Gorchitsa.info

Позначка: електроенергія

  • Зима ще не почалася, а Київ вже потерпає від тривалих відключень

    Зима ще не почалася, а Київ вже потерпає від тривалих відключень

    Попри теплу погоду та відсутність серйозних прильотів по енергетичній інфраструктурі Києва, столиця вже зіткнулася з масштабними відключеннями електроенергії. В окремих районах електроенергія відсутня протягом половини дня, а проблеми з напругою вже вийшли за межі побутових споживачів. Через перебої зупиняються тролейбуси й трамваї, тимчасово припиняв роботу фунікулер, а також виникають проблеми з комунальною інфраструктурою. Якщо доступної потужності стане ще менше, обмеження можуть зачепити й метро.

    Лише 7 жовтня проблеми з електрикою двічі позначилися на роботі міського транспорту. Вранці через відсутність напруги в контактній мережі зупинився фунікулер на Подолі, а на Контрактовій площі затримувалися трамваї шести маршрутів — №11, 12, 14, 16, 18 та 19. Увечері, вже після удару по Києву, електротранспорт на більшій частині правого берега довелося практично повністю зупинити — продовжували працювати лише Оболонь та Виноградар. Одночасно через часткове знеструмлення насосних станцій на правому березі знизився тиск води.

    Вранці 8 жовтня в Києві за командою «Укренерго» знову застосували екстрені відключення — під час них звичайні погодинні графіки не діють. Про це повідомив ДТЕК. Водночас напередодні «Укренерго» повідомило, що 8 жовтня з 00:00 до 23:59 у частині регіонів застосовуватимуться погодинні відключення для всіх категорій споживачів обсягом від 0,5 до 1,5 черги. Причиною компанія назвала наслідки російських ракетно-дронових атак на енергооб’єкти.

    Член енергетичного комітету Ради Сергій Нагорняк заявляє, що дефіциту генерації зараз немає. Промислове споживання знизилося, а влітку Україна навіть експортувала електроенергію до ЄС. Нинішні обмеження він пов’язує з пошкодженими лініями та опорами, їхнім ремонтом і встановленням антидронового захисту на підстанціях «Укренерго». Електроенергії може вистачати, але пошкоджені мережі поки обмежують її передачу до Києва.

    Щодо подальшої ситуації експерти дають різні прогнози. Олег Попенко допускає, що після 15 жовтня за похолодання приблизно до +5 °C та нових ударів відключення в Києві можуть тривати 14–16 годин. Нагорняк цю оцінку відкидає і каже, що підстав для такого сценарію наразі немає.

    Метро поки продовжує працювати, офіційних повідомлень про його зупинку 7–8 жовтня не було. Головний ризик для міста зараз пов’язаний із тим, наскільки швидко вдасться відновити пошкоджені лінії та забезпечити стабільну передачу електроенергії до Києва. Якщо мережі не встигнуть відновити до нових ударів або різкого похолодання, масштаби відключень можуть зрости.

     

  • У Києві та області повертають погодинні відключення світла

    У Києві та області повертають погодинні відключення світла

    У Києві та області з 6 жовтня знову вводять погодинні відключення світла — рішення «Укренерго» надійшло операторам. Вранці обмежень на сьогодні не планували, однак протягом дня Київ та область отримали команду перейти на графіки до кінця доби. Обмеження застосовуються в обсязі до однієї черги.

    На Київщині ДТЕК запровадив відключення з 15:00 до опівночі. У різні години без світла будуть окремі групи споживачів, максимальне вікно відключення становить близько 3,5 години. У Києві графік також діє для окремих груп будинків та адрес.

    За даними «Укренерго», рішення пов’язане з пошкодженнями енергетичної інфраструктури після російських атак. Станом на ранок нові знеструмлення залишалися у Харківській, Сумській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, а відновлювальні роботи тривали.

    Додаткове навантаження на систему створило й зниження генерації сонячних електростанцій через хмарність. О 9:30 споживання було на 2,9% вищим, ніж у цей самий час напередодні. На тлі пошкодженого обладнання цього виявилося достатньо, щоб запасу системи стало недостатньо для роботи без обмежень.

    Поки йдеться лише про одну чергу — це значно менше за масштаби відключень, які застосовувалися в періоди найбільшого дефіциту взимку. Але показово, що вранці обмежень не очікували, а вже вдень рішення довелося запровадити. Подальший графік залежатиме від навантаження, відновлення пошкодженої інфраструктури та доступної генерації.

  • Світло почнуть вимикати вже з 15:00: «Укренерго» повертає графіки

    Світло почнуть вимикати вже з 15:00: «Укренерго» повертає графіки

    У частині регіонів України сьогодні, 6 жовтня, знову застосовуватимуть погодинні відключення електроенергії. Обмеження почнуть діяти з 15:00 і триватимуть до кінця доби, повідомили в «Укренерго». Для населення та інших категорій споживачів обсяг відключень становитиме до однієї черги, а для промисловості діятимуть графіки обмеження потужності.

    Причиною стали пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок російських обстрілів. Обмеження вводять, щоб уникнути перевантаження обладнання та зберегти стабільну роботу енергосистеми. 

    На ранок після нових атак знеструмлення фіксували у Харківській, Сумській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Там, де дозволяє безпекова ситуація, енергетики вже проводять аварійно-відновлювальні роботи. 

    Додаткове навантаження на систему створило й зростання споживання. Станом на 09:30 воно було на 2,9% вищим, ніж у цей самий час попереднього дня. В «Укренерго» пояснюють це, зокрема, хмарною погодою: побутові сонячні електростанції виробляють менше енергії, тому споживачі більше користуються електроенергією із загальної мережі. 

    Енергетики радять за можливості переносити використання потужних електроприладів на період з 10:00 до 15:00, коли сонячна генерація працює найбільш ефективно, а після повернення світла не вмикати одразу кілька енергоємних пристроїв.

    Конкретний час відключення для кожної адреси залежатиме від регіонального оператора системи розподілу. Тому споживачам радять перевіряти актуальні графіки на сайтах та офіційних сторінках свого обленерго.

    Наприклад, на Полтавщині вже оголосили графік погодинних відключень з 15:00 до 23:59 в обсязі однієї черги. 

    Раніше «Ненька інфо» вже повідомляла про наслідки російських ударів по енергетиці та аварійні знеструмлення. Також у серпні після чергової атаки одразу шість областей залишалися зі знеструмленнями.

    Ситуація в енергосистемі залишається динамічною, тому час і обсяг обмежень можуть змінюватися протягом дня.

  • Частина Одеси залишилася без світла: аварія накрила одразу три райони

    Частина Одеси залишилася без світла: аварія накрила одразу три райони

    В Одесі вранці 5 жовтня сталася аварія на енергетичному обладнанні, через яку без електропостачання тимчасово залишилися мешканці частини Київського, Приморського та Хаджибейського районів. Про це повідомили у ДТЕК «Одеські електромережі». 

    За даними компанії, фахівці почали огляд обладнання, щоб визначити обсяг необхідного ремонту та якнайшвидше повернути світло споживачам. Спочатку роботи були прив’язані до безпекової ситуації та завершення повітряної тривоги. 

    Через знеструмлення в місті виникли проблеми й з роботою електротранспорту. Тимчасово не курсували тролейбус №12 та трамваї №13, 17 і 18, а низка інших маршрутів працювала за зміненими схемами. 

    Зокрема, тролейбус №7 курсував від вулиці Новосельського до стадіону СКА, №9 — від Рішельєвської до залізничного вокзалу, а №10 — від Приморської до вокзалу. Трамвай №10 ходив від Старосінної площі до Тираспольської, а №5 — від Автовокзалу до парку Шевченка. 

    У ДТЕК наголошують, що йдеться саме про аварійну ситуацію на обладнанні, а не про планові чи стабілізаційні графіки відключень. Станом на ранок 5 жовтня загальноукраїнських планових обмежень електропостачання на цей день не анонсували.

    Водночас аварія сталася на тлі складної безпекової ситуації в регіоні. Тієї ж ночі Росія масовано атакувала Одеську область, під ударом опинилися промислова та портова інфраструктура, виникли масштабні пожежі. Офіційно ДТЕК не пов’язував ранкову аварію на обладнанні безпосередньо з цією атакою. 

    Енергетики продовжують ремонтні роботи. Точний час повного відновлення електропостачання у всіх знеструмлених районах поки не названий.

  • РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    Росія, ймовірно, розпочала новий етап масованої кампанії ударів по українській енергетиці перед опалювальним сезоном. Цього разу Москва може намагатися не просто завдати загальних збитків енергосистемі, а системно порушити постачання електроенергії до Києва, ускладнити роботу атомної генерації та бити по промислових регіонах України.

    Таку оцінку наводить американський Інститут вивчення війни після масштабної комбінованої атаки РФ у ніч проти 30 вересня. Саме енергетичну інфраструктуру Києва та області аналітики називають одним із головних напрямків удару.

    У своєму звіті ISW зазначає, що Росія застосувала велику кількість ударних безпілотників та ракет, а атака стала однією з найбільших проти української енергетичної системи за останні місяці. Аналітики пов’язують це з підготовкою Кремля до нової зимової кампанії тиску на Україну.

    За даними української сторони, в ніч проти 30 вересня Росія застосувала майже 190 ударних безпілотників і балістичні ракети, а основний удар припав на Київ та область.

    Після атаки в Київському регіоні були зафіксовані пошкодження енергетичних об’єктів. Зокрема, у матеріалі йдеться про пошкодження Трипільської ТЕС, після чого енергетикам довелося застосовувати аварійні відключення.

    Водночас російське Міноборони заявляло про удари по Київській ГЕС, енергетичних підстанціях та об’єктах накопичення електроенергії. Ці заяви походять із російської сторони і не означають незалежного підтвердження результативності всіх заявлених ударів.

    У чому полягає нова тактика

    За оцінкою ISW, нинішня кампанія може відрізнятися від попередніх зимових атак тим, що Росія прагнутиме системніше бити по конкретних елементах енергосистеми, а не лише створювати масштабні пошкодження окремими хвилями.

    У матеріалі виділяються три можливі напрямки такого тиску: спроби ускладнити видачу потужності українських АЕС у загальну мережу, порушити зовнішнє електропостачання Києва та завдати максимальної шкоди енергетичній інфраструктурі промислових регіонів на сході країни.

    Це не означає, що Росія здатна гарантовано реалізувати такий сценарій. Йдеться саме про оцінку намірів і характеру російської кампанії, зроблену аналітиками на основі вибору цілей та структури останніх ударів.

    Особливої уваги привертає Київ. Столиця споживає значні обсяги електроенергії й залежить не лише від місцевої генерації, а й від передачі струму з інших регіонів. Тому удари одночасно по генерації, підстанціях та високовольтних лініях можуть створювати складнішу ситуацію, ніж пошкодження одного окремого енергооб’єкта.

    Саме тому формулювання про спробу «відрізати Київ» стосується насамперед можливого порушення зовнішніх каналів живлення столиці, а не буквального й гарантованого повного відключення міста від електроенергії.

    Росія розширює перелік цілей

    Останні російські атаки вже не обмежуються традиційними ударами по ТЕС, підстанціях чи високовольтних мережах.

    Наприкінці вересня ISW окремо звертав увагу, що РФ значно активізувала удари по дата-центрах та телекомунікаційній інфраструктурі України. За оцінкою інституту, метою може бути порушення роботи не лише інтернету, а й банківських сервісів, платіжних систем, бізнесу, державних електронних послуг і частини військової інфраструктури.

    Таким чином Москва потенційно намагається тиснути одразу на кілька критичних систем — електроенергію, зв’язок, цифрову інфраструктуру та логістику.

    У вересні Росія також посилила удари по автозаправних станціях та паливній інфраструктурі. ISW фіксував, що лише одна з атак на об’єкти «Укрнафти» у Києві стала вже шостим ударом по інфраструктурі компанії за кілька тижнів.

    Під загрозою — опалювальний сезон

    Особливе значення нинішньої кампанії має через наближення холодів.

    У матеріалі зазначається, що українські посадовці вже попереджають про складний опалювальний сезон. Міністр економіки Олександр Кравченко, зокрема, говорив, що зима може стати однією з найважчих за весь час повномасштабної війни через інтенсивність російських атак.

    Основна проблема полягає не лише у фізичному руйнуванні енергетичних об’єктів. Росія намагається змушувати Україну постійно витрачати дефіцитні ракети ППО, ремонтувати трансформатори, підстанції та генерацію, а також створювати необхідність у резервних схемах живлення.

    При повторних ударах по вже пошкоджених об’єктах ремонт може тривати довше, оскільки запас великих трансформаторів та іншого спеціалізованого обладнання обмежений.

    Україна готується до нової хвилі атак

    Українська влада ще до останніх масованих обстрілів готувалася до складного зимового періоду. Президент України Володимир Зеленський наприкінці вересня обговорював із міжнародними партнерами додатковий захист генерації та необхідність посилення ППО.

    Окремим викликом стали реактивні «Шахеди». Зеленський раніше повідомляв про рішення щодо розгортання в Україні виробництва реактивних двигунів та прискорення створення дронів-перехоплювачів, здатних боротися зі швидкісними російськими безпілотниками.

    Україна також продовжує шукати додаткові ракети для Patriot, оскільки саме ці комплекси залишаються одним із головних засобів боротьби з російською балістикою. Президент обговорював постачання перехоплювачів із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте після попередніх серій балістичних ударів по Києву.

    Енергетичні удари можуть тривати всю зиму

    ISW раніше неодноразово оцінював зимові атаки по енергетичній інфраструктурі як частину російської стратегії тиску на українське населення та економіку. У вересні інститут також зазначав, що Москва не погодилася на пропозиції щодо взаємного припинення ударів по енергетиці.

    Тому атака 30 вересня може бути не окремим епізодом, а початком тривалої серії ударів, під час яких Росія намагатиметься виявляти слабкі місця української енергосистеми та повторно атакувати ключові вузли.

    Остаточно визначити масштаб і тривалість цієї кампанії зараз неможливо. Проте вибір цілей наприкінці вересня свідчить, що енергетика знову стала одним із пріоритетних напрямків російських ударів.

    І якщо оцінка ISW підтвердиться подальшими атаками, цієї зими головним завданням РФ може стати не просто створення тимчасових блекаутів, а системне порушення зв’язків між генерацією, мережами передачі та великими центрами споживання — передусім Києвом.

  • Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років. Йдеться не лише про традиційні ремонти тепломереж і обладнання, а й про створення резервної генерації, накопичення запасів пального, відпрацювання аварійних сценаріїв та підготовку систем водопостачання до можливих тривалих відключень електроенергії.

    Про це 17 вересня повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв під час круглого столу, присвяченого енергетичній стійкості громад узимку 2026–2027 років.

    У столичній владі наголошують: нинішня підготовка суттєво відрізняється від довоєнної. Місту доводиться одночасно готувати систему до морозів і до можливих нових російських атак на тепло-, електро- та водопостачання.

    Генератори вже не вирішують усіх проблем

    Одна з найважливіших деталей у заяві КМДА стосується системи водопостачання.

    За словами Пантелеєва, ключові об’єкти «Київводоканалу» в попередні роки вже забезпечили резервними генераторами. Однак для великих об’єктів, які потребують 9–10 МВт або навіть 20 МВт потужності, звичайних генераторів недостатньо.

    Фактично, щоб забезпечити автономну роботу такого об’єкта, місту необхідно будувати окрему локальну електростанцію.

    Саме тому План енергетичної стійкості передбачає будівництво потужних дизель-генераторних установок для резервування систем водопостачання.

    Станом на 17 вересня три такі установки вже збудовані, а решту запланованих об’єктів у КМДА обіцяють завершити до кінця 2026 року.

    Це особливо важливо в умовах тривалих відключень електроенергії: без живлення насосних станцій місто може зіткнутися не лише з відсутністю світла, а й із перебоями водопостачання.

    Київ робить ставку на розподілену генерацію

    Окремий напрям підготовки — розвиток невеликих енергетичних об’єктів, які можуть виробляти електроенергію і тепло ближче до споживачів.

    Ще у травні КМДА повідомляла, що в межах Плану енергостійкості у столиці вже побудували об’єкти розподіленої когенерації загальною потужністю близько 40 МВт.

    Ідея полягає у тому, щоб Київ не залежав виключно від кількох великих енергетичних вузлів. Якщо один великий об’єкт буде пошкоджений, локальні установки зможуть частково підтримувати роботу критичної інфраструктури.

    Повністю замінити централізовану систему вони не можуть, але здатні забезпечувати додатковий резерв у кризових ситуаціях.

    Раніше Nenka.info писала, що повний перехід Києва від великих ТЕЦ до децентралізованої системи може тривати десятиліттями. Тому нинішня модель передбачає не миттєву відмову від існуючих теплоелектроцентралей, а поступове створення дублюючих джерел енергії.

    На енергостійкість залучили ще 2 млрд гривень

    17 вересня КМДА повідомила ще про одне рішення, безпосередньо пов’язане з підготовкою столиці до зими.

    Київ отримав 2 млрд грн кредитних коштів від UGB — Укргазбанку. Гроші мають спрямувати на проєкти енергетичної стійкості та підготовку до опалювального сезону.

    Це додаткове фінансування до коштів, які столиця вже закладала в бюджет.

    Ще навесні міська влада повідомляла про необхідність спрямувати понад 9 млрд грн на підготовку до наступної зими та виконання Плану енергостійкості.

    Окремо Київрада розглядала збільшення статутного капіталу «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн. Про це раніше писала Nenka.info у матеріалі «Київрада планує збільшити капітал “Київтеплоенерго” на 2,7 млрд грн».

    Готуються не тільки до морозів, а й до масованих атак

    Ще одна велика частина підготовки стосується аварійних сценаріїв.

    За словами Пантелеєва, Київ переглянув та розширив плани оперативного реагування з урахуванням інтенсивності російських обстрілів.

    Міські служби вже провели низку тренувань, під час яких відпрацьовували взаємодію між комунальними підприємствами та іншими службами в умовах надзвичайних ситуацій.

    Ідеться, зокрема, про сценарії пошкодження енергетичних об’єктів, тривалих відключень електроенергії, проблем із водою та теплопостачанням.

    Це не теоретична загроза. Лише 17 вересня Київ знову пережив масштабну російську атаку. За даними КМДА, внаслідок удару в столиці були постраждалі, зокрема діти, однак водопостачання після атаки продовжувало працювати в повному обсязі.

    Окремий план підготували для маломобільних людей

    Місто також розробляє алгоритми допомоги людям, які особливо залежать від стабільної роботи інфраструктури.

    Йдеться про маломобільних мешканців, людей із тяжкими захворюваннями та тих, кому необхідне безперервне медичне обладнання або постійний догляд.

    У КМДА заявляють, що для таких громадян створили окремі алгоритми підтримки на випадок тривалих кризових ситуацій.

    Місто також формує запаси продовольства, які можна буде використати, якщо виникне необхідність організованого харчування населення.

    Крім того, влада планує посилювати канали комунікації з мешканцями — під час блекаутів особливо важливо швидко повідомляти, де можна отримати воду, тепло, медичну допомогу або зарядити пристрої.

    Що означають заявлені 80%

    Важливо розуміти: показник 80% не означає, що вся енергетична та теплова інфраструктура Києва вже готова на 80% за єдиним технічним критерієм.

    КМДА говорить саме про виконання комплексу запланованих заходів: ремонтів, технічного обслуговування, будівництва нової генерації, формування резервів та аварійного планування.

    Це уточнення важливе ще й тому, що раніше в інформаційному просторі вже звучали інші показники готовності Києва до зими.

    Наприклад, Nenka.info наприкінці серпня писала про заявлену майже 90-відсоткову готовність Києва до зими.

    Ці цифри не обов’язково суперечать одна одній: у різних повідомленнях можуть оцінюватися різні набори робіт — технічна готовність окремих об’єктів, житлового фонду або виконання всього Плану енергостійкості.

    Саме тому правильніше орієнтуватися не лише на відсоток, а й на конкретні роботи, які вже виконані.

    Ще навесні ситуація виглядала значно складніше

    Підготовка столиці до зими протягом року неодноразово ставала предметом публічних дискусій.

    У березні Nenka.info писала про ризики для проходження наступної зими навіть за наявності значного бюджету і міжнародної підтримки. Серед проблем називали відсутність чітких строків реалізації частини великих проєктів.

    У квітні з’являлася інформація про відставання Києва від графіку підготовки.

    У червні уряд також висловлював занепокоєння темпами робіт, про що Nenka.info повідомляла у матеріалі «Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО».

    На цьому тлі нинішні 80% свідчать про суттєве просування робіт протягом літа та початку осені.

    Коли у Києві ввімкнуть опалення

    Точної дати початку опалювального сезону 2026–2027 років КМДА у повідомленні від 17 вересня не назвала.

    Традиційно рішення щодо подачі тепла ухвалюють з урахуванням температури повітря та прогнозу погоди.

    При цьому соціальні заклади — лікарні, школи, дитячі садки — можуть підключати окремо за заявками керівників ще до масового старту опалення в житлових будинках.

    Тому заяви про конкретну дату запуску тепла без окремого рішення міської влади наразі були б передчасними.

    Головний ризик — не холод, а можливі нові удари

    У серпні мер Києва Віталій Кличко прямо заявляв, що столиця готується до «дуже складного опалювального сезону», а одним із головних завдань називав створення дублюючої системи енергозабезпечення.

    Саме цим пояснюється будівництво когенераційних установок, додаткових джерел живлення для водоканалу та резервів пального.

    Тож 80-відсоткова готовність ще не означає, що Київ повністю захищений від можливих перебоїв узимку.

    Навіть добре підготовлена інфраструктура залишається вразливою до масштабних ракетних і дронових атак.

    Однак місто намагається перейти від моделі, де від пошкодження одного великого об’єкта залежить значна частина столиці, до системи з більшою кількістю резервних і локальних джерел енергії.

    До початку холодів залишилося завершити приблизно п’яту частину запланованих заходів. Частину великих енергетичних проєктів КМДА планує завершувати вже до кінця року — тобто деякі роботи триватимуть і після фактичного старту опалювального сезону.

  • Сотні трансформаторів і три електростанції: чим Україна посилила енергосистему перед зимою

    Сотні трансформаторів і три електростанції: чим Україна посилила енергосистему перед зимою

    Українські енергетичні підприємства протягом літа 2026 року отримали від міжнародних партнерів значну партію обладнання для ремонту, відновлення та посилення енергосистеми. Йдеться про сотні трансформаторів, комплектні підстанції, понад дві сотні кілометрів кабелів і проводів, спеціальну техніку та три газотурбінні електростанції. Допомога надходить через Фонд підтримки енергетики України, який став одним із ключових механізмів міжнародної підтримки галузі.

    За даними Міністерства енергетики, влітку енергетичні підприємства отримали понад 113 кілометрів кабелів та ще 126 кілометрів проводів. Крім того, партнери поставили Україні 380 трансформаторів різних типів та чотири комплектні трансформаторні підстанції.

    Окремою частиною допомоги стали три газотурбінні електростанції загальною потужністю 75 МВт. Таке обладнання має особливе значення в умовах постійного ризику нових пошкоджень великих енергетичних об’єктів, адже розподілена генерація дозволяє створювати додаткові джерела виробництва електроенергії та підсилювати окремі ділянки енергосистеми.

    Для аварійних і ремонтних бригад також передали 14 спеціалізованих вантажівок та 14 причепів, призначених для перевезення опор. Така техніка потрібна, зокрема, для оперативного відновлення пошкоджених ліній електропередачі.

    Міжнародна допомога надходила від партнерів з Європейського Союзу, Великої Британії, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Люксембургу, Данії, Австрії, Швеції, Швейцарії, Італії, Ірландії, Хорватії, Норвегії, Австралії та Литви.

    Фонд став одним із головних каналів допомоги енергетиці

    Фонд підтримки енергетики України був створений за погодженням Європейської комісії та Міністерства енергетики після початку масштабних російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ним управляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства. Через цей механізм уряди, міжнародні фінансові установи, організації та приватні донори можуть фінансувати закупівлю обладнання, запчастин, палива та послуг, необхідних українським енергетичним компаніям.

    Станом на початок серпня 2026 року обсяг підписаних внесків до Фонду перевищував 2,15 млрд євро. Серед найбільших донорів у переліку Секретаріату Енергетичного Співтовариства були Німеччина, Швеція, Європейський Союз, Норвегія, Велика Британія та Нідерланди. Водночас зазначається, що сума підписаних внесків не завжди означає, що всі кошти вже були фактично перераховані.

    Масштаби роботи Фонду продовжують зростати. Ще у червні Секретаріат Енергетичного Співтовариства повідомляв, що обладнання приблизно на 680 млн євро перебувало на різних етапах закупівель. Серед основних категорій були трансформатори, комутаційне обладнання, кабелі, компоненти підстанцій, турбогенератори, газове обладнання, системи розподіленої генерації, теплоенергетичне обладнання, транспорт та засоби фізичного захисту.

    На початку вересня закупівельний портфель продовжував формуватися: приблизно 526 млн євро обладнання перебувало на різних стадіях закупівель. Близько 100 млн євро припадало на відкриті процедури, де вже тривав прийом пропозицій, ще до 426 млн євро закупівель перебували у стадії підготовки.

    Це означає, що літні поставки трансформаторів, кабелів і електростанцій є не завершенням програми підтримки, а частиною ширшого процесу підготовки енергосистеми до наступного опалювального сезону.

    Мільйони євро спрямували на фізичний захист

    Окремим напрямом міжнародної допомоги залишається захист українських енергетичних об’єктів. За інформацією Міненерго, на заходи фізичного захисту було спрямовано 5 млн євро з Фонду підтримки енергетики України.

    У переліку закупівель Фонду фізичний захист виділяється як окрема категорія поряд з електротехнічним обладнанням, генерацією та аварійно-рятувальними засобами. Сюди можуть входити пасивні захисні конструкції, спеціалізовані засоби та обладнання, необхідні для зменшення наслідків атак і швидшого відновлення роботи об’єктів.

    Цей напрям набув особливого значення через регулярні російські удари по електростанціях, підстанціях, мережах та іншій критичній інфраструктурі.

    За даними річного звіту Фонду, у 2025 році 76% допомоги спрямовували на сфери виробництва, розподілу та передачі електроенергії. Енергогенерувальне обладнання та трансформатори становили близько 40% усіх поставок, причому значна частина допомоги направлялася до регіонів, які найбільше потерпали від обстрілів.

    До зими Україні потрібно ще більше обладнання

    Посилення енергосистеми влітку відбувалося паралельно з масштабною кампанією зі збору коштів на підготовку до опалювального сезону 2026/2027.

    У червні Європейська комісія, Міністерство енергетики України та Секретаріат Енергетичного Співтовариства спільно закликали партнерів додатково мобілізувати 650 млн євро для підготовки країни до наступної зими. Тоді українська сторона наголошувала, що кошти необхідні для закупівлі критично важливого обладнання та послуг до початку холодів.

    Протягом літа до Фонду продовжували надходити нові внески. Так, Норвегія у липні оголосила про додаткові майже 45 млн євро, після чого її сукупна підтримка Фонду наблизилася до 209 млн євро.

    У серпні Європейський Союз повідомив про додаткові 20 млн євро. У Секретаріаті Енергетичного Співтовариства тоді зазначали, що допомога через Фонд уже охопила енергетичні компанії у 23 областях України.

    Ще 8 млн євро у серпні виділив Люксембург, а Естонія наприкінці місяця оголосила про новий внесок у 125 тисяч євро. За оцінкою Секретаріату Енергетичного Співтовариства станом на 28 серпня, для покриття визначених раніше потреб зимової підготовки все ще необхідно було близько 443,8 млн євро.

    Таким чином, підготовка української енергетики до холодного сезону продовжується одразу за кількома напрямами: накопичення резервів обладнання, заміна пошкоджених трансформаторів, ремонт мереж, розвиток розподіленої генерації, закупівля спеціальної техніки та посилення фізичного захисту критичних об’єктів.

    Отримані влітку 380 трансформаторів, чотири комплектні підстанції, понад 239 кілометрів кабелів і проводів та три газотурбінні електростанції потужністю 75 МВт мають стати частиною цього резерву стійкості. Водночас міжнародні партнери та українська влада продовжують залучати нове фінансування, оскільки потреби енергосистеми залишаються значними, а ризик нових атак на інфраструктуру зберігається.

  • Батарея сама вирішує, коли купувати електроенергію: як Sigenergy використовує ШІ в Україні

    Батарея сама вирішує, коли купувати електроенергію: як Sigenergy використовує ШІ в Україні

    Китайська технологічна компанія Sigenergy розвиває в Україні системи накопичення електроенергії для бізнесу, однією з головних особливостей яких називає автоматизоване керування за допомогою штучного інтелекту. Алгоритми аналізують споживання об’єкта, прогноз сонячної генерації та вартість електроенергії, після чого самостійно визначають, коли вигідніше заряджати батареї, а коли використовувати накопичену енергію.

    Sigenergy, заснована у Шанхаї у 2022 році, працює у сегментах сонячної генерації, систем зберігання енергії та зарядної інфраструктури для електромобілів. Компанія активно просуває глобальну стратегію AI in All, у межах якої штучний інтелект інтегрується не лише в програмні сервіси, а й безпосередньо у логіку управління енергетичним обладнанням.

    На українському ринку компанія робить ставку насамперед на бізнес, для якого одночасно важливі вартість електроенергії та резервне живлення під час можливих відключень. За словами представника Sigenergy в Україні Артема Лі, користувачу не потрібно вручну постійно визначати оптимальні години заряджання і розряджання накопичувача — значну частину цих рішень система може приймати автоматично.

    Батарея сама вирішує, коли купувати електроенергію: як Sigenergy використовує ШІ в Україні
    ФОТО: Артем Лі, County Manager Sigenergy в Україні.

    Алгоритм враховує одразу кілька факторів. Серед них — прогноз виробництва електроенергії сонячними панелями залежно від розташування об’єкта та погоди, історія і прогноз споживання, а також ціни на ринку електроенергії. У матеріалі Forbes BrandVoice компанія стверджує, що для українських користувачів система може враховувати дані ринку «на добу наперед» та індивідуальні складові тарифу конкретного клієнта.

    Після запуску система певний час накопичує інформацію про об’єкт і його типові навантаження. У Sigenergy пояснюють, що перший тиждень фактично використовується для первинного енергоаудиту, а зі збільшенням обсягу даних алгоритм може точніше прогнозувати майбутнє споживання.

    Батарея сама вирішує, коли купувати електроенергію: як Sigenergy використовує ШІ в Україні

    Наприклад, накопичувач може не заряджатися від мережі навіть у години дешевшої електроенергії, якщо алгоритм очікує, що найближчим часом сонячна електростанція виробить достатньо надлишкової енергії. І навпаки, система може накопичувати електроенергію заздалегідь, якщо прогнозує дорожчу електроенергію або майбутнє пікове навантаження.

    У Sigenergy заявляють, що точність таких прогнозів може сягати 90–91%. Однак цей показник, як і заявлені економічні результати окремих проєктів, наразі походить від самої компанії, тому його варто сприймати саме як дані виробника, а не як результат незалежного аудиту.

    Компанія наводить приклади трьох комерційно-промислових майданчиків у китайських провінціях Шаньдун, Гуандун і Чжецзян. За даними Sigenergy, використання ШІ-режиму на них забезпечило відповідно на 13%, 35% та 30% вищий дохід порівняно зі стандартною автоматикою. Водночас результати залежали від конкретного об’єкта, погодних умов, структури обладнання і режиму споживання, а тому ці цифри не можна автоматично переносити на будь-яке українське підприємство.

    Для України до звичайної економічної оптимізації додається ще один фактор — ризик аварійних або планових відключень електроенергії. Власник системи може залишати певну частину ємності батареї недоторканною як резерв. Наприклад, 30% накопиченої енергії зберігатимуться на випадок зникнення живлення, а решта може використовуватися алгоритмом для скорочення витрат.

    Якщо ж для підприємства безперервність роботи важливіша за ціну електроенергії, систему можна перевести у режим максимального резервування. У такому разі пріоритетом стає підтримання заряду батарей навіть тоді, коли електроенергія в мережі коштує дорожче.

    Це особливо актуально для підприємств із серверним обладнанням, автоматикою, виробничими контролерами, холодильними установками чи іншими системами, для яких навіть короткочасне зникнення живлення може спричинити зупинку процесів.

    Окремою особливістю комерційної системи SigenStack є модульна побудова. Офіційна специфікація виробника передбачає батарейні модулі приблизно по 12 кВт·год. Система може складатися щонайменше з чотирьох таких модулів, тобто стартувати приблизно з 48 кВт·год, а надалі розширюватися відповідно до потреб об’єкта. Офіційний український партнер SOTACELL також вказує для SigenStack діапазон ємності від 48 до 253 кВт·год для однієї конфігурації.

    Модульність має практичне значення для бізнесу. Компанії не обов’язково одразу купувати надлишкову ємність із розрахунком на майбутнє. Систему можна збільшувати разом зі зростанням споживання, появою нових виробничих ліній або розширенням сонячної електростанції.

    Виробник також наголошує, що модульний формат полегшує монтаж порівняно з великими контейнерними накопичувачами. На офіційній сторінці SigenStack зазначається, що встановлення не потребує кранів чи іншої спеціальної вантажопідіймальної техніки, а самі модулі можна комбінувати залежно від параметрів конкретного проєкту. Система використовує літій-залізо-фосфатні акумулятори LiFePO4 та має захист корпусу IP66.

    Водночас Sigenergy вже розширює лінійку й за межі модульних рішень. У червні компанія представила, зокрема, систему SigenCube — інтегроване комерційне рішення кабінетного типу, яке об’єднує силову електроніку та акумулятори в одному корпусі й орієнтоване на більші промислові об’єкти.

    Суттєво розширює компанія й сам напрям штучного інтелекту. 29 травня 2026 року Sigenergy презентувала SigenAgent — набір ШІ-інструментів для управління енергетичними системами. Компанія позиціонує його як систему, здатну не лише відповідати на запити користувача, а й самостійно виконувати завдання відповідно до заданої мети. Зокрема, у структурі SigenAgent заявлені інструменти для енергоменеджменту, діагностики обладнання, торгівлі електроенергією та управління бізнес-процесами.

    Sigenergy паралельно швидко розширює міжнародний бізнес. Компанія вийшла на Гонконгську фондову біржу під кодом 06656.HK. Тут варто уточнити деталь із початкового матеріалу Forbes: лістинг відбувся 16 квітня 2026 року, а не у червні. Серед інституційних інвесторів, які підтримали IPO, компанія називала Temasek, Goldman Sachs Asset Management, UBS Asset Management та інших великих міжнародних інвесторів.

    Після виходу на біржу компанія продовжила просувати модель, за якої акумулятор має бути не просто резервним джерелом електроенергії. Ідея полягає у перетворенні накопичувача на активний елемент енергоменеджменту: він аналізує, коли електроенергію варто накопичити, коли використати, скільки залишити в резерві та як поєднати мережу із власною сонячною генерацією.

    Для українського бізнесу такий підхід може бути особливо актуальним через поєднання двох завдань — забезпечення резервного живлення та контролю витрат на електроенергію. Проте реальна економія залежатиме від профілю споживання підприємства, тарифу, цін на ринку, наявності власної генерації, вартості системи та сценарію її використання. Тому заявлені виробником показники ефективності окремих закордонних проєктів не є гарантованою економією для кожного клієнта в Україні.

  • «Цього року буде інакше»: Прокудін розповів, чому зима в Херсоні може стати найважчою

    «Цього року буде інакше»: Прокудін розповів, чому зима в Херсоні може стати найважчою

    Херсон може зустріти одну з найважчих зим за весь час повномасштабної війни. Після посилення російських атак на ТЕЦ та інші об’єкти критичної інфраструктури місто вже не може розраховувати на звичний рівень тепло- й енергопостачання, а тривалі відключення можуть стати частиною повсякденного життя. Начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що зараз усе місто отримує електроенергію в обсязі, співставному з потребами одного великого супермаркету в Києві. Про це в інтерв’ю РБК-Україна.

    За його словами, за останній місяць ситуація суттєво погіршилася через масовані російські удари. Ворог атакує не лише енергетичну інфраструктуру, а й житлові райони, комунальні служби, транспорт та цивільних. Особливо небезпечними залишаються FPV-дрони, які, за словами Прокудіна, фактично «полюють» на людей на вулицях.

    Після ударів по Херсонській ТЕЦ керівник області почав активніше закликати жителів за можливості евакуюватися. Він наголосив, що йдеться не про спробу посіяти паніку, а про необхідність завчасно попередити людей про ризики.

    За оцінкою Прокудіна, Херсон може залишатися без електроенергії дуже тривалий час. У місті шукають альтернативні джерела живлення та опалення, однак повернення до звичного режиму роботи енергосистеми поки не гарантується.

    Особливо критичним є те, що місто розташоване лише за кілька кілометрів від російських позицій. Це робить об’єкти інфраструктури надзвичайно вразливими до артилерії, керованих авіабомб, ударних БпЛА та інших засобів ураження.

    За словами очільника ОВА, нині в Херсоні залишаються близько 60 тисяч людей — приблизно п’ята частина довоєнного населення міста. При цьому він наголошує: районів, які можна було б назвати повністю безпечними, фактично вже немає.

    Для проходження зими місто готує резервну систему життєзабезпечення. Насамперед йдеться про лікарні, насосні станції, об’єкти водопостачання та іншу критичну інфраструктуру. На них передбачені резервні джерела живлення.

    У Херсоні зараз постійно працюють 152 пункти незламності, ще 47 можуть бути оперативно розгорнуті у разі потреби. Також у місті є близько 400 укриттів різного рівня захисту. Їх мають забезпечувати можливістю зігрітися, зарядити телефон, отримати зв’язок та базову допомогу.

    Паралельно область готує газові обігрівачі, плитки для приготування їжі, спальні мішки та паливні матеріали для приватних будинків. До цієї роботи залучають міжнародних партнерів та державні компанії.

    Однак навіть така підготовка не може повністю компенсувати масштаби руйнувань. Прокудін прямо говорить, що нинішній опалювальний сезон відрізнятиметься від попередніх. Якщо раніше вдавалося захистити значну частину інфраструктури та швидко відновлювати пошкодження, то останні удари значно погіршили ситуацію.

    «Люди сподіваються, що так буде й далі. Але я кажу правду: так не буде», — заявив він в інтерв’ю.

    Окремою проблемою залишається дроновий терор. За словами Прокудіна, якщо на початку року фіксували приблизно 2,5 тисячі атак БпЛА на тиждень, то зараз їх кількість зросла до близько 6 тисяч.

    Він також заявив, що за перше півріччя по Херсонщині було застосовано близько 100 керованих авіабомб, тоді як лише за останній місяць — близько 200. Крім того, у регіоні почали регулярно фіксувати реактивні ударні дрони, які раніше використовувалися значно рідше.

    У відповідь на це в області посилили систему протидії БпЛА. За словами Прокудіна, понад 260 км маршрутів уже обладнані антидроновими сітками. Також використовуються РЕБ, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та інші засоби.

    Очільник ОВА стверджує, що українські військові щотижня знищують у регіоні близько 93–96% російських дронів. За його даними, минулого тижня із приблизно 5700 безпілотників було знищено близько 5300. Водночас навіть невеликий відсоток БпЛА, яким вдається прорвати систему захисту, залишається смертельно небезпечним для цивільних.

    Особливо вразливими є комунальники, медики, енергетики та працівники водоканалу. Через постійні атаки вони змушені працювати в бронежилетах і шоломах, використовувати детектори дронів та в окремих випадках виїжджати на ремонти під військовим прикриттям.

    Прокудін розповів, що в серпні внаслідок російських дронових атак загинули 30 людей, серед них одна дитина, ще 393 особи були травмовані. За його словами, атаки відбуваються щодня, а цілями стають люди на велосипедах, зупинках, у маршрутках і навіть працівники комунальних служб.

    Саме тому влада продовжує евакуацію населення. З 2023 року з області, за словами Прокудіна, вивезли майже 53 тисячі людей, серед них близько 7 тисяч дітей і 600 маломобільних осіб. Лише за останній тиждень евакуювали приблизно 250 людей.

    У самому Херсоні наразі залишаються близько 4800 дітей, а загалом в області — приблизно 10,6 тисячі. Обласний центр поки не оголошений зоною обов’язкової примусової евакуації дітей, однак батькам наполегливо рекомендують виїжджати.

    Причини відмови, за словами очільника ОВА, переважно побутові: люди бояться залишати житло, переживають через можливе мародерство, не розуміють, де житимуть після евакуації та як оплачуватимуть оренду.

    При цьому евакуація доступна залізничним та автомобільним транспортом. Херсонців приймають різні області України, зокрема Миколаївська, Одеська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Хмельницька, Тернопільська, Черкаська та Вінницька.

    Складною залишається й ситуація з освітою. За словами Прокудіна, на Херсонщині немає жодного навчального закладу, який не був би пошкоджений або повністю зруйнований. Водночас 162 школи та шість філій продовжують працювати дистанційно, а в онлайн-форматі навчаються близько 44 тисяч школярів.

    Частину навчання намагаються повернути в очний формат лише там, де є захищені укриття та достатня відстань від лінії фронту.

    Прокудін наголошує, що майбутня зима може стати для Херсона принципово іншою. Якщо раніше місто, попри постійні обстріли, здебільшого зберігало доступ до світла, води та тепла, то після останніх ударів гарантувати це вже неможливо.

    Його фраза про те, що весь Херсон зараз отримує стільки електроенергії, скільки споживає один київський супермаркет, фактично стала найбільш промовистою характеристикою стану міської енергосистеми напередодні холодів.

  • Для частини бізнесу не буде обмежень електропостачання: уряд визначив умови

    Для частини бізнесу не буде обмежень електропостачання: уряд визначив умови

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, за яким промислові та комерційні споживачі зможуть уникати обмежень електропостачання, якщо щонайменше 80% власного споживання покриватимуть за рахунок імпортованої електроенергії або власної генерації. Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль.

    За його словами, урядове рішення має одночасно стимулювати бізнес активніше інвестувати у власні джерела живлення, розподілену генерацію та імпорт електроенергії.

    Шмигаль зазначив, що новий механізм ухвалили за ініціативи Міністерства енергетики.

    «Створюємо додаткові стимули для розвитку розподіленої генерації та збільшення імпорту електроенергії», — повідомив він.

    Кого не стосуватимуться обмеження

    Відповідно до рішення уряду, заходи з обмеження електропостачання не застосовуватимуться до промислових і комерційних споживачів, які самостійно забезпечують не менше 80% свого споживання електроенергії.

    Йдеться про два основні джерела: власне виробництво електроенергії та імпорт електроенергії.

    Тобто підприємство, яке, наприклад, більшу частину необхідної електрики отримує від власної генерації або купує за кордоном, може не підпадати під графіки обмежень.

    Окремо уряд передбачив можливість уникнення обмежень для підприємств, які забезпечують 80% власного споживання за рахунок об’єктів розподіленої генерації в межах одного оператора системи розподілу.

    Йдеться про газопоршневі та газотурбінні установки

    Механізм поширюватиметься, зокрема, на газопоршневі та газотурбінні установки розподіленої генерації електроенергії.

    Ключовою умовою є те, що така генерація має працювати в межах території одного оператора системи розподілу.

    Фактично уряд намагається створити додатковий стимул для підприємств та інвесторів встановлювати локальні генеруючі потужності, які можуть забезпечувати бізнес електроенергією незалежно від загального стану енергосистеми.

    Особливо це актуально для енергодефіцитних регіонів, де ризик нестачі потужності та введення обмежень є вищим.

    Чому уряд пішов на такий крок

    Шмигаль пояснив, що рішення має стимулювати будівництво нових генеруючих потужностей і одночасно збільшити імпорт електроенергії на ринкових умовах.

    Для держави це означає зниження навантаження на централізовану енергосистему.

    Якщо великі промислові чи комерційні споживачі значну частину потреб покривають самостійно, в енергосистемі залишається більше ресурсу для населення, критичної інфраструктури та інших споживачів.

    Уряд таким чином фактично пропонує бізнесу просту логіку: хто інвестує у власну енергетичну стійкість або імпорт, той отримує більше гарантій стабільної роботи навіть у періоди дефіциту.

    Як це працюватиме на практиці

    Для реалізації механізму уряд також врегулював порядок взаємодії між основними учасниками енергетичного ринку.

    Йдеться про «Укренерго», операторів систем розподілу, електропостачальників, виробників розподіленої генерації та безпосередньо споживачів.

    Це необхідно для того, щоб можна було технічно підтверджувати, який саме обсяг електроенергії підприємство забезпечує самостійно, скільки імпортує та чи виконує воно вимогу у 80%.

    Без такого обліку новий механізм було б складно застосовувати під час можливих обмежень.

    Чому саме 80%

    Пороговий показник у 80% означає, що підприємство повинно фактично майже повністю забезпечувати себе електроенергією самостійно.

    При цьому 20% можуть надходити із загальної енергосистеми.

    Такий підхід дозволяє бізнесу зберігати певну залежність від мережі, але водночас суттєво скорочує його навантаження на неї.

    Для великих виробництв це може бути особливо важливо, оскільки повністю автономна генерація часто потребує значних інвестицій.

    Бізнес отримує стимул інвестувати у генерацію

    Нові правила можуть суттєво змінити підхід великих підприємств до енергетичної безпеки.

    Після масштабних російських атак на українську енергетичну інфраструктуру багато компаній уже почали вкладати кошти у генератори, газопоршневі установки, когенераційні системи, сонячні станції та накопичувачі електроенергії. Тепер така генерація отримує ще одну економічну перевагу — можливість уникнути примусових обмежень електропостачання.

    Для підприємств із безперервними виробничими циклами це може мати критичне значення. Навіть короткострокове відключення іноді призводить до зупинки технологічного процесу, пошкодження обладнання або значних фінансових втрат.

    Імпорт електроенергії також стає вигіднішим

    Другий напрям — імпорт. Підприємства, які купуватимуть за кордоном щонайменше 80% необхідної їм електроенергії, також зможуть розраховувати на відсутність обмежень.

    Уряд розраховує, що це збільшить обсяги комерційного імпорту та допоможе Україні проходити періоди дефіциту електроенергії. Особливо актуальним це може стати взимку, коли споживання традиційно зростає, а російські атаки створюють додаткові ризики для генерації та мереж.

    Наразі обмежень немає

    Водночас у Міністерстві енергетики наголошують, що станом на 20 серпня заходи обмеження електропостачання в Україні не застосовуються.

    Отже, нове рішення уряду має передусім превентивний характер.

    Влада готується до сценарію, за якого через дефіцит потужності або пошкодження енергетичної інфраструктури може виникнути потреба знову вводити обмеження для промислових та комерційних споживачів.

    У такому випадку підприємства, які виконають умову щодо 80% власного забезпечення, матимуть перевагу.

    Що це означає для економіки

    Для української економіки новий механізм може бути важливим одразу з кількох причин.

    По-перше, він підвищує енергетичну автономність бізнесу.

    По-друге, стимулює інвестиції в малу та середню генерацію.

    По-третє, зменшує ризик масових зупинок підприємств під час можливого дефіциту електрики.

    І по-четверте, збільшує потенціал імпорту електроенергії з європейського ринку.

    Фактично уряд пропонує бізнесу нову модель: чим більше підприємство може забезпечити себе електроенергією самостійно, тим менше воно залежатиме від можливих аварійних або планових обмежень у загальній системі.