Унаслідок нічного комбінованого російського удару по Києву загинули щонайменше 6 людей, ще 64 отримали поранення, серед постраждалих є діти та працівники енергетичної сфери.
Про це повідомили мер Києва Віталій Кличко, ДСНС та начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко в Telegram, а також речниця КМВА Катерина Поп в ефірі телемарафону.
Спочатку повідомлялося про 4 загиблих, однак згодом кількість жертв зросла. Після 11:00 речниця КМВА Катерина Поп уточнила, що кількість загиблих збільшилася до 5. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що ще одна людина померла в лікарні від отриманих поранень. Згодом начальник КМВА Тимур Ткаченко підтвердив остаточне на той момент число — 6 загиблих.
«Станом на 12:00 медики підтверджують 64 поранених та 6 загиблих киян. На жаль, цифри можуть бути не остаточними», — зазначив Ткаченко.
За словами Віталія Кличка, серед постраждалих щонайменше троє дітей віком 3, 11 та 17 років. Також поранення отримали двоє працівників енергетичної компанії ДТЕК.
У ДСНС повідомили, що в Подільському районі внаслідок влучання в 9-поверховий житловий будинок сталося часткове руйнування верхніх поверхів. Під завалами можуть залишатися люди, рятувальні роботи тривають.
Крім того, у цьому районі зафіксовано загоряння автомобілів на відкритій місцевості та пожежу у 4-поверховій будівлі на території одного з навчальних закладів. Також повідомляється про пожежі на території комунального підприємства, де горять автомобілі та складські приміщення.
Рятувальники продовжують ліквідацію наслідків атаки та розбір завалів у постраждалих районах столиці.
Передісторія: у ніч проти 2 червня російські війська застосували по Україні ракети «Калібр» та ударні дрони. У Києві та низці областей оголошували повітряну тривогу через загрозу балістичного озброєння. Внаслідок атаки у столиці зафіксовані руйнування у семи районах, пожежі в житлових будинках, медичних та адміністративних об’єктах.
У ніч проти 2 червня російські війська здійснили одну з наймасштабніших комбінованих атак на Київ за останній час, застосувавши крилаті ракети, балістичне озброєння та ударні безпілотники. Внаслідок масованого обстрілу в різних районах столиці спалахнули пожежі, були пошкоджені житлові будинки, об’єкти цивільної інфраструктури та транспортна мережа. За останніми даними, загинули четверо людей, ще понад пів сотні отримали поранення.
Повітряна тривога в Києві та низці областей України була оголошена після повідомлень Повітряних сил про запуск російськими військами крилатих ракет типу «Калібр» з акваторії Каспійського моря. Згодом військові попередили про загрозу застосування балістичних ракет та масовану атаку ударних безпілотників. У столиці протягом ночі лунали вибухи, а сили протиповітряної оборони працювали по повітряних цілях над містом та його околицями.
Перші повідомлення про наслідки атаки почали надходити з Подільського району Києва. За словами начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, там виникли пожежі в нежитлових спорудах. Крім того, внаслідок падіння уламків та влучань були пошкоджені житлові будинки та транспортні засоби.
У Подільському районі також зафіксували загоряння автомобілів. За однією з адрес уламки ракети впали на дах будинку, що спричинило пожежу та пошкодження вікон і фасаду. Пізніше ситуація ускладнилася після повторного влучання в дев’ятиповерховий житловий будинок. Внаслідок удару стався частковий обвал конструкцій будівлі.
Рятувальники одразу розпочали пошуково-рятувальну операцію, оскільки під завалами могли перебувати люди. На місці працювали співробітники ДСНС, медики та правоохоронці. Роботи тривали протягом усієї ночі та вранці після завершення атаки.
В Оболонському районі столиці уламки російського безпілотника впали поблизу дитячого садка. За іншою адресою було зафіксовано займання на території недобудованого об’єкта. Інформація про пошкодження уточнювалася впродовж ночі, а екстрені служби обстежували територію для виявлення можливих нових осередків загоряння.
У Дарницькому районі внаслідок падіння уламків виникла пожежа на території автозаправної станції. Рятувальникам вдалося оперативно локалізувати загоряння та не допустити поширення вогню на резервуари з паливом, що могло призвести до значно масштабніших наслідків.
Серйозні руйнування зафіксовано і в Шевченківському районі столиці. За попередньою інформацією, ймовірне влучання ракети спричинило пожежу в 24-поверховому житловому будинку. Вогонь охопив кілька поверхів багатоповерхівки, а мешканців довелося терміново евакуйовувати. Паралельно в районі спалахнула будівля сервісного центру, яка також зазнала пошкоджень внаслідок атаки.
У Солом’янському районі уламки або вибухова хвиля пошкодили верхні поверхи 15-поверхового житлового будинку. Частина квартир залишилася без вікон, а мешканці були змушені залишити свої помешкання через небезпеку подальших руйнувань.
Наслідки удару відчули також мешканці кількох районів столиці через перебої в електропостачанні. За словами міського голови Віталія Кличка, тимчасові відключення світла були зафіксовані в Подільському, Оболонському та Святошинському районах. Енергетики розпочали аварійно-відновлювальні роботи одразу після отримання доступу до пошкоджених ділянок мереж.
Кількість постраждалих у Києві протягом ночі стрімко зростала. Спочатку повідомлялося про кількох поранених, однак із надходженням нової інформації та завершенням обстеження місць влучань цифри постійно збільшувалися. Станом на 03:25 було відомо про чотирьох постраждалих. Менше ніж за годину їхня кількість зросла до 11 осіб, з яких десять були госпіталізовані.
Близько четвертої години ранку міська влада повідомила вже про 14 поранених, більшість із яких потребували стаціонарного лікування. О 04:32 стало відомо про першого загиблого внаслідок атаки та 20 постраждалих.
Проте кількість жертв продовжувала зростати. Станом на 05:04 повідомлялося вже про 29 постраждалих мешканців столиці, серед яких двоє дітей. Через деякий час начальник Київської міської військової адміністрації повідомив про трьох загиблих.
За оновленими даними медиків, унаслідок масованої атаки постраждала 51 людина, серед них троє дітей. До лікарень було доставлено 35 поранених, включно з однією дитиною. Частина потерпілих отримала допомогу амбулаторно.
О 06:27 мер Києва Віталій Кличко повідомив про збільшення кількості загиблих до чотирьох осіб. Рятувальники не виключали, що число жертв може зрости, оскільки пошукові роботи в місцях найбільших руйнувань тривали.
Паралельно з атакою на столицю російські війська завдали ударів по інших українських містах. У Харкові внаслідок атаки були пошкоджені об’єкти в двох районах міста, виникли пожежі та постраждали люди. Під обстрілом також опинився Дніпро, де через влучання було частково зруйновано двоповерховий житловий будинок, а одна жінка отримала поранення.
Чергова масована атака стала ще одним свідченням того, що Росія продовжує застосовувати тактику комбінованих ударів по українських містах, використовуючи одночасно ракети різних типів і безпілотники. Такі атаки ускладнюють роботу систем протиповітряної оборони та створюють додаткові ризики для цивільного населення.
Ліквідація наслідків удару в Києві триває. На місцях працюють рятувальники, правоохоронці, медики та комунальні служби. Влада продовжує уточнювати масштаби руйнувань, кількість постраждалих і обсяг необхідної допомоги мешканцям пошкоджених будинків.
Одеса пережила важку ніч проти 1 червня: російські війська двічі атакували місто безпілотниками, внаслідок чого постраждали щонайменше п’ятеро людей, пошкоджені житлові будинки, адміністративна будівля, інфраструктурні об’єкти та автомобілі. За даними місцевої влади, станом на ранок інформації про загиблих унаслідок цих двох нічних атак не надходило.
Найсерйозніший удар припав по житловій забудові. Один із російських безпілотників влучив у дев’ятиповерховий будинок. Унаслідок удару частково зруйновано перший і другий поверхи, пошкоджено фасад будівлі та балкони. Після влучання виникла пожежа, яку ліквідовували рятувальники. На місці працювали всі екстрені служби, комунальники та представники міської влади.
За інформацією начальника Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака, станом на 7:00 відомо про п’ятьох постраждалих. Двох людей госпіталізували, ще двом надали медичну допомогу на місці, одна людина відмовилася від госпіталізації. Остаточні дані щодо наслідків атаки уточнюються.
Крім багатоповерхівки, пошкодження зафіксували у різних районах міста. Вибуховою хвилею пошкоджені багатоквартирні будинки, адміністративна будівля та об’єкти інфраструктури. За попередніми підрахунками, вибито 82 вікна, з яких 72 уже встигли закрити. Комунальні служби продовжують працювати на місцях, прибирають уламки, закривають пошкоджені вікна та допомагають мешканцям із першочерговими потребами.
У місті також розгорнули оперативні штаби. Там жителі пошкоджених будинків можуть отримати консультації щодо оформлення компенсації за зруйноване або пошкоджене майно, а також звернутися по допомогу. Місцева влада закликала одеситів, чиє житло постраждало від вибухової хвилі, звертатися до районних адміністрацій та фіксувати пошкодження для подальшого відшкодування.
Ще один епізод атаки зачепив цивільну інфраструктуру міста. За повідомленнями Одеської МВА, в одному з районів пошкоджено дах автосалону, вибито скло в будівлі та понівечено автомобілі, що перебували всередині. Також постраждав один із міських ринків, де поранення дістали троє людей. В іншому районі ударом пошкоджено приватний будинок і легковий автомобіль.
Нічна атака була спрямована не по військових об’єктах, а по цивільній забудові та міській інфраструктурі. Під ударом опинилися житлові будинки, транспорт, комерційні приміщення та об’єкти, якими щодня користуються мирні мешканці.
Одеса останніми місяцями регулярно стає ціллю російських дронових атак. Місто має стратегічне значення через портову інфраструктуру, розташування біля Чорного моря та близькість до важливих логістичних маршрутів. Водночас російські удари дедалі частіше завдають шкоди саме житловим кварталам, школам, дитсадкам, ринкам, автівкам і приватним будинкам.
Цієї ж ночі росіяни атакували й інші українські міста. Зокрема, повідомлялося про удар дрона типу «Герань-2» по житловому сектору в Сумах, де пошкоджено дошкільний навчальний заклад та кілька будинків. Також уночі вибухи лунали в Харкові та Запоріжжі. Українські міста знову пережили ніч під загрозою ударних безпілотників.
На тлі чергової атаки місцева влада закликає мешканців не ігнорувати повітряні тривоги. Російські дрони можуть змінювати маршрути, заходити на цілі з різних напрямків і становити небезпеку навіть після роботи сил протиповітряної оборони через падіння уламків. Одеситів просять перебувати в укриттях до офіційного відбою тривоги та не наближатися до місць влучань або падіння уламків.
Станом на ранок у місті триває ліквідація наслідків двох нічних атак. Рятувальники, поліцейські, медики, комунальники і районні адміністрації працюють у посиленому режимі. Основне завдання зараз — допомогти постраждалим, відновити безпечний доступ до пошкоджених будівель, закрити вибиті вікна та оцінити повний масштаб руйнувань.
Попри відсутність загиблих унаслідок цієї атаки, ніч для Одеси знову стала важким нагадуванням про те, що російський повітряний терор проти українських міст триває. Місто поступово оговтується після ударів, але роботи з відновлення триватимуть ще не один день.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що регулярні російські удари по українських містах можуть бути зупинені лише за умови посилення міжнародного політичного, економічного та санкційного тиску на Росію. Таку заяву глава держави зробив 31 травня на тлі чергової масованої атаки РФ із застосуванням сотень безпілотників та удару по Дніпру, де внаслідок влучання дрона було повністю знищене відділення «Нової пошти».
У своєму зверненні президент наголосив, що Росія продовжує системну кампанію повітряного терору проти українських міст і цивільної інфраструктури, а тому міжнародна спільнота має перейти до більш рішучих дій.
«Всі ці удари треба зупинити. Потрібна лише достатня підтримка нашого захисту і продовження тиску на Росію», — підкреслив Зеленський.
За словами президента, йдеться не лише про військову допомогу Україні, а й про посилення санкційних механізмів, які повинні завдати відчутного удару по економічних можливостях держави-агресора. Зеленський акцентував увагу на тому, що саме поєднання військової підтримки, міжнародної дипломатії та економічних обмежень здатне створити умови для реальної безпеки.
«Наші далекобійні санкції, санкції від партнерів, усі форми політичного та економічного тиску на Росію повинні спрацювати, щоб можна було досягти реальної безпеки. Тільки тиск спрацює на мир», — заявив глава держави.
Заява пролунала після чергової масштабної атаки російських військ. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 31 травня Росія випустила по Україні 229 ударних безпілотників різних типів, серед яких були Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони змогли знешкодити 212 повітряних цілей.
Повітряна атака здійснювалася одночасно з кількох напрямків території Росії та тимчасово окупованого Криму. До відбиття нападу були залучені авіація, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби, зенітні ракетні війська та сили безпілотних систем. Попри високий відсоток збитих цілей, зафіксовано влучання на кількох об’єктах у різних регіонах країни.
Одним із найбільш резонансних епізодів стала атака на Дніпро. Вдень 31 травня російський ударний безпілотник влучив у логістичний об’єкт, де виникла масштабна пожежа. Згодом стало відомо, що повністю знищене відділення №1 компанії «Нова пошта». Будівля вигоріла вщент.
У компанії повідомили, що співробітники не постраждали, а логістичні маршрути вже перебудовані для уникнення затримок доставки. Клієнтам пообіцяли компенсувати повну оголошену вартість знищених відправлень. На місці удару продовжують працювати рятувальники, поліція та аварійні служби.
Зеленський зазначив, що ліквідація наслідків атаки триває безперервно. За його словами, до гасіння масштабної пожежі було залучено близько 70 рятувальників, 40 працівників поліції та майже 30 одиниць спеціальної техніки.
Президент наголосив, що подібні удари вкотре демонструють справжню мету Росії — завдавати шкоди цивільній інфраструктурі та створювати атмосферу постійної небезпеки для мирного населення. Саме тому питання посилення української системи протиповітряної оборони залишається одним із ключових у переговорах із міжнародними партнерами.
Протягом останніх місяців Зеленський неодноразово заявляв про необхідність нарощування захисту українського неба. На тлі зростання кількості дронових атак президент повідомляв, що Україна працює над посиленням ППО для найбільш уразливих регіонів, зокрема Дніпра та Одеси.
Паралельно українська влада продовжує просувати ідею так званих «далекобійних санкцій» — комплексу обмежувальних заходів, які повинні ускладнити Росії виробництво ракет, безпілотників та іншого озброєння. Йдеться про контроль за поставками мікроелектроніки, обмеження доступу до технологій подвійного призначення, фінансові санкції та посилення контролю за схемами обходу вже чинних обмежень.
Останніми тижнями російські атаки по українських містах суттєво посилилися. За словами Зеленського, лише за один із попередніх тижнів Росія застосувала проти України понад 3170 безпілотників, більш як 1300 керованих авіабомб та десятки ракет різних типів.
На цьому тлі Україна також активізувала удари по російській військовій та енергетичній інфраструктурі. Лише за останні дні Генеральний штаб підтвердив ураження Саратовського нафтопереробного заводу, паливних баз, нафтотранспортної інфраструктури та військових об’єктів на території РФ.
Українське керівництво переконане, що саме поєднання міжнародного тиску, санкцій, військової допомоги та посилення обороноздатності держави може змусити Кремль відмовитися від подальшої ескалації та наблизити завершення війни.
На думку Зеленського, будь-які спроби пом’якшення тиску або зниження уваги світу до російської агресії лише заохочують Москву продовжувати атаки. Тому, як наголосив президент, підтримка України повинна залишатися системною та довгостроковою, а санкційний тиск — лише посилюватися.
«Тільки тиск спрацює на мир», — підсумував глава держави.
Удень 31 травня російські війська завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі України. Однією з цілей атаки стало відділення компанії «Нова пошта» у Дніпрі, яке було повністю знищене внаслідок влучання ударного безпілотника типу Shahed. Будівля вигоріла вщент, однак, за попередньою інформацією, обійшлося без жертв серед працівників та відвідувачів.
Про наслідки атаки повідомила пресслужба компанії «Нова пошта». За даними підприємства, ворожий дрон влучив у відділення №1 у Дніпрі, спричинивши масштабну пожежу.
«Сьогодні ворожим дроном було знищено відділення №1 Нової пошти в Дніпрі. Будівля вигоріла вщент. Співробітники не постраждали», — повідомили в компанії.
На оприлюднених фото та відео видно густий дим, вогонь і серйозні руйнування будівлі. Полум’я швидко охопило приміщення, через що врятувати майно та частину відправлень не вдалося.
Одразу після атаки на місце прибули підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, правоохоронці та представники місцевої влади. Рятувальники ліквідовували пожежу та проводили обстеження території для виявлення можливих осередків повторного займання.
У компанії зазначили, що наразі триває оцінка наслідків удару та підрахунок пошкодженого майна. Після завершення роботи рятувальних служб буде встановлено остаточну кількість знищених або пошкоджених відправлень.
Водночас «Нова пошта» вже заявила про готовність компенсувати клієнтам усі збитки. У компанії наголосили, що кожен клієнт отримає відшкодування відповідно до оголошеної вартості відправлення.
«Компанія, як завжди, компенсує клієнтам оголошену вартість знищених відправлень. Ми вже зв’язуємось із клієнтами, щоб повідомити деталі відшкодування», — зазначили представники поштового оператора.
Попри втрату одного з відділень, логістична мережа компанії продовжує працювати у штатному режимі. Для забезпечення безперервності доставки були задіяні резервні логістичні схеми та перенаправлення потоків відправлень через інші сортувальні та логістичні центри.
У «Новій пошті» підкреслили, що наразі не очікують суттєвих затримок доставки посилок ані в Дніпрі, ані в інших регіонах України.
Атака на відділення стала частиною чергового удару по Дніпру. За інформацією місцевої влади, російські війська застосували ударні безпілотники, внаслідок чого виникла масштабна пожежа на одному з логістичних об’єктів міста. Також повідомлялося про знищення та пошкодження автомобілів, які перебували поруч із місцем влучання.
На момент публікації інформації про загиблих або поранених не надходило. Влада продовжує уточнювати наслідки атаки.
Примітно, що це вже не перший удар по об’єктах «Нової пошти» від початку повномасштабного вторгнення Росії. Компанія неодноразово повідомляла про пошкодження або знищення своїх відділень, сортувальних центрів та логістичних майданчиків у різних регіонах країни.
Лише цього ж дня російські безпілотники атакували ще один об’єкт поштового оператора. У Слов’янську Донецької області було пошкоджено відділення №1. Там обійшлося без значних руйнувань, однак будівля зазнала пошкоджень від вибухової хвилі та уламків.
Експерти зазначають, що логістична інфраструктура залишається однією з важливих складових функціонування економіки та життєзабезпечення країни під час війни. Через поштові та логістичні компанії щодня доставляються гуманітарні вантажі, товари першої необхідності, медичні препарати, обладнання та інші критично важливі ресурси.
Попри регулярні атаки, українські логістичні оператори продовжують забезпечувати роботу мережі навіть у прифронтових регіонах. У багатьох випадках пошкоджені відділення відновлюють роботу вже за кілька днів після обстрілів.
У компанії наголосили, що безпека працівників і клієнтів залишається пріоритетом. Саме завдяки оперативним діям персоналу та дотриманню правил безпеки під час повітряної тривоги вдалося уникнути людських жертв.
Наразі триває ліквідація наслідків удару та оцінка матеріальних збитків. Остаточна сума завданої шкоди буде встановлена після завершення роботи спеціальних комісій та експертів.
Протягом минулої доби російські війська здійснили серію атак безпілотниками по території Чернігівської області, унаслідок чого було пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури, житлові будинки, сільськогосподарську техніку та спричинено низку пожеж у різних районах регіону. Про це повідомили в Державній службі з надзвичайних ситуацій, а також підтвердив начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус. За його словами, удари мали системний характер і охопили одразу кілька громад області, що свідчить про цілеспрямоване використання дронів для ураження як цивільної, так і критичної інфраструктури.
Під ворожим ударом опинилися Корюківський, Чернігівський та Новгород-Сіверський райони. У різних населених пунктах фіксувалися влучання безпілотників, після чого виникали пожежі на об’єктах інфраструктури та у житловому секторі. Найбільше наслідків зафіксовано у Сновську, Городні та Семенівці, де російські дрони спричинили загоряння і руйнування різного масштабу.
У Сновську внаслідок атаки загорівся об’єкт критичної інфраструктури. Йдеться про важливий елемент системи життєзабезпечення громади, який забезпечує функціонування базових послуг для населення, зокрема у сфері енергетики або комунального господарства. Хоча деталі об’єкта не розголошуються з міркувань безпеки, місцева влада підтвердила, що пожежа виникла саме після влучання ворожого безпілотника.
У Городні зафіксовано займання на відкритій території, яке також стало наслідком удару російського дрона. Попри те, що вогонь не перекинувся на житлові будівлі, сам факт атаки свідчить про продовження практики використання безпілотників для ураження будь-яких доступних цілей у прикордонних районах України.
Найбільше руйнувань у житловому секторі зазнала Семенівка. За словами В’ячеслава Чауса, внаслідок нічної атаки безпілотниками пошкоджено приватні будинки та легковий автомобіль. Крім того, ще напередодні вдень російський FPV-дрон влучив у житлову забудову, що призвело до вибитих вікон у будинках місцевих мешканців. Такі інциденти свідчать про те, що атаки на цивільну інфраструктуру мають не поодинокий, а повторюваний характер і відбуваються практично щоденно.
Окремий удар було завдано по території Новгород-Сіверської громади, де внаслідок атаки дрона типу «Гербера» зазнала пошкоджень сільськогосподарська техніка. Це обладнання використовується місцевими аграріями для сезонних робіт, і його втрата або пошкодження безпосередньо впливає на можливості ведення сільського господарства в регіоні, який і без того працює в умовах постійної загрози обстрілів.
У двох громадах Корюківського та Чернігівського районів зафіксовано влучання дронів типу «Герань» по об’єктах критичної інфраструктури. За попередньою інформацією, під удар потрапили енергетичні та транспортні об’єкти, які забезпечують функціонування життєво важливих систем у громадах. Подібні атаки мають особливо серйозні наслідки, оскільки навіть тимчасове виведення з ладу таких об’єктів може призводити до перебоїв у постачанні електроенергії, води або порушення транспортного сполучення.
Рятувальні підрозділи ДСНС працювали в посиленому режимі та оперативно ліквідували всі пожежі, які виникли внаслідок атак. Завдяки злагодженим діям надзвичайників вдалося запобігти подальшому поширенню вогню на житлові будинки та інші споруди. За попередньою інформацією, внаслідок цих ударів постраждалих серед цивільного населення не зафіксовано, однак масштаби матеріальних збитків уточнюються.
Загалом, за словами очільника Чернігівської ОВА, протягом доби область зазнала 21 атаки з боку російських військ. Така інтенсивність обстрілів свідчить про продовження цілеспрямованого тиску на прикордонні регіони України, які регулярно перебувають під ударами безпілотників різного типу. Чернігівщина, яка має довгу лінію кордону з Росією, залишається однією з найбільш вразливих областей у контексті атак дронів, що використовуються як для розвідки, так і для ураження цивільних та інфраструктурних об’єктів.
У ДСНС наголошують, що подібні атаки створюють значне навантаження на рятувальні служби, оскільки пожежі виникають одночасно в різних районах і потребують швидкого реагування для недопущення масштабних руйнувань. Місцева влада продовжує фіксувати наслідки обстрілів та організовує відновлювальні роботи там, де це дозволяє безпекова ситуаці
У Закарпатській області спалахнув скандал навколо керівництва регіонального управління Державної служби з надзвичайних ситуацій. Об’єднана єврейська община України заявила про ймовірний антисемітський інцидент за участі начальника ГУ ДСНС у Закарпатській області Олега Самсоненка. Після оприлюднення інформації правоохоронці, за даними організації, відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення рівноправності громадян залежно від їхньої національної чи етнічної належності.
Про це повідомила Об’єднана єврейська община України у Telegram.
За даними організації, інцидент міг статися ще 30 квітня під час службової наради в обласному управлінні ДСНС. У центрі скандалу опинився новопризначений заступник начальника управління Євген Праслов.
У повідомленні стверджується, що керівник управління Олег Самсоненко нібито змусив підлеглого одягнути мафтір-гітл — традиційний єврейський релігійний головний убір із накладними пейсами — та сфотографуватися в такому вигляді перед особовим складом.
Окрім цього, за даними ОЄОУ, під час наради Самсоненко міг дозволити собі образливі висловлювання на етнічному ґрунті. Зокрема, у повідомленні наводиться фраза про те, що Праслов “за своєю хитрістю нагадує цей народ – жидів”.
Також, як стверджують в організації, керівник ДСНС нібито наказав посадовцю з’явитися на наступне шикування та День рятувальника у кіпі.
Після появи інформації про інцидент правоохоронці могли відкрити кримінальне провадження за статтею 161 Кримінального кодексу України — “Порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань та інших ознак”.
Об’єднана єврейська община України також опублікувала фотографію, на якій чоловік, схожий на Євгена Праслова, стоїть у капелюсі з пейсами. Водночас у самій публікації зазначено, що це зображення може бути створене або змінене за допомогою штучного інтелекту.
При цьому пресслужба ДСНС Закарпаття у день проведення наради публікувала фото із заходу, однак без релігійних атрибутів у посадовців.
Офіційних коментарів від Олега Самсоненка чи керівництва ДСНС України станом на вечір 28 травня не оприлюднено.
Скандал набув особливого резонансу на тлі посилення українського законодавства щодо боротьби з антисемітизмом.
Ще у квітні президент України Володимир Зеленський підписав закон №2037-IX, який передбачає кримінальну відповідальність за прояви антисемітизму та вносить зміни до статті 161 Кримінального кодексу.
Документ розширив перелік дій, які можуть кваліфікуватися як антисемітизм. Йдеться, зокрема, про мову ворожнечі, пропаганду етнічних стереотипів, дискримінацію за національною ознакою, виправдання Голокосту, а також приниження євреїв чи заперечення їхнього права на самоідентифікацію.
Залежно від тяжкості порушення, закон передбачає покарання від штрафів до обмеження чи позбавлення волі, особливо якщо такі дії вчиняються службовими особами або супроводжуються психологічним чи фізичним тиском.
Правозахисники наголошують, що будь-які прояви етнічної дискримінації у державних структурах становлять особливу небезпеку, оскільки можуть впливати на атмосферу всередині колективів та формувати толерантність до мови ненависті.
На цьому тлі справа в Закарпатті вже викликала активне обговорення у соцмережах та серед громадських організацій.
Чи підтвердяться озвучені звинувачення та чи буде офіційно повідомлено про підозру фігурантам — наразі невідомо. Правоохоронці поки не публікували деталей можливого розслідування.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні загинули вже 116 рятувальників Державної служби з надзвичайних ситуацій. Ще 622 співробітники ДСНС отримали поранення та травми під час виконання службових обов’язків.
Про це в інтерв’ю «Главкому» заявив генерал-майор служби цивільного захисту Андрій Хижняк.
За його словами, міф про те, що працівники ДСНС працюють нібито «в безпечному тилу», не має нічого спільного з реальністю. Російські війська систематично атакують місця прильотів повторно, навмисно наражаючи на небезпеку рятувальників, медиків та інші екстрені служби, які прибувають на допомогу після ударів.
«На жаль, рятувальники не безсмертні. На Полтавщині ми втратили трьох наших колег, травмовано 34. Загалом в Україні загинули 116 рятувальників, травмовано 622 рятувальника», — наголосив Хижняк.
Особливо небезпечною залишається тактика так званих «подвійних ударів», яку активно використовує Росія. Після першої атаки на місце прибувають рятувальники, а через певний час ворог завдає повторного удару саме по району проведення рятувальної операції.
За словами генерал-майора, це одна з найбільших загроз для працівників ДСНС.
Окрім повторних атак, надзвичайники постійно ризикують життям через обвалення конструкцій будівель, пошкоджених ракетами чи дронами. Під час гасіння пожеж та розбору завалів конструкції можуть руйнуватися буквально в будь-який момент.
«Серед найрозповсюдженіших небезпек — можливі обвалення конструкцій будівель, в які влучили ворожі ракети чи дрони. На жаль, були випадки, коли рятувальники гинули саме через руйнування будівель під час ліквідації пожеж», — зазначив Хижняк.
Полтавщина, де працює сам генерал-майор, залишається одним із регіонів, які регулярно зазнають ударів по об’єктах критичної інфраструктури, нафтогазових підприємствах та енергетичних об’єктах. Саме під час ліквідації наслідків таких атак рятувальники часто опиняються під повторними ударами.
Одним із найтрагічніших епізодів стала атака росіян у ніч на 5 травня 2026 року по об’єкту газовидобування на Полтавщині. Тоді ворог завдав повторного удару вже після прибуття екстрених служб.
Унаслідок атаки загинули четверо людей, серед яких — двоє співробітників ДСНС.
Одним із загиблих став заступник начальника оперативно-координаційного центру ДСНС Полтавщини Віктор Кузьменко, який мав звання Героя України. Під його керівництвом рятувальники проводили десятки надскладних операцій після російських обстрілів, зокрема після удару по Полтаві у 2024 році, коли вдалося врятувати 17 людей.
Другим загиблим став пожежний-рятувальник Дмитро Скриль, який понад 20 років працював у службі та спеціалізувався на ліквідації масштабних пожеж на нафтогазових об’єктах.
У ДСНС наголошують, що війна суттєво змінила характер роботи українських рятувальників. Якщо раніше головними викликами були техногенні аварії чи природні катастрофи, то тепер працівники служби фактично працюють у бойових умовах — під загрозою ракетних атак, дронів та обстрілів.
Попри це, підрозділи ДСНС продовжують працювати у надзвичайно складних умовах по всій країні. Рятувальники першими прибувають на місця ударів, гасять пожежі після атак по енергетичних об’єктах, дістають людей з-під завалів та ліквідовують наслідки ударів по цивільній інфраструктурі.
Окремо в службі зазначають, що після масованих атак на об’єкти паливно-енергетичного комплексу українські надзвичайники навчилися значно швидше локалізовувати масштабні пожежі, ніж це вдавалося російським службам у схожих ситуаціях.
Водночас у ДСНС визнають: із посиленням російських атак ризики для рятувальників лише зростають.
За словами рятувальників, пожежа була надзвичайно складною через масштаб займання та високе теплове навантаження.
До ліквідації вогню залучили пожежних роботів і два гелікоптери ДСНС, які скидали воду з повітря.
Після кількох годин боротьби пожежу вдалося повністю ліквідувати.
У ДСНС зазначили, що загалом підрозділи надзвичайників працювали на 25 локаціях по всій Київській області, де були зафіксовані влучання або падіння уламків після нічної атаки РФ.
Унаслідок російського обстрілу на Київщині загинули двоє людей, ще вісім отримали поранення.
Серед постраждалих — немовля.
На місцях ударів медики та психологи надавали допомогу постраждалим мешканцям.
Масована атака Росії у ніч проти 24 травня стала однією з найбільших за останній час.
Під ударами опинилися Київ, Київська область, Черкащина та Полтавщина.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Росія випустила по Україні близько 90 ракет різних типів, серед яких 36 балістичних, а також майже 600 ударних безпілотників.
За попередніми даними, під час атаки російські війська застосували ракети «Орєшнік», «Циркон» та інші типи озброєння.
Основною ціллю удару став Київ.
У столиці зафіксували численні пожежі, руйнування житлових будинків, торговельних центрів та цивільної інфраструктури.
Рятувальники працювали більш ніж на 40 локаціях у різних районах міста.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що внаслідок масованої російської атаки у ніч проти 24 травня по всій країні постраждали близько 100 людей, ще четверо загинули.
Про це глава держави повідомив після доповідей рятувальників та екстрених служб, які продовжують працювати на місцях ударів.
«Дякую всім нашим службам, які зараз працюють на місцях нічних російських ударів. Підрозділи ДСНС, Національна поліція, комунальні служби. Всі діють максимально ефективно, враховуючи масштаби атаки та її наслідки: близько 100 людей постраждали по країні, ще чотири, на жаль, загинули», — заявив Зеленський.
Президент висловив співчуття родинам загиблих та наголосив, що лише у Києві пошкоджено або повністю зруйновано близько 30 житлових будинків.
Найбільше постраждали Шевченківський район і Лук’янівка, де були зруйновані житлові багатоповерхівки, торговельний центр «Квадрат» та Лук’янівський ринок.
Крім того, пошкоджень зазнала станція метро «Лук’янівська», десятки бізнесів, навчальні заклади, культурні установи та об’єкти цивільної інфраструктури.
Зеленський окремо наголосив на необхідності термінового посилення української протиповітряної оборони.
«Потрібні й конкретні кроки для посилення ППО — постачання ракет не повинне зупинятися жодного дня», — підкреслив глава держави.
Президент подякував міжнародним партнерам за підтримку України, але зазначив, що самих заяв солідарності недостатньо в умовах постійних масованих атак Росії.
У ніч проти 24 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак по Україні за останній період.
Ворог застосував десятки ракет різних типів, зокрема балістичні, а також сотні ударних безпілотників.
Основною ціллю удару став Київ, однак атаки також зазнали Київська область, Черкащина, Кіровоградщина та інші регіони.
За словами президента, російські війська випустили по Україні близько 90 ракет та майже 600 дронів.
Раніше начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив, що по Білій Церкві російські війська могли завдати удару ракетою середньої дальності РС-26 «Рубіж», яку також називають «Орєшнік».
У Києві тривають пошуково-рятувальні роботи. Під завалами частково зруйнованих будинків можуть залишатися люди.
