Gorchitsa.info

Позначка: ДБР

  • Справу колишнього генерала СБУ Андрія Наумова передано до суду

    Справу колишнього генерала СБУ Андрія Наумова передано до суду

    Державне бюро розслідувань передало до суду справу щодо колишнього генерала Служби безпеки України Андрія Наумова. Наумова звинувачують у серйозних фінансових злочинах, зокрема, в розтраті державних коштів, шахрайстві та зловживанні службовим становищем, що завдало збитків на мільйони гривень.

    Працівники ДБР завершили розслідування кримінального провадження стосовно колишнього генерала Служби безпеки України Андрія Наумова. Він обвинувачується у розтраті, шахрайстві та зловживанні службовим становищем. Про це повідомили в ДБР.

    Попри те, що ДБР не називає прізвище особи, з відкритих джерел зрозуміло, що мова про Андрія Наумова.

    Він обвинувачується в укладені завідомо збиткових угод, які завдали державі збитків на сотні тисяч гривень, а також у шахрайстві та зловживанні службовим становищем. Обвинувальний акт направлено до суду

    – розповіли в ДБР. 

    У 2018 році посадовець очолював одне із державних підприємств. На цій посаді він підписав з фіктивним підприємством завідомо економічно невигідний договір на розробку проектно-кошторисної документації, а також документи з його виконання. Це спричинило тяжкі наслідки держпідприємству та було зроблено в інтересах третіх осіб. За даними ДБ, держава зазнала збитків на майже 371 тисячу гривень.

    У період із вересня 2018 року по травень 2019 року посадовцю безпідставно нараховувались премії. Через такі виплати він заволодів коштами підприємства на понад 460 тисяч гривень.

    У 2019 році посадовець вирішив піти працювати в СБУ.

    Замість того, щоб звільнитися з державного підприємства, чоловік повідомив працівників відділу бухгалтерського обліку та звітності підприємства про те, що його начебто призвали на військову службу до СБУ.

    При цьому він влаштувався до СБУ не за призовом і мав би звільнитися з попереднього місця роботи. Проте, завдяки хибній інформації яку він надав, підприємство продовжувало виплачувати йому заробітну платню, як призваному військовослужбовцю.

    Таким чином він одночасно отримував заробітну платню як на державному підприємстві (приблизно 160 тис. гривень на місяць), так і в СБУ, а завдані державі збитки склали 3,2 млн гривень

    – вказали в ДБР. 

    Ексгенерал СБУ обвинувачується у привласненні, розтраті майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, та у зловживанні владою або службовим становищем (ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України), а також у шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 190 КК України).

    Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна.

    Печерським районним судом у відношенні фігуранта заочно обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Андрій Наумов позбувся посади начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ наприкінці липня 2021 року.

    Заарештували Наумова 7 червня 2022 року, коли він намагався потрапити з Сербії до Північної Македонії.

    В Україні Наумову оголосили дві підозри – у привласненні, розтраті майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, та у зловживанні владою або службовим становищем” та у шахрайстві та завданні збитків державі у розмірі понад 3,2 млн гривень.

    У 2023 році Вищий суд міста Ниш засудив ексначальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова до одного року позбавлення волі за звинуваченням у відмиванні грошей.

    У січні 2024 року повідомлялося, що підозрюваний у державній зраді в Україні ексгенерал СБУ Андрій Наумов, якого в Сербії засудили до року ув’язнення за відмивання коштів, вийшов на волю.

    У серпні 2024 року за запитом ДБР Інтерпол оголосив у міжнародний розшук колишнього генерала СБУ Андрія Наумова.

  • ДБР встановило хто допоміг виїхати Дмитруку з країни

    ДБР встановило хто допоміг виїхати Дмитруку з країни

    Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) оголосили про підозру трьом особам, які незаконно переправили народного депутата Артема Дмитрука через державний кордон України до невизнаного Придністров’я. Інформацію про це оприлюднила пресслужба ДБР.

    За повідомленням правоохоронців, в результаті ретельного розслідування, включаючи допит свідків, аналіз голосових та інтернет з’єднань мобільних операторів зв’язку, а також вивчення маршрутів руху, вдалося встановити деталі операції з переправлення.

    23 серпня Дмитрук незаконно перетнув держкордон у напрямку Молдови через пункт пропуску “Павлівка” у зоні відповідальності відділу прикордонної служби “Велика Комарівка” прикордонного загону ДПСУ. Організатори переправлення ретельно спланували “операцію”, включаючи кілька етапів переміщення депутата.

    Згідно з розслідуванням, Артем Дмитрук виїхав з Києва близько першої години дня на авто, за кермом якого була інша особа. За допомогою відеоспостереження на автотрасі Київ-Одеса, допиту водія і відпрацювання оперативних версій, стало відомо, що депутат залишив машину на трасі поблизу населеного пункту Роздільнянського району Одещини. Близько п’ятої години вечора він пересів в інше авто, яке його доставило до кордону. Після цього він незаконно залишив Україну пішки.

    В ДБР підтвердили, що всі учасники операції, включаючи організатора схеми, були встановлені. Організатор має широке коло зв’язків як серед правоохоронців, так і в кримінальних колах. За оперативними даними, ця група була залучена до систематичного незаконного переправлення осіб через державний кордон.

    Наступного дня після переправлення організатор і один з фігурантів втекли до Придністровської ділянки Молдови.

    ДБР повідомило про підозри трьом учасникам незаконного переправлення осіб через державний кордон за частиною 2 статті 332 Кримінального кодексу України. Двом підозрюваним оголошено заочну підозру, а одного фігуранта затримано. Наразі вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу.

  • На відновленні енергоінфраструктури Одещини чиновник НЕК «Укренерго» намагався «заробити» 3,7 млн грн: ДБР повідомило про підозру

    На відновленні енергоінфраструктури Одещини чиновник НЕК «Укренерго» намагався «заробити» 3,7 млн грн: ДБР повідомило про підозру

    Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру начальнику одного з департаментів НЕК «Укренерго» у зв’язку з підозрою в службовій недбалості та спробі фінансових махінацій на відновленні енергоінфраструктури Одещини. Згідно з інформацією, чиновник разом із підрядником намагалися «заробити» 3,7 мільйона гривень.

    У ДБР повідомили про підозру начальнику одного з департаментів НЕК «Укренерго» за фактом службової недбалості.

    За даними слідства, на початку 2023 року НЕК «Укренерго» уклало договір із підрядною організацією для відновлення електричного обладнання після обстрілів. За договором необхідно було виконати роботи з демонтажу та переміщення двох автотрансформаторів для заміни пошкоджених і підключення.

    Однак підозрюваний посадовець допустив у договорі значне перевищення фактичних витрати на транспортування. А також погодив надання послуг з міжнародних перевезень, які за фактом не виконувалися.

    Унаслідок таких недбалих дій державному підприємству завдано понад 3,7 млн грн збитків.

    Обвинувальний акт стосовно двох директорів підрядних компаній за фактом заволодіння державними коштами та службового підроблення вже перебуває на розгляді в суді.

  • Чому ДБР не може просунутися у справах проти посадовців НБУ

    Чому ДБР не може просунутися у справах проти посадовців НБУ

    Останні тижні викликали серйозне занепокоєння у суспільстві і серед експертів після того, як стало відомо про відсутність прогресу в розслідуваннях кримінальних справ проти керівництва Національного банку України (НБУ). Державне бюро розслідувань (ДБР), яке відповідає за ведення цих справ, виявилося в центрі уваги через неспроможність знайти та покарати винних у ряді скандальних епізодів, пов’язаних з діяльністю НБУ.

    Українські правоохоронці розслідують кілька кримінальних справ, у яких фігурують чиновники, представники колишнього та чинного топ-менеджменту Національного банку України. Проте так виходить, що по кримінальним провадженням, які ведуть слідчі Державного бюро розслідувань, не відбувається жодного руху, а тому виникає логічне запитання: ДБР свідомо зливає ці справи?

    Із останнього – кримінальне провадження, у якому фігурує директор юридичного департаменту НБУ Олександр Зима. ДБР вивчає ймовірне його зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків (ч.2 ст. 364 ККУ).

    Справа стосується вказівки Зими, яку він дав Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про відкликання чотирьох позовів проти НБУ банку “Конкорд”. В суді банк вимагав від НБУ скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Тут варто зазначити, що Олександр Зима окрім посади в Нацбанку ще є головою адміністративної ради Фонду, яка призначає та звільняє його керівництво. Тож навряд Фонд міг не виконати вказівку шефа. А тому позови, подані банком ще до початку ліквідації, Фонд відкликав. Тобто конфлікт інтересів Зими очевидний.

    Попри те, що Територіальне управління ДБР у місті Києві відкрило кримінальне провадження у грудні минулого року, у справі досі не вручено жодної підозри і виникають сумніви, що вона взагалі розслідується. Зима продовжує спокійно працювати як у Нацбанку, так і виконувати свої обовʼязки “наглядача” за Фондом.

    Більше того у квітні цього року Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у цьому кримінальному провадженні. Адже, за словами співвласниці “Конкорду” Олени Сосєдки, своїми вказівками Зима позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд. Проте слідчі ДБР досі не виконали ухвалу суду й не вручили Юлії Сосєдці памʼятку про права та обовʼязки потерпілого.

    Експерти припускають, що Зима не реагує на кримінальне провадження, адже відчуває міцний тил у вигляді керівництва Нацбанку, з яким має дружні відносини ще з часів роботи в “Ощадбанку”.

    До того ж керівництво Нацбанку і нинішнє, і колишнє теж фігурує в кримінальних провадженнях, які розслідуються за статтями серед яких “зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків”.

    Крім справи Зими ДБР повідомляло, що розслідує кримінальне провадження, у якому фігурує перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова, а також уже колишній керівник регулятора Кирило Шевченко.

    Відповідно до вимог статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, слідчі органи ДБР, крім іншого, здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених головою НБУ, його першим заступником та заступником. У межах кримінальних проваджень на цей час слідчими ДБР Рожковій К. В. про підозру не повідомлялось,

    – йшлося у відповіді органу на запит Радіо Свобода.

    У ДБР так і не уточнили, за якими фактами відкрите це кримінальне провадження, за якими статтями ККУ воно розслідується та будь-якої іншої інформації. Не було вручено й підозр у цій справі, тож є підстави вважати, що вона “заглохла”, як і решта.

    Варто зазначити, що Рожкова продовжила працювати в НБУ навіть після того, як суд зобовʼязав її разом з іншими членами правління та спостережної ради “Платинум Банку” повернути кошти, незаконно виведенні з банку до визнання його неплатоспроможним.

    Не можна не згадати й сумнозвісну справу “ПриватБанку”, за яку бралося ДБР у кінці 2020 року. Тоді Державне бюро розслідувань перевіряло можливу причетність низки посадовців Нацбанку, зокрема ексголови регулятора Валерії Гонтаревої та вже відомої нам Катерини Рожкової, до розкрадання коштів на суму понад 900 млн грн під час націоналізації “ПриватБанку” у 2016 році. Вгадати одну зі статей ККУ, за якими було відкрите кримінальне провадження буде нескладно.

    Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за результатами розгляду звернення однієї з громадських організацій до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості від 31.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 364 КК Україн,

    – йшлося у відповіді ОГПУ на запит “Суспільного”.

    У цій справі, як і в інших, які розслідує ДБР – ані підозр, ані обшуків, ані посадок…

    Ще один цікавий кейс стосується Департаменту фінансового моніторингу НБУ. У 2019 році Нацполіцією було відкрите кримінальне провадження через ймовірним зловживанням владою чи службовим становищем працівниками цього департаменту, саме що вони “зловживаючи владою, умисно з метою отримання неправомірної вигоди, упродовж 2017-2019 рр., діючи в інтересах третіх осіб, здійснюють формальну перевірку походження коштів, що спрямовуються на капіталізацію банків, достовірно знаючи про невідповідність їх походження згідно наданих документів”. Слідчі вказували, що чиновники могли навіть отримувати хабарі.

    Службовими особами Департаменту фінансового моніторингу НБУ під час здійснення перевірок банківських установ на предмет дотримання законодавства з питань фінансового моніторингу, дотримання валютного законодавства отримується неправомірна вигода від керівників та власників банківських установ за не відображення у повному обсязі наявних порушень законодавства в банківських установах,

    – йдеться в судових матеріалах.

    Правоохоронці вважали, що посадовці Нацбанку “з метою особистого збагачення не відображають або вносять недостовірні відомості щодо порушень показників економічних нормативів діяльності банків до довідок про інспекційні перевірки банків”.

    Пізніше справа була передана до ДБР. Суди кілька разів продовжували строки її розслідування. Наразі достеменно не відомо, ДБР просто закрило це провадження, чи воно опинилося в довгій і темній шухляді нерозслідуваних справ.

    Підсумовуючи, стає зрозуміло, що кримінальних справ у Нацбанку, як бліх у безпритульного пса і не про всі з них відомо в публічному просторі. Але попри таку кількість проваджень і суспільний їхній резонанс, ДБР знову й знову наповнює свою “темну шухляду”. Невже щодо у посадовців Національного банку недоторканність і кримінальні справи щодо них відкривають лише щоб загасити пожежу суспільного обурення?

  • Як 4,7 мільйона євро виявилися у багажнику бухгалтерки

    Як 4,7 мільйона євро виявилися у багажнику бухгалтерки

    Боротьба з корупцією зазвичай асоціюється з гучними затриманнями високопосадовців, медійними скандалами та демонстративними обшуками. Однак, корупція часто процвітає на нижчих рівнях, де її виявити складніше, а відсутність системних реформ лише підсилює цю проблему. Один з недавніх інцидентів, коли Бюро економічної безпеки (БЕБ) затримало автомобіль бухгалтерки компанії-постачальника харчування для Збройних сил України, став яскравим прикладом того, які масштаби кешу обертаються на цьому ринку і як корупція залишається невидимою для широкого загалу.

    Історія “Міт пром” та блокування роботи

    Минулого тижня компанія «Міт пром», один із постачальників харчування для ЗСУ, заявила про блокування своєї діяльності правоохоронцями. Представники БЕБ заблокували можливість відвантаження продуктів та доступ співробітників на робочі місця. Компанія стверджувала, що підстав для таких дій не було, а блокування відбулося в рамках розслідування кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків.

    4,7 млн євро в багажнику: Звідки гроші?

    Однак, в ході цього розслідування детективи БЕБ виявили в багажнику автомобіля бухгалтерки компанії понад 4,7 млн євро готівки, походження яких жінка пояснити не змогла. Це стало шоком для громадськості та викликало питання про те, як такі суми могли залишатися непоміченими. Виявлення цих коштів дало підстави вважати, що корупційні схеми на рівні постачання харчування для ЗСУ все ще активно функціонують.

    Група компаній Глиняної: Схеми та махінації

    Подальше розслідування виявило зв’язок між кількома компаніями, які забезпечують постачання харчування для військових частин, і групою під керівництвом Тетяни Глиняної. Зокрема, мова йде про компанії «Гранд Консалт» та «Актив Компані», які поставляли продукти на суму мільярдів гривень, використовуючи фіктивні операції та завищуючи ціни на продукцію в окремих регіонах.

    Фіктивні поставки та розкрадання продуктів

    У рамках розслідування ДБР було виявлено злочинну схему, за якою продукти харчування, що постачалися у військові частини, фактично недоставлялися або ж їх кількість суттєво зменшувалася. Наприклад, начальник льотно-технічної їдальні однієї з військових частин на Київщині організував привласнення частини продуктів, а зекономлені продукти реалізовувалися за гроші. Однак, надлишок товару не зупиняв злочинців — вони підробляли бухгалтерські документи, створюючи ілюзію повторних поставок, які ніколи не здійснювалися.

    Система продовжує функціонувати

    Попри оголошені підозри та домашній арешт фігурантів схеми, керівництво компаній Глиняної продовжувало свою діяльність. Слідство виявило ще більше доказів фіктивності накладних та можливого розкрадання бюджетних коштів, що лише підкреслило системність корупції в тиловому забезпеченні ЗСУ.

    Ця історія демонструє, наскільки глибоко вкоренилася корупція в системі постачання армії. Вона показує, що боротьба з корупцією не може бути успішною лише на рівні гучних арештів і звільнень міністрів. Необхідно впроваджувати системні реформи, які забезпечать прозорість і підзвітність на всіх рівнях, включаючи постачальників та нижчі ланки тилового забезпечення. Інакше, корупція продовжуватиме підривати боєздатність країни навіть у часи війни.

  • ДБР ігнорує рішення суду у справі проти головного юриста НБУ

    ДБР ігнорує рішення суду у справі проти головного юриста НБУ

    Державне бюро розслідувань (ДБР) уже протягом чотирьох місяців не виконує рішення суду у справі проти Олександра Зими, головного юриста Національного банку України (НБУ). Ситуація викликала стурбованість потерпілої сторони, Юлії Сосєдки, яка вважає, що затягування розслідування порушує її конституційні права.

    Я дуже стурбована тим, що Державне бюро розслідувань продовжує ігнорувати рішення суду, порушуючи мої конституційні права. Ми отримали судову ухвалу ще у квітні, але досі не виконані необхідні процесуальні дії. Таке затягування не лише перешкоджає відновленню справедливості, а й ставить під сумнів об’єктивність розслідування. Ми продовжуватимемо боротися за правду та захист наших законних інтересів

    – розповіла Сосєдка.

    Вона додала, що слідчі досі не вручили їй памʼятку потерпілої, що б означало, що Сосєдка отримала відповідний статус у кримінальному провадженні.

    “Хочу сказати, що ми не відступимо, адже своїм рішенням посадовець Нацбанку порушив закон і Конституцію України. Він намагався позбавити нас можливості відстоювати наші права і права нашого банку в суді”, – наголосила Юлія Сосєдка.

    Варто зазначити, що Юлія Сосєдка досі не визнана потерпілою у кримінальному провадженні, однак отримав відмову у наданні інформації. Правоохоронці послалися на таємницю слідства.

    Кримінальне провадження проти Олександра Зими було відкрите за статтями, які стосуються зловживання владою та службовим становищем. Справа стосується листа Національного банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підписом Олександра Зими, яким він рекомендував Фонду відкликати позови, подані банком “Конкордом” проти НБУ.  У документі йшлося про чотири позови банку до НБУ, у яких “Конкорд” вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Ці позови були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.

    Пізніше Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у цьому кримінальному провадженні. Адже, за словами співвласниці “Конкорду” Олени Сосєдки, своїми вказівками Зима позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд. На даний момент слідство триває.

    Юристи, не виключають, що слідчі ДБР продовжуватимуть ігнорувати права Юлії Сосєдки як потерпілої, а тому їй доведеться через суд вимагати проведення слідчих дій у кримінальному провадженні проти Зими. При цьому фахівці вказують, що правоохоронці не поспішають відкривати і розслідувати справи про економічні злочини, адже не хочуть займатися інтелектуальною роботою.

  • У “справі” Романа Гринкевича готуються вручити підозри чиновникам Міноборони

    У “справі” Романа Гринкевича готуються вручити підозри чиновникам Міноборони

    У рамках розслідування справи Романа Гринкевича, що стосується постачання неякісної військової форми для Міністерства оборони України, Державне бюро розслідувань (ДБР) готується вручити підозри кільком чиновникам Міноборони.

    Про це повідомив прокурор в залі одного з судових засідань щодо перегляду запобіжного заходу підозрюваним.  Імена та кількість вказаних фігурантів збоку МОУ сторона обвинувачення не озвучила.

    Але було зрозуміло, що мова не про одну людину, а про групу осіб, які, вірогідно, діяли як організоване угруповання в самому міністерстві.  Водночас відомо, що вже понад 7 місяців у так звані «справі Гринкевича» не було жодних інших фігурантів, окрім, власне самого Гринкевича та представників постачальників МОУ.

    З самого початку велись розмови, що реалізація такої оборудки на мільярди гривень неможлива без погодження з керівництвом Міністерства.

    Адже, якщо Гринкевичі продавали неякісну форму, то в Міністерстві оборони хтось мав закривати на це очі та оплачувати її. ДБР, своєю чергою, заявляє про збитки щонайменше у мільярд гривень.

    Раніше стало відомо про те, що МОУ намагалося визнати себе у провадженні проти Гринкевича потерпілою стороною. Однак чи сталося це до цього часу та коли саме, достеменно невідомо.

    22 лютого ДБР інформувало, що потерпілі у «справі Гринкевичів» відсутні. Згодом, 14 березня у ДБР вказали, що статус потерпілої сторони МОУ нібито отримало – 17 січня. Та за таких обставин невідомо, чому у лютому Бюро стверджувало зворотне.

    Постачання форми компанією Романа Гринкевича за замовлення Міноборони відбувалося як до, так вже і після призначення міністром Рустема Умєрова. Крім того, вже нова його команда укладала з іншими компаніями, афільованими до родини Гринкевичів, договори на забезпечення потреб армії.

  • Що сталося з готівкою, яку ДБР знайшла у Миколи Тищенка?

    Що сталося з готівкою, яку ДБР знайшла у Миколи Тищенка?

    На початку цього тижня в Україні виникла суттєва ситуація, пов’язана з нардепом Миколою Тищенком, якого підозрюють у серйозному правопорушенні. Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань відмовилися розголошувати подробиці стосовно готівки, яку вилучили під час обшуків у народного депутата.

    Де вилучена готівка Тищенка? Правоохоронці засекретили інформацію фото 1
    Де вилучена готівка Тищенка? Правоохоронці засекретили інформацію фото 2

    У ДБР додали, що не можуть розголошувати відомості досудового розслідування без письмового дозволу слідчого або прокурора.

    У помешканні народного депутата Миколи Тищенка пройшов обшук, під час якого правоохоронці вилучили готівку

    Вже під час розгляду справи у суді Микола Тищенко просив слідчих залишити йому гроші, знайдені під час обшуку.
    «Тому я вчора казав: залиште мені мої гроші, мені немає за що буде жити!.. Я їх заробляв 30 років, от цими руками! І ні в кого нічого не взяв, і цим пишаюсь, і мій батько, і моя родина цим пишається», – емоційно звернувся нардеп.

    Наразі невідомо, яку суму коштів слідчі вилучили з будинку Тищенка і чи накладено на них арешт. За даними е-декларації за 2023 рік нардеп Микола Тищенко вказав готівкою 5,2 млн грн, $45 тис. і 22 тис. євро. На банківських рахунках політик тримав 75 тис. грн і $1,5 тис.

    У лютому 2024 року Тищенко задекларував 12,63 млн грн, які отримав від ексдружини Алли Барановської у вигляді подарунка.

    Після цього суду Тищенка помітили у п’ятизірковому готелі Hyatt у Києві. Браслет йому одягли лише о 22:30 вівторка, 25 червня, оскільки процедура оформлення запобіжного заходу зайняла час, протягом якого Тищенко міг пересуватися містом.

    20 червня в центрі Дніпра група людей у балаклавах і камуфляжі напала на колишнього військовослужбовця ЗСУ Дмитра Павлова, відомого за позивним “Син”. Інцидент стався після суперечки між Павловим і Тищенком та його командою через їхню прогулянку містом зі зброєю та у військовій формі. У сутичці також брав участь поліцейський з Києва, якого згодом звільнили.

    Державне бюро розслідувань провело обшук у Тищенка та оголосило йому підозру за фактом незаконного позбавлення волі (ч. 2 ст. 146 КК України). Під час вручення підозри Тищенко розбив свій телефон, але в ДБР запевнили, що це не завадить слідству отримати потрібну інформацію. Також підозру отримала ще одна особа, яка брала участь у протиправних діях, за ч. 2 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України. Ім’я цієї особи не розголошується.

    Раніше міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що всі причетні до інциденту мають бути покарані, незалежно від їхніх посад чи зв’язків. А голова Офісу президента Андрій Єрмак, який є кумом Тищенка, назвав поведінку депутата “абсолютно ганебною”.

  • Київського суддю затримали за підробку документів

    Київського суддю затримали за підробку документів

    Правоохоронні органи повідомили про підозру судді Броварського міськрайонного суду Київської області Володимиру Сердинському, який, за інформацією джерел, підробив документи, щоб відправитися у відпустку на Кариби.

    Державне бюро розслідувань (ДБР) спільно з Службою безпеки України (СБУ) повідомили, що Сердинський виїхав за кордон за підробленими документами. Окрім судді, підозру отримав і адвокат, який допоміг йому у виготовленні фальшивок.

    Згідно з даними, у 2023 році Сердинський, разом зі своєю співмешканкою, вирушив на круїзний лайнер під виглядом службового відрядження. Для цього він у змові зі знайомим адвокатом підробив запрошення на участь у конференції у Відні, яка нібито стосувалася допомоги переселенцям з України в ЄС.

    Судді та адвокату інкримінують підроблення документів за попередньою змовою, а також шахрайство. Зокрема, їм загрожує відповідальність за статтями 27, 358 та 190 Кримінального кодексу України.

    На даний момент вирішується питання про обрання запобіжного заходу для підозрюваних.

    Цікаво, що у вересні 2023 року Сердинського вже викрили на отриманні хабаря за ухвалення “правильного” рішення у майновому спорі. Тоді йому було оголошено підозру у корупційній діяльності, що підкреслює серйозність правопорушень, пов’язаних із його діяльністю.

    Ця ситуація викликає занепокоєння щодо етики і доброчесності суддівської влади в Україні, адже подібні дії підривають довіру до правосуддя та справедливості.

  • Керівник ДБР прагне отримати політичний гешефт від “справи Майдану”

    Керівник ДБР прагне отримати політичний гешефт від “справи Майдану”

    В останні місяці зростає напруга навколо діяльності Державного бюро розслідувань (ДБР) України у справі Майдану, що спричиняє обурення серед громадськості та політичних кола. За інформацією, отриманою від кількох джерел, ДБР звинуватило ряд високопосадовців у державних структурах, включаючи членів Кабінету Міністрів, заступників та працівників Національної поліції та Служби безпеки України (СБУ), у причетності до подій, пов’язаних із Майданом.

    Як і інші високопоставлені керівники силового блоку, керівник ДБР Сухачов дуже хоче отримати політичний гешефт на справі Майдану. Тому в умовах війни, збільшення випадків корупції та зростання злочинності ДБР продовжує імітувати розслідування Майдану.

    Наприклад, у червні 2024 року в межах справи “Майдану” повідомлено про підозру двом членам Кабміну та їхнім заступникам, десятьом працівникам Нацполіції, двом співробітникам СБУ. Крім того, також було повідомлено про чергову підозру Януковичу.

    За весь 2024 рік “улов” теж виявився не маленький – два члени Кабміну, 39 співробітників Нацполіції, 4 співробітники СБУ, 15 військовослужбовців і ще 7 осіб із невстановленої категорії.