Gorchitsa.info

Позначка: ДБР

  • П’яне ДТП і фальшиві документи: ДБР передало до суду справу на Львівщині

    П’яне ДТП і фальшиві документи: ДБР передало до суду справу на Львівщині

    На Львівщині до суду скерували обвинувальний акт щодо правоохоронця та цивільної особи, які, за версією слідства, намагалися приховати п’яне ДТП за участю працівника митниці. Про завершення розслідування повідомило Державне бюро розслідувань.

    Інцидент стався 24 червня 2025 року у Шептицькому районі. За даними слідства, співробітник митного органу, керуючи автомобілем Citroen у стані алкогольного сп’яніння, не впорався з керуванням і врізався у відбійник. На місце аварії прибув працівник поліції, який мав зафіксувати обставини ДТП та оформити адміністративні матеріали.

    Втім, як встановили слідчі, правоохоронець вирішив допомогти митнику уникнути відповідальності. Замість фактичного водія він оформив протокол на іншу особу — кума порушника, який також приїхав на місце події. Таким чином, у документах саме цивільного чоловіка вказали як водія автомобіля.

    За інформацією ДБР, поліцейський підробив щонайменше два документи: протокол про порушення правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження майна, а також протокол про пошкодження об’єктів дорожньої інфраструктури. Такі дії кваліфікували як службове підроблення.

    Про підозру правоохоронцю повідомили у жовтні 2025 року за участі Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції. Йому інкримінують ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Цивільній особі оголосили підозру у пособництві в цьому злочині — за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.

    Обвинувальний акт уже передано до суду. Санкції статей передбачають до трьох років обмеження волі.

    Водночас, як зазначають у ДБР, працівнику митниці повністю уникнути відповідальності не вдалося. На нього склали адміністративний протокол за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна.

    Справу розглядають як черговий приклад спроб використати службове становище та особисті зв’язки для уникнення покарання. Остаточну оцінку діям фігурантів надасть суд.

  • Суд зобов’язав правоохоронців перевірити діяльність фонду, пов’язаного з НБУ

    Суд зобов’язав правоохоронців перевірити діяльність фонду, пов’язаного з НБУ

    Поки офіційний Київ публічно звітує про прозорість та підзвітність державних інституцій, у тіні Національного банку України формується конструкція, де благодійність використовується як інструмент для непублічних фінансових операцій. У центрі цієї історії — член Ради та голова Аудиторського комітету НБУ Василь Горбаль, який паралельно контролює діяльність благодійної організації, пов’язаної з державним університетом.

    Йдеться про Благодійну організацію «Фонд розвитку Інституту міжнародних відносин». Формально структура декларує підтримку освіти та науки. Фактично ж, за наявною інформацією, фонд є єдиним учасником закритого венчурного інвестиційного фонду «ІМВ Ендаумент». Саме через нього концентруються кошти, які мали б працювати на освітні потреби, але акумулюються у структурі, що не має статусу фінансової установи й не підпадає під стандартні вимоги фінансового контролю.

    Класичний механізм університетського ендавменту у цьому випадку виглядає спотвореним. Замість зрозумілої моделі довгострокового інвестування з прозорим походженням капіталу та чіткою звітністю — закрита система з мінімальним рівнем контролю і відсутністю публічних пояснень щодо джерел формування активів. Фінансові звіти за 2024 рік лише підсилюють ці запитання: публічна активність фонду зводиться до дрібних заходів — збору коштів на обладнання чи проведення окремих освітніх подій, які радше створюють імітацію діяльності, ніж пояснюють реальні фінансові потоки.

    Особливу увагу привертає поєднання ролей. Статус благодійної організації дозволяє уникати стандартів прозорості, які є обов’язковими для банківського сектору. Водночас Василь Горбаль як посадовець НБУ безпосередньо відповідає за аудит і фінансовий контроль у ключовій інституції держави. Така конфігурація створює очевидний конфлікт інтересів і ставить під сумнів принципи, які Нацбанк декларує на публічному рівні.

    Контекст доповнюється і політичним бекграундом фігуранта. У минулому він підтримував проросійські наративи та голосував за мовний закон Колесніченка-Ківалова у 2012 році — факт, який сьогодні виглядає особливо токсично з огляду на війну та вимоги до бездоганної репутації осіб, що формують фінансову політику держави.

    Коли журналісти розпочали викриття цієї діяльності, реакція системи була швидкою. Дружина посадовця, адвокат Наталія Горбаль, направила адвокатський запит, який за формою і тоном більше нагадував спробу юридичного тиску, ніж професійне прагнення до роз’яснення. Паралельно директор Інституту міжнародних відносин Валерій Копійка зайняв позицію повного мовчання, фактично забезпечуючи управлінське прикриття ситуації.

    Втім, спроби зупинити публічний розголос не дали результату. У судовому порядку було отримано чотири ухвали слідчих суддів, які зобов’язують правоохоронні органи розпочати досудові розслідування. Таким чином, історія вийшла за межі публічної дискусії й перейшла у правову площину.

    Наразі подальший розвиток подій залежить від дій територіальних управлінь Бюро економічної безпеки, Державного бюро розслідувань, Національної поліції та Служби безпеки України у Львівській області. Саме вони мають дати відповідь на питання, чи стала благодійність ширмою для непрозорих фінансових схем у безпосередній близькості до Національного банку.

  • В Одесі «перевертні в погонах» зраджують один одного за гроші

    В Одесі «перевертні в погонах» зраджують один одного за гроші

    В Одеській області останнім часом розгортається показова кампанія боротьби з корупцією серед силовиків. Місцеве ДБР фіксує рекордну кількість затримань «перевертнів у погонах», демонструє вилучені кошти та звітує про викриті схеми. Проте за гучними арештами ховається інша, більш цинічна реальність — внутрішній перерозподіл корупційних потоків.

    За даними джерел, більшість затримань стає можливими не через принципову роботу правоохоронців, а через те, що корумпованих силовиків здають їхні колеги та керівництво. Причина проста — гроші. У регіоні місцеві «князьки» в погонах, які мають доступ до тіньових доходів, почали зменшувати відкати «нагору» або припинили ділитися зовсім. Для системи це сприймається як зрада.

    Типовий випадок стався в Білгород-Дністровському районі. Керівник сектору мобілізаційної роботи райадміністрації роками заробляв на незаконному вивезенні призовників до Молдови за великі суми. Коли чиновник вирішив скоротити передачу грошей кураторам та звернувся до ДБР із заявами на всю ланку, його самого підставили й затримали під час чергового рейду.

    Схожа ситуація трапилася в Приморському РТЦК Одеси. Співробітник, який отримував від ухилянтів гроші за відстрочку мобілізації, поскаржився на високі відсотки керівництву. Його розповідь швидко дійшла до ДБР, і він опинився серед затриманих, а його місце зайняв «більш лояльний» працівник.

    Таким чином, ДБР отримує «врожай» на фоні внутрішніх конфліктів у силових структурах. За гучними затриманнями слідують премії, звання та ефектні звіти. Проте багато справ можна «вирішити» без шуму, а вилучені гроші не завжди потрапляють у офіційні протоколи.

    Загалом йдеться не про системну боротьбу з корупцією, а про її перебудову. Жадібних і необережних витісняють, щоб на їхнє місце прийшли більш слухняні фігури. Грошові потоки зберігаються, ланцюжки працюють, змінюються лише імена. Система функціонує за законами жадібності і контролю, а не справедливості.

  • Нерухомість, Tesla і фірми: що приховав у декларації старший слідчий ДБР

    Нерухомість, Tesla і фірми: що приховав у декларації старший слідчий ДБР

    Старший слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Ігор Гончарук міг не повністю відобразити у своїй декларації активи та бізнеси членів родини. Про це повідомляє антишахрайський проєкт «190», який проаналізував майновий стан посадовця та його дружини.

    У ДБР Гончарук працює з 2020 року, до цього обіймав посади в органах прокуратури Одеської області. Однак саме його останні декларації викликали запитання через невідповідності щодо складу родини, майна та корпоративних прав.

    Зокрема, журналісти звернули увагу на те, що пасинок слідчого – син дружини від першого шлюбу – з’явився в документах лише у 2024 році, хоча подружжя одружене з 2018-го. Протягом кількох років ця інформація не зазначалася в деклараціях.

    Власного житла посадовець не декларує. Формально він зареєстрований у будинку матері в Одесі, однак фактично проживає в Києві. При цьому жодного житла в столиці – ані у власності, ані в оренді чи користуванні – у звітності не вказано.

    Натомість його дружина Оксана Гончарук володіє трьома земельними ділянками в селі Мала Олександрівка Київської області загальною площею понад 24 сотки. Там триває будівництво житлового будинку площею 234 кв. м. Витрати на будівництво в декларації не зазначені.

    Сім’я також користується автомобілями, вартість яких викликає сумніви. Сам Гончарук придбав Chevrolet Volt за 250 тис. грн, хоча ринкова ціна подібних авто вища. Його дружина їздить на електрокарі Tesla Model 3, оформленому через лізинг на її ж компанію.

    Оксана Гончарук є власницею та керівницею кількох підприємств – зокрема ТОВ «Тубекс» і ТОВ «Аврора Трейдінг Груп», які брали участь у державних тендерах. Водночас, за даними журналістів, її частка в іншій компанії – ТОВ «АВ-Трейд» – у декларації чоловіка не відображена.

    Окрему увагу викликає створений у 2022 році благодійний фонд «Квітуча нація». У відкритих джерелах відсутня інформація про його діяльність чи звітність.

    За 2024 рік слідчий задекларував 1,4 млн грн зарплати. Готівкові заощадження родини становлять майже 2,4 млн грн. Водночас задекларовані доходи дружини виглядають значно меншими за обсяги активів, що також породжує питання щодо походження коштів.

    Експерти зазначають, що в разі підтвердження неповного декларування йдеться про можливі порушення антикорупційного законодавства, які можуть стати предметом перевірок з боку НАЗК та правоохоронних органів.

  • На Львівщині судитимуть керівника правоохоронного органу за фіктивні виплати

    На Львівщині судитимуть керівника правоохоронного органу за фіктивні виплати

    Керівник одного з відділів правоохоронного органу у Львівській області постане перед судом за зловживання службовим становищем. Досудове розслідування у цій справі завершили працівники Державного бюро розслідувань, а обвинувальний акт уже передано на розгляд суду.

    Слідством встановлено, що посадовець упродовж тривалого часу умисно не реагував на систематичну відсутність своєї підлеглої на робочому місці. Йдеться про період 2023–2025 років, коли співробітниця місяцями не виконувала службових обов’язків і фактично не з’являлася на службі.

    Попри це, керівник відділу регулярно підписував документи, на підставі яких їй нараховували заробітну плату, премії та інші обов’язкові виплати у повному обсязі. За даними слідства, посадовець достеменно знав про відсутність підлеглої, однак свідомо «закривав очі» на порушення.

    У ДБР зазначають, що однією з причин такої поведінки стали особисті стосунки співробітниці з керівництвом обласного управління правоохоронного органу. Саме це, за версією слідства, спонукало керівника відділу забезпечувати безпідставні виплати бюджетних коштів.

    Унаслідок зловживань державному бюджету завдано збитків на суму понад 680 тисяч гривень. Саме стільки було незаконно виплачено у вигляді зарплати та додаткових винагород.

    Посадовця обвинувачують за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України — зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років.

    Процесуальний нагляд у кримінальному провадженні здійснювала Львівська обласна прокуратура.

  • Виправдовувала злочини в Бучі: начальниці ізолятора на Миколаївщині оголосили підозру

    Виправдовувала злочини в Бучі: начальниці ізолятора на Миколаївщині оголосили підозру

    У Миколаївській області правоохоронці викрили начальницю ізолятора тимчасового тримання, яку підозрюють у публічному виправданні збройної агресії Російської Федерації проти України.

    Операцію провели співробітники Державного бюро розслідувань за участі Служби безпеки України та підрозділу внутрішньої безпеки Національної поліції.

    За даними слідства, посадовиця через соціальні мережі систематично поширювала матеріали проросійських ресурсів. У цих публікаціях заперечувалися воєнні злочини російської армії та виправдовувалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Крім того, вона підтримувала ідеї передачі частини українських територій під контроль держави-агресора та закликала до насильницької зміни влади.

    У СБУ уточнили, що в окремих дописах жінка виправдовувала воєнні злочини РФ, зокрема події у Бучі.

    Правоохоронці повідомили їй про підозру за статтею Кримінального кодексу України щодо розпалювання національної ворожнечі та ненависті. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Досудове розслідування триває, вирішується питання щодо запобіжного заходу.

  • Екснардеп Мосійчук опублікував запис розмови Давида Арахамії з Ігорем Копитіним

    Екснардеп Мосійчук опублікував запис розмови Давида Арахамії з Ігорем Копитіним

    Екснардеп Ігор Мосійчук опублікував аудіозапис розмови голови фракції “Слуга Народу” Давида Арахамії з народним депутатом України від цієї фракції Ігорем Копитіним, якого, зі слів Мосійчука, НАБУ використало як “торпеду” проти голови парламентської фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко.

    На плівках, опублікованих Мосійчуком, голос, схожий на голос Давида Арахамії, переконує нардепа Копитіна здійснити провокацію відносно Юлії Тимошенко заради збереження монобільшості “Слуг Народу” у Верховній Раді.

    “Я твердо переконаний, що Офіс Генпрокурора і Державне бюро розслідувань мають порушити кримінальне провадження за фактом публікації цього аудіозапису, провести відповідну експертизу та встановити його автентичність, після чого притягнути до кримінальної відповідальності винних у цій провокації” – зазначає Ігор Мосійчук.

  • На Київщині командир заробляв на військових: задокументовано 14 епізодів хабарів

    На Київщині командир заробляв на військових: задокументовано 14 епізодів хабарів

    Працівники Державного бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України викрили командира однієї з військових частин у Київській області, який систематично отримував неправомірну вигоду від своїх підлеглих.

    За даними слідства, упродовж 2023 року офіцер вимагав гроші з військовослужбовців за неофіційні дозволи залишати місце служби. Фактично йшлося про можливість безперешкодно виїжджати за межі Київського гарнізону. Кошти підлеглі перераховували на особисту банківську картку командира.

    У ДБР зазначають, що посадовець використовував службове становище для власного збагачення, чинячи психологічний тиск на військових та ставлячи їх у залежне становище. Таким чином він створив корупційну схему всередині підрозділу.

    У межах досудового розслідування правоохоронці задокументували щонайменше 14 епізодів отримання хабарів від дев’яти військовослужбовців.

    Командиру повідомили про підозру за ч. 1 та ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — прохання та одержання неправомірної вигоди у великому розмірі, зокрема за попередньою змовою групою осіб. Наразі вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу.

    Крім того, слідчі встановили, що військовослужбовці, які передавали кошти посадовцю, також нестимуть відповідальність. Упродовж 2025 року про підозру повідомили дев’ятьом особам за статтями щодо надання неправомірної вигоди. Обвинувальні акти вже скеровано до суду.

    Правоохоронці підкреслюють, що подібні злочини підривають дисципліну та довіру всередині Збройних сил, особливо в умовах воєнного стану, коли дотримання порядку та законності є критично важливим.

  • Ліжка для ЗСУ купували з націнкою: посадовців підозрюють у збитках на 18 млн

    Ліжка для ЗСУ купували з націнкою: посадовців підозрюють у збитках на 18 млн

    Контроль за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на потреби Збройних Сил України, залишається одним із ключових напрямів роботи Державного бюро розслідувань в умовах воєнного стану. У відомстві наголошують, що такі перевірки покликані запобігати необґрунтованим витратам і зберігати ресурси для реального забезпечення військовослужбовців.

    Саме в межах цього напряму працівники ДБР викрили масштабні зловживання під час закупівлі ліжок для армії в Одесі.

    За даними слідства, починаючи з 2023 року двоє керівників Одеського квартирно-експлуатаційного управління під час перебування на посадах здійснювали закупівлі майна для військових за суттєво завищеними цінами. Через це держава переплатила майже 18 мільйонів гривень бюджетних коштів.

    Слідчі встановили, що посадовці не забезпечили належної перевірки економічної обґрунтованості вартості товарів та фактично проігнорували свої службові обов’язки. У результаті кошти, які мали бути спрямовані на забезпечення потреб військових підрозділів, були витрачені неефективно.

    Посадовцям повідомлено про підозру у недбалому ставленні до військової служби, що заподіяло істотну шкоду, вчиненому в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України).

    Одному з фігурантів уже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 17 мільйонів гривень. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону. Розслідування триває.

  • СБУ і ДБР спіймали затримали ТЦК під час отримання хабаря

    СБУ і ДБР спіймали затримали ТЦК під час отримання хабаря

    Працівники Державного бюро розслідувань спільно з Службою безпеки України викрили офіцера мобілізаційного відділу одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на Чернігівщині. Його підозрюють у втручанні в облік військовозобов’язаних та організації корупційної схеми ухилення від мобілізації.

    За даними слідства, посадовець запропонував своєму знайомому допомогу в уникненні призову, використовуючи службове становище та неформальні зв’язки для впливу на рішення військово-лікарської комісії. Зокрема, він обіцяв забезпечити висновок ВЛК про визнання чоловіка обмежено придатним до військової служби.

    Такий статус дозволяє не потрапляти до бойових підрозділів та частин, які виконують завдання безпосередньо в зоні бойових дій. За «вирішення питання» офіцер вимагав 2,5 тисячі доларів США.

    Правоохоронці затримали його під час чергової передачі коштів — у момент отримання хабаря. Наразі фігуранту повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — пособництво в одержанні неправомірної вигоди службовою особою.

    Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п’яти до десяти років із забороною обіймати певні посади та можливою конфіскацією майна. Суд уже обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    У межах досудового розслідування слідчі перевіряють причетність інших посадовців ТЦК та членів військово-лікарських комісій до можливих аналогічних епізодів, зокрема до ухвалення «потрібних» медичних висновків.

    У Чернігівському обласному ТЦК та СП відреагували на ситуацію публічно. Там заявили про нульову толерантність до корупції та наголосили, що подібні дії дискредитують Збройні сили та підривають довіру суспільства. У відомстві пообіцяли сприяти розслідуванню та закликали громадян повідомляти про відомі факти зловживань.