Позначка: дрони

  • Воєнний терор проти енергетики: ворожий удар повністю зупинив роботу теплоэлектростанції ДТЕК напередодні зими

    Воєнний терор проти енергетики: ворожий удар повністю зупинив роботу теплоэлектростанції ДТЕК напередодні зими

    У п’ятницю, 23 жовтня 2026 року, російські окупаційні війська здійснили черговий масований повітряний удар по енергетичній інфраструктурі України, завдавши критичних руйнувань одній із теплоэлектростанцій енергетичної компанії ДТЕК. Внаслідок прицільної ворожої атаки промисловий об’єкт зазнав масштабних пошкоджень і був змушений повністю зупинити виробництво та генерацію електроенергії для об’єднаної енергосистеми країни, про що офіційно повідомила пресслужба енергохолдингу.

    Масований удар стався в ніч на 23 жовтня, коли держава-агресор атакувала українські регіони за допомогою ударних безпілотників та ракетного озброєння. Серія вибухів та руйнувань була зафіксована у багатьох містах України, зокрема у Полтаві, Луцьку, Рівному та Дніпрі. Окрім об’єктів енергетики, ворог цілеспрямовано бив по цивільних районах – зафіксовані прямі влучання в об’єкти цивільної інфраструктури у Харкові та Сумах, що призвело до поранень мирних мешканців та нових руйнувань у прифронтових і тилових областях. На ураженій теплоэлектростанції ДТЕК наразі триває оцінка масштабів руйнувань, оскільки пошкоджено ключове технологічне обладнання станції, без якого відновлення виробничого циклу є неможливим.

    Цей черговий акт тероризму демонструє системну стратегію Москви, спрямовану на повне знищення української критичної інфраструктури та занурення країни у темряву перед зимовим періодом. За офіційними даними компанії, починаючи від моменту повномасштабного вторгнення, теплоэлектростанції холдингу ДТЕК зазнали вже понад 230 цілеспрямованих російських атак. Попри регулярні руйнування та постійну загрозу нових ударів, ремонтні бригади компанії спільно з профільними службами намагаються оперативно ліквідовувати наслідки надзвичайних ситуацій, проте дефіцит генеричних потужностей створює серйозні виклики для стабільності всієї національної енергосистеми.

    Експерти наголошують, що подібні удари є прямим порушенням міжнародного гуманітарного права та законів ведення війни, оскільки об’єкти цивільної енергетики не мають жодного військового призначення. На тлі щоденних атак українська влада та міжнародні партнери продовжують екстрені переговори щодо постачання додаткових систем протиповітряної оборони для надійного прикриття стратегічних об’єктів критичної інфраструктури та забезпечення стабільного проходження опалювального сезону.

     

  • Прорив у зв’язку на передовій: Дональд Трамп підтвердив зняття обмежень швидкості для Starlink в Україні

    Прорив у зв’язку на передовій: Дональд Трамп підтвердив зняття обмежень швидкості для Starlink в Україні

    Президент США Дональд Трамп офіційно підтвердив, що засновник компанії SpaceX Ілон Маск скасував раніше введені обмеження швидкості для військової модифікації супутникового зв’язку Starlink, яка активно використовується Силами оборони України. Про це американський лідер заявив під час спілкування з представниками ЗМІ, коментуючи резонансну ситуацію навколо функціонування критичної військової інфраструктури на фронті. Водночас глава Білого дому утримався від прямих відповідей на запитання журналістів щодо того, чи особисто він телефонував мільярдеру з вимогою розблокувати систему, наголосивши, що конкретні деталі та закулісні комунікації наразі не мають вирішального значення. Головним підсумком він назвав відновлення повноцінної працездатності мережі для українських захисників.

    Цьому публічному підтвердженню передувала хвиля обговорень у західних медіа. Зокрема, впливове видання The Wall Street Journal із посиланням на інформовані джерела серед американських та українських посадовців раніше повідомляло, що Дональд Трамп провів телефонну розмову з Ілоном Маском, під час якої висловив занепокоєння та пряме роздратування через те, що швидкісні ліміти для українських терміналів залишалися на рівні близько 160 кілометрів на годину. Нагадаємо, що наявність таких технічних бар’єрів створювала критичні проблеми на передовій: обмеження швидкості унеможливлювало ефективне застосування українських далекобійних ударних дронів, зривало виконання завдань армійською авіацією та суттєво ускладнювало перехоплення нових високошвидкісних реактивних безпілотників супротивника.

    Коментуючи ситуацію навколо розблокування, президент США у своєму фірмовому стилі ухилився від присвоєння особистих заслуг, проте дав зрозуміти, що процес перебуває під контролем. «Я не хочу коментувати, чи дзвожив я, чи хтось інший — це не має жодного значення. Думаю, головний підсумок полягає в тому, що він повернув усе назад», — підкреслив Трамп. Експерти у сфері оборонних технологій зазначають, що скасування лімітів дозволить українським підрозділам оперативно відновити повний цикл координації розвідувальних даних, ударних операцій та логістики на середній дистанції. Повернення повної пропускної спроможності супутникових каналів є життєво необхідним для стабілізації ситуації на передовій в умовах інтенсивних бойових дій.

  • Цілеспрямований удар по європейських інвестиціях: польська група Cersanit повністю зупиняє виробництво на заводі в Звягелі через руйнівні російські атаки

    Цілеспрямований удар по європейських інвестиціях: польська група Cersanit повністю зупиняє виробництво на заводі в Звягелі через руйнівні російські атаки

    Міжнародна група компаній Cersanit — один із провідних європейських виробників керамічної плитки та сантехніки — ухвалила офіційне рішення про повне припинення роботи свого великого виробничого комплексу в місті Звягель на Житомирщині. Причиною такого кардинального кроку стали катастрофічні наслідки двох масованих ударів російських безпілотників, здійснених у ніч на 12 вересня та в ніч на 16 жовтня. Керівництво польського холдингу оприлюднило роз’яснення, в якому наголосило, що масштаб отриманих підприємством руйнувань виробничих потужностей, цехів і складської інфраструктури, а також постійна загроза повторних обстрілів створюють критичні й неприйнятні ризики для життя та безпеки сотень українських працівників. Продовжувати роботу промислового гіганта в умовах регулярного прицільного повітряного терору стало фізично неможливо.

    Завод у Звягелі тривалий час був одним із флагманів іноземних прямих інвестицій у промисловий сектор України. Це підприємство не лише забезпечувало робочими місцями значну частину місцевої громади та формувало левову частку доходів міського бюджету, але й було ключовим експортером високоякісної сантехнічної продукції на ринки Європейського Союзу. Повторні удари по цивільному об’єкту, позбавленому будь-якого військового значення, експерти називають свідомою стратегією Москви щодо методичного знищення промислового та економічного потенціалу України. Атакуючи великі заводи з європейським капіталом, Кремль намагається змусити міжнародний бізнес повністю згорнути діяльність на українській території, спровокувати хвилю безробіття, розірвати виробничі ланцюги та збільшити фінансове навантаження на державний бюджет України напередодні нового фінансового року.

    Зупинка підприємства Cersanit завдає відчутного удару по будівельній галузі України, яка й без того зазнає дефіциту матеріалів під час відновлення пошкодженого житла та соціальних об’єктів. Представники компанії зазначають, що наразі проводяться масштабні експертні оцінки завданих матеріальних збитків і технічного стану вцілілого обладнання, проте про будь-які терміни чи перспективи відновлення виробничих процесів говорити передчасно. Ситуація навколо Звягельського заводу вкотре актуалізує питання потреби надання Україні сучасних систем протиповітряної оборони для надійного прикриття тилових промислових вузлів, а також створення дієвих міжнародних механізмів страхування іноземних інвестицій від воєнних ризиків за рахунок заморожених російських суверенних активів.

  • Критичний рубіж оборони: в «Азові» розкрили деталі важких боїв та співвідношення сил на Добропільському напрямку

    Критичний рубіж оборони: в «Азові» розкрили деталі важких боїв та співвідношення сил на Добропільському напрямку

    Добропільський напрямок на сьогодні залишається одним із найбільш критичних та пріоритетних векторів для наступальних операцій російських окупаційних військ на східному фронті. Ворог зосередив тут колосальні ресурси, намагаючись прорвати українську лінію оборони та вийти на стратегічно важливі логістичні розв’язки. Про надзвичайно складну оперативну обстановку та титанічні зусилля українських захисників в інтерв’ю виданню LIGA.net детально розповів військовослужбовець із позивним «Лакі», який командує 41-м полком безпілотних систем Pilum, що виконує бойові завдання у складі Першого корпусу Національної гвардії України. За його словами, наразі головним завданням Сил оборони на цій ділянці є максимальна стабілізація ситуації та вирівнювання лінії бойового зіткнення, що вимагає надлюдських зусиль в умовах тотальної чисельної переваги противника та безперервних ворожих штурмів.

    Ключовою проблемою на Добропільському напрямку залишається безпрецедентна диспропорція в живій силі. Як відверто зазначив командир полку, співвідношення між українськими оборонцями та російськими окупантами тут становить один до шести, а на деяких критичних рубежах сягає навіть одного до семи на користь ворога. Така разюча нерівність означає, що на кожну українську позицію накочуються постійні хвилі ворожої піхоти, підкріплені масованими артилерійськими обстрілами та ударами керованих авіабомб. Російське командування, не рахуючись із власними втратами, застосовує тактику безперервного продавлювання фронту, намагаючись знайти слабкі місця в українській обороні за рахунок виснаження захисників. Утримувати позиції за таких умов — це завдання, що межує з неможливим і вимагає від українських піхотинців найвищого рівня тактичної майстерності, витримки та сталевої дисципліни.

    В умовах такого жорсткого дефіциту піхотних резервів вирішальну роль у стримуванні ворожої навали відіграють високотехнологічні підрозділи, зокрема такі, як 41-й полк безпілотних систем Pilum. Безпілотна авіація стала тим самим асиметричним інструментом, який дозволяє Силам оборони ефективно компенсувати чисельну перевагу росіян. Оператори FPV-дронів, розвідувальних крил та важких ударних коптерів-бомбардувальників працюють у цілодобовому режимі, знищуючи ворожу бронетехніку ще на підступах до позицій, зриваючи ротації противника та розбиваючи штурмові групи піхоти до того, як вони встигнуть вступити в ближній стрілецький бій. Завдяки ювелірній роботі підрозділів БПЛА українська піхота отримує життєво необхідну вогневу підтримку, що дозволяє утримувати рубежі навіть під час найінтенсивніших «м’ясних штурмів» окупантів.

    Процес стабілізації та вирівнювання ділянок фронту, про який згадав командир «Лакі», є складною і багатогранною військовою операцією. Вона передбачає не лише глуху оборону, але й проведення локальних контратак для зрізання ворожих виступів, ліквідацію загроз флалангового оточення та облаштування нових, більш вигідних вогневих позицій. Кожен метр землі на Добропільському напрямку дається ворогу ціною колосальних втрат, проте натиск агресора не слабшає. Українські військові, спираючись на симбіоз мужності піхоти та інноваційних технологій застосування дронів, продовжують щоденно перемелювати наступальний потенціал російської армії, виграючи дорогоцінний час для розгортання резервів та посилення загальної архітектури оборони на Донеччині.

     

  • Технологічна відповідь на дроновий терор: Україна масштабує замовлення на вітчизняні автоматичні турелі з ШІ для боротьби з «Шахедами»

    Технологічна відповідь на дроновий терор: Україна масштабує замовлення на вітчизняні автоматичні турелі з ШІ для боротьби з «Шахедами»

    Україна суттєво нарощує державне оборонне замовлення на спеціалізовані роботизовані турелі вітчизняного виробництва, які на практиці продемонстрували високу результативність у виявленні та знищенні ударних безпілотників противника. Про ухвалення відповідного стратегічного рішення повідомив президент Володимир Зеленський за підсумками спеціальної селекторної наради з членами уряду та вищим військовим керівництвом держави. Питання суттєвого розширення серійного випуску сучасних стрілецьких комплексів верховний головнокомандувач детально обговорив із міністром оборони Євгеном Хмарою, головнокомандувачем Збройних сил України Михайлом Драпатим та командувачем Повітряних сил ЗСУ Анатолієм Кривоножком. Президент наголосив, що держава принципово збільшує обсяги фінансування та кількість контрактів, тому наразі ключовим пріоритетом є максимальне форсування всіх робочих етапів — від оперативного розподілу коштів та усунення бюрократичних перепон до безпосереднього розширення виробничих ліній на потужностях підприємств українського оборонно-промислового комплексу.

    Для гарантування стабільності виробничих циклів та прискореного постачання критично важливих компонентів офіційний Київ проводить системні переговори з країнами Балтії. За словами глави держави, розбудовою та оптимізацією нових безпечних логістичних маршрутів наразі безпосередньо займається Міністерство закордонних справ України в тісній координації з іноземними партнерами. Залучення балтійських хабів покликане ліквідувати будь-які затримки у транспортуванні спеціалізованих високоточних мікроелектронних плат, сенсорів та тепловізійних оптичних систем, без яких неможливе складання та масштабування роботизованих бойових модулів. Паралельно інженери та військові постійно акумулюють бойовий досвід експлуатації перших партій установок для оперативного внесення апаратних і програмних коректив.

    Практичною передумовою для ухвалення цього масштабування стали успішні випробування роботизованих комплексів у системі протиповітряної оборони столиці. Як на початку жовтня повідомляв радник президента з питань технологій Сергій (Флеш) Бескрестнов, у Києві розгорнули першу лінію оборони з дванадцяти українських автоматичних турелей під керуванням систем штучного інтелекту. Ці установки, оснащені кулеметами, здійснюють автономний або напівавтономний вогневий вплив по повітряних цілях практично без залучення людини. Інтегровані алгоритми штучного інтелекту за частки секунди ідентифікують акустичний, візуальний або тепловий профіль безпілотника, автоматично супроводжують його, розраховують динамічне випередження та відкривають щільний прицільний вогонь. Особливого значення такі стаціонарні та мобільні платформи набувають у контексті протидії новим російським реактивним «Шахедам», швидкість польоту яких часто перевищує 500 кілометрів на годину, що робить їх майже невразливими для класичних мобільних груп із ручними кулеметами та пошуковими прожекторами.

    В умовах гострого дефіциту зенітних керованих ракет західного зразка, зокрема перехоплювачів для систем Patriot та NASAMS, масове впровадження недорогих автоматизованих турелей стає найбільш прагматичною та економічно обґрунтованою стратегією захисту тилу. Збиття масових роїв дешевих дронів-камікадзе за допомогою кулеметних боєприпасів береже мільйонні запаси ракет, необхідні передусім для перехоплення балістичних загроз. Розгортання широкої ешелонованої мережі таких автоматичних комплексів навколо міст, енергетичних підстанцій та заводів дозволить створити надійний захисний бар’єр і суттєво розвантажити розрахунки ППО напередодні складного зимового періоду.

  • Швидкісні обмеження на фронті: Зеленський заявив про збої в роботі Starlink та Starshield при швидкості понад 130 км/год

    Швидкісні обмеження на фронті: Зеленський заявив про збої в роботі Starlink та Starshield при швидкості понад 130 км/год

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про виявлення критичної технічної проблеми у функціонуванні систем супутникового зв’язку на лінії бойового зіткнення. За свідченнями бойових підрозділів, термінали цивільної системи Starlink та її спеціалізованої військової версії Starshield раптово припиняють працювати, коли швидкість переміщення обладнання сягає від 130 до 161 кілометра на годину. Відповідну інформацію глава держави оприлюднив після заслуховування спеціальної доповіді головнокомандувача Збройних сил України щодо практичного досвіду експлуатації супутникових сервісів різними родами військ.

    За словами українського лідера, наявність подібних обмежень суттєво б’є по боєздатності армії: вона відчутно гальмує фронтову логістику та значно ускладнює застосування новітніх вітчизняних безпілотних платформ. Найбільше цей бар’єр б’є по роботі ударних дронів середньої дальності (мідстрайків), а також новітніх дронів-перехоплювачів, створених для полювання на російські баражуючі боєприпаси та реактивні «Шахеди». Оскільки знищення швидкісних повітряних цілей вимагає виконання маневрів на граничних швидкостях із безперервною передачею телеметрії та відеопотоку, раптове відключення супутникового зв’язку робить такі перехоплення фактично неможливими.

    Володимир Зеленський підкреслив, що питання функціоналу обладнання вимагає термінового перегляду, тому Київ ініціює новий раунд переговорів із партнерами та керівництвом компанії-розробника на всіх офіційних рівнях. Президент наголосив, що в умовах сучасної технологічної війни швидкість має вирішальне значення для збереження життів особового складу та захисту цивільного населення від регулярного повітряного терору.

     

  • Морські міни та пуски БпЛА з-під води: Австралія суттєво розширює бойовий потенціал підводних дронів у межах AUKUS

    Морські міни та пуски БпЛА з-під води: Австралія суттєво розширює бойовий потенціал підводних дронів у межах AUKUS

    Уряд Австралії оголосив про масштабну програму модернізації свого безпілотного флоту, розпочавши розробку новітніх модульних систем озброєння для автономних підводних апаратів. Нове обладнання дозволить підводним дронам не лише здійснювати скритну доставку вантажів і встановлювати морські мінні загородження, але й запускати в повітря безпілотні літальні апарати безпосередньо з глибини або з напівзануреного положення. Про це офіційно повідомили міністр оборони країни Річард Марлз та міністр оборонної промисловості Пет Конрой.

    Спеціалізовані бойові модулі створюються для цілої лінійки автономних платформ — зокрема, важких апаратів Ghost Shark («Примарна акула»), а також систем Speartooth та Bluebottle. За словами віцепрем’єра та очільника оборонного відомства Річарда Марлза, цей проєкт реалізується в межах другого напряму (Pillar 2) тристороннього оборонного альянсу AUKUS, що фокусується на спільній розробці передових високотехнологічних військових спроможностей разом зі США та Великою Британією. Практичні випробування частини нових систем стартують уже цього тижня в районі Сан-Дієго (США) під час великих військово-морських маневрів Maritime Big Play Pacific.

    Одночасно Канберра активно форсує серійне виробництво важких роботизованих комплексів Ghost Shark. Як зазначив Пет Конрой, темпи випуску цих апаратів на австралійських виробничих потужностях американської оборонної компанії Anduril Industries стрімко зростають, і вони вже почали надходити до складу Королівського австралійського військово-морського флоту. Загалом у межах десятирічної оборонної стратегії уряд планує спрямувати до 4 мільярдів доларів на розвиток підводних безпілотних технологій, з яких понад 1,2 мільярда виділено безпосередньо на закупівлю та комплектування флоту Ghost Shark.

    Розширення можливостей підводних безпілотників є ключовим елементом стратегії стримування в Індо-Тихоокеанському регіоні, де зростає військово-морська присутність Китаю, який раніше неодноразово критикував альянс AUKUS за мілітаризацію акваторії та підрив регіонального балансу сил.

  • Диверсійна війна проти супутникового зв’язку: у Литві намагалися спалити склад із обладнанням Starlink на тлі підозрілих польотів дронів

    Диверсійна війна проти супутникового зв’язку: у Литві намагалися спалити склад із обладнанням Starlink на тлі підозрілих польотів дронів

    У Литві невідомі зловмисники здійснили спробу підпалу промислового підприємства, на якому зберігається критично важливе обладнання для системи супутникового інтернету Starlink. Диверсійну атаку вдалося вчасно зірвати завдяки превентивній роботі литовських спецслужб: розвідка завчасно попередила керівництво компанії про ймовірний напад, що дозволило завчасно посилити заходи безпеки та охорону об’єкта. Про запобігання надзвичайній події офіційно повідомив прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс на своїй сторінці у Facebook.

    Інцидент став уже третьою за останній місяць скоординованою спробою вивести з ладу європейську інфраструктуру супутникового зв’язку Starlink, що розгортається вслід за аналогічними диверсіями в Польщі та Болгарії. Фахівці з безпеки наголошують, що систематичність нападів прямо вказує на цілеспрямовану ворожу гібридну кампанію, спрямовану на підрив телекомунікаційних спроможностей, які мають життєво важливе значення для оборони України, функціонування її військового управління та зв’язку на лінії фронту.

    Ситуація з безпекою в балтійській країні загострилася ще й через повітряний інцидент: уранці того ж дня в небі над Литвою зафіксували невідомий безпілотний літальний апарат. Глава уряду підкреслив, що правоохоронні органи та оборонне відомство зобов’язані ретельно перевірити, чи не був цей несанкціонований політ навмисною розвідувальною операцією або відволікаючою диверсією в комплексі зі спробою підпалу логістичного хабу.

    У зв’язку з комплексом загроз Міндаугас Сінкявічюс екстрено скликав на 19 жовтня засідання Комісії з національної безпеки. Спецслужбам та військовим належить встановити точну траєкторію дрона, визначити країну походження, час його фіксації радарами та отримати результати технічної експертизи виявлених уламків. Головним практичним пунктом порядку денного урядової комісії стане надання литовським силовим структурам значно ширших повноважень та спрощених протоколів для негайного вогневого й технічного перехоплення підозрілих безпілотників у повітряному просторі країни.

  • Від точкового захисту до єдиної мережі: розкрили новий етап еволюції українських систем РЕБ

    Від точкового захисту до єдиної мережі: розкрили новий етап еволюції українських систем РЕБ

    Стрімкий розвиток російських безпілотних комплексів та зміна тактики їх застосування на фронті змушують вітчизняних розробників докорінно переглядати архітектуру протидронного захисту. Для ефективної боротьби з ворожими БпЛА використання розрізнених, індивідуальних засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) вже не здатне забезпечити надійний купол безпеки. Як пояснив у коментарі для аналітичного матеріалу директор української компанії Kvertus Ярослав Філімонов, вирішальним фактором технологічної переваги на полі бою стає глибока інтеграція засобів радіоелектронної боротьби.

    Майбутнє ефективної оборони лежить у площині мережево-центричного підходу. За словами експерта, головним критерієм успіху буде те, наскільки злагоджено та синхронно різні модулі РЕБ зможуть працювати між собою. Замість хаотичного використання автономних «глушилок», які можуть залишати прогалини у частотному спектрі або створювати перешкоди власним системам зв’язку, новітні комплекси повинні функціонувати як єдиний організм. Це передбачає автоматизований обмін даними про виявлені загрози, динамічний розподіл частот придушення та впровадження алгоритмів штучного інтелекту для миттєвого реагування на зміну ворожих частот управління чи появу роїв дронів.

    Перехід від концепції «окопного пристрою» до «інтегрованої мережі електронного стримування» визначатиме розвиток усієї галузі військових технологій у найближчі роки. Український військово-промисловий комплекс уже змушений працювати над створенням адаптивних систем, здатних автоматично аналізувати радіоелектронну обстановку та координувати роботу десятків передавачів, формуючи суцільний та інтелектуальний щит для захисту живої сили, техніки та об’єктів критичної інфраструктури.

     

  • Коригування дронів зсередини столиці: у Генштабі та ІТ-секторі розкрили схему встановлення ретрансляторів для російських БпЛА у Києві

    Коригування дронів зсередини столиці: у Генштабі та ІТ-секторі розкрили схему встановлення ретрансляторів для російських БпЛА у Києві

    У Києві фіксуються спроби розгортання прихованих наземних ретрансляторів — спеціальних пристроїв зв’язку, які допомагають російським ударним і розвідувальним безпілотникам долати міську забудову та точно наводитися на цілі. Механізми встановлення подібного обладнання та специфіку його функціонування для видання LIGA.net детально проаналізували начальник Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Генштабу ЗСУ Іван Павленко, провідний науковий співробітник НАУ Валерій Романенко, а також фахівець у галузі мілітарного зв’язку та амбасадор американської компанії Persistent Systems Володимир Степанець.

    Застосування наземних ретрансляторів у межах мегаполіса дозволяє ворогу вирішити критичну проблему керування дронами на низьких висотах, де радіосигнал глушиться багатоповерхівками та щільною роботою столичних комплексів РЕБ. Такий модуль виступає проміжною ланкою зв’язку, передаючи телеметрію та відеопотік між оператором (або супутниковим/повітряним шлюзом) і безпосередньо апаратом у зоні ураження. Як зауважив авіаційний експерт Валерій Романенко, монтаж подібної апаратури є технологічно складною задачею, доступною далеко не кожному пересічному диверсанту: пристрій вимагає правильного розрахунку висоти, орієнтації діаграми спрямованості антен, маскування та підключення до стабільного автономного або мережевого електроживлення.

    Зі свого боку представники військового командування та ІТ-індустрії наголошують на тому, що протидія цій загрозі потребує комплексної координації спецслужб, фахівців радіоелектронної розвідки та цивільного сектору. Виявлення підпільних радіоретрансляційних точок на дахах і висотних конструкціях ускладнюється використанням противником комерційних та військових протоколів зв’язку стандарту MANET або Mesh-мереж, аналогічних тим, які виготовляє Persistent Systems. За словами експертів, посилення радіоелектронного пеленгування міського простору та перевірка підозрілого радіотехнічного обладнання на житлових і промислових будівлях столиці є вирішальним фактором для зриву коригування нічних повітряних ударів ворога.