Gorchitsa.info

Позначка: енергетика

  • Фігуранту справи “Мідас” Галущенку знизять розмір застави до 100 млн гривень. Джерела

    Фігуранту справи “Мідас” Галущенку знизять розмір застави до 100 млн гривень. Джерела

    За інформацією наших джерел, підозрюваному у причетності до масштабної схеми відмивання коштів через офшорні компанії екс-міністру енергетики України Герману Галущенко знизять розмір застави до 100 мільйонів гривень, які будуть внесені.

    Нагадаємо, 17 лютого Вищий антикорупційний суд України призначив Герману Галущенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Альтернативою суд визначив заставу у 200 млн гривень.

    Водночас Галущенко зазначив, що незадоволений таким рішенням та “збиратиме кошти не на заставу, а на адвокатів, щоб вони подали апеляцію на ухвалу ВАКС”.

  • Чи зросте ціна на електроенергію: експерти озвучили різні сценарії

    Чи зросте ціна на електроенергію: експерти озвучили різні сценарії

    Підвищення тарифів на газ та електроенергію до завершення війни в Україні наразі не очікується. Проєкти рішень щодо зміни цін для населення відсутні, а можливе розроблення так званої «дорожньої карти» перегляду тарифів розпочнеться лише після завершення бойових дій.

    Про це в ефірі телеканалу «Київ 24» заявив експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев. За його словами, у жодному з профільних міністерств не готується проєкт постанови щодо зміни тарифів для домогосподарств ані на ринку електроенергії, ані на ринку природного газу.

    Рябцев нагадав, що підготовка подібних рішень є тривалим процесом і вимагає чіткого дотримання регламенту Кабінету Міністрів. Інакше документ може бути оскаржений у судовому порядку. Він зазначив, що в минулі роки, зокрема під час прем’єрства Володимира Гройсмана, вже були випадки, коли рішення щодо тарифів ставали предметом судових спорів.

    За словами експерта, наразі відсутні навіть попередні розрахунки, які могли б лягти в основу нормативного акта. Водночас він підтвердив, що між урядом України та Міжнародним валютним фондом підписано меморандум, який передбачає можливість розгляду змін у сфері тарифоутворення після війни. Йдеться про перегляд як цін на електроенергію та газ як товар, так і тарифів на їх передачу та розподіл.

    Іншої думки дотримується енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв. Він не виключає, що питання підвищення тарифів може бути актуалізоване ще під час воєнного стану, оскільки, за його словами, міжнародні кредитори можуть наполягати на поступовому скороченні фінансового навантаження на енергетичні підприємства.

    Ігнатьєв припускає, що можливе зростання може бути розтягнуте на кілька років із щорічним підвищенням у межах близько 20% із допустимим відхиленням. За такого сценарію чинний тариф на електроенергію для населення у розмірі 4,32 грн за кВт/год теоретично може зрости до приблизно 8,5 грн протягом чотирьох років.

    Наразі в Україні з 2022 року діє мораторій на підвищення тарифів на газ і тепло для населення до завершення воєнного стану. Тож питання можливого перегляду цін офіційно відкладене до післявоєнного періоду.

  • НАБУ затримало ексміністра Германа Галущенка у справі «Мідас»

    НАБУ затримало ексміністра Германа Галущенка у справі «Мідас»

    Національне антикорупційне бюро України підтвердило затримання колишнього міністра енергетики Германа Галущенка під час перетину державного кордону у неділю, 15 лютого. Про це повідомили в Національне антикорупційне бюро України.

    За інформацією відомства, затримання відбулося в межах кримінального провадження, відомого як справа «Мідас». Наразі тривають першочергові слідчі дії, які здійснюються відповідно до вимог законодавства та на підставі судових санкцій.

    Журналісти повідомляють, що Галущенко прямував поїздом «Київ–Варшава». Народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що ексміністр мав законні підстави для виїзду за кордон, однак його зняли з потяга, ймовірно, за запитом правоохоронних органів, зокрема НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

    Видання Дзеркало тижня з посиланням на джерела повідомило, що після доправлення до Києва Галущенку планують вручити підозру.

    У чому суть справи

    Герман Галущенко очолював Міністерство енергетики з 2021 по 2025 рік, а з липня по листопад 2025 року обіймав посаду міністра юстиції.

    Він фігурує у справі «Мідас», що стосується ймовірної масштабної корупції в енергетичній сфері. За даними слідства, організатором схеми є бізнесмен Тимур Міндіч.

    Раніше прокурор САП заявляв, що Галущенко міг отримувати особисту вигоду шляхом заступництва інтересів Міндіча та через використання послуг із легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, через довірену особу — радника Ігоря Миронюка.

    Після оприлюднення матеріалів розслідування 12 листопада Галущенка відсторонили від посади міністра юстиції, 14 листопада його вивели зі складу РНБО, а 19 листопада Верховна Рада підтримала постанову про його звільнення.

    Наразі триває досудове розслідування, а правоохоронні органи готуються до вручення підозри.

  • Дарницька ТЕЦ: прем’єр закликає прискорити підготовку документів і ресурсів

    Дарницька ТЕЦ: прем’єр закликає прискорити підготовку документів і ресурсів

    Уряд України закликає столичну владу якнайшвидше підготувати детальний план відновлення Дарницької теплоелектроцентралі (ТЕЦ), яка зазнала серйозних пошкоджень під час масованих атак російських військ. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко під час спілкування з журналістами, наголосивши на необхідності конкретних рішень для забезпечення стабільного теплопостачання столиці.

    За словами Свириденко, кожна обласна державна адміністрація отримала завдання розробити план забезпечення повної енергетичної автономності регіонів. Київ має підготувати власний план відновлення Дарницької ТЕЦ, чітко вказавши, що необхідно для відновлення та скільки часу та ресурсів це потребуватиме.

    Прем’єр зазначила, що станом на 13 лютого Київ ще не надав уряду такого плану. Зима 2025–2026 року стала однією з найскладніших за час повномасштабного вторгнення Росії: кількість атак дронів і ракет зросла, а системи протиповітряної оборони поки що не забезпечують повного захисту.

    Свириденко підкреслила, що уряд постійно підтримує Київ і всі енергетичні компанії країни у відновленні інфраструктури після обстрілів. Водночас вона закликала місцеву владу прискорити підготовку всіх необхідних документів, техніки та ресурсів для оперативного відновлення Дарницької ТЕЦ і забезпечення стабільного теплопостачання домогосподарств столиці.

  • Микола Поворозник відновлює вплив у команді Кличка, через провал “господарського треку Пантелеєвим”

    Микола Поворозник відновлює вплив у команді Кличка, через провал “господарського треку Пантелеєвим”

    За інформацією нашого джерела, Микола Поворозник повернувся в команду мера Києва Віталія Кличка через провал господарського треку Петром Пантелеєвим.

    Микола Поворозник, колишній перший заступник Кличка, не просто став радником мера Києва, він повернув свій вплив у команді Віталія Кличка. Наразі у Поворозника “кабінет навпроти свого колишнього кабінету та закріплене за ним службове авто”.

    За інформацією джерела, повернення Миколи Поворозника показує, що Петро Пантелеєв провалив господарський трек, пов’язаний з енергетикою та ЖКГ.

    “Щоранку всі заступники Кличка знову ходять на наради до Поворозника, а не до нового першого заступника Петра Пантелєєва”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали про причетність Миколи Поворозника до розкрадання коштів на будівництві Подільсько-Воскресенського мосту.

  • Після обстрілів Україна наростила імпорт світла та запускає додаткові потужності

    Після обстрілів Україна наростила імпорт світла та запускає додаткові потужності

    В Україні зафіксовано рекордний добовий обсяг імпорту електроенергії з початку повномасштабного вторгнення. Це дало змогу стабілізувати роботу енергосистеми після чергових масованих російських атак та частково компенсувати дефіцит потужностей. Паралельно в столиці готують до запуску додаткові генеруючі установки.

    Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.

    За його словами, ситуація в енергосекторі залишається напруженою через пошкодження об’єктів інфраструктури внаслідок ударів РФ у ніч проти 7 лютого. На низці електростанцій і підстанцій тривають аварійно-відновлювальні роботи, енергетики працюють у посиленому режимі.

    Водночас уряд робить ставку на комплексні рішення для посилення стійкості системи — зокрема, на запуск нових генеруючих потужностей і активніше використання імпорту.

    8 лютого було зафіксовано найбільший за час великої війни обсяг імпорту електроенергії. Як наголосив міністр, саме цей крок допоміг утримати баланс в енергосистемі та зменшити дефіцит електрики після масованих атак.

    Окрему увагу приділяють Києву. Найближчим часом у столиці планують ввести в експлуатацію додаткові 9 МВт генерації. Це має підсилити енергетичну незалежність міста та знизити ризики відключень у пікові періоди навантаження.

    Крім імпорту і запуску нових потужностей, Україна продовжує отримувати масштабну міжнародну допомогу для відновлення енергетики. Від початку повномасштабної війни партнери передали близько 27 тисяч тонн гуманітарних вантажів для галузі, з яких понад 25 тисяч тонн уже розподілено між регіонами.

    Лише за останні два тижні на склади Міністерства енергетики надійшло 17 вантажів від 11 країн, серед яких Швейцарія, Словаччина, Данія, Канада, Швеція, Азербайджан, Німеччина, Австрія, Литва та Італія. Регіони отримали 774 генератори, а також десятки одиниць теплогенеруючого обладнання — блочно-модульні котельні, когенераційні установки та котли.

    У найближчій перспективі очікується ще майже 800 генераторів, понад 100 трансформаторів і більше сотні котлів та когенераційних установок. Це обладнання має зміцнити енергетичну безпеку громад та допомогти пройти складні періоди без значних перебоїв з постачанням електроенергії.

  • Бензин і дизель зростають у ціні швидше за доходи українців

    Бензин і дизель зростають у ціні швидше за доходи українців

    Ситуація на українському ринку пального залишається складною: ціни на бензин, дизельне пальне та скраплений газ зростають, тоді як споживачі фактично не мають механізмів впливу на цінову політику великих мереж автозаправних станцій. За оцінкою енергетичних експертів, подорожчання зумовлене як об’єктивними економічними чинниками, так і діями ключових гравців ринку.

    До об’єктивних причин зростання цін належать підвищення акцизного податку з 1 січня, ослаблення гривні та подорожчання нафтопродуктів на кордоні, що напряму пов’язано зі світовими цінами на нафту. Водночас ці фактори не пояснюють масштабів подорожчання, які спостерігаються на внутрішньому ринку.

    Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

    Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

    Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

    За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

    Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.

  • Росія відмовилась передати контроль над Запорізькою АЕС США

    Росія відмовилась передати контроль над Запорізькою АЕС США

    Москва відкинула пропозицію Вашингтона щодо управління Запорізькою атомною електростанцією в межах можливого мирного врегулювання війни проти України. Російська сторона наполягає на збереженні повного контролю над об’єктом, який перебуває під окупацією з березня 2022 року.

    За інформацією джерел, під час обговорень американська сторона пропонувала модель, за якої управління Запорізькою АЕС здійснювалося б за участі США, а вироблена електроенергія розподілялася між Україною та Росією. Кремль цю ідею відкинув, заявивши про намір залишити станцію під власним контролем.

    Крім того, російська сторона наполягає на передачі їй усієї території Донбасу. Саме ці дві вимоги — контроль над Запорізькою АЕС і територіальні претензії — залишаються ключовими перешкодами для досягнення будь-якої мирної угоди.

    За словами співрозмовників, Росія водночас пропонувала Україні постачання електроенергії зі станції за зниженими тарифами, однак Київ вважає такий підхід неприйнятним і таким, що легітимізує окупацію стратегічного об’єкта.

    Позиція України щодо Запорізької АЕС залишається незмінною. Наприкінці 2025 року президент Володимир Зеленський публічно відкинув будь-які варіанти спільного управління станцією з Росією. Він також наголошував, що не існує відповіді на питання, хто і за чий кошт має відновлювати саму АЕС та пов’язану з нею інфраструктуру, зокрема після руйнування Каховської дамби.

    Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі. Вона складається з шести енергоблоків загальною потужністю 6 тисяч мегаватів і розташована поблизу міста Енергодар. Після підриву Каховської дамби водосховище, яке забезпечувало охолодження станції, суттєво обміліло.

    Російські війська захопили ЗАЕС на дев’ятий день повномасштабного вторгнення. Згодом станцію передали під управління російської державної корпорації. Наразі всі реактори перебувають у зупиненому стані, однак потребують постійного охолодження, що робить об’єкт критично залежним від стабільного електропостачання.

    Безпекова ситуація навколо ЗАЕС залишається вкрай напруженою. З початку повномасштабної війни бойові дії неодноразово призводили до пошкодження ліній електропередач. За цей час станція щонайменше 12 разів повністю втрачала зовнішнє електроживлення, переходячи на аварійні дизельні генератори.

    Попри періодичні ремонтні роботи на резервних лініях електропередач, експерти наголошують, що тривала окупація ЗАЕС і використання її як інструмента політичного тиску створюють серйозні ризики ядерної та енергетичної безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.

  • Ціни до 60 грн і різкий відкат: що сталося з тарифами на зарядку електрокарів

    Ціни до 60 грн і різкий відкат: що сталося з тарифами на зарядку електрокарів

    На початку 2026 року ринок електрозарядних станцій в Україні пережив різкий, але короткочасний ціновий сплеск. На окремих локаціях тарифи сягали 46–60 гривень за кВт·год, однак уже за кілька днів почали знижуватися. Про причини таких коливань розповів співвласник мережі електрозарядних станцій Flash Денис Косой.

    За його словами, різке подорожчання не було пов’язане зі зростанням попиту. Ключовим фактором стала ланцюгова реакція операторів на зміну регуляторних умов на ринку електроенергії. У середині січня було підвищено граничну ціну електроенергії — так званий прайс-кеп. Частина операторів електрозарядних станцій відреагувала на це миттєво, заклавши в тарифи ризик подальшого подорожчання.

    Косой пояснює, що після підвищення прайс-кепу один із великих гравців ринку — Ionity — скоригував свої тарифи, а за ним підтягнулися й інші оператори. EcoFactor, як і низка конкурентів, почав переглядати ціни, орієнтуючись не лише на власну собівартість, а й на дії лідерів ринку. У результаті тарифи на багатьох станціях зросли автоматично та нерівномірно.

    На окремих локаціях різке підвищення пояснювалося поєднанням кількох чинників: закупівлею електроенергії за піковими цінами, страхом можливого дефіциту через воєнні ризики, а також відсутністю оперативної інформації про реальну собівартість у конкурентів. Частина операторів підняла ціни «про запас», не маючи чіткого розуміння подальшої динаміки ринку.

    Водночас не всі мережі пішли цим шляхом. За словами Косого, мережа Flash підвищила тарифи лише на 1–2 гривні. Він зазначає, що навіть за зростання собівартості до 20 гривень за кВт·год економічно обґрунтованою була б ціна близько 30 гривень, однак компанія спершу орієнтувалася на рівень до 26 гривень і надалі коригувала тарифи залежно від ситуації.

    Різке подорожчання викликало масову негативну реакцію користувачів. Після цього оператори почали повертатися до економічно обґрунтованих рівнів. Уже за кілька днів ціни на більшості зарядних станцій знизилися. Наразі тарифи коливаються в межах 20–24 гривень за кВт·год залежно від локації, типу станції та умов закупівлі електроенергії. В окремих випадках ціна становить 18–22 гривні.

    Попри цінові коливання, обсяги зарядок не зменшилися. За оцінками операторів, ринок приблизно порівну ділиться між домашньою та комерційною зарядкою. Через аварійні та планові відключення електроенергії водії дедалі частіше змушені користуватися комерційними станціями, що дозволяє деяким мережам фіксувати рекордні показники.

    Косой пояснює, що навіть за невеликої ємності батареї електромобіля запасу ходу вистачає лише на обмежену відстань, після чого водії змушені звертатися до швидкісних зарядних станцій. Там за кілька годин можна підзарядити авто повністю або принаймні наполовину, що підтримує стабільний попит навіть у періоди високих тарифів.

    У лютому, за оцінками співвласника Flash, середня собівартість зарядки може зрости до 18 гривень за кВт·год, що потенційно змусить частину операторів знову переглянути ціни. Водночас навесні ринок традиційно входить у більш сприятливий період.

    Зі зростанням частки сонячної генерації, зменшенням пікових навантажень і посиленням конкуренції між операторами тарифи зазвичай знижуються. Попри наявні в Україні близько 18 гігават потужностей відновлюваних джерел енергії, не всі вони працюють одночасно через балансування мережі та воєнні ризики. Якщо ситуація залишатиметься стабільною, навесні ціни на зарядку електромобілів можуть знову піти вниз, а травень традиційно стане одним із найкращих періодів для ринку.

  • Дніпровська міськрада замовила 70 сонячних електростанцій для дитсадків майже вдвічі дорожче за ринкову ціну

    Дніпровська міськрада замовила 70 сонячних електростанцій для дитсадків майже вдвічі дорожче за ринкову ціну

    Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради 28 січня уклав договір із ТОВ «Монтажно-будівельна компанія Сінергія» на постачання та встановлення 70 сонячних електростанцій для дитячих садків міста на загальну суму 108,71 млн грн. Проєкт передбачає поставку та монтаж обладнання до 30 вересня 2026 року, а оплата здійснюватиметься протягом чотирьох місяців після завершення робіт. Гарантійний термін становить п’ять років.

    Серед замовлених станцій – 16 потужністю 30 кВт, вартість кожної з яких становить 1,96 млн грн. Комплект включає два трифазні гібридні інвертори по 15 кВт від «Deye» (Китай), чотири акумуляторні батареї по 200 А-год від «Aokly» (Китай), 60 фотоелементів від «Jinko Solar» (Китай), кабелі та кріплення європейських виробників, монтажний комплект і мідний кабель. Питома вартість станцій із батареями та монтажем склала 1 519 доларів за кВт, що майже не змінилося порівняно з попередніми тендерами.

    При цьому у відкритих джерелах доступні значно дешевші аналоги: наприклад, у Львівській області гібридна станція на 30 кВт «під ключ» коштує близько 757 доларів за кВт із ПДВ, що майже вдвічі дешевше за тендерну ціну Дніпра.

    Конкуренції на тендері не було – на відкриті торги більше ніхто не прийшов. Для участі учасники мали надати аналогічний договір на встановлення сонячних електростанцій і відповідати низці кваліфікаційних вимог до штатних спеціалістів.

    ТОВ «МБК Сінергія» належить Батиру Азімову з Дніпра, Володимиру Кошелю з-під Дніпра та Любові Сердюк із Кам’янського, керує компанією Євгеній Вакуленко. Компанія отримала підрядів на 2,32 млрд грн із 2016 року, зокрема від 2024 року всі підряди по сонячних станціях для закладів освіти Дніпра на суму 308,78 млн грн.