Gorchitsa.info

Позначка: бойові виплати

  • «Обіцяли більше, ніж могли дати»: у Раді пояснили, чому військовим поки не готують нових великих виплат

    «Обіцяли більше, ніж могли дати»: у Раді пояснили, чому військовим поки не готують нових великих виплат

    Українська влада найближчим часом не планує анонсувати нові мотиваційні контракти для військовослужбовців із додатковими великими грошовими пакетами, оскільки можливості державного бюджету залишаються вкрай обмеженими. Водночас уже запущена влітку 2026 року система мотиваційних контрактів і підвищених бойових виплат продовжує діяти — йдеться не про її скасування, а про відмову від нових обіцянок, які не мають гарантованого фінансового покриття.

    Про це заявив член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. Він наголосив, що раніше окремі посадовці Міністерства оборони озвучували фінансові обіцянки, які, за його словами, не були повністю підкріплені реальними можливостями бюджету.

    Веніславський назвав таку практику негативною, оскільки вона формує у військовослужбовців очікування, які держава згодом може не мати ресурсу виконати. Водночас він підкреслив, що сам принцип мотивації контрактної служби ніхто не відкидає: парламентський комітет і надалі просуватиме механізми, які мають зробити добровільне залучення людей до Сил оборони привабливішим.

    Тут важливо розділити дві речі. Мотиваційні контракти в Україні вже існують і продовжують діяти. У червні 2026 року Кабмін постановою №768 запустив нову систему контрактної служби з чіткими строками, підвищеними бойовими надбавками та відстрочкою після завершення контракту. Тому нинішня заява Веніславського не означає згортання вже запущеної реформи.

    Зараз у Силах оборони діють три основні види нових контрактів: піхотно-штурмовий, бойовий і базовий. Для піхотинців та штурмовиків передбачений контракт на 14 місяців для цивільних, а для окремих категорій чинних військових — коротший строк. Для інших бойових і небойових спеціальностей діють переважно 24-місячні контракти.

    Найбільші суми передбачені саме для військових, які виконують найризикованіші завдання. За офіційною інформацією Сил оборони, середній розрахунковий дохід за піхотно-штурмовим контрактом може становити близько 300 тисяч гривень на місяць, а максимальний — до 460 тисяч гривень, якщо військовий безпосередньо бере участь у найбільш небезпечних бойових діях. Для операторів БпЛА, артилеристів, фахівців РЕБ та інших бойових спеціальностей виплати можуть становити від 30 до 120 тисяч гривень на місяць залежно від умов служби.

    Окремо передбачені бонуси за конкретні результати бойової роботи, додаткові виплати за службу на першій лінії та щорічні соціальні виплати.

    Наприклад, за чинною системою військовому може нараховуватися 10 тисяч гривень за день перебування безпосередньо на бойовій позиції, 20 тисяч — за окремі завдання з відновлення позицій і 40 тисяч — за штурмові дії. Саме завдяки таким надбавкам максимальна сума може бути суттєво вищою за базове грошове забезпечення.

    Тобто проблема, про яку зараз говорить Веніславський, полягає не в тому, що держава відмовляється платити за вже встановленою системою, а в тому, що подальше різке збільшення грошових стимулів потребує величезного додаткового ресурсу.

    І з цим у держави справді виникають дедалі серйозніші труднощі.

    Війна вже коштує Україні $190 млн щодня

    Голова парламентського Бюджетного комітету Роксолана Підласа нещодавно повідомила, що один день війни у 2026 році обходиться українському бюджету приблизно у $190 млн. Для порівняння, у 2024 році ця сума становила близько $140 млн на день.

    За її словами, лише за перші вісім місяців 2026 року на сектор безпеки й оборони держава витратила близько $42 млрд, не враховуючи військову допомогу партнерів у натуральній формі.

    При цьому власні бюджетні доходи та внутрішні запозичення за цей час становили приблизно $39 млрд. Тобто навіть внутрішніх ресурсів уже не вистачає для повного покриття поточних оборонних потреб.

    Саме це пояснює, чому будь-яке нове масштабне збільшення зарплат чи разових бонусів для сотень тисяч військовослужбовців потрібно рахувати не мільйонами, а десятками й сотнями мільярдів гривень.

    У бюджеті-2027 на оборону заклали майже 4,9 трлн грн

    У проєкті державного бюджету на 2027 рік уряд пропонує спрямувати на безпеку й оборону 4 трлн 885 млрд грн — це 43,8% прогнозованого ВВП країни.

    З цієї суми майже 1,792 трлн грн мають піти на оплату праці та пов’язані з нею нарахування, ще 2,299 трлн грн — на зброю та військову техніку.

    Для порівняння, загальні доходи державного бюджету на наступний рік прогнозуються на рівні 5,648 трлн грн, тоді як усі видатки — 7,272 трлн грн. Державі також знадобиться близько $52,6 млрд міжнародної фінансової підтримки.

    Тому навіть за рекордного оборонного бюджету простору для нових масштабних грошових обіцянок залишається небагато.

    Чому гроші партнерів не можна просто спрямувати на зарплати

    Є ще одна проблема: значна частина міжнародної допомоги має цільове призначення.

    Наприклад, Nenka.info раніше писала, що значну частину великого кредитного пакета ЄС на €90 млрд неможливо просто спрямувати на підвищення зарплат військовим. Європейське фінансування значною мірою орієнтоване на закупівлю зброї, оборонну промисловість та інші визначені напрями.

    ЄС дає Україні €90 млрд, але не на зарплати військовим: у Брюсселі пояснили, де шукати гроші на підвищення виплат

    Це означає, що грошове забезпечення військовослужбовців значною мірою залишається навантаженням саме на український бюджет.

    Що вже змінилося у 2026 році

    Нинішня контрактна реформа була запущена в червні.

    Nenka.info тоді писала про постанову Кабміну №768, яка запровадила нові типи контрактів із фіксованими строками служби, диференційованими виплатами та гарантованою відстрочкою після звільнення.

    Нові контракти в ЗСУ: уряд різко змінив правила служби і виплат

    Також видання повідомляло, що військові, які не переходять на нову контрактну модель, продовжують служити за чинними правилами мобілізації до моменту появи законних підстав для звільнення або демобілізації.

    Нові контракти в ЗСУ: хто не підпише — служитиме до демобілізації

    Окремо Міноборони наголошувало, що частина нових бойових виплат узагалі не залежить від підписання мотиваційного контракту. Вони поширюються і на мобілізованих, і на військових, які служать за старими контрактами.

    Це ще раз підтверджує: нинішня дискусія не стосується скасування вже встановлених виплат.

    Що може бути далі

    Веніславський прямо говорить, що мотиваційна складова контрактної служби залишатиметься одним із головних інструментів залучення людей до армії. Але парламентарі, за його словами, хочуть уникати ситуації, коли спочатку оголошується надзвичайно приваблива сума, а вже потім з’ясовується, що бюджет не може її стабільно забезпечувати.

    Тому найближчим часом основний акцент, найімовірніше, залишатиметься на вже запущеній моделі: чіткий строк служби, вищі виплати за ризик і безпосередню участь у боях, додаткові бонуси та гарантований період відстрочки після контракту.

    Публічних рішень про скасування або урізання нинішньої контрактної системи станом на 20 вересня немає.

    Але поява нових масштабних фінансових стимулів — наприклад, ще більших одноразових премій або різкого підвищення базового забезпечення для всіх категорій військових — тепер напряму залежатиме від того, чи зможе держава знайти для цього стабільне джерело фінансування.

    І саме тут позиція Веніславського звучить доволі однозначно: нових гучних обіцянок без грошей у бюджеті влада робити не хоче.

  • Нацгвардійці, прикордонники та поліцейські на фронті отримають нові бойові виплати

    Нацгвардійці, прикордонники та поліцейські на фронті отримають нові бойові виплати

    Міністерство внутрішніх справ затвердило порядок виплати додаткових винагород військовослужбовцям Національної гвардії України, Державної прикордонної служби та поліцейським підрозділів особливого призначення, які виконують бойові завдання. Нові виплати запроваджуються в межах експериментального проєкту мотиваційного забезпечення та будуть нараховуватися заднім числом — з 1 червня 2026 року.

    Про це повідомив міністр внутрішніх справ Іван Вигівський.

    За його словами, відповідні накази вже підписані та передані на державну реєстрацію. Після завершення цієї процедури документи офіційно набудуть чинності.

    Новий механізм передбачає додаткові виплати залежно від складності, небезпеки та результативності виконання бойових завдань. Загальна сума мотиваційних виплат може сягати до 460 тисяч гривень на місяць.

    Зокрема, передбачені такі винагороди:

    • до 100 тис. грн на місяць — за безпосередню участь у бойових діях;
    • 170 тис. грн на місяць — за виконання бойових завдань безпосередньо на лінії зіткнення;
    • 70 тис. грн на місяць — за виконання завдань на інших ділянках фронту в межах ротного опорного пункту;
    • 50 тис. грн на місяць — за службу на пунктах управління;
    • від 15 до 30 тис. грн — для військових інструкторів;
    • до 10 тис. грн — для інших категорій військовослужбовців.

    Окрім щомісячних виплат, накази передбачають окремі винагороди за виконання конкретних бойових завдань. Так, військовослужбовці зможуть отримати 40 тис. грн за добу за захоплення ворожих позицій, 20 тис. грн за добу — за повернення раніше втрачених позицій, 100 тис. грн — за кожного взятого в полон російського військового та 15 тис. грн — за знищення противника у стрілецькому або рукопашному бою.

    Як пояснили в МВС, військовослужбовці Нацгвардії, Державної прикордонної служби та поліцейські підрозділів особливого призначення виконують бойові завдання нарівні з підрозділами Збройних сил України, однак порядок їхнього грошового забезпечення регулюється окремими наказами Міністерства внутрішніх справ, а не Міністерства оборони.

    Підставою для запровадження нових виплат стала постанова Кабінету Міністрів №768 від 12 червня 2026 року, яка раніше ввела аналогічну систему мотиваційних виплат для військовослужбовців Збройних сил України. Тепер відповідний механізм поширюється й на інші складові Сил оборони України, що перебувають у системі МВС. Нові виплати нараховуватимуться за період, починаючи з 1 червня 2026 року.

  • Військовим затримали частину виплат: у Міноборони назвали причину

    Військовим затримали частину виплат: у Міноборони назвали причину

    Частина українських військовослужбовців отримала за червень не повний обсяг грошового забезпечення, що викликало численні запитання у соцмережах та військових спільнотах. У Міністерстві оборони пояснили, що наразі виплачено або найближчим часом буде виплачено лише базове грошове забезпечення, тоді як додаткові винагороди, зокрема бойові виплати та нові доплати, нараховуватимуться окремо після завершення необхідних процедур оформлення документів.

    У Міноборони наголосили, що затримка не пов’язана з браком фінансування. Причина полягає у порядку оформлення документів та нових правилах нарахування додаткових виплат, які набрали чинності після реформи системи грошового забезпечення військовослужбовців. Саме тому військові спочатку отримують основне грошове забезпечення, а додаткові винагороди надходять окремими платежами.

    У відомстві уточнили, що доплата у 10 тисяч гривень для військовослужбовців, які виконують службу поза районами ведення бойових дій і не отримують бойових винагород, буде виплачуватися разом з іншими додатковими виплатами за червень. Зараз Міністерство оборони, Генеральний штаб ЗСУ та інші органи військового управління завершують роз’яснення порядку застосування нових правил у військових частинах.

    Окремо Міноборони пояснило порядок виплати бойових винагород. Доплати за безпосередню участь у бойових діях, а також винагороди за взяття противника в полон нараховуватимуться лише після видання командиром військової частини відповідного наказу із зазначенням конкретних сум для кожного військовослужбовця. Лише після оформлення такого наказу фінансові служби можуть провести виплату.

    Додатковий порядок діє і для нових винагород за ударно-пошукові та штурмові дії. Їх виплачуватимуть після отримання від вищого штабу документів, які офіційно підтверджують виконання відповідних бойових завдань. Якщо підтвердження надійде вже після завершення строків нарахування виплат за поточний місяць, кошти будуть виплачені вже разом із грошовим забезпеченням наступного місяця.

    У Міноборони звернули увагу, що наказ №260 визначає чіткі строки оформлення документів. Зокрема, вищий штаб повинен підтвердити виконання штурмових дій протягом трьох діб після отримання відповідних матеріалів від військової частини. Саме швидкість оформлення таких документів безпосередньо впливає на строки отримання винагороди військовослужбовцем.

    Окремий механізм передбачено для виплат за знищення живої сили противника. Такі винагороди нараховуватимуться лише після перевірки інформації у бойовій інформаційній системі «Дельта». Після завершення верифікації командир військової частини повинен видати наказ про виплату. У Міноборони повідомили, що детальний порядок такої перевірки буде оприлюднений окремо.

    Нагадаємо, у червні в Україні стартувала масштабна реформа грошового забезпечення військовослужбовців. Вона передбачає підвищення мінімального рівня грошового забезпечення, нову систему мотиваційних виплат та суттєве збільшення винагород за виконання бойових завдань. За новими правилами військові можуть отримувати різні види додаткових виплат залежно від характеру служби, участі у штурмових діях, перебування на передових позиціях, взяття противника в полон та інших результатів виконання бойових завдань.

    Зокрема, Міністерство оборони раніше повідомляло, що військовослужбовці, які у червні проходили службу в тилу, повинні отримати додаткову винагороду не менше 10 тисяч гривень. Водночас виплати за штурмові дії, безпосередню участь у боях, взяття полонених чи інші спеціальні завдання здійснюються лише після оформлення відповідних наказів та підтвердження виконаних бойових завдань.

    Підставою для реформи стали зміни до державного бюджету, які Президент України Володимир Зеленський підписав 22 червня. Закон передбачив додаткове фінансування сектору оборони, що дозволило збільшити видатки на грошове забезпечення військовослужбовців та впровадити нову систему матеріального стимулювання захисників України.

    У Міноборони закликають військовослужбовців не хвилюватися через отримання неповної суми за червень. Якщо всі документи щодо виконання бойових завдань будуть оформлені вчасно, додаткові винагороди нарахують окремими платежами вже у липні. Якщо ж підтвердження надійде пізніше встановлених строків, відповідні кошти виплатять разом із грошовим забезпеченням наступного місяця.

  • “Бойові” за відкат: у армійському корпусі викрили схему поборів із військових”

    “Бойові” за відкат: у армійському корпусі викрили схему поборів із військових”

    Трьом посадовцям одного з армійських корпусів повідомлено про підозру в організації та реалізації схеми поборів із підлеглих військовослужбовців, яка, за версією слідства, була пов’язана з незаконним нарахуванням додаткових виплат за так звані “бойові”. Йдеться про начальника логістики — заступника командира корпусу, начальника відділу логістики штабу та офіцера організаційно-планового відділу логістики. Слідчі органи вважають, що вони діяли у змові та системно використовували службове становище для отримання неправомірної вигоди від підлеглих військовослужбовців.

    Про це повідомили у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону та Офіс генерального прокурора, а також джерела в правоохоронних органах. За їхніми даними, механізм схеми полягав у внесенні окремих військовослужбовців до службових рапортів як таких, що нібито виконували бойові або спеціальні завдання. Такі записи автоматично створювали підстави для нарахування підвищених грошових виплат, які в армійській практиці відомі як “бойові”.

    Слідство вважає, що фактично ці виплати ставали предметом незаконного збагачення посадовців, які вимагали від підлеглих частину отриманих або нарахованих коштів за саме включення до відповідних документів. За даними правоохоронців, організацію схеми у грудні 2025 року нібито ініціював начальник логістики — заступник командира корпусу. Після цього він залучив до реалізації механізму ще двох посадовців, які забезпечували виконання його вказівок на рівні штабної та організаційної роботи.

    У лютому 2026 року, як зазначається в матеріалах слідства, начальник відділу логістики за вказівкою свого керівника поставив вимогу підлеглому офіцеру щодо регулярної передачі грошових коштів. Йшлося про оплату за включення як самого офіцера, так і інших військовослужбовців до рапортів, які дозволяли отримувати додаткову винагороду. Слідчі підкреслюють, що військовослужбовець, до якого висувалися вимоги, фактично опинився у залежному становищі, оскільки відмова від сплати могла, за наявними даними, призвести до створення для нього штучних проблем по службі, зокрема під час подальшого проходження військової кар’єри та розподілу виплат.

    Перші задокументовані факти передачі коштів, за версією слідства, відбулися 23 березня 2026 року. Тоді один із підозрюваних отримав 40 тисяч гривень за внесення військовослужбовців до рапортів на виплату додаткової грошової винагороди за лютий. Після цього, як стверджують правоохоронці, він висунув нову фінансову вимогу, яка передбачала додатково 36 тисяч гривень за аналогічні дії щодо березневих нарахувань. Окрім цього, фігурант, за даними слідства, організував збір ще 154 тисяч гривень з інших військовослужбовців, що в сумі становило 190 тисяч гривень неправомірної вигоди.

    Правоохоронці зазначають, що ці кошти були передані 29 квітня 2026 року безпосередньо у службовому кабінеті одного з посадовців. Після цього, за версією слідства, схема не була зупинена, а навпаки — продовжила функціонувати. Згодом фігуранти нібито висунули нову вимогу, і 28 травня 2026 року були затримані після отримання ще 44 тисяч гривень неправомірної вигоди. У прокуратурі наголошують, що загальна сума коштів, яку наразі інкримінують підозрюваним, становить 274 тисячі гривень.

    За інформацією співрозмовників у правоохоронних органах, мова йде про посадовців 14 армійського корпусу. Слідство також вважає, що схема мала ознаки системності, оскільки передбачала не одноразові епізоди, а регулярне отримання коштів залежно від формування рапортів і виплат військовослужбовцям.

    Під час санкціонованих обшуків за місцями проживання підозрюваних, у службових приміщеннях та транспортних засобах було виявлено та вилучено значний обсяг матеріалів, які можуть мати доказове значення у справі. Серед них — планшети, службова документація щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди, чорнові записи з інформацією про облік та розподіл коштів, комп’ютерна техніка та мобільні телефони. Окрім цього, правоохоронці вилучили значні суми готівки: 343 тисячі гривень, 9 900 доларів США та 80 євро, походження яких також перевіряється слідством.

    Трьом посадовцям інкримінують вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою, поєднане з її вимаганням. Це одна з найтяжчих кваліфікацій у справах про корупцію, яка передбачає відповідальність за зловживання службовим становищем з метою отримання вигоди.

    За клопотанням прокурорів Офіс генерального прокурора суд обрав усім трьом підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави. Для двох фігурантів розмір застави становив 332 800 гривень, тоді як для ймовірного організатора схеми — 499 200 гривень. За наявною інформацією, усі підозрювані вже скористалися правом на внесення застави та перебувають на волі в межах процесуальних обмежень, визначених судом.

    Слідство триває, правоохоронці встановлюють можливих інших учасників схеми, а також перевіряють, чи могла подібна практика застосовуватися ширше в межах підрозділу або корпусу.

  • Нові контракти і доплати за ризик: в Україні готують реформу армії

    Нові контракти і доплати за ризик: в Україні готують реформу армії

    В Україні триває розробка масштабної реформи військової служби, яка має змінити підхід до мобілізації, контрактів і системи грошового забезпечення у Збройних силах. Йдеться про нову модель контрактів із чітко визначеними строками служби, можливістю вибору посади та запровадженням додаткових виплат за участь у бойових діях.

    Напрацювання щодо реформи обговорюють представники Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ та Офісу президента. Мета змін — зробити систему служби більш прогнозованою для військових і водночас підвищити мотивацію та ефективність армії в умовах тривалої війни.

    Ключовим елементом майбутньої реформи є перехід до контрактної системи з фіксованими термінами служби. Передбачається запровадження трьох основних типів контрактів, які охоплюватимуть як новобранців, так і чинних військовослужбовців. У межах цієї моделі мобілізовані громадяни зможуть підписувати контракт із гарантією визначеного терміну служби та подальшої відстрочки до наступного призову.

    Чинні контрактники, своєю чергою, отримають можливість переукласти угоди на нових умовах. Водночас попередній період служби не буде автоматично враховуватися в новому контракті, однак впливатиме на тривалість відстрочки, яка, за задумом розробників, розраховуватиметься індивідуально.

    У військовому керівництві зазначають, що можливість не підписувати контракт залишиться, однак загальна система стане більш структурованою та передбачуваною. Окремо передбачається гнучкість у виборі військових посад. Військовослужбовці зможуть обирати як бойові, так і тилові позиції залежно від підготовки та потреб армії.

    Згідно з поточними напрацюваннями, які ще не є фінальними, пропонується встановити різні строки служби залежно від категорії військовослужбовців. Для чинних військових на бойових посадах передбачається термін служби близько 10 місяців. Для новобранців, які підписують контракт на бойові посади, — приблизно 14 місяців. Для інших спеціальностей, включно з операторами безпілотних систем, спеціалістами зв’язку та медійними підрозділами, розглядається строк до двох років.

    Окрему увагу в реформі приділено фінансовому забезпеченню. За даними співрозмовників у військовому керівництві, планується підвищення мінімальної заробітної плати для військових у тилових підрозділах з приблизно 20 до 30 тисяч гривень. Також розглядається суттєве збільшення виплат для командирів різних рівнів — орієнтовно вдвічі порівняно з нинішніми показниками.

    Найбільш дискусійною частиною реформи є пропозиція запровадити систему бойових доплат за принципом «10/20/40». Вона передбачає додаткові виплати залежно від рівня ризику та характеру завдань. За попередніми даними, військовослужбовцям можуть нараховувати 10 тисяч гривень за день перебування на бойовій позиції, 20 тисяч гривень за участь в ударно-пошукових операціях, зокрема під час повернення втрачених позицій або зачисток, і 40 тисяч гривень за участь у наступальних діях.

    За оцінками розробників, середній дохід піхотинця, який регулярно виконує бойові завдання, може сягати від 250 до 400 тисяч гривень на місяць. Водночас у проєкті передбачають встановлення граничних лімітів на виплати, щоб уникнути зловживань або штучного завищення бойової активності.

    У військовому середовищі наголошують, що всі виплати за системою «10/20/40» мають нараховуватися виключно на підставі офіційних наказів командирів військових частин. Це має забезпечити контрольованість і прозорість фінансової частини реформи.

    Попри масштабність змін, усі ці пропозиції наразі перебувають на етапі обговорення і не оформлені у вигляді остаточних законопроєктів чи урядових постанов. У процесі роботи над реформою параметри постійно змінюються, тому частина ідей може не увійти до фінального документа.

    У Міністерстві оборони та Генеральному штабі планують завершити формування нової моделі контрактів до кінця травня 2026 року. Після цього напрацювання мають бути закріплені на рівні Кабінету Міністрів України відповідними нормативними актами.

    Передумовою реформи стала заява президента Володимира Зеленського про початок нового етапу трансформації армії. Він анонсував збільшення грошового забезпечення військових, запровадження системи «бойових контрактів» і встановлення чітких термінів служби як ключових елементів оновлення Збройних сил України.

    Окремо в уряді визнають, що видатки на оборону суттєво зростають, однак питання повного фінансування підвищених виплат військовим поки залишається відкритим і потребує додаткових рішень щодо розподілу державного бюджету та міжнародної фінансової підтримки.

  • Скандал у Києві: актору закидають фіктивну службу та виплати «бойових»

    Скандал у Києві: актору закидають фіктивну службу та виплати «бойових»

    Актор Київського національного академічного Молодого театру Олексій Тритенко опинився в центрі резонансного скандалу через можливу фіктивну службу у Збройних силах України. За оприлюдненими даними, з початку повномасштабного вторгнення він публічно позиціонував себе як військовослужбовець, однак фактичне виконання військової служби ставиться під сумнів.

    Згідно з наявною інформацією, 24 лютого 2022 року наказом командира військової частини А7375 (206 окремий батальйон територіальної оборони 241 окремої бригади ТрО) Тритенка було зараховано на посаду водія взводу матеріально-технічного забезпечення. На той момент він мав статус солдата запасу, а згодом отримав звання молодшого сержанта.

    Повідомляється, що рапорт про зарахування до підрозділу був написаний у київському офісі партії «Європейська солідарність» на вулиці Лаврській. Наступного дня, 25 лютого 2022 року, Тритенко нібито привіз до частини режисера та актора Ахтема Сеітаблаєва, якого також оформили до батальйону на посаду стрільця.

    У квітні 2022 року батальйон був направлений до Миколаєва, однак, за даними джерел, Тритенко залишився в Києві. У документах зазначалися періоди так званих службових відряджень до штабу 241 бригади територіальної оборони в столиці. Такі «відрядження» тривали у квітні, червні та впродовж літа 2022 року.

    Також повідомляється, що з 4 по 13 червня 2022 року він перебував у відпустці за сімейними обставинами. У серпні того ж року його перевели на посаду водія автомобільної роти військової частини А4076, яка входить до складу 241 окремої бригади ТрО у Києві.

    Водночас, за інформацією, поширеною у публічному просторі, фактичну службу актор нібито не проходив. Зазначається, що його не бачили на службі, а безпосередній командир не знав його особисто. Паралельно Тритенко продовжував виступати на сцені Молодого театру, що підтверджується афішами театральних постановок.

    Окремо повідомляється, що він претендував на виплату щомісячної винагороди у розмірі 100 тисяч гривень як «бойових» та на отримання статусу учасника бойових дій.

    У грудні 2022 року в 241 бригаді територіальної оборони була проведена службова перевірка. За її результатами було встановлено відсутність військовослужбовця на службі, а виплати йому не погодили.

    Однак у жовтні 2023 року, за інформацією джерел, за усним розпорядженням «згори» були оформлені документи для отримання статусу учасника бойових дій, а також заднім числом нараховано близько 133 тисяч гривень «бойових» виплат.

    Згідно з документами, ці кошти нібито були нараховані за участь у бойових діях у періоди з 16 квітня по 3 червня та з 13 по 22 червня 2022 року. При цьому зазначалося, що Тритенко нібито виконував бойові завдання під Миколаєвом на підставі низки розпоряджень командування територіальної оборони.

    У жовтні 2024 року актора нібито викликали до підрозділу «за службовою потребою» у район Запоріжжя. Повідомляється, що він виїжджав на схід України, але перебував приблизно за сто кілометрів від лінії фронту. Через це, за даними джерел, виникла загроза зриву вистави «Ніч Гельвера. Сволота», запланованої на 12 жовтня 2024 року в Молодому театрі.

    Історія навколо можливого фіктивного проходження служби актором викликала значний суспільний резонанс. У разі підтвердження наведених фактів правоохоронні органи можуть дати правову оцінку діям посадових осіб, які оформлювали документи та виплати.

  • Скандал у Києві: актору закидають фіктивну службу та виплати «бойових»

    Скандал у Києві: актору закидають фіктивну службу та виплати «бойових»

    Актор Київського національного академічного Молодого театру Олексій Тритенко опинився в центрі резонансного скандалу через можливу фіктивну службу у Збройних силах України. За оприлюдненими даними, з початку повномасштабного вторгнення він публічно позиціонував себе як військовослужбовець, однак фактичне виконання військової служби ставиться під сумнів.

    Згідно з наявною інформацією, 24 лютого 2022 року наказом командира військової частини А7375 (206 окремий батальйон територіальної оборони 241 окремої бригади ТрО) Тритенка було зараховано на посаду водія взводу матеріально-технічного забезпечення. На той момент він мав статус солдата запасу, а згодом отримав звання молодшого сержанта.

    Повідомляється, що рапорт про зарахування до підрозділу був написаний у київському офісі партії «Європейська солідарність» на вулиці Лаврській. Наступного дня, 25 лютого 2022 року, Тритенко нібито привіз до частини режисера та актора Ахтема Сеітаблаєва, якого також оформили до батальйону на посаду стрільця.

    У квітні 2022 року батальйон був направлений до Миколаєва, однак, за даними джерел, Тритенко залишився в Києві. У документах зазначалися періоди так званих службових відряджень до штабу 241 бригади територіальної оборони в столиці. Такі «відрядження» тривали у квітні, червні та впродовж літа 2022 року.

    Також повідомляється, що з 4 по 13 червня 2022 року він перебував у відпустці за сімейними обставинами. У серпні того ж року його перевели на посаду водія автомобільної роти військової частини А4076, яка входить до складу 241 окремої бригади ТрО у Києві.

    Водночас, за інформацією, поширеною у публічному просторі, фактичну службу актор нібито не проходив. Зазначається, що його не бачили на службі, а безпосередній командир не знав його особисто. Паралельно Тритенко продовжував виступати на сцені Молодого театру, що підтверджується афішами театральних постановок.

    Окремо повідомляється, що він претендував на виплату щомісячної винагороди у розмірі 100 тисяч гривень як «бойових» та на отримання статусу учасника бойових дій.

    У грудні 2022 року в 241 бригаді територіальної оборони була проведена службова перевірка. За її результатами було встановлено відсутність військовослужбовця на службі, а виплати йому не погодили.

    Однак у жовтні 2023 року, за інформацією джерел, за усним розпорядженням «згори» були оформлені документи для отримання статусу учасника бойових дій, а також заднім числом нараховано близько 133 тисяч гривень «бойових» виплат.

    Згідно з документами, ці кошти нібито були нараховані за участь у бойових діях у періоди з 16 квітня по 3 червня та з 13 по 22 червня 2022 року. При цьому зазначалося, що Тритенко нібито виконував бойові завдання під Миколаєвом на підставі низки розпоряджень командування територіальної оборони.

    У жовтні 2024 року актора нібито викликали до підрозділу «за службовою потребою» у район Запоріжжя. Повідомляється, що він виїжджав на схід України, але перебував приблизно за сто кілометрів від лінії фронту. Через це, за даними джерел, виникла загроза зриву вистави «Ніч Гельвера. Сволота», запланованої на 12 жовтня 2024 року в Молодому театрі.

    Історія навколо можливого фіктивного проходження служби актором викликала значний суспільний резонанс. У разі підтвердження наведених фактів правоохоронні органи можуть дати правову оцінку діям посадових осіб, які оформлювали документи та виплати.

  • У Запоріжжі судитимуть командування військової частини за махінації з бойовими виплатами

    У Запоріжжі судитимуть командування військової частини за махінації з бойовими виплатами

    У Запоріжжі перед судом постануть керівник однієї з військових частин та начальник фінансової служби, яких підозрюють у зловживаннях із нарахуванням бойових виплат. За даними слідства, через їхні дії штабні працівники незаконно отримували додаткові надбавки, не перебуваючи в районі бойових дій.

    Про це повідомили у Державному бюро розслідувань. Правоохоронці завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо махінацій із грошовим забезпеченням військовослужбовців у Запорізькій області.

    За інформацією ДБР, керівник військової частини разом із начальником фінансової служби організували схему незаконного збагачення для наближених до командування осіб. Командир підписував документи, в яких зазначалося, що окремі штабні працівники нібито беруть безпосередню участь у бойових діях на передовій.

    Начальник фінансової служби, своєю чергою, вносив ці неправдиві відомості до фінансово-розрахункових документів. У звітності зазначалося, що військовослужбовці виконували бойові завдання «на нулі» в Луганській та Харківській областях, хоча фактично вони не залишали місця постійної дислокації.

    Унаслідок таких дій наближені до керівництва штабні працівники незаконно отримали майже 700 тисяч гривень бойових виплат.

    Наразі обвинувальний акт скеровано до суду. Фігурантам справи інкримінують зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також службове підроблення. Дії посадовців кваліфіковані за частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 364 та частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України.

  • ДБР викрило військових, які привласнили майже мільйон гривень на фейкових бойових завданнях

    ДБР викрило військових, які привласнили майже мільйон гривень на фейкових бойових завданнях

    Державне бюро розслідувань повідомило про підозру командиру артилерійської батареї однієї з військових частин Києва та його заступнику. За даними слідства, їхні дії призвели до збитків для держави майже на 900 тисяч гривень.

    Як встановили слідчі, заступник командира підготував три неправдиві рапорти, у яких зазначив, що він та ще 19 військовослужбовців у серпні-вересні 2024 року виконували бойові завдання в Чернігівській області. Насправді ж група перебувала в іншому місці та не виконувала зазначених завдань.

    Командир артилерійської батареї не перевірив достовірність інформації та підписав рапорти. На підставі цих документів заступник та ще 19 військових отримали додаткові виплати загальною сумою близько 900 тисяч гривень.

    Командиру оголошено підозру за ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України — недбале ставлення до служби, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану. Санкція передбачає до восьми років позбавлення волі.

    Його заступнику інкримінують ч. 4 ст. 426 КК України — умисне невиконання службових обов’язків військовою службовою особою в умовах воєнного стану, що тягне за собою до десяти років ув’язнення.

    За даними ДБР, завдяки розслідуванню державі вже відшкодовано понад 600 тисяч гривень.

  • Правоохоронці Волині викрили махінації з бойовими виплатами

    Правоохоронці Волині викрили махінації з бойовими виплатами

    Правоохоронці викрили масштабну схему фальсифікацій у лавах Збройних сил на Волині: двоє командирів батальйонів і двоє начальників штабів однієї з військових частин фігурують у справі про незаконне нарахування грошового забезпечення військовослужбовцю, який фактично не виконував обов’язків.

    Як повідомила 18 липня спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону, службові особи протягом липня 2024 – квітня 2025 року систематично підробляли документи. Зокрема, до бойових розпоряджень та рапортів вносились неправдиві дані про участь одного з військових у бойових завданнях на Харківщині.

    На основі цих фальсифікацій солдатові було незаконно нараховано понад 1 мільйон гривень у вигляді грошового забезпечення, премій і бойових доплат. Насправді ж, вказаний військовослужбовець не тільки не брав участі у боях, а й загалом не перебував на місці дислокації частини.

    Четверо підозрюваних посадовців отримали повідомлення про підозру у зловживанні службовим становищем, вчиненому групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з можливим позбавленням права обіймати певні посади.

    Наразі триває досудове розслідування, а також встановлюється остаточна сума збитків, завданих державі внаслідок дій фігурантів.