Gorchitsa.info

Позначка: ЦПК

  • Антикорупціонер Шабунін не приступив до служби в ЗСУ

    Антикорупціонер Шабунін не приступив до служби в ЗСУ

    Очільник Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін досі не приступив до виконання своїх обов’язків на посаді командира відділення механізованого польового хлібозаводу 218 Об’єднаного центру забезпечення Сил логістики Збройних Сил України (ЗСУ), хоча був направлений до військової частини ще минулого тижня. Це стало відомо з джерел, які мають інформацію про ситуацію.

    За інформацією, зібраною джерелами «ЗіБ», Шабунін досі не з’явився на місці служби.

    Шабунін неодноразово фіксувався у ситуаціях, пов’язаних з ухиленням від служби, а також у діяльності, що викликає сумніви щодо його правомірності. Зокрема, він обліковувався в 207 окремому батальйоні ТрО, де нібито обіймав посади стрільця, водія-електрика і розвідника, але фактично не проходив службу, перебуваючи в Києві. За цей час він отримував грошове забезпечення, а також “бойові” виплати за участь у бойових діях, хоча насправді не брав у них участі.

    Відзначимо, що Шабунін нещодавно заявив, що має “законні підстави” для того, щоб не служити, стверджуючи, що не пройшов медичну комісію в 9 класі через родимки на тілі.

    Проти нього і посадових осіб, які допомогли йому уникнути служби, порушено кілька кримінальних проваджень. Одне з них пов’язане з використанням завідомо підробленого військового квитка, інше — з допомогою топ-чиновників НАЗК у його ухиленні від військової служби, а також незаконним присвоєнням звання “молодший сержант” в ЗСУ. Окрім того, відкрито справу за привласнення гуманітарного джипа Nissan Pathfinder, який мав бути переданий для потреб ЗСУ.

    Згідно з іншою інформацією, Шабунін раніше критикував західні цінності і християнство, активно підтримував проросійську пропагандистку Тетяну Монтян та підозрюється в організації підпалу свого власного будинку з метою отримати вигоду від незаконних доходів.

  • Адміністрація США планує розслідувати діяльність «Центру протидії корупції»

    Адміністрація США планує розслідувати діяльність «Центру протидії корупції»

    Нова адміністрація Сполучених Штатів ініціювала розслідування щодо діяльності громадської організації «Центр протидії корупції» (ЦПК). Американські посадовці мають намір перевірити, чи використовувалася організація для впливу на судову та правоохоронну систему України.

    Про це пише Закон і бізнес, посилаючись на власні джерела. Також, за даними ЗМІ, обговорюються ініціативи щодо застосування санкцій США до очільників ЦПК – Дар’ї Каленюк та Віталія Шабуніна.

    “Виявляється, Шабуніна, Шерембея та Каленюк фінансувала злочинна організація”, – пише журналіст Володимир Бойко, коментуючи слова глави нового департаменту ефективності державного управління (DOGE) США Ілона  Маска, який сказав, що USAID є злочинною організацією.

    Скриншот посту Ілона Маска

    Саме так Маск відгукнувся про відставку двох високопосадовців USAID, які відмовилися дати доступ до систем агентства представникам DOGE.

    25 січня адміністрація Трампа зупинила роботу USAID. У звʼязку з цим на 90 днів було припинено фінансування багатьох проєктів іноземної допомоги від США, зокрема і в Україні.

    ЦПК серед інших громадських організацій також отримував гранти від USAID.

    Нагадаємо, ДБР розслідує низку кримінальних справ щодо Шабуніна: зокрема, про ухилення від мобілізації, підробку документів НАЗК, незаконне використання гуманітарки та привласнення джипу Nissan Pathfinder.

  • Чому НАБУ відкрило справу проти міністра Умєрова

    Чому НАБУ відкрило справу проти міністра Умєрова

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) зареєструвало кримінальне провадження стосовно міністра оборони України Рустема Умєрова. Заяву до НАБУ подало “Центр протидії корупції” (ЦПК), який є одним із головних гравців в антикорупційній боротьбі країни. Цей крок є реакцією на дії звільненої голови Агентства оборонних закупівель Марини Безрукової, яка, за даними джерел, має підтримку керівництва ЦПК, зокрема його очільника Віталія Шабуніна.

    Наразі НАБУ тільки зареєструвало справу, але це не означає, що міністр оборони стане підозрюваним або буде мати будь-який процесуальний статус. Також невідомо, чи буде справа активно розслідуватися в майбутньому. Проте вже зараз зрозуміло, що Безрукова та її союзники не мають наміру зупинятися на цьому етапі.

    Незважаючи на відсутність формальних підозр, ця справа вже активно підігрівається в медійному полі. Оскільки маркується як ще один потенційний скандал в українській владі, можна очікувати, що ЗМІ, зокрема ті, що підтримують проамериканську лінію, почнуть розгортати кампанію проти Умєрова. У свою чергу, це може вплинути на його політичну позицію, не виключено, що через тиск на нову адміністрацію Білого дому.

    Проте, варто зазначити, що для досягнення результату у вигляді “спіймання” міністра, Безруковій та Шабуніну, ймовірно, доведеться вивести на поверхню конкретні корупційні схеми, пов’язані з діяльністю Умєрова. Якщо їм вдасться це зробити, ситуація може перерости в серйозний політичний та медіа-скандал.

    Усі ці події ще раз підкреслюють, як складно розплутувати корупційні інтриги в українській владі, де навіть звільнення однієї з ключових осіб в оборонному секторі може стати початком великих протистоянь.

  • ЦПК звинуватив Умєрова у зловживанні владою

    ЦПК звинуватив Умєрова у зловживанні владою

    Центр протидії корупції (ЦПК) звернувся до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) із заявою щодо можливого зловживання владою міністром оборони Рустемом Умєровим. Приводом для заяви стала ситуація з непродовженням контракту директорки Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Марини Безрукової та звільненням двох членів Наглядової ради, які підтримали її кандидатуру.

    За інформацією ЦПК, Умєров порушив положення статуту АОЗ, яке закріплює виключне право Наглядової ради на вирішення кадрових питань щодо директора. Зокрема, статут визначає, що такі рішення не належать до компетенції Міністерства оборони.

    ЦПК також зазначає, що, згідно з законодавством України, дії міністра, спрямовані на непродовження контракту з Безруковою, суперечать інтересам обороноздатності країни.

    Цитата із заяви ЦПК:

    “Рішення міністра було прийнято умисно, зі зловживанням владою та службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків для оборонного сектору”.

    Хронологія подій

    1. Січень 2024 року: Наглядова рада АОЗ проголосувала за продовження контракту Марини Безрукової на один рік.
    2. 24 січня 2024 року: Рустем Умєров подав до Кабміну подання на звільнення свого заступника Дмитра Кліменкова та заявив, що контракт із Безруковою продовжувати не буде.
    3. Реакція Наглядової ради: Тарас Чмут та Юрій Джигир, члени ради, були звільнені, що викликало занепокоєння щодо узурпації повноважень ради міністром.

    Марина Безрукова очолила Агенцію оборонних закупівель 29 січня 2024 року. Її призначення стало частиною реформи в оборонному секторі, спрямованої на посилення прозорості й ефективності держзакупівель. Проте напруженість між міністром і керівництвом АОЗ вказує на можливі внутрішні конфлікти в управлінні оборонними ресурсами.

    Ця ситуація демонструє, як політичні рішення можуть впливати на функціонування стратегічних державних органів, особливо в умовах війни. Висунуті звинувачення ставлять під питання спроможність Міністерства оборони ефективно управляти оборонними ресурсами та співпрацювати з підзвітними структурами.

    Результати розслідування НАБУ можуть мати серйозні наслідки як для репутації Рустема Умєрова, так і для реформ у секторі оборони.

  • Скасування “правок Лозового”: що це означає для бізнесу та громадян

    Скасування “правок Лозового”: що це означає для бізнесу та громадян

    Український бізнес опинився на роздоріжжі: Верховна Рада розглядає законопроєкт №12367, що передбачає скасування “правок Лозового”, які обмежували строки досудового розслідування. Такі зміни викликають суперечки між прихильниками посилення боротьби з корупцією та тими, хто вбачає у цьому ризики для бізнесу та громадян.

    Що пропонує законопроєкт?

    За чинними нормами Кримінального процесуального кодексу, строки досудового розслідування не можуть перевищувати 12 місяців після вручення підозри. Законопроєкт пропонує скасувати ці обмеження, що, на думку авторів, дозволить ефективніше розслідувати складні справи.

    Проте критики вбачають у цьому загрозу свавілля. Зокрема, Олександр Соколовський, власник одного з найбільших текстильних підприємств України та член бізнес-групи “Маніфест 42”, застерігає: “Якщо проєкт ухвалять, строки слідства можуть стати безстроковими. Це створить підґрунтя для корупційного тиску на бізнес.”

    За даними Офісу Генерального прокурора, у 2024 році 77% кримінальних справ проти бізнесу так і не дійшли до суду. Натомість їх використовували для тиску. “Це не боротьба з корупціонерами, а створення інструменту, що може використовуватися проти будь-кого”, — наголошує Соколовський.

    Підтримка скасування “правок Лозового” також надходить від антикорупційних організацій, таких як Центр протидії корупції (ЦПК). Однак їхня діяльність неодноразово потрапляла під критику. Очільник ЦПК Віталій Шабунін опинився у центрі низки скандалів: від ухилення від військової служби до ймовірного зловживання гуманітарною допомогою.

    Кримінальний процесуальний кодекс стосується не лише резонансних справ, але й повсякденного життя громадян. Якщо строк досудового розслідування стане безстроковим, кожен може опинитися у ситуації, коли справа проти нього “висітиме” роками.

    “Це небезпека не лише для бізнесу, але й для пересічних громадян. Повернення до радянської практики нескінченних розслідувань — це крок назад,” — вважають експерти.

    Не менш спірною є особистість Віталія Шабуніна, який активно підтримує зміни. ЗМІ звинувачують його у фіктивній службі в ЗСУ, отриманні бойових виплат, привласненні гуманітарної допомоги та інших порушеннях.

    Скандальна репутація Шабуніна кидає тінь на ініціативи ЦПК, зокрема, у сфері змін до КПК. Його опоненти вважають, що такі активісти більше шкодять, ніж допомагають.

    Голосування за законопроєкт №12367 стане лакмусовим папірцем для української влади. Чи зможе парламент знайти баланс між посиленням правопорядку та захистом прав громадян? Відповідь на це питання визначить, чи стане Україна на шлях реформ, чи повернеться до практик минулого.

  • Бужанський хоче внести зміни до закону, які дозволять зробити відкритою інформацію щодо мобілізації публічних осіб

    Бужанський хоче внести зміни до закону, які дозволять зробити відкритою інформацію щодо мобілізації публічних осіб

    У парламенті України знову обговорюється питання прозорості даних військовозобов’язаних, зокрема щодо публічних діячів та громадських активістів. Нардеп від фракції “Слуга народу” Максим Бужанський запропонував внести зміни до закону “Про захист персональних даних” в межах проекту №12197. За його словами, це дозволить відкрити дані військовозобов’язаних осіб, які є публічними фігурами, зокрема активістів, членів громадських об’єднань та благодійних організацій.

    Основні моменти нової ініціативи:

    • Дані про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які займають публічні посади, повинні бути доступні для громадськості, але з обмеженням щодо особистої інформації, наприклад, місце проживання чи дата народження.
    • Це має на меті підвищити рівень довіри до військового обов’язку, зокрема, серед громадських активістів, які сприймаються як моральні авторитети нації.
    • Пропонується зберегти обмежений доступ до чутливої інформації, такої як місце проживання чи дата народження, подібно до заходів, що застосовуються у деклараціях державних службовців.

    Згідно з цією ініціативою, правдивість інформації щодо ухилення від виконання військових обов’язків серед публічних осіб стане прозорішою. У разі спростування недостовірних звинувачень, це допоможе запобігти формуванню стереотипів, що навіть активісти можуть ухилятися від мобілізації.

    Ця ініціатива виникла на фоні ситуацій, коли громадські діячі, волонтери та журналісти опиняються в центрі уваги через звинувачення в ухиленні від служби, що, на думку законодавця, підриває довіру до процесу мобілізації серед звичайних громадян.

    Нещодавно, серед таких ситуацій, було звинувачення блогера Сергія Стерненка, якому закинули, що його оголосили в розшук через невиконання повістки, що згодом було спростовано після сплати штрафу. Таких випадків у суспільстві значно більше, що додає політичної та соціальної напруги в країні в умовах війни.

    Пропозиція Бужанського має на меті зробити процес мобілізації більш прозорим, щоб уникнути спекуляцій і сприяти більшій довірі серед українців до системи виконання військового обов’язку.

    Нагадаємо, що, як з’ясували ЗМІ, від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, як-от: журналісти Юрій Ніколов та Юрій Бутусов, головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов, очільник «Фундації DEJURE» Михайло Жернаков, чоловік співзасновниці «ЦПК» Дар’ї Каленюк — Орест Рудий та очільник «ЦПК» Віталій Шабунін, цивільний чоловік ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької — Сергій Якоб, головний редактор «Руху «ЧЕСНО» Олександр Саліженко та головний редактор «НВ» Віталій Сич.

  • Шабунін і ЦПК вимагають відставки керівників НАБУ, яких вони самі обрали

    Шабунін і ЦПК вимагають відставки керівників НАБУ, яких вони самі обрали

    Наголошуючи на нечесності заступника директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Гізо Углави, глава «Центру протидії корупції» (ЦПК) Віталій Шабунін практично підтвердив свою неефективність у відборі та перевірці персоналу під час конкурсів.

    Це стало очевидним через той факт, що саме Віталій Шабунін очолював раду громадського контролю при НАБУ в період формування першого складу бюро. Його колегами в цій раді у 2015–2016 роках були його співробітники з ЦПК, Дар’я Каленюк, а також Денис Бігус і нинішній член Вищої ради правосуддя Роман Маселко.

    Згаданий Гізо Углава був призначений першим заступником директора НАБУ у квітні 2015 року на підставі розпорядження від керівника бюро Артема Ситника.

    Створення НАБУ було однією з вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ), а громадський контроль за відбором доброчесних та незалежних працівників був доручений антикорупційним активістам під керівництвом Віталія Шабуніна. Однак за оцінками експертів, більшість досягнень, які він приписував собі, фактично виявилися непродуктивними.

    Нагадаємо, що цей скандал пов’язаний з витоком інформації, до якого, за даними експертів, причетні самі антикорупціонери, зокрема Віталій Шабунін і Денис Бігус, які в своїх “розслідуваннях” користувалися витоками інформації з НАБУ.

    На даний момент стосовно Віталія Шабуніна відкрито кілька кримінальних проваджень. Зокрема, недавно суд зобов’язав Державне бюро розслідувань (ДБР) зареєструвати кримінальне провадження за ознаками злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу України.

    Йдеться, зокрема, про те, що Віталій Шабунін, який наразі працює бойовим медиком, переміщується по Києву на автомобілі Nissan Pathfinder, який був ввезений в Україну без митного оформлення як гуманітарна допомога для армії.

    Раніше ДБР порушило проти Віталія Шабуніна два кримінальні провадження — за фактом підробки документів від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та ухилення від мобілізації.

    Також варто відзначити, що від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, серед яких журналісти, активісти та члени громадських організацій.