Gorchitsa.info

Позначка: декларації

  • САП домоглася конфіскації Audi Q7 у мера Самбора: авто намагалися переписати при перевірках НАБУ

    САП домоглася конфіскації Audi Q7 у мера Самбора: авто намагалися переписати при перевірках НАБУ

    Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і стягнув на користь держави автомобіль Audi Q7 2023 року випуску вартістю близько 4,2 млн грн. За даними прокурорів, цією машиною фактично користувався міський голова Самбора на Львівщині Юрій Гамар, хоча в офіційних документах транспортний засіб був оформлений на його доньку Тетяну Москвяк.

    Прокурори САП стверджували, що ні Гамар, ні його родичі не мали законних доходів, достатніх для придбання такого авто, і надали у суді докази того, що після покупки транспортним засобом користувався саме мер. Коли НАБУ та САП почали перевіряти походження автомобіля, його, за даними слідства, намагалися переписати на третю особу, аби ускладнити відстеження слідів набуття активу.

    Суд погодився з позицією прокурора та визнав актив незаконним для приватного володіння, застосувавши механізм цивільної конфіскації — інструмент, що дозволяє стягувати в дохід держави майно, набуте без підтверджених законних доходів. У рішенні зазначено, що автомобіль переходить у власність держави.

    Це рішення викликало суспільний резонанс і стало ще одним прикладом застосування антикорупційних механізмів проти посадовців. Утім, одразу після публічної інформації аналітики та правозахисники звернули увагу на оновлену декларацію Юрія Гамара: у ній зафіксовано придбання іншої Audi Q7, вже 2025 року випуску, вартістю майже 4,9 млн грн.

    Наявність у декларації нової дорогої машини викликала додаткові запитання щодо джерел доходів і прозорості витрат посадовця. Представники громадських організацій закликали правоохоронні органи перевірити обставини придбання другої Audi і, за потреби, вжити заходів відповідно до закону. У самій мерії офіційних коментарів щодо нового запису в декларації станом на момент публікації не надходило.

  • Митник з Волині оформив два авто на сотні тисяч попри скромну декларацію

    Митник з Волині оформив два авто на сотні тисяч попри скромну декларацію

    На Волині спалахнув новий скандал довкола декларацій чиновників. Посадовиця Пенсійного фонду України Лілія Бас задекларувала подарунок від свого сина — інспектора митного поста Володимира Баса. У документах зазначено автомобіль MERCEDES-BENZ GLA 250 2018 року випуску, вартість якого становить близько 750 тисяч гривень.

    Володимир Бас отримав цей автомобіль вже після початку повномасштабної війни. Примітно, що це не єдиний дорогий транспорт у декларації: у серпні 2024 року він також вказав VOLKSWAGEN E-Golf 2017 року, ціною у 400 тисяч гривень.

    До появи «мерседеса» Лілія Бас користувалася AUDI A6 2015 року, оформленою на Нелю Бас. Однак тепер родина поповнила свій автопарк одразу кількома дорогими машинами.

    Важливо, що і Лілія, і Володимир належать до впливової прокурорської родини: вони є дружиною та сином прокурора Волині Вадима Баса. Саме це, на думку експертів, ставить питання про джерела фінансування таких придбань.

    Декларація Володимира Баса виглядає майже порожньою, що викликає додаткові сумніви. До того ж він раніше не подавав декларацій, хоча обіймає посаду в митниці та має військову підготовку. Однак попри війну та мобілізацію до лав ЗСУ він не пішов.

    Поява у родини прокурора одразу двох дорогих автомобілів у час війни й економічної кризи викликала хвилю обурення серед громадськості. Суспільство очікує, що цю історію перевірять відповідні органи, адже вона напряму стосується доброчесності чиновників та їхніх родин.

  • Розкіш і мільйони: оприлюднено статки нових керівників прокуратур

    Розкіш і мільйони: оприлюднено статки нових керівників прокуратур

    Новопризначений генеральний прокурор провів масштабну ротацію, замінивши 15 керівників обласних прокуратур. Аналіз декларацій показав, що найбільші статки серед нових очільників мають прокурори Одеської, Закарпатської та Київської областей, повідомляє «Главком».

    Найбагатшим виявився керівник Одеської обласної прокуратури Андрій Сваток. У 2024 році він задекларував дохід у 1,62 млн грн, його дружина — 1,07 млн грн. Подружжя зберігало 812,3 тис. грн на рахунках і $305,4 тис. готівкою. У власності прокурора — квартира в Києві площею 127,1 кв. м та автомобілі Audi A6 і Toyota Camry. На дружину оформлені квартира та частка в іншому житлі у столиці, земельна ділянка, недобудований будинок і три паркомісця. Також вона володіє автомобілем Land Rover Range Rover Evoque і дорогими аксесуарами.

    Друге місце за статками займає керівник Закарпатської обласної прокуратури Мирослав Пацкан. Його дохід за 2024 рік становив 1,27 млн грн, а дружина-підприємиця заробила 3,13 млн грн. Вона працює як ФОП, орендує приміщення в Ужгороді для шоуруму та має адвокатську ліцензію. Сім’я зберігала готівкою $121 тис. та 45 тис. євро. Власної нерухомості немає, але родина користується квартирами та паркомісцем, що належать родичам дружини.

    Третім у рейтингу став керівник Київської обласної прокуратури Дмитро Прокудін. Він задекларував 1,6 млн грн доходу, його дружина — 2,17 млн грн. Вона володіє частками у двох компаніях. Подружжю належать квартира в Києві та п’ять нежитлових приміщень, а також вони користуються дачними будинками та земельною ділянкою. У власності сім’ї — автомобілі Toyota Land Cruiser 200, Volkswagen Passat, Honda Civic, Mercedes-Benz ML та годинник Hublot Classic Fusion.

    Кадрові зміни в Генпрокуратурі викликали жваве обговорення, адже нові призначенці не лише мають високі посади, але й значні статки, що викликає інтерес до джерел їхнього походження.

  • Половина декларацій із порушеннями: НАЗК виявило мільйонні зловживання у чиновників і депутатів

    Половина декларацій із порушеннями: НАЗК виявило мільйонні зловживання у чиновників і депутатів

    У червні 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції завершило 81 повну перевірку декларацій чиновників і депутатів, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. У кожній декларації виявлено порушення, а у 50% — встановлено ознаки кримінальних або адміністративних правопорушень.

    Серед типових порушень — недостовірне декларування, незаконне збагачення, необґрунтовані активи та порушення обмежень, визначених антикорупційним законодавством. Матеріали передані до Нацполіції, ДБР та НАБУ.

    ТОП-10 резонансних випадків:

    • Секретар Обухівської міськради Київщини: ознаки незаконного збагачення на понад 16,8 млн грн та недостовірних відомостей ще на 32,2 млн грн.

    • Начальник податкового аудиту ГУ ДПС Львівщини: необґрунтовані активи на понад 6,3 млн грн і ще понад 7,2 млн — неправдиві дані.

    • Заступник начальника управління ГУ ДПС Львівщини: порушення на понад 11 млн грн.

    • Начальник відділу Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ: виявлено недостовірну інформацію за два роки на 7,2 млн грн.

    • Колишній заступник керівника Одеського ТЦК: недостовірні дані на понад 7,3 млн грн, відкрито кримінальне провадження.

    • Колишній голова Берегівського МСЕК: понад 9 млн грн недостовірних відомостей, справа в ДБР.

    • Депутат Київоблради: у декларації «загубив» 12,9 млн грн.

    • Депутат Девладіївської сільради: один із лідерів за сумою — понад 31,9 млн грн фігурують як недостовірні.

    • Заступник директора ДП «Укрспецекспорт»: понад 8,2 млн грн недекларованих активів.

    • Депутат Царичанської селищної ради: порушення на 8,1 млн грн, розслідування веде Нацполіція.

    Ці дані свідчать про системні проблеми з доброчесністю серед посадовців різного рівня. За результатами перевірок відкрито десятки кримінальних проваджень.

  • У більшості справ про корупцію в 2025 році суди призначили штрафи

    У більшості справ про корупцію в 2025 році суди призначили штрафи

    У січні–травні 2025 року українські суди винесли 2032 рішення у справах, пов’язаних із корупцією. Це на 37% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Про це повідомляє Опендатабот, зазначаючи, що тенденція до зростання пов’язана з поверненням обов’язкового декларування для держслужбовців.

    Після спаду в роки великої війни (2022–2023), коли через воєнний стан подання декларацій не було обов’язковим, активність антикорупційної системи знову пожвавилася. У 2024 році було подано майже 5 тисяч декларацій — включно з тими, які не подавалися у попередні роки.

    Найбільше рішень — за порушення фінансового контролю

    Понад 73% рішень (1487 справ) у 2025 році стосуються порушення вимог фінансового контролю — здебільшого мова йде про несвоєчасне подання декларацій або про помилки в них. Це майже в п’ять разів більше, ніж минулого року.

    Натомість інші типи корупційних злочинів зустрічаються рідше:

    • за хабарництво було винесено лише 347 рішень — удвічі менше, ніж торік;

    • за конфлікт інтересів — лише 70 вироків, що на 80% менше.

    Найактивніше карають порушників у таких регіонах:

    • Вінницька область — 182 рішення;

    • Одеська — 168;

    • Львівська — 147;

    • Дніпропетровська — 116;

    • Київська — 115.

    Реальні строки — виняток, не правило

    У 97% випадків корупціонери відбулися штрафами — від 850 до 680 тисяч гривень. Лише 44 особи отримали реальні терміни ув’язнення, і це зазвичай стосується більш тяжких злочинів.

    Так, найвищий штраф — 680 тисяч гривень — суд присудив аспіранту Київської музичної академії, який допомагав іноземцям вступати до навчального закладу за винагороду. А найсуворіше покарання — 10 років ув’язнення — отримав сержант на Сумщині, який привласнив і продав військове обладнання: тепловізор і прилад нічного бачення.

    Корупціонерів можуть прибрати з Реєстру

    Зараз особи, засуджені за корупційні правопорушення, довічно потрапляють до Реєстру корупціонерів. Винятки — це скасування рішення суду, виправдання або підтверджена участь у захисті держави під час війни.

    Проте Європейський суд з прав людини у справі «Ситник проти України» 24 квітня 2025 року визнав таке довічне внесення до реєстру порушенням права на приватне життя. Аргумент — тривала публічна стигматизація шкодить репутації та довірі до особи.

    Наразі Президент України розглядає законопроєкт, який пропонує змінити підхід — обмежити перебування у реєстрі до одного року для тих, кого притягнули до адміністративної, а не кримінальної відповідальності.

  • НАЗК викрило ознаки незаконного збагачення у заступника міністра, суддів і депутатів

    НАЗК викрило ознаки незаконного збагачення у заступника міністра, суддів і депутатів

    НАЗК прозвітувало про результати повних перевірок декларацій за травень 2025 року. Згідно з офіційною інформацією, перевірено 86 декларацій — і в кожній з них виявлено порушення. У 64% перевірених документів встановлено ознаки недостовірних відомостей, незаконного збагачення або необґрунтованості активів.

    Серед фігурантів — чиновники центрального рівня, депутати різного рівня, судді та посадовці місцевого самоврядування.

    Найрезонансніші випадки:

    • Заступник міністра охорони здоров’я, головний санлікар України задекларував активи з ознаками необґрунтованості на суму 3,1 млн грн.

    • Ексначальник Пенсійного фонду Хмельниччини став фігурантом розслідування НАБУ через ознаки незаконного збагачення на 19,5 млн грн і ще 44,4 млн грн у вигляді недостовірної інформації.

    • Колишній заступник міського голови Дніпра — одразу дві декларації за 2022–2023 роки стали підставою для відкриття кримінального провадження: 8,9 млн грн — незаконне збагачення, 47,9 млн — недостовірні відомості.

    • Депутат Одеської облради за 2023 рік “помилився” на 1,8 млн грн щодо активів і 28,7 млн грн — щодо майнової інформації.

    • Ексдепутат сільради на Вінниччині фігурує у справі з 36,5 млн грн незаконного збагачення і 31,8 млн грн неточностей.

    • Суддя Мукачівського міськрайонного суду недостовірно задекларував 2,8 млн грн, справу передано до НАБУ.

    • Голова Здолбунівської міськради не вказав майже 7,4 млн грн, що стало частиною провадження поліції.

    • Посадовець київського КП, що займається будівництвом транспортної інфраструктури, фігурує в справі про 24,2 млн грн неправдивих відомостей.

    • Колишній заступник головного лікаря МСЕК Львівщини недостовірно задекларував 12,7 млн грн, що нині розслідується ДБР.

    Загалом НАЗК передало обґрунтовані висновки до НАБУ, НПУ та ДБР. У кількох випадках кримінальні провадження вже відкрито, а декларації стали доказами у слідчих діях.

    Таким чином, травнева статистика демонструє системність зловживань, а також — критичний рівень недовіри до декларацій як інструменту прозорості.

  • Хто з українських чиновників тримає мільйони в крипті

    Хто з українських чиновників тримає мільйони в крипті

    Криптовалюта — нова готівка українських можновладців. За результатами деклараційної кампанії 2024 року, понад дві тисячі держслужбовців офіційно вказали у своїх документах цифрові активи. Це — новий рекорд.

    Згідно з аналізом Опендатабот, криптовалюта стає дедалі популярнішим інструментом збереження капіталу серед чиновників. Якщо до повномасштабного вторгнення таких декларацій було вдвічі менше, то зараз криптоактиви задекларували 2 113 осіб — на 10% більше, ніж у 2023 році.

    Очолила список Національна поліція України — тут 322 посадовці задекларували цифрові активи. Це становить 15% від усіх чиновників із криптовалютою.

    Далі у списку:

    • 240 працівників прокуратури;

    • 227 суддів;

    • 119 представників міських рад;

    • 77 військових із ЗСУ;

    • 38 співробітників НАБУ.

    Найбільше «криптодекларантів» проживає у столиці та області — 767 чиновників, із них:

    • 582 у Києві;

    • 185 у Київській області.

    Інші регіони:

    • Харківщина — 172;

    • Дніпропетровщина — 167;

    • Львівщина — 133.

    Хто з чиновників має найбільше криптовалюти

    Олег Бондаренко, голова комітету Ради з питань екології, став абсолютним рекордсменом за кількістю задекларованих біткоїнів — 80 BTC, що дорівнює 279,4 млн грн за курсом на 1 квітня 2025 року.

    Депутат Сергій Майзель володіє найбільшим обсягом Ethereum — 200 токенів ETH (приблизно 15,5 млн грн).

    Лідером за крипто-доларами (USDT) став представник Офісу Генпрокурора Віталій Бровко, який задекларував 847 908 USDT (близько 35 млн грн).

    Декілька колишніх чиновників заявили про втрату доступу до своїх криптогаманців. Найгучніші випадки:

    • Роман Сарамага, ексзаступник голови Держгеонадр, ще у 2021 році задекларував 380,95 BTC (сьогодні це 1,33 млрд грн), але у 2024 році заявив, що доступ до них втрачено.

    • Ігор Осіпов, депутат Подільської райради на Одещині, також зник із 1 800 ETH (близько 140 млн грн).

    Аналітики припускають, що криптовалюта серед українських держслужбовців виконує подвійну функцію — як засіб збереження в умовах нестабільної економіки, і як альтернатива класичним фінансовим інструментам, що складніше відстежити.

    Зростання таких декларацій викликає запитання щодо прозорості походження коштів, а також необхідності посилення державного контролю над обігом криптовалют серед посадовців.

  • Санкції РНБО не вплинули на статки українських олігархів

    Санкції РНБО не вплинули на статки українських олігархів

    Нещодавно введені рішенням РНБО санкції проти опальних українських олігархів насправді мало зачепили належні їм активи. Чому так склалось і яка справжня причина внесення до санкційного списку українських мільярдерів розбирались журналісти нашого видання.

    Нагадаємо, 12 лютого Володимир Зеленський затвердив рішення РНБО про введення санкцій проти бізнесмена Ігоря Коломойського, мільярдера Костянтина Жеваго, колишнього співвласника “Приватбанку” Геннадія Боголюбова,  екс-президента України Петра Порошенка та обвинуваченого у держзраді Віктора Медведчука.

    Самим резонансным кейсом в українському медіапросторі стало введення санкцій проти Петра Порошенко. Насправді, Порошенко будучи в опозиції до Зеленського давно переписав усі свої активи, наразі його декларація “пуста”.  Основний актив Петра Порошенко – корпорація “Рошен” за документами давно йому не належить.

    Єдиною неприємністю для Порошенко від внесення в санкційний список можна вважати створені перешкоди для продовження його політичної кар’єри. Тим паче, що введені проти нього санкції РНБО йдуть в одному наказі з санкціями проти звинуваченого в держзраді Віктора Медведчука.

    Стосовно введення санкцій РНБО проти Віктора Медведчука, тут важливо розуміти, що його активи в Україні які уже конфіскували – це машини, антикваріат та ювелірні вироби. Загальна вартість конфіскованих і реалізованих активів не перевищує 200 млн. грн. за умови, що активи Медведчука неофіційно оцінюються в 1,5 млрд. доларів.

    Фактично Медведчук встиг переписати і продати майно та бізнес до введення проти нього санкцій. Частина майна та бізнесу була реалізована через Андрія Портнова, ще частина записана на підставних осіб і продовжує функціонувати в Україні.

    Також цікавий момент – оцінка предметів мистецтва заарештованих у Віктора Медведчука, близько 150 штук, була оцінена у загальну суму біля 50 млн грн. Така оцінка, м’яко кажучи неадекватна, так як деякі картина з колекції Медведчука вартували більше мільйона доларів, в той час коли їх оцінили в 7 – 8 тисяч.

    Стосовно введення санкцій РНБО відносно Геннадія Боголюбова то, як зазнаяає його близьке оточення: “крім Еміне Джапарової у Боголюбова активів в Україні не було  і Джапарову Боголюбов давно вивіз, а питання приватизації Приватбанку він доручив міжнародній компанії з хорошими можливостями кредитних активів”.

    Внесення до санкційного списку Ігоря Коломойського також ніяк не вплинуло на розмір його активів, які знаходяться за кордоном та за найскромнішими підрахунками становлять 2 мільярди доларів. Активами Коломойського наразі управляють різні компанії, а схема побудована таким чином, що навіть американці не можуть до них дотягнутись.

    Стосовно введення санкцій відносно українського мільярдера Костянтина Жеваго, то з основного його активу банку “Фінанси і Кредит” кошти давно виведені (вкрадені). Також Жеваго давно мінімізував свою частку в підконтрольних ГЗК, але володіє кіпрськими компаніями, через які відбувається реалізація продукції.

  • НАЗК виявило недостовірну інформацію в половині декларацій чиновників

    НАЗК виявило недостовірну інформацію в половині декларацій чиновників

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у 2024 році завершило 715 повних перевірок декларацій, з яких у 353 випадках, тобто у половині, було виявлено недостовірні відомості. Про це повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на НАЗК.

    Перевірки НАЗК виявили значні суми недостовірних відомостей у деклараціях низки чиновників. Найгучніші випадки включають:

    • Колишній заступник голови Дніпропетровської ОДА: понад 130 млн грн у декларації за 2021 рік. Розпочато кримінальне провадження Нацполіцією.
    • Заступник начальника Регіонального сервісного центру МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях: 100,9 млн грн у декларації за 2021 рік та 48,8 млн грн за 2022 рік. ДБР вже працює над справою.
    • Колишній заступник начальника відділу Закарпатської митниці: рекордні суми — 306,9 млн грн у декларації за 2023 рік і 286 млн грн за 2022 рік.
    • Колишній голова Білгород-Дністровської районної ради Одеської області: понад 59,6 млн грн у декларації за 2021 рік.
    • Колишній депутат Обухівської районної ради: майже 373 млн грн у декларації за 2022 рік.
    • Депутат Кам’янець-Подільської міської ради: 253 млн грн у декларації за 2021 рік та 252 млн грн за 2022 рік.

    У 2024 році до компетентних органів було направлено 228 обґрунтованих висновків щодо правопорушень, передбачених статтями Кримінального кодексу України (ст. 368-5 – незаконне збагачення, ст. 366-2 – декларування недостовірної інформації). Ще 85 висновків стосуються адміністративних правопорушень за ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

    Крім того, у 2024 році за матеріалами перевірок розпочато 209 кримінальних проваджень, що свідчить про масштабність проблеми з декларуванням серед українських чиновників.

    Результати роботи НАЗК у 2024 році підтверджують, що корупція в Україні залишається системною проблемою. Недостовірне декларування та незаконне збагачення вражають своїми масштабами, зокрема через суми, що обчислюються сотнями мільйонів гривень.

    Ця ситуація ставить перед суспільством і владою питання: чи ефективно працюють механізми запобігання корупції? І чи будуть доведені до логічного завершення кримінальні справи, розпочаті за цими фактами?

  • НАЗК не помітило незаконного збагачення депутатів, попри мільйонні квартири та нові авто

    НАЗК не помітило незаконного збагачення депутатів, попри мільйонні квартири та нові авто

    Попри те, що за результатами 2023 року низка народних депутатів України обзавелася значними активами — дорогими квартирами, авто та подорожчаннями на курортах преміум-класу, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) не відбулося жодного знаку незаконного збагачення середніх обранців. також, зафіксовані значні зміни в майновому стані таких депутатів, як Ярослав Коваль, Ольга Коваль та Олександр Фельдман.

    За весь час існування НАЗК тільки у двох депутатів було виявлено «ознаки необґрунтованих активів чи незаконного збагачення».

    Мова про Кормишкіну Ірину Валеріївну та результати перевірки її декларації за 2022 рік, а також про нардепа Бабенка Миколу Вікторовича й підсумки вивчення його декларації за 2021 рік.

    Тобто, станом на кінець 2024 року, серед депутатів, які у 2023 році, багатіли на нові квартири, машини, інші активи, НАЗК поки що так і не побачило порушників антикорупційного законодавства.

    І це попри той факт, що про сумнівні та вартісні активи, набуті низкою народних обранців під час війни, у ЗМІ писали дуже багато.

    Наприклад, нардеп від партії «Голос» Ярослав Железняк оселився у новій столичній квартирі вартістю понад 11 млн грн, а його дружина народна депутатка Ольга Коваль почала пересуватися на новому «Лексус».

    Або інший приклад: нардеп Олександр Фельдман (група “Відновлення України”) не задекларував 500 тис. гривень за проживання в готелі на Мальдівах.

    Також, нещодавно стало відомо про те, що нардеп від “Слуги народу” Роман Каптєлов не вказав у своїй декларації набуту московську нерухомість та доходи дружини-громадянки РФ від державної установи у Москві.

    Крім того, елітним авто BMW та ще й облігаціями на 11 мільйонів гривень у 2023 році розжився депутат-“слуга” Олександр Бакумов.

    Загалом же, за даними ЕП, у третини народних депутатів під час війни з’явилися нові авто та нерухомість. І найбільше обросли цінними активами представники “Слуги народу” та бізнес-група “Довіра”.