Gorchitsa.info

Позначка: фінансова допомога

  • Гроші й санкції розпалили суперечку: що сталося на «напруженій» зустрічі Зеленського і фон дер Ляєн

    Гроші й санкції розпалили суперечку: що сталося на «напруженій» зустрічі Зеленського і фон дер Ляєн

    Президент України Володимир Зеленський і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн провели у Нью-Йорку переговори, які, за даними Bloomberg, виявилися значно напруженішими, ніж це випливало з офіційних повідомлень сторін. Головними темами стали майбутнє фінансування України, виконання реформ, необхідних для отримання допомоги, а також рішення ЄС послабити персональні санкції щодо кількох російських бізнесменів.

    Зустріч відбулася 22 вересня на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку. Офіційно Офіс президента України повідомив, що Зеленський і фон дер Ляєн детально обговорили фінансову стійкість держави у 2026 та 2027 роках. Президент подякував Європейському Союзу за рішення щодо позики на €90 млрд і заявив, що Україна виконує пов’язані з нею зобов’язання, щоб максимально перекрити бюджетний дефіцит. Сторони також домовилися шукати додаткові джерела фінансування.

    Однак, за інформацією Bloomberg, за закритими дверима розмова була складнішою.

    Джерела агентства стверджують, що європейська сторона дала зрозуміти: для подальшого нарощування бюджетної підтримки Київ має показати додатковий прогрес у виконанні реформ. Йдеться, зокрема, про законодавство, спрямоване на скорочення тіньової економіки, збільшення податкових надходжень та наближення українських правил до стандартів ЄС.

    Подібний сигнал прозвучав і публічно.

    Після зустрічі фон дер Ляєн заявила, що Європа планує збільшувати підтримку української оборони, а розширення бюджетної допомоги пов’язуватиметься з просуванням реформ у Верховній Раді. Офіційний Київ також визнає необхідність виконання законодавчих зобов’язань перед партнерами.

    Цю тему Зеленський того ж дня обговорював і з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою. Президент повідомив, що Верховна Рада вже ухвалила частину необхідних рішень, а решту законів, потрібних для отримання фінансової підтримки, планують проголосувати до кінця року. МВФ, за словами Зеленського, допомагатиме Україні шукати частину коштів, необхідних для фінансової стійкості у 2027 році.

    Київ потребує додаткових грошей

    Фінансове питання стало особливо гострим через великий дефіцит українського бюджету та зростання оборонних витрат.

    Європейський пакет на €90 млрд уже є одним із ключових джерел підтримки України. Однак ще наприкінці серпня європейські посадовці говорили, що не мають остаточних цифр щодо всіх потреб українського бюджету у 2027 році й хочуть спершу зрозуміти точний масштаб фінансового розриву. Про це раніше писала «Ненька інфо». «Брюссель чекає на цифри: ЄС досі не визначився з додатковими мільярдами для України на 2027 рік» — Ненька інфо

    На початку вересня частина країн ЄС уже висловлювала готовність підтримати дострокове виділення Україні частини коштів із кредиту на €90 млрд, які спочатку були заплановані на наступний рік. Ці гроші Київ прагне використати передусім для закриття оборонних і бюджетних потреб та підготовки до зими. «Рятівний транш на випередження: країни ЄС готові достроково виділити Україні мільярди на оборону та підготовку до зими» — Ненька інфо

    Зеленський ще 17 вересня обговорював із фон дер Ляєн саме проблему фінансування української оборони. Тоді сторони також говорили про можливість використання залишків коштів програми SAFE для спільних оборонних проєктів України та Євросоюзу.

    Друга причина напруги — санкції

    Не менш гострим питанням стали санкції проти Росії.

    Українська сторона була незадоволена рішенням Євросоюзу виключити із санкційного списку російських мільярдерів Алішера Усманова і Михаїла Фрідмана.

    Після зустрічі Зеленський публічно назвав сигнали про зняття обмежень із окремих російських олігархів «самовбивчими та контрпродуктивними». Він наголосив, що на тлі продовження російських атак послаблення санкцій, на його думку, суперечить самій логіці тиску на Москву.

    Україна порушувала цю тему й під час інших зустрічей у Нью-Йорку. На переговорах із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен Зеленський заявив, що кожна особа у санкційному списку опинилася там через конкретні дії або зв’язки, пов’язані з російською агресією, і закликав Європу не послаблювати тиск.

    Суперечка навколо Усманова і Фрідмана протягом кількох днів фактично блокувала продовження великого санкційного режиму ЄС.

    «Ненька інфо» раніше писала, що Латвія виступала проти компромісу, який передбачав виключення двох російських бізнесменів зі списку. «Принциповий ляпас олігархічним лобістам: як Латвія зірвала кулуарний план Франції та Словаччини щодо амністії путінських гаманців» — Ненька інфо

    Ще один матеріал «Ненька інфо» описував ситуацію як дипломатичний глухий кут: через суперечки навколо російських олігархів ЄС не зміг одразу завершити процедуру продовження санкцій.

    У підсумку Євросоюз зберіг широкий санкційний режим, але Усманов і Фрідман із персонального списку були виключені.

    Зеленський турбується і про зиму

    За даними Bloomberg, українська сторона також наголошувала на ризиках подальшої російської ескалації протягом зими.

    Однією з головних проблем залишається обмежена кількість засобів ППО та ракет-перехоплювачів. Саме тому Зеленський у Нью-Йорку проводив окремі переговори про посилення протиповітряної оборони.

    На зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном сторони обговорювали додаткові системи SAMP/T і ракети до них. Київ і Париж також працюють над перспективою виробництва таких систем і боєприпасів в Україні та спільною антибалістичною програмою FREYJA.

    Тема ППО напряму пов’язана з фінансуванням. Чим більше коштів Україна зможе спрямувати на оборонні закупівлі та власне виробництво, тим більші можливості матиме для захисту енергетики й міст від ударів РФ.

    Що насправді відомо про «напружену розмову»

    Офіційні заяви Зеленського та фон дер Ляєн після зустрічі були дипломатичними й не містили згадок про конфлікт.

    Офіс президента заявив про домовленість спільно працювати над новими джерелами фінансування та додатковими санкціями проти Росії.

    Фон дер Ляєн, зі свого боку, наголосила на продовженні оборонної підтримки України та необхідності реформ для подальшої бюджетної допомоги.

    Водночас публічні заяви сторін підтверджують самі предмети суперечки: Київ справді потребує додаткового фінансування, Брюссель справді очікує подальших реформ, а Зеленський відкрито критикує рішення щодо російських олігархів.

    Саме тому зустріч у Нью-Йорку стала показовою для нового етапу відносин України та ЄС: Київ прагне швидших фінансових і військових рішень на тлі російських атак, тоді як Брюссель дедалі чіткіше прив’язує частину подальшої бюджетної допомоги до виконання конкретних внутрішніх зобов’язань.

  • У Франції заговорили про перегляд допомоги Україні: Барделла назвав нові умови

    У Франції заговорили про перегляд допомоги Україні: Барделла назвав нові умови

    Голова французького ультраправого «Національного об’єднання» Жордан Барделла заявив, що у разі приходу його політичної сили до влади Франція не повинна повністю припиняти підтримку України, однак нинішній формат фінансової допомоги, на його думку, необхідно переглянути.

    В інтерв’ю Bloomberg TV політик аргументував свою позицію великим державним боргом і дефіцитом бюджету Франції. Барделла заявив, що Париж не може, на його думку, безумовно брати на себе нові витрати без отримання певних гарантій або економічної вигоди. Водночас він наголосив, що мова не йде про повну відмову від України.

    «Національне об’єднання» залишається однією з найвпливовіших політичних сил Франції напередодні президентських виборів 2027 року. Партія зараз домінує у багатьох опитуваннях, а Марін Ле Пен розглядається як одна з головних претенденток на президентську посаду. Reuters також зазначає, що RN має дедалі більший вплив на французький політичний порядок денний.

    Барделла: Україну не треба «кидати»

    Попри критику нинішньої моделі допомоги, Барделла не підтримав повне припинення французької підтримки.

    За його словами, Франція має зобов’язання перед Україною і повинна продовжувати сприяти тому, щоб країна могла захищати свої кордони та територіальну цілісність.

    Політик також заявив, що Париж роками закликає до припинення бойових дій і створення гарантій безпеки для України.

    Таким чином позиція Барделли відрізняється від радикальнішого сценарію повного згортання допомоги: він пропонує зробити її більш умовною та прив’язаною до конкретних економічних або промислових механізмів.

    Хоче, щоб гроші поверталися французькій оборонці

    Однією з ключових пропозицій Барделли стало обмеження напрямів використання французького фінансування.

    Він хоче, щоб кошти, які європейські держави виділяють Україні, використовувалися передусім для закупівлі військового обладнання у європейських, зокрема французьких, виробників.

    Фактично йдеться про модель, за якої допомога Україні одночасно працює як замовлення для національного оборонно-промислового комплексу.

    Цей підхід вписується у ширшу дискусію в Європі про те, що значну частину витрат на підтримку Києва варто спрямовувати на розвиток власного виробництва боєприпасів, систем ППО, бронетехніки та інших озброєнь.

    При цьому сама Франція вже давно пов’язує підтримку України з поглибленням співпраці між оборонними промисловостями двох країн.

    У двосторонній безпековій угоді між Парижем і Києвом, укладеній у лютому 2024 року, Франція взяла на себе зобов’язання продовжувати постачання військового обладнання, навчання, розвідувальну підтримку та розвивати спільне оборонне виробництво.

    Барделла навів у приклад США

    Французький політик також позитивно оцінив модель відносин, яку Сполучені Штати вибудували з Україною за президентства Дональда Трампа.

    Як приклад він згадав угоду між Києвом і Вашингтоном щодо спільного інвестиційного фонду, пов’язаного з українськими природними ресурсами та відбудовою.

    Втім, формулювання про те, що США нібито просто «отримали українські копалини в обмін на допомогу», є спрощеним.

    У квітні 2025 року США та Україна створили спільний Американсько-український інвестиційний фонд відбудови. За офіційними умовами, фонд працює на паритетних засадах, а Україна зберігає державний контроль над своїми ресурсами.

    Початковий капітал фонду становив $150 млн — по $75 млн від США та України. У 2026 році структура вже перейшла до перших інвестицій, зокрема у технологічні та оборонні проєкти.

    Саме такий формат — коли допомога одночасно створює економічний інтерес для країни-партнера — Барделла фактично пропонує розглядати і для Франції.

    Франція має довгострокові зобов’язання перед Україною

    Водночас можливе майбутнє рішення уряду Франції не можна розглядати лише як питання окремих бюджетних виплат.

    Франція та Україна мають чинну десятирічну угоду про співробітництво у сфері безпеки.

    Документ передбачає, що Париж допомагатиме Україні захищати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність, розвиватиме її військові спроможності та сприятиме економічній стійкості держави.

    Також Франція взяла на себе провідні ролі у міжнародних коаліціях з підтримки української артилерії та протиповітряної оборони й бере участь у коаліціях щодо авіації та морської безпеки.

    До повномасштабного перегляду цієї політики будь-якому новому французькому уряду довелося б враховувати не лише внутрішні бюджетні проблеми, а й уже взяті міжнародні зобов’язання.

    Для розуміння масштабів: згідно з даними Єлисейського палацу, Франція надала Україні військової допомоги на €1,7 млрд у 2022 році та €2,1 млрд у 2023 році, а на 2024 рік зобов’язалася виділити ще до €3 млрд.

    Заява пролунала на тлі боротьби за владу у Франції

    Особливого значення словам Барделли додає наближення президентських виборів, які мають відбутися навесні 2027 року.

    «Національне об’єднання» входить у кампанію з дуже сильних позицій. Le Monde пише, що партія зараз очолює опитування, тоді як французькі центристські та традиційні праві політичні сили поки не мають кандидата, який упевнено перегравав би Марін Ле Пен у прогнозованому другому турі.

    Опитування також демонстрували високий особистий рейтинг самого Барделли. Навесні 2026 року 36% опитаних французів заявили, що були б задоволені його обранням президентом — дещо більше, ніж у випадку Ле Пен. Водночас більшість респондентів усе одно негативно оцінювали перспективу президентства обох політиків.

    Наразі Барделла розглядається насамперед як потенційний прем’єр-міністр у разі перемоги Ле Пен. Le Monde при цьому фіксує окремі розбіжності між ними з внутрішньополітичних питань, зокрема щодо пенсійної реформи та заборони носіння мусульманської хустки у публічному просторі.

    Позиція щодо України стає частиною виборчої кампанії

    Українське питання дедалі виразніше стає одним із пунктів французької президентської кампанії.

    Для ультраправих ключовим аргументом є внутрішня фінансова ситуація Франції. Барделла прямо пов’язав перегляд підтримки України з державним боргом і дефіцитом.

    Водночас його нинішня позиція виглядає обережнішою, ніж проста вимога «припинити допомогу». Політик фактично намагається поєднати дві тези: Франція повинна продовжувати підтримувати здатність України оборонятися, але французькі гроші мають приносити більше вигоди самій Франції.

    Така позиція потенційно дозволяє «Національному об’єднанню» одночасно звертатися до виборців, які виступають проти великих зовнішніх витрат, і не демонструвати повного розриву із загальноєвропейською політикою підтримки України.

    При цьому поки йдеться лише про політичну позицію Барделли напередодні виборів. Чинна французька влада продовжує виконувати свої зобов’язання щодо військової, економічної та політичної підтримки України, закріплені зокрема у двосторонній безпековій угоді.

  • Українські облігації стали одними з найприбутковіших у світі: інвестори заробили 150% з 2023 року

    Українські облігації стали одними з найприбутковіших у світі: інвестори заробили 150% з 2023 року

    Українські державні облігації, попри повномасштабну війну та високі економічні ризики, стали однією з найуспішніших інвестицій на ринку боргових паперів країн, що розвиваються. З початку 2023 року індекс українського боргу зріс приблизно на 150%, а лише від початку 2026-го — ще на 12%.

    Про це повідомляє Bloomberg. Зростанню вартості українських паперів сприяли стійкість країни під час війни, масштабна фінансова підтримка партнерів та домовленості з кредиторами щодо реструктуризації державного боргу.

    Особливо помітно змінилася ціна українських облігацій із погашенням у 2029 році. Наразі вони торгуються приблизно по 85 центів за $1 номіналу, тоді як у червні 2025 року їх можна було придбати приблизно за 58 центів.

    Дохідність цих паперів становить близько 13%.

    Український борг продовжує дорожчати

    За даними індексу Bloomberg, який відстежує дев’ять доларових випусків суверенних облігацій України, протягом 2025 року їхня вартість зросла приблизно на 10%. Від початку 2026 року приріст становить уже близько 12%.

    Водночас скорочується різниця між дохідністю українських паперів та казначейських облігацій США. Спред зменшився приблизно до 7,4 процентного пункта — на 2,5 пункта менше, ніж на початку року.

    Для ринку це свідчить про те, що інвестори оцінюють ризики українського боргу дещо нижче, ніж раніше, хоча вони все ще залишаються значними.

    Одним із ключових факторів стало посилення підтримки з боку Європи. На початку 2026 року європейські партнери погодили для України кредитний пакет на €90 млрд.

    Заробляють і власники корпоративних облігацій

    Зростання не обмежилося державними паперами. Український корпоративний борг також демонструє високу дохідність.

    Зокрема, облігації Metinvest NV від початку року принесли інвесторам близько 31%, а папери «Нафтогазу» — приблизно 23%.

    Таким чином, українські боргові інструменти залишаються надзвичайно ризиковими, але потенційно прибутковими активами для інвесторів, готових приймати ризики, пов’язані з війною.

    Ризики залишаються величезними

    Попри потужне зростання українських паперів, Bloomberg звертає увагу на низку факторів, здатних швидко змінити ситуацію.

    Насамперед це продовження війни. Переговори щодо її завершення поки не дали результату, а російські удари по енергетичній, промисловій та портовій інфраструктурі створюють додаткові ризики для української економіки.

    Особливо важливим залишається стан чорноморських портів, від яких залежить значна частина українського експорту та валютних надходжень.

    Серйозним викликом є і рівень державного боргу. За оцінкою Київської школи економіки, він уже перевищує річний ВВП України. До 2027 року співвідношення державного боргу до ВВП може сягнути приблизно 110%.

    Україні можуть знову знадобитися боргові домовленості

    Додатковим фактором для інвесторів залишається позиція Міжнародного валютного фонду.

    МВФ затвердив для України чотирирічну програму фінансування обсягом $8,1 млрд. Фонд наразі не вимагає негайної нової реструктуризації, однак допускає, що надалі країні може знадобитися додаткове врегулювання боргового навантаження.

    За негативного сценарію МВФ оцінює сукупну потребу України у фінансуванні протягом чотирьох років у $146,3 млрд.

    Тому подальша вартість українських облігацій залежатиме одразу від кількох ключових факторів: ситуації на фронті, масштабів фінансової допомоги партнерів, стану економіки та перспектив завершення війни.

    Поки ж інвестори, які зробили ставку на український борг у найбільш ризиковий період, отримали значний прибуток: з початку 2023 року індекс українських облігацій зріс приблизно на 150%.

  • Ще одна країна змінює курс: Болгарія відмовилася від військової допомоги Україні

    Ще одна країна змінює курс: Болгарія відмовилася від військової допомоги Україні

    Болгарія більше не братиме участі в міжнародній “коаліції охочих”, створеній для підтримки України, а також припиняє надання Києву військової та фінансової допомоги. Відповідну заяву зробив прем’єр-міністр країни Румен Радев, пояснивши рішення тим, що Софія більше не підтримує формати, які, на його думку, передбачають військовий шлях врегулювання війни.

    Про це повідомляє Bloomberg.

    За словами глави болгарського уряду, його країна відмовляється від участі в ініціативах, які, на його переконання, сприяють подальшій ескалації бойових дій. Радев заявив, що переконаний у необхідності дипломатичного врегулювання війни, а не її продовження шляхом нарощування військової підтримки.

    Прем’єр наголосив, що Болгарія виступає за активізацію дипломатичних зусиль і вважає саме переговорний процес єдиним реальним способом припинення війни. Він також заявив про необхідність вибудовування “прагматичних” відносин із Росією, водночас вкотре відкинувши звинувачення у тому, що його позиція є проросійською.

    Заява Радева фактично означає зміну офіційної позиції Софії щодо участі у “коаліції охочих” — міжнародному форматі, який об’єднує держави, готові надавати Україні військову, політичну та іншу підтримку. Хоча Болгарія раніше брала участь у роботі коаліції, на останню зустріч її представники вже не прибули. Засідання відбулося у Парижі за участю лідерів держав-партнерів України.

    Водночас рішення болгарського уряду не означає повного припинення співпраці з Україною в оборонній сфері. Після приходу Румена Радева до влади у травні країна вже призупинила офіційні поставки озброєння Україні, однак продовжила продаж зброї та боєприпасів українській стороні на комерційній основі.

    Болгарія залишається одним із найбільших виробників боєприпасів радянського калібру серед країн Європейського Союзу. Саме такі снаряди були особливо затребуваними українською армією на початковому етапі повномасштабного російського вторгнення, коли Збройні сили України активно використовували радянські артилерійські системи. Експерти неодноразово зазначали, що болгарська оборонна промисловість відіграла важливу роль у забезпеченні України необхідними боєприпасами в перші роки війни.

    Заява болгарського прем’єра прозвучала на тлі подальшого розвитку “коаліції охочих”. Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що формат продовжує розширюватися. За підсумками саміту в Парижі країни-учасниці домовилися провести наступну зустріч уже на території України, а також підтвердили приєднання до ініціативи ще двох держав.

    Крім того, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше повідомив, що восени на польській території вперше відбудуться масштабні військові навчання за участю країн “коаліції охочих”. За його словами, під час маневрів планується відпрацювати практичні механізми забезпечення гарантій безпеки для України та координації між державами-партнерами.

    Рішення Болгарії може стати одним із найбільш резонансних політичних кроків усередині Європейського Союзу щодо підтримки України останнім часом. Водночас наразі невідомо, чи вплине позиція Софії на загальну діяльність коаліції, яка продовжує розширюватися за рахунок інших держав.

  • Федоров просить ЄС про 6,6 млрд євро для України — Reuters

    Федоров просить ЄС про 6,6 млрд євро для України — Reuters

    Міністр оборони України Михайло Федоров звернувся до Європейського Союзу з непублічним проханням спрямувати 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру на покриття оборонних потреб України. Про це повідомляє Reuters із посиланням на відповідний лист українського міністра до європейських партнерів, датований 26 червня 2026 року.

    За даними агентства, звернення не було оприлюднене офіційно та має формат дипломатичної кореспонденції, спрямованої на прискорення ухвалення фінансових рішень у межах європейських інструментів військової підтримки України.

    У листі Михайло Федоров детально окреслив фінансову ситуацію в оборонному секторі України. За його словами, загальна потреба країни у фінансуванні оборони у 2026 році становить близько 136 млрд євро, що включає витрати на забезпечення армії, озброєння, логістику, виробництво та відновлення критичних оборонних спроможностей.

    Водночас державний бюджет України, як зазначається у зверненні, здатний покрити лише близько 53 млрд євро цієї суми, що формує значний дефіцит. Частково його мають компенсувати міжнародні партнери. Зокрема, ще 28,3 млрд євро очікується в межах пакета фінансової підтримки ЄС, загальний обсяг якого становить близько 90 млрд євро.

    Попри це, навіть із урахуванням запланованих надходжень, Україна стикається з суттєвим нестачею ресурсів для повноцінного забезпечення оборонних потреб. Саме тому, як випливає з листа, Федоров запропонував додатково залучити 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру, який є одним із ключових інструментів ЄС для фінансування військової допомоги третім країнам.

    У документі підкреслюється, що ці кошти можуть стати “одним із найвагоміших європейських внесків у зміцнення оборони України цього року”. Окремо міністр наголошує, що фінансування має бути спрямоване у ті напрями, де воно здатне дати найшвидший і найвідчутніший військовий ефект на полі бою.

    За даними Reuters, українська сторона розглядає Європейський фонд миру як один із ключових механізмів оперативного закриття критичних потреб армії, зокрема у сфері боєприпасів, систем ППО, високоточної зброї та забезпечення фронту.

    Водночас у листі також акцентується на загальному навантаженні на фінансову систему України, яка змушена одночасно фінансувати оборону, соціальні витрати та відновлення інфраструктури в умовах повномасштабної війни. Саме тому міжнародна допомога, за оцінкою українського Міноборони, залишається ключовим фактором стійкості держави.

    Окремо зазначається, що ще 19 червня президент України Володимир Зеленський публічно закликав Євросоюз розблокувати близько 6 млрд євро з того ж Європейського фонду миру, однак станом на зараз остаточного рішення щодо цього фінансування не ухвалено.

    Раніше повідомлялося, що Україна також продовжує переговори з партнерами щодо розширення довгострокових програм оборонної підтримки, включно зі спільним виробництвом озброєнь та постачанням високотехнологічних систем.

    У ЄС, зі свого боку, неодноразово заявляли, що підтримка України залишається стратегічним пріоритетом, однак рішення щодо конкретних траншів ухвалюються консенсусом держав-членів, що іноді уповільнює процес виділення коштів.

  • Фіцо проти допомоги Україні: Словаччина погрожує блокуванням у НАТО

    Фіцо проти допомоги Україні: Словаччина погрожує блокуванням у НАТО

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що країна може заблокувати подальше погодження фінансової та військової допомоги Україні на майбутньому саміті НАТО, який має відбутися в Анкарі 7–8 липня. Про це повідомляє Aktuality із посиланням на слова словацького прем’єра, озвучені ним під час публічних коментарів щодо позиції Братислави в межах Альянсу.

    Фіцо виступив із різкою критикою планів НАТО щодо подальшого розширення підтримки України, наголосивши, що Словаччина не готова брати участь у нових військових або фінансових зобов’язаннях, пов’язаних із війною. За його словами, уряд країни планує сформувати чіткі інструкції для делегації перед поїздкою на саміт, аби вона не мала мандата на ухвалення рішень, які передбачають участь Словаччини у нових оборонних програмах допомоги Києву.

    Політик також заявив, що наступного тижня у Словаччині відбудеться зустріч на найвищому конституційному рівні за участю міністра оборони Роберта Каліняка, де буде визначена остаточна позиція держави. Фіцо наголосив, що Братислава прагне уникнути будь-яких рішень, які можуть бути розцінені як пряме фінансування військових дій.

    Водночас словацький прем’єр у своїх висловлюваннях попередив про потенційні ризики ескалації конфлікту, заявивши, що розширення військової підтримки України може, на його думку, підвищувати небезпеку для Європи. Він згадав сценарії можливих інцидентів із використанням безпілотників або ударів по цивільних об’єктах, які, як він вважає, можуть мати непередбачувані наслідки для безпеки регіону.

    Попри це, Фіцо підкреслив, що Словаччина не може впливати на рішення інших держав-членів НАТО, які продовжують підтримувати Україну, і визнав, що позиції всередині Альянсу залишаються різними. Він зазначив, що деякі країни і надалі виступають за активну військову допомогу Києву, зокрема через фінансування оборонних програм і постачання озброєння.

    Майбутній саміт НАТО, за попередніми даними, має стати ключовим майданчиком для узгодження подальшої стратегії Альянсу щодо України. Очікується, що союзники підтвердять довгострокову підтримку Києва, а також можуть оголосити нові пакети фінансування оборонної промисловості, розширення виробництва озброєнь та посилення систем протиповітряної оборони.

    Крім того, у проєкті підсумкової декларації НАТО Росія традиційно розглядається як довгострокова загроза безпеці євроатлантичного простору. Окремо планується обговорення інвестицій у сучасні системи озброєнь, включно з безпілотними технологіями та ракетами великої дальності.

    Позиція Роберта Фіцо щодо України залишається однією з найбільш критичних серед лідерів країн ЄС. Раніше він неодноразово заявляв, що військового вирішення війни не існує, а єдиним шляхом, на його думку, мають бути переговори. Також він закликав до активізації дипломатичних зусиль у межах Європейського Союзу та виступав проти подальшого збільшення військових витрат, пов’язаних із підтримкою Києва.

    Таким чином, заява словацького прем’єра може стати одним із факторів внутрішньополітичних дискусій у межах НАТО напередодні саміту, де країни Альянсу мають узгодити подальші кроки щодо довгострокової підтримки України в умовах триваючої війни.

  • Естонія збільшила допомогу Україні для енергосектору

    Естонія збільшила допомогу Україні для енергосектору

    Естонія ухвалила рішення про додатковий внесок у розмірі 125 тисяч євро до Фонду підтримки енергетики України, що збільшило загальний обсяг допомоги від цієї країни в межах відповідного механізму до 2,75 мільйона євро. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Естонії, наголосивши, що підтримка українського енергетичного сектору залишається одним із ключових напрямів естонської зовнішньої політики на тлі триваючих російських атак на критичну інфраструктуру України.

    У відомстві зазначили, що рішення про новий внесок ухвалене з урахуванням потреб України у зміцненні енергетичної стійкості, особливо в умовах систематичних ударів РФ по об’єктах генерації, передачі та розподілу електроенергії. В естонському МЗС підкреслили, що стабільна робота енергосистеми України є критично важливою не лише для забезпечення життєдіяльності цивільного населення, а й для підтримки економіки та функціонування державних інституцій у воєнний час.

    Також у міністерстві нагадали, що загалом Естонія вже надала Україні понад 3 мільйони євро допомоги, яка включає як прямі фінансові внески до Фонду підтримки енергетики, так і постачання необхідного обладнання та технічної допомоги для відновлення та захисту енергетичної інфраструктури. У Таллінні наголосили, що така підтримка має практичний характер і дозволяє українським енергетикам швидше ліквідовувати наслідки атак, відновлювати пошкоджені об’єкти та забезпечувати безперебійне постачання електроенергії і тепла.

    Естонська сторона також підкреслила, що міжнародна координація допомоги у сфері енергетики набуває дедалі більшого значення, оскільки російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру залишаються системними та спрямованими на виснаження енергосистеми перед опалювальними сезонами. Саме тому внески до профільних фондів дозволяють швидше акумулювати ресурси для відновлення та модернізації пошкоджених об’єктів.

    У цьому контексті в естонському МЗС також нагадали про ширшу міжнародну підтримку України в енергетичному секторі. Зокрема, уряд Швеції нещодавно ухвалив рішення про виділення нового пакета допомоги на суму майже 1,5 мільярда шведських крон, що еквівалентно близько 140 мільйонам євро, для посилення енергетичної стійкості України напередодні зимового періоду.

    Крім того, під час четвертого засідання енергетичного формату G7+ у Гданську міжнародні партнери оголосили про нові внески на загальну суму близько 375 мільйонів євро, які будуть спрямовані на підтримку українського енергетичного сектору. Також раніше повідомлялося про додаткові внески до Фонду підтримки енергетики України в обсязі близько 100 мільйонів євро, що свідчить про системне розширення міжнародної фінансової підтримки у цій сфері.

    Таким чином, новий внесок Естонії став черговим елементом комплексної міжнародної допомоги, спрямованої на зміцнення енергетичної безпеки України, відновлення пошкодженої інфраструктури та підготовку до стабільного проходження опалювальних сезонів в умовах триваючої війни.

  • МВФ готує Україні новий транш на $690 млн

    МВФ готує Україні новий транш на $690 млн

    Засідання Ради директорів Міжнародного валютного фонду, на якому планується офіційне затвердження та виділення наступного фінансового траншу для України в розмірі 690 мільйонів доларів, має відбутися вже до середини липня цього року. Про такі терміни та перспективу отримання критично важливого фінансування офіційно повідомила премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Очільниця українського уряду розповіла, що провела детальні та предметні переговори з першим заступником директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Деном Кацом. Головною темою цієї зустрічі став аналіз та підбиття підсумків результатів першого перегляду спільної програми Механізму розширеного фінансування.

    За результатами ретельного перегляду поточної програми представники та експерти Міжнародного валютного фонду надали загальний позитивний висновок щодо поточної співпраці з українською стороною. Така оцінка місії Фонду стала ключовим кроком, який фактично відкрив для України прямий шлях до успішного погодження та подальшого отримання наступного кредитного траншу. Позитивна фінальна оцінка є свідченням того, що загальний тренд реформ та макроекономічна політика держави задовольняють міжнародних партнерів, навіть у надзвичайно складних поточних умовах.

    Водночас успішне проходження моніторингу не означає, що Україна виконала абсолютно всі зобов’язання та жорсткі вимоги, які спочатку висувалися експертами Міжнародного валютного фонду в межах діючої програми Механізму розширеного фінансування. Офіційному Києву довелося піти на свідомий компроміс із внутрішньою економічною та політичною реальністю, через що країна відмовилася від реалізації деяких пунктів меморандуму. Зокрема, українська влада повністю відхилила вимогу Фонду щодо обов’язкового запровадження податку на додану вартість для значно більшої кількості фізичних осіб-підприємців, оскільки такий крок міг суттєво посилити фінансовий тиск на малий та середній бізнес. Крім того, українська сторона відмовилася від іншої чутливої ініціативи партнерів, яка передбачала повне скасування чинної пільги на безподаткове ввезення в країну міжнародних посилок, вартість яких не перевищує ліміт у 150 євро. Показовим став той факт, що відповідний урядовий законопроєкт, який мав врегулювати це питання на користь вимог кредитора, Верховна Рада України демонстративно провалила під час голосування в сесійній залі буквально в переддень офіційного початку роботи оціночної місії фонду.

    Попри те, що Рада директорів готова заплющити очі на ці невиконані критерії та виділити кошти у визначені терміни, загальні вимоги щодо фіскальної дисципліни залишаються в силі. Нагадаємо, що одразу після завершення першого перегляду програми Механізму розширеного фінансування керівництво Міжнародного валютного фонду виступило з чіткою та безкомпромісною заявою. У відомстві наголосили, що українська влада в найближчій перспективі повинна продемонструвати реальну готовність активно мобілізувати додаткові внутрішні доходи державного бюджету. Окрім цього, міжнародні фінансисти продовжують наполягати на необхідності кардинального посилення та модернізації національного податкового адміністрування, що є базовою умовою для довгострокової фінансової стійкості країни.

  • Програма Національного кешбеку на пальне під загрозою зриву. Джерела

    Програма Національного кешбеку на пальне під загрозою зриву. Джерела

    За інформацією наших джерел, за 6 днів до закінчення терміну дії програми Національного кешбеку, в рамках якої передбачались виплати за бензин та дизель, кошти на рахунки так і не надійшли.

    “Піар-акція уряду може виявитися аферою на 20 мільярдів гривень, так як за 6 днів до закінчення терміну дії програми, в рамках якої передбачались виплати кешбеку за бензин та дизель, кошти на рахунки так і не надійшли.” – зазначає джерело.

    Раніше ми писали, що виплати по програмі Національний кешбек затримують, щоб обмежити можливість оплати населенням комунальних послуг.

  • Світовий банк вливає $3,39 млрд в Україну: на що підуть гроші

    Світовий банк вливає $3,39 млрд в Україну: на що підуть гроші

    Світовий банк ухвалив рішення про запуск нової програми фінансової підтримки України загальним обсягом 3,39 млрд доларів США, яка спрямована на зміцнення економічної стійкості держави, підтримку приватного сектору та просування структурних реформ, необхідних для довгострокового зростання та інтеграції з Європейським Союзом. Про це йдеться в офіційному пресрелізі міжнародної фінансової інституції.

    Йдеться про Першу програму політики розвитку під назвою «Робочі місця в Україні та зростання приватного сектору» (DPO), яка стала частиною ширшої стратегії Світового банку щодо підтримки України в умовах повномасштабної війни. Основний акцент програми зроблено на створенні нових робочих місць, залученні приватних інвестицій, модернізації економічного регулювання та посиленні конкурентоспроможності української економіки.

    Загальний фінансовий пакет у розмірі 3,39 млрд доларів сформований із кількох джерел міжнародної підтримки. Зокрема, 1,04 млрд доларів становить позика Світового банку, яка є базовим компонентом фінансування. Ще 540 млн доларів надано у вигляді кредитного підсилення від фонду ADVANCE Ukraine, який підтримується урядом Японії, що свідчить про активну участь азійських партнерів у фінансуванні українських реформ. Додатково передбачено 500 млн доларів гарантій від уряду Великої Британії, які зменшують фінансові ризики та підсилюють стійкість програми. Найбільшу частку становить грант у розмірі 2,35 млрд доларів від фонду F.O.R.T.I.S., що дозволяє значно розширити обсяг допомоги без збільшення боргового навантаження на Україну.

    У Світовому банку наголошують, що ця програма є частиною системної міжнародної підтримки України, яка допомагає забезпечувати базові бюджетні потреби держави під час війни, одночасно закладаючи основу для післявоєнного відновлення та економічної трансформації. Важливо, що це лише перша з двох запланованих операцій у межах ширшої програми політики розвитку, що передбачає довгостроковий характер співпраці.

    Фінансування буде спрямоване на три ключові напрями реформ, кожен з яких має стратегічне значення для економічного розвитку країни. Перший напрям передбачає стимулювання приватних інвестицій через удосконалення правової бази державно-приватного партнерства, розширення доступу малого та середнього бізнесу до фінансових інструментів, а також продовження процесів приватизації державних підприємств. Ці кроки мають створити більш сприятливе середовище для розвитку підприємництва та залучення капіталу.

    Другий напрям зосереджений на вирішенні проблеми дефіциту робочої сили, який став одним із ключових викликів для економіки України. У цьому контексті програма передбачає модернізацію житлової політики, підтримку ветеранського бізнесу, розширення можливостей працевлаштування жінок, а також реформування системи підготовки кадрів для зменшення розриву між потребами роботодавців і навичками працівників. Це має сприяти більш ефективному функціонуванню ринку праці.

    Третій напрям спрямований на поглиблення інтеграції України з внутрішнім ринком Європейського Союзу. Йдеться про гармонізацію екологічного законодавства з європейськими стандартами, підвищення прозорості державної підтримки аграрного сектору, а також інтеграцію українського енергетичного ринку до європейської системи. Це є важливим етапом на шляху до повноцінної економічної інтеграції з ЄС.

    У Світовому банку підкреслюють, що попри війну Україна продовжує впроваджувати системні реформи та демонструє здатність підтримувати макроекономічну стабільність. Регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи Боб Сом зазначив, що Україна поступово створює умови для залучення приватного капіталу, розвитку ринкових інституцій і наближення до членства в Європейському Союзі.

    Окремо у фінансовій установі наголосили, що за останні роки міжнародна підтримка дозволила Україні забезпечувати критично важливі державні послуги для понад 20 мільйонів громадян, включно з охороною здоров’я, освітою, енергетикою, житловою політикою та підтримкою малого й середнього бізнесу.

    Таким чином, нова програма Світового банку розглядається як один із ключових інструментів фінансової стабілізації та структурної трансформації української економіки, який поєднує короткострокову бюджетну підтримку з довгостроковими реформами, спрямованими на відновлення та зростання країни.