Gorchitsa.info

Позначка: Financial Times

  • РФ готує нову фазу війни: оцінки української розвідки

    РФ готує нову фазу війни: оцінки української розвідки

    Російська Федерація готує новий весняно-літній наступ на південному сході України та може спробувати посилити тиск на Донбас із метою досягнення оперативних результатів до осені. Про це в інтерв’ю Financial Times заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України ГУР МО України Вадим Скібіцький.

    За його словами, російська армія продовжує формувати та нарощувати своє угруповання в Україні, залучаючи додаткові сили, зокрема стратегічний резерв. За оцінками української розвідки, до бойових дій планується додатково залучити близько 20 тисяч військовослужбовців. Загальна чисельність російського угруповання, яке перебуває на території України, наразі становить приблизно 680 тисяч осіб.

    Скібіцький зазначив, що одним із ключових завдань російського командування може бути спроба встановлення контролю над усією територією Донбасу до вересня. Водночас, за його словами, такі плани є частиною ширшої воєнної стратегії Кремля, яка передбачає продовження активних бойових дій на кількох напрямках одночасно.

    У розвідці підкреслюють, що Росія не демонструє ознак готовності до реальних мирних переговорів і продовжує розглядати війну як довгостроковий інструмент досягнення політичних цілей.

    Окрему увагу в оцінках ГУР приділено зростанню інтенсивності ракетних і дронових атак по території України. За словами Скібіцького, Росія нарощує виробництво балістичних ракет типу «Іскандер» — орієнтовно до 60 одиниць на місяць — і паралельно розширює можливості їхнього застосування.

    Це, за оцінкою української розвідки, є частиною системної кампанії, спрямованої на знищення критичної інфраструктури, насамперед енергетичних об’єктів, які вже зазнали значних пошкоджень унаслідок попередніх атак.

    Скібіцький наголосив, що Україна досі має обмежену кількість сучасних систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів Patriot, що ускладнює повне покриття території країни захистом від ракетних ударів.

    Через це критична інфраструктура залишається вразливою, особливо в умовах, коли російські війська адаптують тактику атак і комбінують використання ракет та ударних безпілотників. Це створює додатковий тиск на енергосистему та цивільну інфраструктуру України.

    Паралельно з оцінками розвідки в Україні фіксують зростання інтенсивності обстрілів. За останні дні російські війська здійснили масовані комбіновані удари із застосуванням ракет і дронів. За офіційними даними, внаслідок однієї з таких атак загинули 19 людей, понад 100 отримали поранення.

    Також повідомляється про використання десятків ракет і сотень безпілотників за одну добу, значну частину яких вдалося знищити силам протиповітряної оборони України.

    У своїх оцінках українська розвідка також звертає увагу на глобальний контекст війни. Зокрема, президент України Володимир Зеленський раніше наголошував на ризиках скорочення постачання озброєння у разі загострення інших міжнародних криз, що може впливати на баланс сил на фронті.

    Таким чином, за оцінками ГУР, Росія продовжує готуватися до активної фази бойових дій у весняно-літній період, концентруючи ресурси на сході України та одночасно посилюючи ракетно-дронові удари по всій території держави.

  • Переговори щодо війни в Україні сповільнюються: дипломати попереджають про небезпечну паузу

    Переговори щодо війни в Україні сповільнюються: дипломати попереджають про небезпечну паузу

    Переговорний процес щодо війни в Україні почав втрачати темп і опинився у небезпечній фазі. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на європейських дипломатів.

    За їхніми словами, ескалація конфлікту на Близькому Сході та війна проти Ірану відволікли увагу Сполучених Штатів від українського напрямку. У результаті дипломатичний процес навколо України опинився у так званій «небезпечній зоні».

    Один із дипломатів Європейського Союзу прямо назвав ситуацію потенційною катастрофою для Європи та України, оскільки міжнародна увага і ресурси поступово зміщуються на інші геополітичні конфлікти.

    Йдеться не лише про політичний фокус Вашингтона. За словами співрозмовників видання, європейські країни вже отримали сигнал, що постачання американського озброєння може затримуватися. Насамперед це стосується систем протиповітряної оборони.

    Причина — пріоритети США у постачанні військової техніки. У зв’язку із загостренням ситуації на Близькому Сході значна частина ресурсів спрямовується до партнерів у цьому регіоні.

    Дипломати також звертають увагу на економічний фактор. Зростання світових цін на нафту, за їхніми оцінками, грає на користь Росії, адже збільшує її доходи від експорту енергоресурсів.

    Водночас відсутність нових обмежень США проти російської нафтової галузі, на думку співрозмовників Financial Times, додатково послаблює санкційний тиск на Москву.

    У підсумку переговорний процес поступово «видихається». Новий раунд переговорів поки що не призначений, а російська сторона не демонструє готовності до компромісів.

    Європейські дипломати побоюються, що без активнішої міжнародної участі дипломатичний трек може надовго зайти у глухий кут.

  • Путін прорахувався у війні проти України — Financial Times

    Путін прорахувався у війні проти України — Financial Times

    Президент Росії Володимир Путін не досяг ключових військових і політичних цілей, які ставив перед початком повномасштабного вторгнення в Україну. Таку оцінку оприлюднило британське видання Financial Times, аналізуючи перебіг війни та її наслідки для Кремля.

    У матеріалі зазначається, що російське керівництво розраховувало на швидку перемогу, виходячи з помилкового припущення про нібито підтримку Росії з боку значної частини українського суспільства. За задумом Кремля, військова кампанія мала завершитися протягом кількох днів, однак війна перетворилася на тривалий і виснажливий конфлікт.

    Журналісти наголошують, що замість ослаблення Заходу Росія отримала протилежний результат. Після початку вторгнення НАТО посилило свою присутність у Європі, а вступ Фінляндії до Альянсу майже вдвічі збільшив протяжність кордону між Росією та країнами блоку.

    У публікації також звертають увагу на значні втрати російської армії та політичні ризики, які виникли для Кремля через затягування війни. На думку авторів, Путін настільки втягнувся у конфлікт, що погодитися на компромісні умови завершення війни для нього стає дедалі складніше.

    Видання зазначає, що навіть потенційно сприятлива для Москви політична кон’юнктура у США не гарантує зміни ситуації, оскільки затягування війни може підірвати будь-які дипломатичні можливості.

    Водночас президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що існує шанс наблизити завершення війни до осені. За його словами, важливим фактором може стати політичне «вікно можливостей» до проведення проміжних виборів у США.

    Аналітики сходяться на думці, що подальший перебіг війни залежатиме від військової динаміки на фронті, рівня міжнародної підтримки України та готовності сторін до реальних переговорів.

  • Зеленський може оголосити вибори та референдум 24 лютого — FT

    Зеленський може оголосити вибори та референдум 24 лютого — FT

    Президент України Володимир Зеленський може оголосити про проведення президентських виборів та загальнонаціонального референдуму 24 лютого — у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на поінформовані джерела.

    За даними видання, українська влада розпочала підготовчі процеси на тлі сигналів з боку США. Зокрема, адміністрація Дональда Трампа нібито наполягає на проведенні виборів до 15 травня. У разі відсутності виборчого процесу Київ може втратити запропоновані Вашингтоном безпекові гарантії.

    Співрозмовники газети в оточенні Зеленського зазначають, що українська сторона повідомила американських партнерів про готовність діяти у «надзвичайно стислі строки». При цьому в Києві визнають серйозні логістичні виклики: організацію голосування в умовах війни, мільйони внутрішньо переміщених осіб, громадян за кордоном, а також питання безпеки виборчих дільниць.

    Йдеться не лише про президентські вибори, а й про можливий референдум, деталі якого наразі не розголошуються. Джерела припускають, що обидва процеси можуть відбутися одночасно, аби мінімізувати організаційні ризики та витрати.

    Один із західних чиновників, коментуючи ситуацію, зазначив, що в українському політичному середовищі формується розуміння: потенційна виборча кампанія може бути безпосередньо пов’язана з переобранням чинного президента.

    До 15 травня адміністрація Трампа хоче не лише проведення виборів в Україні, а й реалізації всього комплексу мирних угод — включно з виведенням ЗСУ з Донбасу.

    Про це пише Financial Times у вже згаданій статті, у якій йшлося про плани Зеленського під тиском Вашингтона провести вибори та референдум до 15 травня.

    Водночас у публікації зазначається, що всі ці плани можуть зірватися, якщо Київ і Москва не домовляться щодо територій (тобто, як випливає з контексту статті, якщо Зеленський відмовиться виводити війська з Донбасу). Також видання допускає, що ситуацію Зеленський може використати для збільшення своїх шансів на переобрання на новий п’ятирічний термін, а також, щоб показати Трампу, що він не гальмує мирні домовленості.

    «Президент США дав зрозуміти Києву, що американські гарантії безпеки залежать від узгодження ширшої мирної угоди, яка, ймовірно, передбачатиме поступки Росії щодо Донбасу, і яку Вашингтон хоче виконати до 15 травня», — пише видання.

    За його даними, «Вашингтон залишає Києву дуже мало простору для маневру на тлі наближення проміжних виборів у США».

    При цьому, на думку співрозмовників FT, «план може бути відкладений залежно від того, наскільки далеко один від одного будуть Київ і Москва у ключовому питанні територій».

    Українські та західні офіційні особи також вважають, що графік і ультиматум США «навряд чи будуть виконані», оскільки вони залежать від можливості досягнення прогресу на переговорах із Росією.

    «Однак цей план підкреслює прагнення Зеленського максимально збільшити свої шанси на переобрання, одночасно запевняючи Трампа, що Київ не гальмує мирну угоду», — описує видання стратегію Києва.

    Офіційних заяв від Банкової щодо конкретних дат або рішень наразі не оприлюднено. Водночас питання виборів під час воєнного стану залишається дискусійним як із правової, так і з безпекової точки зору.

  • Financial Times про «мирний план» США: які умови неприйнятні для України

    Financial Times про «мирний план» США: які умови неприйнятні для України

    Перетворити американський «мирний план» на варіант, прийнятний для України та її європейських партнерів, буде складним дипломатичним завданням, пише Financial Times. Видання виокремило кілька пунктів, що викликають найбільші суперечки — від питання територій до гарантій безпеки й амністії.

    Чи має Україна поступитися Донецьком?

    Одним із найгостріших питань FT називає потенційну відмову України від частини окупованих територій. Хоча у документі цей пункт проходить під номером 22d, він цілком міг би бути першим у списку проблем.

    Передача нині окупованого Донецька означатиме, що Росія отримає те, чого не змогла досягти військовим шляхом з 2014 року. Україна ризикувала б втратити опорний «пояс фортеці» — Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку та Костянтинівку. Для десятків тисяч людей це означало б вимушений виїзд із власних домівок.

    План США передбачає визнання цих територій «де-факто російськими». На перший погляд, це м’якше, ніж юридичне визнання, однак міжнародник Марк Веллер з Chatham House зауважує: формулювання «де-факто Росія» вигідніше Кремлю, ніж просто «під фактичним контролем Росії».

    Якими будуть гарантії безпеки для Києва?

    У документі згадуються «надійні гарантії безпеки», проте без конкретики. Водночас саме розмиті обіцянки вже раз виявилися фатальними: Будапештський меморандум не запобіг ні анексії Криму у 2014 році, ні повномасштабному вторгненню 2022-го.

    Будь-які гарантії, що не містять чітких механізмів реагування Заходу, Київ розцінюватиме як неприйнятні та неефективні.

    Кому дістануться заморожені російські активи?

    Американський план фактично зупиняє європейську ініціативу зі створення «репараційного кредиту» у 140 млрд євро за рахунок прибутку від заморожених російських активів.
    Для України, навіть у разі укладення угоди, бюджетна підтримка й модернізація армії залишатимуться критичними. Більшість столиць ЄС сходяться на думці, що саме репараційний механізм є найбільш ефективним і фінансово обґрунтованим.

    Чи потрібна загальна амністія?

    План США містить положення про загальну амністію для всіх учасників конфлікту та відмову від юридичних претензій. Для українського суспільства, яке пережило масові вбивства, руйнування, депортацію дітей і воєнні злочини, така «амністія» виглядала б морально неприйнятною.

    Нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук назвала це «головним розчаруванням» у запропонованому документі. Крім того, повна відмова від юридичних претензій фактично унеможливить репараційний кредит ЄС, зазначає юристка Юлія Зіскіна.

    Чи має бути обмежена чисельність української армії?

    Обмеження українських Збройних сил до 600 тисяч осіб багато хто в Європі вважає прямим втручанням у суверенітет України. Лідери ЄС переконані: сильна армія — найкращий захист континенту від нової російської агресії.

    Навіть скорочення на третину від нинішньої чисельності залишить Україну однією з найпотужніших армій Європи. Але військові попереджають, що будь-яке штучне зменшення оборонного потенціалу створить передумови для нового наступу РФ.
    Комунікаційник ЗСУ Олександр Солонко заявив: «Це пряма підготовка до нового вторгнення і ослаблення України».

  • Чому спроби утримати Покровськ будь-якою ціною небезпечні для ЗСУ

    Чому спроби утримати Покровськ будь-якою ціною небезпечні для ЗСУ

    За даними Financial Times, Україна може втратити контроль над містом Покровськ через нестачу солдатів, а спроби утримати його будь-якою ціною лише поглиблюють небажання чоловіків служити в армії. Видні військові та цивільні експерти закликають українське керівництво розглядати виведення частин із міста, поки ситуація не стала критичною.

    Зокрема, колишній заступник міністра оборони Віталій Дейнега охарактеризував стан у Покровську як «складний і неконтрольований». За словами військових та експертів, проблема обумовлена не лише високою інтенсивністю бойових дій, а й браком особового складу в Збройних силах України. Лінія фронту простягається більш ніж на 1000 кілометрів, і сили все більше розтягнуті.

    Український військовий Артем Карякін зазначає: «Всего цього можна було б уникнути, якби у нас було більше людей і сотні, якщо не тисячі, балістичних ракет. Для звільнення такого міста потрібна величезна кількість особового складу, а наразі її немає».

    Проблему посилює зростання дезертирства. Деякі призовники залишають службу ще до прибуття на фронт, що зменшує чисельність сухопутних військ. Директор польської компанії Rochan Consulting Конрад Музика додає: «Плотність українських сил вже настільки мала, що деякі ділянки фронту фактично охороняються лише безпілотниками».

    Експерти попереджають, що настирливі спроби утримати Покровськ за будь-яку ціну можуть призвести до хаотичного та кровавого відступу під обстрілами, повторюючи долю попередніх українських опорних пунктів, захоплених російськими військами. Це лише поглибить небажання людей вступати до армії та створить нові ризики для обороноздатності країни.

  • Українське ППО на межі: реактивні КАБ змінюють тактику ударів РФ

    Українське ППО на межі: реактивні КАБ змінюють тактику ударів РФ

    Росія почала використовувати модернізовані керовані бомби — так звані КАБ/планерні боєприпаси з доданими реактивними двигунами — що значно збільшує їхню дальність і створює нове навантаження на і без того напружену систему протиповітряної оборони України. Про застосування таких боєприпасів повідомляє Financial Times та низка українських видань.

    За даними української розвідки модернізовані радянські керовані бомби (КАБ), які раніше скидалися з літаків на дистанцію близько 80 км, частково оснащують невеликими турбореактивними двигунами. Це дозволяє збільшити дальність польоту — в окремих випадках до приблизно 200 км, що дає змогу вражати цілі далеко в тилу. На знімках уламків, опублікованих експертами, помічено китайський турбореактивний двигун, доступний у відкритому продажі.

    Експерти називають такі рішення «дешевою заміною крилатих ракет»: вони дають змогу поцілити в енергетичну інфраструктуру й військові об’єкти, але з меншим вантажем бойової частини — близько 250 кг. Одночасно виробництво й застосування таких боєприпасів значно дешевше за стандартні крилаті ракети.

    Додавання двигуна дозволяє запускати планерні бомби з безпечнішої відстані — літаки-носії можуть здійснювати пуски значно далі від лінії фронту і морських районів, що ускладнює їх ураження українською ППО. За словами представників ГУР, ворог досі тестує цю зброю в бойових умовах, але вже має перші влучання по Одесі, Миколаєву та Полтавській області.

    Водночас у таких рішень є й обмеження: через масу двигуна і конструкційні обмеження корисне навантаження знижується — ефективні бойові частини обмежені приблизно 250 кг. Також частину польоту можна зробити реактивною лише на етапі розгону, далі боєприпас планує до цілі. Незважаючи на це, експерти вказують на ризик масштабного застосування у разі налагодження виробництва.

    Українська система ППО вже бореться з багатьма одночасними загрозами — крилаті й балістичні ракети, масовані удари безпілотниками (зокрема іранського виробництва) та тепер — реактивні планери. Рівень перехоплення російських ракет, за аналізом, знизився в останні місяці, що посилює загрозу для цивільної інфраструктури. Одночасно вартість захисту зростає: західні зенітні ракети (наприклад Patriot) набагато дорожчі за одиницю від дешевих реактивних планерів, що створює економічну дисбалансну ситуацію.

    Президент України та військове керівництво наголошують на необхідності багатокомпонентної ППО та постачань із-за кордону; тимчасом ворог працює над модернізацією й баллістичних засобів, що робить перехоплення ще складнішим.

    — За словами заступника голови української розвідки Вадима Скібіцького, деякі планери вже оснащені реактивними двигунами, що значно збільшило їхню дальність.
    — Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат зазначав, що характеристики боєприпасів можна «приблизно порівняти» з крилатими ракетами, але поки що їх застосування обмежене — РФ тестує їх «в бойових умовах». Їх, за його словами, можна уражати РЕБ- та зенітними засобами.
    — Військові експерти застерігають: якщо Росія вийде на масове виробництво таких планерів, це створить тривалу і дешеву загрозу, яку буде важче відбивати економічно і технологічно.

    Реактивні планери — це еволюція вже відпрацьованої практики: доопрацювання радянських боєприпасів крилами, наведенням і тепер — реактивними двигунами. Це тимчасово дає Росії можливість завдавати ударів глибоко в тил без значного ризику для своїх літаків. Якщо застосування стане масовим, це поставить нові вимоги до української оборони і західної допомоги.

  • Модернізація «Іскандерів» і «Кинджалів» знизила ефективність ППО Patriot

    Модернізація «Іскандерів» і «Кинджалів» знизила ефективність ППО Patriot

    Те, що рік тому вважалося ефективним проти ворожих ракет, нині може вже не спрацьовувати — таку оцінку дав генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко в ефірі «Еспресо». За його словами, російські окупанти модернізували комплекси для застосування балістичних ракет, внаслідок чого їхні ударні можливості зросли, а шанси уразити ці ракети традиційними перехоплювачами знизилися.

    Романенко навів приклади «Іскандер-М» та «Кинджал» — останній є модифікацією іскандерів, пристосованих для пусків з літаків МіГ-31. Такі зміни, зокрема в програмному забезпеченні ракет, призвели до того, що в кінцевій ділянці траєкторії вони виконують маневри, які ускладнюють їхнє перехоплення. Генерал відзначив, що через це «ефективність знищення наших батарей Patriot впала з 42% до 6%».

    За словами Романенка, українська сторона вже зібрала відповідні дані і статистику та передала їх виробникам систем протиповітряної оборони. Він наголосив, що необхідна реакція західних партнерів — зокрема, можлива корекція програмного забезпечення й модернізація перехоплювачів, щоб підвищити їхню ефективність. Особливо актуально це в умовах, коли батарей Patriot в Україні обмежена кількість.

    Цю картину також відображали міжнародні медіа: Financial Times повідомляв, що російські ракети навчилися змінювати поведінку на кінцевому відрізку траєкторії — пікірувати під великим кутом або маневрувати так, щоб «заплутати» перехоплювачі Patriot. Видання наводило випадки, коли подібні модифікації допомагали рф завдавати удари по українських об’єктах, зокрема по підприємствам, що виробляють БпЛА.

    Експерт також уточнював технічні межі керованості деяких типів ракет: зокрема, він зазначав, що «шахеди» залишаються керованими приблизно на дистанції до 150 км, а для збільшення дальності ворог розгортає стаціонарні пускові майданчики. Паралельно в матеріалах згадувався британський проєкт «Octopus» — безпілотники-перехоплювачі, які планують виробляти та постачати для протидії російським дронам.

    Підсумовуючи, Романенко закликав партнерів врахувати нові тактичні й технічні реалії на полі бою та шукати шляхи оновлення засобів поразки і програмного забезпечення, аби знову підвищити шанси на перехоплення модернізованих ракет. Наразі, за його словами, досвід і статистика вже передані виробникам, і від реакції Заходу залежатиме, наскільки швидко вдасться відповісти на ці виклики.

  • Україна готується воювати без допомоги Америки

    Україна готується воювати без допомоги Америки

    Українські та західні аналітики попереджають: якщо президент США Дональд Трамп остаточно припинить військову допомогу Києву, війна стане набагато складнішою. Особливо відчутною буде втрата американської розвідки та супутникової системи Starlink, без яких сучасна війна неможлива.

    Попри потенційну втрату підтримки США, українські військові й експерти вважають, що армія зможе тримати оборону щонайменше пів року. Проте це можливо лише за умови, що Європа зможе компенсувати втрату озброєнь. Голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко впевнений, що російська армія теж виснажена і не зможе швидко просуватися навіть за відсутності американської зброї. Найгірший сценарій — РФ зможе захопити трохи більше території.

    Найбільша проблема України сьогодні — не дефіцит зброї, а нестача мобілізаційного ресурсу. Західні чиновники стверджують, що ЗСУ прагнуть залучати до 30 тисяч нових військових щомісяця, але все більше українців уникають мобілізації. Народна депутатка Юлія Клименко вважає, що зниження призовного віку лише погіршить ситуацію, оскільки молоді чоловіки масово виїжджатимуть за кордон.

    Клименко наголошує, що уряду слід ефективніше мобілізувати чоловіків старшого віку та покращити військову підготовку. “Люди бояться, що їх відправлять на фронт без підготовки і без зброї. Вони не хочуть бути гарматним м’ясом”, — зазначає вона.

    Попри складнощі, Україна має шанс утримати оборону за рахунок новітніх технологій. Мустафа Найєм вважає, що дрони та роботизовані системи можуть компенсувати нестачу артилерії та бронетехніки. Він наголошує, що пріоритетом має бути не постачання HIMARS, а фінансування виробництва 10 000 безпілотників щомісяця.

    Українська промисловість вже зробила значний ривок у цій сфері. Генеральний директор TAF Drones Олександр Яковенко прогнозує, що в 2025 році буде вироблено 2,5-3 мільйони безпілотників. Водночас він визнає, що росіяни швидко адаптуються до нових технологій, і тепер між сторонами війни зберігається мінімальний технологічний розрив.

    Західні військові експерти попереджають, що навіть якщо Трамп не блокує підтримку України, Європа не зможе швидко компенсувати дефіцит зброї. Запаси озброєнь у країнах НАТО суттєво виснажені, а темпи виробництва залишаються недостатніми.

    Європейські лідери також бояться, що активна допомога Києву може спричинити дипломатичний конфлікт із Трампом, якщо він дійсно прагне “домовитися” з Росією. Деякі дипломати вже зараз припускають, що США можуть навіть відкрито виступити проти розширеної військової допомоги Україні.

    Попри втому та складні обставини, Україна не має наміру припиняти боротьбу. “Якщо ми здамося, це зробить ситуацію набагато гіршою”, — наголошує нардеп Олександр Мережко. Україна продовжує шукати нові шляхи для підтримки армії, включаючи збільшення власного виробництва зброї та активізацію співпраці з європейськими партнерами.

  • Український чиновник спростував заяву Путіна: ракета, що вдарила по Дніпру, була РС-26 “Рубіж”

    Український чиновник спростував заяву Путіна: ракета, що вдарила по Дніпру, була РС-26 “Рубіж”

    Український військовий чиновник анонімно підтвердив виданню Financial Times, що ракетний удар по Дніпру, який стався напередодні, був завданий балістичною ракетою РС-26 “Рубіж”, а не ракетою “Орєшнік”, як заявив раніше президент Росії Володимир Путін.

    За словами співрозмовника Financial Times, ракета, яка вразила “Південмаш”, дійсно мала дальність польоту до 6000 км, що підтверджує її приналежність до типу РС-26 “Рубіж”. Путін, у свою чергу, стверджував, що це була ракета середньої дальності “Орєшнік”, створена на основі РС-26 “Рубіж”.

    Це спростування українського чиновника ставить під сумнів заяву російського президента, особливо враховуючи, що пошкодження “Південмашу” в Дніпрі виглядає як стратегічно важлива ціль для Росії в контексті виробництва ракетної техніки.

    Заступник спікера Пентагону, Сабріна Сінгх, підтвердила, що “Орєшнік” була розроблена як адаптація РС-26 “Рубіж”, що дає ще більше підстав для вивчення деталей цього ракетного удару.