Gorchitsa.info

Позначка: дрони

  • НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    Національне антикорупційне бюро України завершило досудове розслідування у справі щодо масштабної корупційної схеми під час закупівлі безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) для потреб Сил оборони, зокрема підрозділів Національної гвардії України. Про це повідомила пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, у 2025 році діяла організована група осіб, яка системно заволодівала бюджетними коштами, що виділялися органами місцевого самоврядування та державними структурами на забезпечення оборонних потреб. У межах провадження правоохоронці встановили низку епізодів, пов’язаних із закупівлями озброєння та спеціального обладнання за завищеними цінами, а також отриманням неправомірної вигоди у вигляді відкатів.

    Стороні захисту вже відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Це є завершальним етапом досудового розслідування перед направленням справи до суду.

    Розслідування здійснювали детективи НАБУ спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). За їхніми даними, встановлено кілька ключових епізодів, які охоплюють різні закупівлі дронів та засобів РЕБ у різних регіонах України.

    Зокрема, один із епізодів стосується закупівлі FPV-дронів майже на 10 млн грн для військової частини Нацгвардії. За версією слідства, вартість контракту була штучно завищена більш ніж на 3 млн грн, які після реалізації постачання могли бути розподілені між учасниками схеми. У НАБУ зазначають, що механізм передбачав вплив на посадових осіб військових частин та використання посередницьких структур для укладення договорів.

    Окремо задокументовано закупівлю засобів РЕБ, де, за даними слідства, фігуранти могли отримувати до 30% від суми контрактів у вигляді неправомірної вигоди. Правоохоронці вказують, що така практика могла мати системний характер і застосовувалася під час кількох закупівель оборонного призначення.

    Ще один епізод стосується закупівлі FPV-дронів на близько 2 млн грн, де також виявлено ознаки завищення вартості продукції та можливого привласнення частини бюджетних коштів через пов’язані компанії.

    Окрім схем із закупівлями, слідство встановило факти фіктивного працевлаштування щонайменше 15 військовозобов’язаних осіб. За даними НАБУ, ці особи формально оформлювалися на роботу, однак фактично не виконували службових обов’язків. Це дозволяло отримувати неправомірні виплати та інші фінансові вигоди.

    Також у межах провадження досліджуються епізоди можливого незаконного збагачення одного з колишніх керівників Луганської обласної державної адміністрації на понад 62 млн грн, а також внесення недостовірних даних до декларацій за кілька років.

    Серед фігурантів справи, за інформацією слідства, — колишній голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай, народний депутат України Олексій Кузнєцов, представники місцевих адміністрацій, посадові особи військових частин Національної гвардії, а також представники підприємств-виробників та постачальників БПЛА і РЕБ.

    У НАБУ наголошують, що встановлені факти свідчать про комплексний характер схеми, яка охоплювала як рівень державних і місцевих рішень щодо фінансування оборонних потреб, так і безпосереднє виконання контрактів через підконтрольні структури.

    Окрему увагу слідство приділяє механізму впливу на укладення контрактів. За версією антикорупційних органів, організатори схеми могли використовувати службові зв’язки у військових частинах та органах влади для забезпечення перемоги “потрібних” постачальників у закупівлях.

    Після завершення досудового розслідування матеріали справи передані для ознайомлення стороні захисту. Після завершення цієї процедури обвинувальний акт має бути скерований до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

    У НАБУ та САП підкреслюють, що йдеться про одне з найбільших розслідувань останнього часу у сфері оборонних закупівель, що набуло особливої суспільної ваги в умовах повномасштабної війни, коли ефективне використання бюджетних коштів має критичне значення для забезпечення Сил оборони України.

  • Україна та Нідерланди запускають спільне виробництво дронів

    Україна та Нідерланди запускають спільне виробництво дронів

    Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Нідерландів заявив про старт підготовки до першого спільного виробництва безпілотників між двома країнами. Домовленостей досягли 16 квітня під час переговорів із прем’єр-міністром Нідерландів Роб Єттен, після чого сторони підписали відповідні документи.

    Йдеться про запуск ініціативи Drone Deal — нового формату оборонного партнерства, який передбачає не лише постачання озброєння, а й спільну розробку та виробництво військової техніки.

    За словами Зеленського, підписані документи є рамковими та відкривають шлях до довгострокової співпраці. У межах Drone Deal передбачається спільне виробництво безпілотників, розвиток систем протиповітряної оборони, засобів радіоелектронної боротьби, а також інших видів озброєння. Окремо йдеться про інвестиції в оборонні технології, інновації та обмін досвідом між країнами. Також уже підписано ліцензійні документи, які фактично запускають практичну реалізацію проєкту.

    Попередньо виробництво планується як в Україні, так і в Нідерландах. Такий підхід дозволяє швидше запускати виробничі процеси, поєднувати індустріальні можливості двох країн, а також інтегрувати український оборонний сектор у європейський.

    Окремо Нідерланди вже оголосили про виділення близько 248 млн євро на виробництво дронів для України. Ці кошти спрямовуються на запуск виробництва, закупівлю безпілотників і розвиток технологій. У нідерландському уряді наголошують, що така співпраця водночас посилює обороноздатність України та сприяє розвитку власної оборонної промисловості країни.

    Під час візиту також було наголошено, що Нідерланди залишаються одним із ключових партнерів України у сфері безпеки. Україна отримує від них підтримку у вигляді систем протиповітряної оборони, ракетного озброєння та авіаційної техніки. За словами Зеленського, ця допомога щодня рятує життя в українських містах і громадах.

    Значення дронів у сучасній війні залишається критичним. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ударних операцій та протидії ворожим безпілотникам. Україна за час повномасштабної війни накопичила унікальний бойовий досвід у цій сфері, який стає основою для міжнародної співпраці.

    Окремо підкреслюється, що домовленості з Нідерландами є частиною ширшої тенденції переходу від класичної військової допомоги до спільного виробництва озброєнь. Подібні ініціативи Україна розвиває й з іншими європейськими партнерами.

    Раніше також повідомлялося, що Нідерланди планують передати Україні протимінний корабель. Водночас зазначається, що всі військові судна України та РФ наразі не можуть заходити в Чорне море до завершення війни через чинні безпекові обмеження.

    Росія, у свою чергу, негативно реагує на розширення оборонної співпраці України з європейськими країнами та заявляє про “ризики”, пов’язані з виробництвом безпілотників у Європі.

    У підсумку запуск спільного виробництва дронів між Україною та Нідерландами є важливим кроком до поглиблення оборонної інтеграції з ЄС, розвитку технологічного партнерства та посилення обороноздатності України в умовах війни.

  • Шойгу різко заговорив про «самооборону»: у Росії натякнули на відповідь Фінляндії та Балтії

    Шойгу різко заговорив про «самооборону»: у Росії натякнули на відповідь Фінляндії та Балтії

    Секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу виступив із жорсткою заявою щодо Фінляндії та країн Балтії, заявивши про можливе застосування Росією права на «самооборону» на тлі інцидентів із безпілотниками поблизу її території. Його слова пролунали на фоні серії подій, пов’язаних із падінням дронів у прикордонних районах Європейського Союзу та зростанням напруги у регіоні.

    За словами Шойгу, Росія розглядає кілька пояснень появи безпілотників на своїй території: або недоліки власної протиповітряної оборони, або використання повітряного простору третіх країн, зокрема Фінляндії та держав Балтії. У другому випадку, як він стверджує, Москва може апелювати до статті 51 Статуту ООН, яка передбачає право держави на самооборону у разі збройного нападу.

    Ця заява стала продовженням серії подібних звинувачень з боку російських посадовців. Раніше інші представники російського керівництва також припускали, що країни НАТО нібито сприяють прольоту українських безпілотників, називаючи це «прямою участю» у конфлікті . Водночас жодних підтверджень таких тверджень з боку незалежних джерел не оприлюднено.

    Контекстом для заяв стали реальні інциденти у Фінляндії, де протягом березня–квітня 2026 року було зафіксовано кілька випадків падіння безпілотників. Зокрема, на південному сході країни виявляли дрони з вибуховими елементами, які, за попередніми оцінками, могли бути пов’язані з бойовими діями в Україні.

    Фінські правоохоронці та військові провели розслідування і встановили, що частина цих безпілотників, імовірно, збилася з курсу під час атак на російські об’єкти поблизу Санкт-Петербурга. Водночас у Гельсінкі наголошують, що ситуація перебуває під контролем і не становить безпосередньої загрози для населення.

    Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо заявив, що уряд уважно аналізує всі інциденти і вже посилив заходи безпеки, зокрема підвищив готовність прикордонної служби, армії та поліції . Також країна звернулася до Європейського Союзу із запитом на додаткове фінансування для розвитку систем виявлення і нейтралізації безпілотників.

    Фінська влада підкреслює, що не має доказів навмисного використання її території для атак і не вважає ці інциденти частиною скоординованих дій. У Європейській комісії також заявили, що навіть у випадку з дронами відповідальність за ситуацію лежить на Росії як державі-агресорі, оскільки саме війна створює такі ризики .

    Окремо варто зазначити, що Україна вже реагувала на подібні інциденти, визнаючи, що окремі безпілотники могли відхилятися від курсу, та запевняючи у вжитті заходів для недопущення повторення таких випадків.

    Зростання кількості подібних інцидентів змусило Фінляндію переглянути підходи до безпеки. Країна активно інвестує у системи протидії дронам і розглядає створення нових механізмів раннього попередження, зокрема за аналогією з українською системою оповіщення .

    На цьому тлі заява Шойгу виглядає як спроба розширити трактування подій та перенести відповідальність на країни ЄС і НАТО. Аналітики зазначають, що подібна риторика часто використовується як елемент політичного тиску або інформаційної кампанії.

    Водночас країни Балтії та Фінляндія залишаються послідовними у своїй позиції: вони підтримують Україну, але не беруть безпосередньої участі у бойових діях. Жодних доказів того, що ці держави надають свій повітряний простір для атак, не представлено.

    Ситуація навколо дронів демонструє новий вимір війни — її вихід за межі безпосередньої зони бойових дій. Використання безпілотників створює ризики для сусідніх країн, навіть якщо вони не є сторонами конфлікту. Це, у свою чергу, підвищує рівень напруги у всьому регіоні та змушує європейські держави посилювати оборонні заходи.

    Таким чином, заява Шойгу стала черговим сигналом про зростання напруженості між Росією та країнами Європи. Вона базується на реальних інцидентах із дронами, однак їх інтерпретація залишається предметом політичних суперечок. Попри це, європейські країни продовжують наголошувати: вони не є стороною конфлікту, а головним джерелом ризиків залишається війна, розв’язана Росією проти України.

  • «Безпечного тилу більше немає»: дрони «Азову» взяли під контроль логістику росіян під Донецьком

    «Безпечного тилу більше немає»: дрони «Азову» взяли під контроль логістику росіян під Донецьком

    Підрозділи безпілотних систем 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов» активізували удари по логістичних маршрутах російських військ на Донеччині, зокрема в районі окупованого Донецька та прилеглих населених пунктів. За інформацією українських військових і підтвердженням у медіа, ключові дороги, якими ворог здійснює постачання техніки, боєприпасів і особового складу, перебувають під постійним вогневим контролем ударних дронів.

    Йдеться про низку стратегічно важливих напрямків, серед яких Зугрес, Горлівка, Лисичанськ і ділянки Донецької кільцевої дороги. Саме ці маршрути раніше використовувалися російськими силами як відносно безпечні коридори для логістики. Однак із розвитком українських безпілотних технологій ситуація кардинально змінилася: тепер будь-яка техніка або пересування військ у цих районах перебуває під постійною загрозою ураження.

    Українські військові наголошують, що фактично йдеться про встановлення «вогневого контролю», коли противник не може безпечно переміщати ресурси навіть у тилових районах. За їхніми словами, безпечного тилу для окупаційних сил більше не існує, а кожна виявлена військова ціль може бути оперативно знищена за допомогою БПЛА.

    Ця ситуація є частиною ширшої тенденції у війні, де безпілотні системи відіграють ключову роль у порушенні логістики противника. Згідно з аналітичними оцінками, зокрема звітами Інституту вивчення війни (ISW), українські сили значно посилили удари по російській техніці та транспортних маршрутах за допомогою FPV-дронів. Це ускладнює постачання та може впливати на здатність російських військ проводити наступальні операції.

    Зокрема, у березні 2026 року фіксувалися випадки, коли українські дрони уражали техніку противника на відстані до 50 км від лінії фронту. Це свідчить про розширення радіуса дії безпілотних систем і здатність контролювати не лише передову, а й оперативний тил ворога.

    Російські військові джерела також визнають проблему. За їхніми оцінками, українські FPV-дрони почали активно «кошмарити» логістику навіть на підступах до Донецька, що змушує змінювати маршрути, використовувати додаткові засоби маскування або взагалі відмовлятися від руху у певних районах.

    Експерти підкреслюють, що контроль над логістикою є одним із ключових факторів сучасної війни. Якщо армія не може стабільно доставляти боєприпаси, паливо та підкріплення, її бойова ефективність різко знижується. Саме тому удари по транспортних маршрутах часто мають більший стратегічний ефект, ніж прямі зіткнення на передовій.

    Водночас розвиток безпілотних технологій змінює саму природу бойових дій. Сучасне поле бою дедалі більше нагадує простір, де будь-який рух може бути виявлений і уражений у реальному часі. Як зазначають військові, «кожен виїзд — це ризик», а традиційні способи логістики стають дедалі менш ефективними без додаткового захисту від дронів.

    Таким чином, активізація роботи підрозділів «Азову» на Донецькому напрямку є частиною системної стратегії Сил оборони України, спрямованої на руйнування логістичних ланцюгів противника. Використання ударних БПЛА дозволяє створювати постійний тиск на тилові маршрути російських військ і фактично позбавляє їх можливості безпечно переміщатися навіть на значній відстані від лінії фронту.

  • Масований удар по Україні: сотні дронів і ракет, є загиблі в Києві, Дніпрі та Одесі

    Масований удар по Україні: сотні дронів і ракет, є загиблі в Києві, Дніпрі та Одесі

    У ніч проти 16 квітня Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні, застосувавши сотні повітряних цілей — ракети різних типів і ударні безпілотники. За даними Повітряних сил ЗСУ, загалом було зафіксовано 703 засоби ураження, серед яких 44 ракети та 659 дронів.

    Ця атака стала однією з найінтенсивніших за весь час повномасштабної війни. Вона відбувалася у кілька хвиль і була спрямована як на критичну інфраструктуру, так і на житлові квартали великих міст. Основними цілями стали Київ, Дніпро, Одеса та Харків, а також низка інших регіонів.

    Українська протиповітряна оборона змогла відбити значну частину удару: було знищено або подавлено 667 цілей, зокрема 31 ракету та 636 безпілотників. Водночас уникнути влучань повністю не вдалося — зафіксовано удари на 26 локаціях і падіння уламків у ще 25 місцях.

    Найбільших втрат зазнали мирні міста. У Києві внаслідок атаки загинули щонайменше четверо людей, серед них дитина. Кількість постраждалих перевищила пів сотні — за різними даними, від 48 до 58 осіб. У столиці пошкоджено житлові будинки, офісні приміщення, автосалони, заправки, готелі та навіть дитячий майданчик. У Подільському районі один із безпілотників влучив у багатоповерхівку, спричинивши значні руйнування, а місто після атаки було затягнуте густим димом.

    Серйозних руйнувань зазнав і Дніпро. У місті та області загинули щонайменше троє людей, ще понад 30 отримали поранення. Пошкоджено житлові будинки, адміністративні споруди, підприємства, навчальні корпуси та транспорт. Окремі райони залишилися без електрики, а внаслідок влучань виникли пожежі.

    Найбільше жертв зафіксовано в Одесі. За останніми даними, загинули щонайменше вісім людей, ще 16 отримали поранення. Місто пережило кілька хвиль ракетно-дронових ударів. Один із ракетних ударів припав на житлову багатоповерхівку — частину квартир знищено повністю, виникли масштабні пожежі. Також пошкоджено портову інфраструктуру, склади та гуртожитки, а вибухова хвиля вибила сотні вікон у житлових будинках.

    У Харкові зафіксовано влучання в кількох районах міста. Постраждали щонайменше двоє людей, пошкоджено житлові будинки, транспорт і газову інфраструктуру.

    Окрім великих міст, наслідки атаки зафіксовані й у інших регіонах. У Полтавській області уламки ракет пошкодили житлові будинки, у Черкаській — промислову інфраструктуру, а в Київській області постраждали підприємства та приватні оселі. У Миколаївській області через обстріли постраждала родина з дитиною, також зафіксовані пошкодження будинків і ліній електропередач.

    За даними українських військових, атака мала чітко виражений комбінований характер: Росія одночасно застосовувала балістичні та крилаті ракети разом із великою кількістю дронів-камікадзе. Така тактика спрямована на перевантаження системи протиповітряної оборони та прорив захисту. Експерти зазначають, що подібні удари також мають психологічну мету — посилити тиск на цивільне населення.

    Попри масштаб атаки, українська ППО продемонструвала високу ефективність. Знищення більшості цілей дозволило уникнути ще більших жертв і руйнувань. Водночас удари по житлових кварталах, дитячих майданчиках та цивільних об’єктах свідчать про продовження тактики терору проти мирного населення.

    Рятувальні служби, медики та поліція працюють на місцях влучань у посиленому режимі. У багатьох містах тривають розбори завалів і ліквідація наслідків пожеж. Влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, оскільки загроза повторних атак зберігається.

    Ця масована атака вкотре підкреслює, що війна Росії проти України залишається високоінтенсивною, а удари по цивільній інфраструктурі є системною частиною її стратегії. Водночас українська оборона продовжує демонструвати здатність протистояти навіть наймасштабнішим атакам, зберігаючи контроль над ситуацією та мінімізуючи наслідки для країни.

  • Росія хоче продемонструвати “силу” на фоні виділення 60 млрд доларів військової підтримки від НАТО

    Росія хоче продемонструвати “силу” на фоні виділення 60 млрд доларів військової підтримки від НАТО

    За інформацією наших джерел, сьогодні планується масштабний обстріл України, через бажання Росії “показати силу”, на фоні виділення Києву військової підтримки на суму 60 млрд доларів державами- членами НАТО.

    “Російські військові пабліки повідомляють, що сьогодні по Україні буде завдано удару “Кинджалами”, “Калібрами”, “Іскандерами” та понад 500 БПЛА.

    У Росії знали про підготовку рішення, щодо 60 мільярдів від НАТО і хочуть продемонструвати свою позицію та силу.

    Ймовірною ціллю росіян в черговий раз можуть стати об’єкти енергетики, тож завтра можливі масштабні перебої з електропостачанням” – зазначає джерело.

  • Зеленський у Римі провів переговори з Мелоні: про що домовилися Україна та Італія

    Зеленський у Римі провів переговори з Мелоні: про що домовилися Україна та Італія

    Президент України Володимир Зеленський 15 квітня 2026 року прибув із офіційним візитом до Рим, де провів переговори з прем’єр-міністеркою Італії Джорджою Мелоні. Зустріч відбулася у Палаццо Кіджі і стала частиною ширшого дипломатичного турне українського лідера Європою.

    Цього ж дня Зеленський провів серію переговорів у Норвегії, після чого вилетів до Італії для продовження консультацій із ключовими партнерами України.

    За інформацією української сторони, під час зустрічі з Мелоні обговорювалися питання безпеки, оборонної співпраці та подальшої підтримки України. Зеленський поінформував італійську прем’єрку про актуальну ситуацію на фронті, а також наголосив на критичній потребі у посиленні протиповітряної оборони.

    Питання ППО залишається одним із ключових у переговорах України з партнерами, оскільки російські атаки на енергетичну та цивільну інфраструктуру тривають. Україна потребує додаткових систем захисту неба, зокрема сучасних ракетних комплексів і засобів протидії дронам.

    Одним із практичних результатів зустрічі стало обговорення так званої «дронової угоди» (Drone Deal). Україна запропонувала партнерам новий формат співпраці, який передбачає об’єднання технологій, виробництва та фінансування у сфері безпілотних систем. За словами Зеленського, Італія вже висловила зацікавленість у такому форматі співпраці, а команди обох країн домовилися опрацювати деталі потенційної угоди.

    Ця ініціатива є частиною ширшої стратегії України щодо розвитку власного оборонного виробництва та інтеграції з європейським військово-промисловим комплексом. З огляду на роль дронів у сучасній війні, подібні домовленості можуть суттєво вплинути на баланс сил на фронті.

    Крім двосторонніх питань, сторони обговорили і глобальні виклики безпеці. Зокрема, увагу приділили ситуації на Близькому Сході та в регіоні Перської затоки, де напруження зростає на тлі конфлікту з Іраном. Зеленський підкреслив, що сучасні війни стають взаємопов’язаними, а безпекові рішення мають вироблятися спільно.

    Президент України наголосив на важливості координації європейських держав у питаннях безпеки. За його словами, результат нинішніх конфліктів визначить майбутню архітектуру міжнародної безпеки, тому країни Європи мають діяти узгоджено.

    Італія залишається одним із ключових партнерів України в Європейському Союзі. Вона послідовно підтримує санкційну політику проти Росії, надає фінансову та військову допомогу, а також бере участь у міжнародних ініціативах на підтримку України. Зокрема, Рим разом із Парижем передавав Україні системи протиповітряної оборони та інше військове обладнання.

    Попередні зустрічі Зеленського та Мелоні також були зосереджені на довгостроковій підтримці України та відновленні інфраструктури. Під час нинішнього візиту ці теми отримали продовження, з акцентом на практичні кроки у сфері оборони.

    У межах поїздки до Італії Зеленський також планує зустрітися з президентом країни Серджо Маттареллою. Очікується, що сторони обговорять політичну підтримку України, перспективи євроінтеграції та подальшу співпрацю на міжнародних майданчиках.

    Аналітики зазначають, що цей візит має важливе значення на тлі загострення глобальної ситуації. Україна прагне не лише отримати додаткову військову допомогу, а й зміцнити політичну підтримку серед європейських союзників.

    Крім того, переговори в Римі демонструють, що Україна активно працює над формуванням нової моделі співпраці з партнерами — не лише як отримувач допомоги, а як рівноправний учасник спільних оборонних проєктів.

    Таким чином, зустріч Зеленського та Мелоні стала черговим етапом дипломатичних зусиль України, спрямованих на зміцнення обороноздатності, розширення міжнародної коаліції підтримки та формування нової безпекової архітектури в Європі.

  • Україна та Німеччина домовилися про нові пакети допомоги: ППО, дрони та боєприпаси

    Україна та Німеччина домовилися про нові пакети допомоги: ППО, дрони та боєприпаси

    Україна та Німеччина погодили нові пакети військової допомоги, які передбачають подальше посилення протиповітряної оборони, постачання безпілотних систем, боєприпасів і компонентів, пов’язаних із далекобійною зброєю. Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським, повідомляє «Європейська правда».

    За словами Мерца, Німеччина залишається одним із ключових партнерів України у сфері безпекової допомоги та у 2026 році продовжує відігравати провідну роль у координації підтримки Києва. Він підкреслив, що Берлін уже надав Україні «безпрецедентну підтримку» і надалі адаптує її до потреб фронту, зокрема з урахуванням змін у характері бойових дій.

    Основний акцент нових домовленостей зроблено на посиленні систем протиповітряної оборони України. Це рішення ухвалюється на тлі триваючих масованих російських атак, які включають використання ударних дронів, крилатих і балістичних ракет, а також комбінованих ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.

    У межах пакетів допомоги передбачено не лише постачання нових засобів ППО, а й забезпечення боєприпасами та технічними компонентами для підтримки вже наявних систем. Окремо наголошується на важливості підвищення щільності та ефективності протиповітряного захисту українських міст і критичної інфраструктури.

    Окремий блок домовленостей стосується безпілотних систем. Дрони сьогодні залишаються одним із головних інструментів ведення бойових дій, виконуючи розвідувальні, ударні та коригувальні функції.

    Постачання безпілотників розглядається як елемент комплексного посилення українських оборонних спроможностей, зокрема в умовах активного використання Росією ударних БпЛА для атак по містах і критичній інфраструктурі.

    Також йдеться про підтримку в розвитку технологій, пов’язаних із далекобійними засобами ураження, що дозволяє Україні розширювати власні можливості ураження військових цілей на значній відстані.

    Питання військової підтримки України залишається важливою темою внутрішньополітичних дискусій у Німеччині. Раніше обговорювалася можливість передачі далекобійних крилатих ракет Taurus, однак канцлер Фрідріх Мерц заявив, що наразі не вважає це необхідним, пояснюючи позицію розвитком українських технологічних можливостей.

    Водночас у політичному середовищі Німеччини продовжуються дискусії щодо обсягів і форм подальшої допомоги Україні, зокрема в частині далекобійних систем, боєприпасів і довгострокового фінансування оборонного сектору.

    Німеччина залишається одним із найбільших європейських донорів військової та фінансової допомоги Україні. З початку повномасштабного вторгнення Берлін суттєво збільшив обсяги підтримки, зосередивши її насамперед на системах ППО, бронетехніці, боєприпасах і підготовці українських військових.

    Нові пакети допомоги продовжують цю тенденцію та спрямовані на довгострокове зміцнення обороноздатності України, зокрема у сфері захисту повітряного простору та розвитку сучасних технологій ведення війни.

    Рішення про нову допомогу ухвалюється на тлі триваючих російських атак по українських містах та інфраструктурі. Українська влада наголошує, що саме посилення ППО є одним із ключових факторів захисту цивільного населення та стабільної роботи енергетичної системи в умовах війни.

  • Зеленський: Україна пропонує партнерам довгострокову оборонну співпрацю

    Зеленський: Україна пропонує партнерам довгострокову оборонну співпрацю

    Україна переходить до нової моделі взаємодії з міжнародними партнерами у сфері оборони, яка передбачає не разовий продаж озброєнь, а довгострокове стратегічне партнерство у сфері безпеки. Про це заявив президент Володимир Зеленський у зверненні з нагоди Дня українського зброяра.

    Глава держави наголосив, що сучасна Україна кардинально відрізняється від періоду 1990–2000-х років, коли оборонна промисловість здебільшого працювала на експорт окремих систем озброєння без довгострокової стратегії розвитку. Натомість зараз, за його словами, йдеться про побудову повноцінної екосистеми безпеки, яка включає розробку, виробництво, бойове випробування та інтеграцію сучасних оборонних технологій.

    За словами Зеленського, Україна пропонує партнерам комплексні рішення у сфері оборони, які включають ракети, безпілотні системи різних типів, засоби радіоелектронної боротьби, системи протиповітряної оборони, артилерію, бронетехніку та роботизовані комплекси.

    Окремий акцент зроблено на розвитку дронових технологій, які стали одним із ключових елементів сучасної війни. Українські безпілотники, за словами президента, охоплюють широкий спектр застосування — від розвідки та коригування вогню до ударних і морських місій, а також систем перехоплення повітряних цілей.

    Зеленський підкреслив, що Україна не просто виробляє ці системи, а має унікальний бойовий досвід їх використання у реальних умовах високотехнологічної війни.

    Президент зазначив, що Україна працює над створенням інтегрованих систем захисту неба, які поєднують різні компоненти — радарні системи, засоби радіоелектронної боротьби, засоби зв’язку та перехоплення повітряних цілей.

    За його словами, такі рішення вже викликають інтерес у низки країн, які стикаються з масовим застосуванням безпілотних літальних апаратів і ракетних загроз. Йдеться про комплексний підхід до протиповітряної оборони, який дозволяє будувати багаторівневі системи захисту.

    Зеленський повідомив, що Україна перебуває у постійній комунікації щодо оборонної співпраці з низкою держав, серед яких країни Близького Сходу, зокрема Кувейт, Оман, Туреччина та Сирія. Також інтерес до українських технологій, за його словами, проявляють держави Азії та Африки.

    Україна вже залучає своїх експертів до міжнародних консультацій у сфері протидії безпілотним загрозам. Такий формат співпраці передбачає передачу практичного досвіду, напрацьованого під час війни, та адаптацію рішень під потреби конкретних регіонів.

    Окрему увагу президент приділив морській безпеці. Він зазначив, що Україна має унікальний досвід ведення бойових дій у Чорному морі, включно з протидією військовому флоту, захистом акваторій, знищенням морських загроз та використанням безпілотних морських систем.

    Цей досвід, за словами Зеленського, є унікальним у світовій практиці сучасних воєн і може бути корисним партнерам, які стикаються з подібними викликами у стратегічно важливих морських регіонах.

    Президент наголосив, що нова модель співпраці передбачає довгострокові контракти, які мають не лише безпековий, а й економічний ефект для України. Такі угоди забезпечують стабільне фінансування оборонної промисловості, розвиток виробничих потужностей та розширення експорту технологій.

    На відміну від класичного експорту озброєнь, ця модель передбачає партнерство, у якому Україна виступає не лише постачальником, а й розробником і інтегратором рішень у сфері безпеки.

    Після початку повномасштабної війни український оборонно-промисловий комплекс зазнав масштабної трансформації. Значно зросло виробництво безпілотних систем, засобів РЕБ, артилерійських боєприпасів та інших видів озброєнь.

    Українські технології дедалі частіше проходять бойове випробування, що дозволяє оперативно вдосконалювати їх та адаптувати до сучасних викликів війни високої інтенсивності. Саме цей бойовий досвід, за словами експертів, є ключовою конкурентною перевагою України на міжнародному ринку оборонних технологій.

  • Україна готує нові безпекові угоди з країнами Європи та Азії — Зеленський

    Україна готує нові безпекові угоди з країнами Європи та Азії — Зеленський

    Україна продовжує масштабне розширення міжнародної безпекової співпраці та готується до підписання нових угод із країнами Європи, Азії, Близького Сходу та інших регіонів. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський, наголосивши на посиленні ролі українського бойового досвіду у формуванні сучасної системи глобальної безпеки.

    За словами глави держави, Україна вже перебуває у постійній комунікації щодо безпекових форматів із низкою країн, серед яких Саудівська Аравія, Катар, Туреччина та Об’єднані Арабські Емірати. Також тривають консультації з державами Кавказу, Африки, Східної та Південно-Східної Азії. Йдеться про формування довгострокових механізмів співпраці, які виходять за межі класичної військової допомоги та охоплюють обмін технологіями, досвідом і спільні підходи до захисту критичної інфраструктури.

    Окремо Зеленський підкреслив, що український досвід протидії масованим атакам дронів, організації багаторівневої системи протиповітряної оборони та проведення морських операцій у Чорному морі вже розглядається як практичний інструмент, який може бути застосований для захисту партнерів у різних частинах світу. Зокрема, йдеться про безпеку глобальних морських шляхів, які мають ключове значення для міжнародної торгівлі та енергетичної логістики.

    Паралельно Україна посилює взаємодію з європейськими партнерами. Президент повідомив, що триває доопрацювання нових безпекових угод, результати щодо яких очікуються вже найближчим часом. Ці домовленості є продовженням уже підписаних двосторонніх безпекових угод, які передбачають довгострокову підтримку України у сфері оборони, постачання озброєння, навчання військових та розвиток оборонно-промислової співпраці.

    Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров доповів про результати переговорів із країнами Близького Сходу та Затоки. За даними української сторони, такі контакти поступово формують нову модель міжнародної взаємодії, у якій Україна виступає не лише отримувачем допомоги, а й постачальником безпекових рішень і експертизи.

    Загалом Україна розглядає розширення мережі безпекових угод як частину довгострокової стратегії інтеграції у глобальну систему безпеки. Такий підхід передбачає не лише військову підтримку, а й спільні інвестиції в оборонні технології, розвиток виробництва озброєнь та посилення стійкості критичної інфраструктури.

    На тлі повномасштабної війни з Росією Україна вже сформувала низку довгострокових домовленостей із партнерами, які передбачають багаторічну підтримку обороноздатності. Нові угоди мають поглибити цей формат і розширити його географію за межі Європи, формуючи ширшу коаліцію держав, зацікавлених у спільній безпеці та стабільності міжнародних маршрутів і регіонів.