Позначка: Донеччина

  • Військові аналітики попереджають: вікно для відходу ЗСУ з Покровська швидко закривається

    Військові аналітики попереджають: вікно для відходу ЗСУ з Покровська швидко закривається

    Україна опинилася перед важким рішенням — утримувати Покровськ або відвести війська, аби зберегти особовий склад. Про це пише The Washington Post, аналізуючи ситуацію на сході країни, де тривають інтенсивні бої.

    Американське видання зазначає, що відхід із Покровська, навіть заради укріплення більш вигідних позицій поблизу, може бути використаний Росією як пропагандистська перемога. Це також може вплинути на позицію Білого дому, який може розцінити відступ як ознаку слабкості України.

    Водночас залишатися у місті, де вже почалися вуличні бої, означає наражати війська на ризик великих втрат — як серед особового складу, так і техніки. Україна й без того поступається Росії чисельно та відчуває гострий дефіцит мобілізованих військових.

    Як нагадує видання, аналогічна ситуація спостерігалася у Бахмуті та Авдіївці, де українські війська зазнали значних втрат, утримуючи позиції до останнього.

    Захоплення Покровська дало б Росії стратегічну перевагу — шлях углиб Дніпропетровської та Запорізької областей, які мають слабшу оборону. За словами військового експерта компанії Sonata Андрія Риженка, Кремль прагне захопити якомога більше територій на сході та півдні, щоб посилити свій вплив на можливі переговори й домагатися зняття санкцій.

    Аналітики наголошують: рішення треба ухвалювати швидко, адже «вікно можливостей» для організованого відведення військ може закритися в будь-який момент. Проте виведення сил може дати і стратегічні переваги — скоротити лінію фронту, покращити логістику і створити нові плацдарми для зимової оборони.

    Битва за Покровськ стає не лише військовим, а й моральним випробуванням для України — вибором між територією і життями своїх захисників.

  • Росія стягує 170 тисяч військових на Покровський напрямок і намагається взяти місто у «клешні»

    Росія стягує 170 тисяч військових на Покровський напрямок і намагається взяти місто у «клешні»

    Росія намагається взяти Покровськ у «клешні», зосередивши на цьому напрямку значне угруповання та застосовуючи тактику дрібних штурмових груп. Про це в етері каналу «Ми — Україна» розповів старший сержант взводу БпАК бригадної розвідроти 42-ї окремої механізованої бригади на позивний Рон. За його словами, на покровському напрямку сконцентровано близько 170 тис. російських військових, які намагаються виснажувати оборону «хвилями» невеликих підрозділів. Подібну оцінку чисельності сил РФ у районі Покровська напередодні озвучував і президент Володимир Зеленський.

    Міжнародні агентства описують бої за місто як одні з найзапекліших: РФ намагається обійти і стиснути угруповання Сил оборони довкола ключових артерій, уникаючи лобових штурмів, характерних для попередніх етапів війни. Аналітики називають Покровськ важливим транспортним вузлом і «воротами» на Краматорськ—Слов’янськ; захоплення міста відкривало б РФ подальший плацдарм у Донеччині.

    Українська розвідка ГУР заявила про проведення спецоперації в місті: після висадки підрозділи зайняли визначені рубежі та ведуть важкі бої. У відкритих джерелах публікувалися фото/відео з керівником ГУР Кирилом Будановим у Покровську. Водночас на напрямку тривають дії малих груп ворога, які намагаються просочуватися в міську забудову.

    Росіяни заявляють про «оточення» українських підрозділів і закликають їх здаватися; українська сторона підтверджує надважку обстановку, але повідомляє про контрдїї і відсутність повного кільця. Ситуація змінна; карти і зведення вказують на спроби РФ замкнути клини довкола ключових кварталів та шляхів постачання.

    Контекст. Протягом осені РФ нарощує тиск на Покровськ, комбінуючи удари артилерією/авіацією з «пакетами» малих штурмових груп. Така тактика має на меті розмивання оборони, розвідку боєм і поступове зайняття позицій у промислових/спальних районах. За оцінками західних і українських джерел, саме масштаб концентрації сил і логістичне значення міста визначають жорсткість боїв.

  • «Kill-зона» розширюється: що відбувається на фронті біля Покровська

    «Kill-зона» розширюється: що відбувається на фронті біля Покровська

    Російські війська продовжують тиснути на Покровському напрямку, застосовуючи нову хвилю ударів авіабомбами КАБ і безпілотниками. Про це повідомив старший офіцер комунікації 59 окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка Тарас Мишак в ефірі телеканалу “Київ24”.

    За його словами, підрозділ бригади утримує одну з ділянок на цьому напрямку, що розташована між Донецькою та Дніпропетровською областями. Росіяни використовують тактику інфільтрації — просування малими піхотними групами, намагаючись непомітно підійти до українських позицій через посадки.

    “Наша бригада трохи не в самому Покровську знаходиться, ми на іншій ділянці. Це частина Покровського напрямку, яка вже дотична між Донецькою та Дніпропетровською областю. Наразі в нашій смузі росіяни продовжують тиснути, намагаються застосувати тактику інфільтрації, тобто малі піхотні групи“, — пояснив офіцер.

    Він зазначив, що така тактика не є новою для російської армії, однак цього разу ворог активно підтримує піхоту авіаційними бомбами та дронами. За словами Мишака, російські БПЛА залітають дедалі глибше в український тил, що ускладнює логістику й підвезення боєприпасів.

    “Kill-зона, на жаль, зростає. Це значно ускладнює підвіз усього необхідного до позицій. Через активність дронів нашим бійцям часто доводиться йти до передових позицій пішки, бо переміщення автомобілями — надто небезпечне“, — додав представник бригади.

    Ситуація на Покровському напрямку залишається напруженою. За даними Головного управління розвідки, українські спецпризначенці продовжують утримувати свої позиції в районі Покровська, де тривають запеклі бої. Зокрема, підрозділ “Спецпризначення Тимура” проводить операцію в зоні, важливій для фронтової логістики.

  • САП вимагає конфіскації майна начальника екоінспекції Донеччини на понад 8 млн грн

    САП вимагає конфіскації майна начальника екоінспекції Донеччини на понад 8 млн грн

    Начальник Державної екологічної інспекції у Донецькій області Олександр Євтухов опинився у центрі одразу двох гучних кримінальних історій. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) вимагає конфіскації його активів на понад 8 млн грн як необґрунтованих, а Державне бюро розслідувань (ДБР) передало до суду обвинувальний акт щодо розтрати щонайменше 1,6 млн грн із зарплатного фонду інспекції. Антикорупційні органи ведуть ці епізоди паралельно. Це нетипово й показово: ідеться не про один епізод зловживань, а про модель управління держорганом, де бюджет і приватне майно керівника де-факто злилися.

    Розтрата 1,6 млн грн: як працювала схема “дистанційного працівника”
    За версією слідчих, керівництво Державної екологічної інспекції у Донецькій області після початку повномасштабного вторгнення РФ використало дистанційний формат роботи як прикриття. Інспекція продовжувала нараховувати зарплату співробітнику, який виїхав до росії і фактично не виконував службових обов’язків.

    Начальник інспекції Олександр Євтухов, головний бухгалтер і керівник одного з відділів системно вносили до табелів обліку робочого часу, наказів про премії та надбавки, розрахунково-платіжних відомостей відверто неправдиві дані, які мали створити ілюзію роботи цього “віддаленого” співробітника. Частину виплачених бюджетних грошей цей працівник повертав керівництву у вигляді “відкатів”, стверджує ДБР. За даними бюро, таким чином було розтрачено щонайменше 1,6 млн грн бюджетних коштів.

    ДБР завершило досудове розслідування й передало обвинувальний акт до суду. У справі фігурують кваліфікації за низкою статей Кримінального кодексу, зокрема за ч. 5 ст. 191 (розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем), вчинена організованою групою і в умовах воєнного стану, а також за ст. 366 (службове підроблення). Ці статті передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Судовий розгляд призначено в Шевченківському райсуді Києва на початок грудня 2025 року.

    Окремий вимір цієї історії — тишина в реєстрі. Попри офіційні заяви правоохоронців, у відкритих матеріалах судового реєстру поки немає детальних ухвал, які б дозволили побачити прізвища співфігурантів, зміст підозр і точні дати платежів. Іншими словами, суспільство поки що чує про схему “зарплата людині, яка виїхала до РФ”, але не бачить її документальної архітектури.

    8 мільйонів “з повітря”: САП вимагає забрати майно
    Паралельно з кримінальною справою про розтрату ДБР, САП іде по іншій лінії — незаконне збагачення. На початку вересня прокурори САП спільно з ДБР подали до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) позов до Олександра Євтухова. Вимога проста: визнати частину його активів необґрунтованими та конфіскувати їх у дохід держави. Сума, яку антикорупційні органи називають “майном поза доходами”, — 8,046 млн грн.

    У центрі цієї лінії — родина. Формально більшість найбільш вартісних активів записано не на самого керівника екоінспекції, а на його дружину Інну Євтухову або близьких родичів. Під конфіскацію, за даними САП, можуть потрапити елітні авто, зокрема Audi A8, Audi Q8 (2021 р. в.), BMW X5 (2022 р. в.), два Volkswagen Tiguan (2019 і 2024 років випуску), Toyota Land Cruiser Prado 150, Toyota Avensis (2013 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.). Усі ці автомобілі були придбані у 2019–2024 роках, тобто вже в період, коли Євтухов працював у системі держекоконтролю — спочатку в Херсонській області, пізніше в Донецькій, а з 2021 року очолює інспекцію Донеччини.

    САП звертає увагу на дві характерні ознаки: по-перше, частина автівок реєструвалася на особу без водійських прав; по-друге, угоди оформлювалися за явно заниженими цінами, які не відповідають ринковій вартості. Слідчі вважають, що це робилося для того, щоб приховати реальну ціну покупок і легалізувати походження коштів, які не підтверджені офіційними доходами родини.

    Окремо прокурори вказують на роль дружини. Інна Євтухова офіційно зареєструвалася як фізична особа-підприємець лише восени 2023 року — зі сферою діяльності “надання послуг перукарням та салонам краси”. До цього жодних значних задекларованих доходів не було. Попри це, саме на неї оформлені, зокрема, новий Volkswagen Tiguan (2024 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.), а також елітний BMW X5 2022 року випуску, вартість якого, за декларацією, сягала близько 3,4 млн грн. Пояснити придбання таких авто прибутками від салонного сервісу — м’яко кажучи, складно. Цей дисбаланс і став ключовим аргументом САП у позові до ВАКС.

    У справі про необґрунтовані активи відповідачами виступають не лише сам Олександр Євтухов, а й його дружина. Суд уже закрив підготовче провадження і призначив слухання по суті у відкритому режимі на листопад. Це означає, що вперше публічно пролунає питання про те, як родина чиновника рівня обласної екоінспекції накопичила автопарк вартістю у мільйони.

    Що кажуть декларації
    Публічні декларації Євтухова за останні роки лише підсилюють сумніви антикорупційних органів. Згідно з поданими документами, сім’я послідовно нарощувала вартісні активи — квартири, машиномісця, автомобілі — значно швидше, ніж офіційно зростали їхні доходи. У деклараціях фігурують “подарунки” у сотні тисяч і навіть мільйони гривень від близьких осіб, багаторазові перепродажі рухомого майна, угоди між родичами за дивно низькими цінами. Така поведінка — класичний маркер спроби легалізувати статки, які службова особа не може пояснити зарплатою. Ці ж ознаки НАЗК позначило як ризикові під час перевірки і передало інформацію прокурорам САП.

    Чому ця історія важлива не тільки для Донеччини
    Державна екологічна інспекція — це орган, який у регіонах має майже безконтрольний вплив на бізнес і ресурси. Інспектори можуть зупиняти підприємства, фіксувати збитки довкіллю, блокувати будівництво або, навпаки, “давати зелене світло”. У прифронтовій Донецькій області цей контроль ще чутливіший: мова і про промислові ризики, і про використання природних ресурсів, і про документування шкоди від бойових дій.

    Коли людина, яка очолює такий інструмент тиску, одночасно підозрюється у схемі з фіктивною зарплатою і демонструє спосіб життя, що не сходиться з офіційними доходами, це перестає бути суто “чужою корупційною справою”. Це вже історія про те, чи може держава довіряти екологічний контроль тим, кого сама ж підозрює у привласненні бюджету.

    На сьогодні маємо два паралельні вектори. Перший — кримінальна справа ДБР про розтрату 1,6 млн грн із зарплатного фонду, де Євтухов і бухгалтерія інспекції постануть перед судом за організацію схеми “мертвої душі”, що формально працювала з-за меж України, з території РФ. Другий — позов САП до Вищого антикорупційного суду про конфіскацію активів на понад 8 млн грн, які, за версією слідства, були набуті без підтверджених доходів і оформлені на дружину та близьких.

    Ці два епізоди збираються в одну картину: людина, яка роками керувала екологічною інспекцією Донеччини, фактично контролювала не тільки перевірки бізнесу, але й грошові потоки всередині самої інспекції — від зарплат до матеріальних активів сім’ї. І тепер ідеться не просто про кримінальну відповідальність конкретного посадовця, а про публічний тест для всієї антикорупційної інфраструктури держави.

  • Під загрозою оточення: армія РФ просунулася довкола Покровська

    Під загрозою оточення: армія РФ просунулася довкола Покровська

    Російські війська перекрили головну трасу, що з’єднує Покровськ із Павлоградом, значно ускладнивши сполучення між цими прифронтовими містами. Про це свідчать актуальні дані карти DeepState, яка відстежує ситуацію на лінії фронту.

    Згідно з оновленням карти, «сіра зона» — територія активних бойових дій — суттєво розширилася в межах Покровська, охопивши центральну та північну частини міста. Це свідчить про погіршення ситуації та посилення загрози для українських оборонних позицій у регіоні.

    Російські підрозділи просунулися одразу на двох напрямках — південному та північно-східному від Покровська, фактично обходячи сусідній Мирноград. Відстань між «сірою зоною» навколо агломерації тепер становить менше трьох кілометрів, що створює ризик формування оточення для українських сил, які утримують позиції в районі.

    Крім того, фіксується просування російських військ на території Дніпропетровської області — у напрямку села Єгорівка. Це може свідчити про спробу противника розширити зону бойових дій і посилити тиск на українські підрозділи на межі Донеччини та Дніпропетровщини.

    Покровськ залишається одним із ключових логістичних і оборонних вузлів на сході України. Втрата дороги на Павлоград може суттєво ускладнити постачання та евакуацію, а також посилити гуманітарну кризу серед цивільного населення, яке досі перебуває в місті.

  • НАБУ відкрило провадження щодо розкрадання коштів на оборону у Полтавський ОВА

    НАБУ відкрило провадження щодо розкрадання коштів на оборону у Полтавський ОВА

    У 2024 році Полтавська обласна військова адміністрація уклала 16 контрактів на будівництво фортифікаційних споруд на Донеччині на загальну суму понад 372 мільйони гривень. Проте, як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, щонайменше 200 мільйонів гривень цих коштів зникли, а замість належного захисту військові отримали фактично «позірні позиції», які не відповідали базовим технічним вимогам: відсутні перекриття, маскування, водовідведення та захист від дронів.

    За даними розслідування, тендери контролювалися під «потрібні» компанії – ТОВ «ЕНКІ Констракшн» та ТОВ «Прімум Актив». Матеріали закуповувалися у кілька разів дешевше, а державі перепродавалися за завищеними цінами. Наприклад, піраміди для загородження купували за 542 гривні, а продавали за 2 161 гривню, деревину купували на 1,3 мільйона, а продавали майже на 8 мільйонів.

    Записи розмов чиновників свідчать про навмисне приховування відставання в роботах та фіктивні договори. У схемі брали участь силові структури, які гарантували «дах», податкова служба забезпечувала конвертацію коштів, а банки й обнальщики переводили гроші у готівку. Кошти розподілялися між чиновниками, бізнесом та силовиками, а головні фігуранти отримували кар’єрний захист у столиці.

    Найбільш цинічним є те, що компанія «Прімум Актив», яка вже фігурує у скандалах, зараз отримує нові підряди на ремонт доріг у Полтавській області на суму понад 1 мільярд гривень. НАБУ відкрило провадження за фактами розтрати та зловживання службовим становищем, але питання реальної відповідальності залишається відкритим.

    Скандал ставить низку серйозних суспільних питань: як можливо красти на обороні під час війни, чи є це лише верхівкою айсберга системної корупції, та чи готові правоохоронні органи нарешті розслідувати справу без покривання винних. Подано скаргу з вимогою провести аудит діяльності Полтавської ОВА, перевірку тендерів за участю ТОВ «ЕНКІ Констракшн» і ТОВ «Прімум Актив» та забезпечити притягнення винних до відповідальності.

  • Росія змінила тактику і намагається взяти Покровськ в кільце

    Росія змінила тактику і намагається взяти Покровськ в кільце

    Українські війська вже понад рік утримують Покровськ на Донеччині, але ситуація у місті стрімко ускладнюється. Як повідомляє Sky News, російські сили створили навколо Покровська «зону ураження» дронами та фактично перекрили маршрути постачання.

    Експертка Королівського коледжу Лондона Марина Мірон зазначає, що Москва уникає прямого штурму, адже це потребувало б надто великих ресурсів і призвело б до значних втрат. Замість цього росіяни поступово намагаються оточити місто і змусити українських військових залишити позиції.

    До війни у Покровську мешкало близько 60 тисяч людей. Це стратегічний вузол авто- та залізничних шляхів, який називають «воротами до Донецька». Його падіння може створити загрозу для Краматорська і Слов’янська.

    Паралельно тривають запеклі бої за Куп’янськ на Харківщині. Інститут вивчення війни повідомляє про просування російських підрозділів. Український Генштаб уточнив, що на території міста проводяться пошуково-ударні та контрдиверсійні дії. Москва ж активно перекидає туди сили, намагаючись закріпитися.

    За оцінкою аналітиків, атаки на Куп’янському напрямку можуть бути як прагненням повернути втрачені території, так і створенням плацдарму для майбутніх політичних торгів.

    На тлі загострення ситуації президент Володимир Зеленський у коментарі Sky News закликав Дональда Трампа зайняти чітку позицію щодо санкцій проти Росії та гарантій безпеки для України.

  • САП виявила у керівника екоінспекції розкішні авто без підтверджених доходів

    САП виявила у керівника екоінспекції розкішні авто без підтверджених доходів

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованими активів начальника Державної екологічної інспекції Донеччини. Йдеться про майно на понад 8 мільйонів гривень, яке може бути стягнуто в дохід держави.

    За даними НАЗК, у період 2019–2024 років дружина посадовця та його близька особа придбали низку дорогих автомобілів:

    • Audi A8 (2008 р.в.),

    • Toyota Avensis (2013 р.в.),

    • Volkswagen Tiguan (2019 та 2024 р.в.),

    • Toyota Land Cruiser Prado 150,

    • Audi Q8 (2021 р.в.),

    • BMW X5 (2022 р.в.).

    Під час перевірки виявилося, що частина машин нібито куплена за заниженими цінами — під приводом продажу попередніх авто. Водночас кілька транспортних засобів формально записані на близьку особу декларанта, яка навіть не мала водійських прав. Насправді ж автомобілями користувався сам посадовець та його дружина.

    Аналіз доходів і витрат подружжя показав, що вони не мали достатніх законних джерел для таких придбань. Зокрема, у 2021 та 2024 роках сім’я взагалі не декларувала прибутків, які могли б пояснити походження цих активів.

    Якщо ВАКС підтвердить висновки НАЗК, усі згадані автомобілі можуть бути конфісковані на користь держави відповідно до статті 290 Цивільного процесуального кодексу України.

  • Росія не зможе захопити всю Донеччину до кінця року

    Росія не зможе захопити всю Донеччину до кінця року

    Російська армія не зможе повністю захопити Донецьку область до кінця 2025 року, хоча певне просування на окремих напрямках можливе. Про це в ефірі 24 Каналу заявив військовий експерт та виконавчий директор Українського центру безпеки і співпраці Дмитро Жмайло.

    За його словами, літня наступальна кампанія РФ виявилася провальною. Спроби просунутися біля Серебрянського лісництва, вийти на Куп’янськ та штурмувати села супроводжувалися величезними втратами серед піхоти. «Ворог пишатися не може», — наголосив експерт.

    У результаті Кремль скоротив плани: фактично припинилися розмови про буферну зону на Сумщині та Харківщині. Попри окремі дії в районі Юнаківки, українські сили активно тримають оборону та навіть зберігають позиції у прикордонних районах Росії, зокрема біля Тьоткіного.

    На Сумському напрямку морпіхів РФ замінюють менш підготовлені мотострілецькі підрозділи з Придніпров’я. Основними силами лишається 155-а бригада морської піхоти, яка раніше діяла в Курській області.

    Окрім того, ворог точково залучає спецпризначенців, які діють як диверсійно-розвідувальні групи. Їхня тактика — просочування малими групами між позиціями ЗСУ з подальшою спробою накопичити сили. «Звісно, ми їх вибиваємо — як із Куп’янська, так і з Покровська, зокрема з району Звірового та вулиць Київська й Леонтовича. Але це потребує часу, адже знищення відбувається переважно дронами», — пояснив Жмайло.

    Нині російське командування зосередило майже всі ресурси на Покровсько-Добропільському напрямку. Події в цьому районі впливають на ситуацію навколо Покровсько-Мирноградської агломерації.

    «Чи мають росіяни сили для захоплення всієї Донеччини до Нового року? На щастя — ні. Але певне просування можливе. Вони можуть намагатися відновити втрачені позиції в районі Добропільського клина», — підсумував експерт.

  • Компанія отримала 186 мільйонів за утримання дорог в Донецькій області, частина яких уже під окупацією

    Компанія отримала 186 мільйонів за утримання дорог в Донецькій області, частина яких уже під окупацією

    У 2025 році Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області заклала 186 мільйонів гривень на утримання автомобільних доріг державного значення у Покровському, Волноваському та Краматорському районах. Виконавцем стала компанія «Юніотрансбілдінг», яка перемогла у квітневому тендері.

    Контракт передбачає підтримання належного стану дорожнього полотна щонайменше до березня 2026 року. У підряд увійшло понад 173 кілометри ключових транспортних артерій, які ведуть безпосередньо до лінії фронту. Частина цих доріг уже перебуває під контролем російських військ, що ставить під сумнів фактичне виконання робіт.

    До переліку завдань входять не лише аварійно-відновлювальні заходи, а й роботи з естетичного утримання: встановлення та фарбування дорожніх знаків, косіння трави, прибирання сміття й снігу, вирубка порослі, ямковий ремонт, усунення тріщин та нанесення розмітки.

    Виконання подібних робіт у прифронтових районах супроводжується постійною загрозою для працівників через близькість до бойових дій.

    Донеччина не є винятком. У грудні 2024 року ДП «Дороги Харківщини» оголосило низку закупівель на експлуатаційне утримання шляхів у кількох районах області. Очікувана вартість робіт коливалася від 211 до 272 мільйонів гривень.

    У тендерній документації вказані об’єкти, які частково перебувають під окупацією або у безпосередній зоні ризику: ділянки Вовчанськ-Землянки, Шестакове-Перемога-Рубіжне, Тавільжанка-Терни та інші під’їзди до прифронтових сіл.

    Подібні проєкти ставлять під питання ефективність витрачання бюджетних коштів. Адже у ситуації, коли частина доріг контролюється ворогом або постійно піддається обстрілам, відновлення та утримання стає майже неможливим.

    Експерти зазначають, що прозорість таких тендерів і контроль за виконанням робіт мають стати ключовими, аби уникнути перетворення цих мільйонних проєктів на формальні схеми «освоєння» бюджету.