Gorchitsa.info

Позначка: економіка України

  • Кабмін змінює правила бронювання: підвищать зарплатний поріг до 26 тис. грн

    Кабмін змінює правила бронювання: підвищать зарплатний поріг до 26 тис. грн

    Кабінет Міністрів України готує комплексні зміни до системи бронювання військовозобов’язаних громадян, які працюють на критично важливих підприємствах. Про це заявив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев в ефірі національного телемарафону, окресливши ключові параметри майбутньої реформи та її вплив на бізнес і державний сектор.

    За словами міністра, основна зміна стосуватиметься фінансового критерію для отримання бронювання. Уряд планує підвищити мінімальний зарплатний поріг до 26 тисяч гривень. Це означає, що підприємства зможуть бронювати працівників лише за умови, що вони отримують заробітну плату не нижче визначеного рівня. Водночас для компаній, які працюють у прифронтових регіонах, діятиме окремий режим — там поріг залишиться на рівні 21 600 гривень, щоб не створювати додаткового тиску на бізнес, який функціонує в умовах підвищених безпекових ризиків.

    У Кабміні пояснюють, що перегляд критеріїв має на меті впорядкувати систему бронювання та зробити її більш прозорою й однаковою для всіх секторів економіки. Окремо підкреслюється, що держава прагне уникнути ситуацій, коли підприємства отримують надмірні або формально обґрунтовані бронювання без реальної економічної або оборонної необхідності.

    Ще однією суттєвою зміною стане новий підхід до обліку працівників, які працюють за сумісництвом. Відтепер працівники, які мають відстрочку та одночасно працюють у кількох компаніях, враховуватимуться лише один раз — за основним місцем роботи. За словами урядовців, це дозволить усунути практику, коли одна й та сама людина могла враховуватися кількома підприємствами одночасно при формуванні квот на бронювання.

    Раніше така схема, коли працівник працював на пів ставки або чверть ставки в різних компаніях, дозволяла деяким підприємствам фактично “подвоювати” кількість заброньованих осіб. Уряд вважає, що це викривляло реальну картину ринку праці та створювало нерівні умови між бізнесами різного масштабу.

    Очікується, що нова норма щодо сумісництва почне діяти орієнтовно в середині червня. Паралельно центральні та регіональні органи влади повинні протягом місяця переглянути свої критерії визначення критично важливих підприємств і погодити їх із Міністерством оборони та Міністерством економіки.

    У червні, як зазначив Олексій Соболев, профільні міністерства оновлять свої підходи до оцінки критичності підприємств. Після цього у липні–серпні компанії будуть змушені повторно підтверджувати або переглядати свій статус відповідно до нових правил. Це означає, що значна частина бізнесу пройде повторну процедуру оцінки відповідності критеріям бронювання.

    Урядовці наголошують, що реформа має забезпечити баланс між потребами економіки та обороноздатністю держави. З одного боку, критично важливі підприємства повинні продовжувати працювати й виконувати свої функції, з іншого — система бронювання має бути справедливою, контрольованою та такою, що мінімізує зловживання.

    Окремо в уряді звертають увагу на значення критично важливих підприємств для державного бюджету. За словами міністра, такі компанії формують близько 60% податкових надходжень, що робить їх ключовим елементом економічної стабільності країни в умовах війни.

    Водночас у Кабміні наголошують і на проблемах ринку праці. Частина громадян перебуває в розшуку територіальних центрів комплектування або має статус самовільного залишення частини, не беручи участі ні в економічних процесах, ні у військовій службі. Це, за словами урядовців, також впливає на загальну дискусію щодо справедливого розподілу трудових ресурсів у країні під час воєнного стану.

    Таким чином, нові правила бронювання мають стати спробою одночасно посилити контроль, зменшити зловживання та забезпечити стабільність роботи критичної інфраструктури та економіки України в умовах тривалої війни.

  • Марченко: податок на посилки доведеться ухвалити — це умова МВФ і ЄС

    Марченко: податок на посилки доведеться ухвалити — це умова МВФ і ЄС

    Україна змушена буде ухвалити законопроєкт про оподаткування міжнародних посилок, оскільки його прийняття є частиною зобов’язань перед міжнародними партнерами та умовою подальшого фінансування. Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко під час обговорення змін до податкового законодавства.

    За словами очільника Мінфіну, питання запровадження податку на товари, що надходять із-за кордону через поштові сервіси, не є предметом політичного вибору України, а випливає з міжнародних домовленостей.

    «Є зовнішній тиск з цього питання, є зовнішній запит. У нас немає можливості зняти це питання або якимось чином передомовитися», — наголосив Марченко.

    Він підкреслив, що ухвалення відповідного законопроєкту є фактично неминучим кроком у межах чинних фінансових домовленостей із міжнародними партнерами.

    «Іншого виходу немає. Зовнішній тиск, думаю, доведеться збалансувати внутрішнім тиском», — додав міністр.

    Йдеться про законодавчу ініціативу, яка передбачає зміну правил оподаткування товарів, що надходять в Україну в міжнародних поштових і кур’єрських відправленнях. Зокрема, мова йде про можливе запровадження податку на додану вартість або інших фіскальних механізмів для посилок із-за кордону.

    Урядові джерела зазначають, що ця ініціатива є частиною ширшого пакета податкових реформ, які Україна має виконати в межах співпраці з Міжнародний валютний фонд. У МВФ такі кроки розглядаються як структурні маяки — індикатори реформ, від виконання яких залежить подальше фінансування програм макрофінансової стабільності.

    Окремо питання податку на посилки розглядається і в контексті співпраці з Європейський Союз. За даними з урядових обговорень, виконання цієї норми може стати умовою для отримання частини фінансової допомоги ЄС, зокрема траншів у межах багаторічних програм підтримки України.

    Зокрема, мова йде про можливу прив’язку до фінансування обсягом близько 8,4 млрд євро, частина якого може бути надана за умови ухвалення податкових змін. У європейських інституціях також розглядається варіант ширшої прив’язки фіскальних реформ до більшого кредитного пакета, обсяг якого оцінюється приблизно у 90 млрд євро.

    Таким чином, податкові зміни щодо міжнародних посилок можуть стати одним із елементів загальної фінансової архітектури підтримки України з боку Заходу.

    Водночас це питання вже викликає активне обговорення всередині країни, оскільки воно безпосередньо стосується мільйонів громадян, які регулярно користуються закордонними онлайн-магазинами та маркетплейсами. Очікується, що ухвалення законопроєкту може вплинути на вартість імпортних товарів масового споживання та змінити структуру онлайн-торгівлі в Україні.

    У парламенті тим часом тривають консультації щодо тексту документа. Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що голосування за законопроєкт може відбутися вже найближчим часом. За його словами, частина депутатів, які раніше виступали проти ініціативи, вже змінили свою позицію.

    За словами урядовців, ухвалення цього закону є важливим елементом для забезпечення стабільного фінансування державного бюджету та продовження співпраці з міжнародними кредиторами в умовах воєнного стану та значного бюджетного дефіциту.

    Фактично, питання оподаткування посилок поступово переходить із рівня політичної дискусії до фінального етапу ухвалення рішення, яке напряму пов’язане з виконанням міжнародних зобов’язань України.

  • ВВП по 6% щороку та ставка на оборонку: уряд готує нову економічну модель України разом зі Світовим банком

    ВВП по 6% щороку та ставка на оборонку: уряд готує нову економічну модель України разом зі Світовим банком

    Кабінет Міністрів України спільно зі Світовим банком та міжнародними партнерами працює над масштабною економічною стратегією під назвою «Економіка майбутнього», яка має стати основою післявоєнного розвитку держави та забезпечити щорічне зростання ВВП на рівні 6%. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко під час представлення концепції міжнародній консультативній бізнес-раді під головуванням президента Володимира Зеленського.

    За словами Свириденко, нова стратегія базується на принципах Європейського Союзу та передбачає побудову конкурентної економіки з потужними інституціями, високим рівнем інвестицій та активним приватним сектором. Ключовими напрямами розвитку мають стати оборонні технології, енергетика, аграрний сектор, транспорт, машинобудування, ІТ та критичні мінерали.

    Фактично йдеться про формування нової економічної моделі України, яка повинна замінити довоєнну сировинну орієнтацію та створити умови для технологічного розвитку країни навіть в умовах війни. В уряді розраховують, що реалізація стратегії дозволить не лише збільшити темпи економічного зростання, а й створити нові робочі місця, стимулювати повернення українців з-за кордону та закласти фундамент для інтеграції в європейський економічний простір.

    Одним із головних орієнтирів стратегії стане збільшення продуктивності праці. Якщо зараз середній показник її приросту оцінюється приблизно у 1,3% на рік, то уряд планує довести його до 5%. Окремо ставиться завдання суттєво збільшити частку інвестицій у структурі ВВП — із довоєнних 16% до 24–30% щорічно. Це означає, що Кабмін робить ставку на масштабне залучення приватного капіталу та міжнародних інвесторів у процес відновлення країни.

    Прем’єрка наголосила, що нова модель розвитку повинна враховувати реалії воєнного часу та водночас бути адаптованою до майбутнього членства України в ЄС. Саме тому основу стратегії формують правила європейської економіки — прозорість, конкуренція, підтримка інновацій, розвиток людського капіталу та посилення ролі приватного сектору.

    Важливу роль у підготовці документа відіграє Світовий банк, який уже кілька років залишається одним із ключових фінансових партнерів України. За даними банку, станом на 2026 рік потреби України у відновленні оцінюються у 588 мільярдів доларів.

    Крім фінансової підтримки, Світовий банк бере участь у формуванні довгострокової стратегії економічної трансформації держави. У банку наголошують, що майбутнє відновлення України має бути засноване не лише на фізичній реконструкції зруйнованих об’єктів, а й на створенні нової економіки, орієнтованої на приватний сектор, технології та високу додану вартість.

    Одним із центральних майданчиків для презентації стратегії стане міжнародна конференція з відновлення України URC2026, яка відбудеться 25–26 червня у польському Гданську. Організаторами заходу виступають Україна та Польща. Очікується, що саме там уряд представить флагманські інвестиційні проєкти для міжнародних партнерів та бізнесу.

    URC2026 має стати не просто дипломатичною конференцією, а платформою для запуску конкретних інвестиційних рішень. Серед головних тем заходу — розвиток оборонної промисловості, енергетична стійкість, модернізація логістики, інфраструктури та інтеграція України до європейського ринку. Особливий акцент планують зробити на безпековому компоненті, адже партнери розглядають сильну оборонну індустрію як одну з основ майбутнього економічного розвитку України.

    В уряді також визнають, що реалізація подібної стратегії потребуватиме масштабних реформ. Зокрема, йдеться про реформу судової системи, посилення захисту інвесторів, дерегуляцію, модернізацію державного управління та боротьбу з корупцією. Без цих змін досягнення амбітної мети у 6% зростання ВВП буде практично неможливим.

    Економісти звертають увагу, що для України такий темп зростання є надзвичайно амбітним, але не недосяжним. Для порівняння, подібні темпи економічного розвитку демонстрували країни Центральної та Східної Європи після вступу до ЄС, однак це відбувалося за умов масштабного припливу інвестицій, доступу до європейських ринків та швидкої модернізації промисловості.

    При цьому викликів залишається багато. Війна продовжує створювати ризики для бізнесу та інвесторів, а значна частина української економіки все ще залежить від зовнішнього фінансування. За оцінками Світового банку, рівень бідності в Україні у 2025 році зріс майже до 37%, а мільйони українців залишаються внутрішньо переміщеними особами або перебувають за кордоном.

    Окремий акцент у стратегії робиться на людському капіталі. Уряд і міжнародні партнери розглядають освіту, медицину, реабілітацію ветеранів та розвиток сучасних навичок як один із головних драйверів економічного зростання. У Світовому банку наголошують, що без масштабних інвестицій у людей відновлення країни буде неможливим.

    Напередодні президент Володимир Зеленський також заявив, що Україна готує комплексний план економічного посилення держави, який має стати одним із ключових елементів післявоєнної трансформації країни. За його словами, головне завдання — створити умови, за яких українці залишатимуться працювати в Україні, а бізнес отримає стимули для розвитку саме всередині країни.

    Наразі уряд не називає конкретних термінів затвердження «Економіки майбутнього», однак ключові положення документа можуть бути представлені вже влітку під час конференції у Гданську.

  • Українська економіка оживає після важкої зими

    Українська економіка оживає після важкої зими

    Українська економіка почала відновлюватися після складної зими, спаду в першому кварталі 2026 року та постійних російських обстрілів енергетичної інфраструктури. Попри війну, удари по промисловості та тиск на бізнес, у квітні ВВП України зріс на 0,9%, що дозволило покращити загальний показник за перші чотири місяці року до мінус 0,2%.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

    За її словами, після важкого початку року економіка демонструє перші ознаки стабілізації. Найкращу динаміку показують внутрішня торгівля, харчова промисловість, добувна та переробна галузі, а також оборонне виробництво. В окремих секторах приріст перевищив 10%.

    Свириденко наголосила, що українська економіка продовжує працювати навіть в умовах постійної воєнної загрози, руйнувань енергетики та необхідності переорієнтовувати виробництво під потреби оборони. За оцінками уряду, саме адаптивність бізнесу, внутрішній попит і розвиток оборонної промисловості допомогли зупинити падіння після першого кварталу.

    Міжнародний валютний фонд прогнозує, що за підсумками 2026 року економіка України може зрости на 2%. Світовий банк дає обережнішу оцінку — 1,2%. Водночас міжнародні інституції наголошують, що подальша динаміка напряму залежатиме від ситуації на фронті, стабільності енергосистеми та обсягів зовнішньої фінансової підтримки.

    На цьому тлі в уряді звертають увагу на протилежну ситуацію в Росії. За словами Свириденко, внутрішні російські оцінки підтверджують наростаюче виснаження економіки РФ. Одним із ключових чинників вона назвала системне ураження нафтогазової інфраструктури Росії.

    За даними української розвідки, падіння російської нафтопереробки становить щонайменше 10% лише за кілька місяців цього року. Російський експорт нафтопродуктів у квітні також суттєво скоротився. Reuters із посиланням на Міжнародне енергетичне агентство повідомляв, що експорт російських нафтопродуктів у квітні впав до найнижчого рівня, зафіксованого агентством.

    «Внутрішні російські оцінки підтверджують наростаюче виснаження економіки РФ через системне знищення нафтогазової інфраструктури. Українські далекобійні санкції працюють дуже ефективно», — заявила Свириденко.

    Окремою проблемою для Москви став дефіцит бюджету. За даними Служби зовнішньої розвідки України, за перші чотири місяці 2026 року дефіцит бюджету РФ сягнув 78,4 мільярда доларів, що вже перевищило річний план Кремля. Також російські нафтогазові доходи за січень-квітень впали на 38,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

    Через погіршення ситуації російський уряд уже знизив прогноз зростання власного ВВП на 2026 рік. Якщо раніше Москва очікувала зростання на 1,3%, то тепер прогноз скоротили до 0,4%. Росія також переглянула вниз очікування щодо видобутку та експорту нафти й газу на 2026–2029 роки, зокрема через санкції та удари по енергетичній інфраструктурі.

    Українська влада наголошує, що удари по російській нафтовій інфраструктурі мають не лише військовий, а й економічний ефект. Саме нафтогазові доходи залишаються одним із головних джерел фінансування війни РФ проти України. Скорочення експорту, зниження переробки та дефіцит бюджету обмежують можливості Кремля підтримувати військові витрати на попередньому рівні.

    Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна нарощує відповіді на російські атаки. За його словами, Росія вже втратила близько 10% нафтопереробки, а нові операції проти об’єктів, які працюють на війну, триватимуть.

    Україна входить у фазу обережного економічного відновлення після складного початку року, тоді як Росія дедалі більше стикається з наслідками власної агресії: падінням доходів, дефіцитом бюджету, проблемами у нафтогазовому секторі та зниженням економічних прогнозів.

  • Кошти “Національного кешбеку” потрібно витратити до 30 червня 2026 року

    Кошти “Національного кешбеку” потрібно витратити до 30 червня 2026 року

    Міністерство економіки України звернулося до громадян із нагадуванням про необхідність використати кошти, накопичені в межах державної програми “Національний кешбек”, до 30 червня 2026 року. Після завершення цього терміну невикористані кошти будуть автоматично повернуті до державного бюджету.

    Про це йдеться в офіційному повідомленні міністерства, де також уточнюється, що сама програма продовжить працювати без змін, а нарахування кешбеку за купівлю товарів українського виробництва здійснюватиметься у звичному режимі.

    У відомстві пояснили, що виплати надалі будуть надходити користувачам після 20 числа кожного місяця за попередній розрахунковий період. Таким чином, система залишається стабільною, а зміни стосуються виключно строків використання вже накопичених коштів.

    Окремо в міністерстві нагадали про найближчі виплати. Так, кешбек за квітень українці отримають наприкінці травня, і ці кошти також потрібно буде витратити до встановленої дати — 30 червня 2026 року. Виплата за травень, своєю чергою, відбудеться у липні, після чого нарахування продовжаться за стандартним графіком без змін.

    Програма “Національний кешбек” передбачає повернення частини витрачених коштів за купівлю товарів українського виробництва. Розмір компенсації залежить від категорії товарів. Зокрема, 5% кешбеку нараховується за продукти харчування, аптечні товари, автотовари, а також вироби для саду й городу. Підвищений рівень у 15% застосовується до непродовольчих товарів, серед яких одяг, взуття, побутова техніка, іграшки, товари для ремонту та дозвілля. Також до цієї категорії частково входять деякі харчові продукти — зокрема тверді та м’які сири, макаронні вироби, вівсяні та гречані крупи.

    Накопичені кошти громадяни можуть використовувати на широкий перелік потреб. Серед дозволених напрямів — оплата комунальних послуг, поштові сервіси, придбання ліків і медичних виробів українського виробництва, купівля книжок та іншої друкованої продукції, а також благодійні внески на підтримку Збройних сил України.

    У міністерстві підкреслюють, що програма має подвійний ефект: з одного боку — підтримує українського виробника, стимулюючи внутрішній попит, з іншого — дозволяє громадянам частково компенсувати витрати на повсякденні товари.

    Також у відомстві звертають увагу, що система нарахування кешбеку продовжує розширюватися. За останні періоди участь у програмі беруть мільйони українців, а перелік товарів, на які поширюється компенсація, поступово оновлюється та уточнюється.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що майже 4,8 млн українців отримають виплати за програмою за березень, включно з додатковими компенсаціями на окремі категорії товарів.

  • ЄС просуває кредит Україні на 90 млрд євро в обмін на реформи

    ЄС просуває кредит Україні на 90 млрд євро в обмін на реформи

    Україна та Європейський Союз продовжують активні переговори щодо умов надання масштабної макрофінансової допомоги в межах кредитної програми на 90 млрд євро. У Єврокомісії заявляють, що сторони вже досягли “значного прогресу” в погодженні ключових документів, однак остаточне затвердження пакета фінансування все ще залежить від виконання низки економічних та політичних умов, включно з реформами у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.

    Про це повідомив речник Європейської комісії Балаж Уйварі, коментуючи хід перемовин щодо Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС. Саме цей документ має визначити механізм виділення коштів, графік фінансування, перелік реформ та зобов’язань, які Київ повинен буде виконати для отримання траншів.

    За словами представника Єврокомісії, переговори між Києвом і Брюсселем тривають “дуже добре”, а найбільш готовим документом уже є саме Меморандум про взаєморозуміння щодо макрофінансової підтримки. Водночас Уйварі наголосив, що остаточне погодження ще не завершене, оскільки сторони продовжують доопрацьовувати окремі положення.

    У Брюсселі зазначають, що програма допомоги базується на трьох ключових напрямках. Перший — продовження співпраці України з Міжнародний валютний фонд та дотримання умов програми МВФ. Другий — реалізація економічних реформ, спрямованих на стабілізацію фінансової системи, бюджетну дисципліну та модернізацію економіки. Третій — політичні та інституційні реформи, пов’язані з верховенством права, антикорупційною політикою та незалежністю державних органів.

    Саме політичний блок умов, за інформацією джерел, став одним із найчутливіших у переговорах. Раніше “Європейська правда” повідомляла, що частина вимог Євросоюзу безпосередньо пов’язана з реформуванням антикорупційної системи України та посиленням незалежності правоохоронних інституцій.

    За даними джерел видання, значна частина майбутніх умов базується на так званому “плані Качки-Кос” — неофіційному переліку реформ, який у Брюсселі розглядають як один із ключових орієнтирів для оцінки прогресу України у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Серед вимог — ухвалення нової Антикорупційної стратегії, посилення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, реформа процедури призначення генерального прокурора, а також зміни в роботі правоохоронних і судових органів.

    У Європейському Союзі наголошують, що йдеться не лише про технічні умови отримання кредиту, а про ширшу систему інтеграції України до європейського політичного та правового простору. Фактично фінансова допомога дедалі більше пов’язується із виконанням конкретних структурних реформ та наближенням української системи управління до стандартів ЄС.

    На цьому тлі в Україні вже виникли суперечки щодо змісту майбутньої антикорупційної стратегії. Голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна раніше заявила, що урядовий проєкт стратегії на 2026–2030 роки не враховує частину положень, які ЄС розглядає як критично важливі. Зокрема, йшлося про незалежність антикорупційних органів та реформування системи прокуратури.

    За словами Радіної, невиконання цих критеріїв може ускладнити не лише отримання окремих траншів фінансової допомоги, а й загалом процес переговорів про вступ України до Європейського Союзу. У Брюсселі ж наголошують, що реформи мають бути не декларативними, а практичними та системними.

    Очікується, що кредитна програма ЄС на 90 млрд євро стане однією з найбільших програм підтримки України з початку повномасштабної війни. Кошти планують спрямувати на покриття дефіциту державного бюджету, фінансування соціальних витрат, підтримку макроекономічної стабільності, відновлення інфраструктури та реалізацію реформ.

    Для України ця допомога є критично важливою на тлі величезного навантаження на бюджет через війну, зростання оборонних витрат та потребу у фінансуванні державних програм. За оцінками економістів, без стабільної міжнародної підтримки Київ може зіткнутися з серйозними ризиками для фінансової системи та виконання соціальних зобов’язань.

    Водночас у ЄС прагнуть зробити фінансову підтримку інструментом довгострокового впливу на реформування української держави. Саме тому Брюссель дедалі жорсткіше прив’язує виділення коштів до конкретних результатів у сфері антикорупційної політики, судової реформи та державного управління.

    У Єврокомісії заявляють, що остаточне погодження документів може відбутися вже найближчим часом. Після цього механізм фінансування має пройти формальне затвердження в інституціях ЄС, що відкриє шлях до початку виділення коштів Україні.

  • Суд стягнув з компанії Ахметова 15 млн грн на користь «Укренерго»

    Суд стягнув з компанії Ахметова 15 млн грн на користь «Укренерго»

    Господарський суд Донецької області ухвалив рішення про стягнення з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» 15,46 млн грн заборгованості за послуги з передачі електричної енергії. Рішення у справі було прийняте 28 квітня, однак стало відомим лише після оприлюднення матеріалів у судовому реєстрі, що фактично надало йому публічного розголосу.

    Йдеться про господарський спір між двома ключовими учасниками енергетичного ринку України — оператором системи передачі електроенергії НЕК «Укренерго» та розподільною компанією ДТЕК Донецькі електромережі, що входить до структури енергетичного холдингу ДТЕК.

    Як встановлено матеріалами справи, 1 січня 2024 року між сторонами було укладено договір про надання послуг з передачі електроенергії. Згідно з цим договором, ДТЕК Донецькі електромережі зобов’язувалася своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги, які надає оператор системи передачі. Однак, за позицією позивача, компанія систематично порушувала фінансову дисципліну, що призвело до накопичення значної заборгованості.

    Первісно НЕК «Укренерго» оцінювала суму боргу у 19,59 млн грн. Окрім основної заборгованості, компанія також заявила вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 84,4 тис. грн, посилаючись на прострочення виконання грошових зобов’язань та систематичні затримки платежів з боку відповідача.

    Під час розгляду справи суд дослідив акти приймання-передачі послуг і фінансові розрахунки сторін та встановив, що при визначенні суми позову позивач не врахував частину коригувань до актів, зокрема за травень 2025 року. Саме ці уточнення, як зазначено в матеріалах суду, вплинули на кінцевий розмір заборгованості та призвели до завищення первісно заявленої суми.

    У результаті перерахунку суд дійшов висновку, що фактичний розмір боргу, який підлягає стягненню, становить 15,46 млн грн. Суддя Оксана Чернова визначила, що саме ця скоригована сума відповідає підтвердженим обсягам наданих послуг за періоди жовтень–листопад 2024 року, а також березень–травень і червень–липень 2025 року з урахуванням уточнених актів звірки.

    Окремо суд переглянув нарахування 3% річних і зменшив їхній розмір із заявлених 84,4 тис. грн до 70,6 тис. грн. Таке коригування було здійснене з урахуванням уточненого основного боргу та фактичних періодів прострочення платежів.

    Водночас суд відхилив частину позовних вимог, що перевищували встановлену суму, визнавши їх необґрунтованими через невраховані коригування у первинних розрахунках.

    Окрему увагу в контексті справи привертає структура власності відповідача: бенефіціаром ДТЕК Донецькі електромережі є бізнесмен Рінат Ахметов, що додає справі резонансу на тлі триваючих фінансових суперечок у енергетичному секторі.

    У матеріалах справи також згадується, що подібні спори між учасниками ринку вже розглядалися раніше. Зокрема, у серпні 2025 року цей самий суд зобов’язав компанію ДТЕК Донецькі електромережі сплатити понад 5 млн грн штрафних санкцій та інфляційних втрат на користь НЕК «Укренерго» за несвоєчасне виконання фінансових зобов’язань.

    Таким чином, нове рішення стало черговим епізодом у тривалій серії господарських спорів між ключовими гравцями енергетичного ринку, які стосуються розрахунків за передачу електроенергії та дотримання фінансової дисципліни в умовах функціонування енергосистеми України.

  • Війна навколо Ірану вже б’є по цінах в Україні: у НБУ озвучили два сценарії для економіки

    Війна навколо Ірану вже б’є по цінах в Україні: у НБУ озвучили два сценарії для економіки

    Національний банк України проаналізував можливі наслідки війни навколо Ірану для української економіки та розглядає два основні сценарії розвитку подій. У регуляторі попереджають: затяжний конфлікт на Близькому Сході може пришвидшити інфляцію та ще більше сповільнити економічне зростання в Україні.

    Про це в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» заявив голова Національного банку України Андрій Пишний.

    За словами очільника НБУ, ситуація на Близькому Сході вже створює додаткові ризики для української економіки на тлі повномасштабної війни з Росією.

    «Національний банк аналізував наслідки подій на Близькому Сході для України. Відчуття таке, що до нашої війни додалася і їхня. Ми розглядаємо два сценарії», — зазначив Пишний.

    У першому, базовому сценарії НБУ припускає, що напруження навколо Ірану почне спадати вже наприкінці другого кварталу 2026 року. У такому випадку ціни на нафту марки Brent до кінця року можуть опуститися до близько 80 доларів за барель.

    За оцінками Нацбанку, навіть такий відносно помірний сценарій матиме негативний вплив на українську економіку.

    НБУ прогнозує, що інфляція в Україні у річному вимірі зросте приблизно на 1,5 відсоткового пункту. Водночас темпи зростання ВВП можуть уповільнитися на 0,3 відсоткового пункту.

    Другий сценарій у НБУ вважають значно ризикованішим. Він передбачає тривалу війну між США та Іраном і стабільно високі ціни на нафту — понад 100 доларів за барель до кінця 2026 року.

    У такому разі, за оцінками регулятора, інфляція в Україні може зрости ще на 3 відсоткові пункти, а економічне зростання сповільниться на 0,6 відсоткового пункту.

    На тлі цих ризиків НБУ вже переглянув свій макропрогноз. Очікуваний рівень інфляції на кінець року підвищили з 7,5% до 9,4%, а прогноз зростання ВВП погіршили з 1,8% до 1,3%.

    Головною причиною економічних ризиків стала ситуація навколо Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів транспортування нафти у світі.

    Після початку американо-ізраїльської операції проти Ірану та відповіді Тегерана ситуація у регіоні різко загострилася. Побоювання щодо можливого блокування Ормузької протоки призвели до стрибка світових цін на нафту.

    Для України це означає подорожчання імпортного пального, логістики та багатьох товарів, ціна яких прямо залежить від вартості енергоносіїв.

    Останніми тижнями українські водії вже відчули зростання цін на бензин і дизель. Крім того, дорожче пальне автоматично підвищує витрати бізнесу, що згодом відображається на вартості продуктів, транспорту та послуг.

    На тлі нових ризиків Нацбанк вирішив зберегти жорстку монетарну політику.

    Пишний нагадав, що ще у березні регулятор призупинив цикл зниження облікової ставки, а у квітні залишив її на рівні 15%.

    За його словами, тепер НБУ очікує, що ставка залишатиметься незмінною щонайменше до другого кварталу 2027 року.

    У регуляторі вважають, що це допоможе стримати інфляцію та зберегти стабільність фінансової системи в умовах глобальної нестабільності та війни.

  • “Укрзалізниця” на межі виснаження: транспортна галузь просить для України окремий “залізничний Рамштайн”

    “Укрзалізниця” на межі виснаження: транспортна галузь просить для України окремий “залізничний Рамштайн”

    Українська транспортна галузь закликає міжнародних партнерів створити окремий формат підтримки “Укрзалізниці” за аналогією з оборонним “Рамштайном”. Причина — критичний стан залізничної системи через постійні російські удари, падіння обсягів перевезень та фактичне виснаження ресурсів компанії.

    Із такою заявою виступив голова Федерації роботодавців транспорту України та колишній міністр транспорту Орест Климпуш.

    За його словами, п’ятий рік повномасштабної війни перетворив транспортну систему України на одну з головних цілей російських атак. Йдеться не лише про цивільну логістику, а й про роботу економіки, забезпечення армії, експорт та мобільність населення.

    “Жодна транспортна компанія у світі не зможе самостійно вистояти під таким тиском і постійними ударами ворога”, — наголосив Климпуш.

    За оцінками Федерації роботодавців транспорту, останні пів року “Укрзалізниця” фактично працює “на виснаження”. Російські удари по енергетичній та залізничній інфраструктурі, локомотивах, вагонах і логістичних вузлах уже почали безпосередньо впливати на роботу великого бізнесу та українського експорту.

    Як приклад Климпуш навів ситуацію навколо “АрселорМіттал Кривий Ріг” — найбільшого металургійного підприємства України. Компанія вже заявила про вимушене скорочення частини виробництва через перебої з доставкою сировини та вивезенням готової продукції залізницею.

    За словами експерта, лише за останній місяць було зафіксовано 171 атаку на об’єкти залізничної інфраструктури. Через обстріли гинуть працівники, а десятки локомотивів і вагонів виходять із ладу.

    Попри це, “Укрзалізниця” продовжує підтримувати рух по всій країні. Однак, як наголошує Климпуш, запас міцності системи майже вичерпаний.

    “Надзусилля не можуть тривати довго”, — попередив він.

    Ситуацію погіршує й фінансовий стан компанії. Вантажообіг “Укрзалізниці” зараз приблизно на 50% нижчий, ніж до початку повномасштабного вторгнення Росії. Це означає різке скорочення доходів у той момент, коли витрати на ремонт інфраструктури та відновлення після атак стрімко зростають.

    У транспортній галузі попереджають: якщо скорочення рухомого складу та тяги продовжиться, це може спричинити нове падіння перевезень і серйозний удар по економіці.

    “Це означає не лише логістичні проблеми для бізнесу, а й скорочення експорту, валютної виручки та податкових надходжень до бюджету”, — заявив Климпуш.

    Саме тому транспортна галузь пропонує створити міжнародний формат підтримки української залізниці — своєрідний “залізничний Рамштайн”, який би працював за принципом координації військової допомоги Україні.

    Ідея полягає в оперативному залученні урядів країн-партнерів до вирішення критичних потреб “Укрзалізниці” без тривалих бюрократичних процедур. Йдеться про постачання локомотивів, вагонів, запасних частин, енергетичного обладнання та спеціалізованої техніки.

    На думку Климпуша, такий механізм має передбачати швидке погодження рішень, політичну координацію та пряме реагування на запити України.

    Серед потенційних партнерів для такого формату він назвав країни Балтії, Східної Європи, а також Азербайджан, Казахстан і Вірменію. У транспортній сфері між цими державами та Україною вже існують напрацьовані бізнес-контакти та логістичні проєкти.

    “Віднайти й запустити дієві механізми такого партнерства — пріоритетне завдання для профільного міністерства та українських дипломатів”, — наголосив Климпуш.

    Паралельно “Укрзалізниця” намагається вирішити й внутрішні фінансові проблеми. У 2026 році компанія вже анонсувала підвищення тарифів на вантажні перевезення, пояснюючи це необхідністю покривати збитки від пасажирського сегмента.

    Втім, у Федерації роботодавців України попереджають: різке підвищення тарифів може ще більше вдарити по економіці. За оцінками ФРУ, це здатне спричинити втрати ВВП на рівні близько 96 мільярдів гривень, а також зменшення валютної виручки та податкових надходжень.

    На тлі війни “Укрзалізниця” залишається критично важливою артерією країни. Саме залізниця забезпечує евакуацію населення, перевезення військових вантажів, роботу промисловості та експорт української продукції через західні кордони.

    Тому нинішня дискусія про “залізничний Рамштайн” у Києві дедалі більше сприймається не як галузева ініціатива, а як питання національної безпеки та економічного виживання країни.

  • НБУ попередив про ризики для економіки через війну на Близькому Сході

    НБУ попередив про ризики для економіки через війну на Близькому Сході

    Національний банк України у своєму інфляційному звіті за квітень 2026 року детально змоделював можливі економічні наслідки розвитку війни на Близькому Сході, зокрема навколо Ірану, та її вплив на українську економіку. Регулятор підкреслює, що через високу невизначеність на глобальних енергетичних ринках цей фактор уже розглядається як один із ключових зовнішніх ризиків для макроекономічної стабільності України.

    У звіті НБУ проаналізовано два базові сценарії розвитку подій. Перший, базовий, передбачає поступове зниження геополітичної напруги з кінця другого кварталу 2026 року. У такому випадку світові ціни на нафту марки Brent можуть знизитися до близько 80 доларів за барель наприкінці року. Це, за оцінками Нацбанку, створило б умови для часткового зменшення інфляційного тиску в Україні та стабілізації внутрішнього ринку пального.

    Другий, альтернативний сценарій є значно більш ризиковим і передбачає затяжну ескалацію конфлікту в регіоні. У такому разі ціна на нафту може утримуватися на рівні не нижче 100 доларів за барель до кінця 2026 року. Це означатиме тривалий період високих енергетичних витрат у світовій економіці, що безпосередньо впливатиме і на Україну.

    У НБУ наголошують, що вплив світових цін на нафту на українську економіку є швидким і прямим через високу залежність країни від імпортного пального. Будь-яке зростання вартості нафти автоматично призводить до підвищення цін на бензин, дизель та інші енергоресурси, що, своєю чергою, впливає на всі сектори економіки.

    Особливу увагу регулятор приділяє так званим вторинним ефектам. Зростання вартості пального та логістики поступово закладається у собівартість товарів і послуг. Це означає, що навіть після стабілізації світових цін інфляційний тиск може зберігатися за рахунок накопиченого ефекту підвищених витрат бізнесу.

    Окремо у звіті розглядається вплив на валовий внутрішній продукт. Зростання цін на енергоносії, за оцінками НБУ, пригнічує економічну активність, особливо в енергоємних та транспортно залежних галузях. Підприємства стикаються зі зростанням витрат, що зменшує їхню прибутковість і змушує скорочувати обсяги виробництва або оптимізувати витрати, включно з персоналом і інвестиціями.

    У результаті це створює додаткові бар’єри для економічного відновлення України, яке і так відбувається в умовах війни та значних структурних обмежень.

    Не менш важливим є вплив на зовнішню торгівлю. Подорожчання нафти, природного газу та добрив збільшує витрати України на імпорт критичних енергоресурсів, необхідних як для цивільної економіки, так і для оборонного сектору. Це створює додатковий тиск на платіжний баланс.

    Водночас частина негативного ефекту може бути частково компенсована за рахунок експорту. У НБУ відзначають, що зростання світових цін на продовольство та металургійну продукцію може підтримати українських експортерів. Окремо згадується потенційне збільшення попиту на українські оборонні технології, що формує нові можливості для окремих секторів економіки.

    У звіті також підкреслюється, що глобальні геополітичні зміни можуть одночасно створювати як ризики, так і нові можливості для України. Перерозподіл уваги ключових міжнародних партнерів може впливати на обсяги допомоги та інвестицій, тоді як високі ціни на енергоносії збільшують доходи країн-експортерів нафти, що посилює їхню фінансову спроможність, але не усуває внутрішніх економічних проблем у довгостроковій перспективі.

    На цьому фоні НБУ нагадує, що інфляційний тиск в Україні вже залишається підвищеним. За даними регулятора, у квітні 2026 року споживчі ціни зросли на 1,4% у місячному вимірі та на 8,6% у річному, що є максимальним показником цього року.

    Таким чином, Національний банк підкреслює, що зовнішні шоки, пов’язані з конфліктами на Близькому Сході, залишаються одним із ключових факторів ризику для української економіки у 2026 році. Особливо це стосується інфляції, вартості енергоносіїв та темпів економічного відновлення в умовах війни.