Gorchitsa.info

Позначка: Brent

  • Світові резерви тануть: війна США та Ірану спричинила найбільший нафтовий дефіцит за десятиліття

    Світові резерви тануть: війна США та Ірану спричинила найбільший нафтовий дефіцит за десятиліття

    Світовий нафтовий ринок переживає наслідки однієї з найбільших енергетичних криз сучасності. За оцінками аналітичної компанії Kpler, через майже чотиримісячне припинення постачань із Близького Сходу світ недоотримав близько 1,15 мільярда барелів нафти. Навіть попри відновлення судноплавства через Ормузьку протоку після укладення домовленостей між Сполученими Штатами та Іраном, експерти попереджають: наслідки кризи можуть відчуватися ще багато місяців, а ризик нового стрибка цін на енергоносії залишається високим. Про це повідомляє CNN.

    Ормузька протока вважається одним із найважливіших транспортних коридорів світової енергетики. Через неї традиційно проходить значна частина експорту нафти та зрідженого природного газу з країн Перської затоки. Після початку масштабного конфлікту між США та Іраном судноплавство в регіоні фактично було паралізоване, що призвело до різкого скорочення світових поставок енергоносіїв. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у піковий період конфлікту було заблоковано понад 14 мільйонів барелів нафти на добу, що становило близько 14% світового попиту.

    Наслідки цієї ситуації виявилися значно серйознішими, ніж очікували багато аналітиків на початку конфлікту. Загальні втрати ринку перевищили 1,15 мільярда барелів нафти, а стратегічні резерви багатьох країн опинилися на мінімальних рівнях за останні десятиліття. Зокрема, стратегічні запаси держав-членів Міжнародного енергетичного агентства впали до найнижчого рівня з 1990 року. У США стратегічний нафтовий резерв скоротився до найнижчої позначки за останні 43 роки, а комерційні запаси наблизилися до так званого рівня операційного стресу.

    Президент США Дональд Трамп під час саміту G7 заявив, що за наявних темпів споживання наявних запасів могло б вистачити приблизно на чотири тижні. Хоча ця оцінка викликала дискусії серед експертів, вона продемонструвала масштаби проблеми, з якою зіткнулася світова економіка.

    Після підписання меморандуму між Вашингтоном і Тегераном та відкриття Ормузької протоки ринок відреагував стрімким падінням цін. Якщо в розпал конфлікту вартість нафти марки Brent перевищувала 126 доларів за барель, то після повідомлень про відновлення судноплавства ціни опустилися нижче позначки 80 доларів. Проте фахівці застерігають, що це може бути передчасний оптимізм.

    За словами керівниці глобальної сировинної стратегії RBC Capital Markets Геліми Крофт, ринок фактично випередив реальний розвиток подій. Вона наголосила, що відкриття протоки не означає автоматичного повернення до довоєнної ситуації. Для повного відновлення поставок необхідно провести розмінування морських шляхів, повернути танкерний флот до регіону, відновити видобуток нафти та перезапустити логістичні ланцюги. Цей процес може тривати місяцями.

    Додатковою проблемою стали пошкодження нафтопереробних і газових об’єктів. За оцінками галузевих експертів, під час конфлікту було виведено з ладу понад 3,5 мільйона барелів на добу нафтопереробних потужностей. Частина підприємств зазнала прямих пошкоджень, а деякі були зупинені з міркувань безпеки. Відновлення окремих об’єктів може тривати роками та потребуватиме десятків мільярдів доларів інвестицій.

    Попри поступове повернення поставок, міжнародні експерти попереджають про тривалий «ефект похмілля» для нафтового ринку. За оцінками інвестиційної компанії Ninety One, глобальні запаси сирої нафти скоротилися більш ніж на один мільярд барелів, і на їх відновлення можуть знадобитися роки. Це означає, що будь-які нові геополітичні потрясіння або перебої з поставками можуть знову спричинити різке зростання цін.

    Водночас Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що вже у 2027 році світовий ринок може перейти до значного профіциту. За його оцінками, після повного відновлення експорту з Близького Сходу пропозиція нафти може перевищити попит більш ніж на 5 мільйонів барелів на добу. Це дозволить поступово поповнити виснажені резерви та створити нові стратегічні запаси. Однак до цього моменту ринок ще має пройти складний етап відновлення.

    Частина аналітиків налаштована менш песимістично. Вони зазначають, що хоча запаси й скоротилися, вони все ще перебувають поблизу рівнів минулого року, а ринок поступово адаптується до нових умов. Проте навіть ці експерти визнають, що повне повернення до стабільності потребуватиме часу та залежатиме від того, наскільки успішно виконуватимуться домовленості між США та Іраном.

    Таким чином, відкриття Ормузької протоки стало лише першим кроком до подолання найбільшої нафтової кризи останніх років. Світовий ринок уже втратив понад мільярд барелів нафти, стратегічні резерви скоротилися до багаторічних мінімумів, а відновлення повноцінних поставок може розтягнутися на тривалий період. Саме тому багато експертів вважають, що енергетичні наслідки війни на Близькому Сході світ відчуватиме ще не один рік.

  • Нафта падає до мінімуму за місяці

    Нафта падає до мінімуму за місяці

    Світові ціни на нафту продовжили зниження і опустилися більш ніж на 1% під час торгів у четвер, досягнувши найнижчих рівнів за останні кілька місяців. Ринок реагує на очікування швидкого відновлення постачання іранської нафти, можливе послаблення санкцій і зниження геополітичної напруги на Близькому Сході, що суттєво змінює баланс попиту і пропозиції на глобальному енергетичному ринку.

    Про це повідомляє Reuters.

    За підсумками торгів еталонна марка нафти Brent подешевшала на 1,02 долара, або на 1,28%, і опустилася до 78,53 долара за барель. Американська нафта WTI втратила 1,48 долара, або 1,93%, знизившись до 75,31 долара за барель. Обидва бенчмарки оновили мінімальні значення за кілька місяців, причому Brent опустилася до найнижчого рівня з 2 березня, а WTI — до мінімуму з 4 березня.

    Таке зниження означає, що ринок фактично повертається до більш спокійного цінового коридору після періоду різких коливань, які були спричинені загостренням ситуації на Близькому Сході. Інвестори дедалі більше закладають у ціни сценарій стабілізації постачання нафти з регіону Перської затоки та поступового повернення іранських обсягів на світовий ринок.

    Ключовим фактором тиску на ціни стала поява сигналів про можливу домовленість між США та Іраном, яка передбачає деескалацію конфлікту та часткове пом’якшення санкцій проти Тегерана. У межах попередніх домовленостей також обговорюється відновлення стабільної роботи Ормузької протоки — одного з найважливіших у світі морських маршрутів для транспортування нафти та зрідженого газу, через який проходить значна частина глобальних енергопотоків.

    За інформацією ринкових аналітиків, у центрі уваги перебуває механізм поступового повернення іранської нафти на ринок. Угода передбачає певний перехідний період, протягом якого Іран має забезпечити вільніше проходження суден через Ормузьку протоку, а також поступове відновлення експортних потоків. Ринок уже почав враховувати цей сценарій, що автоматично посилило тиск на котирування.

    Аналітик IG Тоні Сікамор зазначає, що енергетичні ринки почали «агресивно враховувати» більш швидке повернення іранських барелів, ніж очікувалося раніше. Це означає, що трейдери та інвестори закладають у поточні ціни збільшення пропозиції нафти в найближчій перспективі, що знижує спекулятивну премію, сформовану на тлі геополітичних ризиків.

    Водночас великі фінансові інституції оцінюють подальшу ситуацію на ринку по-різному. У Goldman Sachs очікують, що постачання з країн Перської затоки може повернутися до довоєнних рівнів уже до кінця липня, а видобуток нафти поступово стабілізується до жовтня. Для цього, за їхніми оцінками, потоки через Ормузький регіон мають зрости до близько 13 мільйонів барелів на добу, що становить приблизно 70% від попередніх показників.

    Натомість у BNP Paribas дотримуються більш обережного підходу, вважаючи рівень 75 доларів за барель потенційною «стійкою нижньою межею» для найближчого періоду. Там наголошують, що навіть за умов деескалації конфлікту залишаються ризики перебоїв у постачанні, а також фактор підвищеного попиту на енергоносії в окремих регіонах світу.

    Додатковий вплив на нафтовий ринок чинить і ситуація в Китаї, який залишається одним із найбільших споживачів енергоресурсів у світі. За прогнозом дослідницького підрозділу PetroChina, споживання нафти в країні у 2026 році може знизитися майже на 5% порівняно з попереднім роком через структурні зміни в енергетиці, перехід на альтернативні джерела та загальне уповільнення промислового попиту. Це створює додатковий довгостроковий тиск на глобальні ціни.

    Попри поточне зниження котирувань, експерти застерігають, що ситуація залишається нестабільною. Угода між США та Іраном, яка стала тригером для падіння цін, не вирішує низку ключових питань, зокрема щодо іранської ядерної програми, яка залишається предметом складних переговорів. Крім того, повне відновлення поставок нафти може затягнутися через технічні проблеми інфраструктури та логістичні обмеження в регіоні.

    Зокрема, частина танкерів, які були завантажені раніше, все ще перебуває у черзі в районі Перської затоки, а окремі об’єкти інфраструктури зазнали пошкоджень у попередній період ескалації. Це означає, що навіть за політичної домовленості фізичне повернення значних обсягів нафти на ринок не буде миттєвим.

    Таким чином, нафтовий ринок опинився в ситуації переоцінки ризиків, де геополітична премія поступово зменшується, а основним фактором стає очікуване збільшення пропозиції. Це вже призвело до помітного зниження цін, однак подальша динаміка залежатиме від швидкості реалізації домовленостей, стану світової економіки та балансу попиту і пропозиції в ключових регіонах споживання.

  • Ормузька протока відкривається? Ціни на нафту різко обвалилися після заяв США та Ірану

    Ормузька протока відкривається? Ціни на нафту різко обвалилися після заяв США та Ірану

    Світові ціни на нафту продовжують стрімко знижуватися після новин про досягнення рамкової угоди між Сполученими Штатами та Іраном щодо деескалації конфлікту на Близькому Сході. Інвестори позитивно сприйняли повідомлення про можливе відновлення повноцінного судноплавства через Ормузьку протоку, яка є одним із ключових маршрутів транспортування нафти у світі.

    Про це повідомляє CNBC із посиланням на дані міжнародних бірж.

    Станом на ранок 16 червня серпневі ф’ючерси на нафту марки Brent знизилися на 1,25% і торгувалися на рівні 82,13 долара за барель. Вже вдень падіння продовжилося, і котирування опустилися до 80,96 долара за барель.

    Ще помітніше дешевшала американська нафта WTI. Липневі ф’ючерси втратили 1,4%, знизившись до 79,67 долара за барель. У другій половині дня ціна впала до 78,41 долара.

    Таким чином обидва ключові нафтові еталони досягли найнижчих показників із початку березня 2026 року.

    Експерти пояснюють падіння цін різкою зміною настроїв на ринку після кількох тижнів напруження навколо ситуації в Ормузькій протоці. Саме через цей вузький морський коридор проходить приблизно 20% світового експорту нафти. Будь-які загрози для навігації традиційно провокують стрибок цін, тоді як сигнали про стабілізацію ситуації миттєво спричиняють зворотну реакцію.

    Ключовим фактором для ринку стали повідомлення про домовленості між Вашингтоном і Тегераном. За даними західних медіа, сторони погодили продовження режиму перемир’я на 60 днів та відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства.

    Президент США Дональд Трамп під час саміту G7 у французькому Евіан-ле-Бені заявив, що рамкову угоду вже підписано, а остаточне відкриття маршруту для нафтових танкерів очікується найближчими днями.

    За його словами, офіційна церемонія підписання повного пакета домовленостей має відбутися 19 червня у Женеві.

    Новина миттєво вплинула на поведінку трейдерів. Ринок почав закладати у вартість нафти зменшення геополітичних ризиків, через що ціни стрімко пішли вниз.

    Позитивно на перспективи відновлення руху через Ормузьку протоку відреагувала і світова судноплавна галузь.

    У німецькій компанії Hapag-Lloyd заявили, що припинення бойових дій у регіоні стане позитивним сигналом як для міжнародних перевізників, так і для їхніх клієнтів. Компанія висловила сподівання, що вже найближчим часом її судна зможуть повернутися до звичних маршрутів через Перську затоку.

    Втім, не всі представники галузі поділяють надмірний оптимізм.

    Генеральний директор найбільшого у світі танкерного оператора Mitsui OSK Lines Джотаро Тамура в інтерв’ю Financial Times застеріг, що навіть після політичних домовленостей судноплавним компаніям може знадобитися кілька тижнів для повернення до нормальної роботи.

    За його словами, бізнес повинен переконатися, що ризики для екіпажів та суден справді усунуті.

    «Одних лише політичних заяв недостатньо. Необхідно побачити, що ситуація реально стабілізувалася і проходження протоки є безпечним», – зазначив Тамура.

    Аналітики звертають увагу, що нинішня реакція ринку може стати лише початком більш масштабної корекції цін на нафту. Якщо домовленості між США та Іраном будуть реалізовані повністю, а судноплавство через Ормузьку протоку відновиться без обмежень, світовий ринок отримає додаткові обсяги постачання енергоносіїв.

    У такому разі тиск на котирування може зберігатися ще кілька тижнів.

    Водночас низка експертів закликає не поспішати з висновками. Близький Схід залишається одним із найбільш нестабільних регіонів світу, а будь-яке загострення ситуації здатне миттєво розвернути нафтовий ринок у протилежний бік.

    Для України здешевлення нафти традиційно має змішаний ефект. З одного боку, це позитивно впливає на світові ціни на паливо та може стримувати подорожчання бензину й дизеля. З іншого — дешевша нафта означає зменшення доходів Росії від експорту енергоресурсів, які залишаються одним із головних джерел фінансування війни проти України.

    Саме тому нинішнє падіння котирувань уважно відстежують не лише інвестори та трейдери, а й уряди багатьох країн.

    Поки що ринки очікують нових подробиць майбутньої угоди між США та Іраном, а також офіційного відкриття Ормузької протоки. Саме ці фактори визначатимуть подальший напрямок руху нафтових цін найближчими днями.

    Якщо домовленості будуть реалізовані без зривів, нафтовий ринок може отримати найбільший сигнал до стабілізації за останні кілька місяців. Якщо ж ситуація знову загостриться, котирування здатні швидко повернутися до зростання.

  • Трамп і Тегеран на порозі мирної угоди: війна може завершитися вже цієї доби

    Трамп і Тегеран на порозі мирної угоди: війна може завершитися вже цієї доби

    США та Іран опинилися максимально близько до завершення одного з найнебезпечніших міжнародних конфліктів останніх років. За даними Reuters, посередником у переговорах виступає Пакистан, а прем’єр-міністр країни Шехбаз Шаріф заявив, що сторони вже погодили рамкові умови мирної угоди та можуть підписати початковий документ протягом найближчих 24 годин.

    За словами Шаріфа, текст майбутньої угоди фактично узгоджений, а Пакистан готується до процедури електронного підписання документа. Після цього сторони мають перейти до технічних переговорів, які можуть відбутися вже наступного тижня. Прем’єр Пакистану наголосив, що мир між Вашингтоном і Тегераном ще ніколи не був таким близьким.

    Новина стала одним із найрезонансніших дипломатичних повідомлень останніх місяців, адже війна між США та Іраном, яка розгорнулася після ескалації наприкінці лютого, суттєво вплинула не лише на ситуацію на Близькому Сході, а й на світову економіку. Конфлікт спричинив різке зростання цін на нафту, загострення безпекової ситуації у Перській затоці та серйозні ризики для міжнародної торгівлі через Ормузьку протоку — один із найважливіших морських шляхів для транспортування нафти у світі.

    Особливу увагу привертають можливі умови майбутньої угоди. За інформацією Reuters, попередній меморандум передбачає відкриття Ормузької протоки для повноцінного судноплавства та припинення морської блокади іранських портів. У відповідь Сполучені Штати можуть розпочати процес розморожування іранських активів, які були заблоковані через санкції, а також послабити обмеження на експорт іранської нафти.

    Саме перспектива відновлення нормального судноплавства через Ормузьку протоку стала однією з головних причин миттєвої реакції світових ринків. Інвестори очікують, що повернення на ринок значних обсягів іранської нафти допоможе збільшити глобальну пропозицію енергоносіїв та знизити ризики нових перебоїв у постачанні. Через це котирування нафти вже почали демонструвати зниження.

    Водночас питання ядерної програми Ірану залишається найбільш суперечливою частиною переговорів. Згідно з попередніми домовленостями, після підписання початкового документа сторони матимуть близько 60 днів для проведення окремих консультацій щодо майбутнього іранської ядерної програми. Американська сторона наполягає на суттєвому обмеженні або демонтажі можливостей Тегерана зі збагачення урану, тоді як Іран категорично відкидає повну ліквідацію своєї ядерної інфраструктури.

    Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі вже підтвердив, що сторони наблизилися до домовленостей, однак застеріг, що окремі положення тексту ще можуть змінюватися. При цьому він заявив, що Тегеран не погоджується на повне згортання ядерної програми та розглядає досягнуті домовленості як доказ того, що Іран зміг зберегти свої ключові інтереси. За словами іранського дипломата, його країна вийшла з конфлікту сильнішою, ніж була до його початку.

    З американського боку також звучать обережно оптимістичні сигнали. Представники адміністрації Дональда Трампа підтверджують, що сторони погодили текст документа та перебувають на фінальному етапі підготовки до його підписання. Сам Трамп раніше заявляв, що мирна угода може бути укладена вже найближчими днями і що відкриття Ормузької протоки стане одним із перших результатів досягнутих домовленостей.

    Водночас експерти наголошують, що навіть підписання початкового меморандуму не означатиме автоматичного завершення всіх суперечностей між країнами. Попереду залишаються переговори щодо ядерної програми, ракетних технологій, санкційного режиму та механізмів міжнародного контролю за виконанням майбутніх зобов’язань. Саме ці питання можуть визначити, чи стане нинішній документ справжнім мирним договором або лише тимчасовою угодою про деескалацію.

    Окрему роль у цьому процесі відіграє Пакистан, який останні місяці активно працював як посередник між сторонами. Ісламабад підтримує робочі контакти як із Вашингтоном, так і з Тегераном, що дозволило йому стати одним із ключових майданчиків для мирних консультацій. Саме пакистанська дипломатія неодноразово організовувала контакти між представниками сторін та допомагала узгоджувати компромісні рішення.

    Попри оптимістичні заяви, остаточне підписання документа поки що не відбулося. Тому світові лідери та фінансові ринки уважно стежать за розвитком подій. Якщо угода справді буде укладена найближчими годинами, це може стати одним із найважливіших дипломатичних проривів 2026 року та суттєво змінити геополітичний баланс на Близькому Сході.

  • Мінус 5% за день: ціни на нафту впали після несподіваного розвороту США щодо Ірану

    Мінус 5% за день: ціни на нафту впали після несподіваного розвороту США щодо Ірану

    Світові ціни на нафту різко впали до мінімальних рівнів за останні місяці після заяв президента США Дональда Трампа про те, що Вашингтон і Тегеран нібито наблизилися до укладення угоди, яка може зупинити новий виток конфлікту на Близькому Сході та відновити повноцінне судноплавство через Ормузьку протоку.

    На тлі цих сигналів нафта сорту Brent подешевшала приблизно на 5% — до 85,8 долара за барель. Американська WTI також втратила близько 5% і опустилася до 83,2 долара за барель. Для ринку це стало різким розворотом після періоду тривожного зростання, спричиненого ризиком нової війни США з Іраном та загрозою блокування одного з найважливіших нафтових маршрутів світу, пише FT.

    Ключовим тригером для падіння котирувань стала заява Трампа про те, що фінальні умови домовленості з Іраном уже майже погоджені. Американський президент дав зрозуміти, що Вашингтон відмовився від планів негайних ударів по Ірану після прогресу в переговорах. Ще напередодні він погрожував «дуже сильним ударом» по Тегерану, однак згодом заявив, що військового сценарію наразі вдалося уникнути.

    За даними іранських медіа, сторони обговорюють 14-пунктний меморандум про врегулювання конфлікту. Серед його ключових положень — повне припинення бойових дій, відновлення судноплавства через Ормузьку протоку, часткове послаблення санкцій проти Ірану, доступ до частини заморожених іранських активів та запуск окремого переговорного процесу щодо ядерної програми.

    Саме пункт про Ормузьку протоку став найбільш важливим для нафтового ринку. Через цю вузьку морську артерію проходить значна частина світових поставок нафти та скрапленого газу. Будь-які погрози її закриття традиційно призводять до стрибків цін, адже ринок одразу закладає у вартість ризик перебоїв із постачанням енергоносіїв.

    Останніми тижнями саме ситуація навколо Ормузу тримала трейдерів у напрузі. Іран погрожував обмежити або заблокувати рух суден у відповідь на дії США та їхніх союзників. У разі повної зупинки судноплавства світовий ринок міг би зіткнутися з різким дефіцитом поставок, що потенційно штовхнуло б нафту до значно вищих цінових рівнів.

    Однак новини про можливе дипломатичне врегулювання різко змінили настрої інвесторів. Ринок відреагував миттєво: премія за геополітичний ризик почала зникати з цін, а трейдери стали закладати сценарій поступової нормалізації поставок.

    Аналітики попереджають, що нинішнє падіння цін ще не означає повного завершення кризи. Іран, за даними місцевих джерел, остаточно не затвердив текст угоди та не готовий поступатися власними «червоними лініями». До того ж питання ракетної програми Ірану та підтримки союзних Тегерану сил у регіоні, за повідомленнями медіа, не включені до проєкту меморандуму. Це означає, що навіть після можливого підписання документа ризики нового загострення збережуться.

    Водночас фінансові ринки вже почали відігравати сценарій деескалації. Європейські та американські фондові індекси пішли вгору. Загальноєвропейський Stoxx Europe 600 зріс, британський FTSE 100 також додав у ціні. У США індекси S&P 500 та Nasdaq продовжили зростання після сильного підйому напередодні.

    Позитивна реакція була помітна і в Азії. Південнокорейський Kospi та японський Nikkei 225 продемонстрували суттєве зростання, додатково підтримане інтересом інвесторів до виробників мікрочипів та компаній, пов’язаних із розвитком інфраструктури штучного інтелекту.

    Падіння нафтових цін також вплинуло на очікування щодо політики центральних банків. Інвестори почали менше закладати ризик швидкого підвищення ставок, адже дешевша нафта може знизити інфляційний тиск. Ринки деривативів тепер очікують, що Федеральна резервна система США може перейти до підвищення ставки пізніше, ніж прогнозувалося раніше.

    Для споживачів нижчі ціни на нафту потенційно можуть означати послаблення тиску на вартість пального, транспортування та логістики. Водночас для нафтовидобувних країн падіння котирувань створює нові бюджетні ризики, особливо якщо тенденція збережеться.

    Окрему увагу ситуація має і для України. Нижчі світові ціни на нафту можуть послабити енергетичні доходи Росії, яка продовжує фінансувати війну за рахунок експорту сировини. Проте ефект залежатиме від того, наскільки довго триватиме зниження цін і чи не повернеться ринок до зростання у разі зриву переговорів між США та Іраном.

    Поки що інвестори отримали сигнал, на який чекали: ризик великої війни на Близькому Сході зменшився, а перспектива відкриття Ормузької протоки стала реальнішою. Але остаточна розв’язка ще попереду. Якщо угоду буде підписано, нафтовий ринок може отримати новий імпульс до стабілізації. Якщо ж переговори зірвуться, ціни здатні швидко повернутися до зростання.

  • Конгресмени США розкритикували послаблення нафтових санкцій проти РФ: “Це лише збагачує Росію”

    Конгресмени США розкритикували послаблення нафтових санкцій проти РФ: “Це лише збагачує Росію”

    Американські конгресмени Джим Гаймс та Річард Блюменталь заявили, що послаблення нафтових санкцій США проти Росії не дало очікуваного ефекту для американської економіки, але водночас дозволило Кремлю заробити додаткові мільярди на експорті енергоносіїв.

    Про це політики заявили під час брифінгу у Києві.

    За словами конгресмена-демократа Джима Гаймса, адміністрація США розраховувала, що тимчасові винятки із санкцій допоможуть стримати зростання цін на пальне у Сполучених Штатах, однак цього не сталося.

    “Це не мало жодного відчутного впливу на ціну нафти. Все, що відбулося, — Росія отримала додаткові прибутки, а Китай зміг збільшити закупівлі російської нафти”, — наголосив Гаймс.

    Він додав, що разом із сенатором Річардом Блюменталем планує звернутися до міністра фінансів США Скотта Бессента після повернення до Вашингтона, аби переконати адміністрацію переглянути політику послаблення санкцій.

    “Ми скажемо прямо: це лише збагачує Росію та дозволяє Китаю накопичувати енергоресурси”, — заявив конгресмен.

    Сенатор Річард Блюменталь також різко розкритикував механізм винятків із санкцій, який Вашингтон запровадив навесні 2026 року. За його словами, Конгрес може ініціювати окремий законопроєкт, який заборонятиме адміністрації надалі пом’якшувати нафтові обмеження щодо Росії.

    Крім того, Блюменталь виступив за введення санкцій проти країн, які продовжують активно купувати російські енергоносії.

    “Я хочу бачити санкції проти покупців російської нафти та газу — насамперед Індії та Китаю”, — підкреслив сенатор.

    Послаблення санкцій проти російської нафти США запровадили після загострення ситуації на Близькому Сході. Наприкінці лютого 2026 року США та Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану, після чого Тегеран перекрив Ормузьку протоку — ключовий маршрут для світового нафтового експорту.

    На цьому тлі ціни на нафту різко зросли. Вартість Brent піднімалася до близько 100 доларів за барель, а ціни на бензин у США перевищили 4,5 долара за галон.

    Саме для стабілізації ринку адміністрація США дозволила частині російської нафти залишатися на світовому ринку, попри санкційний режим. Виняток із санкцій діє 30 днів і вже двічі продовжувався — у квітні та травні.

    Втім, критики такого підходу переконані: економічний ефект для США виявився мінімальним, тоді як Росія отримала можливість наростити нафтовий експорт та збільшити валютні надходження в умовах війни проти України.

    За даними аналітиків, додаткові прибутки від експорту енергоносіїв допомагають Кремлю фінансувати військові витрати та компенсувати частину втрат від міжнародних санкцій.

    Тим часом у США дедалі активніше обговорюють необхідність жорсткішого контролю за обходом санкцій, зокрема через треті країни та “тіньовий флот”, який використовується для транспортування російської нафти.

  • ЄЦБ б’є на сполох через політику Трампа: у Європі заговорили про ризик нової глобальної фінансової кризи

    ЄЦБ б’є на сполох через політику Трампа: у Європі заговорили про ризик нової глобальної фінансової кризи

    Європейський центральний банк попередив про серйозну загрозу глобальній фінансовій стабільності через політику адміністрації президента США Дональда Трампа. У ЄЦБ вважають, що війна з Іраном, нестабільна тарифна політика Вашингтона та ослаблення міжнародної співпраці можуть спровокувати нову масштабну економічну кризу.

    Про це йдеться у піврічному огляді фінансової стабільності Європейського центрального банку.

    Регулятор наголошує, що світова економіка входить у період підвищеної турбулентності, а інвестори можуть недооцінювати реальний масштаб ризиків. Особливе занепокоєння у Франкфурті викликає загострення конфлікту на Близькому Сході, зокрема війна між США, Ізраїлем та Іраном.

    У документі зазначається, що геополітичні потрясіння можуть спровокувати різке падіння ринків на тлі вже “перегрітих” оцінок активів, високого державного боргу та слабкої стійкості фінансової системи до нових шоків.

    У ЄЦБ попереджають: чим довше триватиме конфлікт із Іраном, тим серйознішими можуть бути наслідки для глобальної економіки.

    Окремо регулятор звернув увагу на політику адміністрації Дональда Трампа щодо міжнародної торгівлі. У Європейському центральному банку вважають, що постійні оголошення нових мит, їхні перегляди, призупинення та зміни фактично стали “структурною особливістю глобального економічного середовища”.

    На думку аналітиків ЄЦБ, така непередбачуваність створює додатковий тиск на світові ринки, бізнес та інвесторів.

    У документі також йдеться про ризики відступу США від багатосторонньої міжнародної співпраці. У ЄЦБ побоюються, що це може призвести до фрагментації глобального економічного порядку та руйнування звичних механізмів регулювання міжнародної торгівлі й фінансових ринків.

    Серед інших загроз регулятор називає кібератаки, гібридні операції та ризики для критичної інфраструктури, які посилюються через стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту.

    ЄЦБ також звертає увагу на стрімке зростання кредитування поза традиційною банківською системою, зокрема у сфері private credit — приватного фінансування компаній без участі класичних банків. У регуляторі вважають, що в умовах високих відсоткових ставок це може призвести до проблем із поверненням боргів і стати каталізатором фінансових потрясінь.

    Ще одним фактором ризику в Європейському центральному банку називають можливі проблеми з енергопостачанням та уповільнення світового економічного зростання. У такому разі інвестори можуть почати переглядати оцінки державного боргу різних країн, що здатне викликати нові боргові кризи.

    У ЄЦБ переконані, що фінансові ринки наразі залишаються занадто оптимістичними. Регулятор вважає, що акції багатьох компаній переоцінені, а премії за ризик на ринку облігацій залишаються неприродно низькими.

    Додаткове занепокоєння викликає ситуація навколо Ормузької протоки — одного з головних маршрутів світового нафтового експорту. Через неї проходить близько 20% глобальних поставок нафти.

    Раніше консалтингова компанія Rapidan Energy Group попередила, що тривале блокування Ормузької протоки через конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном може спричинити глобальний економічний спад, співставний із кризою 2008 року.

    У базовому сценарії аналітики прогнозують зростання ціни на нафту Brent майже до 130 доларів за барель уже цього літа. Це може спровокувати новий виток інфляції, проблеми в промисловості та різке уповільнення світової економіки.

    На тлі цих попереджень міжнародні інвестори дедалі уважніше стежать за політикою США, ситуацією на Близькому Сході та рішеннями центральних банків найбільших економік світу.

  • Нафта впала на 6% на тлі сигналів про зближення США та Ірану – Reuters

    Нафта впала на 6% на тлі сигналів про зближення США та Ірану – Reuters

    Світові ціни на нафту в понеділок різко впали приблизно на 6%, оновивши двотижневий мінімум, на тлі зростання оптимізму інвесторів щодо можливого просування переговорів між США та Іраном. Ринок відреагував на заяви про те, що сторони можуть наблизитися до рамкової мирної угоди, яка потенційно здатна змінити баланс на глобальному енергетичному ринку. Про це повідомляє Reuters.

    За даними агентства, ф’ючерси на нафту марки Brent впали на $5,85, або 5,7%, до $97,69 за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) подешевшала на $5,75, або 6%, до $90,85 за барель. Обидва контракти протягом торгової сесії досягали найнижчих значень із 7 травня, що свідчить про різке послаблення “ризикової премії”, яка раніше формувалася через загострення конфлікту на Близькому Сході.

    Аналітики пояснюють падіння цін передусім очікуваннями можливого дипломатичного прориву між Вашингтоном і Тегераном, який може включати поступове зниження напруги в регіоні та відновлення нормального судноплавства через Ормузьку протоку. Саме цей маршрут залишається одним із найважливіших у світі для транспортування енергоносіїв, адже через нього зазвичай проходить близько 20% глобальних поставок нафти та скрапленого природного газу.

    Згідно з ринковими оцінками, навіть незначні сигнали про можливе зниження ризику блокування протоки одразу призводять до падіння цін, оскільки трейдери закладають у вартість бареля менші геополітичні ризики.

    Додатковим фактором стала заява президента Дональда Трампа, який у суботу повідомив, що США та Іран “переважно узгодили” базові параметри можливої угоди. За його словами, домовленість могла б сприяти стабілізації регіону та відновленню повноцінного руху суден через Ормузьку протоку. Водночас він наголосив, що остаточні рішення ще не ухвалені, а переговори залишаються складними.

    Ринок відреагував на ці сигнали миттєво, однак аналітики застерігають, що ситуація залишається вкрай нестабільною. Будь-яке нове загострення або зрив переговорів може швидко повернути ціни до попередніх максимумів. Учасники ринку також враховують, що попередні дипломатичні ініціативи між США та Іраном неодноразово зривалися вже після перших ознак прогресу.

    Керівник стратегії сировинних ринків ING Воррен Паттерсон зазначив, що ринок може реагувати обережніше, ніж раніше, оскільки інвестори вже стикалися з ситуаціями, коли переговори зривалися після короткострокового оптимізму. На його думку, нинішнє зниження цін є радше “реакцією на очікування”, ніж підтвердженням реальних змін у балансі постачання.

    Водночас енергетичний аналітик MST Marquee Саул Кавонік зазначив, що попри всі ризики, на ринку з’явилося “обережне світло в кінці тунелю”, яке може забезпечити короткострокове полегшення для цін на нафту. Однак він також наголосив, що ситуація залишається далекою від стабільності.

    Окрему роль у формуванні ринкових очікувань відіграє Ормузька протока. До ескалації конфлікту вона залишалася головним маршрутом для експорту енергоносіїв із Перської затоки. Будь-які ризики її блокування одразу призводили до стрибків цін на нафту і СПГ, а також до зростання страхових тарифів для танкерів. Саме тому навіть чутки про можливе відновлення нормального руху через протоку здатні суттєво впливати на котирування.

    Експерти наголошують, що навіть у разі досягнення мирної угоди повне відновлення стабільного постачання енергоносіїв може зайняти місяці. Це пов’язано з необхідністю відновлення безпечних маршрутів судноплавства, розблокування частини суден, що залишалися у регіоні, а також поступового відновлення роботи інфраструктури, яка могла бути пошкоджена під час конфлікту.

    Раніше повідомлялося, що затяжне блокування Ормузької протоки створювало ризики глобального економічного спаду, який у найгірших сценаріях порівнювали з фінансовою кризою 2008 року. Саме тому будь-які сигнали про деескалацію одразу викликають сильні коливання на енергетичних ринках.

    Аналітики підкреслюють, що ринок нафти зараз перебуває в стані високої чутливості до геополітичних новин, а будь-яка заява сторін переговорів між США та Іраном може в найближчі дні знову різко змінити цінову динаміку.

  • Bloomberg: світ може зіткнутися з нафтовою кризою рівня 2008 року

    Bloomberg: світ може зіткнутися з нафтовою кризою рівня 2008 року

    Світова економіка ризикує увійти в період різкого енергетичного шоку, який за масштабами може нагадувати кризу 2008 року. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на аналітиків консалтингової компанії Rapidan, які попереджають про можливе подальше стрімке зростання цін на нафту та загострення нестабільності на глобальних ринках.

    За оцінками експертів, нинішня ситуація на нафтовому ринку характеризується одночасним впливом геополітичної напруги, ризиків перебоїв у постачанні та зростанням спекулятивного тиску на ціни. У Rapidan зазначають, що базовий сценарій передбачає відновлення ключового водного маршруту постачання нафти вже в липні, що могло б частково стабілізувати ситуацію. У такому разі світовий попит на нафту тимчасово скоротився б приблизно на 2,6 мільйона барелів на добу, що суттєво вплинуло б на баланс попиту і пропозиції.

    Водночас навіть за цього сценарію аналітики прогнозують різке зростання цін. Вартість еталонної нафти Brent у літній період, за їхніми оцінками, може наблизитися до позначки близько 130 доларів за барель. Це стало б одним із найвищих рівнів за останні роки та могло б створити нову хвилю інфляційного тиску у світовій економіці, особливо для країн-імпортерів енергоносіїв.

    У Rapidan підкреслюють, що ринок залишається вкрай чутливим до будь-яких збоїв у логістиці. Якщо перебої з постачанням триватимуть до серпня або вересня, дефіцит нафти в третьому кварталі може сягнути приблизно 6 мільйонів барелів на добу. Такий дисбаланс, за словами аналітиків, змусить ринок реагувати ще різкішим скороченням попиту, що може вплинути на темпи економічного зростання у світі.

    У найгіршому сценарії затяжна нестабільність здатна призвести до того, що у 2026 році світ вперше за тривалий період зафіксує річне падіння глобального попиту на нафту. Це означало б структурний злам у світовій енергетичній системі, який може мати наслідки, подібні до попередніх глобальних економічних криз.

    Аналітики також наголошують, що хоча нинішня ситуація поки не досягає рівня нафтових шоків 1970-х років або фінансової кризи 2008 року, ризики стрімкої ескалації залишаються високими. У Rapidan прямо зазначають, що подальше зростання цін на нафту здатне посилити фінансову нестабільність, ускладнити монетарну політику провідних центральних банків і спровокувати нову хвилю глобальної інфляції.

    З початку року нафта суттєво подорожчала — майже вдвічі з кінця лютого. Основним фактором такого стрибка експерти називають загострення геополітичної ситуації, зокрема протистояння між США, Ізраїлем та Іраном, яке посилило ризики для ключових маршрутів постачання енергоносіїв. Особливе занепокоєння викликає ситуація навколо Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти та газу.

    Додатковий тиск на ринок створює невизначеність щодо дипломатичних переговорів між США та Іраном, які можуть як стабілізувати ситуацію, так і, навпаки, поглибити кризу. Будь-яке загострення в регіоні миттєво відображається на цінах, оскільки інвестори закладають премію за ризик у вартість енергоносіїв.

    На цьому тлі ситуацію ускладнюють і локальні фактори пропозиції. Зокрема, повідомляється, що нафтопереробний завод “Лукойлу” “Нижньогороднафтооргсинтез” (NORSI), який входить до п’ятірки найбільших НПЗ Росії, частково призупинив роботу після атаки безпілотника. Пошкодження виробничих потужностей у таких ключових вузлах додатково підсилює напруження на ринку нафтопродуктів.

    У Європі та США паралельно зростає занепокоєння щодо можливого нового інфляційного циклу. Високі ціни на енергоносії традиційно впливають на вартість транспорту, виробництва та харчових продуктів, що може уповільнити економічне зростання і змусити центробанки утримувати жорсткі грошово-кредитні умови довше, ніж очікувалося.

    Таким чином, аналітики сходяться на думці, що світовий нафтовий ринок входить у фазу підвищеної турбулентності, де поєднання геополітичних конфліктів, логістичних ризиків і структурних дисбалансів може швидко трансформуватися у глобальний економічний шок із наслідками для всіх ключових регіонів світу.

  • Нафта зросла на тлі сумнівів у переговорах США та Ірану

    Нафта зросла на тлі сумнівів у переговорах США та Ірану

    Світові ціни на нафту 22 травня зросли на тлі зростаючих сумнівів інвесторів у можливості швидкого дипломатичного прориву між Сполученими Штатами та Іраном. Ринок продовжує реагувати на суперечливі сигнали з переговорного процесу, балансуючи між очікуваннями потенційного пом’якшення санкцій і ризиками загострення напруги на Близькому Сході. Про це повідомляє Reuters.

    Ф’ючерси на нафту еталонного сорту Brent зросли на 1,66 долара, або на 1,6%, до 104,24 долара за барель. Американська нафта марки West Texas Intermediate (WTI) подорожчала на 1,11 долара, або на 1,2%, до 97,46 долара за барель. Таким чином, ринок зафіксував помірне денне зростання після попередніх коливань, які були викликані заявами політиків і змінами у геополітичних очікуваннях.

    Водночас аналітики звертають увагу, що попри денне зростання, тижнева динаміка залишається негативною: Brent втратила близько 4,6% вартості, тоді як WTI подешевшала на 7,6%. Це свідчить про те, що ринок перебуває у стані підвищеної нестабільності, де короткострокові новини часто змінюють напрям руху цін, але не формують сталого тренду.

    Ключовим фактором впливу на котирування залишається ситуація навколо переговорів між Вашингтоном і Тегераном щодо іранської ядерної програми. За даними Reuters, інвестори сумніваються, що сторони зможуть швидко досягти компромісу, попри окремі сигнали про зближення позицій.

    Зокрема, високопоставлені іранські джерела, на які посилаються журналісти, заявляють про певне зменшення розбіжностей у переговорах. Водночас Сполучені Штати продовжують наполягати на жорстких умовах контролю за ядерною програмою Ірану, що включає питання рівня збагачення урану та механізмів міжнародного нагляду.

    Окремим чутливим елементом переговорів залишається ситуація навколо Ормузької протоки — стратегічного морського маршруту, через який проходить значна частина світових постачань нафти. Будь-які ризики блокування або обмеження судноплавства в цьому регіоні традиційно викликають різке зростання цін на енергоносії, оскільки ринок закладає можливі перебої у постачанні.

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що в переговорах фіксуються «деякі позитивні сигнали», однак наголосив на збереженні суттєвих розбіжностей між сторонами. За його словами, ключові питання залишаються невирішеними, а прогрес залежить від готовності Тегерана до поступок у сфері ядерної програми.

    Ринкові аналітики зазначають, що нинішнє зростання цін на нафту має переважно реактивний характер і пов’язане з оцінкою ризиків, а не з фундаментальним дефіцитом пропозиції. Інвестори закладають у ціни сценарій, за якого переговори можуть або зірватися, або затягнутися, що зберігатиме санкційний тиск на Іран і обмежуватиме його експорт нафти.

    Водночас додатковий вплив на ринок мають і короткострокові фактори, зокрема дані про запаси нафти у США та рівень видобутку. Обмежена пропозиція та скорочення запасів у США в попередні періоди також підтримували ціни, створюючи додатковий баланс на ринку.

    Напередодні, 21 травня, котирування нафти вже зростали більш ніж на 1% на тлі обережного оптимізму щодо переговорів між США та Іраном. Тоді інвестори частково відіграли попередні втрати, зважаючи на можливі сигнали деескалації.

    Ще днем раніше ціни на нафту знижувалися приблизно на 1% після заяви президента США Дональда Трампа про те, що конфлікт на Близькому Сході може завершитися найближчим часом. Ця заява тоді посилила очікування можливого пом’якшення геополітичної напруги, що тимчасово знизило премію за ризик у ціні нафти.

    Таким чином, нафтовий ринок залишається надзвичайно чутливим до політичних заяв та дипломатичних сигналів. Будь-які зміни у переговорах між США та Іраном, а також ескалація або деескалація на Близькому Сході продовжують відігравати ключову роль у формуванні цінової динаміки, тоді як інвестори утримуються від довгострокових прогнозів через високу невизначеність.