Позначка: членство України в НАТО

  • Зеленський поставив НАТО питання руба: без України Альянс не готовий до сучасної війни

    Зеленський поставив НАТО питання руба: без України Альянс не готовий до сучасної війни

    Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Форумі оборонної промисловості НАТО в Анкарі закликав союзників невідкладно прискорити створення європейської системи протиракетної оборони, збільшити виробництво сучасного озброєння та переглянути роль України в архітектурі європейської безпеки. Глава держави заявив, що нинішня війна вже кардинально змінила характер бойових дій, а Україна накопичила унікальний бойовий досвід, який має стати складовою колективної оборони НАТО. Форум став одним із центральних заходів першого дня саміту НАТО в Туреччині, присвяченим розвитку оборонної промисловості, інновацій та спільного виробництва озброєнь.

    У своєму виступі Зеленський наголосив, що питання членства України в НАТО вже давно виходить за межі політичних дискусій і безпосередньо стосується безпеки всього євроатлантичного простору. За словами президента, несправедливо залишати поза Альянсом країну, яка вже понад чотири роки стримує найбільшу війну в Європі з часів Другої світової та демонструє найвищий рівень сучасних оборонних спроможностей.

    Президент підкреслив, що навіть після завершення війни Україна залишатиметься державою, яка безпосередньо межує з Росією. Саме тому українська армія, технології та бойовий досвід можуть стати одним із найважливіших елементів системи стримування для всього Альянсу.

    Окрему увагу глава держави приділив темі протиракетної оборони. Він заявив, що сьогодні головною військовою перевагою Росії залишається можливість завдавати ударів балістичними ракетами. Водночас наявних виробничих потужностей із випуску систем Patriot і ракет до них уже недостатньо для покриття потреб України та інших європейських держав.

    «Це не може чекати до 2030 року чи пізніше», — наголосив Зеленський, пояснивши, що Європі необхідно вже зараз створювати власне виробництво сучасних протиракетних комплексів і боєприпасів до них.

    Президент повідомив, що Україна вже веде переговори зі Сполученими Штатами щодо отримання ліцензій на виробництво окремих компонентів систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів Patriot. Він закликав партнерів підтримати цю ініціативу, адже йдеться не лише про безпеку України, а й про захист сотень мільйонів громадян європейських держав. Ця тема також обговорювалася під час попередніх переговорів Зеленського з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

    Говорячи про перебіг війни, Зеленський заявив, що Україна фактично зруйнувала російську концепцію «глибокого стратегічного тилу». За його словами, сьогодні в Росії практично не залишилося великих об’єктів військової чи паливної інфраструктури, які б не опинилися під ударами українських сил.

    Президент зазначив, що навіть великі нафтопереробні підприємства, розташовані за тисячі кілометрів від українського кордону, більше не можуть почуватися недосяжними. Це, на його думку, докорінно змінює логіку сучасної війни та змушує російське керівництво витрачати значні ресурси на захист власної території.

    Окремий блок виступу був присвячений безпілотним технологіям. Зеленський порівняв революцію, яку здійснили дрони у сучасній війні, із появою кулеметів під час Першої світової війни, розвитком танків у Другій світовій війні та появою високоточної ракетної зброї.

    За словами президента, сьогодні саме безпілотники відіграють вирішальну роль у знищенні російських сил. Він повідомив, що лише протягом червня російська армія втратила майже 28 тисяч військовослужбовців, а загалом Україна щомісяця ліквідовує близько 30 тисяч окупантів. Президент наголосив, що практично кожне ураження підтверджується відеофіксацією, а переважна більшість ударів здійснюється саме за допомогою дронів.

    Окремо Зеленський звернув увагу на розвиток українських морських безпілотників. Якщо раніше вони використовувалися переважно для ураження кораблів Чорноморського флоту Росії, то тепер перетворилися на універсальні багатоцільові платформи, здатні атакувати цілі не лише на морі, а й на суші та навіть у повітрі.

    Президент також повідомив, що українська система боротьби з російськими ударними безпілотниками досягла одного з найкращих показників у світі. За його словами, сьогодні понад 90% російських дронів типу Shahed успішно перехоплюються українськими силами оборони. Такий результат став можливим завдяки поєднанню сучасних систем ППО, мобільних вогневих груп, засобів радіоелектронної боротьби та нових технологічних рішень.

    Під час виступу Зеленський представив союзникам і нову міжнародну ініціативу Drone Deal. Вона передбачає не лише експорт українських безпілотних технологій, а й спільне виробництво дронів із державами-партнерами, швидший доступ до сучасних засобів захисту критичної інфраструктури та поглиблення технологічного співробітництва між оборонними компаніями різних країн.

    Президент подякував державам і виробникам, які вже приєдналися або найближчим часом планують долучитися до цієї програми. За його словами, війна продемонструвала, що швидкість розробки та виробництва нових технологій сьогодні стала не менш важливою, ніж чисельність армії чи обсяг військових бюджетів.

    Форум оборонної промисловості став однією з ключових подій саміту НАТО в Анкарі, де союзники обговорюють збільшення оборонних інвестицій, розвиток спільного виробництва озброєнь, підтримку України та зміцнення оборонно-промислової бази Альянсу. Саме питання розвитку військової промисловості та довгострокового забезпечення України сучасною зброєю визначені серед головних тем нинішнього саміту.

  • Зеленський: Україна потрібна НАТО не менше, ніж Альянс Україні

    Зеленський: Україна потрібна НАТО не менше, ніж Альянс Україні

    Президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час зустрічі в Києві підтвердили незмінність курсу на майбутнє членство України в Північноатлантичному альянсі. Обидва політики наголосили, що рішення союзників щодо незворотності євроатлантичного шляху України залишається чинним, а співпраця між Києвом і НАТО продовжує поглиблюватися навіть попри відсутність повного консенсусу серед усіх держав-членів Альянсу.

    Заяви прозвучали під час спільної пресконференції після засідання Ради Україна – НАТО, яке відбулося в українській столиці. Питання вступу України до Альянсу стало однією з центральних тем переговорів на тлі триваючої російсько-української війни та дискусій про майбутню архітектуру безпеки в Європі.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підкреслив, що рішення, ухвалене союзниками на ювілейному саміті Альянсу у 2024 році, залишається в силі. Тоді країни НАТО підтвердили, що Україна перебуває на незворотному шляху до членства, хоча конкретні терміни вступу визначені не були.

    За словами Рютте, попри політичні дискусії щодо майбутнього розширення Альянсу, практична інтеграція України вже триває. Він наголосив, що українські Збройні сили дедалі активніше переходять на стандарти НАТО, а співпраця між військовими структурами України та держав-членів стає все тіснішою.

    Генсек Альянсу звернув увагу на те, що війна кардинально змінила підхід НАТО до багатьох аспектів сучасної безпеки. За його словами, Україна стала джерелом унікального бойового досвіду, який сьогодні вивчають армії країн-членів. Особливо це стосується використання безпілотних систем, боротьби з дронами, розвитку цифрових технологій на полі бою та адаптації до сучасних форм ведення війни.

    Водночас Рютте підкреслив, що НАТО продовжує допомагати Україні у сферах, де Альянс має додаткові можливості та технологічні переваги. Йдеться про розвиток протиповітряної оборони, авіаційних спроможностей, логістики, підготовки особового складу та інтеграції оборонно-промислових комплексів.

    Президент Володимир Зеленський заявив, що під час засідання Ради Україна – НАТО значна частина союзників відкрито висловила підтримку майбутньому членству України в Альянсі. За його словами, більшість держав уже усвідомлюють стратегічне значення України для безпеки всього євроатлантичного простору.

    Глава держави зазначив, що жодна з країн-учасниць не заявила про небажання бачити Україну в НАТО, хоча окремі партнери утрималися від публічних коментарів з цього питання. Разом із тим Зеленський визнав, що формальної одностайності поки що немає, а саме вона є необхідною умовою для ухвалення остаточного рішення про вступ.

    Президент наголосив, що Україна вже фактично стала важливою частиною європейської системи безпеки. За його словами, українська армія сьогодні є однією з найсильніших на континенті та виконує роль щита, який стримує російську агресію не лише проти України, а й проти всієї Європи.

    Особливий резонанс викликала заява Зеленського про те, що членство України в НАТО потрібне не лише Києву чи самому Альянсу, а навіть Росії. Президент пояснив, що довгострокова стабільність у регіоні можлива лише за наявності чітких гарантій безпеки та зрозумілих правил співіснування.

    За його словами, відсутність України в НАТО може залишити підґрунтя для нових конфліктів у майбутньому, тоді як членство держави в Альянсі стане важливим фактором стримування та передбачуваності. Президент натякнув, що навіть для Росії така модель могла б означати менші ризики нових військових зіткнень у перспективі.

    За інформацією європейських дипломатичних джерел, одним із аргументів Києва є те, що вступ України до НАТО після завершення війни забезпечив би зрозумілу систему гарантій безпеки для всіх сторін та унеможливив би повторення масштабної війни в Європі. В українській владі вважають, що саме невизначеність безпекового статусу України в минулому стала одним із факторів, які Росія використовувала для виправдання своєї агресії.

    Питання членства України в НАТО залишається предметом складних міжнародних дискусій. Раніше Марк Рютте визнавав, що частина союзників продовжує обережно ставитися до перспектив швидкого розширення Альянсу. Серед держав, які висловлювали застереження щодо термінів вступу України, називали Сполучені Штати, Німеччину, Угорщину та Словаччину.

    Водночас навіть країни, які займають стриману позицію щодо політичного рішення про членство, продовжують підтримувати Україну у військовій, фінансовій та гуманітарній сферах. Саме тому співпраця між Києвом та Альянсом продовжує розширюватися незалежно від темпів політичного процесу.

    На сьогодні Україна бере участь у багатьох програмах НАТО, а її оборонна система поступово інтегрується до євроатлантичних структур. Українські військові проходять навчання за стандартами Альянсу, отримують сучасне озброєння від союзників та активно співпрацюють із партнерами у сфері оборонних технологій.

    Експерти зазначають, що повномасштабна війна суттєво змінила ставлення багатьох західних столиць до питання українського членства. Якщо раніше Україну розглядали переважно як партнера НАТО, то нині дедалі більше політиків і військових у країнах Альянсу говорять про неї як про майбутнього повноправного учасника системи колективної безпеки.

    На тлі триваючої війни та зростання загроз у Європі питання вступу України до НАТО залишається одним із ключових елементів міжнародного порядку денного. Київ наполягає, що саме членство в Альянсі є найбільш надійною гарантією безпеки після завершення бойових дій, тоді як союзники продовжують шукати політичний консенсус щодо майбутнього рішення.