Gorchitsa.info

Позначка: дезертирство

  • Правоохоронці Дніпра викрили схему втечі військових за кордон, організовану офіцером ЗСУ

    Правоохоронці Дніпра викрили схему втечі військових за кордон, організовану офіцером ЗСУ

    У Дніпрі затримали колишнього командира військової частини, який організував схему пособництва у дезертирстві. За даними Державного бюро розслідувань, він разом зі спільниками допомагав військовослужбовцям залишати службу за грошову винагороду.

    Організатором схеми став офіцер ЗСУ, який раніше фігурував у справі про фіктивну службу депутатки Дніпропетровської облради. За його участі військовим пропонували “послуги” втечі з частини та подальшого незаконного перетину кордону з метою отримання статусу біженця в Європі. У схемі також були задіяні двоє цивільних — вони відповідали за фінансові розрахунки та перевезення.

    В одному з епізодів спільники організували втечу військовослужбовця з частини у Кам’янському районі. Клієнт мав сплатити 14 тисяч доларів США, половину з яких передав 9 вересня у Дніпрі. План було зірвано правоохоронцями.

    Колишній командир уже має судимість: його раніше визнали винним у пособництві в ухиленні від служби та розтраті майна. Суд призначив покарання з випробувальним терміном, а згодом його понизили у званні та відсторонили від посади. Попри це, офіцер продовжив злочинну діяльність.

    Його затримали у гральному закладі Дніпра. При обшуку в нього вилучили 3,8 тисячі доларів. Разом із ним затримали і двох спільників. Прокуратура клопоче про тримання під вартою без можливості внесення застави.

    Майору та його спільниці оголошено підозри у перешкоджанні діяльності Збройних сил України та пособництві в дезертирстві. За цими статтями їм загрожує до 12 років позбавлення волі. Правоохоронці перевіряють інші можливі епізоди діяльності групи та причетність інших офіцерів.

  • Спрощене повернення на військову службу після СЗЧ діє до кінця літа: що варто знати

    Спрощене повернення на військову службу після СЗЧ діє до кінця літа: що варто знати

    До 30 серпня 2025 року в Україні діє спрощений порядок добровільного повернення на військову службу для тих, хто самовільно залишив частину або дезертирував. Про це нагадує інформаційне агентство АрміяInform.

    Цей механізм дає змогу повернутися до війська без попередніх судових процедур: достатньо добровільно з’явитися до одного з батальйонів резерву, підрозділів Військової служби правопорядку, поліції або ДБР та висловити готовність продовжити службу. Протягом 72 годин таким особам відновлюється контракт, виплати, забезпечення та пільги.

    Спрощений механізм стосується військових, які залишили частину до 10 травня 2025 року, а також тих, чию службу на момент повернення було офіційно призупинено. Заяву про повернення можна подати і через застосунок «Армія+». Після підтвердження особа має 24 години, аби прибути до підрозділу ВСП і далі — до батальйону резерву.

    Повернення можливе як у колишню частину, так і в нову. У батальйоні допомагають з оформленням клопотання до слідства або суду про бажання проходити службу в конкретному підрозділі.

    Закон дозволяє уникнути кримінальної відповідальності тим, хто самовільно залишив частину вперше і добровільно повернувся. Якщо ж у Єдиному реєстрі досудових розслідувань уже є інформація про дезертирство, потрібно отримати згоду командира, а також звернутись із клопотанням до слідчого чи суду.

    Грошове забезпечення військовослужбовцям відновлюється ще у батальйоні резерву — на підставі грошового атестата з колишньої частини. Командир батальйону протягом 72 годин видає наказ про поновлення служби. Премії за місяць самовільного залишення служби не виплачуються, але з наступного — відновлюються у повному обсязі.

    Повернення на службу через спрощений механізм дозволяє не лише поновити контракт і виплати, а й зберегти соціальні гарантії, статус, а також можливість нарахування вислуги років. Натомість тривала відсутність і дезертирство позбавляють військовослужбовця та його родину пільг, а період відсутності не враховується до служби.

  • В Офіс генерального прокурора розкрили шокуючу статистику дезертирства в армії

    В Офіс генерального прокурора розкрили шокуючу статистику дезертирства в армії

    Офіс генерального прокурора оприлюднив шокуючу статистику щодо правопорушень у військовій сфері за період січня — травня 2025 року. Про це пише видання 360ua.news.

    За ці п’ять місяців було відкрито понад 90 тисяч кримінальних справ за фактами самовільного залишення частини або місця служби та дезертирства. Зокрема, зареєстровано: 77 932 кримінальні справи за самовільне залишення служби; 11 126 кримінальних справ за дезертирство.

    Це мінімальні показники, адже у кожній кримінальній справі може фігурувати не одна людина, а десятки військовослужбовців, які залишили свої позиції. Експерти пов’язують цей сплеск із так званою «бусифікацією» — хвалебною мобілізацією, яка призвела до значного зниження дисципліни та зростання кількості порушень серед особового складу.

    Ці цифри свідчать про серйозні проблеми з підтриманням військової дисципліни та мотивації у Збройних силах, що може мати далекосяжні наслідки для обороноздатності країни.

  • Франція підтвердила випадки дезертирства серед українських військових під час навчань

    Франція підтвердила випадки дезертирства серед українських військових під час навчань

    Французька армія офіційно підтвердила випадки дезертирства серед українських військових, які проходили навчання на території Франції.

    Про це повідомляє France24 та агентство AFP з посиланням на представника французької армії.

    Представник французької армії зазначив, що випадки дезертирства є поодинокими й незначними на тлі загальної кількості солдатів, які пройшли навчання. З 2300 військових зі складу 155-ї механізованої бригади імені Анни Київської, які проходили підготовку у Франції, лише кілька десятків залишили місця дислокації без дозволу.

    “Вони перебували у французьких казармах і мали право залишати їх, тому такі випадки були можливими,” – пояснив чиновник.

    Українські солдати підпорядковувалися дисциплінарному режиму, встановленому українським командуванням. У Франції дезертирство не є кримінально караним діянням, тому місцеві прокурори не мають права затримувати порушників. Французьке законодавство дозволяє лише застосування дисциплінарних заходів, які визначаються українською стороною.

    Бригада імені Анни Київської наразі бере участь у бойових діях на Покровському напрямку. Її склад налічує 4500 осіб, серед яких 2300 пройшли навчання у Франції, а решта – на території України. Більшість військових є призовниками без бойового досвіду. Підготовкою українських солдатів у Франції займалися 300 українських кураторів.

    Раніше журналіст Юрій Бутусов повідомляв, що 1700 солдатів цієї бригади залишили її склад до початку бойових дій, а 50 військових втекли під час навчань у Франції.

    Командувач Сухопутних військ України Михайло Драпатий утримався від коментарів щодо заяв Бутусова, але наголосив, що ситуація перебуває під контролем. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський доручив посилити бригаду імені Анни Київської та заявив, що правоохоронні органи розслідують випадки дезертирства.

    Українське командування вважає, що посилення дисципліни та додаткові заходи допоможуть уникнути подібних інцидентів у майбутньому.

  • Зростання дезертирства та непокори в ЗСУ: чиновники б’ють на сполох

    Зростання дезертирства та непокори в ЗСУ: чиновники б’ють на сполох

    Ситуація в українських Збройних Силах загрожує все більше непокоєння серед чиновників через зростання дезертирства та непокори. Ці проблеми стали особливо актуальними на фоні тривалої війни з Росією, що триває вже більше року. На думку голови Верховного Суду України Станіслава Кравченка, ситуація з відмовою служити та дезертирством військових стала “загрозливою” і потребує термінового реагування.

    “Ми ще не аналізували, цифри конкретні назвати не можу, але значна тенденція на збільшення самовільного залишення частини (СЗЧ) є”, – сказав Кравченко журналістам у вівторок у Києві, відповідаючи на запитання агентства “Інтерфакс-Україна” щодо тенденції щодо злочинів, пов’язаних із ухиленням від військової служби.

    За його словами, йдеться і про СЗЧ, дезертирство та невиконання наказів.

    Кравченко не конкретизував цифру щодо цих злочинів, однак додав, що та, яка зазначається у ЗМІ, трохи перевищує реальну. Уточнюючи, наскільки загалом ситуація є загрозливою, голова суду сказав: “Загрозливою”.

    Відповідаючи на запитання про те, що може зробити держава, конкретні відомства та судова влада, щоб змінити ситуацію на краще, Кравченко зазначив, що це запитання краще адресувати не йому: “Мобілізація, загальний порядок мають бути, але подивіться, з яким негативом показують ТЦК, “бусифікацію” придумали…. Питання є до патріотичного виховання… необхідно також стимулювати військовослужбовців, тією ж заробітною платою”.

  • Цього року відбулось стрімке зростання справ про дезертирство в Україні

    Цього року відбулось стрімке зростання справ про дезертирство в Україні

    В Україні з початку 2024 року спостерігається стрімке зростання кількості кримінальних справ, пов’язаних із самовільним залишенням частини та дезертирством. За інформацією Офісу генерального прокурора, станом на кінець вересня було зареєстровано понад 35 тисяч кримінальних проваджень за цією статтею.

    Зокрема, з січня по вересень 2024 року було зафіксовано 35 307 справ про самовільне залишення частини. Для порівняння, за аналогічний період 2023 року таких справ було всього 11 625, що втричі менше. Якщо ж розглядати всю минулорічну статистику, то за весь 2023 рік кількість проваджень про самовільне залишення військових частин становила 17 658.

    Також значно зросла кількість справ, відкритих за статтею про дезертирство. Від початку 2024 року відкрито вже 18 196 таких проваджень, тоді як за той же період минулого року їх було лише 4 691.

    Проте варто зазначити, що лише невелика частина справ доходить до судових вироків. Загальна кількість випадків самовільного залишення військової частини і дезертирства залишається під завісою державної таємниці. Ця ситуація викликає занепокоєння серед експертів і суспільства, оскільки свідчить про значні проблеми в армії та системі національної безпеки України.

  • Юрист пояснив чому все частіще трапляються випадки СЗЧ

    Юрист пояснив чому все частіще трапляються випадки СЗЧ

    У військових частинах України спостерігається зростання випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) військовослужбовцями. Військовий юрист Тарас Боровський зазначив, що 95% таких випадків відбуваються через конфлікти між бійцями та командирами, які видають “неймовірні накази”.

    Боровський підкреслив, що війна і бойові дії створюють серйозне психологічне навантаження на військових, і багато хто просто не витримує цього стресу. “95% випадків СЗЧ, про які я чув, – це конфлікт між гоноровим бійцем та самодурнем командиром”, – розповів юрист. Він зауважив, що досвідчені військові можуть стикатися з наказами, які їм видають молодші команди, що призводить до напружених ситуацій.

    Командири, у свою чергу, використовують свої повноваження для запису бійців у списки тих, хто відмовляється виконувати накази, що, на думку Боровського, створює штучні конфлікти. “Найчастіше ця ситуація штучно створена командиром”, – додав він. Часто конфлікти виникають між молодими командирами та досвідченими солдатами, які воюють з 2014 року.

    Недавні події вказують на серйозні проблеми в управлінні військовими частинами. Наприклад, військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергій Гнезділов публічно заявив про свій вихід із частини та подальший виїзд до Києва, після чого його затримали правоохоронці.

    Днями Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №12095, який передбачає зміни у законодавстві щодо покарань за СЗЧ. Згідно з новими нормами, військовослужбовці, які вперше залишили частину або дезертирували, але добровільно повернулися, можуть продовжити військову службу без покарання.

  • Нардеп Мар’яна Безугла розкритикувала законопроєкт про СЗЧ, назвавши його «легалізацією дезертирства»

    Нардеп Мар’яна Безугла розкритикувала законопроєкт про СЗЧ, назвавши його «легалізацією дезертирства»

    Депутат Верховної Ради України Мар’яна Безугла висловила свою категоричну позицію проти законопроєкту, що стосується законодавства про самовільне залишення військових частин. У своїй заяві вона зазначила, що не підтримала ініціативу, оскільки вважає її «легалізацією дезертирства».

    Однак нардеп Федієнко заявив, що Безугла голосувала за цей законопроєкт, і показав відповідний скрін.

    «Ніяких легалізацій дезертирів комітет не ухвалював. Так є проблема з мобілізацією, так є проблеми з СВЧ. Але 408 статті ККУ (дезертирство) ніхто не скасував. І суто суд визнає військовослужбовець, дезертир чи СЗЧ, а це вже інша класифікація в ККУ і відповідальність», – коментує Федієнко.

    Нагадаємо, законопроєкт ухвалили учора в першому читанні. Він полегшує відповідальність за першу СЗЧ, якщо військовий повернувся на службу.

  • Рада ухвалила законопроєкт про самовільне залишення військових частин та дезертирство під час війни

    Рада ухвалила законопроєкт про самовільне залишення військових частин та дезертирство під час війни

    Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт, що стосується самовільного залишення військових частин та дезертирства під час дії воєнного стану. Цей законопроєкт має на меті внести зміни до чинного законодавства, щоб зменшити негативні наслідки для військовослужбовців, які повертаються до служби.

    Пропонується встановити, що під час дії воєнного стану:

    – військовослужбовцям, які вперше самовільно залишили військові частини та добровільно прибули до місця проходження служби, військова служба та дія контракту продовжується. Також поновлюються виплати та здійснення продовольчого, речового забезпечення, пільг і гарантій;

    – розпочаті кримінальні провадження щодо військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини та добровільно прибули, не є підставою для відмови у продовженні військової служби та дії їхнього контракту.

  • У 2024 році в Україні різко зросла кількість випадків дезертирства та самовільного залишення частини

    У 2024 році в Україні різко зросла кількість випадків дезертирства та самовільного залишення частини

    Політолог Олесь Доній заявив, що в Україні спостерігається різке зростання випадків дезертирства та самовільного залишення частини. За офіційними даними, упродовж семи місяців 2024 року було зафіксовано 37 тисяч таких випадків, що значно перевищує цифри попередніх років: у 2023 році — 21 тисяча, а в 2022 році — 9 тисяч.

    Він каже, що за офіційними даними за сім місяців 2024 року було зафіксовано 37 тис. таких випадків, тоді як у 2023 році було 21 тис., а у 2022 – 9 тис.

    При цьому військові, за його словами, кажуть, що насправді таких випадків вдвічі більше, просто багато хто не фіксується.

    Нагадаємо, що днями Рада підтримала законопроект, яким за СЗЧ вперше можуть не карати, якщо боєць готовий повернутися до служби.