Позначка: державна таємниця

  • Польща розсекретить усю військову допомогу Україні

    Польща розсекретить усю військову допомогу Україні

    У Польщі ухвалили рішення розсекретити повний перелік військової допомоги, яку країна надала Україні протягом 2022–2026 років. Одночасно Міністерство національної оборони ініціювало розслідування щодо можливого незаконного розголошення інформації, яка могла становити державну таємницю. У Варшаві наголошують, що суспільство має право знати про масштаби підтримки України, однак будь-які спроби оприлюднити секретні дані поза встановленими законом процедурами становлять загрозу національній безпеці Польщі.

    Про це заявив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у соціальній мережі X.

    За його словами, рішення про розсекречення інформації було ухвалене після консультацій із прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Міністр підкреслив, що цей крок відповідає принципам прозорості роботи державних інституцій, а також забезпечує підзвітність влади перед польським суспільством.

    “Я наказав розсекретити всі пожертви Україні між 2022 та 2026 роками”, – повідомив Косіняк-Камиш.

    Очікується, що громадськості буде представлено повний перелік військового обладнання, озброєння, техніки та іншого майна, яке Польща передавала Україні після початку повномасштабного російського вторгнення.

    За словами міністра, процес передачі озброєння Україні розпочався ще за попереднього уряду партії “Право і справедливість” (PiS), коли Міністерство національної оборони очолював Маріуш Блащак.

    Косіняк-Камиш наголосив, що всі рішення щодо військової допомоги ухвалювалися відповідно до визначених процедур, а інформація про кожну передачу озброєння доводилася до відома керівництва держави.

    Зокрема, за його словами, про кожен пакет військової допомоги інформували нинішнього президента Польщі Кароля Навроцького, а також його попередника Анджея Дуду.

    Водночас Міністерство оборони розпочало окрему перевірку щодо можливого витоку секретної інформації.

    Косіняк-Камиш повідомив, що доручив Службі військової контррозвідки Польщі (SKW) провести детальне розслідування та встановити всіх осіб, які могли навмисно розкрити інформацію, що становить державну таємницю.

    За його словами, будь-які дії, пов’язані з несанкціонованим поширенням даних про військову допомогу, можуть створювати реальні ризики для безпеки держави.

    “Ми діємо в зоні бойових дій поблизу нашого кордону, і кожна дія проти польських національних інтересів ставить під загрозу безпеку польських жінок і чоловіків”, – наголосив очільник Міноборони.

    Він пояснив, що Польща є одним із головних логістичних центрів підтримки України, тому будь-які відомості про маршрути постачання, типи озброєння, строки передачі чи інші військові деталі можуть становити значний інтерес для російських спецслужб.

    Саме тому, за словами міністра, навіть якщо частина інформації зрештою буде офіційно розсекречена, її оприлюднення має відбуватися виключно в межах закону та після проведення відповідних процедур.

    Окремо Косіняк-Камиш звернувся до свого попередника Маріуша Блащака.

    “Ви вже зробили це одного разу”, – написав він, натякаючи на попередні випадки оприлюднення інформації, яка могла містити секретні відомості.

    Міністр запевнив, що розслідування проводитиметься незалежно від політичної приналежності можливих фігурантів.

    За його словами, усі особи, які можуть бути причетними до незаконного розголошення державної таємниці, нестимуть відповідальність відповідно до польського законодавства.

    “До відповідальності будуть притягнуті всі винні, незалежно від будь-якої недоторканності”, – підкреслив Косіняк-Камиш.

    Рішення Міністерства оборони стало відповіддю на політичний скандал, який останніми днями розгорнувся у Польщі навколо теми військової підтримки України.

    Причиною дискусії стала заява віцеспікера польського Сейму Кшиштофа Босака, який в ефірі телеканалу ZERO заявив, що уряд міг передати Україні ракети-перехоплювачі для американських систем протиповітряної оборони Patriot без погодження з парламентом.

    Його слова викликали широкий резонанс серед польських політиків та громадськості й поставили питання про механізми контролю за передачею військової допомоги Україні.

    На цьому тлі Міністерство оборони вирішило одночасно забезпечити максимальну прозорість щодо вже здійснених поставок і перевірити, чи не було порушено законодавство під час поширення інформації про оборонні питання.

    У Варшаві наголошують, що підтримка України залишається одним із ключових напрямів польської зовнішньої та безпекової політики.

    Із перших днів повномасштабної війни Польща стала одним із найбільших союзників України. Через її територію проходить значна частина міжнародної військової допомоги, а польська армія передала українським Силам оборони сотні одиниць військової техніки, артилерійські системи, танки, бронетранспортери, боєприпаси, засоби протиповітряної оборони, стрілецьке озброєння та інше військове майно.

    Крім військової допомоги, Польща надала Україні масштабну гуманітарну підтримку, прийняла мільйони українських біженців, стала одним із ключових логістичних центрів постачання міжнародної допомоги та активно підтримує Київ на міжнародній арені.

    Водночас питання військової підтримки України дедалі частіше стає предметом політичних дискусій усередині Польщі.

    Після зміни влади новий уряд намагається поєднати продовження допомоги Україні із забезпеченням максимальної прозорості використання державних ресурсів, що дедалі частіше стає предметом гострих суперечок між представниками чинної влади та опозиції.

    Рішення про розсекречення повної інформації щодо військової допомоги може стати одним із наймасштабніших кроків польської влади у сфері відкритості оборонної політики від початку повномасштабної війни Росії проти України та водночас має поставити крапку в дискусіях щодо обсягів і характеру підтримки, яку Варшава надавала Києву протягом останніх чотирьох років.

  • Мар’яна Безугла заявила про синдром Аспергера: що це означає і чим загрожує

    Мар’яна Безугла заявила про синдром Аспергера: що це означає і чим загрожує

    Народна депутатка Мар’яна Безугла нещодавно публічно заявила, що страждає на синдром Аспергера. Ця заява викликала хвилю обговорень не лише в політичних, а й у медичних колах. Частина психіатрів сумнівається в правдивості таких зізнань, а сам синдром — серйозне хронічне порушення з аутичного спектра, яке офіційно вважається невиліковним.

    Журналісти дізнались, чим насправді є синдром Аспергера, як він впливає на людину, чи може політик із таким діагнозом обіймати посади, пов’язані з державною таємницею, і як з цим можна жити.

    Що таке синдром Аспергера

    Синдром Аспергера — один із варіантів розладів аутистичного спектра. Він не впливає на інтелект, однак змінює сприйняття соціальної взаємодії. Люди з цим синдромом часто мають труднощі з емпатією, комунікацією, розумінням жартів чи сарказму. Також їм властиві зацикленість на власних інтересах, гіперуважність до деталей, труднощі з мімікою та жестикуляцією.

    Ознаки синдрому Аспергера включають:

    • труднощі у встановленні та підтримці дружніх відносин;

    • нездатність до гнучкої соціальної поведінки;

    • проблеми з мовою тіла, зоровим контактом, інтонацією;

    • чутливість до звуків, запахів, світла;

    • залежність від рутини;

    • обмежене коло інтересів;

    • підвищене занурення у власні теми;

    • емоційна відстороненість.

    Медичний аспект заяви Безуглої

    Розлад Безуглої прокоментували й українські спеціалісти. Синдром Аспергера належить до категорії F84 за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду.

    Як заявив лікар-психіатр Євген Скрипник в коментарі РБК-Україна, якщо нардепка дійсно страждає на РАС, то згідно з наказом МОЗ та СБУ №174/136 від 13.05.2002 р., Безуглій допуск до державної таємниці не мали надавати.

    «Можливо, це черговий хайп з її боку, але вона не врахувала нюанс щодо допуску до державної таємниці. Все-таки вона — народний депутат, тож повинна думати, перш ніж озвучувати такі діагнози, зокрема, думати й про наслідки», — зауважив Скрипник.

    Проте в Мін’юсті зареєстровано новий Наказ МОЗ та СБУ №987/235 від 20.06.2025 р., згідно з яким з Переліку психічних захворювань, які можуть завдати шкоди охороні державної таємниці, буде вилучено категорію F8***, зокрема і F84.

    Медик наголосив, що якщо саме цей діагноз у Безуглої справді є, то «працювати на посаді заступниці голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки вона не мала права, тобто це було порушення». І додав, що нардепка-провокаторка повинна стояти на медичному обліку.

    Чи лікується синдром Аспергера

    Синдром Аспергера не лікується повністю, але симптоми можна значно пом’якшити. Для цього використовують:

    • поведінкову терапію;

    • логопедичні та комунікативні заняття;

    • тренінги соціальних навичок;

    • медикаменти для боротьби з тривогою, депресією, нав’язливими думками;

    • освітні програми для родин.

    За правильного підходу люди з таким діагнозом можуть навчитися краще взаємодіяти з соціумом і бути ефективними у своїй професії.

    Хто ще живе з таким діагнозом

    Серед відомих людей із синдромом Аспергера — актори Ентоні Гопкінс і Деніел Ейкройд, режисер Стенлі Кубрик, науковець Альберт Ейнштейн, композитор Вольфганг Амадей Моцарт, президент США Томас Джефферсон. Це ще раз доводить, що розлад не є вироком, а лише вимагає індивідуального підходу.

    Ситуація з Безуглою залишається предметом суперечок, але водночас дає шанс для ширшого обговорення теми психічного здоров’я в політиці та суспільстві.

  • На Івано-Франківщині затримали поліцейського-зрадника, який продавав державні таємниці

    На Івано-Франківщині затримали поліцейського-зрадника, який продавав державні таємниці

    Працівники Державного бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України та внутрішньою безпекою Держприкордонслужби викрили й затримали заступника начальника одного з відділів правоохоронного органу Івано-Франківської області. Посадовець налагодив канал продажу конфіденційної інформації з державних баз даних.

    За даними слідства, правоохоронець систематично передавав за гроші дані, що становлять державну таємницю або є службовою інформацією. Зокрема, за запитом клієнтів він перевіряв осіб на наявність у розшуку, встановлював обмеження на виїзд за кордон та з’ясовував інші закриті відомості. Для цього зловмисник використовував свій персональний ключ доступу до офіційних реєстрів.

    Лише з лютого 2025 року фігурант незаконно передав інформацію щодо щонайменше 43 осіб. За це він отримав близько 2 тисяч доларів США.

    Правоохоронцю вже повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — вимагання та одержання неправомірної вигоди службовою особою. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна.

    Наразі готується клопотання до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також слідчі наполягатимуть на відстороненні підозрюваного від посади на час розслідування.