Позначка: дія

  • Штучний інтелект у «Дії» допомагатиме безробітним українцям знайти нову роботу

    Штучний інтелект у «Дії» допомагатиме безробітним українцям знайти нову роботу

    Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про створення цифрової екосистеми зайнятості «Обрій», яка стане частиною застосунку та порталу «Дія». Новий сервіс покликаний зробити процес працевлаштування, перекваліфікації та отримання допомоги безробітним максимально зручним і прозорим.

    Завдяки «Обрію» українці зможуть у кілька кліків зареєструвати статус безробітного, оформити грошову допомогу, офіційно звільнитися навіть із тимчасово окупованих територій, подати заявку на навчальний грант або підтвердження професійної кваліфікації — усе онлайн.

    Як повідомили в Міністерстві цифрової трансформації, «Обрій» стане спільною платформою для державних структур, навчальних закладів і місцевої влади. Вона забезпечить автоматичну перевірку інформації через Пенсійний фонд, Державний центр зайнятості та інші офіційні реєстри.

    У перспективі екосистема отримає підтримку штучного інтелекту. ШІ допомагатиме користувачам із профорієнтацією, підбором професій і навчальних курсів, а також аналізуватиме ситуацію на ринку праці й прогнозуватиме попит на фахівців.

    Основна цільова аудиторія «Обрію» — повнолітні українці, які втратили роботу через війну, планують змінити професію або хочуть підтвердити свій рівень кваліфікації. Таким чином держава створює сучасний інструмент, який допоможе громадянам швидше повернутися до економічної активності та знайти себе у нових професійних умовах.

  • У Польщі стрімко зростає кількість шлюбів між українками та поляками

    У Польщі стрімко зростає кількість шлюбів між українками та поляками

    Українки, які виїхали до Польщі через війну та економічні зміни, дедалі частіше створюють сім’ї з громадянами цієї країни. За даними Головного управління статистики Польщі, лише у 2024 році було зареєстровано 2021 шлюб між українськими жінками та польськими чоловіками. Для порівняння, українські чоловіки одружилися з польками 535 разів. Така різниця свідчить про виразну тенденцію — саме українок дедалі більше залишається та інтегрується у польське суспільство.

    Динаміка зростання міжнаціональних шлюбів є помітною. Якщо у 2015 році таких союзів було лише 715, то після початку повномасштабної війни цифри зросли майже утричі. У 2023 році кількість змішаних шлюбів становила 2213. Частина українок знаходить у Польщі не лише прихисток, але й нове особисте життя, стабільність і перспективи.

    Цікаво, що на фоні зростання шлюбів за кордоном в Україні фіксується майже рівність між кількістю шлюбів і розлучень. У 2024 році було зареєстровано 150,2 тисячі шлюбів і 141,8 тисячі розлучень. Така статистика може свідчити про кризу сімейних відносин, яку загострили війна, розлуки, економічні труднощі та тривале перебування партнерів у різних країнах.

    Водночас держава спрощує процедури розірвання шлюбу. У сервісі «Дія» незабаром запускають можливість онлайн-розлучення, що дозволить парам оформити розрив без візитів до суду чи РАЦС. Ця цифрова новація може ще більше вплинути на динаміку стосунків, адже зробить процес швидшим та доступнішим.

    Українки в Європі будують нове життя, тоді як українські сім’ї вдома стикаються з новими викликами. Контраст між шлюбами за кордоном і розлученнями в Україні демонструє глибокі соціальні зміни, які переживає суспільство під час війни.

  • Мінцифри дала 3 прості поради, як не залишитися без зв’язку під час блекауту

    Мінцифри дала 3 прості поради, як не залишитися без зв’язку під час блекауту

    Міністерство цифрової трансформації оприлюднило практичні рекомендації для громадян на випадок масових відключень електроенергії. Мета порад — допомогти ефективно використовувати доступні ресурси, зберегти зв’язок і підтримати комунікацію з рідними та службами під час блекаутів.

    Перша порада — завчасно завантажити Мапу Пунктів незламності в застосунку Дія з головного екрана. Це дасть змогу швидко знайти найближче місце, де можна зарядити телефон, підключитися до інтернету або зв’язатися з родичами й службами допомоги.

    Друга рекомендація стосується стабільного домашнього інтернету під час тривалих відключень. Мінцифри радить підключатися до провайдерів із технологією XPON — вона може забезпечити доступ до мережі до 72 годин під час блекаутів. Перевірити, чи використовує ваш провайдер XPON, можна на інтерактивній карті від Мінцифри та LUN. За потреби купіть повербанк і підключіть його до роутера та абонентського термінала ONU, щоб забезпечити автономну роботу мережі.

    Третя порада — у разі перевантаження мереж або пошкодження станцій користуйтеся національним роумінгом, який дозволяє підключитися до мережі іншого доступного оператора. Інструкція для користувачів:

    • Вимкніть автовибір мережі.
    • На Android: Налаштування → Мобільна мережа (або Підключення) → Оператор.
    • На iOS: Параметри → Стільникові дані → Вибір мережі.
    • Знайдіть і виберіть доступну мережу (наприклад, Vodafone UA, UA-KYIVSTAR або LIFECELL).
    • Якщо підключення не вдається — спробуйте ще раз або виберіть іншу мережу; перевірте можливість здійснення вихідного дзвінка або відправлення SMS.

    Мінцифри нагадує також про прості заходи: заряджайте телефони заздалегідь, тримайте під рукою додаткові павербанки, зберігайте номери родичів і служб у доступному вигляді, а за потреби звертайтеся до пунктів незламності. Ці базові кроки допомагають зберегти зв’язок і доступ до інформації під час масштабних відключень електроенергії.

  • Держсервіси України отримають голосового AI-асистента

    Держсервіси України отримають голосового AI-асистента

    Міністерство цифрової трансформації України повідомило про партнерство з компанією ElevenLabs для впровадження голосових технологій штучного інтелекту у державних сервісах. Нововведення дозволить громадянам користуватися послугами, озвучуючи запити голосом, що спростить взаємодію з державою.

    Планується інтеграція голосового AI у застосунок та на портал «Дія», де користувачі зможуть голосом оформлювати запити та отримувати необхідні послуги. Крім того, інновації будуть впроваджені у державні освітні платформи та застосунки для поліпшення навчальних процесів.

    Також голосовий функціонал буде доданий у внутрішні AI-асистенти для HR та онбордингу команди, що полегшить роботу державних службовців та оптимізує процеси управління персоналом.

    У Мінцифри підкреслили, що мета трансформації «Дії» — перетворити платформу на повноцінного AI-асистента, який працюватиме цілодобово, надаючи швидкі та зручні державні послуги.

    Запуск голосового AI в держсервісах є частиною загальної стратегії цифровізації, що передбачає використання передових технологій для покращення комунікації між державою та громадянами.

  • “Дія” отримає функцію трекінгу доступу до реєстрів

    “Дія” отримає функцію трекінгу доступу до реєстрів

    Уряд затвердив впровадження системи моніторингу доступу до державних реєстрів — незабаром у застосунку «Дія» з’явиться функція сповіщення громадян про те, хто і з якою метою переглядав їхні персональні дані. Про це повідомляє пресслужба Міністерства цифрової трансформації.

    За повідомленням Мінцифри, кожен випадок доступу до реєстрів фіксуватиметься у відповідній системі, а користувач отримуватиме сповіщення в «Дії» з деталями: який орган чи працівник звертався до даних і з якою метою. Така механіка має посилити прозорість використання персональної інформації у державних сервісах і дати людям інструмент контролю.

    Водночас у відомстві наголосили на винятках: сповіщення не надходитимуть у випадках, пов’язаних із кримінальними розслідуваннями, контррозвідувальною діяльністю, боротьбою з тероризмом та під час досудового слідства — щоб не перешкоджати роботі правоохоронних і спецслужб.

    Мінцифри також зазначає, що подібні рішення вже працюють за кордоном — прикладом є естонський Data Tracker, який дозволяє відстежувати доступи до державних даних і вважається одним із інструментів підвищення довіри до держпослуг. Запровадження моніторингу в Україні має на меті аналогічне підвищення прозорості та зменшення ризиків неправомірного використання даних.

    Точні терміни запуску функції в «Дії», перелік реєстрів, до яких одразу застосують моніторинг, а також технічні деталі сповіщень Мінцифри пообіцяло оприлюднити додатково. Користувачам радять стежити за оновленнями застосунку та офіційними повідомленнями від відомства.

  • Мінцифра впроваджує голосовий AI у «Дію» та інші сервіси

    Мінцифра впроваджує голосовий AI у «Дію» та інші сервіси

    У державних цифрових сервісах України з’явиться голосова підтримка на основі штучного інтелекту. Про це повідомили у Міністерстві цифрової трансформації, оголосивши про партнерство з компанією ElevenLabs, яка спеціалізується на голосових технологіях у сфері AI.

    У межах співпраці планується впровадити низку нових функцій. Зокрема, користувачі зможуть голосом взаємодіяти з державними сервісами через застосунок і портал «Дія» — озвучувати запити та отримувати послуги без потреби вручну заповнювати форми.

    Також голосовий AI буде інтегровано в державні освітні платформи та мобільні застосунки. Крім того, планується впровадження голосового функціоналу у внутрішні AI-асистенти для процесів HR та онбордингу нових співробітників у державних структурах.

    У Мінцифри зазначають, що трансформація «Дії» передбачає поступовий перехід від стандартного цифрового сервісу до повноцінного голосового AI-асистента, який працюватиме 24/7. Очікується, що такі зміни підвищать доступність та ефективність державних послуг.

  • В Україні одружуються дистанційно: послуга «Шлюб онлайн» стала хітом 2024 року

    В Україні одружуються дистанційно: послуга «Шлюб онлайн» стала хітом 2024 року

    В Україні цифровий проєкт «Шлюб онлайн» продовжує набирати популярності серед молодят. Від моменту публічного запуску 22 вересня 2024 року через цифровий офіс ДРАЦС вже одружилися 14 370 пар.

    Щомісяця кількість шлюбів, укладених онлайн, зростає: у серпні 2025 року послугою скористалися 2043 пари. Цей сервіс дозволяє громадянам України офіційно реєструвати шлюб дистанційно, використовуючи застосунок «Дія», що особливо актуально для тих, хто перебуває у відрядженнях, навчанні або проживає за кордоном.

    Можливість одружуватися онлайн отримала високу оцінку і за межами України: видання TIME визнало «Шлюб онлайн» одним із найкращих винаходів 2024 року.

    Скористатися послугою можуть громадяни України, які відповідають кільком умовам: бути повнолітніми, мати верифікований податковий номер, ID-картку або закордонний паспорт у Дії, не перебувати в іншому шлюбі або бути розлученими з підтвердженими даними в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

    Таким чином, «Шлюб онлайн» спрощує процес укладення шлюбу, робить його доступним для широкого кола громадян і демонструє успішну цифровізацію державних послуг.

  • 184 млрд гривень «зекономлені», але чи безпечна «Дія» для України?

    184 млрд гривень «зекономлені», але чи безпечна «Дія» для України?

    Останні заяви віце-прем’єра Михайла Федорова про економію в 184 мільярди гривень, яку нібито принесла Україні цифрова платформа «Дія» за п’ять років, викликають чимало запитань. Підрахунки економії включають зменшення вартості послуг, сотні мільйонів зекономлених годин та мільярди гривень, які нібито вдалося врятувати від корупційних схем.

    Проте за блискучими цифрами ховаються серйозні ризики для держави. Ключовим фінансовим оператором «Дії» є ТОВ «ФК Єдиний простір» — компанія з фіктивними працівниками, мізерними активами та мільярдними обсягами платежів. Ця структура пов’язана з гральним сервісом #PinUp, який контролювали російські бенефіціари та продовжує працювати через офшори та дзеркала у РФ.

    Ще один учасник ринку — FavBet — системно використовує російську платіжну систему «Даймонд Пей» для виводу коштів за кордон. У схемах задіяні фіктивні компанії, благодійні фонди та навіть державні банки.

    Проєкти Cosmolot/Cosmobet, пов’язані з росіянином Сергієм Токарєвим, отримали доступ до податкових пільг та держпідтримки через режим «Дія.City». У 2024 році з рахунків пов’язаних структур було арештовано 700 млн грн, а загальні втрати бюджету оцінюють у понад 1,2 млрд грн.

    Криптобіржа WhiteBit, інтегрована в державні проєкти («Дія», UNITED24), опрацювала щонайменше $3 млрд, частина яких — результат відмивання коштів. Контроль здійснює родина екс-депутата ОПЗЖ Дмитра Шенцева, а публічне обличчя проєкту Володимир Носов переховується за кордоном.

    На цьому тлі залишається відкритим питання: чи можна вважати економію в 184 млрд гривень успіхом, якщо держресурси фактично стали доступні для російських капіталів, фіктивних компаній та тіньових IT-схем?

  • Відтепер в Україні документи перевірятиме ШІ

    Відтепер в Україні документи перевірятиме ШІ

    В Україні вперше запрацювала державна послуга, яка використовує штучний інтелект для попередньої перевірки документів. Йдеться про оформлення ветеринарної ліцензії у системі «єДозвіл».

    Як працює нова система

    «єДозвіл» — це державна платформа для подання та обробки заяв на отримання чи внесення змін до дозволів і ліцензій. Якщо підприємець подає заяву через портал «Дія», система автоматично перевіряє документи, допомагає експертам ухвалювати рішення і повертає результат розгляду.

    Новий ШІ-модуль аналізує, чи є всі необхідні дані, чи немає помилок або невідповідностей. Завдяки цьому:

    • зменшується кількість відмов,

    • пришвидшується обробка заяв,

    • експерти можуть зосередитися на складніших випадках.

    Важливо, що всі обчислення виконуються всередині країни, без передачі інформації за кордон, із дотриманням вимог кібербезпеки.

    Команда зіткнулася з проблемами: документи часто подаються у низькій якості, з рукописними записами; реальні дані не можна використовувати для тренування моделей; обчислювальні ресурси в Україні обмежені. Для цього застосували гібридний підхід: синтетичні дані, відкриті моделі та адаптивні алгоритми, створені спеціально для державного сектору.

    Запуск ШІ-модулю для ветеринарних ліцензій — лише перший крок. Успішна реалізація дозволить масштабувати рішення на інші дозвільні та ліцензійні процедури, що відкриє новий етап цифровізації держпослуг в Україні.

  • Україна запускає власну базу для розвитку ШІ – Федоров

    Україна запускає власну базу для розвитку ШІ – Федоров

    В Україні створюється перша державна інфраструктура для розвитку штучного інтелекту — AI Factory. Проєкт анонсував перший віце-прем’єр-міністр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, підкреслюючи амбітну мету — увійти до трійки світових лідерів за рівнем розвитку та впровадження AI до 2030 року.

    AI Factory стане технологічною основою для розгортання державних ШІ-сервісів. Йдеться про сучасне “залізо”, серверні зали з водяним охолодженням, обчислювальні кластери на GPU, програмне забезпечення для тренування моделей, моніторинг, автоматизацію, а також — інтеграцію з державними реєстрами та інструментами для роботи з даними.

    Важливою особливістю нового центру є те, що обробка даних відбуватиметься всередині країни, що гарантує вищий рівень технологічної безпеки.

    AI Factory забезпечить:

    • розгортання державних AI-сервісів, зокрема — у застосунку “Дія”, де з’явиться перший AI-асистент;

    • підготовку фахівців, які працюватимуть над розробкою та впровадженням ШІ-рішень для медицини, науки, оборони;

    • створення власної інфраструктури як основи AI-суверенітету України.

    Проєкт дозволить Україні зміцнити позиції у глобальному технологічному просторі, водночас підвищуючи ефективність цифрових державних послуг та зберігаючи контроль над критичними даними.