Gorchitsa.info

Позначка: бронювання

  • Київ і Київщину можуть оголосити прифронтовими вже у вересні: що зміниться для людей і бізнесу

    Київ і Київщину можуть оголосити прифронтовими вже у вересні: що зміниться для людей і бізнесу

    Київ та Київська область уже у вересні можуть отримати статус прифронтових територій. Над відповідним рішенням, за словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд працює приблизно два тижні, а паралельно напрацьовує пакет додаткової підтримки для бізнесу, який працює в умовах посилених російських атак. Поки що Кабінет міністрів офіційної постанови не оприлюднив, тому йдеться саме про підготовку можливого рішення, а не про вже запроваджений статус.

    Горбенко заявив, що робота над документом активізувалася після російських ударів по великих складських і логістичних об’єктах українських компаній у столичному регіоні. За його словами, прем’єр-міністр уже проводив зустрічі з представниками бізнесу, під час яких обговорювали, як підприємствам працювати в нових безпекових умовах і швидше відновлюватися після атак. Для цього, зокрема, розглядають можливість надання додаткових складських приміщень з фондів державного майна, АРМА та інших державних структур.

    Нардеп також повідомив про створення спеціальної робочої групи, яка має напрацювати як сам механізм можливого нового статусу Києва й області, так і конкретні пільги для підприємств. Однією з найбільш важливих пропозицій називають розширення можливостей бронювання працівників для бізнесу, що працює у регіоні. Горбенко прогнозує, що відповідне рішення Кабміну може з’явитися вже у вересні, однак остаточні параметри стануть відомими лише після публікації постанови.

    Саме тут важливо розділити два поняття. Можливе надання Києву статусу прифронтової території не означає, що російські сухопутні війська наблизилися до столиці або що Київ у військовому сенсі стає прифронтовим містом. Судячи з озвучених Горбенком деталей, ідеться передусім про адміністративно-економічний механізм, який дозволить застосувати до столиці та області спеціальні правила підтримки через високі ризики регулярних ракетних і дронових ударів. Саме тому у заголовках краще не використовувати формулювання на кшталт «фронт наближається до Києва».

    Одним із ключових питань стане бронювання військовозобов’язаних працівників. Нинішня система передбачає особливі можливості для підприємств, установ та організацій, визнаних критично важливими для економіки та життєдіяльності держави. Уряд у 2026 році вже кілька разів коригував критерії критичності та процедуру підтвердження такого статусу, а підприємства, які не перепідтвердили його відповідно до нових правил, після 1 вересня втрачають можливість продовжувати бронювання на старих підставах.

    Тож якщо для Києва та Київщини справді запровадять окремий прифронтовий режим, він може дати місцевим підприємствам ширші можливості зберігати ключових працівників, необхідних для виробництва, логістики, ремонту пошкоджених об’єктів та безперервної роботи критичних сервісів. Але конкретний відсоток працівників, яких можна буде бронювати, перелік галузей та вимоги до підприємств поки не оголошені. До виходу урядової постанови будь-які конкретні цифри щодо бронювання були б лише припущенням.

    Нова дискусія виникла на тлі помітного посилення атак Росії на столичний регіон. Окрім житлових будинків та енергетичної інфраструктури, під ударами опиняються логістичні центри, склади й підприємства. Через це влада дедалі активніше шукає способи адаптувати правила роботи великого мегаполіса до тривалих повітряних тривог і регулярних атак, які фактично паралізують транспорт, логістику та частину бізнес-процесів на багато годин.

    31 серпня у Києві відбулося і засідання Ради оборони міста. Мер Віталій Кличко повідомив, що столична влада готує звернення до уряду щодо зміни чинних безпекових протоколів і хоче сформувати окремі правила життєдіяльності Києва в нових умовах. Одне з конкретних питань — перегляд організації руху мостами під час повітряних тривог; алгоритм мають напрацювати разом із військовими та передати Кабміну.

    Таким чином, можливий статус прифронтової території вписується у значно ширший перегляд правил функціонування столиці. Уряд і місцева влада намагаються знайти баланс між безпекою та необхідністю не зупиняти економічне життя міста щоразу під час багатогодинних атак. До цього можуть входити нові транспортні алгоритми, підтримка підприємств, доступ до резервних приміщень, зміни в правилах бронювання та інші механізми стійкості.

    Для звичайних жителів Києва саме слово «прифронтовий» може звучати тривожно, але наразі немає підстав трактувати можливе рішення як сигнал про безпосереднє наближення лінії фронту. Те, що підтверджено станом на вечір 31 серпня, — заява народного депутата про роботу уряду над відповідною постановою, існування робочої групи та обговорення додаткових економічних механізмів. Офіційного рішення Кабміну із чітким переліком наслідків для мешканців і підприємств поки немає.

    Якщо документ буде ухвалений у вересні, саме його текст визначить, що конкретно означатиме новий статус. Найімовірніше, першими відчутними змінами стануть саме інструменти підтримки бізнесу та можливості збереження критично необхідних кадрів, а не якісь автоматичні обмеження для населення. Тому твердження про нові перепустки, евакуацію, додаткову комендантську годину чи інші обмеження зараз були б передчасними — про такі рішення Горбенко не повідомляв.

  • Федоров отримав бронювання через кілька днів після звільнення з Міноборони — Гончаренко

    Федоров отримав бронювання через кілька днів після звільнення з Міноборони — Гончаренко

    Колишній міністр оборони Михайло Федоров нібито отримав бронювання від мобілізації вже через кілька днів після звільнення з посади. Про це заявив народний депутат Олексій Гончаренко. За його словами, бронювання оформлене через благодійний фонд «Східна Європа». Сам Федоров публічно цю інформацію наразі не коментував.

    Про це Гончаренко написав у своєму Telegram-каналі.

    Нардеп заявив, що Федоров отримав бронювання 18 липня — невдовзі після того, як залишив посаду міністра оборони.

    «Заброньований ексміністр оборони Михайло Федоров у благодійному фонді “Східна Європа”. Бронь отримав 18 липня», — написав Гончаренко.

    Водночас у публікації не наведено документів, які б незалежно підтверджували факт бронювання, а також не пояснюється, на якій саме посаді Федоров нібито працює у фонді та на якій правовій підставі отримав відстрочку.

    Федоров залишив Міноборони у липні

    Михайло Федоров заявив про відставку з посади міністра оборони 15 липня.

    Його звільнення відбулося на тлі масштабного перезавантаження уряду. Після цього Міністерство оборони певний час працювало в умовах кадрової перебудови, а згодом президент запропонував на посаду очільника відомства Євгенія Хмару.

    За словами Гончаренка, бронювання Федорова було оформлене вже 18 липня. Саме цю близькість дат нардеп використав як аргумент у своїй критиці ексміністра.

    Гончаренко згадав «контракти Федорова»

    У своєму дописі депутат також іронічно запитав, чому колишній міністр не скористався механізмом так званих «контрактів Федорова».

    Йдеться про модель військових контрактів, яку активно просувало Міноборони за часів керівництва Федорова як одну зі складових реформи рекрутингу та комплектування війська. Гончаренко пов’язав це з інформацією про нібито отримане бронювання.

    Водночас сам факт наявності бронювання не означає автоматичного звільнення людини від військового обов’язку. Бронювання є тимчасовою відстрочкою від призову під час мобілізації та діє за умов, визначених законодавством.

    Що відомо про фонд

    За твердженням Гончаренка, Федоров нібито заброньований через благодійний фонд «Східна Європа». У повідомленні нардепа немає деталей щодо характеру роботи ексміністра в цій організації.

    Також немає публічної інформації про те, чи є фонд критично важливою установою, яка має право бронювати працівників, і якщо так — на яких саме підставах було оформлене можливе бронювання Федорова. Тому наразі ця частина історії базується саме на заяві народного депутата.

    Федоров після відставки активізував політичні заяви

    Після виходу з уряду Михайло Федоров почав помітніше виступати з політичними заявами.

    Зокрема, він закликав владу провести вибори в Україні, заявивши, що демократія не повинна залежати від дій Росії. Ця позиція викликала гостру дискусію серед політиків. Частина з них наполягає, що вибори під час активної фази війни неможливо провести з дотриманням принципів безпеки та рівного виборчого права.

    Також у медіа з’являлася інформація, що Федоров найближчим часом може відвідати США та провести там низку зустрічей. Офіційно політичні плани самого Федорова поки не оголошені.

  • Майже 80 керівників ТЦК отримали підозри: поліція розкрила масштаби схем із ВЛК та бронюванням

    Майже 80 керівників ТЦК отримали підозри: поліція розкрила масштаби схем із ВЛК та бронюванням

    Національна поліція України повідомила про підозру вже 76 керівникам територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки різного рівня у межах кримінальних проваджень, пов’язаних із можливими зловживаннями під час мобілізації. Паралельно слідчі перевіряють майже 2,5 тисячі випадків бронювання військовозобов’язаних, вилучили понад 83,5 тисячі постанов військово-лікарських комісій та домоглися скасування близько 6,5 тисячі незаконних рішень ВЛК. Такі цифри навів т.в.о. голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе.

    ФОТО: т.в.о. голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе

    За його словами, правоохоронці зараз концентруються не на формальному збільшенні кількості кримінальних проваджень, а на документуванні конкретних схем, встановленні всіх їхніх учасників та доведенні справ до суду. Окрему увагу приділяють саме тим сферам мобілізаційної системи, де ризики зловживань є найвищими: роботі ТЦК, оформленню бронювання, діяльності військово-лікарських комісій та схемам незаконного виїзду військовозобов’язаних за кордон.

    Цуцкірідзе наголосив, що принциповою для поліції є однакова дія закону як щодо військовозобов’язаних, так і щодо посадовців, які приймають рішення в системі мобілізації. За його словами, посада, військове звання або адміністративні можливості не повинні захищати людину від кримінальної відповідальності.

    Водночас керівник Нацполіції закликав не переносити відповідальність окремих фігурантів на всю систему ТЦК і ВЛК. Він звернув увагу, що кожна справа має оцінюватися індивідуально, а викриття корупційних чи інших незаконних рішень не повинно автоматично ставити під сумнів усі висновки військово-лікарських комісій, особливо щодо людей із тяжкими захворюваннями або серйозними пораненнями.

    Понад 83 тисячі постанов ВЛК потрапили до слідчих

    Одним із найбільших масивів документів, які зараз перевіряє поліція, стали рішення військово-лікарських комісій.

    За інформацією Цуцкірідзе, у межах кримінальних проваджень слідчі вже вилучили понад 83,5 тисячі постанов ВЛК. Частина цих документів могла використовуватися для незаконного визнання військовозобов’язаних непридатними до служби або створення підстав для відстрочки та виїзду за кордон.

    У результаті перевірок було скасовано приблизно 6,5 тисячі незаконних рішень військово-лікарських комісій.

    Ці цифри не означають, що всі 83,5 тисячі вилучених постанов є незаконними. Йдеться про документи, які стали предметом перевірки у конкретних кримінальних провадженнях. Остаточна юридична оцінка кожного випадку має ґрунтуватися на доказах.

    Паралельно поліція встановлює обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних.

    Бронювання під час воєнного стану дозволяє окремим працівникам критично важливих підприємств, установ та організацій отримувати відстрочку від мобілізації. Проте саме цей механізм став одним із напрямів, де правоохоронці перевіряють можливе використання фіктивних підстав, неправдивих даних або службового впливу.

    Понад 400 кримінальних проваджень від початку великої війни

    За даними Національної поліції, від початку повномасштабного російського вторгнення слідчі розслідували 428 кримінальних проваджень, пов’язаних із незаконною допомогою військовозобов’язаним в ухиленні від служби, оформленням фіктивних медичних документів та організацією незаконного перетину державного кордону.

    У 105 провадженнях матеріали вже передано до суду, інші справи перебувають на стадії досудового розслідування.

    Серед фігурантів є не лише посередники або цивільні організатори схем, але й безпосередньо працівники та керівники територіальних центрів комплектування.

    Саме в межах цих та інших проваджень, за словами Цуцкірідзе, 76 керівникам ТЦК різного рівня вже повідомили про підозру.

    Водночас повідомлення про підозру не означає автоматичного встановлення вини. Відповідно до українського законодавства, винуватість конкретної особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду.

    Перед цим ДБР прийшло з обшуками більш ніж у 100 ТЦК

    Нові цифри Нацполіції з’явилися менш ніж через два тижні після початку масштабної спецоперації Державного бюро розслідувань під назвою «Чесний призов».

    30 липня ДБР спільно з Генеральним штабом ЗСУ розпочало слідчі дії у понад 100 територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки в більшості регіонів України.

    Правоохоронці пояснювали, що перевіряють одразу два великі блоки можливих правопорушень.

    Перший — це сприяння ухиленню від мобілізації за гроші. Йдеться про ситуації, коли посадовці могли за неправомірну вигоду допомагати військовозобов’язаним отримувати фіктивні документи, незаконні відстрочки або інші підстави для уникнення призову.

    Другий блок стосується можливого перевищення службових повноважень військовослужбовцями ТЦК, зокрема побиття та катування військовозобов’язаних.

    У ДБР окремо підкреслили, що «Чесний призов» не є реакцією на один гучний інцидент. Операцію назвали комплексною перевіркою системи, метою якої є виявлення корупції, службових зловживань та порушень прав людини.

    Ще на старті операції Бюро попередило, що після проведення обшуків у різних регіонах очікуються затримання та нові повідомлення про підозру. Генеральний штаб заявив, що сприяє правоохоронцям у перевірках та підтримує притягнення винних до відповідальності у випадках, коли порушення будуть доведені.

    Під перевіркою не тільки хабарі за «непридатність»

    Практика останніх років показує, що зловживання навколо мобілізації можуть мати різні форми.

    Один напрям — фіктивні медичні висновки. У таких випадках військовозобов’язаній особі могли оформлювати діагноз або ступінь непридатності, які не відповідали її реальному стану здоров’я.

    Інший — неправомірне оформлення відстрочки або бронювання.

    Ще один блок — внесення неправдивих даних до військово-облікових документів чи інформаційних систем.

    Окремі кримінальні провадження стосуються організації незаконного переправлення чоловіків через державний кордон, коли фіктивні довідки або рішення ВЛК ставали лише одним із елементів ширшої схеми.

    Саме тому вилучення десятків тисяч постанов ВЛК не означає, що слідство обмежується медичними комісіями. Поліція намагається відстежувати весь ланцюг — від людини, яка шукала незаконний спосіб уникнути мобілізації, до посередника, медичного працівника, посадовця ТЦК або іншої особи, яка могла забезпечувати необхідні документи.

    Чому правоохоронці говорять про індивідуальну відповідальність

    Масштабні обшуки та десятки підозр керівникам ТЦК відбуваються на тлі високої суспільної напруги навколо мобілізації.

    Саме тому Цуцкірідзе окремо застеріг від двох крайнощів.

    З одного боку, правоохоронні органи не повинні закривати очі на корупцію чи насильство лише через те, що йдеться про працівника структури, яка забезпечує мобілізацію.

    З іншого — окремі кримінальні випадки не можуть автоматично бути доказом незаконності роботи всіх ТЦК або ВЛК.

    Подібну логіку демонструє і операція «Чесний призов». ДБР прямо заявило, що йдеться про комплексну перевірку системи та конкретних фактів, а не про оголошення всіх працівників ТЦК підозрюваними.

    Масштаб цифр показує, наскільки великою стала проблема

    Найбільше уваги у новій статистиці привертає поєднання кількох показників: 76 керівників ТЦК із підозрами, понад 83,5 тисячі вилучених постанов ВЛК, 6,5 тисячі скасованих незаконних рішень та майже 2,5 тисячі бронювань, обставини яких зараз перевіряються.

    Однак ці цифри не можна просто складати між собою або трактувати як кількість уже доведених злочинів. Частина документів лише проходить перевірку, а щодо багатьох фігурантів слідство ще триває.

    Натомість вони демонструють масштаб роботи, яку правоохоронці проводять навколо мобілізаційної системи.

    Особливо показовим є те, що ця робота відбувається одночасно кількома правоохоронними структурами. Нацполіція розслідує кримінальні провадження щодо схем ухилення, ВЛК та бронювання, тоді як ДБР разом із Генштабом проводить масштабну операцію з перевірки діяльності самих ТЦК.

    У результаті найближчими тижнями кількість підозр може збільшитися: ще 30 липня ДБР прямо анонсувало затримання та процесуальні рішення після аналізу матеріалів, вилучених під час обшуків у понад 100 центрах комплектування.

    Наразі головний принцип, який декларують правоохоронці, залишається незмінним: відповідальність має бути персональною та доказовою. Тобто як військовозобов’язаний, який купував фіктивний документ, так і посадовець, який його оформлював або отримував за це гроші, у разі доведення вини повинні відповідати перед законом.

    І саме статистика, озвучена 11 серпня, показує, що перевірка мобілізаційної системи вже вийшла далеко за межі поодиноких резонансних справ.

  • Хто має право на відстрочку від мобілізації у 2026 році

    Хто має право на відстрочку від мобілізації у 2026 році

    В Україні у 2026 році право на відстрочку від мобілізації мають різні категорії військовозобов’язаних. Законодавство визначає перелік підстав, за яких громадяни можуть тимчасово не підлягати призову під час мобілізації, а також порядок оформлення такого права. При цьому відстрочка не звільняє від військового обов’язку, а лише відкладає призов на визначений термін.

    Про це повідомляє офіційний портал Сил оборони України.

    У роз’ясненні наголошується, що право на відстрочку виникає лише у випадках, прямо передбачених законодавством. Для її отримання військовозобов’язаний повинен підтвердити відповідну підставу документами та подати заяву. Автоматично відстрочка не надається.

    Однією з найбільших категорій є відстрочка за сімейними обставинами. Вона може бути надана військовозобов’язаним, які утримують трьох і більше дітей віком до 18 років за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів, самостійно виховують неповнолітню дитину або виховують дитину з інвалідністю чи тяжким захворюванням.

    Також право на відстрочку мають особи, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю І або ІІ групи, є усиновлювачами чи опікунами дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснюють постійний догляд за близькими родичами з інвалідністю І чи ІІ групи за відсутності інших працездатних осіб, які можуть забезпечити такий догляд.

    Крім цього, відстрочка передбачена для громадян, які мають неповнолітню дитину, якщо їхній чоловік або дружина проходить військову службу, а також для осіб, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час захисту України.

    Окрема категорія стосується стану здоров’я. Право на відстрочку мають особи з інвалідністю І, ІІ або ІІІ групи, а також громадяни, яких військово-лікарська комісія визнала тимчасово непридатними до військової служби.

    Закон також передбачає відстрочку для окремих категорій здобувачів освіти та науковців. Скористатися нею можуть студенти, які вперше здобувають вищий рівень освіти, докторанти, лікарі-інтерни та окремі категорії педагогічних працівників за умови, що вони працюють за основним місцем роботи не менш ніж на 0,75 ставки. Для частини студентів також діють визначені законом вікові обмеження.

    Право на відстрочку мають і представники окремих професій. Серед них — керівники міністерств та їхні заступники, керівники державних органів, народні депутати України, судді, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, голова та члени Рахункової палати, окремі категорії дипломатичних працівників, працівники органів військового управління, військових частин, а також державні службовці, які забезпечують діяльність президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів у визначених законодавством сферах.

    Ще однією підставою є бронювання працівників. Відстрочка надається співробітникам органів державної влади та підприємств, які офіційно визнані критично важливими для функціонування держави. Процедуру бронювання в цьому випадку здійснює роботодавець.

    Крім того, закон передбачає окремі підстави для цивільних осіб, які перебували в російському полоні, а також для деяких спеціалістів у сферах кібербезпеки, оборонно-промислового комплексу та критичної інфраструктури.

    Для оформлення відстрочки необхідно зібрати документи, що підтверджують відповідне право. Залежно від підстави це можуть бути свідоцтва про народження дітей, рішення суду, медичні висновки ЛКК або МСЕК, документи про інвалідність, довідки з місця роботи чи навчання, а також документи про бронювання.

    Подати заяву можна через застосунок “Резерв+”. Для цього необхідно оновити військово-облікові дані, обрати відповідну підставу для відстрочки, завантажити необхідні документи або підтвердити їх через державні реєстри. Після перевірки користувач отримує електронну довідку з QR-кодом, яка підтверджує надання відстрочки.

    Якщо відповідна підстава ще не інтегрована до електронної системи або людина не користується смартфоном, документи можна подати через будь-який Центр надання адміністративних послуг. Для цього необхідно мати паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків та документи, що підтверджують право на відстрочку. Після прийняття документів ЦНАП передає їх до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який ухвалює рішення.

    У випадку оформлення відстрочки за станом здоров’я обов’язковою є військово-лікарська комісія. Саме її висновок або документи МСЕК у разі встановлення інвалідності є юридичною підставою для надання відстрочки.

    У Силах оборони також нагадали, що частина відстрочок продовжується автоматично. Це стосується випадків, коли відповідна інформація підтверджується державними реєстрами або має постійний характер, зокрема відстрочки через інвалідність. Водночас відстрочки, надані через тимчасову непридатність, окремі види бронювання чи інші строкові підстави, після завершення терміну дії необхідно оформлювати повторно. Про необхідність поновлення документів користувачам заздалегідь нагадує застосунок “Резерв+”.

    У Силах оборони окремо наголосили, що навіть за наявності законних підстав право на відстрочку не реалізується автоматично. Якщо військовозобов’язаний не звернувся із заявою та не надав підтвердні документи, територіальний центр комплектування має право здійснювати призов відповідно до вимог чинного законодавства.

    Раніше Міністерство оборони України повідомило про оновлення механізму автоматичного продовження відстрочок для батьків дітей з інвалідністю віком до 18 років через застосунок “Резерв+”. Відтепер система автоматично звіряє інформацію за останнім виданим свідоцтвом про народження дитини та, за наявності, за її реєстраційним номером облікової картки платника податків, що дозволяє спростити процедуру підтвердження права на відстрочку.

  • Бронювання в «Дії» не зупинятимуть: уряд переглянув попереднє рішення

    Бронювання в «Дії» не зупинятимуть: уряд переглянув попереднє рішення

    Новий Кабінет Міністрів вирішив поки не призупиняти процедуру бронювання військовозобов’язаних через застосунок «Дія». Уряд відтермінував розгляд цього питання, оскільки вважає, що попереднє рішення потребує додаткового аналізу та оцінки можливих наслідків.

    Наразі жодних змін у роботі сервісу бронювання не передбачається. За його словами, відповідне питання було вирішено тимчасово відкласти.

    «Бронювання в “Дії” точно ніхто не зупиняє. Принаймні зараз дали команду це питання відтермінувати», – зазначило джерело.

    Однією з причин такого рішення стало те, що під час підготовки попередньої ініціативи не були повною мірою враховані всі можливі ризики та практичні наслідки її реалізації. Саме тому новому складу уряду потрібен додатковий час для комплексного опрацювання цього питання.

    Ще одним фактором стало те, що рішення про можливе призупинення бронювання ухвалював попередній склад Кабінету Міністрів. Водночас нове керівництво Міністерства економіки, яке є профільним органом у питаннях бронювання військовозобов’язаних, не зацікавлене в тому, щоб уже в перші дні своєї роботи реалізовувати рішення, яке може викликати значний суспільний резонанс.

    Саме тому інформація про можливе припинення бронювання, яка раніше активно поширювалася в медіа, наразі вже не відповідає актуальному стану справ.

    Під час засідання Ставки Верховного головнокомандувача нібито було ухвалено рішення поставити бронювання через «Дію» на паузу. Тоді повідомлялося, що обмеження могли запрацювати орієнтовно до 1 вересня, однак деталі щодо категорій працівників або механізму призупинення залишалися невідомими.

    Це вже не перший випадок, коли новий уряд переглядає рішення своїх попередників щодо механізму бронювання військовозобов’язаних. Раніше також було скасовано рішення про створення Координаційного центру з питань бронювання. Передбачалося, що цей орган аналізуватиме звернення та надаватиме рекомендації щодо визначення підприємств критично важливими для економіки й обороноздатності держави, а також щодо можливості бронювання їхніх працівників.

    Наразі сервіс бронювання через застосунок «Дія» продовжує працювати у звичайному режимі. Водночас питання подальшого вдосконалення механізму бронювання, за інформацією джерел, залишається на порядку денному уряду, який планує провести додатковий аналіз чинної системи та лише після цього ухвалювати остаточні рішення щодо можливих змін.

  • У Міноборони зробили важливе уточнення щодо “Резерв+”: коли застосунок може не працювати

    У Міноборони зробили важливе уточнення щодо “Резерв+”: коли застосунок може не працювати

    Міністерство оборони України уточнило графік роботи застосунку “Резерв+” під час запланованих технічних робіт, які триватимуть із 18 до 22 липня. У відомстві запевнили, що сервіс не буде недоступним цілодобово — роботи проводитимуть лише в нічний час, а тимчасові обмеження триватимуть орієнтовно одну-дві години.

    Про це повідомило Міністерство оборони України.

    У Міноборони наголосили, що впродовж дня застосунок працюватиме у звичайному режимі. Тимчасові перебої в роботі можливі лише вночі, коли фахівці виконуватимуть необхідні технічні оновлення та обслуговування системи.

    За попередніми оцінками, кожне нічне відключення триватиме приблизно від однієї до двох годин. Після завершення робіт користувачі знову матимуть доступ до всіх функцій застосунку.

    У зв’язку з цим Міністерство оборони звернулося до військовозобов’язаних громадян, а також до осіб, які мають чинне бронювання або відстрочку від мобілізації, із рекомендацією заздалегідь підготуватися до можливих тимчасових обмежень.

    Особливу увагу радять звернути тим, хто планує у нічний час перетинати державний кордон або пересуватися під час дії комендантської години. У таких випадках рекомендується завчасно завантажити PDF-версію військово-облікового документа, щоб мати до нього доступ навіть за відсутності роботи сервісу.

    У Міноборони пояснили, що зробити це можна безпосередньо у застосунку “Резерв+”. Для цього необхідно на головному екрані натиснути кнопку «+», після чого обрати пункт «Завантажити PDF». Після збереження документ залишиться доступним на пристрої навіть у разі тимчасової недоступності застосунку.

    Раніше Міністерство оборони вже попереджало, що з 18 до 22 липня в “Резерв+” проводитимуться планові технічні роботи. Тоді користувачів закликали не відкладати завантаження військово-облікових документів та, за можливості, додатково роздрукувати PDF-версію, щоб уникнути можливих незручностей.

    У відомстві зазначають, що технічні роботи необхідні для забезпечення стабільної роботи сервісу та подальшого вдосконалення його функціоналу. Водночас користувачів просять врахувати можливі короткочасні нічні перерви в роботі застосунку та завчасно подбати про наявність електронної або паперової копії військово-облікового документа.

  • Воєнний стан і мобілізацію в Україні офіційно продовжили: до якої дати діятимуть обмеження

    Воєнний стан і мобілізацію в Україні офіційно продовжили: до якої дати діятимуть обмеження

    Верховна Рада України підтримала чергове продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації. Обидва правові режими залишатимуться чинними ще 90 днів — щонайменше до 31 жовтня 2026 року. Це вже двадцяте рішення парламенту про їхнє продовження з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Про це стало відомо під час пленарного засідання Верховної Ради, трансляція якого велася онлайн.

    Продовження воєнного стану та мобілізації відбулося за вже традиційною процедурою. Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти №15401 та №15402, після чого народні депутати підтримали кожен із документів конституційною більшістю голосів, необхідною для їх ухвалення.

    Таким чином, дія воєнного стану та загальної мобілізації в Україні буде продовжена ще на три місяці. Новий термін завершиться 31 жовтня 2026 року, якщо до цього часу Верховна Рада не ухвалить нового рішення.

    Воєнний стан передбачає збереження спеціального правового режиму, який діє в країні після початку широкомасштабної агресії Російської Федерації. Він дозволяє державі оперативно ухвалювати рішення, необхідні для забезпечення оборони, функціонування органів влади, захисту населення та підтримки роботи критичної інфраструктури.

    Паралельно продовжується й загальна мобілізація, яка дає можливість комплектувати Сили оборони України особовим складом відповідно до потреб фронту та обороноздатності держави.

    Під час дії воєнного стану військовозобов’язані громадяни повинні дотримуватися визначених законодавством вимог. Чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані перебувати на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання або фактичного перебування, своєчасно оновлювати свої військово-облікові дані та забезпечувати актуальність інформації в Єдиному державному реєстрі військовозобов’язаних.

    Також військовозобов’язані повинні постійно мати при собі документи, що посвідчують особу, а також військово-обліковий документ у паперовій або електронній формі. На вимогу представників Національної поліції, Державної прикордонної служби чи працівників територіальних центрів комплектування ці документи необхідно пред’являти для перевірки.

    Крім того, громадяни зобов’язані з’являтися до ТЦК або навчальних центрів у строки, визначені повістками, а також проходити військово-лікарську комісію для визначення придатності до військової служби відповідно до чинних правил.

    Відповідно до законодавства, під час мобілізації обов’язковому призову підлягають придатні за станом здоров’я чоловіки віком від 25 до 60 років, які не мають законних підстав для відстрочки. Після мобілізації всі призовники проходять базову загальновійськову підготовку у спеціалізованих навчальних центрах, після чого можуть бути направлені до бойових або інших військових підрозділів.

    Для громадян віком від 18 до 25 років діють окремі правила. Їх можуть мобілізувати лише у визначених законом випадках, зокрема якщо вони мають статус офіцерів запасу або раніше проходили строкову військову службу. В інших випадках молоді українці цього віку можуть вступити до лав Сил оборони лише добровільно, уклавши контракт із Збройними силами чи іншими військовими формуваннями.

    Щодо жінок, які перебувають на військовому обліку, законодавство передбачає можливість проходження військової служби виключно на добровільних засадах. Обов’язкова мобілізація для них не застосовується.

    Водночас Міністерство оборони раніше нагадувало, що необхідно розрізняти поняття відстрочки від мобілізації та бронювання працівників критично важливих підприємств. У відомстві зазначали, що більшість чинних відстрочок наразі продовжується автоматично без необхідності повторного звернення громадян.

    Окремо юристи звертають увагу, що право на відстрочку або бронювання не є безстроковим. За словами адвокатки Тетяни Лебєдєвої, у визначених законом випадках такі підстави можуть втратити чинність, після чого військовозобов’язаний може бути мобілізований відповідно до загальної процедури.

    Ухвалене парламентом рішення означає, що всі чинні механізми правового режиму воєнного стану та загальної мобілізації й надалі діятимуть без змін щонайменше до кінця жовтня, забезпечуючи державі можливість продовжувати оборону країни в умовах триваючої російської агресії.

  • ТЦК зникли з парковок «Епіцентру», «Метро» та «Ашану», негласне перемир’я між бізнесом і владою в Києві

    ТЦК зникли з парковок «Епіцентру», «Метро» та «Ашану», негласне перемир’я між бізнесом і владою в Києві

    Уже третій тиждень великі київські гіпермаркети живуть у відносному спокої. Патрулі Територіальних центрів комплектування (ТЦК) практично перестали з’являтися на парковках «Епіцентру», «Метро» та «Ашану». Систематичні перевірки документів і пов’язані з ними ризики вручення повісток, які ще в травні були звичною частиною шопінгу біля цих торговельних об’єктів, фактично зійшли нанівець. Ці зміни стали помітними у червні й різко контрастують із ситуацією, яка спостерігалася в травні.

    За інформацією джерел, близьких до ритейлерів, і розповідями співробітників магазинів, у травні патрулі приїжджали на парковки кілька разів на тиждень, особливо активно у вихідні та у вечірні години. Чоловіки призовного віку намагалися не виходити з автомобілів, а деякі сім’ї взагалі відмовлялися від поїздок за великими покупками.

    За оцінками представників роздрібної торгівлі, це призводило до помітного зниження трафіку та виручки, особливо в ключових категоріях.

    Громадська реакція та протести червня

    Середина червня 2026 року в Києві запам’яталася масовими протестами на Троєщині (Деснянський район). Після спроби затримання чоловіка місцеві жителі вийшли на вулиці, перекрили рух, сталися сутички з поліцією та ТЦК. Поліція офіційно пояснила інцидент порушенням ПДР, але в соцмережах і ЗМІ його пов’язували саме з мобілізаційними діями.

    Опитування показують зростання невдоволення: за даними Rating Group на початок червня 2026 року, понад 53% українців повністю не схвалюють дії місцевих ТЦК. Це на 10 відсоткових пунктів більше, ніж роком раніше. У Києві та інших великих містах напруга особливо висока.

    У цьому контексті призупинення перевірок на парковках великих ритейлерів виглядає як спроба влади знизити градус напруги хоча б у найчутливіших точках. Гіпермаркети є місцями масового скупчення людей. Будь-який конфлікт там має високий ризик ескалації та широкого висвітлення.

    Вплив великого бізнесу на державну політику

    За інформацією з ділових кіл, вказівка зменшити активність патрулів на цих об’єктах надійшла з Офісу президента. Реальні переговори, найімовірніше, вели представники торговельних мереж та галузевих асоціацій. Хто саме виступив ключовим посередником — залишається невідомим. Свою роль відіграли як економічні аргументи (великі ритейлери — значні платники податків і роботодавці), так і побоювання соціального резонансу.

    Ця історія відображає фундаментальний конфлікт, з яким стикається Україна: необхідність поповнювати лави армії при одночасному збереженні працюючої економіки. Великий ритейл забезпечує не лише податкові надходження, а й стабільність тилу. Повна паралізація споживчої активності вдарила б по всьому ланцюгу, від постачальників і виробників до державного бюджету.

    Такі негласні домовленості підкреслюють важливість особистих зв’язків і лобістських можливостей. Малий та середній бізнес такого захисту, як правило, позбавлений, що викликає додаткове роздратування в суспільстві.

    Прецеденти коригування мобілізаційних заходів

    Такі негласні домовленості вже траплялися й раніше. У західних областях патрулі ТЦК помітно знижували тиск на працівників агросектору під час посівної та збиральної кампаній, щоб не зірвати збір урожаю. В Одесі та Львові після скарг бізнесу обмежували перевірки біля окремих великих торговельних об’єктів. В ІТ-сфері та на стратегічних виробництвах давно діють різні форми захисту співробітників.

    Прямих офіційних підтверджень саме цього випадку з гіпермаркетами в Києві поки немає. Однак колишні співробітники ТЦК в інтерв’ю (зокрема, одеські кейси) неодноразово розповідали, що активність патрулів і плани з мобілізації часто коригуються залежно від сигналів зверху, економічної ситуації та соціального резонансу. Аналогічні приклади впливу вищого керівництва на роботу ТЦК уже фіксувалися в публічному просторі.

    Управління в умовах воєнної реальності

    Цей епізод підкреслює, що в нинішніх умовах ефективна мобілізація вже не може бути лише справою ТЦК. Вона потребує більш тонкого налаштування з урахуванням галузевих особливостей, соціального клімату та довгострокових економічних наслідків. Інакше кожен новий виток напруги лише посилюватиме недовіру та відтік людей із публічного простору.

    Поки офіційної реакції влади немає, а перемир’я тримається на взаємному розумінні. Але його стійкість напряму залежить від того, чи вдасться знайти більш системні рішення, від цифровізації обліку до прозорих механізмів бронювання та ротації. Без цього будь-які локальні домовленості залишаться лише тимчасовою латкою на глибокій тріщині.

    Перемога у війні визначатиметься не лише на фронті, а й у тилу, там, де люди продовжують працювати, витрачати гроші та вірити, що держава здатна враховувати не тільки військові, а й людські реалії.

     

  • В Україні посилили правила бронювання

    В Україні посилили правила бронювання

    В Україні оновили підхід до бронювання працівників критично важливих підприємств від мобілізації, запровадивши нові вимоги до бізнесу та уточнивши критерії отримання відповідного статусу. Про це під час виступу у Верховній Раді заявив міністр економіки України Олексій Соболев.

    За його словами, система бронювання залишається одним із ключових механізмів, який дозволяє з одного боку забезпечувати обороноздатність держави, а з іншого — зберігати стабільну роботу критичних секторів економіки. Водночас уряд визнає необхідність регулярного перегляду правил, адже ситуація на ринку праці та потреби Збройних сил суттєво змінюються під час повномасштабної війни.

    Базою для бронювання залишається статус критично важливого підприємства, який компанія може отримати лише за умови відповідності щонайменше трьом критеріям. Два з них є обов’язковими — це рівень середньої заробітної плати та відсутність податкової заборгованості. Відтепер середня зарплата має становити не менше 26 тисяч гривень, а для підприємств, розташованих у прифронтових регіонах, цей поріг знижено до 21 600 гривень.

    Третій критерій підприємства обирають самостійно. Це може бути, зокрема, обсяг сплачених податків (понад 1,5 млн гривень на рік), річна валютна виручка (понад 32 млн євро) або інші показники, визначені галузевими чи регіональними органами влади. Загалом у системі існують сотні різних критеріїв, які застосовуються залежно від сфери діяльності.

    Окрему увагу уряд приділив оновленню секторальних підходів. Як повідомив Соболев, усі державні органи переглянули власні критерії визначення критично важливих підприємств відповідно до нової постанови Кабінету міністрів. Частину нормативних актів уже затверджено та опубліковано, решта має бути фіналізована найближчим часом.

    Серед прикладів оновлення — посилення вимог до окремих галузей. Зокрема, у сфері виробництва протезів змінили підхід до оцінки критичності: якщо раніше достатньо було забезпечувати протезування щонайменше 50 осіб на рік, то тепер цей показник підвищено до 300.

    За попередніми оцінками, нові секторальні та регіональні критерії торкнуться приблизно 20% підприємств, які мають пройти повторне підтвердження статусу критично важливих. Для них передбачено обов’язкове подання оновленого пакета документів і перевірку відповідності новим вимогам.

    Водночас для решти компаній, де критерії не змінилися, уряд запровадив спрощену процедуру підтвердження статусу. Вона передбачає подання лише базових фінансових документів — довідки про середню зарплату та податкової звітності за останній місяць. Кінцевий термін подання — 10 серпня.

    Окремо змінено підхід до обліку працівників, які працюють за сумісництвом у кількох компаніях. Відтепер вони враховуються у квоті бронювання лише за одним місцем роботи — тим, де мають найдовший трудовий стаж. За словами міністра, це рішення ухвалене для запобігання зловживанням, коли одного працівника могли враховувати одразу кілька підприємств для збільшення квоти.

    Міністр також зазначив, що бізнес був завчасно поінформований про ці зміни ще на початку червня, що дало змогу підприємствам підготуватися до нових правил. Компанії, які перевищили встановлені квоти бронювання після перерахунку, отримають відповідні повідомлення і повинні будуть привести кількість заброньованих працівників у відповідність до нових норм протягом тижня.

    У Міністерстві економіки наголошують, що мета оновлення системи — зробити бронювання більш адресним і справедливим, а також забезпечити, щоб у переліку критично важливих залишалися лише ті підприємства, які реально мають значення для економіки, інфраструктури або оборони держави.

    Раніше уряд уже посилював критерії для окремих секторів, зокрема аграрного та лісового господарства, а також переглядав вимоги до великих компаній щодо доходів і зайнятості. Загалом кількість заброньованих працівників в Україні за останній рік зросла більш ніж на 300 тисяч, що, за словами уряду, також стало однією з причин перегляду системи.

  • Бронювання по-новому: Кабмін розкрив деталі оновлених критеріїв

    Бронювання по-новому: Кабмін розкрив деталі оновлених критеріїв

    Уряд України детально роз’яснив нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників після оновлення критеріїв визначення критично важливих підприємств. Зміни, затверджені постановою Кабінету Міністрів від 30 травня, мають зробити систему бронювання більш прозорою, контрольованою та захищеною від можливих зловживань.

    Відповідні роз’яснення оприлюднило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. У відомстві наголошують, що нововведення стосуються підприємств, установ та організацій, які забезпечують функціонування економіки, оборонного сектору та державних інституцій в умовах воєнного стану.

    Однією з ключових змін стало оновлення зарплатного критерію для бронювання працівників. Відтепер для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання його співробітників необхідно забезпечити середню нараховану заробітну плату не менше трьох мінімальних зарплат. Наразі цей показник становить 25 941 гривню до сплати податків.

    Для підприємств, розташованих на територіях активних або можливих бойових дій, а також у прифронтових районах, зберігається окремий, нижчий поріг — 2,5 мінімальної заробітної плати, або 21 618 гривень.

    Окрему увагу уряд приділив працівникам, які працюють за сумісництвом. Відтепер один військовозобов’язаний співробітник враховуватиметься у квоті бронювання лише один раз незалежно від кількості місць роботи. Таким чином влада прагне усунути практику, коли одна людина могла одночасно збільшувати квоту бронювання на кількох підприємствах.

    У міністерстві пояснюють, що працівник може бути врахований для бронювання як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом. Водночас він не може одночасно входити до квот кількох роботодавців.

    Ще один важливий блок змін стосується перегляду критеріїв критичності підприємств. Міністерства, центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації повинні заново затвердити власні критерії за погодженням із Міністерством оборони та Міністерством економіки. Після цього підприємства, які вже мають статус критично важливих, повинні будуть підтвердити відповідність оновленим вимогам.

    Для бізнесу передбачено перехідний період. До 1 вересня чинний статус критичності підприємств та вже оформлені бронювання працівників залишатимуться дійсними. Це має дозволити роботодавцям без поспіху адаптуватися до нових правил та підготувати необхідні документи.

    У Мінекономіки наголошують, що державні органи повинні розглядати документи підприємств не довше ніж 10 робочих днів після отримання повного пакета документів. Влада запевняє, що робота між відомствами вже скоординована для недопущення затягування процедур.

    Окремо в уряді звернули увагу на те, що чинне законодавство не передбачає можливості бронювання фізичних осіб-підприємців. Водночас нові вимоги щодо рівня заробітної плати не поширюються на державні та комунальні підприємства.

    Працівникам рекомендують підтримувати актуальність своїх військово-облікових даних та уточнювати інформацію щодо бронювання безпосередньо у роботодавця. Уповноваженим особам підприємств радять завчасно перевірити відповідність оновленим критеріям, проаналізувати кадровий склад, переглянути список працівників для бронювання та підготувати документи для повторного підтвердження статусу критично важливого підприємства.

    У Кабміні підкреслюють, що зміни не спрямовані на скорочення можливостей бронювання для бізнесу. Головна мета реформи — забезпечити баланс між потребами оборони держави та стабільною роботою економіки, а також гарантувати, що відстрочку від мобілізації отримуватимуть саме ті працівники та підприємства, які справді мають критичне значення для функціонування країни під час війни.