Gorchitsa.info

Позначка: Федеральна прокуратура Німеччини

  • Танки, боєприпаси та секрети оборони НАТО: українця затримали за підозрою в роботі на розвідку РФ

    Танки, боєприпаси та секрети оборони НАТО: українця затримали за підозрою в роботі на розвідку РФ

    У Німеччині правоохоронці затримали громадянина України, якого підозрюють у шпигунстві на користь російських спецслужб. За версією слідства, чоловік протягом тривалого часу збирав інформацію про військові об’єкти НАТО, виробництво бронетехніки, боєприпасів та вибухових речовин. Особливу увагу він нібито приділяв підприємствам європейської оборонної промисловості та військовим підрозділам, які забезпечують захист східного флангу Альянсу.

    Про затримання 22 жовтня повідомила Федеральна прокуратура Німеччини. Інформацію також підтвердили німецькі інформаційні агентства та українські ЗМІ.

    Підозрюваного ідентифікували як громадянина України Вадима Й. Його затримали співробітники Федерального управління кримінальної поліції Німеччини в районі Одер-Шпрее, що у федеральній землі Бранденбург.

    Підставою для затримання став ордер, виданий 15 жовтня. Чоловікові інкримінують можливу агентурну діяльність на користь іноземної розвідувальної служби.

    За матеріалами слідства, Вадим Й. щонайпізніше з липня 2025 року підтримував зв’язок із представниками російської розвідки через посередника.

    Правоохоронці вважають, що підозрюваний систематично збирав відомості військового значення, які могли становити інтерес для російських спецслужб.

    Зокрема, йдеться про інформацію щодо виробництва броньованих машин, боєприпасів, вибухових речовин, а також персоналу та розташування військових об’єктів у Німеччині й інших країнах НАТО.

    Частину відомостей чоловік міг отримувати з відкритих джерел. Однак, за твердженням прокуратури, для збору іншої інформації він цілеспрямовано використовував контакти з представниками європейської оборонної промисловості.

    Особливу увагу привернула інформація німецького видання Der Spiegel, згідно з якою підозрюваний цікавився 45-ю танковою бригадою Бундесверу.

    Це військове формування Німеччина розгортає на території Литви для посилення східного флангу НАТО. Бригада була офіційно створена у квітні 2025 року, а до кінця 2027-го має досягти повної оперативної готовності.

    За інформацією Бундесверу, підрозділ налічуватиме приблизно 4800 військовослужбовців і стане важливим елементом оборони Балтійського регіону.

    Саме тому будь-які спроби збору інформації про особовий склад, логістику, озброєння та військову інфраструктуру цього формування можуть мати значення для безпеки НАТО.

    Водночас німецькі правоохоронці поки не розкривають, які саме відомості підозрюваний міг передати російській стороні та чи отримував він за це грошову винагороду.

    За повідомленням прокуратури, 23 жовтня чоловіка мають доставити до слідчого судді Федерального верховного суду Німеччини. Суддя розгляне підстави затримання та вирішить питання щодо подальшого тримання під вартою.

    Варто зазначити, що це не перший випадок розслідування ймовірної діяльності російських спецслужб за участю громадян України на території Німеччини.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про засудження українця за участь у підготовці диверсійної операції, пов’язаної з російськими спецслужбами.

    У серпні 2026 року Вищий земельний суд Штутгарта засудив 30-річного громадянина України до одного року і трьох місяців ув’язнення. За висновками суду, він брав участь у розвідуванні логістичних маршрутів, які могли використовуватися для майбутніх диверсій.

    Крім того, «Ненька інфо» раніше писала про вислання Німеччиною понад 80 російських дипломатів від початку повномасштабної війни, значну частину яких підозрювали у розвідувальній діяльності.

    Нинішнє затримання відбувається на тлі посилення уваги європейських спецслужб до можливих російських шпигунських операцій проти оборонних підприємств та військової інфраструктури.

    Розслідування щодо Вадима Й. триває. Його провину не встановлено судом, а всі оприлюднені обставини наразі є версією німецьких правоохоронців.

  • Українця у справі «Північних потоків» вирішили видати Німеччині

    Українця у справі «Північних потоків» вирішили видати Німеччині

    Окружний суд хорватського міста Пула дозволив екстрадувати до Німеччини громадянина України Володимира Журавльова, якого німецькі правоохоронці підозрюють у причетності до підриву газопроводів «Північний потік» і «Північний потік-2» у Балтійському морі. Рішення судді ухвалили ще 18 вересня, а письмово повідомили про нього через п’ять днів.

    Після набрання рішенням законної сили хорватська влада має передати Журавльова компетентним органам Німеччини. Водночас захист уже заявив, що планує оскаржувати екстрадицію.

    Особливого резонансу цій історії додають обставини затримання українця. У серпні його затримали в Хорватії під час роботи над голлівудським фільмом Snake Island, сюжет якого якраз пов’язаний із підривом «Північних потоків». За даними медіа, Журавльов працював консультантом стрічки. У фільмі, який знімає режисер Даг Лайман, заявлені Едрієн Броуді та Шон Пенн.

    «Ненька інфо» вже писала про цей майже кінематографічний збіг — коли підозрюваного у справі про диверсію затримали прямо під час створення фільму про цю ж операцію.

    «Північний потік» іде до Голлівуду: у Загребі знімають фільм з Броуді та Пенном, а консультанта стрічки заарештувала поліція

    Німецькі слідчі вважають Журавльова професійним водолазом, який міг брати участь у встановленні вибухівки на трубопроводах. Сам він свою причетність заперечує. Раніше він уже уникав арешту та передачі Німеччині, а польський суд свого часу відмовив у його екстрадиції.

    На початку вересня німецька сторона також оновила європейський ордер на його арешт, додавши нову кваліфікацію — «воєнний злочин». Саме через це одне із засідань у Хорватії переносили.

    У Німеччині вже перебуває під вартою інший фігурант справи — українець Сергій Кузнєцов, якого раніше затримали в Італії та передали німецьким правоохоронцям. Німецька прокуратура стверджує, що група використовувала орендовану яхту, водолазне спорядження та вибухівку для атаки на газопроводи у вересні 2022 року.

    Українська влада офіційно заперечує причетність держави до підриву «Північних потоків». У липні Офіс генпрокурора заявляв, що українське розслідування не встановило фактів, які підтверджували б наказ або координацію диверсії з боку державних органів України.

    Україна зробила офіційну заяву щодо підриву «Північних потоків»: Генпрокуратура поставила крапку

    Тепер ключове питання — чи набуде рішення хорватського суду чинності після апеляції захисту. До остаточного завершення процедури Журавльов залишається під вартою в Хорватії, а німецьке слідство продовжує формувати справу про одну з найрезонансніших диверсій останніх років.

  • Україна зробила офіційну заяву щодо підриву “Північних потоків”: Генпрокуратура поставила крапку

    Україна зробила офіційну заяву щодо підриву “Північних потоків”: Генпрокуратура поставила крапку

    Офіс Генерального прокурора України заявив, що за результатами проведених слідчих дій не встановлено жодних фактів, які б свідчили про причетність держави Україна, її органів влади чи посадових осіб до підриву газопроводів Nord Stream 1 та Nord Stream 2 у Балтійському морі восени 2022 року. Водночас українські правоохоронці наголосили, що кримінальне провадження триває, а для повного встановлення всіх обставин Київ має намір запропонувати Німеччині створення спільної слідчої групи.

    Заява Генпрокуратури пролунала через тиждень після того, як Федеральна прокуратура Німеччини повідомила про направлення обвинувального акта до суду щодо громадянина України Сергія К., якого німецькі слідчі підозрюють у причетності до диверсії на газопроводах. За версією німецького слідства, підозрюваний на момент подій був військовослужбовцем України. Водночас українська сторона наголошує, що проведене нею розслідування не підтвердило участі державних органів України або надання будь-яких наказів чи доручень щодо організації підриву.

    Що заявили в Офісі Генерального прокурора

    У відомстві повідомили, що після відкриття кримінального провадження було проведено комплекс процесуальних дій та аналіз отриманої інформації.

    За офіційною позицією прокуратури:

    • не встановлено фактів причетності держави Україна до організації вибухів;
    • відсутні докази того, що українські державні органи чи посадові особи видавали накази або координували підрив газопроводів;
    • слідство триває, збір доказів продовжується;
    • Україна планує звернутися до компетентних органів Німеччини із пропозицією створити спільну міжнародну слідчу групу для обміну матеріалами та координації розслідування.

    У прокуратурі наголосили, що взяли до уваги рішення Федеральної прокуратури Німеччини про передачу обвинувального акта до суду та мають намір детально вивчити матеріали, які можуть бути передані в рамках міжнародної правової допомоги.

    Чому справа знову опинилася в центрі уваги

    Новий етап міжнародного розслідування розпочався після того, як 2 липня Федеральна прокуратура Німеччини підтвердила передачу до суду обвинувального акта щодо колишнього українського військовослужбовця Сергія К. Йому інкримінують участь у диверсії проти цивільної енергетичної інфраструктури, організацію вибуху та інші злочини. За даними німецьких слідчих, підозрюваний був екстрадований із Італії до Німеччини наприкінці 2025 року.

    У матеріалах німецького слідства стверджується, що диверсійна група діяла з використанням орендованої яхти та спеціального водолазного обладнання. Прокуратура Німеччини також заявила, що, за її версією, підозрюваний міг діяти “за дорученням державних органів України”. Саме ця теза викликала широкий міжнародний резонанс.

    Водночас українська Генпрокуратура наголошує, що власне досудове розслідування не підтвердило існування доказів, які б свідчили про участь української держави або її представників у плануванні чи виконанні цієї операції.

    Що відомо про вибухи на Nord Stream

    Вибухи на газопроводах Nord Stream 1 і Nord Stream 2 сталися 26 вересня 2022 року в акваторії Балтійського моря неподалік острова Борнгольм.

    Унаслідок кількох потужних підводних вибухів були пошкоджені три з чотирьох ниток газопроводів. Nord Stream 1 на той момент уже не здійснював постачання газу через різке загострення відносин між Росією та країнами Європейського Союзу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, тоді як Nord Stream 2 так і не був введений в експлуатацію через рішення Німеччини призупинити його сертифікацію.

    Після вибухів розслідування розпочали Німеччина, Данія та Швеція. Згодом Данія і Швеція припинили власні кримінальні провадження, тоді як основне розслідування продовжила Федеральна прокуратура Німеччини.

    Україна пропонує співпрацю

    На тлі нових процесуальних рішень Берліна українська сторона заявила про готовність до максимально відкритої співпраці.

    Створення спільної слідчої групи, за задумом Генпрокуратури, має дати змогу оперативно обмінюватися доказами, координувати міжнародні процесуальні дії та забезпечити повне встановлення всіх обставин вибухів.

    Водночас українські правоохоронці наголошують, що остаточні висновки можуть бути зроблені лише після завершення всіх слідчих дій та оцінки доказової бази, яка наразі продовжує формуватися.

    Таким чином, справа про підрив газопроводів Nord Stream залишається однією з найрезонансніших міжнародних кримінальних справ останніх років. Поки німецьке правосуддя готується до судового процесу щодо одного з підозрюваних, Україна офіційно заявляє про відсутність встановлених доказів причетності держави до диверсії та виступає за подальше міжнародне співробітництво у розслідуванні.