Позначка: цивільна інфраструктура

  • Вогняна ніч на Одещині: Росія зруйнувала підприємство та двічі вдарила по рятувальниках

    Вогняна ніч на Одещині: Росія зруйнувала підприємство та двічі вдарила по рятувальниках

    Російські війська в ніч проти 26 жовтня завдали серії ударів по Одеській області, атакувавши приватне промислове підприємство та гаражний кооператив. Унаслідок влучань виникли масштабні пожежі, зазнали руйнувань виробничі приміщення, гаражі й автомобіль. Однак на цьому атака не завершилася: коли на місце прибули рятувальники, росіяни двічі повторно вдарили по території, де тривали роботи з ліквідації наслідків обстрілу. Працівники ДСНС встигли сховатися в укритті, але пошкоджень зазнала спеціальна рятувальна техніка.

    Про наслідки нічної атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За словами посадовця, російські військові кілька разів атакували цивільні об’єкти регіону, спричинивши масштабні займання.

    Першою відомою ціллю стало приватне промислове підприємство. Унаслідок атаки його будівлі зазнали значних руйнувань, після чого на території виникла пожежа.

    Поки рятувальники намагалися ліквідувати вогонь, російські війська завдали ще двох ударів безпосередньо по місцю проведення аварійно-рятувальних робіт.

    Як повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій, на момент повторних ударів вогнеборці перебували в укритті.

    Завдяки цьому серед особового складу вдалося уникнути постраждалих.

    Водночас російська атака пошкодила спеціальну пожежно-рятувальну техніку, яку використовували для ліквідації наслідків попередніх влучань.

    Інформацію про повторні удари підтвердили місцеві журналісти з посиланням на ДСНС.

    Пошкоджень зазнала й інша цивільна інфраструктура.

    За окремою адресою російські удари спричинили руйнування гаражного кооперативу.

    За даними рятувальників, пошкоджено чотири гаражі, після чого виникла пожежа. Один легковий автомобіль був повністю знищений.

    Загалом до ліквідації наслідків нічних атак залучили понад 50 працівників ДСНС.

    Вони працювали на кількох локаціях, де необхідно було загасити займання та запобігти подальшому поширенню вогню.

    За попередньою інформацією обласної влади та рятувальників, загиблих і постраждалих немає.

    Водночас остаточні масштаби пошкоджень підприємства, обсяг матеріальних збитків та вартість знищеного майна ще встановлюють.

    У перших офіційних повідомленнях не називали підприємство, яке опинилося під ударом, а також населений пункт, де розташовані пошкоджені об’єкти.

    Увечері 25 жовтня повітряну тривогу оголошували в Одеському районі через загрозу російських безпілотників, а згодом — і ракет.

    За інформацією Повітряних сил, о 22:34 велика група ударних БпЛА рухалася в напрямку Чорноморська.

    Про ці повідомлення та перебіг повітряної тривоги інформувало «Суспільне Одеса».

    Однак офіційно не підтверджено, що пошкоджене підприємство розташоване саме в Чорноморську. Тому пов’язувати конкретні влучання з цим містом наразі передчасно.

    Масштаб атаки був значним і на загальноукраїнському рівні.

    За інформацією Повітряних сил, у ніч проти 26 жовтня Росія застосувала проти України чотири ракети різних типів та 140 ударних безпілотників.

    Сили протиповітряної оборони знешкодили 115 повітряних цілей. Влучання зафіксували на 15 локаціях, ще в чотирьох місцях упали уламки збитих об’єктів.

    Одещина залишається одним із регіонів, які регулярно потерпають від ударів по промисловій, енергетичній та транспортній інфраструктурі.

    Зокрема, 23 жовтня російські війська атакували цивільні та промислові об’єкти області. Тоді пошкоджень зазнали території баз відпочинку, виробничі приміщення й об’єкти енергетики.

    Під час тих ударів також виникали пожежі, а місцеві служби були змушені працювати в умовах повторних повітряних тривог.

    Ще раніше, 20 жовтня, російська армія атакувала кілька енергетичних об’єктів Одеської області, що призвело до перебоїв з електропостачанням.

    Від початку жовтня російські війська неодноразово завдавали ударів по промисловій і портовій інфраструктурі регіону.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масштабні пожежі та сильне задимлення після нічної атаки на Одещину 5 жовтня.

    Тоді під ударами опинилися об’єкти промислової та портової інфраструктури, а також дачний сектор. Через значне задимлення до обстеження територій залучали спеціалістів радіаційного, хімічного та біологічного захисту ДСНС.

    Нинішній обстріл привертає особливу увагу через повторні удари по місцю роботи екстрених служб.

    Після атак на цивільні об’єкти рятувальники змушені не лише ліквідовувати пожежі, а й постійно враховувати небезпеку нових влучань.

    Повторні удари ускладнюють гасіння та створюють додаткові загрози для людей, які намагаються врятувати майно й запобігти поширенню вогню.

    У ніч проти 26 жовтня саме перебування в укритті дозволило рятувальникам уникнути травмування під час повторної атаки.

    Наразі відповідні служби продовжують встановлювати остаточні наслідки обстрілу Одеської області.

    За підтвердженими даними, пошкоджені промислове підприємство, чотири гаражі та пожежно-рятувальна техніка, один легковий автомобіль знищено. Інформації про загиблих і поранених немає.

    При цьому точне місце атаки, типи застосованих засобів ураження та розмір збитків на момент перших повідомлень не уточнювалися.

  • Росія вдарила по торговельному об’єкту у Запоріжжі

    Росія вдарила по торговельному об’єкту у Запоріжжі

    Російські війська вранці 25 жовтня завдали чергового удару по Запоріжжю. Цього разу під атакою опинився один із торговельних об’єктів міста. Після влучання спалахнула пожежа, до ліквідації якої залучили рятувальників. За попередньою інформацією місцевої влади, загиблих і постраждалих немає.

    Про наслідки атаки повідомив співголова Ради оборони Запорізької області Іван Федоров. Інформацію також підтвердили «Українська правда» та «Суспільне Запоріжжя».

    За словами Федорова, російський удар припав по об’єкту торговельної інфраструктури обласного центру. Невдовзі після атаки на місці виникло займання.

    Пожежно-рятувальні підрозділи прибули до пошкодженої будівлі та розпочали боротьбу з вогнем. Згодом стало відомо, що пожежу вдалося локалізувати.

    Місцева влада оприлюднила фотографії наслідків обстрілу. На момент перших повідомлень інформації про постраждалих не надходило.

    Водночас точну назву пошкодженого об’єкта, масштаби руйнувань, площу пожежі та тип застосованого російськими військами озброєння офіційно не уточнювали.

    Це вже не перший випадок, коли російські удари спричиняють пожежі на торговельних об’єктах Запоріжжя.

    Зокрема, 21 вересня місто зазнало масованої атаки, внаслідок якої пошкоджень зазнали торговельний центр, житлові багатоповерхівки та навчальний заклад. Тоді місцева влада повідомляла про постраждалих серед цивільного населення.

    Детальніше про ті події «Ненька інфо» писала у матеріалі про масштабні пожежі та руйнування після російського удару по Запоріжжю.

    Інший резонансний випадок стався в серпні, коли російські безпілотники неодноразово атакували торговельні об’єкти міста.

    У ніч проти 12 серпня під удар потрапив гіпермаркет «Епіцентр». Після влучання в будівлі спалахнула масштабна пожежа, а сам об’єкт зазнав значних руйнувань.

    Через кілька днів, 15 серпня, російські війська знову атакували вже пошкоджений торговельний центр.

    Про повторний удар «Ненька інфо» повідомляла в публікації щодо атаки на «Епіцентр».

    Наслідки обстрілів позначаються не лише на роботі окремих магазинів. Через пошкодження торговельної інфраструктури підприємства можуть втрачати приміщення, обладнання, товарні запаси та можливість обслуговувати покупців.

    Раніше після ударів по запорізькому «Епіцентру» найбільший торговельно-розважальний комплекс міста City Mall оголосив про тимчасове призупинення роботи.

    Цю ситуацію «Ненька інфо» висвітлювала у матеріалі про наслідки обстрілів для торговельної інфраструктури Запоріжжя.

    Остання атака 25 жовтня вкотре продемонструвала небезпеку, з якою стикаються цивільні об’єкти у прифронтовому Запоріжжі.

    Наразі рятувальники локалізували пожежу на території пошкодженого торговельного об’єкта. Інформація про постраждалих, за попередніми даними, відсутня.

    Остаточні наслідки удару та обсяг завданих збитків мають встановити відповідні служби.

  • Російська атака по Одесі: пошкоджено дах багатоповерхівки, постраждала дитина

    Російська атака по Одесі: пошкоджено дах багатоповерхівки, постраждала дитина

    Російські війська 18 жовтня знову атакували Одесу. Внаслідок удару пошкоджено дах багатоповерхового житлового будинку, після чого виникла пожежа. За попередніми даними, постраждали двоє людей, серед яких дитина віком до 14 років. На місці працюють рятувальники, медики та інші екстрені служби. Інформація про масштаби руйнувань і стан потерпілих уточнюється.

    Про наслідки російської атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За словами очільника області, російські військові завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі міста.

    Цього разу пошкоджень зазнав дах багатоповерхового житлового будинку. Після влучання виникло загоряння, яке почали ліквідовувати рятувальники.

    Станом на 13:34 було відомо про двох постраждалих, зокрема дитину молодшу за 14 років.

    Відомостей про характер травм, необхідність госпіталізації та точний вік дитини в першому повідомленні не було.

    Рятувальники ліквідовують наслідки удару

    Після російської атаки до пошкодженого будинку прибули всі необхідні екстрені служби.

    Основні завдання рятувальників — ліквідувати пожежу, обстежити пошкоджені конструкції та перевірити, чи немає людей, які потребують допомоги.

    Пошкодження покрівлі житлового будинку можуть становити небезпеку для мешканців, особливо якщо внаслідок вибуху постраждали несучі елементи або інженерні комунікації.

    Проте наразі офіційної інформації про руйнування несучих конструкцій, кількість пошкоджених квартир чи необхідність евакуації всього будинку немає.

    Також поки не повідомляється, скільки людей перебували в будівлі під час атаки.

    Місцева влада продовжує уточнювати обставини та наслідки російського удару.

    Росія не вперше атакує житлові багатоповерхівки Одеси

    Нинішній удар став продовженням серії атак на житлові квартали Одеси протягом останніх тижнів.

    Зокрема, 14 жовтня російські війська завдали удару по багатоповерховому будинку в місті.

    За повідомленням «Суспільне Одеса», тоді постраждав фасад будівлі, частково зруйнувалася квартира, вибило вікна та двері.

    Найбільших пошкоджень зазнало житло на 17-му поверсі. На момент влучання у квартирі нікого не було, тому обійшлося без постраждалих.

    Раніше, 28 вересня, Одеса також пережила удар по багатоповерховому житловому будинку.

    Тоді один із російських безпілотників пошкодив багатоповерхівку, зруйнувавши квартиру на 12-му поверсі.

    Вибуховою хвилею було пошкоджено фасад, балкони та вікна з першого до одинадцятого поверху.

    За уточненими даними місцевої влади, постраждали четверо людей.

    Про ту атаку «Ненька інфо» повідомляла в матеріалі «В Одесі після удару дрона загорілася багатоповерхівка: є постраждалі».

    Під ударами опиняються цивільні об’єкти

    Російські атаки по Одещині продовжують створювати небезпеку для мешканців обласного центру та навколишніх населених пунктів.

    Внаслідок обстрілів пошкоджень зазнають житлові будинки, підприємства, транспортна та інша цивільна інфраструктура.

    Після таких ударів рятувальникам доводиться одночасно гасити пожежі, розбирати пошкоджені конструкції та допомагати людям, чиї помешкання стали непридатними для проживання.

    Окремої уваги потребують родини з дітьми, люди похилого віку та мешканці, які не можуть самостійно залишити небезпечні приміщення.

    Міжнародне гуманітарне право забороняє умисні напади на цивільне населення та цивільні об’єкти. Конкретні обставини кожного удару встановлюються під час відповідного розслідування.

    Що відомо про атаку 18 жовтня

    Станом на перші повідомлення Одеської ОВА підтверджено пошкодження даху багатоповерхового житлового будинку та пожежу.

    Попередньо постраждали двоє людей, серед яких дитина до 14 років.

    На місці продовжують працювати екстрені служби.

    Остаточна кількість постраждалих, характер руйнувань і терміни завершення аварійно-рятувальних робіт ще уточнюються.

    Мешканців Одеси закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та під час загрози нових атак перебувати в укриттях.

    У разі оновлення інформації від обласної військової адміністрації дані щодо наслідків удару можуть змінитися.

  • Російський дрон влучив у навчальний заклад у центрі Рівного: вже десятеро поранених

    Російський дрон влучив у навчальний заклад у центрі Рівного: вже десятеро поранених

    У вівторок, 13 жовтня, російські війська атакували центр Рівного ударним безпілотником. Дрон влучив у корпус навчального закладу, спричинивши значні руйнування. За уточненою інформацією, внаслідок атаки поранення отримали десятеро людей. На місці працюють рятувальники, медики та інші екстрені служби.

    Про це повідомив начальник Рівненської обласної військової адміністрації Олександр Коваль, передає «Укрінформ».

    За словами очільника області, російський безпілотник поцілив безпосередньо в будівлю навчального закладу в центральній частині міста.

    «Маємо приліт БпЛА в центр міста, в корпус навчального закладу», — заявив Коваль.

    Він зазначив, що на місці удару працюють усі необхідні служби. Попередньо зафіксовано значну кількість пошкоджень.

    Спочатку місцева влада повідомляла про поранених без уточнення їхньої кількості. Згодом у Рівненській ОВА підтвердили, що внаслідок російської атаки постраждали десятеро людей.

    Інформацію про влучання в корпус університету також оприлюднив міський голова Рівного Олександр Третяк.

    Наразі невідомо, скільки людей перебували всередині будівлі в момент удару. Інформації про загиблих у перших офіційних повідомленнях не було.

    Подробиці щодо характеру травм та стану поранених уточнюються.

    Рівненщина зазнала кількох атак

    Це вже не перший російський удар по Рівненській області за останню добу.

    Увечері 12 жовтня російські війська також атакували обласний центр. Тоді було пошкоджено нежитлове приміщення.

    За повідомленням Олександра Коваля, під ударом опинився і Сарненський район, де зафіксували пошкодження цивільної інфраструктури, зокрема житлових будинків та гуртожитків.

    Отже, регіон протягом короткого проміжку часу пережив кілька російських атак, наслідки яких зачепили цивільні об’єкти.

    Російські удари загрожують роботі закладів освіти

    Ураження навчального корпусу вкотре порушує питання безпеки освітньої інфраструктури в умовах війни.

    Навіть за відсутності навчальних занять у момент атаки пошкодження приміщень можуть ускладнити організацію освітнього процесу та вимагати проведення відновлювальних робіт.

    Водночас наразі не повідомляється, як саме влучання вплине на подальшу роботу постраждалого закладу.

    Станом на 11:16 13 жовтня підтверджено десятьох поранених. Інформація про масштаби руйнувань та інші наслідки атаки може змінюватися після завершення роботи екстрених служб.

  • Російські дрони пошкодили лікарню на Хмельниччині: четверо пацієнтів отримали травми

    Російські дрони пошкодили лікарню на Хмельниччині: четверо пацієнтів отримали травми

    Російські війська знову атакували Хмельницьку область ударними безпілотниками. Внаслідок одного з обстрілів пошкоджено медичний заклад, у якому перебували пацієнти. Четверо людей отримали незначні травми. Крім будівлі лікарні, вибуховою хвилею пошкодило автомобілі, припарковані поруч.

    Про це 13 жовтня повідомив начальник Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Тюрін.

    За його словами, протягом попередньої доби російська армія неодноразово спрямовувала ударні безпілотники на територію регіону.

    Під час атак працювали сили протиповітряної оборони. За попередньою інформацією, є збиті ворожі повітряні цілі.

    Однак одна з атак призвела до пошкоджень медичної інфраструктури.

    У медзакладі вибуховою хвилею пошкодило вікна та вхідну групу будівлі. Також постраждали автомобілі, які стояли неподалік.

    У момент атаки всередині закладу перебували люди, які проходили лікування.

    За офіційними даними, четверо пацієнтів отримали незначні травми. Медичні працівники надали їм необхідну допомогу.

    Інформації про загиблих не надходило.

    Назву та точне місце розташування пошкодженого медичного закладу обласна влада у першому повідомленні не уточнила.

    Відомо, що вночі та вранці Повітряні сили ЗСУ неодноразово попереджали про рух російських ударних безпілотників у напрямку Хмельницької області.

    Зокрема, повідомлялося про реактивні дрони, які рухалися з боку Вінниччини. Пізніше повітряні цілі фіксували поблизу Летичева.

    Водночас наразі немає підтвердження, що саме ці безпілотники спричинили пошкодження медичного закладу.

    Це не перший випадок, коли російські атаки пошкоджують українську медичну інфраструктуру.

    Лікарні та інші заклади охорони здоров’я неодноразово зазнавали руйнувань унаслідок ракетних і дронових ударів. Такі атаки створюють додаткову небезпеку для пацієнтів, які можуть бути не здатні швидко самостійно залишити приміщення.

    Станом на ранок 13 жовтня підтверджено чотирьох травмованих пацієнтів. Остаточні наслідки російських атак на Хмельниччину місцева влада продовжує уточнювати.

  • Путін хоче паралізувати Київ і змусити людей виїхати — Зеленський

    Путін хоче паралізувати Київ і змусити людей виїхати — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що нинішня хвиля російських атак на Київ, на його думку, має не лише військову, а й психологічну та соціальну мету — максимально ускладнити життя у столиці та змусити частину мешканців покинути місто. Про це він розповів в інтерв’ю іспанському виданню El País, опублікованому 2 жовтня.

    За словами Зеленського, Москва намагається створити в Києві хаос, порушити нормальну роботу транспорту, шкіл, дитячих садків і систем постачання. Саме цим він пояснює останні удари по транспортній та цивільній інфраструктурі столиці.

    «Вони хочуть, щоб українці — особливо ті, хто перебуває в столиці, — покинули столицю», — заявив Зеленський. Він провів паралель із початком повномасштабного вторгнення у 2022 році, коли російські війська намагалися швидко захопити Київ і, за його оцінкою, розраховували на падіння української державності після втрати столиці.

    Зеленський наголосив, що цей задум тоді не спрацював і, за його словами, не спрацює зараз. Він зазначив, що Україна — це не лише Київ, хоча столиця має величезне символічне, політичне та логістичне значення.

    Нинішні слова президента пролунали на тлі різкого посилення російських ударів по Києву протягом останніх днів.

    1 жовтня російський безпілотник влучив у школу в столиці. У будівлі на момент атаки перебували понад сто дітей, але вони встигли перейти до укриття й не постраждали. Того ж дня дрони кілька разів атакували Південний міст через Дніпро, що призвело до порушень руху метро та наземного транспорту.

    «Ненька інфо» окремо писала про нове влучання по Південному мосту ввечері 1 жовтня. Тоді удар припав уже безпосередньо на дорожнє полотно, після чого фахівці знову почали оцінювати стан конструкції. Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    У ніч на 2 жовтня атаки продовжилися. Внаслідок російського удару по Києву загинула одна людина, ще двоє були поранені. Під удар знову потрапила транспортна інфраструктура, а Південний міст тимчасово закривали для руху. Reuters зазначає, що удари суттєво ускладнили ранкове сполучення між лівим і правим берегами столиці.

    За словами Зеленського, саме такі наслідки і є частиною російського розрахунку: не лише завдати фізичних руйнувань, а й зробити повсякденне життя максимально складним.

    Президент окремо назвав серед цілей логістику — маршрути, якими люди їдуть на роботу, дітей везуть до школи, а магазини, аптеки та лікарні отримують продукти й медикаменти.

    В інтерв’ю El País він наголосив, що удари по мостах або школах відбуваються далеко від лінії фронту і безпосередньо впливають на цивільне життя. На його думку, Кремль прагне паралізувати місто, змусити людей відчути постійну небезпеку і поступово виснажити населення психологічно.

    Саме так Зеленський пояснює і удари по транспортних переправах через Дніпро. Для Києва вони мають критичне значення: значна частина мешканців столиці щодня переміщується між берегами, а пошкодження мостів одразу створює транспортні затори та перевантажує альтернативні маршрути. Reuters оцінює населення лівобережної частини столиці приблизно у 35% від близько трьох мільйонів мешканців Києва.

    На цьому тлі повна або часткова зупинка окремих переправ швидко створює ланцюгову реакцію — затори, затримки громадського транспорту, проблеми з роботою підприємств і складніший доступ до соціальної інфраструктури.

    Зеленський також заявив, що російська сторона буде й надалі нарощувати ескалацію. Він пов’язав це, зокрема, з наближенням проміжних виборів у США, які мають відбутися 3 листопада 2026 року. На його думку, Путін може намагатися демонструвати максимальний військовий тиск саме в період, коли внутрішньополітична увага Вашингтона буде прикута до виборів. Це оцінка українського президента, а не встановлений факт щодо мотивів Кремля.

    За словами Зеленського, російський лідер прагне «ескалувати конфлікт настільки, наскільки це можливо». Президент України вважає, що Москва не відчуває достатнього стримувального ефекту від європейських санкцій і тому продовжує підвищувати інтенсивність атак.

    Ці слова перегукуються з іншою заявою Зеленського, оприлюдненою того ж дня. В інтерв’ю Financial Times він стверджував, що українська розвідка перехопила інформацію про нібито наказ Путіна російському військовому керівництву «зняти обмеження» під час повітряних атак. За словами Зеленського, фраза звучала як «тепер правил немає». Сам перехоплений запис українська сторона публічно не оприлюднила, тому незалежно перевірити це твердження неможливо.

    Водночас факт різкого посилення атак по Києву підтверджується відкритими даними.

    Крім школи та Південного мосту, останніми днями удари зачепили житлову забудову, складські об’єкти, Інститут ядерних досліджень та іншу інфраструктуру. 1 жовтня вночі в Солом’янському районі після атаки загорілося приміщення у житловій багатоповерхівці та автомобілі, а на Оболоні — складська будівля. Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Росія зі свого боку продовжує заявляти, що її цілями є лише об’єкти, пов’язані з військовою інфраструктурою. Українська влада заперечує цю версію, вказуючи на удари по житлових будинках, школах та іншій цивільній інфраструктурі. Для юридичної оцінки навмисності кожного конкретного удару необхідне окреме розслідування.

    Показово, що 1 жовтня сам Путін під час виступу на «Валдаї» знову говорив про продовження війни і підтвердив, що Росія не відмовляється від своїх вимог щодо України. El País зазначало, що він також відкинув частину пропозицій щодо деескалації у Чорному морі та продовжує наполягати на власному баченні майбутнього України.

    Таким чином, нинішня теза Зеленського звучить максимально конкретно: він вважає, що новий етап атак РФ спрямований не лише на військові чи енергетичні об’єкти, а на саму можливість нормального життя у Києві.

    Школи, мости, транспорт, житлові будинки та логістика, за його оцінкою, стають інструментами тиску на населення.

    Однак президент підкреслює, що стратегічна мета, яку він приписує Кремлю, залишається тією самою, що й у лютому 2022 року: створити відчуття, що столиця не може функціонувати, і змусити людей залишити місто.

    Понад чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Київ залишається під контролем України, а транспортна та міська інфраструктура продовжує працювати навіть після повторних ударів. Саме тому нинішня боротьба, за логікою Зеленського, дедалі більше переходить у площину виснаження — чи зможе Москва зробити життя в столиці настільки складним, щоб це вплинуло на стійкість суспільства.

  • «Тепер правил немає»: Зеленський заявив про новий наказ Путіна російській армії

    «Тепер правил немає»: Зеленський заявив про новий наказ Путіна російській армії

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що у вересні російський президент Володимир Путін нібито наказав військовому керівництву РФ відмовитися від попередніх обмежень під час повітряних атак на Україну. За словами Зеленського, українська розвідка дізналася про таку вказівку з перехоплених розмов представників Кремля. Про це він розповів Financial Times в інтерв’ю, опублікованому 2 жовтня.

    Ключова фраза, яку Зеленський приписує Путіну, звучала так: «Тепер правил немає». Президент України пов’язує цю нібито вказівку з різким посиленням російських атак на цивільну та критичну інфраструктуру у вересні та на початку жовтня.

    Важливо, що це твердження ґрунтується на інформації українських спецслужб, яку публічно не оприлюднювали у повному обсязі. Незалежно перевірити сам перехоплений наказ або його точне формулювання наразі неможливо. Кремль, зі свого боку, продовжує заперечувати, що Росія навмисно атакує школи, лікарні чи інші цивільні об’єкти.

    За словами Зеленського, зміна підходу відбулася у вересні, коли Росія почала посилювати удари по великих українських містах. Financial Times пише, що серед об’єктів, які потрапляли під атаки, були школи, лікарні, дата-центри та інша цивільна інфраструктура. Сам Зеленський дав інтерв’ю FT у бомбосховищі київської школи, пошкодженої російським реактивним дроном.

    Саме ця школа стала одним із найпомітніших епізодів атаки на Київ 1 жовтня. За даними Reuters, російський дрон влучив у навчальний заклад, де в цей момент перебували понад сто дітей. Усі вони встигли спуститися в укриття і не постраждали. Будівля зазнала пошкоджень, були вибиті вікна та пошкоджені конструкції.

    Того ж дня російські дрони неодноразово атакували Південний міст у Києві, що призвело до серйозних транспортних обмежень. Уже в ніч проти 2 жовтня нові удари по столиці пошкодили багатоповерховий житловий будинок: одна людина загинула, ще двоє були поранені. У результаті атак рух через Південний міст перекрили, а на мостах Патона та Метро запроваджували додаткові обмеження.

    Напередодні ударів по школі та мосту російські атаки також зачепили Інститут ядерних досліджень НАН України, де розташований дослідницький реактор. Реактор не був пошкоджений, радіаційної загрози не виникло. Reuters також зазначав, що останніми днями під російськими ударами опинилися Національна академія наук та інші цивільні об’єкти столиці.

    На цьому тлі заява Зеленського про нібито наказ Путіна «зняти обмеження» набуває особливої ваги. Президент стверджує, що Москва свідомо посилює кампанію повітряного тиску на українські міста, намагаючись виснажити систему ППО та створити максимальний тиск на цивільне населення.

    Окремою проблемою стали реактивні безпілотники. За даними, які навів Зеленський у розмові з FT, Росія вже здатна запускати сотні дронів протягом одного дня, причому значна частина нових апаратів оснащена реактивними двигунами. Такі дрони рухаються швидше за класичні Shahed і суттєво скорочують час, який має українська ППО для їхнього перехоплення.

    Це безпосередньо впливає на витрати ППО. Україна дедалі активніше залучає F-16, авіаційні гармати та розробляє швидкі дрони-перехоплювачі, оскільки використовувати дорогі зенітні ракети проти кожного безпілотника надто дорого. Зеленський також критикував повільне технічне обслуговування частини американських F-16 у Європі та закликав партнерів швидше закривати українські потреби.

    Водночас Кремль пояснює нинішню ескалацію інакше.

    28 вересня речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Україна нібито «платить ціну» за власні удари по російській території та що російські атаки триватимуть. Москва прямо пов’язувала нову хвилю ударів із українською кампанією проти російських нафтопереробних підприємств та інших об’єктів у тилу РФ.

    Сам Путін 1 жовтня визнав, що українські удари по нафтовій інфраструктурі завдали російській економіці помітної шкоди. За його оцінкою, атаки на НПЗ частково досягли своєї мети та коштували Росії близько 1% ВВП. Одночасно він заявив, що Москва відповідає Україні «тим самим».

    Тобто російська сторона сама публічно пов’язує посилення ударів із діями України, хоча продовжує наполягати, що атакує лише об’єкти, які вважає пов’язаними з військовою інфраструктурою.

    Наприклад, після останніх ударів по Києву російське Міністерство оборони заявляло, що серед цілей були міст, енергетичні об’єкти та портова інфраструктура, які начебто використовувалися у військових цілях. Українська сторона це заперечує. Reuters зазначає, що серед фактично пошкоджених об’єктів були школа, житловий будинок і транспортна інфраструктура.

    Саме тут важливо розділяти дві різні речі.

    Перше — заява Зеленського про конкретний наказ Путіна, яка наразі базується на українській розвідувальній інформації й не має незалежно оприлюдненого підтвердження.

    Друге — фактичне зростання кількості ударів по цивільній інфраструктурі та цивільних жертв, яке документують міжнародні медіа та правозахисні структури.

    Росія вже кілька років заявляє, що не атакує цивільні об’єкти навмисно. Однак удари по житлових будинках, лікарнях, школах, енергетиці й транспорті регулярно призводять до загибелі та поранень цивільних. Для юридичного висновку щодо навмисності кожного конкретного удару потрібне окреме розслідування.

    Примітно, що буквально напередодні своєї заяви Зеленському довелося реагувати на зовсім протилежну риторику Путіна. Під час виступу на «Валдаї» 1 жовтня російський президент стверджував, що Москва нібито «не починала війну» й «не атакує першою» цивільну інфраструктуру.

    Уже наступного дня Зеленський фактично представив прямо протилежну картину: за його словами, Путін не просто дозволив посилити повітряні атаки, а нібито прямо заявив військовому керівництву, що «правил більше немає».

    Поки що повного тексту або аудіозапису перехоплених розмов Україна не опублікувала. Тому коректно називати це саме твердженням Зеленського, заснованим на даних української розвідки, а не незалежно доведеним фактом.

    Водночас сама інтенсивність російської повітряної кампанії останніх тижнів очевидно зросла. Удари по Києву, школі, житлових будинках, наукових установах, мостах, енергетичній і портовій інфраструктурі демонструють, що осінь 2026 року починається для України з нового витка повітряної війни.

  • У Києві під час атаки РФ пошкоджено резиденцію посла Саудівської Аравії

    У Києві під час атаки РФ пошкоджено резиденцію посла Саудівської Аравії

    У Києві внаслідок російських атак було пошкоджено будинок, який використовується як резиденція посла Саудівської Аравії. Про це 27 вересня повідомив президент Володимир Зеленський, підбиваючи підсумки нової хвилі ударів по Україні.

    За його словами, від 26 вересня Росія застосувала 277 ударних безпілотників різних типів, причому 155 із них були реактивними. Президент заявив, що лише в Києві під удари потрапили два дитячі садочки, дві школи, житловий будинок, СТО, складські приміщення та об’єкти зв’язку.

    Окремо Зеленський повідомив про пошкодження резиденції саудівського дипломата. Даних про постраждалих серед працівників дипломатичної місії президент у своєму повідомленні не навів.

    Атаки зачепили й інші регіони. За словами Зеленського, на Дніпропетровщині було пошкоджено спортивну школу, а в Сумській області — будівлю обласного будинку дитини.

    Президент пов’язав масштаб ударів із відсутністю ознак деескалації з боку Москви та заявив, що Київ очікує подальшого посилення міжнародного тиску на Росію. Це є позицією українського президента щодо мотивів і дипломатичної поведінки Кремля.

    Тема масованих атак по цивільній інфраструктурі останніми днями вже неодноразово з’являлася у матеріалах «Ненька інфо». Зокрема, видання сьогодні повідомляло про падіння російського дрона просто на дорогу у Вишневому, де загинула людина, троє постраждали та було пошкоджено п’ять автомобілів.

    Також «Ненька інфо» раніше писала про масовану атаку на Київ 17 вересня, коли наслідки ударів і падіння уламків фіксували на обох берегах столиці, а кількість постраждалих зросла до 18.

    Ще одним епізодом ударів по цивільних і гуманітарних об’єктах стало знищення складу Фундації Олени Зеленської у Києві, де зберігали генератори, ноутбуки, медичне обладнання та іншу допомогу для дітей, лікарень і родин.

    На тлі нової хвилі атак Україна також прискорює роботу над засобами протидії реактивним дронам. Офіс президента повідомляв, що вже є кілька ефективних прототипів перехоплювачів, які застосовуються в бойових умовах.

    Атака 27 вересня стала черговим епізодом ударів не лише по житловій та комерційній інфраструктурі, а й по об’єкту, пов’язаному з іноземною дипломатичною присутністю в Києві.

  • Росія вдарила авіабомбою прямо по евакуаційному пункту Краматорська: всередині були цивільні та гуманітарії

    Росія вдарила авіабомбою прямо по евакуаційному пункту Краматорська: всередині були цивільні та гуманітарії

    Російські війська 20 вересня завдали нового авіаудару по Краматорську Донецької області. Близько 11:19 по місту скинули дві авіаційні бомби, попередньо — керовані. Одна з них прямо влучила в евакуаційний пункт, де на той момент перебували цивільні, яких вивозили з небезпечних районів, а також працівники гуманітарної місії.

    Про пряме влучання повідомив керівник гуманітарної місії «Проліска» Євген Каплін. За його словами, у момент удару на місці були як евакуйовані люди, так і ті, хто займався їхнім вивезенням. Наслідки атаки після перших повідомлень ще встановлювали.

    Начальник Краматорської міської військової адміністрації Олександр Гончаренко уточнив, що російська авіація атакувала місто двома авіабомбами близько 11:19. За попередніми даними, йшлося про КАБи. Станом на 13:00 було відомо про двох поранених людей. Крім самого евакуаційного пункту, пошкоджень зазнали дошкільний заклад, навчальний заклад і чотири багатоповерхові житлові будинки.

    Окремі місцеві джерела повідомляли, що пункт евакуації міг бути облаштований у приміщенні дитячого садка, однак офіційного підтвердження цієї деталі на момент перших повідомлень не було, тому її варто сприймати як непідтверджену.

    Удар стався в день, коли Краматорськ уже перебував під вогнем.

    Ще о 10:10 російські війська обстріляли місто артилерією. Під удар потрапив житловий мікрорайон Лазурний. Унаслідок обстрілу загинула жінка 1965 року народження, ще один чоловік, 1961 року народження, був поранений. Також були пошкоджені навчальний заклад і багатоповерхівки.

    Тобто протягом кількох годин Краматорськ пережив щонайменше дві різні атаки — спершу артилерійський обстріл житлового району, а потім авіаудар по об’єкту, який використовувався для евакуації людей.

    Саме це робить нинішню атаку особливо резонансною. Евакуаційні пункти створюють для того, щоб цивільні могли залишити небезпечні райони, отримати допомогу та вирушити у безпечніші області. Влучання в такий об’єкт означає, що під загрозою опинилися не лише мешканці міста, а й люди, які безпосередньо займаються їхнім порятунком.

    Краматорськ уже кілька місяців переживає різке посилення російських атак із застосуванням авіабомб, ударних дронів та артилерії. Донецька ОВА прямо повідомляє, що російські війська систематично бомбардують місто, а поліцейські евакуаційні екіпажі «Білий янгол» продовжують вивозити людей навіть під загрозою нових атак.

    Лише шість днів тому обласна влада повідомляла, що російські війська вже двічі атакували КАБами Центр позашкільної освіти в Краматорську. Будівля зазнала серйозних пошкоджень, після чого працівники та волонтери евакуювали тварин із зоологічного гуртка до Полтавської області.

    7 вересня російські війська скинули на Краматорськ чотири авіабомби ФАБ-250 з модулями планування та корекції. Дві з них влучили у багатоквартирні будинки. Тоді загинули двоє чоловіків, ще четверо людей отримали поранення.

    13 вересня місто пережило ще одну важку атаку: за даними Донецької ОВА, російські сили вдарили по цивільному автомобілю в центрі Краматорська. Загинули двоє людей, ще четверо були поранені.

    У серпні атаки були ще масштабнішими. 20 серпня російська авіація скинула на середмістя Краматорська дев’ять авіабомб. Тоді одна людина загинула, щонайменше 11 були поранені.

    18 серпня Росія застосувала чотири ФАБ-250 з УМПК. Троє людей отримали поранення, серед них — 11-річний хлопчик. Також були пошкоджені багатоквартирні будинки та автомобілі.

    На цьому тлі влада поступово розширює зону обов’язкової евакуації.

    Ще 5 серпня начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін підписав наказ про примусову евакуацію дітей з окремих районів Краматорської громади. Йшлося про 525 дітей із 424 родин, із них 326 дітей безпосередньо з Краматорська.

    Обласна влада пояснювала рішення погіршенням безпекової ситуації та постійною загрозою російських атак. Евакуаційні групи регулярно вивозять родини з дітьми, літніх людей, людей з інвалідністю та тих, хто втратив житло після ударів.

    Лише за добу до 20 вересня з прифронтових територій Донеччини було евакуйовано 583 людини, серед них 51 дитину. За той самий період російські війська 32 рази обстрілювали населені пункти області.

    Саме тому робота таких пунктів, як той, який потрапив під авіаудар у Краматорську, має критичне значення. Вони є проміжною ланкою між небезпечною територією та більш безпечними регіонами України.

    Раніше Nenka.info писала про те, як гуманітарні команди продовжують евакуювати мешканців прифронтових міст попри постійний ризик. Зокрема, міжнародна команда Universal Aid Ukraine, що працює з Краматорська, за рік вивезла близько 1200 людей із небезпечних районів.

    Також Nenka.info повідомляла про різке посилення ударів по Краматорську після наближення фронту: місто дедалі частіше опиняється в зоні дії артилерії, FPV-дронів і керованих авіабомб.

    Окупанти просунулися до Краматорська і посилили удари артилерією та дронами

    1200 людей із-під обстрілів за рік: як німкеня Анна Елсбернд евакуює українців із прифронтових міст

    Сам Краматорськ залишається одним із головних адміністративних та логістичних центрів підконтрольної Україні частини Донеччини. За даними, які раніше наводила міська влада, від початку повномасштабної війни місто зазнало сотень атак, унаслідок яких загинули й були поранені сотні цивільних.

    Атака 20 вересня показує ще одну небезпечну тенденцію: удар може бути завданий не лише по житлових кварталах чи інфраструктурі, а й по місцях, через які людей намагаються вивезти з-під вогню.

    Станом на другу половину дня офіційно підтверджено двох поранених унаслідок авіаудару та одну загиблу й одного пораненого внаслідок ранкового артилерійського обстрілу. Остаточні дані про наслідки влучання в евакуаційний пункт можуть уточнюватися після завершення аварійно-рятувальних робіт.

  • Реактивний дрон ударив по передмістю Одеси: загорілися приватні будинки

    Реактивний дрон ударив по передмістю Одеси: загорілися приватні будинки

    Російські війська вдень 20 вересня знову атакували Одеську область, цього разу завдавши удару реактивним безпілотником по житловому сектору в передмісті Одеси. Внаслідок влучання загорілися кілька приватних будинків, а площа пожежі сягнула близько 500 квадратних метрів. За попередньою інформацією, повідомлень про загиблих або постраждалих не надходило.

    Про наслідки атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. За його словами, російський реактивний БПЛА влучив безпосередньо в район приватної житлової забудови.

    На місце одразу прибули рятувальники та інші екстрені служби. За даними оперативного командування «Південь», після удару виникла пожежа загальною площею близько 500 квадратних метрів. На момент першого офіційного повідомлення роботи з ліквідації наслідків ще тривали.

    Точний населений пункт у передмісті Одеси влада в оперативних повідомленнях не називала. Також поки не оприлюднено остаточної кількості пошкоджених будинків та інформації про ступінь їх руйнування.

    Важливо й те, що офіційні джерела назвали апарат саме реактивним БПЛА, однак його конкретний тип у повідомленні Одеської ОВА не уточнювався. Тому приписувати цей удар певній моделі дрона без додаткового підтвердження некоректно.

    Реактивні дрони дедалі частіше з’являються над Одещиною

    Нинішній удар став далеко не першим випадком застосування Росією реактивних безпілотників по Одеській області у вересні.

    Лише 17 вересня Олег Кіпер повідомляв про іншу атаку реактивними БПЛА по регіону. Тоді були пошкоджені дахи та вікна приватних житлових будинків, а також автоцистерна. За попередніми даними влади, постраждали четверо людей.

    Того ж дня Одещина пережила ще й масовану нічну комбіновану атаку. Внаслідок ударів постраждали семеро людей, серед них двоє дітей віком 4 та 13 років. Один із російських безпілотників влучив у багатоповерховий житловий будинок в Одесі.

    Ще 12 вересня реактивний БПЛА атакував відділення однієї з логістичних компаній в Одеській області. Тоді було пошкоджено фасад будівлі, скління та вантажний автомобіль, а двоє людей дістали поранення.

    Тобто застосування реактивних безпілотників проти Одещини вже має системний характер, а цілями й зонами ураження стають не тільки промислові або логістичні об’єкти, а й житлова забудова.

    Перед атакою 20 вересня область уже пережила кілька важких днів

    Нинішній удар відбувся після серії російських атак 18–19 вересня.

    У ніч на 18 вересня російські війська масовано атакували цивільну інфраструктуру Одеської області. За даними ОВА, пошкоджень зазнали житловий сектор, підприємство, резервуари та складські приміщення. Один приватний будинок був повністю зруйнований, ще щонайменше п’ять — пошкоджені. Також постраждали ліцей, теплиці та автомобілі. Попередньо повідомлялося про трьох постраждалих.

    Уже 19 вересня атаки продовжилися. Російські війська знову били по цивільній інфраструктурі регіону. В Одесі було пошкоджено адміністративну будівлю, житлові будинки, автомобілі та навчальний заклад.

    Одним із найвідчутніших наслідків тієї атаки стали масштабні проблеми з електропостачанням. Станом на ранок 19 вересня без світла залишалися 178,7 тисячі споживачів в Одесі та частині Одеського району. До цього енергетикам уже вдалося відновити електропостачання більш ніж 60 тисячам родин.

    Раніше Nenka.info також писала про масштабний удар по енергетиці Одещини та масові знеструмлення в регіоні.

    Масований удар по енергетиці: Одещина знову під ударом, майже 500 тисяч мешканців регіону залишилися без світла

    Того ж 19 вересня російський реактивний дрон влучив у територію одного з підприємств області. Внаслідок атаки були пошкоджені три автоцистерни, після чого виникла пожежа. Рятувальники її ліквідували, постраждалих тоді не було.

    Росія одночасно б’є по житлу, логістиці та енергетиці

    Останні атаки демонструють, що під ударами в Одеській області опиняються дуже різні категорії об’єктів.

    Лише за кілька днів офіційно повідомлялося про пошкоджені приватні й багатоповерхові житлові будинки, адміністративні будівлі, освітні заклади, підприємства, резервуари, складські приміщення, автоцистерни та енергетичну інфраструктуру.

    13 вересня область пережила ще одну комбіновану ракетно-дронову атаку. Тоді пошкодження отримали багатоповерхівка, приватні будинки, склади, гаражі та автомобілі. На кількох локаціях виникли пожежі.

    Про інтенсивні комбіновані удари по півдню Nenka.info писала і 12 вересня, коли Одещина зазнала масованої атаки ракетами та дронами.

    Чергова ніч жаху на півдні: Одещина зазнала масованого комбінованого удару ракетами та дронами

    Ще раніше, 1 вересня, область також пережила комбінований удар із застосуванням реактивних безпілотників, баражуючих боєприпасів та ракет. Тоді пошкодження фіксували на об’єктах житлової, енергетичної та портової інфраструктури.

    Таким чином, удар 20 вересня не є ізольованим епізодом. Він став продовженням серії атак на Одеський регіон, яка особливо посилилася в середині вересня.

    Що відомо станом на зараз

    За першими офіційними даними, влучання реактивного дрона сталося у житловому секторі передмістя Одеси. Загорілися кілька приватних осель, а вогонь поширився приблизно на 500 квадратних метрів.

    Інформації про постраждалих на момент повідомлення Одеської ОВА не було.

    Влада не назвала ні конкретний тип реактивного безпілотника, ні точну адресу влучання. Це може бути пов’язано як із безпековими обмеженнями, так і з тим, що на місці атаки ще працювали екстрені служби.

    Остаточні наслідки удару можуть уточнюватися після завершення рятувальних робіт та обстеження пошкоджених будинків.

    На тлі майже щоденних атак влада Одеської області продовжує закликати мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та переходити в укриття. Ситуація останніх днів показує, що небезпека стосується не лише великих промислових чи інфраструктурних об’єктів — під ударом дедалі частіше опиняється звичайна житлова забудова.