Позначка: діабет 2 типу

  • Ходити 10 тисяч кроків не обов’язково: учені пояснили, що насправді важливо для здоров’я

    Ходити 10 тисяч кроків не обов’язково: учені пояснили, що насправді важливо для здоров’я

    Менша кількість кроків теж приноситиме користь, довели учені.

    Регулярна фізична активність – важлива умова довгого та здорового життя. Однак, як з’ясували вчені, розповсюджене правило про 10 тисяч кроків на день не таке вже й обов’язкове. Сучасні дослідження свідчать, що значно важливішими є інтенсивність руху та загальний час активності протягом тижня, пише Focus online.

    Видання пояснило, що “золотий стандарт” про необхідність ходити 10 тисяч кроків щодня походить із реклами японської компанії Yamasa 1964 року. Тоді вона випустила перший портативний крокомір під назвою Manpo-kei, що перекладається як “лічильник 10 000 кроків”, натякаючи, що саме така кількість достатня для здорового способу життя.

    Дослідники стверджують, що цифра 10 000 була вибрана довільно, і наводять дані дослідження 2025 року, опублікованого в журналі The Lancet про те, що для того, аби отримати користь для здоров’я, достатньо вже 7 000 кроків на день.

    Учені переконані, що ті, хто регулярно проходить таку дистанцію, можуть майже вдвічі знизити ризик смертності, на 25% – ризик серцево-судинних захворювань і більш ніж на третину – ризик деменції. Також значно зменшується ймовірність розвитку діабету другого типу, депресії та падінь.

  • Дослідники виявили, що забруднене повітря сприяє ожирінню та діабету

    Дослідники виявили, що забруднене повітря сприяє ожирінню та діабету

    Дослідження, опубліковане у журналі JCI Insight, показало: тривала дія мікрочастинок PM2.5 прямо порушує роботу бурої жирової тканини і тим самим сприяє розвитку інсулінорезистентності, ожиріння та діабету другого типу.

    Експерименти довели, що під впливом PM2.5 бурий жир втрачає здатність ефективно переробляти ліпіди та виробляти тепло — ключові функції цієї тканини, що регулює енергетичний обмін. Дослідники зафіксували зміни в експресії генів, пов’язаних з енергетикою, та ознаки структурних ушкоджень у тканині.

    Ключовим механізмом виявилися епігенетичні зміни: під впливом забруднення активність генів бурої жирової тканини «перепрограмовується» без зміни самого ДНК. У цьому процесі вирішальну роль відіграють ферменти HDAC9 і KDM2B, які змінюють епігенетичний стан клітин і блокують нормальні метаболічні реакції.

    Коли вчені штучно пригнічували активність HDAC9 і KDM2B, нормальний обмін речовин у бурому жирі відновлювався — це продемонструвало, що зміни є не тільки описовими, а й оборотними при впливі на ці ферменти. Отже, HDAC9 і KDM2B виступають потенційними терапевтичними мішенями для запобігання метаболічним порушенням, спричиненим забрудненим повітрям.

    Керівник дослідження, професор Франческо Панені, підкреслив, що результати пояснюють прямий зв’язок між якістю повітря й метаболізмом людини та відкривають нові шляхи для профілактики і лікування порушень обміну речовин.

    Ці висновки мають важливі наслідки для охорони здоров’я: боротьба із забрудненням повітря стає не тільки екологічним, а й метаболічним пріоритетом. Розробка препаратів, що впливають на HDAC9 або KDM2B, може доповнити заходи зі зниження впливу PM2.5 і допомогти зменшити тягар інсулінорезистентності, ожиріння та діабету другого типу в масштабі популяції.