Gorchitsa.info

Позначка: діти

  • Росія вдарила по будинку, де були діти: у Чернігові загинула 4-річна дівчинка та жінка

    Росія вдарила по будинку, де були діти: у Чернігові загинула 4-річна дівчинка та жінка

    Російські війська під ранок у середу, 26 серпня, знову атакували Чернігів безпілотниками. Один з ударів припав по приватному житловому будинку, який після атаки охопила потужна пожежа. Оселя була фактично знищена вогнем. Під час пошуково-рятувальних робіт на місці удару знайшли тіла 49-річної жінки та 4-річної дівчинки. Ще одну дитину — 14-річну дівчинку — доправили до лікарні.

    Трагедія стала продовженням серії російських атак на Чернігів, які протягом останніх кількох днів відбуваються практично хвиля за хвилею. Російські безпілотники атакували обласний центр і 24, і 25 серпня, завдаючи ударів як по житловій забудові, так і по критичній інфраструктурі.

    За інформацією Чернігівської міської ради, удар 26 серпня стався під ранок. Внаслідок нього спалахнув приватний житловий будинок. Вогонь фактично повністю знищив оселю, також були пошкоджені господарські споруди. Окрім цього, загорівся магазин, який розташований поруч.

    Попередньо було відомо, що на момент російського удару всередині будинку перебували троє людей.

    Спочатку міська влада повідомила про госпіталізацію 14-річної дівчинки. Під час подальших пошукових робіт інформація про наслідки атаки стала значно трагічнішою: рятувальники виявили тіла двох загиблих — 49-річної жінки та чотирирічної дівчинки.

    Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський також підтвердив, що внаслідок ранкової атаки загинули двоє людей, а 14-річна дитина отримала травми.

    За даними ДСНС, пожежа виникла не лише в житловому будинку, а й у розташованому поруч магазині. Загоряння рятувальникам вдалося локалізувати.

    Перед вибухами повідомляли про дрони

    Перед вибухами Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух російських безпілотників у напрямку Чернігова. За даними українських медіа, цього разу для атаки росіяни застосовували реактивні безпілотники.

    Перші повідомлення міської влади про удар з’явилися ще близько 04:55 ранку. Спочатку масштаби наслідків були невідомі, оскільки на місці працювали екстрені служби.

    Згодом стало зрозуміло, що удар припав безпосередньо по житловому сектору.

    Таким чином, російська атака цієї ночі завершилася загибеллю одразу двох цивільних, одна з яких — маленька дитина.

    Чернігів атакували і напередодні

    Особливо показово, що удар стався після надзвичайно важкої для міста доби 25 серпня.

    Протягом дня російські війська атакували Чернігів більш ніж десятьма безпілотниками. Начальник Чернігівської МВА Дмитро Брижинський повідомляв про пошкодження критичної інфраструктури та складських приміщень. Тоді було відомо щонайменше про трьох постраждалих.

    Унаслідок ударів постраждала й енергетична система регіону. За інформацією «Чернігівобленерго», російська атака пошкодила енергетичний об’єкт. Без електропостачання залишилися понад 30 тисяч абонентів у Чернігівському районі та Славутичі.

    Удари відбувалися в кілька хвиль. Повітряні сили попереджали про рух ударних дронів у напрямку обласного центру, після чого в Чернігові неодноразово лунали вибухи.

    Увечері ситуація знову загострилася. Російські війська атакували приватний сектор міста. За попередніми даними, один приватний будинок згорів, ще щонайменше п’ять отримали пошкодження.

    Постраждали троє людей, серед яких була 10-річна дитина, а також жінка та чоловік. Їм надавали медичну допомогу.

    А вже за кілька годин, під ранок 26 серпня, російська армія завдала наступного удару — цього разу з летальними наслідками.

    Атаки почалися ще у День Незалежності

    Серія ударів по Чернігову почалася ще 24 серпня — у День Незалежності України.

    Того дня російський безпілотник влучив у багатоповерховий житловий будинок у центральній частині міста. Після влучання виникла пожежа.

    За подальшою інформацією місцевої влади, кількість постраждалих унаслідок тієї атаки сягнула 20 людей, серед них були двоє дітей.

    Таким чином, лише за три дні Чернігів пережив одразу кілька хвиль російських ударів безпілотниками: 24 серпня було атаковано багатоповерхівку, 25 серпня понад десять БпЛА били по місту, інфраструктурі та приватному сектору, а вранці 26 серпня удар по житловому будинку забрав життя жінки та чотирирічної дитини.

    Під ударом не лише Чернігів

    Російські війська одночасно посилюють атаки й на населені пункти Чернігівської області, передусім прикордонні громади.

    Зокрема, ввечері 25 серпня російські війська атакували Семенівку. За даними Суспільного, безпілотник типу «Молнія» влучив у приміщення «Укрпошти».

    Того самого дня під ударами опинилася Мена. Унаслідок двох російських атак у центрі міста була знищена будівля, де розташовувалися «Укрпошта» та «Укртелеком». Пошкоджень також зазнали три багатоповерхові житлові будинки, початкова школа та будинок культури.

    Чернігівщина через близькість до російського кордону залишається однією з областей, які регулярно потерпають від застосування різних видів озброєння. Російські війська використовують проти прикордонних громад FPV-дрони, ударні безпілотники, артилерію та міномети.

    Однак останні удари демонструють, що небезпека дедалі частіше стосується не тільки прикордонних сіл, а й самого обласного центру.

    Ранкова атака 26 серпня стала найтрагічнішою з останньої серії ударів по Чернігову. Там, де ще вночі був житловий будинок, після атаки залишилося згарище. Рятувальники продовжували працювати на місці, ліквідовуючи наслідки удару.

    Остаточна інформація щодо масштабів руйнувань може уточнюватися.

  • Росія вдарила по центру Мени у День Незалежності: 12 поранених, серед них четверо дітей

    Росія вдарила по центру Мени у День Незалежності: 12 поранених, серед них четверо дітей

    Російські війська ввечері 24 серпня атакували центральну частину міста Мена Корюківського району Чернігівської області. Унаслідок удару поранення дістали 12 людей, серед них четверо дітей. Про це повідомила Національна поліція України.

    Під час атаки пошкоджені адміністративні та житлові будівлі, магазини й автомобілі. Унаслідок удару в центральній частині міста виникла значна кількість пошкоджень, а місцевим службам довелося працювати на місці обстрілу.

    Поліцейські документують наслідки російської атаки, фіксують пошкоджене майно та збирають докази для подальшого розслідування.

    У районі спалахнули масштабні пожежі

    Російські війська з вечора 24 серпня та протягом ночі продовжували атакувати Корюківський район Чернігівщини. Внаслідок обстрілів у районі виникла низка пожеж.

    Одна з них сталася на території підприємства. Вогонь охопив понад 3000 квадратних метрів. До ліквідації наслідків залучили рятувальників та інші відповідні служби.

    Фахівці працюють над гасінням пожеж, розбором пошкоджених конструкцій та відновленням нормальної роботи пошкоджених об’єктів. Безпекова ситуація при цьому залишається складною через продовження російських атак по області.

    У поліції наголосили на необхідності документування кожного такого удару. Зібрані докази використовуватимуть для встановлення всіх обставин обстрілу та притягнення винних до відповідальності.

    Атака на Мena сталася у День Незалежності України. Російські війська в цей період продовжили удари по цивільній інфраструктурі та населених пунктах Чернігівщини.

    Напередодні російська армія також атакувала автозаправні комплекси у Чернігівській та Полтавській областях. Тоді повідомлялося про постраждалу людину.

     

  • Радикальні зміни в школах: жорсткі вимоги до укриттів, 12-річка та нові правила для учнів

    Радикальні зміни в школах: жорсткі вимоги до укриттів, 12-річка та нові правила для учнів

    В Україні 1 вересня офіційно розпочинається новий навчальний рік 2026/2027, який триватиме щонайдовше до 30 липня в умовах масштабного оновлення освітніх стандартів та безпрецедентного посилення вимог до безпеки учнів. Міністерство освіти і науки України затвердило комплекс фундаментальних нововведень, що кардинально змінюють організацію освітнього процесу в умовах воєнного стану, функціонування захисних споруд, правила протидії цькуванню в дитячих колективах та підготовку до запуску трирічної профільної старшої школи.

    Традиційний перший урок для українських школярів цього року буде присвячений темі «Мова гідності». Освітянам офіційно рекомендовано зосередитися на формуванні взаємоповаги, психологічної безпеки та рівності серед дітей.

    «Особливу увагу доцільно приділити ролі мови у створенні безпечного, інклюзивного й дружнього освітнього середовища, у якому кожна людина, незалежно від віку, статі, стану здоров’я, інвалідності, етнічного походження, мови спілкування чи інших ознак, почувається прийнятою, почутою та має рівні можливості для навчання, розвитку й самореалізації», – наголосили в профільному відомстві.

    Суворі нормативи для сховищ та мобільні укриття на фронтирі

    Ключовою умовою для проведення занять в очному форматі залишається виключно фактор фізичної безпеки. Навчання безпосередньо у приміщеннях шкіл дозволятиметься лише за наявності належно облаштованого захисного об’єкта, розташованого на відстані не більше 100 метрів від будівлі закладу. До приміщень укриттів висунуто суворі стандарти: температурний режим повинен стабільно триматися в межах 17–21 °C, показники вологості мають становити 40–60%, рівень освітлення – не менше 400 люксів, а гарантований запас питної та технічної води повинен бути не меншим ніж п’ять літрів на одну особу.

    Окрему увагу держава приділила найбільш вразливим регіонам. У 49 прифронтових громадах заплановано встановлення 840 мобільних сховищ, що дозволить зберегти доступ до навчання навіть в умовах підвищеної загрози ворожих обстрілів.

    Реформа 12-річної освіти, українознавчий блок та боротьба з цькуванням

    Паралельно профільне міністерство прискорює реалізацію реформи старшої школи для 10–12 класів перед її масштабним запуском у 2027 році. Кількість експериментальних ліцеїв у межах пілотного проєкту суттєво розширили – з 30 до 150 закладів. На закупівлю сучасного обладнання, створення спеціалізованих лабораторій та переобладнання просторів держава виділила 1,2 мільярда гривень.

    Суттєві оновлення відбулися й у навчальних планах. У середніх класах на дві години на тиждень збільшили вивчення історії України. Для школярів, які тимчасово перебувають за кордоном, запроваджено скорочений обов’язковий українознавчий блок із перезарахуванням оцінок з інших предметів із місцевих іноземних шкіл.

    Також введено жорсткі часові нормативи протидії булінгу. Відтепер керівництво шкіл зобов’язане офіційно повідомляти органи поліції про кожен виявлений випадок цькування або насильства не пізніше ніж протягом трьох годин.

  • Зруйнована кабіна та понівечений локомотив: з’явилися фото поїзда після удару «Шахеда»

    Зруйнована кабіна та понівечений локомотив: з’явилися фото поїзда після удару «Шахеда»

    З’явилися фото та відео наслідків удару російського безпілотника по пасажирському поїзду Одеської залізниці, який стався вранці 13 серпня. На оприлюднених кадрах видно масштабні пошкодження локомотива, зокрема повністю зруйновану кабіну машиніста.

    Фото та відео наслідків атаки опублікували президент України Володимир Зеленський та Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За попередніми даними, російський удар припав по локомотиву пасажирського поїзда. Унаслідок атаки загинули машиніст та його помічник. Вони перебували в кабіні під час влучання та не мали можливості врятуватися.

    Водночас пасажири поїзда не постраждали. На момент удару у вагонах перебували 340 людей. Після атаки їх організовано евакуювали та автобусами доправили до Одеси.

    У ДСНС уточнили, що рятувальники евакуювали 317 пасажирів, серед яких було 67 дітей. Інформації про постраждалих серед пасажирів не надходило.

    На опублікованих кадрах видно, що передня частина локомотива зазнала критичних пошкоджень. Кабіна машиніста практично повністю зруйнована, а сам локомотив охопило полум’я. Рятувальники повідомили, що після влучання сталося загоряння, однак пожежу вдалося ліквідувати.

    Президент Володимир Зеленський, коментуючи атаку, наголосив, що йдеться про удар по цивільному об’єкту. За його словами, російська сторона не могла не розуміти, що атакує пасажирський потяг.

    «І точно той, хто керував дроном, не міг не знати, що ціль абсолютно цивільна», — заявив глава держави.

    Зеленський також закликав міжнародну спільноту до рішучої відповіді на російські атаки по цивільній інфраструктурі України. Окремо президент наголосив на необхідності посилення української протиповітряної оборони, яка має захищати людей та критично важливі об’єкти від російських ракет і безпілотників.

    За інформацією, яка з’явилася після атаки, команда «Укрзалізниці» отримала попередження про наближення реактивного безпілотника та передала відповідну інформацію машиністу. Однак через високу швидкість дрона та його різкий маневр зупинити поїзд до моменту удару не вдалося.

    Попри влучання по локомотиву, пасажирські вагони не зазнали таких пошкоджень, які призвели б до жертв серед людей. Після евакуації пасажирів залізничники та рятувальники продовжили працювати на місці події.

    Удар по поїзду став черговим випадком, коли російські війська атакують цивільну транспортну інфраструктуру України. Особливе занепокоєння викликає те, що в момент атаки потяг перевозив сотні пасажирів, серед яких десятки дітей.

    Наразі відповідні служби продовжують працювати на місці події, а українська влада вкотре наголошує на необхідності посилення захисту залізничної інфраструктури та систем протиповітряної оборони

  • «Росія напала, Україна захищається»: Лубінець розкритикував ЮНІСЕФ через заяву про загиблих дітей

    «Росія напала, Україна захищається»: Лубінець розкритикував ЮНІСЕФ через заяву про загиблих дітей

    Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець розкритикував формулювання ЮНІСЕФ у заяві щодо загибелі та поранення дітей унаслідок війни. Омбудсман заявив, що міжнародні організації мають чітко називати причину трагедії та не створювати враження, ніби Україна і Росія є рівнозначними сторонами конфлікту.

    Реакція Лубінця стала продовженням дискусії, яка виникла після публікації ЮНІСЕФ про дітей, які постраждали в Україні та Росії. Українська сторона звернула увагу передусім на контекст подачі інформації: на думку Києва, повідомляти про жертви з обох боків без чіткого пояснення, хто розпочав війну та хто здійснює агресію, означає створювати викривлену картину причин і наслідків.

    Лубінець наголосив, що Росія веде агресію проти України з 2014 року, а її наслідками стали сотні загиблих та тисячі поранених українських дітей.

    За наведеними омбудсманом актуальними даними, від початку російської агресії загинули щонайменше 728 дітей, 2775 отримали поранення, ще 2372 дитини вважаються зниклими безвісти. Йдеться лише про документально зафіксовані випадки, тому реальна кількість постраждалих може бути більшою.

    Для порівняння, ще станом на 4 червня 2026 року Міністерство закордонних справ України повідомляло про щонайменше 707 загиблих, 2548 поранених та 2317 зниклих безвісти дітей. Це означає, що навіть протягом останніх місяців офіційна статистика продовжувала зростати. МЗС тоді також наголошувало, що встановити остаточний масштаб злочинів неможливо через активні бойові дії та окупацію частини української території.

    Лубінець: агресор і жертва не можуть бути рівнозначними

    Головна претензія українського омбудсмана стосується не самого факту згадки про загиблих дітей, а способу, в який міжнародна організація описує війну.

    Лубінець наголосив, що в цій ситуації існує конкретна сторона, яка розпочала агресію. Росія вторглася на територію України, тоді як Україна реалізує право на захист.

    Саме тому, за його словами, «неприпустимо подавати інформацію у спосіб, який може створювати хибне враження рівнозначності між агресором і жертвою».

    Омбудсман сформулював позицію ще чіткіше: «Агресор і жертва — не рівнозначні сторони. Росія напала. Україна захищається».

    На думку Лубінця, міжнародні організації мають враховувати цей контекст у своїх публічних комунікаціях, особливо коли йдеться про загибель цивільних та дітей.

    Україна вказує на масштаб втрат серед дітей

    Позиція омбудсмана відповідає тій, яку українська влада неодноразово озвучувала раніше.

    У червні МЗС нагадувало, що українські діти потерпають від російської агресії вже понад 12 років, а після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році зіткнулися не лише з ракетними та дроновими ударами, а й із депортацією, примусовим переміщенням, русифікацією та мілітаризацією на окупованих територіях.

    Станом на 4 червня Україна також офіційно повідомляла про понад 20 тисяч дітей, незаконно депортованих або примусово переміщених Росією. На той момент повернути додому вдалося 2212 дітей.

    У Міністерстві закордонних справ підкреслювали, що російські війська систематично атакують цивільні об’єкти — житлові будинки, лікарні, школи, дитячі садки та енергетичну інфраструктуру. Через війну мільйони дітей були змушені залишити свої домівки або втратили нормальний доступ до освіти, медицини та безпечного середовища.

    Президент Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська 4 червня також брали участь у вшануванні пам’яті дітей, загиблих через російську агресію. На той момент глава держави говорив про щонайменше 707 убитих українських дітей та тисячі поранених і викрадених.

    Окреме питання виникло через дані про загиблих

    Лубінець також звернув увагу на точність цифр, які використовують міжнародні організації. За його словами, в одному з нещодавніх випадків у Кривому Розі загинули семеро дітей, тоді як у повідомленні ЮНІСЕФ ішлося про трьох.

    Омбудсман заявив, що така різниця потребує ретельної перевірки. Для нього це не лише питання статистики: коли йдеться про загиблих дітей, міжнародні структури повинні максимально точно перевіряти інформацію перед її публікацією.

    Показовим для масштабу дитячих втрат у цьому місті залишається й російський удар по Кривому Рогу 4 квітня 2025 року. За офіційними даними міської влади, балістична ракета з касетною бойовою частиною вдарила по житловому кварталу поблизу дитячого майданчика. Тоді загинули 20 людей, серед яких дев’ятеро дітей, а майже 100 людей були травмовані.

    Перед Лубінцем ЮНІСЕФ розкритикував Сибіга

    Претензії до комунікації ЮНІСЕФ раніше висловив і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

    Причиною стала заява міжнародної організації від 4 серпня щодо дітей, які загинули або були поранені в Україні та Росії. Українське МЗС вважає принципово важливим зазначати першопричину таких трагедій — російську агресію.

    Позиція Києва полягає в тому, що гуманітарна нейтральність не повинна перетворюватися на нейтральність щодо причин війни. Українська сторона наполягає: співчуття цивільним жертвам може бути універсальним, але юридична та політична оцінка того, хто розпочав міжнародний збройний конфлікт, не повинна зникати з повідомлень міжнародних структур.

    Саме питання відповідальності Росії є центральним і в офіційній позиції МЗС. У червневій заяві відомство прямо називало загибель українських дітей наслідком збройної агресії Російської Федерації та наголошувало на необхідності притягнення винних до відповідальності.

    Чому формулювання міжнародних організацій викликають реакцію Києва

    Дискусія навколо заяви ЮНІСЕФ виходить за межі одного повідомлення. Для України принциповим залишається питання, як міжнародні організації описують російсько-українську війну для глобальної аудиторії.

    Формулювання, в яких Росія та Україна представлені просто як дві сторони, між якими відбуваються бойові дії, українська влада вважає небезпечними, оскільки вони можуть стирати причинно-наслідковий зв’язок між російським вторгненням і його наслідками.

    Офіційна українська позиція ґрунтується на тому, що війна не почалася як симетричне протистояння двох держав: Росія здійснила агресію проти України, окупувала частину її міжнародно визнаної території, а у лютому 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення.

    Тому Лубінець закликав ЮНІСЕФ та інші міжнародні організації надалі уважніше ставитися як до цифр, так і до формулювань. Для українського омбудсмана йдеться не просто про дипломатичну термінологію, а про збереження чіткого розуміння відповідальності за війну та загибель цивільних.

    І статистика продовжує змінюватися. Якщо на початку червня офіційні українські джерела повідомляли про 707 убитих дітей, то в заяві Лубінця 10 серпня йдеться вже про щонайменше 728. Це ще раз показує, чому Київ наполягає: за кожною новою цифрою стоїть конкретний наслідок війни, а в повідомленнях про ці жертви, на переконання української сторони, не можна відокремлювати трагедію від її причини.

  • Росія вдарила «шахедом» по АТБ у Чернігові: серед загиблих — 10-річна дитина

    Росія вдарила «шахедом» по АТБ у Чернігові: серед загиблих — 10-річна дитина

    Російські війська вдень у неділю, 26 липня, завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі України. У Чернігові ударний безпілотник типу Shahed влучив у супермаркет мережі «АТБ», розташований у мікрорайоні ЗАЗ на північно-західній околиці міста. Внаслідок атаки є загиблі та поранені, серед жертв — дитина.

    Про це повідомив начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський. За його словами, безпілотник упав безпосередньо на будівлю супермаркету, де в цей час могли перебувати відвідувачі та працівники.

    За попередніми даними, внаслідок російської атаки загинули двоє людей, ще троє дістали поранення. Згодом Брижинський уточнив, що серед загиблих є 10-річна дитина. Інформація про стан постраждалих та можливе збільшення кількості жертв уточнюється.

    На місці удару працюють рятувальники ДСНС, медики, поліцейські та інші екстрені служби. Тривають аварійно-рятувальні роботи, ліквідація наслідків удару та обстеження пошкодженої будівлі. Не виключено, що під завалами можуть перебувати люди.

    Удар припав на цивільний об’єкт — один із супермаркетів мережі «АТБ», який розташований у густонаселеному районі Чернігова. Такі об’єкти не мають військового призначення, тому їх ураження вкотре свідчить про небезпеку російських атак для мирного населення.

    Атака відбулася на тлі чергової хвилі російських ударів по українських містах. Лише в ніч на 26 липня Росія застосувала проти України вісім ракет і 136 безпілотників різних типів. За словами президента Володимира Зеленського, за останній тиждень окупанти випустили по Україні майже 1700 дронів, понад 1630 керованих авіабомб і 95 ракет, більше половини з яких були балістичними.

    Цього ж дня російські війська атакували й інші регіони країни. У Харкові ударний дрон влучив у житловий сектор, у Кривому Розі внаслідок атаки було повністю знищено будівельний гіпермаркет, а в Києві зафіксували балістичний удар.

    Правоохоронці документують наслідки атаки в Чернігові як черговий воєнний злочин Росії. Остаточна інформація щодо кількості загиблих, постраждалих та масштабів руйнувань буде оприлюднена після завершення роботи рятувальних служб і розбору завалів.

    Станом на момент публікації офіційно підтверджено загибель двох людей, серед яких 10-річна дитина, а також трьох поранених. Влада закликає мешканців міста не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях під час загрози нових ударів. Інформація уточнюється і може бути оновлена після офіційних повідомлень місцевої влади та екстрених служб.

  • Росія вдарила “Бандероллю” по житловому будинку в Харкові: загинув чоловік, серед поранених – діти

    Росія вдарила “Бандероллю” по житловому будинку в Харкові: загинув чоловік, серед поранених – діти

    Російські війська вранці 26 липня завдали чергового удару по Харкову, застосувавши ракету нового типу S8000 “Бандероль”. Боєприпас влучив безпосередньо у приватний житловий будинок у Слобідському районі міста. Внаслідок атаки загинула одна людина, ще щонайменше шестеро отримали поранення, серед них двоє дітей. Також пошкоджено понад десять житлових будинків.

    Першим про атаку повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов. Близько дев’ятої ранку він поінформував, що російські війська завдали удару ракетою “Бандероль” по Слобідському району міста. Спочатку інформація про наслідки уточнювалася, однак уже невдовзі стало відомо, що ракета влучила у приватний житловий будинок, який зазнав значних руйнувань. На місце оперативно прибули підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, медики, поліція та комунальні служби.

    Згодом Терехов повідомив про перших постраждалих. За його словами, станом на 09:21 було відомо про одного загиблого та трьох поранених, серед яких перебувала дитина. Уже приблизно через десять хвилин інформація була оновлена: кількість постраждалих зросла до шести осіб, серед них двоє дітей. Влада не виключає, що ці дані можуть змінюватися, оскільки рятувальники продовжують працювати на місці удару та обстежують пошкоджені будівлі.

    Окрім повністю або частково зруйнованого будинку, вибухова хвиля пошкодила понад десять приватних житлових будинків, господарські споруди, вікна та покрівлі. Комунальні служби приступили до ліквідації наслідків обстрілу, а фахівці документують масштаби руйнувань. Остаточний обсяг збитків стане відомий після завершення роботи екстрених служб.

    За попередніми даними, для удару російські війська використали керовану ракету S8000 “Бандероль”. Саме цей тип озброєння останнім часом дедалі частіше застосовується під час атак на Харків та область. Раніше, 19 липня, прокуратура повідомляла, що три такі ракети були використані під час удару по поштовому терміналу поблизу Харкова. Тоді загинули четверо людей, ще два десятки отримали поранення.

    Військові експерти зазначають, що “Бандероль” є високошвидкісною керованою ракетою, яка поєднує відносно невеликі розміри із високою точністю наведення. Саме через це вона становить особливу небезпеку для міст, розташованих поблизу російського кордону. Час підльоту до Харкова вимірюється ліченими хвилинами, що значно ускладнює реагування системи протиповітряної оборони та залишає мінімум часу для того, щоб люди встигли перейти до укриттів.

    Слобідський район Харкова вже неодноразово опинявся під російськими ударами. Лише протягом останніх місяців місто регулярно зазнає атак із застосуванням безпілотників, керованих авіабомб, ракет та інших засобів ураження. Ворог дедалі частіше завдає ударів по цивільній забудові, житлових кварталах, транспортній інфраструктурі та підприємствах, що не мають жодного військового призначення.

    У липні Харків пережив уже кілька особливо руйнівних атак. Зокрема, 19 липня російські війська тричі вдарили “Бандеролями” по інноваційному сортувальному терміналу “Нової пошти” у передмісті Харкова. Тоді загинули працівники підприємства та водій компанії-партнера, ще кілька людей отримали поранення. За інформацією Харківської обласної прокуратури, саме ракети S8000 “Бандероль” стали причиною масштабних руйнувань на території логістичного комплексу.

    Російська армія продовжує комбінувати різні типи озброєння під час атак на українські міста. Якщо вночі 26 липня основний удар по Україні здійснювався за допомогою балістичних ракет та великої кількості ударних безпілотників, то вже зранку окремого удару зазнав Харків. Така тактика дозволяє противнику підтримувати постійний психологічний тиск на цивільне населення та ускладнює роботу екстрених служб, які після нічних атак змушені реагувати на нові обстріли.

    На місці трагедії продовжують працювати рятувальники ДСНС, медики, поліцейські та слідчі. Правоохоронці документують наслідки чергового воєнного злочину Росії та збирають докази для майбутнього розслідування. Місцева влада закликає мешканців Харкова не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже місто залишається однією з головних цілей російських ударів через близькість до державного кордону.

    Станом на момент публікації офіційно підтверджено загибель однієї людини та шістьох постраждалих, серед яких двоє дітей. Інформація про наслідки атаки уточнюється, а кількість потерпілих може змінитися після завершення аварійно-рятувальних робіт.

  • Росія знищила понад 410 тисяч шкільних підручників: коли учні отримають нові книги

    Росія знищила понад 410 тисяч шкільних підручників: коли учні отримають нові книги

    Російський масований удар по Україні 19 липня знищив понад 410 тисяч шкільних підручників, які мали надійти до українських шкіл перед початком нового навчального року. Через втрату накладу книги доведеться друкувати повторно, а їхнє постачання до навчальних закладів відкладуть щонайменше на кілька місяців.

    Про це повідомив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.

    За словами очільника МОН, попередню оцінку наслідків уже провели Міністерство освіти і науки, Інститут модернізації змісту освіти та українські видавництва. Встановлено, що внаслідок російського удару було повністю втрачено понад 260 тисяч підручників для учнів 9-х класів, а також близько 150 тисяч підручників для 4-х класів, які перебували на різних етапах друку та підготовки до відправлення.

    Міністр зазначив, що значну частину книжок уже було надруковано, запаковано та підготовлено до доставки в заклади освіти, аби школярі отримали їх до 1 вересня. Однак увесь цей наклад був знищений внаслідок російської атаки.

    За словами Бутенка, тепер видавництвам доведеться повторно друкувати весь втрачений тираж. Через це доставка нових підручників до українських шкіл затримається щонайменше на кілька місяців. Наразі Міністерство освіти вже працює разом із видавцями над тим, щоб максимально скоротити строки повторного виробництва та компенсувати втрачений час.

    Поки триває повторний друк, навчальний процес не зупинятиметься. За необхідності учні користуватимуться електронними версіями підручників, які залишаються доступними для закладів освіти.

    У Міністерстві освіти наголосили, що знищені книги становлять лише частину загального державного замовлення на новий навчальний рік. Попри втрати, забезпечення українських шкіл підручниками триває. Станом на 22 липня до навчальних закладів уже доставили понад 1,4 мільйона примірників різних навчальних видань.

    Бутенко також звернув увагу, що це не перший випадок, коли російські війська атакують друкарні, склади та підприємства, пов’язані з виробництвом українських підручників. За його словами, такими ударами Росія намагається завдати шкоди не лише інфраструктурі, а й українській освіті та можливості дітей повноцінно навчатися.

    Нагадаємо, в ніч на 19 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак по Україні, застосувавши 41 ракету та 125 ударних безпілотників. Основний удар припав на Київ, де були пошкоджені житлові будинки, гуртожиток, торговельний центр, офісні приміщення та інші об’єкти цивільної інфраструктури. Внаслідок атаки одна людина загинула, ще вісім отримали поранення.

  • У Польщі затримали жінку, яка побила українських підлітків: їй загрожує до 7,5 року в’язниці

    У Польщі затримали жінку, яка побила українських підлітків: їй загрожує до 7,5 року в’язниці

    У польському місті Легниця правоохоронці затримали 26-річну жінку, яку підозрюють у нападі на двох 13-річних українок. Після збору доказів їй офіційно оголосили підозру, а суд застосував запобіжні заходи на час розслідування.

    Як повідомляє RMF24 із посиланням на місцеву поліцію, слідчі вилучили записи камер відеоспостереження, опитали свідків та зібрали інші докази, після чого жінку доставили до прокуратури Легниці.

    За версією слідства, підозрюваній інкримінують умисне заподіяння тілесних ушкоджень, які спричинили розлад здоров’я потерпілих тривалістю до семи днів, а також примушування іншої особи до певних дій або бездіяльності із застосуванням насильства чи погроз. Польські правоохоронці також вважають, що напад мав хуліганський характер.

    За сукупністю висунутих обвинувачень жінці загрожує до 7 років і 6 місяців позбавлення волі.

    Суд не взяв підозрювану під варту, однак обрав щодо неї низку запобіжних заходів. Зокрема, вона перебуватиме під поліцейським наглядом, не матиме права наближатися до потерпілих, а також відвідувати дитячий майданчик на вулиці Полярна в Легниці, де стався інцидент.

    Напад стався біля місцевого басейну, де перебувала група українських дітей віком 13–14 років. За словами матері однієї з потерпілих, жінку обурило те, що підлітки розмовляли українською мовою. Вона вдарила одну дівчину кулаком у шию, іншу — в обличчя. Хлопець, який намагався захистити дітей, також постраждав і отримав перелом носа.

    Поліція перевіряє всі обставини події, зокрема можливий мотив, пов’язаний із національною належністю потерпілих. Остаточну правову оцінку інциденту та рішення щодо вини підозрюваної ухвалить суд після завершення розслідування і розгляду справи по суті.

    Цей випадок викликав широкий суспільний резонанс у Польщі та Україні й знову привернув увагу до безпеки українських громадян за кордоном. Правоохоронці наголошують, що розслідування триває, а всі обставини нападу ще встановлюються.

  • У Польщі жорстоко напали на двох 13-річних українок: поліція перевіряє мотив ненависті

    У Польщі жорстоко напали на двох 13-річних українок: поліція перевіряє мотив ненависті

    Поліція польського міста Легниця розпочала розслідування після нападу на двох 13-річних громадянок України. За попередніми даними, інцидент міг бути пов’язаний із національним походженням дівчат. Правоохоронці наголошують, що перевіряють усі обставини події, а будь-які прояви насильства чи дискримінації є неприпустимими.

    Про це повідомила речниця Міністерства внутрішніх справ Польщі Кароліна Галецька у соціальній мережі X.

    За її словами, напад стався ввечері 18 липня близько 21:00 на вулиці Полярній поблизу басейну в Легниці. Згідно із заявою, поданою до поліції, невідома жінка вдарила двох українських підлітків.

    «Поліція в Легниці розслідує справу нападу на двох 13-річних громадянок України. Цей інцидент стався минулої суботи приблизно о 21-й годині на вул. Полярній, неподалік басейну», – зазначила Кароліна Галецька.

    За її словами, наразі правоохоронці проводять слідчі дії у справі про порушення фізичної недоторканності.

    «Ніхто не має права застосовувати насильство до іншої людини, особливо до дитини. Також неприпустимим є те, що напад, найімовірніше, стався через національне походження дівчат-підлітків», – наголосила речниця польського МВС.

    Правоохоронці встановлюють особу нападниці, збирають свідчення очевидців та аналізують записи камер відеоспостереження. Інформації про затримання підозрюваної або висунення їй обвинувачень станом на момент публікації не надходило.

    Інцидент стався на тлі посилення суспільної дискусії щодо проявів антиукраїнських настроїв у Польщі. Останнім часом у країні зафіксовано кілька резонансних випадків агресії щодо громадян України.

    Нещодавно прокуратура Польщі висунула обвинувачення 54-річному чоловікові, який у міському автобусі в Бєльсько-Бялій агресивно поводився щодо трьох громадянок України, серед яких були дві 11-річні дівчинки.

    Крім того, поліція Лодзі розшукує чоловіка, який жорстоко побив перехожого, помилково прийнявши його за українця.

    Ще один гучний випадок стався у Вроцлаві, де група молодиків побила 19-річного громадянина України після того, як почула, що він розмовляє українською мовою телефоном.

    Також у Познані польські правоохоронці затримали двох чоловіків, які намагалися силоміць потрапити до офісу української компанії, вимагаючи з’ясувати, чи її працівники «не підтримують Степана Бандеру».

    На тлі цих подій маршалок Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий публічно засудив поширення антиукраїнських настроїв у країні. Він заявив, що мова ненависті здатна призвести до дедалі серйозніших злочинів, включно з убивствами, та закликав польське суспільство не допускати ескалації ворожнечі.

    Польща залишається однією з країн, які прийняли найбільшу кількість українських біженців після початку повномасштабного вторгнення Росії. Водночас окремі випадки насильства та ксенофобії викликають значний суспільний резонанс і перебувають під особливою увагою правоохоронних органів.

    У Міністерстві внутрішніх справ Польщі наголошують, що незалежно від громадянства чи національного походження всі люди мають право на безпеку, а напади на дітей розглядатимуться з особливою ретельністю. Якщо під час розслідування буде доведено, що злочин було скоєно з мотивів національної ненависті, ця обставина може бути врахована під час подальшої правової оцінки справи.