У червні 2026 року в Україні зафіксували новий трагічний антирекорд за кількістю жертв серед цивільного населення. За попередніми даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, лише за один місяць загинули щонайменше 265 мирних жителів, ще 1816 людей отримали поранення. В ООН наголошують: це лише підтверджені випадки, а реальні цифри, ймовірно, значно вищі. Про це під час засідання Ради Безпеки ООН заявила заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань і миробудівництва Розмарі ДіКарло.
За словами ДіКарло, ще у травні 2026 року ООН фіксувала найвищу кількість загиблих і поранених цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії. Тоді, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, загинули щонайменше 274 цивільні особи, а 1763 були поранені. Загальна кількість жертв у травні стала найвищою з квітня 2022 року.
Однак попередні дані за червень виявилися ще гіршими за загальною кількістю постраждалих. ДіКарло повідомила, що кількість загиблих і поранених мирних жителів знову зросла, а тривожна тенденція продовжилася вже у липні. За її словами, російські атаки 2, 6 та 8 липня демонструють чітку закономірність: удари завдаються по міських центрах, житловій забудові та районах із великою концентрацією цивільного населення.
Особливе занепокоєння ООН викликає характер російських ударів. У травневому звіті Моніторингової місії зазначалося, що атаки далекобійною зброєю — ракетами та дронами — стали основною причиною жертв серед цивільних. Вони спричинили 45% усіх втрат серед мирного населення того місяця, причому найбільше постраждали великі міста, зокрема Київ і Дніпро, розташовані далеко від лінії фронту.
Не менш небезпечною тенденцією стало масове застосування російськими військами дронів малої дальності у прифронтових громадах. У травні такі дрони вбили 64 цивільних і поранили 539 людей — це найвищий показник за весь час повномасштабної війни для цього типу зброї.
Загалом, за підтвердженими даними ООН, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули щонайменше 16 402 цивільні особи, серед них 802 дитини. Ще 48 428 мирних жителів отримали поранення, зокрема 2948 дітей. В ООН окремо підкреслюють, що ці цифри не є остаточними, оскільки йдеться лише про випадки, які вдалося перевірити за стандартами організації. На окупованих територіях і в районах інтенсивних бойових дій реальна кількість жертв може бути значно більшою.
Постійна представниця Латвії при ООН Саніта Павлюта-Десланде під час засідання навела ще свіжіші дані щодо початку липня. За її словами, лише за перші сім днів місяця російські удари вбили 93 українських цивільних, а понад 500 людей отримали поранення. Вона наголосила, що Україна завдає ударів по військових об’єктах Росії, реалізуючи право на самооборону, тоді як Росія систематично атакує житлові будинки, спальні райони та об’єкти цивільної інфраструктури.
Дипломатка назвала такі дії Росії «актами відчаю» і символом провальної війни, яка не має перспективи. Вона також закликала партнерів терміново посилити українську протиповітряну оборону, адже саме нестача сучасних систем ППО дозволяє Росії регулярно влаштовувати масовані атаки по містах.
Питання української ППО стало особливо актуальним після ударів по Києву та області на початку липня. У ніч проти 6 липня Росія здійснила одну з наймасованіших атак, унаслідок якої загинули цивільні, були пошкоджені житлові будинки, інфраструктура та підприємства. Саме після цієї атаки Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН.
Розмарі ДіКарло, виступаючи перед Радбезом, закликала до негайного, повного та безумовного припинення вогню. Вона наголосила, що війна не має військового рішення, яке могло б забезпечити справедливий і тривалий мир. За її словами, припинення вогню має стати першим кроком до миру відповідно до Статуту ООН, міжнародного права та резолюцій Генеральної Асамблеї.
Водночас українські дипломати і союзники Києва наголошують: припинення вогню не може означати замороження війни на умовах агресора. Росія має припинити атаки по цивільних, вивести війська з окупованих територій і понести відповідальність за воєнні злочини.
Окремо на засіданні згадали, що Росію внесли до так званого «списку ганьби» ООН через убивства та каліцтва українських дітей, а також сексуальне насильство в умовах збройного конфлікту. Цей крок поставив РФ в один ряд із найнебезпечнішими порушниками прав дітей у збройних конфліктах.
Статистика ООН за травень і червень показує, що 2026 рік стає дедалі небезпечнішим для українських цивільних. Якщо раніше найбільші втрати фіксувалися переважно у прифронтових районах, то тепер під масованими ударами дедалі частіше опиняються великі міста в тилу. Росія комбінує ракети, ударні дрони, керовані авіабомби, FPV-дрони та артилерію, створюючи постійну загрозу для мирного населення.
Таким чином, червень 2026 року став черговим свідченням того, що Росія продовжує свідомо тероризувати цивільних українців. ООН визнає: підтверджені цифри вже є катастрофічними, але реальний масштаб втрат може бути набагато більшим. Саме тому Київ і партнери знову закликають світ не лише засуджувати атаки, а й терміново надавати Україні більше систем ППО, здатних захистити людей від нових ударів.
