лінії з виробництва претцелів.

    Проєкт став частиною роботи Ukraine Investment Fund, яким управляє Norfund. На сайті фонду інвестиція у Yarych зазначена серед українських проєктів, спрямованих на розвиток сталого бізнесу та створення робочих місць.

    За повідомленням Forbes Ukraine, інвестиції мають допомогти «Яричу» вийти у нові продуктові категорії, збільшити продажі на українському ринку та розширити експорт. Генеральна директорка компанії Тетяна Шермолович назвала угоду сигналом довіри до українського бізнесу та стійкості команди в умовах повномасштабної війни.

    На фабриці «Ярича» у Львівській області працює близько 500 людей. Компанія виробляє продукцію не лише для українського ринку, а й для європейських ритейлерів. Зокрема, йдеться про Private Label для Biedronka, Auchan, Carrefour та інших торговельних мереж.

    У Norfund наголошують, що інвестиції у такі підприємства мають не лише бізнесове, а й соціальне значення. Проєктна менеджерка фонду Анастасія Андрієвська зазначила, що фонд підтримує людей, чиї доходи залежать від того, що фабрика продовжує працювати навіть під час війни.

    «Ярич» має довгу історію. Фабрика працює з 1986 року. Спочатку вона була частиною Львівської кондитерської фабрики «Світоч», у 2000 році перейшла до Nestlé, а у 2008 році після продажу Володимиру Гнатюку почала розвиватися під брендом Yarych. У 2018 році до компанії зайшов інвестор Horizon Capital.

    За даними YouControl, у 2025 році ТОВ «Кондитерська фабрика “Ярич”» отримало майже 1,1 млрд грн виторгу, що на 12% більше, ніж роком раніше. Власником компанії вказаний Володимир Гнатюк.

    Для українського ринку ця угода важлива ще й тому, що вона демонструє готовність міжнародних інвесторів вкладати гроші у виробничий бізнес навіть під час війни. Norfund — це норвезький інвестиційний фонд для країн, що розвиваються, який належить уряду Норвегії. Окремий мандат для роботи в Україні фонд отримав у межах Ukraine Investment Fund. Norfund зазначає, що його український мандат спрямований на розвиток сталих бізнесів, створення робочих місць і підтримку економічної стійкості України.

    Це не перша інвестиція Norfund в Україну. У листопаді 2025 року фонд оголосив про першу українську інвестицію — близько 100 млн норвезьких крон, або приблизно €8,5 млн, у розширення індустріального парку M10 Lviv Industrial Park. Проєкт мав посилити логістичні можливості України та збільшити складські потужності на заході країни.

    У грудні 2025 року Norfund також інвестував $15 млн у Rebuild Ukraine Fund, яким управляє Dragon Capital. Цей фонд орієнтований на підтримку українських малих і середніх підприємств, які відчувають нестачу капіталу через війну. Rebuild Ukraine Fund заявляв цільовий розмір у $250 млн і фокус на секторах споживчих товарів, охорони здоров’я, виробництва та технологій.

    На цьому тлі інвестиція у «Ярич» виглядає як продовження стратегії підтримки реального сектору української економіки. Йдеться не про короткострокову допомогу, а про капітал для модернізації, розширення виробництва та виходу у нові категорії. Нова лінія претцелів може допомогти компанії зайняти додаткову нішу на ринку снеків, де попит стабільно зростає як в Україні, так і в Європі.

    Для Львівської області це також означає збереження й потенційне розширення робочих місць. В умовах війни захід України став одним із ключових регіонів для релокації, виробництва, логістики та експорту. Інвестиції у місцеві підприємства посилюють економічну стійкість регіону та допомагають українським компаніям залишатися конкурентними на міжнародних ринках.

    Угода між Norfund і «Яричем» є не лише новиною про модернізацію однієї фабрики. Це ще один сигнал, що міжнародний капітал продовжує бачити перспективу в українському виробництві, навіть попри воєнні ризики. Для «Ярича» $10 млн можуть стати можливістю оновити обладнання, розширити асортимент і посилити позиції на експортних ринках.

  • Бізнес після російських атак отримав “зелене світло”: Кабмін прибрав важливі перевірки

    Бізнес після російських атак отримав “зелене світло”: Кабмін прибрав важливі перевірки

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке має суттєво прискорити відновлення підприємств, пошкоджених або знищених унаслідок російської агресії. Відтепер значна частина нерухомого майна бізнесу, яке постраждало через бойові дії, буде звільнена від державних перевірок. Уряд пояснює, що таким чином підприємці зможуть спрямувати ресурси не на проходження контрольних процедур, а безпосередньо на відбудову виробництва, складів, офісів та інших об’єктів.

    Про нове рішення повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, зміни є частиною комплексної державної політики підтримки українського бізнесу в умовах повномасштабної війни та мають зменшити адміністративне навантаження на підприємців, які зазнали збитків через російські обстріли.

    Нові правила передбачають, що державний контроль більше не здійснюватиметься щодо кількох категорій нерухомості. Насамперед це об’єкти, які були повністю знищені або пошкоджені внаслідок бойових дій. Крім того, перевірки не проводитимуться щодо майна, розташованого на територіях активних або можливих бойових дій, а також на тимчасово окупованих територіях. До переліку також увійшли об’єкти, що знаходяться на землях ризикованого землеробства або на територіях, забруднених чи потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами.

    За оцінками уряду, нововведення охопить десятки тисяч об’єктів по всій країні. Це як виробничі підприємства, так і складські комплекси, офіси, логістичні центри та інші комерційні будівлі, які постраждали від російських атак або перебувають у небезпечних регіонах. Саме необхідність проходження численних перевірок нерідко ставала одним із факторів, що затримував відновлення бізнесу після руйнувань. Тепер підприємства отримають можливість швидше розпочинати ремонтні роботи та повертатися до повноцінної діяльності.

    Водночас уряд наголошує, що скасування перевірок не означає повної відмови від державного контролю. Він і надалі залишатиметься обов’язковим у сферах, які стосуються захисту життя та здоров’я людей, екологічної безпеки, національної безпеки, а також виконання міжнародних зобов’язань України. Таким чином Кабмін намагається знайти баланс між дерегуляцією та необхідністю забезпечення суспільної безпеки.

    Рішення про скасування частини перевірок стало одним із кількох нових інструментів підтримки підприємств, які постраждали через російські обстріли. Паралельно уряд продовжує реалізацію програм фінансової допомоги, що були оновлені цього літа.

    Одним із ключових механізмів стала нова програма кредитування в межах державної ініціативи «Доступні кредити 5–7–9%». З 1 липня підприємства можуть отримати пільгові кредити на відновлення пошкодженого майна у розмірі до 150 млн гривень. Особливістю програми стала рекордно низька ставка — лише 0,1% річних протягом перших двох років користування кредитом. Після завершення цього періоду застосовуватимуться стандартні умови програми.

    Окрім кредитування, держава розширює можливості страхового захисту бізнесу. Для підприємств у всіх регіонах України передбачено компенсацію страхової премії до 3 млн гривень. Для компаній, що працюють у прифронтових областях, максимальна компенсація збитків може сягати 30 млн гривень. Подати заявки можна через мережу центрів «Дія.Бізнес» або за допомогою механізмів, які реалізує Експортно-кредитне агентство України.

    Також уряд залишив чинною програму грантової підтримки виробничих підприємств. Українські компанії можуть отримати до 16 млн гривень на відновлення виробничих потужностей, закупівлю обладнання або модернізацію підприємств після руйнувань. Гранти є безповоротною державною допомогою за умови виконання визначених програмою критеріїв.

    Окремий напрямок підтримки стосується збереження робочих місць. У межах програми «Точка опори» підприємства можуть отримувати компенсацію частини заробітної плати працівників та єдиного соціального внеску. Таким чином уряд прагне допомогти компаніям утримати персонал навіть у випадках, коли виробництво тимчасово призупинене через наслідки російських атак.

    Необхідність ухвалення такого рішення стала особливо очевидною після чергової хвилі масованих російських обстрілів українських міст. Лише останніми днями суттєвих пошкоджень зазнали десятки підприємств, серед яких великі логістичні комплекси, торговельні мережі, виробничі підприємства та офіси. Зокрема, було знищено складські приміщення одного з найбільших українських ритейлерів електроніки MOYO, пошкоджень зазнали об’єкти групи ERC, дилерський центр Porsche Center Kyiv Airport, магазин «Агромат», готель CityHotel Residence та низка інших підприємств.

    В уряді підкреслюють, що нові правила є частиною ширшої економічної політики «Зроблено в Україні», яка передбачає дерегуляцію, розширення доступу до фінансування, грантову підтримку, страхування воєнних ризиків та стимулювання інвестицій навіть в умовах війни. Очікується, що поєднання цих механізмів дозволить скоротити час відновлення пошкоджених підприємств, зберегти тисячі робочих місць і підтримати економічну активність у регіонах, які найбільше потерпають від російської агресії.

    Попри війну, уряд робить ставку на максимально швидке повернення бізнесу до роботи. Саме тому дерегуляція, фінансова підтримка та мінімізація бюрократичних процедур розглядаються як один із ключових інструментів економічної стійкості України в умовах затяжної війни.

  • Світло знову вимикатимуть: в Україні запровадили графіки на 1 липня

    Світло знову вимикатимуть: в Україні запровадили графіки на 1 липня

    У середу, 1 липня, в усіх регіонах України діятимуть графіки обмеження електропостачання. Відключення торкнуться як побутових споживачів, так і промислових підприємств та бізнесу. Причиною запровадження обмежень стало суттєве зростання споживання електроенергії через спекотну погоду, а також складна ситуація в об’єднаній енергосистемі країни.

    Про це повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго».

    За інформацією компанії, графіки діятимуть у вечірній період, коли навантаження на енергосистему традиційно досягає максимальних показників. З 17:00 до 22:00 обмеження застосовуватимуться для промисловості та бізнесу, а в цей же часовий проміжок для побутових споживачів буде запроваджено погодинні відключення в обсязі однієї черги. Таким чином, електропостачання тимчасово обмежуватиметься практично для всіх категорій споживачів.

    В «Укренерго» пояснили, що необхідність повернення до графіків відключень зумовлена різким зростанням споживання електроенергії, яке спостерігається через тривалу спеку. Високі температури повітря значно збільшують використання кондиціонерів, вентиляційних систем та іншого обладнання для охолодження житлових будинків, офісів і виробничих приміщень, що суттєво підвищує навантаження на енергосистему.

    Водночас в енергетичній компанії наголошують, що погодні умови є лише одним із факторів, які впливають на роботу української енергосистеми. Ситуацію також ускладнює проведення планових ремонтних кампаній на низці енергоблоків електростанцій, які традиційно виконуються влітку для підготовки до осінньо-зимового періоду. Через це частина генеруючих потужностей тимчасово недоступна, що зменшує можливості енергосистеми оперативно покривати пікове навантаження.

    Крім того, на баланс попиту та пропозиції електроенергії впливає зменшення обсягів імпорту електроенергії з європейських країн. Сукупність цих чинників змушує диспетчерів застосовувати графіки обмеження споживання, щоб уникнути перевантаження мережі та зберегти стабільну роботу всієї енергосистеми.

    В «Укренерго» підкреслюють, що ситуація залишається динамічною, тому графіки можуть оперативно змінюватися залежно від фактичного рівня споживання електроенергії, погодних умов, обсягів доступної генерації та стану енергетичної інфраструктури. Саме тому українцям рекомендують регулярно стежити за повідомленнями своїх операторів систем розподілу електроенергії, які публікують актуальні графіки та оперативно інформують про можливі зміни.

    Енергетики також закликали громадян максимально ощадливо використовувати електроенергію, особливо у вечірні години, коли навантаження на мережу є найбільшим. Українців просять по можливості не вмикати одночасно кілька енергоємних електроприладів, а використання кондиціонерів, пральних машин, бойлерів та іншої потужної техніки переносити на години мінімального навантаження. За словами фахівців, навіть незначне скорочення споживання в пікові години допомагає зменшити дефіцит потужності та скоротити обсяги необхідних відключень.

    Напередодні в окремих регіонах України вже застосовували аварійні та екстрені відключення електроенергії. Зокрема, у Сумській області було запроваджено жорсткі аварійні графіки через значний дефіцит потужності. Аналогічна ситуація виникла й в Одеській області, де через складний стан енергосистеми екстрені обмеження електропостачання діяли у кількох районах Одеси.

    В «Укренерго» зазначають, що наприкінці червня навантаження на українську енергосистему почало стрімко зростати через встановлення спекотної погоди практично на всій території країни. Це призвело до різкого збільшення споживання електроенергії саме в той період, коли енергетична система одночасно працює в умовах планових ремонтів генеруючих об’єктів та обмежених можливостей імпорту.

    Додатковим фактором ризику залишається й те, що українська енергетична інфраструктура продовжує працювати після масштабних російських атак, яких вона зазнала протягом останніх років. Частина енергетичних об’єктів досі перебуває у процесі відновлення або працює з обмеженнями, що також впливає на загальну стійкість енергосистеми та її здатність оперативно реагувати на різкі коливання попиту.

    Енергетики наголошують, що основною метою запровадження погодинних відключень є збереження стабільної роботи об’єднаної енергосистеми України та недопущення аварійних відключень значно більшого масштабу. За їхніми словами, ситуація постійно контролюється, а рішення щодо подальших обмежень ухвалюватимуться залежно від фактичного стану енергосистеми, погодних умов та рівня споживання електроенергії.

  • До 500 тисяч гривень на власний бізнес: уряд розширив грантову програму ще на два регіони

    До 500 тисяч гривень на власний бізнес: уряд розширив грантову програму ще на два регіони

    Кабінет Міністрів України розширив дію державної грантової програми «Власна справа», додавши до переліку територій, які можуть отримати підвищену фінансову підтримку, Одеську область та місто Славутич. Відтепер підприємці цих регіонів також матимуть можливість отримати до 500 тисяч гривень на відкриття або розвиток власного бізнесу.

    Про зміни 29 червня повідомили у сервісі «Дія». Рішення уряду стало частиною державної політики підтримки малого та середнього бізнесу в регіонах, які зазнали найбільшого впливу війни або мають підвищене стратегічне значення.

    До цього часу програма з підвищеним розміром грантів діяла у Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській, Чернігівській та Сумській областях. Після ухвалення урядового рішення до цього переліку офіційно приєдналися Одеська область і місто Славутич.

    Розмір державної підтримки залежить від того, скільки нових робочих місць планує створити підприємець. До 300 тисяч гривень можуть отримати заявники, які працевлаштують щонайменше одного працівника. Максимальний грант у розмірі до 500 тисяч гривень надаватиметься тим, хто створить не менше двох нових робочих місць.

    Окремий напрямок програми діє для молодих українців віком до 25 років. Вони можуть претендувати на грант до 150 тисяч гривень для запуску власної справи без обов’язкової вимоги створювати нові робочі місця. Водночас у межах оновленої політики «Зроблено в Україні» уряд уже анонсував поступове збільшення максимальної суми підтримки для молодих підприємців до 200 тисяч гривень.

    Грантові кошти можна використовувати на придбання обладнання, виробничої техніки, сировини, матеріалів, а також оплату оренди приміщень для ведення бізнесу. Витрачати їх на особисті потреби або цілі, не передбачені бізнес-планом, заборонено.

    Подати заявку можуть громадяни, які лише планують започаткувати власну справу, чинні фізичні особи-підприємці та юридичні особи. Однією з головних умов участі є відсутність податкової заборгованості та ведення діяльності поза тимчасово окупованими територіями України.

    Процедура отримання гранту передбачає кілька етапів. Спочатку необхідно подати заявку разом із бізнес-планом через портал «Дія». Після цього кандидат проходить співбесіду в центрі зайнятості, де оцінюють реалістичність бізнес-ідеї та перспективи її реалізації. Остаточне рішення про виділення фінансування ухвалюють після аналізу всіх документів.

    Грантова програма «Власна справа» працює з липня 2022 року в межах державного проєкту «єРобота», який реалізує Міністерство економіки України. Її головна мета — стимулювати розвиток мікро- та малого підприємництва, створення нових робочих місць і підтримку економічної активності навіть в умовах повномасштабної війни.

    Протягом останніх двох років умови програми неодноразово розширювалися. Наприкінці 2024 року уряд спростив доступ до грантів для ветеранів, людей з інвалідністю внаслідок війни, членів їхніх сімей та родин загиблих Захисників і Захисниць України. Для окремих категорій учасників також були збільшені максимальні суми фінансування залежно від кількості створених робочих місць.

    За даними Міністерства економіки, у межах політики «Зроблено в Україні» програмою «Власна справа» вже скористалися понад 34 тисячі українців. Завдяки державним грантам вдалося створити близько 60 тисяч нових робочих місць, а загальний обсяг інвестицій у розвиток малого бізнесу перевищив 6,8 млрд гривень.

    В уряді наголошують, що розширення географії програми має допомогти активніше розвивати підприємництво в регіонах, які потребують додаткової економічної підтримки через наслідки війни. Очікується, що нові можливості для підприємців Одещини та Славутича сприятимуть відкриттю нових виробництв, сервісних компаній, закладів сфери послуг та створенню додаткових робочих місць.

    Уряд продовжує розширювати державні програми підтримки бізнесу, роблячи фінансову допомогу доступнішою для підприємців і стимулюючи відновлення української економіки навіть в умовах воєнного часу.

  • Мінус €77 мільйонів: світовий гігант погодився на величезні втрати заради виходу з РФ

    Мінус €77 мільйонів: світовий гігант погодився на величезні втрати заради виходу з РФ

    Один із найбільших світових виробників побутової техніки Whirlpool остаточно завершує вихід із російського ринку. Турецька компанія Arçelik, яка ще у 2022 році придбала російський бізнес американського виробника, домовилася про дострокове врегулювання фінансових зобов’язань перед Whirlpool Holdings LLC. В результаті Whirlpool отримає одноразову виплату у розмірі 40 млн євро та повністю відмовиться від будь-яких майбутніх претензій і платежів, пов’язаних із проданими активами в Росії.

    Про це в офіційному повідомленні турецької компанії Arçelik, оприлюднене через систему розкриття корпоративної інформації.

    Таким чином завершується одна з найбільших угод із виходу західних виробників побутової техніки з російського ринку після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    Що передбачає нова угода

    Згідно з новими домовленостями, Arçelik здійснить Whirlpool одноразовий платіж у розмірі 40 млн євро. Після отримання цих коштів американська корпорація повністю відмовиться від усіх чинних та потенційних майбутніх фінансових вимог щодо російського бізнесу.

    Фактично сторони погодилися достроково закрити складну фінансову конструкцію, яка діяла після продажу активів у Росії.

    Первинна угода, укладена у 2022 році, передбачала, що кінцева вартість придбаного бізнесу буде залежати від фінансових результатів підприємства протягом десяти років після завершення продажу. Частина платежів мала здійснюватися поступово, залежно від прибутковості компанії та виконання низки фінансових умов.

    Однак тепер сторони вирішили не чекати завершення десятирічного періоду та остаточно врегулювати всі взаємні зобов’язання.

    Втрати для Whirlpool можуть бути значно більшими

    Станом на 31 березня 2026 року Arçelik обліковувала довгострокові фінансові зобов’язання за цією угодою на суму близько 6 млрд турецьких лір. За тодішнім валютним курсом це становило приблизно 117 млн євро.

    Таким чином, погодившись на виплату лише 40 млн євро, Whirlpool фактично відмовляється від потенційних майбутніх надходжень на десятки мільйонів євро.

    Аналітики зазначають, що таке рішення може свідчити про бажання компанії остаточно закрити будь-які фінансові та юридичні зв’язки з російським ринком, який після початку повномасштабної війни став токсичним для багатьох міжнародних брендів.

    Що саме продали у Росії

    У межах угоди Arçelik отримала контроль над російськими структурами Whirlpool, зокрема над компаніями Indesit International JSC та Whirlpool RUS LLC.

    Після завершення угоди ці активи були об’єднані в єдину структуру — IHP Appliances LLC.

    До війни російський ринок був одним із важливих для Whirlpool у Східній Європі. Компанія виробляла та продавала пральні машини, холодильники, кухонну техніку та іншу побутову продукцію під брендами Whirlpool, Indesit, Hotpoint та іншими.

    Однак після початку російського вторгнення в Україну корпорація оголосила про припинення інвестицій та пошук варіантів виходу з країни.

    Світові компанії продовжують згортати присутність у РФ

    Вихід Whirlpool є частиною масштабного процесу, який триває вже понад чотири роки. Після початку повномасштабної війни сотні міжнародних компаній оголосили про скорочення діяльності або повний вихід із російського ринку.

    Серед них — виробники автомобілів, технологічні корпорації, банки, логістичні оператори, енергетичні компанії та торговельні мережі.

    Частина компаній змушена була продавати активи зі значними дисконтом через обмеження, запроваджені російською владою для іноземних інвесторів. У багатьох випадках бізнес продавався за ціною, яка була суттєво нижчою за його реальну ринкову вартість.

    Попри заяви Кремля про адаптацію економіки до санкцій, відтік міжнародних брендів продовжує впливати на російський ринок. Особливо це стосується високотехнологічних виробництв та секторів, які залежать від міжнародних ланцюгів постачання.

    Завершення операції очікується вже найближчим часом

    У повідомленні Arçelik зазначається, що фінальне закриття угоди очікується до кінця червня 2026 року після виконання всіх необхідних процедур та формальних умов.

    Після цього Whirlpool остаточно припинить будь-яку фінансову участь у діяльності свого колишнього бізнесу в Росії.

    На тлі цього рішення компанія приєднується до переліку міжнародних брендів, які не лише залишили російський ринок після початку війни, а й остаточно розірвали економічні зв’язки з активами в РФ.

    Експерти зазначають, що такий крок є важливим сигналом для міжнародного бізнесу, адже демонструє готовність великих корпорацій фіксувати фінансові втрати заради мінімізації ризиків і виходу з політично токсичних юрисдикцій.

    Водночас російська економіка продовжує втрачати доступ до технологій, інвестицій та глобальних виробничих ланцюгів, які роками забезпечували її інтеграцію у світовий ринок.

  • «Дружина заробила понад 1,6 млн грн»: керівник міського ТЦК на Буковині виявився доларовим мільйонером

    «Дружина заробила понад 1,6 млн грн»: керівник міського ТЦК на Буковині виявився доларовим мільйонером

    Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Андрій Ровецький опинився у центрі уваги після оприлюднення його електронної декларації. Документ свідчить, що родина військового посадовця володіє значними заощадженнями, нерухомістю та отримує стабільні доходи, а дружина керівника ТЦК заробляє у кілька разів більше за чоловіка.

    Інформацію про майновий стан сім’ї оприлюднили «Українські Новини» з посиланням на дані електронної декларації посадовця.

    Що задекларував керівник ТЦК

    Згідно з декларацією, сім’я Андрія Ровецького володіє квартирою у Чернівцях та автомобілем Nissan Rogue 2015 року випуску.

    За минулий рік сам посадовець отримав близько 445 тисяч гривень заробітної плати за місцем служби. Натомість його дружина Оксана задекларувала дохід від підприємницької діяльності у розмірі понад 1,6 млн грн. Таким чином, основним джерелом надходжень у родині є саме бізнес дружини.

    Окрім поточних доходів, родина має суттєві грошові заощадження. За даними декларації, йдеться приблизно про 65 тисяч доларів США та понад мільйон гривень, які зберігаються як у готівковій формі, так і на банківських рахунках.

    За поточним курсом валют загальна сума заощаджень родини перевищує кілька мільйонів гривень.

    Хто такий Андрій Ровецький

    Андрій Ровецький нині виконує обов’язки начальника Чернівецького міського ТЦК та СП. Останніми місяцями він неодноразово коментував резонансні випадки мобілізації у Чернівцях та представляв позицію територіального центру комплектування під час засідань парламентської тимчасової слідчої комісії.

    Зокрема, на початку червня Ровецький пояснював обставини гучного інциденту на будівельному майданчику в Чернівцях, де працівники ТЦК проводили перевірку військово-облікових документів. За його словами, мобілізовані чоловіки перебували у розшуку як порушники військового обліку та не мали права на відстрочку.

    Тема декларацій ТЦК залишається резонансною

    Останнім часом суспільну увагу привертають декларації посадовців територіальних центрів комплектування по всій Україні. На тлі воєнного стану та мобілізаційних процесів громадськість особливо уважно стежить за майновим станом керівників ТЦК та членів їхніх сімей.

    Протягом останніх місяців правоохоронні органи також повідомляли про низку кримінальних проваджень щодо окремих посадовців системи комплектування. Зокрема, навесні цього року Державне бюро розслідувань затримало посадовця одного з районних ТЦК Чернівецької області за підозрою у вимаганні грошей за сприяння у знятті військовозобов’язаних із розшуку.

    Водночас сама наявність значних доходів або заощаджень у декларації не свідчить про порушення закону. Законодавство України зобов’язує посадовців лише відкрито декларувати майно, доходи та активи членів сім’ї. Оцінку законності походження коштів можуть надавати виключно уповноважені органи в межах перевірок НАЗК або правоохоронних розслідувань.

    На цей момент інформації про претензії правоохоронних органів до самого Андрія Ровецького або його декларації немає.

  • Інсайдерська схема на $2,6 млн: обшуки в Samsung шокували технологічний ринок

    Інсайдерська схема на $2,6 млн: обшуки в Samsung шокували технологічний ринок

    Одна з найбільших технологічних компаній світу опинилася в центрі масштабного розслідування. Прокуратура Південної Кореї провела обшуки в офісах Samsung Electronics у межах справи про можливу інсайдерську торгівлю, пов’язану з придбанням робототехнічної компанії Rainbow Robotics. Слідчі перевіряють інформацію про те, що керівники та співробітники компанії могли заробити мільйони доларів, використовуючи закриті дані про майбутню угоду із Samsung.

    Про це повідомляють південнокорейські ЗМІ та профільні технологічні видання з посиланням на прокуратуру Південного округу Сеула.

    Розслідування стосується подій, які передували повному поглинанню Rainbow Robotics компанією Samsung Electronics. Правоохоронці підозрюють, що окремі посадовці могли заздалегідь знати про майбутню угоду та використати цю інформацію для купівлі акцій або проведення фінансових операцій, які принесли їм значний прибуток після зростання вартості компанії.

    За попередніми даними, під підозрою перебувають 16 осіб. Серед них називають генерального директора Rainbow Robotics та фінансового директора компанії. За версією слідства, у період із 2022 по 2024 рік вони могли отримати незаконний дохід у розмірі від 3 до 4 мільярдів південнокорейських вон, що еквівалентно приблизно 1,9–2,6 мільйона доларів США.

    Слідчі вважають, що посадовці могли скористатися конфіденційною інформацією про плани Samsung щодо розширення присутності на ринку робототехніки та майбутнє придбання Rainbow Robotics. Якщо ці підозри підтвердяться, йтиметься про порушення Закону Південної Кореї про ринок капіталу та фінансові інвестиції.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили документи, електронні носії інформації та внутрішню корпоративну переписку. Наразі триває аналіз отриманих матеріалів.

    Історія Rainbow Robotics привертає особливу увагу через її значення для майбутньої стратегії Samsung. Компанію було засновано дослідниками Корейського інституту передових технологій (KAIST), які брали участь у створенні першого корейського людиноподібного робота HUBO. З моменту заснування Rainbow Robotics стала одним із найперспективніших виробників роботизованих систем у країні.

    Компанія спеціалізується на створенні широкого спектра роботів: від колаборативних роботів для промисловості до сервісних систем, які можуть працювати в ресторанах, кафе та готелях. Окремий напрямок діяльності — розробка чотириногих роботів і гуманоїдних платформ для оборонного сектору, патрулювання та роботи в небезпечних умовах.

    Samsung почала активно інвестувати в Rainbow Robotics ще у 2023 році. Тоді технологічний гігант придбав значний пакет акцій компанії, а згодом поступово збільшував свою частку. У 2025 році Samsung остаточно отримала контроль над Rainbow Robotics, зробивши її своєю дочірньою структурою.

    Аналітики називають це придбання одним із найважливіших кроків Samsung на шляху до нової технологічної революції. Якщо протягом останніх десятиліть компанія асоціювалася переважно зі смартфонами, побутовою технікою та напівпровідниками, то тепер вона активно готується до епохи роботизації та штучного інтелекту.

    Особливий інтерес викликає проєкт гуманоїдного робота RB-Y1, який Rainbow Robotics представила останніми роками. Машина здатна пересуватися на колесах, виконувати складні маніпуляції руками та взаємодіяти з навколишнім середовищем за допомогою систем штучного інтелекту.

    Раніше Samsung вже заявляла про намір масштабно інтегрувати роботів і агентний штучний інтелект у власне виробництво до 2030 року. Компанія розраховує створити так звані «розумні фабрики майбутнього», де значна частина виробничих процесів буде автоматизована за допомогою робототехнічних комплексів нового покоління.

    Саме тому нинішній скандал привернув величезну увагу інвесторів. Будь-які розслідування, пов’язані з інсайдерською торгівлею, можуть впливати на довіру ринку та викликати додаткові питання до корпоративного управління компаній.

    Водночас експерти наголошують, що наразі підозри стосуються окремих посадовців Rainbow Robotics, а не самої Samsung Electronics як корпорації. Представники компанії поки не коментували деталі розслідування, заявивши лише про готовність співпрацювати зі слідством.

    Для світового ринку робототехніки ця історія має особливе значення. За прогнозами міжнародних консалтингових агентств, обсяг ринку роботів та автоматизованих систем до кінця десятиліття може перевищити сотні мільярдів доларів. Провідні технологічні компанії — від Tesla та Nvidia до Samsung і Hyundai — вже ведуть боротьбу за лідерство в новій галузі.

    На цьому тлі Rainbow Robotics розглядається як один із найцінніших активів азійського ринку робототехніки. Саме тому будь-які події навколо компанії миттєво привертають увагу інвесторів та світових медіа.

    Наразі розслідування триває. Якщо підозри прокуратури підтвердяться, фігурантам може загрожувати не лише багатомільйонний штраф, а й кримінальна відповідальність. Водночас справа може стати одним із найбільших корпоративних скандалів у технологічній галузі Південної Кореї за останні роки.

    Поки слідчі аналізують вилучені матеріали, ринок уважно стежить за розвитком подій. Адже на кону — не лише репутація окремих менеджерів, а й майбутнє одного з найамбітніших робототехнічних проєктів сучасності.

  • Наступною ціллю розслідування НАБУ може стати глава Нацбанку Андрій Пишний

    Наступною ціллю розслідування НАБУ може стати глава Нацбанку Андрій Пишний

    За інформацією джерел, після оприлюднення НАБУ так званих “плівок Міндіча” захиталось крісло під людиною Андрія Єрмака главою НАБУ Андрієм Пишним.

    Нагадаємо, 11 червня СБУ провела обшуки у фігуранта “плівок Міндіча” екс-радника наглядової ради націоналізованого “Сенс банку” бізнесмена Василя Веселого.

    За повідомленням Київської міської прокуратури обшуки у Василя Веселого відбувалися в межах розслідування щодо можливої легалізації майна, отриманого злочинним шляхом. Однак підприємця не затримували та не оголошували йому підозру.

    Василь Веселий вважається близьким до Тімура Міндіча та Андрія Єрмака. На “плівках Міндіча” Веселий обговорював з фігурантом “Міндичгейту” Олександром Цукерманом,  кого саме призначити до наглядової ради банку і як отримати контроль над найбільшим українським нафтохімічним підприємством “Карпатинафтохім”.

    Як повідомляють джерела в правоохоронних органах, обшуки СБУ у Василя Веселого можуть бути пов’язані зі спробами “забрати справу під свій контроль та вивести з-під удару главу Нацбанку Андрія Пишного”.

    Нагадаємо, Андрій Пишний являється фігурантом ряду корупційних скандалів, в тому числі про підробку диплома про вищу економічну освіту, до цього часу продовжує займати пост глави Нацбанку.

    Водночас, за інформацією джерела, розвиток подій навкруги персони Василя Веселого може означати, що наступною ціллю НАБУ стане сам Андрій Пишний.

  • Бізнес отримав нові пільги: кредити на відновлення під 0,1% запускають в Україні

    Бізнес отримав нові пільги: кредити на відновлення під 0,1% запускають в Україні

    В Україні з 1 липня запускають новий фінансовий механізм підтримки малого та середнього бізнесу, який постраждав унаслідок російських обстрілів. Йдеться про можливість отримання пільгових кредитів на відновлення зруйнованого або пошкодженого майна під символічну ставку 0,1% річних протягом перших двох років. Про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, підкресливши, що уряд прагне максимально пришвидшити відновлення підприємств, які втратили виробничі потужності через війну, але продовжують працювати або планують відновлення діяльності.

    Новий інструмент стане окремим напрямом державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», яка вже кілька років виконує роль одного з головних механізмів фінансової підтримки підприємництва в Україні. Після завершення пільгового періоду ставка кредитування змінюватиметься залежно від умов діяльності бізнесу та створення нових робочих місць і становитиме 5%, 7% або 9%. Максимальний розмір кредиту може сягати 150 мільйонів гривень, що дозволяє залучати значні ресурси для відновлення виробництва, інфраструктури та обладнання.

    Важливою умовою нової програми є те, що кредити, отримані саме на відновлення пошкодженого або зруйнованого майна, не враховуватимуться у загальному кредитному ліміті підприємства в межах інших державних програм. Це означає, що бізнес зможе одночасно користуватися різними інструментами державної підтримки без ризику втрати доступу до додаткового фінансування. Уряд фактично створює більш гнучку систему, яка дозволяє підприємствам комбінувати кредити, гранти та інші компенсаційні механізми залежно від масштабу втрат і потреб відновлення.

    Програма «Доступні кредити 5-7-9%» працює з 2020 року і за цей час стала одним із найбільших державних фінансових проєктів в Україні. За офіційними даними, підприємці вже отримали понад 150 тисяч кредитів на загальну суму понад 531 мільярд гривень, а лише з початку 2026 року було видано понад 16 тисяч кредитів на більш ніж 71 мільярд гривень. Уряд розглядає цю програму як один із ключових інструментів економічної політики, спрямованої на підтримку внутрішнього виробництва та відновлення економічної активності.

    Окрім нового кредитного напряму, для постраждалих підприємств уже діють інші форми підтримки, серед яких гранти на відновлення виробництва, що можуть сягати до 16 мільйонів гривень і спрямовуються насамперед на закупівлю обладнання, а також програма компенсації витрат на заробітні плати працівників у період простою через руйнування або пошкодження підприємств. Додатково уряд розвиває механізми страхування воєнних ризиків, які мають зменшити фінансові втрати бізнесу в умовах триваючих атак.

    Економічна політика держави в умовах повномасштабної війни дедалі більше фокусується на відновленні виробничого потенціалу та збереженні робочих місць, оскільки саме малий і середній бізнес є одним із ключових джерел зайнятості та податкових надходжень. Уряд наголошує, що новий кредитний інструмент має не лише компенсувати втрати, а й стимулювати розвиток підприємств після відновлення, створення нових робочих місць і розширення виробництва навіть у складних безпекових умовах.