Gorchitsa.info

Позначка: економіка

  • Україна домовилася про річні обсяги нафти з країнами Близького Сходу — Зеленський

    Україна домовилася про річні обсяги нафти з країнами Близького Сходу — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна досягла домовленостей із низкою країн Близького Сходу щодо постачання нафти та нафтопродуктів у разі глобального дефіциту.

    Про це глава держави повідомив під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.

    За його словами, йдеться про формування резервного обсягу енергоресурсів на рік, який може бути використаний у разі перебоїв на світових ринках.

    «Ми домовилися з деякими країнами, що зможемо на всяк випадок мати об’єм на рік, якщо дефіцит буде всюди», — зазначив Зеленський.

    Президент підкреслив, що домовленості стосуються саме обсягів постачання, а не фіксованої ціни, оскільки в енергетичному секторі вона визначається за формульним принципом і залежить від ринкової ситуації.

    Він також висловив очікування щодо можливого зниження цін на енергоресурси за умови стабілізації ситуації на Близькому Сході, зокрема припинення вогню та розблокування Ормузької протоки.

    Зеленський наголосив, що Україна не залишиться без пального, зокрема дизельного, навіть у разі ускладнень на глобальному ринку.

  • Зеленський закликав посилити санкції проти РФ на тлі падіння цін на нафту

    Зеленський закликав посилити санкції проти РФ на тлі падіння цін на нафту

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що міжнародна спільнота не має жодних підстав послаблювати санкційний тиск на Російську Федерацію, особливо в умовах змін на світових енергетичних ринках. Про це він сказав у своєму вечірньому відеозверненні.

    Глава держави проаналізував реакцію глобальних ринків на припинення вогню на Близькому Сході. За його словами, одним із ключових наслідків стало відчутне зниження світових цін на нафту, що є додатковим економічним сигналом для Кремля.

    Президент наголосив, що нинішня ситуація демонструє ефективність не лише санкцій і ударів по російській енергетичній інфраструктурі, а й ширших макроекономічних факторів, які впливають на здатність РФ фінансувати війну.

    «Немає жодних об’єктивних підстав для послаблення санкцій проти Росії», — підкреслив Зеленський.

    Він нагадав, що раніше деякі міжнародні партнери аргументували необхідність пом’якшення санкцій ризиками для стабільності світового нафтового ринку. Однак нині, коли ринок демонструє здатність до саморегуляції після геополітичної стабілізації на Близькому Сході, ці аргументи втратили актуальність.

    Окремо президент звернув увагу на ситуацію з Ормузькою протокою. За його словами, її повноцінне розблокування є важливим фактором для подальшого зниження доходів Росії від експорту енергоносіїв.

    «Якщо вдасться забезпечити стабільне судноплавство, російські нафтові доходи мають і надалі зменшуватися», — зазначив він.

    Зеленський підкреслив, що саме доходи від нафти та газу залишаються ключовим джерелом фінансування російської військової машини, зокрема виробництва ракет і ведення бойових дій.

    Він також вказав на геополітичний контекст, зазначивши, що Росія зацікавлена у дестабілізації ситуації на Близькому Сході, зокрема через підтримку Ірану, оскільки це могло б сприяти зростанню цін на енергоносії та збільшенню її доходів.

    На завершення президент наголосив, що лише консолідована позиція міжнародної спільноти, жорсткі санкції та обмеження фінансування через енергетичний експорт здатні змусити Росію відмовитися від агресивної політики.

    Він закликав світових лідерів зробити стратегічні висновки з поточної ситуації та посилити економічний тиск на державу-агресора.

  • Індексація пенсій у 2026 році: виплати зростуть на 12,1% із березня

    Індексація пенсій у 2026 році: виплати зростуть на 12,1% із березня

    В Україні з 1 березня 2026 року проведуть індексацію пенсій і страхових виплат. Відповідне рішення уряд ухвалив 25 лютого постановою №236. Коефіцієнт підвищення становить 1,121, що означає зростання виплат на 12,1%.

    Про це повідомили у Пенсійному фонді України.

    Розмір індексації визначається за формулою, передбаченою законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Вона враховує два ключові показники: половину рівня інфляції за попередній рік і половину темпу зростання середньої заробітної плати за останні три роки.

    За даними Державної служби статистики, інфляція у 2025 році становила 8%. Водночас середня заробітна плата, з якої сплачувалися страхові внески, за 2023–2025 роки склала 17 482,87 грн, тоді як за 2022–2024 роки — 15 057,09 грн. Таким чином, темп зростання становив 16,11%.

    У підсумку половина інфляції (4%) та половина зростання зарплат (8,055%) сформували загальний показник індексації — 12,1%.

    Саме цей коефіцієнт буде застосовано під час перерахунку пенсій і страхових виплат, який відбудеться з 1 березня 2026 року.

  • Ціни на пальне знову зросли: дизель подекуди вже по 97 грн за літр

    Ціни на пальне знову зросли: дизель подекуди вже по 97 грн за літр

    В Україні 8 квітня на автозаправках знову зафіксовано зростання цін на пальне. Найбільше подорожчав дизель — на окремих АЗС його вартість уже сягнула 97 грн за літр.

    За даними моніторингу, у мережі OKKO дизельне пальне подорожчало на 1,90 грн — до 93,90 грн за літр, а преміальний ДП Pulls — до 96,90 грн. У мережі WOG ціни зросли ще більше: дизель — до 94,00 грн (+2,10 грн), а ДП+ — до 97 грн.

    Водночас найнижчі ціни на дизель залишаються у мережах «БРСМ-Нафта» та «Укрнафта», де вони поки не змінилися — близько 87,90 грн за літр. Там бензин А-95 коштує 69,90 грн.

    Зростання зачепило і бензин: А-95 подорожчав, зокрема, на UPG (на 59 копійок) і KLO (на 1,40 грн). Також піднялася ціна на бензин А-100 — на UPG вона збільшилася на 77 копійок.

    Експерти попереджають про подальше зростання вартості пального. За словами паливного аналітика Дмитра Льоушкіна, ціни можуть досягти 100 грн за літр уже найближчими тижнями. Він зазначає, що нинішній рівень вартості частково стримується державою, зокрема через політику ціноутворення в мережі «Укрнафта».

  • Українським роботодавцям нарахували 2,76 млрд грн штрафів за невиконання квоти для людей з інвалідністю

    Українським роботодавцям нарахували 2,76 млрд грн штрафів за невиконання квоти для людей з інвалідністю

    У 2025 році 8 697 українських роботодавців отримали штрафи за невиконання нормативу щодо працевлаштування людей з інвалідністю. Загальна сума санкцій склала 2,76 млрд грн. Про це йдеться в дослідженні Опендатабот.

    За даними аналітики, такі компанії становлять близько 10% від усіх роботодавців, які були зобов’язані забезпечити відповідну квоту. Для порівняння, у 2023 році цей показник сягав 17,5%, а до початку повномасштабної війни — лише 2,5%.

    Загалом під дію нормативу у 2025 році підпадали 88 705 компаній із чисельністю від восьми працівників. Це на 2% менше, ніж роком раніше.

    У середньому один роботодавець має сплатити 317 тисяч гривень штрафу. За рік цей показник зріс на 20%.

    Відповідно до законодавства, підприємства зобов’язані забезпечувати працевлаштування людей з інвалідністю на рівні не менше 4% від загальної чисельності працівників. Для колективів до 25 осіб передбачено щонайменше одне робоче місце для такої категорії працівників, тоді як для компаній із менш ніж вісьмома співробітниками ця норма не застосовується.

  • В Україні зросли доходи і податки: 8,3 тисячі мільйонерів за рік

    В Україні зросли доходи і податки: 8,3 тисячі мільйонерів за рік

    За підсумками першого кварталу 2026 року громадяни України подали 92 тисячі декларацій про майновий стан і доходи. Загалом задекларовані доходи за 2025 рік склали 74,3 мільярда гривень.

    Як повідомили у Державній податковій службі, декларанти визначили до сплати 1,6 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Це майже на 560 мільйонів гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року.

    Окремо податківці відзначили зростання кількості заможних громадян. Доходи понад один мільйон гривень задекларували 8,3 тисячі українців. Сукупно вони вказали 38,2 мільярда гривень доходів та визначили до сплати майже 1,1 мільярда гривень податкових зобов’язань.

    Найчастіше джерелами доходів українці зазначали спадщину та дарування — 6,6 мільярда гривень, іноземні доходи — 3,4 мільярда гривень, а також продаж рухомого і нерухомого майна — 1,8 мільярда гривень. Суттєві обсяги також припадають на оренду майна — 1,2 мільярда гривень та інвестиційні доходи — 1 мільярд гривень.

    Рекордсменом серед платників податків став житель Хмельницької області, який задекларував податкові зобов’язання на суму понад 18,3 мільйона гривень.

    У регіональному розрізі найбільші обсяги доходів задекларували у Києві — 16,3 мільярда гривень. Далі йдуть Дніпропетровська область із 6,6 мільярда гривень, Львівська — 6 мільярдів та Київська область — 5,8 мільярда гривень.

    Водночас понад 42 тисячі громадян скористалися правом на податкову знижку. Загалом їм мають повернути 291,6 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, що на 52 мільйони більше, ніж торік.

    У податковій службі нагадали, що кампанія декларування доходів за 2025 рік триває до 1 травня.

  • Земля дорожчає: де в Україні найдорожчі і найдешевші гектари

    Земля дорожчає: де в Україні найдорожчі і найдешевші гектари

    У березні середня вартість одного гектара сільськогосподарської землі в Україні зросла до 77 153 гривень. Це на 10,6% більше, ніж у лютому, коли середня ціна становила 69 773 гривні. Про це повідомляють аналітики на основі даних Опендатабот.

    Таким чином, ринок землі продемонстрував суттєве зростання після відносно стриманого початку року. Для порівняння, у 2024 році найвищу середню ціну було зафіксовано у квітні — 70 174 гривні за гектар.

    Водночас уже у січні 2026 року ціна різко підскочила до 95 768 гривень, наблизившись до історичного максимуму, зафіксованого після відкриття ринку землі у липні 2021 року.

    Окремий рекорд у березні встановила Київська область, де гектар сільгоспземлі продавався в середньому за 240 636 гривень. Це найвищий показник серед усіх регіонів.

    До п’ятірки найдорожчих регіонів також увійшли Івано-Франківська область із середньою ціною 161 737 гривень за гектар, Волинська — 125 593 гривні, Львівська — 120 513 гривні та Тернопільська — 108 954 гривні.

    Загалом тенденція зберігається: найдорожчі земельні ділянки традиційно розташовані у західних областях та навколо столиці.

    Водночас найнижчі ціни у березні зафіксовано в південних регіонах. Зокрема, у Херсонській області гектар коштував у середньому 35 072 гривні, у Миколаївській — 40 641 гривню, у Запорізькій — 43 337 гривень.

    Аналітики пояснюють різке зростання середньої вартості землі високими цінами у Київській області, а також зниженням активності на ринку. У березні було продано 10 280 гектарів, тоді як у грудні цей показник становив 27 381 гектар.

    За даними уряду, у 2025 році найдорожча земля продавалася в Івано-Франківській, Тернопільській, Львівській та Вінницькій областях. Загалом ринок продовжує демонструвати помірне зростання.

  • Урожай під загрозою: аграрії попереджають про можливий дефіцит зерна в Україні

    Урожай під загрозою: аграрії попереджають про можливий дефіцит зерна в Україні

    Україна у 2026 році може отримати менший урожай зернових культур через поєднання погодних і економічних факторів. Про це йдеться у звіті Національної академії аграрних наук України.

    Основні проблеми виникли ще взимку. Озимі культури зазнали впливу аномально низьких температур, через що вийшли з-під снігу ослабленими та менш стійкими до подальших стресів.

    Фахівці зазначають, що ситуацію погіршили й порушення агротехнічних норм. Серед них — використання неякісного насіння, помилки у строках сівби та неправильна глибина загортання зерна. У сукупності це призвело до зниження якості посівів і підвищило ризик недобору врожаю.

    Березень частково стабілізував ситуацію завдяки потеплінню — рослини почали відновлюватися і активізували вегетацію. Однак ключовим місяцем залишається квітень. Саме кількість опадів у цей період визначить, чи вдасться врятувати врожай.

    Додатковим викликом стала економічна ситуація. Через війну на Близькому Сході зросли витрати на логістику, що спричинило подорожчання мінеральних добрив. У результаті частина аграріїв не змогла забезпечити повноцінне підживлення посівів.

    Експерти наголошують: за сприятливої погоди ситуацію ще можна частково виправити. Якщо квітень буде дощовим, урожай може наблизитися до очікуваних показників. У разі нестачі опадів країна ризикує отримати значно менші обсяги зерна.

    Аграрії також закликають максимально дотримуватися агротехнічних рекомендацій і раціонально використовувати ресурси, щоб мінімізувати втрати.

    На тлі можливого скорочення врожаю важливим стає і питання збереження продуктів. Зокрема, хліб потребує правильних умов зберігання, адже швидко вбирає сторонні запахи та може псуватися.

    Фахівці радять зберігати білий і житній хліб окремо, використовувати паперові пакети або вентильовані хлібниці, а також уникати тривалого зберігання у поліетилені, де накопичується волога.

    Дотримання цих простих правил дозволить зменшити побутові втрати продуктів, що особливо важливо в умовах можливого скорочення врожаю та зростання цін.

  • В Україні перезапускають АРМА: всі незавершені торги скасовані

    В Україні перезапускають АРМА: всі незавершені торги скасовані

    В Україні завершили розробку реформи Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) і розпочали її практичну реалізацію. Одним із перших кроків стало повне перезавантаження процедур управління активами.

    Про це повідомила виконувачка обов’язків голови АРМА Ярослава Максименко.

    За її словами, новий закон передбачає скасування всіх торгів, які не були завершені до 30 січня. Відтак такі процедури втратили чинність, а всі відповідні рішення анульовано.

    «Всі рішення скасовуються, і всі процедури починаються спочатку», — пояснила Максименко.

    Таким чином, фактично відбувається повний перезапуск системи управління арештованими активами, що має забезпечити більшу прозорість та ефективність процесів.

    Крім того, в межах реформи створено спеціальну комісію для роботи зі складними активами. До її складу увійшли не лише представники АРМА, а й бізнес-омбудсмен, а також делегати від Міністерства юстиції та Міністерства економіки.

    Очікується, що така міжвідомча співпраця дозволить більш ефективно вирішувати питання щодо управління проблемними активами та підвищить довіру до роботи агентства.

    Реформа АРМА є частиною ширших змін у сфері управління державними та арештованими активами, спрямованих на підвищення прозорості, контрольованості та економічної ефективності цих процесів.

  • Нові тенденції на ринку: де в Україні стало найважче орендувати житло

    Нові тенденції на ринку: де в Україні стало найважче орендувати житло

    В Україні змінюються ключові тенденції на ринку оренди житла. Попит поступово зміщується із західних регіонів до центральних і навіть прифронтових областей, де дедалі частіше виникає дефіцит доступного житла.

    За даними профільних аналітиків, найбільше зростання інтересу до оренди зафіксовано у Сумській області (+36%), Черкаській (+34%), а також у Чернігівській та Херсонській областях (по +32%). Значний приріст попиту також демонструє Полтавська область (+31%).

    Водночас традиційно популярні західні регіони поступово втрачають позиції. Зокрема, у Закарпатській області попит знизився на 7%. Подібна тенденція спостерігається і в інших областях, що раніше були основними напрямками для внутрішніх переселенців.

    Паралельно змінюється і ситуація з пропозицією житла. У низці регіонів кількість оголошень зростає — наприклад, у Чернігівській (+32%), Кіровоградській (+23%), Черкаській (+21%) та Чернівецькій (+19%) областях. Однак в інших регіонах ситуація протилежна.

    Зокрема, у Житомирській області кількість пропозицій зменшилася на 11%, а в Запорізькій — одразу на 28%. Це створює значний дисбаланс між попитом і пропозицією.

    Найгостріше проблема проявляється саме у прифронтових регіонах. У Запорізькій області конкуренція на ринку досягла критичного рівня — на одну квартиру претендують у середньому до 18 орендарів.

    Для порівняння, у Києві ситуація виглядає значно стабільнішою: тут на одне оголошення припадає близько трьох потенційних орендарів, що свідчить про більш збалансований ринок, попри високі ціни.

    Цінова ситуація також зазнала змін. Якщо раніше Київ був беззаперечним лідером за вартістю оренди, то тепер він ділить перше місце із Закарпатською областю — приблизно 22 тисячі гривень за однокімнатну квартиру.

    Найнижчі ціни традиційно зберігаються у Харківській області — близько 5,5 тисяч гривень на місяць.

    У столиці, як і раніше, зберігається суттєва різниця між районами. Найдорожчим залишається Печерський район (близько 22,5 тисяч гривень), тоді як найдоступнішим — Деснянський (приблизно 10 тисяч гривень).

    Ситуація в Запорізькій області є показовою. Попри низькі ціни на купівлю житла (близько 15,5 тисяч доларів за однокімнатну квартиру), попит на оренду стрімко зростає. Це пов’язано з переміщенням населення та небажанням інвесторів купувати нерухомість поблизу зони бойових дій.

    Крім того, частина власників знімає житло з ринку через ризики пошкодження, що ще більше скорочує пропозицію.

    У результаті формується парадоксальна ситуація: житло залишається відносно дешевим, але доступ до нього обмежений, а конкуренція серед орендарів різко зростає.