Gorchitsa.info

Позначка: бюджет

  • Дублін підтримує Київ: Ірландія виступила за прискорення виділення мільярдних траншів допомоги ЄС для України

    Дублін підтримує Київ: Ірландія виступила за прискорення виділення мільярдних траншів допомоги ЄС для України

    Міністри оборони країн Європейського Союзу під час неформальної зустрічі в Ірландії обговорили можливість дострокового фінансування України за рахунок європейських кредитних програм. Значна кількість держав-членів підтримала ініціативу Дубліна прискорити перерахування коштів, щоб подолати поточний дефіцит фінансування українського оборонного сектору. Про це повідомляє провідне міжнародне інформаційне агентство Reuters.

    Потреба в екстреному фінансуванні та позиція Ірландії

    Питання перенесення виплат на більш ранній термін порушив новий міністр оборони України Євген Хмара під час свого звернення до європейських колег у форматі відеозв’язку. Уряд України звернувся з проханням зрушити на ранніші строки частину коштів із масштабного кредиту ЄС на 90 мільярдів євро, розрахованого на 2026–2027 роки, зокрема транші в розмірі 45 мільярдів євро, заплановані на наступний рік.

    Міністерка оборони Ірландії Хелен Макенті на спільній пресконференції наголосила на гострій необхідності підтримки української сторони. «Я считаю, что из презентации украинского министра обороны было очень четко понятно, что существует дефицит финансирования. Поэтому значительное количество государств-членов поддержало эту просьбу», — зазначила вона. Оскільки зустріч носила неформальний характер у межах шістмісячного головування Ірландії в Раді ЄС, остаточні рішення ухвалюватимуться згодом на рівні урядів країн-членів та Європейської комісії.

    Контекст європейської підтримки

    На тлі посилення російських повітряних атак європейські посадовці активно шукають додаткові механізми допомоги. Раніше висока представниця ЄС Кая Каллас під час зустрічі в Ірландії закликала європейські столиці терміново передати Україні додаткові ракети-перехватчики для захисту міст, запропонувавши направляти навіть ті системи, термін зберігання яких добігає кінця. Сама ж Ірландія вже раніше затвердила власний пакет гуманітарної та фінансової допомоги Україні на суму 125 мільйонів євро, продовжуючи лідирувати в дипломатичному просуванні інтересів Києва на міжнародній арені.

  • Мільярдні інвестиції в майбутнє: Південна Корея готує рекордне зростання бюджету на хвилі глобального буму штучного інтелекту

    Мільярдні інвестиції в майбутнє: Південна Корея готує рекордне зростання бюджету на хвилі глобального буму штучного інтелекту

    Уряд Південної Кореї офіційно представив проєкт державного бюджету на 2027 рік, передбачивши безпрецедентне збільшення витрат одразу на 12,8 відсотка. Загальна сума фінансування сягне 820,9 трильйона вон (близько 598 мільярдів доларів США), що стало рекордним показником двозначного зростання державних видатків із часів глобальної фінансової кризи 2009 року. Такий фінансовий стрибок став можливим завдяки надприбуткам технологічного сектору на тлі світового попиту на рішення у сфері штучного інтелекту.

    Надприбутки чипмейкерів та Фонд майбутнього реагування

    Економіка країни стрімко виграє від технологічної революції, яка сформувала вибуховий попит на передові мікросхеми пам’яті. Зростання доходів таких технологічних гігантів, як Samsung Electronics та SK Hynix, суттєво поповнило державну скарбницю через податкові надходження. Бюджет на наступний рік включає 162,3 трильйона вон (приблизно 118 мільярдів доларів), спрямованих до спеціального Фонду майбутнього реагування, який фінансується переважно за рахунок податків від виробників напівпровідників.

    Міністр бюджету Пак Хон Гин наголосив, що уряд прагне запустити стабільний економічний цикл, у якому державні інвестиції виступатимуть каталізатором подальшого розвитку та зміцнення фінансової системи держави. У новому фінансовому плані передбачено виділення 2,6 трильйона вон на розвиток чипової галузі, будівництво сучасних дата-центрів та розширення робототехнічної інфраструктури. Окремо 3,4 трильйона вон спрямують на фінансування оборонних програм, зокрема розробку стратегічних озброєнь та атомних підводних човнів.

    Рекордні доходи та нові виклики

    За прогнозами Міністерства бюджету, загальні державні доходи у 2027 році сягнуть рекордних 880,8 трильйона вон ($640 млрд), що перевищить заплановані витрати майже на 60 мільярдів доларів. Очікується, що завдяки економічному зростанню співвідношення державного боргу до ВВП скоротиться з 51,6% у 2026 році до 48,3% у наступному періоді.

    Водночас монетарна влада країни реагує на інфляційні ризики, спричинені перегрівом ринку на тлі технологічного буму. Банк Кореї нещодавно підвищив базову процентну ставку до 3%, а також покращив прогнози реального зростання ВВП до 3,3% на 2026 рік та 2,9% на 2027 рік. Головний секретар президента країни з політичних питань Кім Йон Бом підкреслив, що надходження від корпоративних податків на індустрію штучного інтелекту мають працювати на користь суспільства, забезпечуючи економічні дивіденди для всіх громадян.

  • Транспортний колапс на носі: ремонт аварійного мосту Метро в Києві оцінили в космічні мільярди

    Транспортний колапс на носі: ремонт аварійного мосту Метро в Києві оцінили в космічні мільярди

    Столичний міст Метро опинився в критичному стані, а повний комплекс будівельних робіт із відновлення його працездатності коштуватиме близько 500 мільйонів доларів, що в національній валюті становить приблизно 20 мільярдів гривень. Про це у своїх фахових розрахунках заявила інженерка шляхів сполучення та спеціалістка у сфері містобудування Ганна Мінюкова.

    За її словами, для того щоб початок масштабної реконструкції не перетворився на черговий довгобуд, весь обсяг робіт необхідно виконати протягом трьох чітко визначених будівельних сезонів. Проте на сьогодні українська столиця не має в своєму розпорядженні необхідних фінансових ресурсів для забезпечення стабільних виплат настільки масштабного проєкту. Окрім мосту Метро, нагального та комплексного ремонту потребують також Північний і Південний мостові переходи, тоді як офіційні зобов’язання держави щодо реставрації аварійного мосту Патона також залишаються невиконаними через дефіцит коштів у державному бюджеті.

    Єдиним ефективним виходом із ситуації експертка називає залучення міжнародного фінансування шляхом ретельного вдосконалення чинного законодавства про державно-приватне партнерство та активний пошук профільних інвесторів для передачі інфраструктурних об’єктів у концесію. За такого сценарію приватний бізнес повністю бере на себе витрати на реконструкцію, отримуючи натомість право на комерційне управління спорудою протягом встановленого контрактом терміну чи до повного повернення вкладеного капіталу.

    «Таке рішення є непопулярним для представників влади, адже в такому разі доведеться робити платний проїзд по відремонтованих спорудах, що не буде сприйнято суспільством. В іншому випадку “мостопадів” не уникнути», – наголосила Ганна Мінюкова.

    Ситуацію додатково загострюють тривожні висновки інших профільних фахівців. Зокрема, відомий транспортний експерт Дмитро Беспалов підтвердив, що мости Патона та Метро у Києві наразі офіційно кваліфікуються як такі, що перебувають у непрацездатному та аварійному стані. Через критичний ступінь зношеності конструкцій користування цими стратегічними транспортними артеріями становить пряму загрозу безпеці мешканців та гостей міста.

  • Брюссель чекає на цифри: ЄС досі не визначився з додатковими мільярдами для України на 2027 рік

    Брюссель чекає на цифри: ЄС досі не визначився з додатковими мільярдами для України на 2027 рік

    Європейський Союз поки що не має в розпорядженні точних даних щодо фінансових та бюджетних потреб України на 2027 рік. Про це представникам ЗМІ на умовах анонімності повідомив високопоставлений європейський чиновник у Брюсселі.

    Під час брифінгу посадовця запитали, чи зможе Київ у наступному році розраховувати на додаткові кошти понад уже затверджений масштабний пакет у 90 мільярдів євро, якщо державний бюджет потребуватиме додаткового ресурсу. Наразі конкретних рішень немає.

    «На цей момент я ще не бачив чітких цифр з цього питання. Тому ми займемося цим, коли дійдемо до відповідного етапу – тобто коли стануть ясні бюджетні потреби України», – зазначив представник Брюсселя.

    Він додав, що найближчим часом лідери країн-членів Євросоюзу планують обговорити цю тему разом із питанням подальшої євроінтеграції України та посилення її протиракетної оборони.

    Фінансування під час війни та позиція Єврокомісії

    Нагадаємо, раніше Євросоюз погодив для України пакет макрофінансової підтримки у вигляді кредиту на загальну суму 90 мільярдів євро, розрахованого на 2026–2027 роки. З цих коштів 30 мільярдів спрямовано безпосередньо на покриття потреб державного бюджету, а 60 мільярдів – на оборонні потреби. Економічна стійкість України в умовах повномасштабної війни критично залежить від ритмічності допомоги західних партнерів, де ключову роль відіграє саме Брюссель.

    Високопосадовець відмовився називати будь-які попередні суми чи прогнози щодо можливого розширення допомоги, підкресливши необхідність спиратися виключно на верифіковані дані.

    «А на цей момент я не впевнений, що вони у нас є. Ситуація постійно змінюється», – пояснив він.

    За словами представника ЄС, у питаннях оцінки фінансових потреб України блок повністю спирається на аналітичні звіти Європейської комісії. Ці розрахунки готуються у тісній координації з українським урядом та міжнародними партнерами, насамперед із Міжнародним валютним фондом.

    «І саме на основі цих цифр ми працюємо, не будуючи припущень щодо проміжних ситуацій. Очевидно – і саме це ми продемонстрували на прикладі кредиту на підтримку України, – що ми підтримуємо Україну стільки, скільки буде потрібно, і надаємо їй стільки підтримки, скільки їй потрібно», – резюмував чиновник.

  • Виплати ВПО не встигають за цінами: переселенці вимагають перегляду допомоги

    Виплати ВПО не встигають за цінами: переселенці вимагають перегляду допомоги

    Виплати для внутрішньо переміщених осіб потребують індексації через зростання вартості життя. Про це заявив співзасновник ГО «ВПО Україна» Максим Ткаченко в ефірі телемарафону «Єдині новини». Він також закликав збільшити фінансування державних програм підтримки переселенців.

    За словами Ткаченка, нинішній розмір допомоги вже не відповідає реальним витратам багатьох сімей. Зараз держава виплачує 2 тисячі гривень на дорослого та 3 тисячі гривень на дитину або людину з інвалідністю.

    «Вартість життя зростає, тому виплати для ВПО потребують індексації», – заявив представник ГО «ВПО Україна».

    Гроші на підтримку ВПО пропонують шукати у бюджеті

    Ткаченко вважає, що додаткове фінансування для переселенців можна знайти шляхом перегляду державних програм, які не демонструють очікуваної ефективності.

    На його думку, бюджетні кошти варто спрямовувати передусім на програми, які дають людям конкретний результат. Йдеться не лише про прямі виплати, а й про житло, відновлення майна та інші механізми допомоги українцям, які були змушені залишити свої домівки через війну.

    Представник громадської організації наголосив, що підтримка ВПО має залишатися окремим пріоритетом державної політики, оскільки значна частина переселенців продовжує жити в умовах підвищених витрат.

    Діти ВПО та онлайн-навчання

    Окремо у ГО «ВПО Україна» виступають проти підходу, за якого форма навчання дитини може впливати на право родини отримувати державну допомогу.

    Ткаченко закликав скасувати, як він вважає, дискримінаційний підхід до дітей ВПО, які навчаються дистанційно. На його думку, сам факт онлайн-навчання не має бути підставою для обмеження соціальної підтримки.

    Також організація планує домагатися збільшення фінансування програми «єВідновлення» у державному бюджеті на наступний рік.

    Йдеться не лише про збільшення загального обсягу коштів, а й про розширення переліку категорій громадян із тимчасово окупованих територій, які зможуть претендувати на компенсацію за зруйноване або пошкоджене житло.

    У ГО «ВПО Україна» наголошують, що проблеми переселенців потребують переходу від публічних дискусій до конкретних рішень. Серед пріоритетів називають перегляд розміру виплат, справедливі умови отримання допомоги та достатнє фінансування програм відновлення.

     

  • 4 мільярди на культуру і незручні зв’язки: третина переможців «Тисячовесни» виявилася пов’язаною з журі

    4 мільярди на культуру і незручні зв’язки: третина переможців «Тисячовесни» виявилася пов’язаною з журі

    Навколо масштабної президентської культурної ініціативи «Тисячовесна», на яку передбачено близько 4 млрд гривень, виникли нові запитання щодо прозорості відбору. «Українські новини» заявили, що щонайменше 33 із 92 проєктів-переможців у категорії «Ігрові фільми та серіали» — тобто 35,9% — мають ті чи інші зв’язки з експертами, які брали участь в оцінюванні заявок, або з керівництвом Держкіно. Йдеться про корпоративні, управлінські, творчі, професійні або родинні зв’язки.

    При цьому важливо наголосити: сама наявність професійного чи іншого зв’язку не є автоматичним доказом порушення закону, конфлікту інтересів або неправомірного розподілу коштів. На момент публікації немає підстав стверджувати, що всі наведені виданням випадки офіційно визнані порушеннями уповноваженими органами. Однак масштаб заявлених перетинів викликає питання до процедур відбору та механізмів запобігання потенційному конфлікту інтересів.

    За підрахунками «Українських новин», лише для п’яти проєктів із виявлених 33 сукупний обсяг фінансування становить щонайменше 212 млн гривень. Для значної частини інших проєктів точні суми, за даними видання, у відкритому доступі наразі не оприлюднені.

    Сам конкурс справді має величезний масштаб. «Тисячовесна» є ініціативою президента України зі створення українського культурного продукту, а її проведення регламентоване урядовою постановою №404 від 25 березня 2026 року. Офіційно програма стартувала 3 квітня.

    На конкурс надійшло 2634 проєкти з усієї України. Після завершення приймання заявок Держкіно та Держмистецтв проводили технічний відбір, після чого проєкти переходили до експертного оцінювання.

    Механізм передбачав кілька етапів: спочатку перевірку документів, потім експертне оцінювання, а фінально — публічні презентації проєктів і їх розгляд конкурсними комісіями. Для кінематографічного напряму Держкіно 29 липня окремо затвердило перелік учасників, допущених та недопущених до третього етапу в категорії «Ігрові фільми та серіали».

    Причому організатори ще до проведення конкурсу окремо наголошували на прозорості процедури. Мінкульт спільно з Держкіно та Держмистецтв розробив рекомендації щодо експертного оцінювання та процедури жеребкування проєктів між експертами. Міністерство заявляло, що ці механізми мають зробити конкурс максимально зрозумілим та відкритим для учасників.

    Саме тому інформація про значну кількість професійних та корпоративних перетинів між переможцями й експертним середовищем тепер привернула особливу увагу.

    За даними «Українських новин», найбільша відома сума серед описаних ними випадків стосується проєктів, пов’язаних із продюсерською родиною Лавренюків та компаніями ZARUBA/MAMAS. Видання стверджує, що три відповідні проєкти сукупно отримали 125,46 млн гривень.

    У матеріалі також фігурує експертка конкурсу Анастасія Штейнгауз. «Українські новини» стверджують, що з квітня 2026 року вона є стовідсотковою власницею компанії «ЗАРУБА», а також вказують на її родинний зв’язок із колишнім міністром оборони Олексієм Резніковим.

    Ці конкретні твердження щодо структури власності та родинних зв’язків походять із розслідування видання; у знайдених нами офіційних повідомленнях організаторів конкурсу окремої оцінки цього епізоду немає. Тому говорити про встановлене порушення на цій підставі наразі було б передчасно.

    Ще один великий блок стосується продюсерів Юлії Чернявської та Олега Щербини, яких видання пов’язує з Fresh Production UA та Tornado Film.

    За оприлюдненими «Українськими новинами» даними, проєкт «Між слів» отримав 35 млн гривень, а «Покрова» — 31,5 млн гривень. Ще один проєкт — «Тіні без сонця» — також потрапив до переліку, однак його суму фінансування видання не називає.

    Особливість цього випадку, як стверджує редакція, полягає в тому, що обоє продюсерів входили до експертного середовища конкурсу. Однак із самої наявності їх у складі експертів не випливає, що вони оцінювали власні або пов’язані з ними заявки: для такого висновку необхідні дані про конкретний розподіл заявок між експертами.

    І це суттєва деталь, адже офіційна процедура «Тисячовесни» передбачала розподіл проєктів для оцінювання між експертами за спеціально визначеним механізмом жеребкування.

    Ще 20 млн гривень, за інформацією видання, отримав проєкт «Алла Горська», який журналісти пов’язують з експертами Віктором Вінтоняком та Олесею Виговською.

    Навколо цієї заявки виникли й додаткові питання. Раніше «Українські новини» повідомляли, що проєкт нібито допустили до конкурсу без завершеного повноцінного сценарію: замість нього серед матеріалів був есей із фрагментами листування Алли Горської з чоловіком та матір’ю. Видання також звернуло увагу на особливості кошторису — зокрема, заявлені витрати на костюми за відсутності передбачених коштів на акторські гонорари.

    Однак найважливіша цифра у всій історії — не 20, 35 чи навіть 125 мільйонів.

    За підрахунками редакції, потенційні зв’язки виявлені у 33 із 92 переможців кінематографічного напряму, а відомі 212 млн гривень охоплюють лише п’ять таких проєктів. Тобто реальний обсяг державної підтримки всіх 33 проєктів може бути значно більшим.

    Серед інших компаній, щодо проєктів яких видання повідомляє про ті чи інші зв’язки, названі FILM.UA Group, «Українська Продакшн студія», SFILM, A17 Production, Sarke Studio, 2BRAVE Productions, Family Production, VAIT FILMS, Prime Story Pictures, MO Films, «ТелеПростір Студіо», Real Pictures, «Комаровський Філмз» та Одеська кіностудія.

    Водночас без оприлюднення повної інформації про характер кожного зв’язку, конкретних експертів, які оцінювали відповідні заявки, їхнє самовідведення у разі потенційного конфлікту інтересів та остаточні договори фінансування робити висновок про неправомірність перемоги конкретної компанії не можна.

    Масштаб програми справді безпрецедентний для українського культурного сектору. Загалом у межах «Тисячовесни» йдеться про 546 проєктів у шести категоріях, а загальний фінансовий ресурс програми становить близько 4 млрд гривень. Офіційні матеріали щодо президентської ініціативи також підтверджують саме чотиримільярдний масштаб фінансування.

    Лише за трьома напрямами, які координує Держмистецтв, переможцями стали 354 проєкти: 77 у візуальному мистецтві, 133 — у перформативному та 144 — у сучасній музиці. До фінального етапу в цих трьох напрямах загалом дійшли 1215 проєктів.

    Програма охоплює не тільки традиційне кіно. Офіційна платформа «Тисячовесни» передбачає напрями ігрових, документальних та анімаційних фільмів і серіалів, продуктів для дитячої аудиторії, сучасної музики, візуального та перформативного мистецтва, а також аудіовізуальних шоу і відеоконтенту для соціальних мереж.

    Ще одна важлива деталь — переможець не просто отримує державні гроші без подальших зобов’язань. За офіційними правилами, майнові права на створений культурний продукт залишаються переможцю, але після завершення виробництва він має укласти з державою ліцензійний договір на некомерційне використання продукту та договір про сплату прибутків. Передбачено механізм повернення частини прибутку від комерційного використання до моменту повернення суми, отриманої з державного бюджету.

    На старті влада пояснювала «Тисячовесну» необхідністю різко збільшити обсяг сучасного українського контенту та посилити культурну й інформаційну стійкість держави. Держмистецтв прямо зазначало, що проєкт спрямований на розвиток креативного сектору, підтримку молоді та зміцнення інформаційної стійкості.

    Сам президент Володимир Зеленський наголошував на необхідності створювати більше українського контенту та протистояти російському культурному впливу. У матеріалах щодо ініціативи йшлося про потребу довгострокової програми підтримки української культури, а не одноразового фінансування.

    Тепер, однак, у центрі уваги опинилося інше питання — наскільки прозоро розподіляються ці мільярди.

    Оприлюднені «Українськими новинами» дані самі по собі ще не доводять корупції чи незаконного втручання експертів у результати конкурсу. Але якщо заявлена цифра — 33 пов’язані проєкти з 92 переможців ігрового напряму — підтвердиться після повного аналізу документації, організаторам конкурсу доведеться детально пояснити механізм уникнення конфлікту інтересів.

    Ключовими в такому разі стають відповіді на кілька питань: хто саме оцінював кожен із пов’язаних проєктів, чи заявляли експерти про потенційний конфлікт інтересів, чи відводили їх від оцінювання таких заявок, як відбувалося жеребкування та які остаточні суми отримають усі 33 проєкти.

    Адже за масштабу «Тисячовесни» йдеться вже не просто про професійні стосунки всередині порівняно невеликої української кіноіндустрії. Йдеться про розподіл мільярдів гривень державного фінансування, а отже прозорість процедури та можливість перевірити кожне рішення стають не менш важливими, ніж культурна цінність самих майбутніх фільмів і серіалів.

  • Вступ-2026 побив рекорд: українці подали майже 1,2 млн заяв, а технічні спеціальності різко пішли вгору

    Вступ-2026 побив рекорд: українці подали майже 1,2 млн заяв, а технічні спеціальності різко пішли вгору

    Вступна кампанія 2026 року принесла українській системі вищої освіти один із найпомітніших результатів за останні роки. До університетів на бакалаврат і медичну магістратуру вступники подали 1 189 960 заяв — на 28% більше, ніж торік. Це найбільший показник за останні п’ять вступних кампаній. Більше заяв востаннє фіксували у 2021 році — ще до початку повномасштабної війни, коли їх було близько 1,33 млн.

    Водночас майже 1,2 млн заяв не означають, що саме стільки людей намагаються вступити до університетів. МОН окремо наголошує: один абітурієнт міг подати кілька заяв до різних закладів та на різні конкурсні пропозиції. У 2026 році абітурієнтам дозволяли подавати до десяти заяв, з яких до п’яти — із можливістю претендувати на бюджетне місце.

    Станом на 14 серпня перший великий етап кампанії вже завершився. До наказів про зарахування внесли 175 013 вступників. Із них 165 585 стали студентами бакалаврату, а ще 9428 вступили на медичну, фармацевтичну або ветеринарну магістратуру. На бюджет зараховано 69 748 осіб, на контракт — 105 265.

    Загалом після автоматичного розподілу рекомендації отримали 212 837 вступників: спочатку МОН повідомляло про 73 129 рекомендацій на бюджет і 139 708 — на контракт. За результатами першої хвилі вимоги до зарахування були виконані за 180 022 заявами.

    Цікаво й те, наскільки часто алгоритм дозволив вступникам потрапити саме туди, куди вони хотіли найбільше. За інформацією МОН, 85,3% підтверджених заяв припали на три найвищі пріоритети абітурієнтів. Для бюджету цей показник ще вищий: 66 166 із 70 867 підтверджених бюджетних заяв, або 93,4%, стосувалися перших трьох пріоритетів. Понад 73% бюджетників виконали вимоги до зарахування саме за своєю заявою №1.

    Ці дані важливі, оскільки система пріоритетів фактично показує не просто статистику заяв, а реальний вибір молоді. Абітурієнт визначає, який університет і спеціальність для нього бажаніші, а алгоритм адресного розміщення намагається надати найвищу можливу рекомендацію відповідно до конкурсного бала та доступних місць.

    Львів випередив столицю

    Ще одна помітна тенденція вступу-2026 — надзвичайно сильні позиції львівських університетів.

    Абсолютним лідером за кількістю заяв стала Національна університет «Львівська політехніка», куди подали 59 676 заяв. Це одразу на 16 295, або 37,6%, більше, ніж минулого року.

    На другому місці — Львівський національний університет імені Івана Франка із 46 601 заявою. Лише третю позицію посів київський університет — КПІ імені Ігоря Сікорського, який отримав 39 188 заяв. Причому інтерес до КПІ також різко зріс: на 10 579 заяв, або приблизно 37%, порівняно з 2025 роком.

    Далі розташувався Київський національний університет імені Тараса Шевченка — 34 323 заяви. Державний торговельно-економічний університет отримав 26 247 заяв, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника — 24 322, Чернівецький університет імені Юрія Федьковича — 23 240, а Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана — 22 925.

    Концентрація вступників у найбільших університетах залишається значною. На десять найпопулярніших ЗВО припало майже 29% усіх заяв, а на двадцятку лідерів — понад 43%.

    Менеджмент зберігає першість

    Попри розмови про дефіцит інженерів та необхідність технічної відбудови України, наймасовішою спеціальністю у 2026 році знову став менеджмент.

    На нього вступники подали 105 301 заяву — на 32,8% більше, ніж роком раніше. Друге місце посіла психологія із 66 774 заявами, третє — філологія із 61 410.

    Далі йдуть маркетинг — 49 345 заяв, економіка та міжнародні економічні відносини — 42 893, комп’ютерні науки — 40 755, фінанси та банківська справа — 37 667, право — 33 447, середня освіта — 31 265 та кібербезпека і захист інформації — 30 363. Загалом на десятку найпопулярніших напрямів припало приблизно 46% усіх заяв.

    Однак найцікавіша тенденція ховається не в абсолютній десятці лідерів.

    Інженерні професії раптово пішли вгору

    У МОН звертають увагу на різке зростання інтересу до спеціальностей, які держава визначає як такі, що мають особливу підтримку. На 40 цивільних спеціальностей цієї групи подано 232 354 заяви, тоді як у 2025 році їх було 174 166. Приріст становить 33,4%.

    Особливо швидко зростає попит на професії, безпосередньо пов’язані з відбудовою, енергетикою та промисловістю.

    На будівництво та цивільну інженерію подали 23 822 заяви — на 9082, або 61,6%, більше, ніж минулого року. Електрична інженерія додала 5948 заяв, або 57,1%. Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка — ще плюс 5356 заяв, або 53,5%.

    І ще більш показовими є відносні темпи зростання окремих напрямів. Кількість заяв на авіаційну та ракетно-космічну техніку зросла на 74,6%, на науки про Землю — на 66,8%, на енерговиробництво — на 53,6%, тваринництво — на 49,6%, садово-паркове господарство — на 47,8%.

    Фактично падіння МОН зафіксувало лише за двома напрямами з переліку: металургія втратила 57 заяв, або 6,2%, а дошкільна освіта — лише 26 заяв, або 0,6%.

    Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко назвав збільшення інтересу до інженерних та технічних спеціальностей важливим сигналом для держави й університетів, оскільки йдеться про професії, необхідні українській економіці та майбутній відбудові.

    Вступ уперше став ще більш цифровим

    Особливістю кампанії 2026 року стало й подальше переведення процедур в електронний формат.

    Вступники вперше отримали можливість підписувати договір про навчання безпосередньо в електронному кабінеті за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Тобто для виконання частини формальностей уже не обов’язково фізично їхати до університету.

    Це особливо важливо для українців, які перебувають за кордоном, на тимчасово окупованих територіях або з інших причин не можуть особисто прибути до приймальної комісії.

    Крім того, у 2026 році ЄДЕБО вперше автоматично перевіряє військово-обліковий документ вступника. МОН наголошує, що офіційно перевіряти рекомендації та статус зарахування потрібно саме через електронний кабінет та ЄДЕБО.

    Кампанія ще не завершена

    175 тисяч зарахованих — поки не остаточна цифра вступу-2026.

    Ті, хто не отримав рекомендації під час основного алгоритму або не підтвердив запропоноване місце, можуть продовжувати боротьбу за вакантні контрактні місця. Таке зарахування триватиме до 30 серпня.

    Крім того, починаючи з 1 вересня університети можуть проводити додаткові набори на контракт відповідно до власних правил прийому. Якщо абітурієнт використав не всі дозволені десять заяв, він зможе використати залишок під час такого набору.

    Тож підсумкова кількість студентів ще збільшиться. Але вже зараз вступна кампанія 2026 року показала одразу дві тенденції. Перша — попри війну та значну кількість молодих українців за кордоном, попит на українську вищу освіту не скоротився, а навпаки різко зріс. Друга — поряд із традиційними фаворитами на кшталт менеджменту, психології та права дедалі більше вступників дивляться в бік інженерії, робототехніки, енергетики, будівництва та навіть ракетно-космічної техніки.

    І саме ця зміна структури попиту може виявитися значно важливішою за сам рекорд у майже 1,2 млн поданих заяв.

  • Федоров просить ЄС про 6,6 млрд євро для України — Reuters

    Федоров просить ЄС про 6,6 млрд євро для України — Reuters

    Міністр оборони України Михайло Федоров звернувся до Європейського Союзу з непублічним проханням спрямувати 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру на покриття оборонних потреб України. Про це повідомляє Reuters із посиланням на відповідний лист українського міністра до європейських партнерів, датований 26 червня 2026 року.

    За даними агентства, звернення не було оприлюднене офіційно та має формат дипломатичної кореспонденції, спрямованої на прискорення ухвалення фінансових рішень у межах європейських інструментів військової підтримки України.

    У листі Михайло Федоров детально окреслив фінансову ситуацію в оборонному секторі України. За його словами, загальна потреба країни у фінансуванні оборони у 2026 році становить близько 136 млрд євро, що включає витрати на забезпечення армії, озброєння, логістику, виробництво та відновлення критичних оборонних спроможностей.

    Водночас державний бюджет України, як зазначається у зверненні, здатний покрити лише близько 53 млрд євро цієї суми, що формує значний дефіцит. Частково його мають компенсувати міжнародні партнери. Зокрема, ще 28,3 млрд євро очікується в межах пакета фінансової підтримки ЄС, загальний обсяг якого становить близько 90 млрд євро.

    Попри це, навіть із урахуванням запланованих надходжень, Україна стикається з суттєвим нестачею ресурсів для повноцінного забезпечення оборонних потреб. Саме тому, як випливає з листа, Федоров запропонував додатково залучити 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру, який є одним із ключових інструментів ЄС для фінансування військової допомоги третім країнам.

    У документі підкреслюється, що ці кошти можуть стати “одним із найвагоміших європейських внесків у зміцнення оборони України цього року”. Окремо міністр наголошує, що фінансування має бути спрямоване у ті напрями, де воно здатне дати найшвидший і найвідчутніший військовий ефект на полі бою.

    За даними Reuters, українська сторона розглядає Європейський фонд миру як один із ключових механізмів оперативного закриття критичних потреб армії, зокрема у сфері боєприпасів, систем ППО, високоточної зброї та забезпечення фронту.

    Водночас у листі також акцентується на загальному навантаженні на фінансову систему України, яка змушена одночасно фінансувати оборону, соціальні витрати та відновлення інфраструктури в умовах повномасштабної війни. Саме тому міжнародна допомога, за оцінкою українського Міноборони, залишається ключовим фактором стійкості держави.

    Окремо зазначається, що ще 19 червня президент України Володимир Зеленський публічно закликав Євросоюз розблокувати близько 6 млрд євро з того ж Європейського фонду миру, однак станом на зараз остаточного рішення щодо цього фінансування не ухвалено.

    Раніше повідомлялося, що Україна також продовжує переговори з партнерами щодо розширення довгострокових програм оборонної підтримки, включно зі спільним виробництвом озброєнь та постачанням високотехнологічних систем.

    У ЄС, зі свого боку, неодноразово заявляли, що підтримка України залишається стратегічним пріоритетом, однак рішення щодо конкретних траншів ухвалюються консенсусом держав-членів, що іноді уповільнює процес виділення коштів.

  • Програма Національного кешбеку на пальне під загрозою зриву. Джерела

    Програма Національного кешбеку на пальне під загрозою зриву. Джерела

    За інформацією наших джерел, за 6 днів до закінчення терміну дії програми Національного кешбеку, в рамках якої передбачались виплати за бензин та дизель, кошти на рахунки так і не надійшли.

    “Піар-акція уряду може виявитися аферою на 20 мільярдів гривень, так як за 6 днів до закінчення терміну дії програми, в рамках якої передбачались виплати кешбеку за бензин та дизель, кошти на рахунки так і не надійшли.” – зазначає джерело.

    Раніше ми писали, що виплати по програмі Національний кешбек затримують, щоб обмежити можливість оплати населенням комунальних послуг.

  • Виплати по програмі Національний кешбек затримають, щоб обмежити можливість оплати населенням комуналки

    Виплати по програмі Національний кешбек затримають, щоб обмежити можливість оплати населенням комуналки

    За інформацією наших джерел, в Кабміні розглядають можливість маніпуляції з виплатами по програмі “Національний кешбек”, щоб зменшити можливості для населення оплати комунальних послуг в рамках програми.

    “Національний кешбек, який потрібно використати до 30 червня, інакше він пропаде, надійде після 20 червня, щоб населення не розраховувалися ним за комунальні послуги.

    Таким чином хочуть отримати реальні гроші за комунальні послуги та додатково отримати кешбек.

    Крім того, прогнозується, що у разі зарахування кешбеку 21 червня, щонайменше 40% його не буде використано, а більша частина решти піде українським виробникам ліків” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, згідно даних Мінекономіки,  за час дії програми “Національний кешбек” майже 4,9 млн українців стали її активними користувачами. Виплачено понад 6,7 млрд грн кешбеку, які громадяни спрямували на оплату комунальних і поштових послуг, придбання ліків, книжок, продуктів харчування українського виробництва, а також на донати для ЗСУ.