Gorchitsa.info

Позначка: дипломатія

  • В Абу-Дабі відбулися двосторонні переговори України і РФ паралельно з тристоронніми

    В Абу-Дабі відбулися двосторонні переговори України і РФ паралельно з тристоронніми

    У суботу, 24 січня, в Абу-Дабі відбулися переговори щодо можливого припинення війни між Україною та Росією за участю трьох сторін — України, Сполучених Штатів і РФ. За інформацією американського видання Axios, дискусії пройшли не лише у тристоронньому форматі, але й у двосторонньому — без участі представників США.

    Як повідомили неназвані американські та українські посадовці, українська та російська делегації проводили прямі зустрічі в п’ятницю та суботу паралельно до спільних сесій із представниками США. За даними співрозмовників видання, такі переговори започаткувалися напередодні і продовжилися наступного дня.

    Американські учасники заявили про «значний прогрес» у ході дискусій, де обговорювалися ключові питання: територіальні претензії Росії на Донбасі, статус окупованої Запорізької атомної електростанції та кроки, необхідні для деескалації конфлікту і гарантування, що війна не поновиться.

    «Обговорювалося все. Ніхто з жодної сторони не був збентежений дискусіями. Ми не залишили жодного питання без розгляду і не змушували нікого до чогось. Ми побачили велику повагу в залі, адже вони дійсно шукали рішення», — заявив один із американських посадовців.

    Під час «спільного обіду» після другого дня переговорів американці помітили, що учасники російської та української делегацій поводилися «майже як друзі», що, за їхніми словами, вселяє певну надію на прогрес.

    Водночас видання наголошує на контрасті між ходом переговорів та тлом подій: саме цього тижня Росія здійснила масовані атаки на цивільну інфраструктуру та енергетику України. Однак американські чиновники заявили, що переговори пройшли «краще, ніж очікувалося», і вони задоволені тим, що вже вдалося обговорити.

    Українські представники займають більш стриману позицію. За словами одного з чиновників, хоча сторони досягли певного прогресу, все ще залишається невизначено, чи має кремлівське керівництво намір реально завершити війну. Також неясно, чи мають російські учасники переговорів повноваження ухвалювати політичні рішення чи укладати угоди.

    Підсумком двосторонніх і тристоронніх консультацій стало рішення продовжити перемовини. Попередньо наступний раунд планують провести 1 лютого. Американські посадовці також висловили сподівання на можливу зустріч на найвищому рівні — між президентами України та Росії. За їхніми словами, така зустріч «може відбутися у Москві або Києві», але остаточного рішення ще немає.

    «Ми вважаємо, що ці зустрічі мають відбутися перед зустріччю лідерів. Ми не думаємо, що це далеко. Якщо ми продовжимо рухатися поточним шляхом, ми дійдемо до цього», — сказав один із американських співрозмовників.

  • ЄС намагається повернути Україну в центр уваги після кризи у відносинах зі США

    ЄС намагається повернути Україну в центр уваги після кризи у відносинах зі США

    Європейський Союз після складного тижня у відносинах зі Сполученими Штатами заявив про необхідність знову зосередити політичну увагу на Україні. Це питання стало одним із ключових під час екстреного саміту в Брюсселі, який відбувся на тлі різкого загострення трансатлантичних відносин і публічних погроз з боку президента США щодо економічного та територіального тиску на Європу.

    Європейські лідери визнали, що довіра між Брюсселем і Вашингтоном серйозно похитнулася. Водночас у ЄС наголосили, що не можуть дозволити собі глибокий конфлікт зі США через критичну залежність від американських ринків, фінансової системи, енергетики та, передусім, безпекових гарантій, які залишаються ключовими для України.

    У Брюсселі звучали сигнали про необхідність повернення до прагматичного діалогу. Керівники кількох урядів заявили, що Європа втратила час у внутрішніх суперечках і тепер змушена відновлювати серйозні переговори зі США, незалежно від політичних емоцій і особистих конфліктів.

    Одним із перших практичних кроків стало відновлення процесу ратифікації торговельної угоди між ЄС і США, яку раніше було фактично заморожено. У Брюсселі вважають, що тимчасова деескалація після контактів між Вашингтоном і керівництвом НАТО створила вікно можливостей для повернення до переговорів.

    Водночас саме українське питання залишається найчутливішим. До останнього загострення між ЄС і США сторони працювали над рамковими домовленостями щодо майбутнього мирного врегулювання, включно з американськими гарантіями безпеки для України у разі нової агресії з боку Росії. Після дипломатичної кризи цей процес фактично зупинився.

    У європейських столицях дедалі гучніше лунають побоювання, що Україна може знову відійти на другий план — особливо на тлі прямих контактів представників США з Москвою. У Брюсселі наголошують, що українське питання не може ставати заручником політичних конфліктів між союзниками.

    Паралельно в ЄС заявляють про підготовку масштабного післявоєнного пакета підтримки України, який передбачає довгострокову економічну відбудову та інтеграцію. У Брюсселі також нагадують, що обсяг фінансової допомоги Україні вже сягнув сотень мільярдів євро, включно з кредитами та макрофінансовою підтримкою.

    Ці заяви прозвучали на тлі критики з боку Києва, де неодноразово наголошували, що Європа надто довго обмежується дискусіями, не переходячи до рішучих дій. Європейські лідери визнають, що затримки та внутрішні суперечки підірвали довіру до здатності ЄС діяти швидко.

    Водночас Брюссель дав зрозуміти, що готовий до жорсткої відповіді у разі нової ескалації з боку США. Уже підготовлено пакети контрзаходів у сфері торгівлі, а також розглядається застосування механізмів захисту від економічного примусу.

    Попри тимчасове зниження напруги, в ЄС визнають: стратегічна невизначеність у відносинах зі США зберігається. Саме тому Союз планує прискорити рух до стратегічної автономії — насамперед у сфері оборони, промислової політики та глобальної конкурентоспроможності.

    У Брюсселі підкреслюють, що нинішню кризу вдалося пережити без відкритого розриву, однак у майбутньому Європа має бути значно сильнішою і менш залежною від зовнішніх рішень.

  • Банкова боїться втрати інтересу Європи до війни в Україні

    Банкова боїться втрати інтересу Європи до війни в Україні

    Офіс Президента України стурбований через так званий «кейс Гренландії», який може суттєво вплинути на геополітичну ситуацію та послабити підтримку України з боку західних партнерів. За інформацією джерел у Банковій, побоювання пов’язані з активністю колишнього президента США Дональда Трампа та намірами президента Франції Еммануеля Макрона вести переговори з Володимиром Путіним.

    У ОП вважають, що такі кроки можуть призвести до втрати інтересу Європи до війни в Україні та підірвати єдність міжнародної коаліції на підтримку країни. З огляду на це, Володимир Зеленський планує низку зустрічей із партнерами, на яких буде намагатися переконати їх дистанціюватися від прямих переговорів із Кремлем та зберегти консолідовану позицію щодо українського питання.

    Джерела наголошують, що питання дипломатичної активності Франції та інших європейських країн зараз перебуває під пильним контролем української влади, оскільки будь-які сигнали про послаблення підтримки можуть негативно вплинути на безпекову та економічну ситуацію в Україні.

  • The Guardian пояснив, чому війна в Україні не наближається до завершення

    The Guardian пояснив, чому війна в Україні не наближається до завершення

    Попри зростання кількості дипломатичних контактів і активізацію міжнародних переговорів, кінець повномасштабної війни Росії проти України залишається далеким. Таку оцінку дала директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень Гвендолін Сассе у колонці для The Guardian.

    За її словами, регулярні зустрічі між Україною, Сполученими Штатами та європейськими партнерами, а також епізодичні контакти між Вашингтоном і Москвою не змінили базової реальності: припинення вогню немає, механізми безпеки не визначені, а Росія не демонструє готовності завершувати війну.

    Кульмінацією дипломатичних зусиль останніх тижнів стала зустріч у Парижі, де 35 держав об’єдналися в так звану “коаліцію охочих”. Вони обговорювали можливі гарантії безпеки для України у разі припинення вогню. До процесу були залучені США, ключові європейські столиці та ширше коло партнерів Києва.

    Однак, як зазначає Сассе, реальних зрушень ці переговори не принесли. Формальні мирні перемовини не стартували, а навіть режим припинення вогню не був погоджений. При цьому лише Україна, за її оцінкою, публічно демонструє готовність до компромісів, тоді як Росія зберігає жорстку позицію.

    На тлі дипломатичних ініціатив Москва, навпаки, посилила ракетні та дронові удари по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі. Авторка вважає, що це є частиною свідомої стратегії тиску на цивільне населення в зимовий період, покликаної підірвати стійкість країни як фізично, так і психологічно.

    Підсумкова Паризька декларація, за оцінкою Сассе, має радше символічний характер. Вона передбачає участь коаліції у механізмі моніторингу припинення вогню під керівництвом США, подальшу військову підтримку України, створення багатонаціональних сил під європейським керівництвом, зобов’язання реагувати у разі порушення домовленостей Росією та довгострокову оборонну співпрацю з Києвом. Проте жоден із цих пунктів поки не має чітких механізмів реалізації.

    Велика Британія та Франція знову підтвердили готовність розмістити свої війська в Україні після запровадження припинення вогню як запобіжник у разі його порушення. Водночас залишається невизначеним, які саме дії Росії вважатимуться порушенням і якою буде відповідь Заходу.

    Додатковим сигналом стала заява нового канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який уперше допустив участь німецьких військових у механізмі гарантій безпеки. Втім, він уточнив, що йдеться лише про можливе розміщення в країнах НАТО, які межують з Україною, і лише за згоди Бундестагу.

    Ключовою проблемою, за словами Сассе, залишається позиція Кремля. Володимир Путін, на її думку, не зацікавлений у справжніх переговорах і вважає, що час працює на нього. Його впевненість лише зміцнюється на тлі прямих контактів із Дональдом Трампом та підходу нової американської адміністрації, орієнтованої на короткострокові угоди.

    Термін “коаліція охочих”, який викликає суперечливі історичні асоціації, у цьому випадку відображає нову реальність міжнародної політики — формування ситуативних альянсів поза традиційними інституціями. Саме результат війни в Україні, за словами авторки, стане ключовим тестом для цього нового світового порядку.

  • Президент заявив про готовність Ради підтримати Федорова на посаді глави Міноборони

    Президент заявив про готовність Ради підтримати Федорова на посаді глави Міноборони

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що очікує призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони вже наступного тижня. За словами глави держави, відповідне рішення має ухвалити Верховна Рада.

    Про це Зеленський повідомив у своєму щоденному зверненні після зустрічі з Федоровим, під час якої вони обговорили стратегічні питання безпеки та оборони.

    «Заслухав доповідь Михайла Федорова фактично по плану нашого захисту. Стратегічні речі обговорювали. Розраховую, що парламентарі вже наступного тижня підтримують Михайла на посаду міністра оборони України», — заявив Президент.

    Глава держави також наголосив, що для оборонної сфери вже напрацьований чіткий план дій, так само як і для дипломатичного напряму. Водночас, за його словами, вирішальним чинником у реалізації цих планів залишається позиція міжнародних партнерів.

    «У нас план дій є, так само, як і для дипломатії; це залежить виключно від рішучості партнерів, який план стане основним на рік», — зазначив Зеленський.

    Президент підкреслив, що завершення війни можливе лише за умови посилення тиску на Росію.

    «Війну треба завершувати, для цього на Росії треба тиснути. Той, хто говорить мовою балістики та шахедів, нічого, крім сили, не зрозуміє», — додав він.

    Варто зазначити, що до Верховної Ради вже надійшли заяви про відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, що відкриває шлях для урядових кадрових змін.

  • Президент України Володимир Зеленський готує переговори у Флориді щодо припинення війни

    Президент України Володимир Зеленський готує переговори у Флориді щодо припинення війни

    Найближчими днями президент України Володимир Зеленський може здійснити візит до американського штату Флорида для проведення ключових переговорів, пов’язаних із майбутніми форматами припинення війни. Місцем зустрічей розглядається резиденція Мар-а-Лаго, яка вважається одним із центрів неформальної політичної координації у США.

    Очікується, що поїздка може відбутися вже 28 грудня. Переговори мають стати продовженням активних контактів українського керівництва з представниками американського політичного істеблішменту, які відбулися напередодні Різдва.

    Раніше Володимир Зеленський публічно розповів про тривалу телефонну розмову з представниками команди президента США — Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. За словами глави держави, обговорення було максимально предметним і стосувалося не загальних декларацій, а конкретних форматів зустрічей, термінів і рішень, необхідних для зупинення бойових дій.

    Президент України наголосив, що Київ підготував низку практичних пропозицій. Частина документів перебуває на фінальній стадії доопрацювання, а деякі вже повністю готові. Зеленський підкреслив, що Україна переходить від загальних формулювань до чітких і структурованих рішень, які можуть бути покладені в основу переговорного процесу.

    Загальний тон міжнародних контактів навколо цих ініціатив характеризується стриманим інтересом і підвищеною увагою. Після серії нещодавніх зустрічей високого рівня у Флориді та Маямі питання мирного врегулювання війни в Україні знову опинилося в центрі політичних дискусій у США.

    Водночас залишається низка принципових проблем, які досі не мають чіткого вирішення. Йдеться насамперед про гарантії безпеки для України, механізми примусу до виконання домовленостей та юридичні зобов’язання Росії у разі укладення будь-яких угод. Саме ці питання називають найскладнішими у майбутніх переговорах.

    Стратегія Києва полягає у випередженні можливого скептицизму з боку американської політики, орієнтованої на внутрішні інтереси. Україна пропонує не абстрактні очікування, а готову дорожню карту, яка має поєднати безпекові інтереси США з реальним шляхом до завершення війни, що продовжує виснажувати ресурси Заходу.

    Різдвяна дипломатична активність української сторони розглядається як чіткий сигнал: Київ більше не очікує готових мирних планів від Вашингтона чи Брюсселя. Україна формує власне бачення завершення війни і виносить його безпосередньо на стіл переговорів із майбутньою американською адміністрацією.

  • Зеленський готовий до відмови від НАТО в обмін на гарантії США

    Зеленський готовий до відмови від НАТО в обмін на гарантії США

    Гарантії безпеки з боку США залишаються єдиним життєздатним шляхом до миру для України, попри бажання європейських союзників пропонувати альтернативні моделі. Про це пише Politico, наголошуючи, що без матеріально-технічної підтримки Вашингтона європейські країни навіть не здатні самостійно розгорнути багатонаціональні сили.

    Видання зазначає, що на тлі провалу Будапештського меморандуму президент України Володимир Зеленський у нинішніх переговорах змушений враховувати низку принципових моментів. Зокрема, Київ готовий розглянути відмову від прагнення до членства в НАТО в обмін на надійні й дієві гарантії безпеки.

    За інформацією Politico, серед можливих елементів таких гарантій обговорюється постачання Україні крилатих ракет Tomahawk із дальністю до 1000 кілометрів. Це дало б змогу завдавати ударів по російських політичних і військових центрах та потенційно стримувати Кремль від відновлення активних бойових дій.

    Окремий акцент робиться на юридичному статусі можливих домовленостей. На відміну від Будапештського меморандуму, який був політичною угодою виконавчої влади, нинішні гарантії, за очікуванням Києва, мають бути юридично зобов’язуючими. Йдеться про ратифікацію Палатою представників і Сенатом США та подальше схвалення президентом. У такому разі зобов’язання щодо України могли б бути прирівняні до двосторонніх безпекових договорів США з Японією та Південною Кореєю.

    У Politico зазначають, що формальна ратифікація дала б Україні додаткові можливості впливу на Конгрес і сприяла б збереженню стабільної двопартійної підтримки у США.

    Водночас видання підкреслює, що навіть такий сценарій не позбавлений ризиків. Зокрема, нагадується заява Дональда Трампа дорогою на саміт НАТО в Гаазі про те, що «існує багато визначень статті 5». Ця стаття Альянсу була навмисно сформульована так, щоб уникнути автоматичного втягування США у велику війну в Європі.

    На цьому тлі Politico сумнівається, що Вашингтон погодився б на гарантії, які зобов’язували б його до прямого військового втручання в Україні. Особливо з огляду на те, що з 2022 року США фактично блокують шлях України до вступу в НАТО та роблять пріоритетом уникнення прямої участі у війні.

    Додаткову невизначеність створюють і паралельні контакти між США та Росією, які тривають одночасно з європейськими та українськими переговорами. Видання наголошує, що позиція Володимира Путіна у будь-якому разі залишатиметься ключовою.

    Москва, за оцінкою Politico, прагне значно ширшої угоди зі США щодо всієї системи європейської безпеки, що було продемонстровано її початковим 28-пунктним «мирним планом». Водночас Путін не демонструє готовності відмовлятися від своїх максималістських вимог, через що досі незрозуміло, на які компроміси Росія може піти.

    У підсумку видання зазначає, що незалежно від того, наскільки сильними виглядатимуть американські гарантії безпеки для України, їхня реальна ефективність може залежати не лише від юридичних формулювань у США, а й від того, як ці гарантії інтерпретуватиме Москва.

  • Нардеп Камельчук поїхав у відпустку Європою, видавши поїздку за службове відрядження

    Нардеп Камельчук поїхав у відпустку Європою, видавши поїздку за службове відрядження

    Журналісти Bihus.info викрили народного депутата від фракції «Слуга народу» Юрія Камельчука на черговій брехні щодо поїздки до Європи. Камельчук стверджував, що в листопаді відвідував форум у Страсбурзі як частина службового відрядження, проте журналісти з’ясували, що він перебував у Верховній Раді 5-7 листопада та брав участь у голосуванні. Після цього нардеп вирушив у відпустку до Португалії та інших європейських міст разом із коханою Дарією Саєд.

    Юрій Камельчук не зміг чітко пояснити журналістам мету поїздки: спершу стверджував, що це парламентська робота, потім – відпустка, а ще – питання, пов’язані зі здоров’ям дружини. Після публікації матеріалу нардеп заявив у соцмережах, що поїздка була офіційною та пов’язаною з дипломатичною роботою, і звинуватив журналістів у політичному замовленні.

    Аналіз оприлюднених ним фото та інших матеріалів показав, що Камельчук не брав участі у форумі 5-7 листопада. Зокрема, його немає у списках спікерів та учасників заходу, а фото він використав старі – зроблені під час засідань ПАРЄ у Страсбурзі в жовтні та квітні 2025 року.

    Крім того, у нардепа помітили новий кросовер Porsche Cayenne S, який не зазначений у декларації. Автомобіль зареєстрований на київську лізингову фірму, пов’язану з політиком часів Януковича Сергієм Тігіпком. Камельчук та Дарія Саєд подорожували Європою на цій автівці, що підтверджується фото у соцмережах.

    Журналісти звернулися до Верховної Ради, керівництва фракції «Слуга народу» та ДБР для надання правової оцінки діям депутата.

    Раніше Камельчук заявляв про вихід із партії «Слуга народу», але фактично продовжує перебувати у фракції ВРУ. Він також очолює політичну партію «Українська нація» та медіакомпанію «Бужани-прем’єр».

  • Уряд розглядає Кислицю як можливого наступника Сибіги в МЗС

    Уряд розглядає Кислицю як можливого наступника Сибіги в МЗС

    Як повідомляють джерела видання 360ua.news, найближчим часом можлива відставка міністра закордонних справ Андрія Сибіги.

    Також, за інформацією джерела, ймовірним кандидатом на пост глави МЗС наразі виступає перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця.

    Нагадаємо, Сергій Кислиця увійшов до складу переговорної групи, щодо визначення параметрів мирної угоди з РФ, яка днями пройшла у Флориді (США).

  • Трамп критикує корупцію в Україні, але говорить про можливість угоди

    Трамп критикує корупцію в Україні, але говорить про можливість угоди

    Під час останнього публічного виступу Президент США Дональд Трамп зробив чергову заяву щодо ситуації в Україні, поєднавши критику з обережним оптимізмом. Його меседж знову зосередився на темі корупції, яку він неодноразово називав головною перешкодою для ефективної взаємодії між державами.

    Трамп заявив, що в Україні, за його словами, існують «серйозні проблеми» та «корупційна ситуація, яка не йде їм на користь». Ці слова вписуються в його попередні заяви про необхідність внутрішніх реформ, особливо в умовах війни та міжнародної підтримки, яка значною мірою залежить від довіри до українських інституцій.

    Втім, поруч із критикою пролунали й стримані сигнали щодо можливостей дипломатичного поступу. Президент США заявив, що, попри проблеми, бачить «хороший шанс» на укладення певної угоди. Про яку саме угоду йдеться — Трамп не уточнив, однак у політичних колах США це висловлювання розцінили як натяк на можливе мирне врегулювання або новий формат домовленостей щодо підтримки України.

    Його слова прозвучали в момент, коли українсько-американські відносини перебувають під пильною увагою. З одного боку, Києву важливо демонструвати прогрес у боротьбі з корупцією, а з іншого — будь-які заяви Вашингтона одразу стають приводом для політичних дискусій як всередині України, так і на міжнародній арені.

    Трампова модель комунікації одночасно створює тиск і залишає простір для переговорів. Його новий сигнал може вплинути на дипломатичні позиції та очікування щодо подальшого розвитку подій.