Gorchitsa.info

Позначка: економіка України

  • Мобілізація руйнує українську економіку – iDNES

    Мобілізація руйнує українську економіку – iDNES

    Збройний конфлікт в Україні серйозно впливає на економічну ситуацію в країні, про що повідомляє iDNES. Уже два з гаком роки війни виявилися надзвичайно тяжкими для економіки, і ситуація продовжує погіршуватися. Підприємства страждають від гострої нестачі кадрів та фінансових ресурсів, а чергова хвиля мобілізації може мати фатальні наслідки для країни.

    Як зазначає український міністр фінансів Сергій Марченко, “тільки сильна економіка може створити сильну армію”. Проте Україна зараз стикається з серйозними проблемами у сфері робочої сили. Бойові дії та мобілізація призвели до того, що армія поглинула значну частину населення, мільйони українців виїхали за кордон, а інші ухиляються від призову, аби уникнути служби на фронті.

    Мобілізація має суттєвий вплив на ринок праці. Внаслідок бойових дій та мобілізації багато людей отримують серйозні поранення. Після ампутацій та інших травм відсутність якісного та безоплатного лікування, реабілітаційних програм і соціальної допомоги змушує ветеранів шукати роботу, незважаючи на важкий фізичний стан. На жаль, держава поки що не забезпечила відповідну підтримку для ветеранів-інвалідів, що призводить до їхнього соціального та економічного занепаду.

    На державних підприємствах значну частину чоловіків замінили жінки, які працюють і в важкій промисловості. Однак навіть цього не вистачає для забезпечення нормального функціонування економіки. Наприклад, у Павлодарі жінкам вперше дозволили працювати в шахтах через дефіцит робочої сили, хоча це є крайнім заходом від відчаю.

    Українські сайти з пошуку роботи фіксують рекордну кількість вакансій, що свідчить про надзвичайно складну ситуацію на ринку праці. Київ розширює мобілізацію для поповнення лав ЗСУ, проте це ще більше ускладнює завдання для підприємств, які страждають від нестачі кадрів.

    Влада намагається знайти рішення, наприклад, дозволяючи деяким галузям критичної інфраструктури отримувати “бронь” на частину своїх співробітників. Проте цей процес є надзвичайно бюрократичним і охоплює лише до 50% працівників чоловічої статі. Пропозиції депутатів про фінансову підтримку підприємств для утримання співробітників також викликають суперечки, адже оборона вважається пріоритетом.

    Згідно з оцінками економістів, ще одна хвиля мобілізації може стати критичною для економіки України. Низькі податкові відрахування та дефіцит фінансів створюють додаткові труднощі для забезпечення обороноздатності та ефективного функціонування державних органів. Українська економіка, вже потерпаючи від наслідків війни, потребує термінових рішень і підтримки, щоб уникнути подальшого занепаду.

  • Як збільшення податків вплине на інфляцію в Україні

    Як збільшення податків вплине на інфляцію в Україні

    Національний банк України (НБУ) у своєму інфляційному звіті розглянув можливі наслідки запровадження нових податків, підвищення існуючих ставок та скорочення податкових пільг на інфляцію.

    У документі наголошується, що фінансування значних витрат на безпеку та оборону вимагає розширення внутрішніх фінансових ресурсів бюджету. Базовий прогноз НБУ на 2024 рік враховує мобілізаційні заходи, зокрема збільшення акцизних податків.

    НБУ зазначає, що такі ініціативи можуть мати різні наслідки для інфляції. Наприклад, збільшення прямих податків, таких як податок на доходи населення, може знизити інфляційний тиск, обмежуючи споживчі витрати. Це частково компенсує вплив підвищених бюджетних витрат.

    Ризики та проінфляційні фактори

    Підвищення податків на споживання, як-от ставки податку на додану вартість (ПДВ), може призвести до зростання цін на широкий спектр товарів та послуг. Такі зміни можуть відобразитися на індексі споживчих цін і вплинути на річну інфляцію протягом року, після чого ефект поступово згасає. Крім того, можливе запровадження військового збору з доходів підприємств може також мати проінфляційний вплив, оскільки бізнес, ймовірно, передасть додаткові витрати на споживачів.

    Перспективи підвищення податків в Україні

    Уряд України розглядає можливість підвищення податків на різні товари та послуги, зокрема паливо, тютюнові вироби та нові автомобілі. Це рішення є частиною стратегії з підтримки державного бюджету в умовах триваючої війни. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що в умовах війни підвищення податків є справедливим кроком для забезпечення фінансування оборони. Він також підкреслив, що частина населення ухиляється від сплати податків, таких як податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовий збір та єдиний соціальний внесок (ЄСВ), обираючи мінімальну зарплату або оформлюючи підприємницьку діяльність.

  • Київ уникнув дефолту – кредитори погодилися на суттєву знижку

    Київ уникнув дефолту – кредитори погодилися на суттєву знижку

    Після місяців інтенсивних переговорів з міжнародними кредиторами, Україні вдалося уникнути дефолту завдяки значній поступці з боку інвесторів. Кредитори, серед яких фонди Amundi, BlackRock, Fidelity і Pimco, погодилися надати Києву суттєву знижку на боргові зобов’язання, що допоможе країні стабілізувати свою фінансову ситуацію.

    Фонди, які інвестували в українські боргові зобов’язання, погодилися зробити Україні «знижку в розмірі 37%» від початкової суми кредиту – $23,3 млрд.

    «У результаті кредитори недоотримують $8,67 млрд»,
    – повідомляє Berliner Zeitung.

    Український міністр фінансів Сергій Марченко заявив також, що завдяки угоді щодо зниження відсотка і продовження термінів за наступні три роки Київ заощадить $11,4 млрд.

    Економісти, які вивчають вплив державних боргів на розвиток економіки, однак зазначають, що угода виявилася «порівняно скромною». Фредерік Муссо з Інституту Окленда (США) порівнює угоду «з краплею на розпеченому камені», адже «навіть із цією угодою Україна залишається економікою з третьою за величиною заборгованістю перед МВФ». У коментарі для берлінського видання він вказує, що $8,67 млрд – це «дрібниця» порівняно із сукупним боргом у $143 млрд.

    Хоча через угоду український уряд уникнув банкрутства, «але для населення це що завгодно, але не гарна новина», – продовжує Муссо. Він вказує, що такі угоди завжди супроводжуються вимогами «структурної перебудови, яка включає в себе безліч дорогих заходів для українців». Серед очевидних заходів Муссо називає скорочення субсидій на газ і електроенергію для населення, пенсійну реформу, приватизацію аграрних земель і державних підприємств.

    Цього разу до цього списку додасться і підвищення податків для населення, «ніби втрати важливих суспільних благ і систем соціального забезпечення було недостатньо», – коментує Муссо.

    Ситуація для населення «катастрофічна». Berliner Zeitung нагадує, що Україні не вдалося досягти своєї мети на переговорах, замість знижки в 60%, якої вимагав Київ, кредитори погодилися лише на 37%. Кредитори обґрунтували свою згоду на знижку для України тим, що розраховують «мати можливість сприяти майбутньому відновленню країни на благо українського народу».

  • Пишний заявляє, що з економікою України все буде добре

    Пишний заявляє, що з економікою України все буде добре

    За останні місяці в Україні інфляція пришвидшилася та наблизилася до 5%. Проте, за прогнозами, вона продовжить зростати, а вже наступного року почне знижуватися.

    Голова Національного банку України Андрій Пишний під час брифінгу зазначив, що завдяки зваженій процентній та валютно-курсовій політиці НБУ, а також послабленню зовнішнього інфляційного тиску, інфляцію вдасться сповільнити до 6,6% у 2025 році. У 2026 році інфляція має повернутися до цільового показника НБУ у 5% на тлі поступової нормалізації функціонування економіки та поліпшення ситуації в енергетиці.

    Андрій Пишний також підкреслив, що економічне відновлення України триватиме, хоч і буде обмеженим через вплив війни, зокрема через значні пошкодження енергосистеми. У першому півріччі 2024 року економічне зростання тривало, але сповільнилося через масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру. Попри це, бізнес частково адаптувався до постійних відключень електроенергії, а стабільна робота морського коридору підтримувала економічну активність.

    “Попри дефіцит електроенергії та менші врожаї порівняно з минулим роком, НБУ навіть дещо поліпшив прогноз економічного зростання на цей рік – до 3,7%. Це зумовлено кращими результатами першого кварталу та очікуваним розширенням бюджетних стимулів, а також розбудовою розподіленої генерації, зокрема за підтримки масштабних програм кредитування”, – зазначив Пишний.

    На думку голови НБУ, поступова нормалізація умов функціонування економіки, збереження м’якої фіскальної політики, розбудова експортних шляхів та пожвавлення зовнішнього попиту сприятимуть пришвидшенню темпів зростання реального ВВП до 4-5% у 2025-2026 роках.

    За даними Держстату, споживча інфляція в Україні у червні у річному вимірі склала 4,8%, прискорившись з 3,3% у травні. Інфляція на споживчому ринку у червні порівняно із травнем становила 2,2%, з початку року – 4,3%.

    Згідно з Макроекономічним та монетарним оглядом НБУ, споживча інфляція прискорилася в червні через вичерпання минулорічного врожаю та падіння курсу гривні. Проте подальше зниження цін на продукти відбувалося завдяки більшій пропозиції через теплу погоду на початку року, а також завдяки великому торішньому врожаю і переорієнтації виробників на внутрішній ринок.

  • Нова податкова політика як вирок для економіки України – В’ячеслав Черкашин

    Нова податкова політика як вирок для економіки України – В’ячеслав Черкашин

    В’ячеслав Черкашин, експерт з питань податкової та митної політики, розглядає нову політику мобілізації доходів як небезпечний крок, що може завдати серйозної шкоди економічному відновленню України. У своїй статті Черкашин підкреслює, що ця політика може призвести до глибшої залежності від зовнішньої допомоги і ще більше обмежити внутрішні економічні можливості країни.

    За словами Черкашина, нова податкова політика вже демонструє свою негативну сторону. «Свідомо створюється все глибша колія залежності від зовнішньої допомоги і болісне стиснення можливостей внутрішніх», — пише експерт. Він зазначає, що зобов’язання перед кредиторами та війна стали достатніми підставами для повної відмови від пошуку альтернативних рішень.

    Черкашин критикує те, як українська влада підходить до мобілізації доходів, зазначаючи, що «замість пошуку ефективних рішень, відбувається акцент на вилучення доходів економічно активних українців та малого підприємництва». Він також звертає увагу на те, що відсутність будь-якого діалогу або пояснень стосовно нових рішень лише підсилює відчуття невизначеності серед громадян.

    «Кричуща, навмисна закритість від суспільства і приголомшлива раптовість ухвалюваних рішень залишає платників податків на самоті з їхніми проблемами», — додає Черкашин. Він попереджає, що така політика може призвести до створення «економічного концтабору», де домінуватимуть лише державний сектор і військово-промисловий комплекс, а тіньова економіка буде значною частиною економічного ландшафту.

    Черкашин підкреслює, що Україна заслуговує на краще: «Платники податків, попри всі труднощі, продовжують добровільно сплачувати податки і збільшують ці суми. Це те, що потрібно підтримувати та культивувати». Він вважає, що замість посилення податкового тиску і обмеження економічних свобод, владі слід визнати помилки і змінити підхід до фіскальної політики. «Негайна політична відповідальність авторів цього фіскального чудовиська може стати першим кроком до визнання і усвідомлення зроблених помилок», — резюмує Черкашин.

  • Антикорупційний суд призначив до розгляду справу “Укрспирту” про заволодіння понад 55 млн грн

    Антикорупційний суд призначив до розгляду справу “Укрспирту” про заволодіння понад 55 млн грн

    Антикорупційний суд України розпочав підготовку до розгляду справи щодо обвинувачення сімох осіб у заволодінні коштами державного підприємства “Укрспирт”. Згідно з інформацією, яку оприлюднили в судовому засіданні, обвинувачені протистоять звинуваченням у незаконному виведенні понад 55 мільйонів гривень з фінансових ресурсів підприємства.

    «Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні в залі Вищого антикорупційного суду о 08:30 29 липня 2024 року. Судовий розгляд проводити колегіально у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні», – йдеться в рішенні.

    Як відомо, у справі обвинувачують: колишнього начальника управління комерційної політики «Укрспирту» Миколу Черхавого; експровідного менеджера відділу матеріально-технічного забезпечення комерційного управління «Укрспирту» Юлію Огороднік; колишнього начальника відділу матеріально-технічного забезпечення «Укрспирту» Володимира Ручку; керівника ТОВ «Вугілля Інвест» Олексія Демідова та його бухгалтерку Олену Дружкіну, а також колишнього власника і директора науково-виробничого підприємства «Аврора» Руслана Чернушенка.

    Нагадаємо, САП скерувала до суду справу про збитки держпідприємства «Укрспирт». За даними слідства, у 2017-2020 роки ДП «Укрспирт» оголосило тендери на закупівлю такого палива. В них перемогли заздалегідь визначені приватні компанії. Вони поставили понад 20 тис. тонн палива за цінами, вищими від ринкових. Для створення видимості прозорості аукціону, підприємці забезпечили участь технічних учасників. Державному підприємству «Укрспирт» завдано збитків на суму понад 55 млн грн. У цьому провадженні призначали засідання.

  • В Україні за підсумками першого півріччя Китай лідер з імпорту, Польща з експорту 

    В Україні за підсумками першого півріччя Китай лідер з імпорту, Польща з експорту 

    За даними Державної митної служби України, у першому півріччі поточного року Китай став найбільшим постачальником імпортованих товарів для України, тоді як Польща виявилася найбільшим експортером з країни.

    Україна зафіксувала від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі на рівні 13,7 мільярдів доларів США за перше півріччя 2024 року. Це означає, що обсяг ввезених товарів перевищив обсяг їхнього вивезення за кордон.

    Україна експортувала товарів на 19,5 мільярдів доларів. Основні країни-покупці – Польща (2 млрд. дол.), Іспанія (1,6 млрд. дол.) і Китай (1,6 млрд. дол.).

    Основна стаття експорту – продовольство (12,4 мільярда). Далі йдуть метали та мінеральна продукція.

    Імпорт склав 33,2 млрд. доларів. Товари завозилися з Китаю (на 6,4 млрд. дол.), Польщі (3,7 млрд. дол.) і Німеччини (2,6 млрд. дол.).

    Основні статті імпорту – машини, обладнання і транспорт (11,4 млрд. дол.), продукція хімічної промисловості (5,9 млрд. дол.), паливо (4,3 млрд. дол.).

    Цікаво, що 14% імпорту не оподатковувалося. Податки на решту імпорту зросли на 10% порівняно з попереднім півріччям.

  • Борги і перспектива дефолту в Україні

    Борги і перспектива дефолту в Україні

    Україна, яка до початку війни перебувала у досить стабільній борговій ситуації, зазнала значних змін після початку конфлікту. За даними на кінець 2021 року, державний борг країни складав 48,9% ВВП, з середньою ставкою обслуговування близько 9% на рік за внутрішнім боргом і 4% за зовнішнім боргом. Вартість обслуговування боргу становила 2,9% ВВП.

    Але занепад української економіки внаслідок воєнного конфлікту, а також значне зростання державних видатків, які зросли з 40% до 75% ВВП з 2021 по 2023 рік, значно збільшили як внутрішній, так і зовнішній борг. У результаті за підсумками 2023 року держборг становив 84,4% ВВП. Ця цифра була б ще гіршою, якби Сполучені Штати не наповнили бюджет України $22,85 млрд у вигляді грантів, а не кредитів, у 2022-2023 рр. У 2022 році Україна домовилася зі своїми кредиторами про відтермінування виплати основної суми боргу та відсотків за єврооблігаціями на 2022-2023 роки. Однак у 2024 році ситуація буде іншою. Цього року в України немає західної грантової підтримки, а настав час виплачувати відсотки за єврооблігаціями відразу за три роки (за 2022-2024 роки).

    Ця ситуація призвела до безпрецедентного збільшення витрат на обслуговування держборгу до 6,3% ВВП, або майже $12 млрд у 2024 році. А держборг за підсумками року сягне майже 100% ВВП (97,6%, за моїми поточними прогнозами). Водночас політика високих процентних ставок Національного банку України призвела до збільшення середньої ставки обслуговування внутрішнього боргу з 9% до 13% за два роки.

    Обслуговування боргів перед МВФ та іншими кредиторами Україна, підписавши чотирирічну програму з МВФ, тепер замінює $10 млрд боргу перед Фондом (борг, який було отримано до війни за ставками 2 або 3 відсотки на рік) ще одним кредитом МВФ у розмірі $15,6 млрд (який приносить відсоткову ставку близько 8,5% річних). У результаті вже 2024 року Україні, крім погашення основної суми кредиту за старими програмами МВФ, доведеться виплатити приблизно $900 млн відсотків на обслуговування боргів МВФ. За розрахунками, отримавши 2024 року кредитів МВФ на $5,4 млрд, Україні необхідно буде збільшити виплати з обслуговування боргу 2025 року до $1,1-1,2 млрд.

    Крім того, є цінні папери України, прив’язані до ВВП 2015 року, які дійсні до 2041 року. У 2015 році прем’єр-міністр Яценюк і міністр фінансів Яресько підписали угоду з кредиторами, яка дещо знизила суму боргу в обмін на цінні папери, виплати за якими обов’язкові, якщо економічне зростання України перевищить 3 відсотки ВВП, починаючи з 2019 року. Що більше зростання, то більші виплати. В умовах післявоєнного відновлення виплати за цими зобов’язаннями можуть сягати 1-2 млрд доларів на рік і більше за номінального обсягу цінних паперів 3,2 млрд доларів.

    У 2023 році українська економіка зросла на 5,3 відсотка, а це означає, що вже у 2025 році Україні доведеться виплатити, за моїми оцінками, $700-$800 млн “податку на зростання української економіки” на користь кредиторів, яких Міністерство фінансів роками намагалося приховувати.
    Отже, приблизно половина допомоги США і ЄС Україні 2024 року піде на обслуговування боргу кредиторів усередині і за межами України.

    Щоб знизити навантаження на держбюджет, у травні-червні 2024 року Мінфін і кредитори України провели переговори про реструктуризацію $20-мільярдного боргу (єврооблігації) та модифікацію цінних паперів, прив’язаних до ВВП. Поки що переговори не привели до якогось спільного рішення. Якщо реструктуризація боргу не вдасться до 1 серпня 2024 року, Україні доведеться виплатити близько $3,75 млрд відсотків за єврооблігаціями до кінця 2024 року.

  • Молдова готова розмістити виробництво електроенергії для України в обмін на газ

    Молдова готова розмістити виробництво електроенергії для України в обмін на газ

    Молдова виступила з ініціативою забезпечити постачання електроенергії в Україну у рамках проєкту, що передбачає перехід від споживання природного газу до виробництва електроенергії. Ця ініціатива набула особливої актуальності в умовах геополітичних напруг та стратегічних розрахунків на енергетичному ринку

    Про це йдеться у спільній заяві міністрів закордонних справ України, Молдови й Румунії за підсумками зустрічі в Кишиневі, передає “ДС” із посиланням на МЗС України.

    “Республіка Молдова висловила готовність забезпечити постачання електроенергії в Україну в рамках проєкту “газ на електроенергію”, розмістивши на її території генераційні установки, використовуючи природний газ, що постачається Україною для цього обміну”, – вказано в повідомленні.

    Зазначають, що для цього сторони “шукатимуть рішення, щоб зробити газову інфраструктуру комерційно надійною”.

    Також глави МЗС трьох країн – Дмитро Кулеба, Міхай Попшой і Лумініца Одобеску – погодилися співпрацювати для залучення міжнародних фондів і допомоги для реалізації проєктів щодо зміцнення енергетичної безпеки.

  • Податок на розкіш, нові правила

    Податок на розкіш, нові правила

    На початку 2024 року в Україні набули чинності нові правила щодо оподаткування розкішних автомобілів та нерухомості, що значно вплинуть на власників цього виду майна. Ці зміни є частиною ширшої реформи податкової системи та спрямовані на збільшення доходів державного бюджету та зменшення соціальних нерівностей.

    Що таке податок на розкіш?

    Податок на розкіш – це форма майнового податку, який щорічно стягується з власників дорогих транспортних засобів та нерухомості великої площі. Залежно від об’єкта, до податку розкіш ставляться транспортний податок і податку нерухоме майно.

    Які автомобілі підпадають під податок у 2024 році?

    Транспортний податок стягується з легкових автомобілів, вік яких не перевищує 5 років. Міністерство економіки України щорічно визначає середньоринкову вартість авто, яка є базою для розрахунку податку. Цього року поріг середньоринкової вартості становить 2662500 грн, що дорівнює 375 мінімальним зарплатам.

    Список автомобілів, що підлягають оподаткуванню, включає такі марки, як Aston Martin, Audi, Bentley та інші. Нерухомість та податки

    Власники квартир площею понад 300 кв. м та будинків площею понад 500 кв. м також підпадають під податок на розкіш.

    Місцеві органи влади встановлюють ставку оподаткування, яка не може перевищувати 1,5% мінімальної зарплати на 1 січня звітного року за кожен квадратний метр.

    Оподаткування нерухомості в умовах війни

    У відповідь на воєнні дії, що продовжуються, Податковий кодекс України був доповнений новими положеннями, що дозволяють зменшити або навіть анулювати податок для власників нерухомості, що постраждала від бойових дій, але все ще придатною для використання.