Російські війська мають тактичні успіхи на Донеччині та в Запорізькій області. Про це повідомив український моніторинговий аналітичний проєкт DeepState, зазначивши просування окупантів одразу біля чотирьох населених пунктів.
За даними аналітиків, армія РФ просунулася поблизу Дронівки, Никанорівки та Панківки в Донецькій області. Крім того, у DeepState заявили про фіксацію просування російських військ у місті Гуляйполі Запорізької області.
Водночас Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє, що найнапруженішою залишається ситуація на Покровському напрямку. За минулу добу російські окупанти 46 разів намагалися прорвати оборону та просунутися на позиції українських підрозділів. Бойові дії точилися в районах населених пунктів Червоний Лиман, Родинське, Мирноград, Котлине, Удачне, Молодецьке, Філія, а також у напрямку Торецького, Нового Шахового та Новопавлівки.
На Костянтинівському напрямку противник здійснив 24 атаки на позиції Сил оборони України. За інформацією Генштабу, бої відбувалися поблизу Клебан-Бика, Плещіївки, Щербинівки, Олександро-Шультиного, Русиного Яру, а також у напрямку Костянтинівки, Іванопілля, Степанівки та Софіївки.
Що стосується Гуляйпільського напрямку, то там зафіксовано 17 атак російських військ. Окупанти намагалися просунутися в районах Солодкого, Зеленого, Гуляйполя та у напрямку Варварівки й Добропілля.
Українські Сили оборони продовжують стримувати наступальні дії противника та завдавати йому втрат на всіх напрямках фронту.
На Покровському напрямку ситуація залишається однією з найнапруженіших на всій лінії фронту. Російські війська не полишають спроб захопити Покровськ та Мирноград Донецької області, розширюючи присутність у місті та намагаючись встановити фізичний контроль над окремими кварталами.
За даними моніторингового проєкту DeepState, противник просувається невеликими групами, розпорошуючись по центральних та північних районах Покровська. Фіксацій російських підрозділів у цих локаціях стає дедалі більше. Українські підрозділи проводять зачистки, але ключову роботу зараз виконують пілоти ударних і розвідувальних дронів, які цілодобово полюють на групи ворога.
Втім, навіть після того, як українські сили вибивають противника з окремих кварталів, росіяни мають можливість швидко перекидати нові піхотні групи у вже очищені зони, що ускладнює стабілізацію фронту.
Особливо проблемною DeepState називає ділянку між Покровськом та Красним Лиманом, а також район населеного пункту Рівне. Тут постійно фіксуються ворожі переміщення, працюють засідки, окупанти активно мінують місцевість і зводять інженерні загородження. Це створює суттєві ризики для логістики та пересування в напрямку Мирнограда.
За словами аналітиків, доставка боєприпасів і спорядження зараз фактично здійснюється за допомогою наземних роботизованих комплексів та дронів. Традиційна техніка або автомобілі давно не використовуються — будь-яке висування живої сили в цій зоні майже гарантовано закінчується контактом з противником.
Військові також повідомляють, що через складність ситуації окремі підрозділи отримують додаткові завдання щодо утримання «перешийка», який критично важливий для логістики. Це потребує додаткових сил, і бійці наголошують, що доцільніше було б посилити цей напрямок окремими підрозділами, аби розвантажити інші бригади.
Попри критичний характер бойової обстановки, битва за Покровськ і Мирноград триває. Українські сили продовжують стримувати наступ, використовуючи максимально технологічні засоби, тоді як російська армія намагається закріпитися в міській агломерації.
Через тимчасово окупований Маріуполь російські війська перекидають велику колону техніки та особового складу у напрямку Пологів і Гуляйполя Запорізької області. Про це повідомив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко.
За його словами, у місті було зафіксоване масштабне організоване переміщення: сім тягачів із броньованою технікою, п’ятнадцять вантажівок із російськими військовими та боєкомплектом, а також транспорт супроводу — кілька машин УАЗ.
Андрющенко зазначив, що на техніці було помічено характерне російське маркування — «трикутник у трикутнику». Вантажівки та допоміжні автомобілі виглядали новими, не після ремонту. На його думку, це свідчить не про часткове латання втрат, а про повноцінне посилення ударного угруповання російської армії на цьому напрямку.
«Це не “латання дірок”, а повноцінне посилення. Тому говорити про “стабілізацію” під Гуляйполем поки що не варто», — наголосив він.
Аналітики DeepState підтверджують, що ситуація в Запорізькій області ускладнюється. За їхніми даними, райони Степногірська та Приморського фактично перетворюються на «сіру зону» через постійні маневри російських підрозділів та активні пошуки слабких місць в українській обороні. Окупанти намагаються обійти укріплення навколо Гуляйполя та продовжують тиск на цьому відтинку фронту.
За оцінками експертів, зафіксоване перекидання сил є найбільшою передислокацією російських військ через Маріуполь за останній рік.
За даними українського аналітичного моніторингового проєкту DeepState, ситуація на Донеччині залишається напруженою. Покровськ не перебуває в оточенні, проте в місті фіксується інфільтрація російських загарбників. Ворог намагається закріпитися в ключових точках, затягує міномети та екіпажі пілотів для підтримки піхоти, що ускладнює просування українських військ і забезпечення логістики.
У той же час Мирноград перебуває під загрозою оперативного оточення зі взяттям під контроль усіх шляхів логістики. Особливо складна ситуація на східних околицях міста, де окупанти здійснюють штурмові дії у районі Новоекономічне–Миколаївка–Миролюбівка–Козацьке. Бійці відзначають, що пересування територією міста стало фактично неможливим через небезпеку засідок та мінування.
Аналітики підкреслюють, що ключовим для утримання Мирнограду є Покровськ. Якщо ворог закріпиться тут, забезпечення міста логістикою стане критично складним. Для оборони Мирнограду важливо контролювати навколишні населені пункти, зокрема Рівне, де противник накопичує сили та готує засідки.
Бійці українських сил оборони намагаються стримувати натиск, але без належного доступу до постачання ситуація може швидко ускладнитися.
Російські війська перекрили головну трасу, що з’єднує Покровськ із Павлоградом, значно ускладнивши сполучення між цими прифронтовими містами. Про це свідчать актуальні дані карти DeepState, яка відстежує ситуацію на лінії фронту.
Згідно з оновленням карти, «сіра зона» — територія активних бойових дій — суттєво розширилася в межах Покровська, охопивши центральну та північну частини міста. Це свідчить про погіршення ситуації та посилення загрози для українських оборонних позицій у регіоні.
Російські підрозділи просунулися одразу на двох напрямках — південному та північно-східному від Покровська, фактично обходячи сусідній Мирноград. Відстань між «сірою зоною» навколо агломерації тепер становить менше трьох кілометрів, що створює ризик формування оточення для українських сил, які утримують позиції в районі.
Крім того, фіксується просування російських військ на території Дніпропетровської області — у напрямку села Єгорівка. Це може свідчити про спробу противника розширити зону бойових дій і посилити тиск на українські підрозділи на межі Донеччини та Дніпропетровщини.
Покровськ залишається одним із ключових логістичних і оборонних вузлів на сході України. Втрата дороги на Павлоград може суттєво ускладнити постачання та евакуацію, а також посилити гуманітарну кризу серед цивільного населення, яке досі перебуває в місті.
За даними аналітичного проєкту DeepState, за минулу добу російські окупаційні війська досягли тактичного просування на окремих напрямках у Запорізькій та Донецькій областях.
Зокрема, підтверджено рух російських підрозділів у районі Кам’янського (Василівський район, Запорізька область) та поблизу Яблунівки (Краматорський район, Донеччина). Також армія РФ просунулася в районі Плавнів, що є наближенням до стратегічно важливого напрямку на Запоріжжя.
Наразі відсутнє підтвердження присутності окупантів на околицях Степногірська, про що раніше повідомляли окремі українські військові джерела. На цьому напрямку ситуація залишається напруженою, але офіційних змін на мапі DeepState не зафіксовано.
Крім того, ворог активізував дії під Костянтинівкою, де відбуваються бойові зіткнення. За повідомленнями з російського боку, вони нібито повністю взяли під контроль Яблунівку, однак українська сторона поки що це не підтвердила.
На всіх згаданих ділянках фронту тривають важкі бої, ситуація залишається динамічною.
За останні 24 години російська армія продовжила змінювати лінію фронту на Краматорському та Новопавлівському напрямках, здійснюючи активне просування поблизу низки населених пунктів на Донбасі.
За даними ресурсу DeepState, російські війська посилили контроль на південь від Костянтинівки, розширюючи зону свого впливу на Краматорському напрямку. Зокрема, вони вирівняли лінію зіткнення біля села Попів Яр та вели наступальні дії уздовж траси Н20 у напрямку Яблонівки і Олександро-Калинового.
За період з 6 по 13 липня лінія фронту по лінії Романівка — Яблонівка — Попів Яр — Новотроїцьке перемістилася в бік Костянтинівки, що свідчить про значне територіальне просування росіян. Після просування поблизу Новотроїцького, що розташоване приблизно за 10 км на північ від Мирнограда, збільшилася так звана «сіра зона» — територія, контроль над якою оскаржується.
На Новопавлівському напрямку ворог намагається прорвати українську оборону в районах Піддубного та Мирного. Російські війська активізували наступ уздовж траси Н15, що веде до Дніпропетровської області, ймовірно прагнучи розширити плацдарм уздовж лінії Піддубне — Мирне — Комар. Це може бути частиною спроб створити оперативне оточення поблизу села Воскресенка на адміністративному кордоні Донецької області.
За оцінками аналітиків, з початку липня російські війська захопили понад 90 квадратних кілометрів території на Донбасі, завдавши ударів по трьох напрямках лінії бойового зіткнення.
За інформацією джерел, підтверджено прорив росіян кордону в Харківській області, одне село окуповано, зафіксовано подальший рух ворожих штурмових груп.
Джерело: військовий аналітичний паблік DeepState
Як повідомляє військовий аналітичний паблік DeepState, росіяни зуміли наскоком зайняти н.п. Мілове та численні лісосмуги західніше та південніше села.
Нагадаємо, у суботу, 5 липня, Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський відвідав Південно-Слобожанський напрямок у Харківській області, де, за його словами, є загроза “нових наступальних дій” ворога.
Широкий резонанс в суспільстві викликали публікації аналітиків пабліку DeepState про швидке просування росіян в Сумській області через відсутність фортифікаційних споруд.
Особливу увагу медіа привернули публікації фото на яких груди звалених та покинутих на околицях Юнаківки “зубів дракона”, які замість стати частиною українських фортифікацій дістались росіянам.
ФОТО: скріни поста військових аналітиків пабліку DeepStateФОТО: скріни поста військових аналітиків пабліку DeepState
“На даних світлинах — околиці населеного пункту Юнаківка та черговий подарунок для кацапів, які можуть потім облаштувати для себе інженерні загородження. З різних відео, якими з нами поділилися та аналізу супутникових знімків, вони лежали там на один місяць (приблизно з початку зими). А зі слів самих бійців, було достатньо часу, щоб їх встановити. Але цього не сталося” – заявив DeepState.
Водночас, наше джерело із МО, яке побажало залишитись неназваним, ситуацію з будівництвом фортифікацій на Сумському напрямку прокоментувало наступним чином:
“З початку повномасштабного вторгнення на проведення фортифікаційних робіт з бюджету виділяються мільярди, звісно є бажаючі “трохи завищити” ціни.
Але якщо в 22-23 роках це робили “безсистемно”, то починаючи з 2024 хтось почав вибудовувати чітку схему. Спіймати за руку складно, документів немає, але таку “систематизацію процесів” приписують Кирилу Тимошенку (радник міністра оборони – ред.).
Для розуміння ситуації – місце розташування фортифікаційних споруд визначать військові, гроші виділяє Кабмін, розподіляє військова адміністрація, підрядників давали правоохоронці, а за усім процесом наглядає Офіс. І забаганки усіх цих сторін потрібно було “примирити”.
При чому з 2025 року правоохоронці стали ще й прямими учасниками процесу зведення фортифікацій – вони офіційно зайшли на контроль.
А з огляду на той факт, що більша частина тендерів була закрита або перемагала Держспецслужба транспорту , яка і наймала субпідрядників, то потрібно було чітко домовлятися “на березі”.
Щоб “розмити гроші” з минулого року почали окремо закуповувати дерево, окремо бетон, окремо оренду техніки.
Стосовно ситуації на Сумському напрямку там взагалі треш: військові пообіцяли, що всі недоробки спишуть на удари КАБами, ніхто не очікував, що росіяни попруть на Сумщину. Через це з виділених грошей там вкрали біля 80%”.
Ситуація з недобудованими фортифікаціями та швидким наступом росіян на Сумщині привернула також увагу The Wall Street Journal, де відмітили, що “протягом півроку, поки Україна утримувала територію в Курській області Росії, солдати, які воювали там, вважали, що військові готуватимуть міцні оборонні позиції на українському боці кордону. Замість цього, після хаотичного і дорогого відступу з Курська, вони виявили застарілі окопи, не захищені від дронів. У деяких випадках солдати тепер риють окопи на своїх позиціях під обстрілом дронів”.
Водночас, на ситуацію навкруги зведення фортифікацій на Сумщині відреагувала українська влада та вище військове керівництво.
Зокрема, міністр оборони Рустем Умєров на зустрічі з журналістами заявив, що що фортифікації адаптують до нової тактики ворога та замість масивних укріплень будуть побудовані малі й замасковані.
У ЦПД відреагували на скандал з фортифікаціями зазначивши, що будівництво фортифікацій залежить від рельєфу та військових норм, і лише військові інженери можуть надати компетентні пояснення щодо їх розташування.
РНБО відреагувало на заяви DeepState, відзначивщи, що потрібно розбирати кожний кейс – детально і на прикладах, а на практиці не завжди можливо зводити фортифікаційні споруди по лінії кордону через обстріли російської артилерії.
На тлі загрози нових наступів російської армії, Дніпропетровська область серйозно зміцнює свої оборонні позиції. Як повідомляє аналітичний проєкт Deepstate, регіон активно готується до потенційного бойового зіткнення, зосередивши зусилля на інженерних укріпленнях, підземних позиціях і багаторівневій лінії оборони.
Протитанкові рови, міни та “зуби дракона”
Оборонні рубежі передбачають класичні, але ефективні елементи інженерного захисту:
Протитанкові рови та “зуби дракона” мають зупинити важку техніку ворога;
Розставлені мінні поля та “ягоза” (спіралі Бруно) ускладнюють прорив піхоти;
Частину позицій спеціально маскують, щоб ускладнити виявлення з дронів.
Захист від FPV-дронів: позиції під землею
Враховуючи нові загрози сучасної війни, вогневі точки та укриття зводять під землею, щоб максимально убезпечити особовий склад від атак FPV-дронів, які активно застосовує ворог. Цей підхід враховує досвід боїв на східному фронті, де дрони стали одним із головних інструментів ураження.
Три лінії оборони
Система оборони побудована за трирівневою структурою:
Перша лінія — бойові бригади, які першими зустрінуть ворога;
Друга лінія — укріплення, створені військовими інженерами;
Третя лінія — найпотужніша, зосереджена на стратегічній глибині та перебуває під посиленою відповідальністю.
Аналітики Deepstate підкреслюють, що оборона організована максимально відповідально і професійно.
Стратегічна важливість регіону
Дніпропетровщина є ключовою тиловою і логістичною ланкою для оборони Сходу та Півдня. Її втрата означала б прорив до центральної України, тому посилення оборони регіону — питання національної безпеки.
