Gorchitsa.info

Позначка: Франція

  • Макрон звернувся до Трампа з проханням про тристоронню зустріч з Володимиром Зеленським. Джерела

    Макрон звернувся до Трампа з проханням про тристоронню зустріч з Володимиром Зеленським. Джерела

    За інформацією наших джерел,  президент Франції Еммануель Макрон звернувся з проханням до президента США Дональда Трампа про зустріч з Володимиром Зеленським на полях саміту G7, що проходить у французькому місті Евіан-ле-Бен.

    “Після масового обстрілу Києва Трамп все-таки може зустрітися на полях саміту G7 із Зеленським. Про це президента США просить Макрон, і зустріч може відбутися у тристоронньому форматі” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше президент Франції Еммануель Макрон в межах саміту G7 жорстко засудив останні російські атаки на мирне населення України, історичні пам’ятки та критичну інфраструктуру, закликавши світових лідерів до безпрецедентного посилення тиску на Москву.

  • Зеленський запропонував Путіну зустріч на G7

    Зеленський запропонував Путіну зустріч на G7

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна пропонувала провести потенційну зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним уже цього тижня в межах саміту G7 у Франції, однак Москва не продемонструвала готовності до участі в таких переговорах.

    Про це повідомляє The Guardian.

    За словами глави держави, українська сторона розглядала саміт G7, який проходить 15–17 червня у Франції, як можливу платформу для розширеного дипломатичного формату. Йшлося про гіпотетичну зустріч за участі ключових міжнародних гравців, зокрема президента США Дональда Трампа та президента Франції Еммануеля Макрона, що, на думку Києва, могло б створити додаткові умови для початку реального діалогу щодо завершення повномасштабної війни Росії проти України.

    Зеленський наголосив, що такий формат міг би стати важливим кроком до запуску більш системного переговорного процесу, адже присутність провідних західних лідерів забезпечила б політичну вагу та міжнародні гарантії обговорюваних рішень. Він підкреслив, що Україна відкрита до будь-яких майданчиків, які можуть наблизити справедливий мир.

    «Ми передали повідомлення, що готові зустрітися з Путіним під час саміту G7, оскільки там будуть Трамп і Макрон, тобто європейці та американці. Це хороша, на мою думку, дуже хороша нагода зустрітися всім разом», — зазначив президент.

    Втім, як зазначає видання, російська сторона не відреагувала на цю ініціативу, що в Києві розцінюють як чергове підтвердження небажання Кремля переходити до прямих політичних переговорів на рівні лідерів у багатосторонньому форматі.

    Зеленський також додав, що Європа та Сполучені Штати загалом були готові підтримати обговорення такої зустрічі та розглядали різні сценарії дипломатичного врегулювання, однак позиція Росії залишається незмінною — уникнення будь-яких змістовних переговорів.

    Нагадаємо, 4 червня президент України оприлюднив відкритий лист до глави Кремля з пропозицією провести особисту зустріч у третій країні для обговорення можливих кроків до досягнення тривалого миру. В Офісі президента тоді зазначали, що усвідомлювали низьку ймовірність позитивної відповіді з боку Росії, однак цей крок був спрямований не лише безпосередньо на Путіна, а й на російські еліти та міжнародних партнерів.

    У відповідь Володимир Путін розкритикував ініціативу, заявивши про нібито «грубий тон» звернення, та фактично відкинув можливість особистих переговорів, пояснивши це тим, що «не бачить у цьому сенсу». Таким чином, пропозиція була фактично заблокована ще на початковому етапі.

    Глава МЗС України Андрій Сибіга, коментуючи ситуацію, заявив, що Путін вкотре втратив шанс на вихід із війни, яка, за оцінками Києва, дедалі більше заходить у глухий кут для самої Росії. Він підкреслив, що відмова від діалогу лише посилює міжнародну ізоляцію Москви та демонструє відсутність політичної волі до завершення конфлікту.

    В Україні наголошують, що готовність до переговорів залишається чинною, однак будь-який діалог можливий лише за участі міжнародних партнерів і за умови реальної готовності Росії до конструктивних кроків, спрямованих на припинення війни.

  • Трамп пригрозив Франції 100% митами на вино

    Трамп пригрозив Франції 100% митами на вино

    Президент США Дональд Трамп заявив про можливість запровадження 100% мит на імпорт французьких вин і шампанського, якщо Франція не скасує податок на цифрові послуги, який зачіпає американські технологічні компанії. Йдеться про чергове загострення давнього торговельного конфлікту між Вашингтоном і Парижем, який знову вийшов на політичний рівень напередодні саміту G7.

    Про це повідомляє The New York Post.

    За словами Трампа, він уже порушував це питання у розмові з президентом Франції Еммануелем Макроном. Американський лідер наполягає, що Франція має відмовитися від 3% податку на цифрові послуги, який стягується з доходів великих технологічних компаній, що працюють на французькому ринку. Під дію цього збору підпадають такі корпорації, як Google, Amazon, Meta та Apple.

    Трамп заявив, що у разі збереження цього податку США будуть змушені вдатися до жорстких заходів у торгівлі, зокрема до запровадження повного мита на один із ключових символів французького експорту — вино та шампанське. За його словами, це буде відповіддю на «несправедливе оподаткування американських компаній» і спробою захистити економічні інтереси США.

    Він підкреслив, що рішення є умовним і може бути скасоване, якщо Франція перегляне свою податкову політику щодо цифрових корпорацій. У своїх коментарях Трамп фактично пов’язав торговельні обмеження з вимогою демонтувати чинну систему цифрового оподаткування.

    Французький цифровий податок, який часто називають податком GAFAM, діє з 2019 року і був запроваджений як відповідь на те, що великі технологічні компанії сплачують непропорційно низькі податки у країнах, де фактично отримують прибутки. Франція стверджує, що цей механізм дозволяє вирівняти податкове навантаження та забезпечити справедливіші умови для національних економік Європи.

    Натомість у США цей податок неодноразово критикували, вважаючи його дискримінаційним щодо американських компаній. Саме ця суперечність уже кілька років є одним із джерел напруги у трансатлантичних економічних відносинах і періодично призводить до загострень на рівні торговельної політики.

    Поточна заява Трампа прозвучала напередодні саміту G7, який проходить у французькому Евіані. Там лідери провідних економік світу обговорюють глобальні правила торгівлі, цифрового регулювання та оподаткування транснаціональних корпорацій. У цьому контексті погрози нових мит можуть ускладнити переговори між США та європейськими партнерами.

    Економічний вимір конфлікту є суттєвим, оскільки Сполучені Штати залишаються одним із найбільших ринків для французького вина. Щороку Франція експортує до США продукції виноробної галузі на понад два мільярди доларів, і саме цей сегмент може стати найбільш вразливим у разі запровадження 100% мит.

    Французька сторона поки офіційно не відповіла на нові заяви американського президента, однак подібні торговельні суперечки між Парижем і Вашингтоном вже виникали раніше і неодноразово завершувалися тимчасовими компромісами після переговорів на рівні урядів або в межах Європейського Союзу.

    Ситуація навколо цифрового податку залишається одним із ключових пунктів розбіжностей у глобальній економічній політиці, оскільки різні країни намагаються знайти баланс між оподаткуванням цифрових гігантів і збереженням інвестиційної привабливості. Заява Трампа лише підсилю

  • Рішення, яке вплине на світову нафту: ЄС анонсував місію в Ормузькій протоці

    Рішення, яке вплине на світову нафту: ЄС анонсував місію в Ормузькій протоці

    Німеччина, Франція, Велика Британія та Італія оголосили про готовність підтримати відновлення стабільного та безпечного судноплавства в Ормузькій протоці після повідомлень про досягнення домовленостей між Сполученими Штатами та Іраном. Йдеться про один із найважливіших морських маршрутів у світі, через який проходить значна частина глобальних поставок нафти та газу.

    Про це йдеться у спільній заяві канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, президента Франції Емманюеля Макрона, прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера та прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні, яку оприлюднило агентство dpa.

    У спільному документі лідери чотирьох країн наголосили, що відновлення повної свободи судноплавства в Ормузькій протоці є критично важливим для глобальної економічної стабільності та міжнародної безпеки.

    Вони підкреслили необхідність забезпечення «безумовної та необмеженої свободи судноплавства» в регіоні, який протягом останніх років залишався одним із найбільш напружених у світовій геополітиці через конфлікти та загрози блокування морських шляхів.

    Європейські лідери заявили про готовність у разі необхідності долучитися до міжнародних зусиль із забезпечення безпеки морського трафіку.

    Йдеться про потенційну суто оборонну та незалежну місію, яка може включати супровід торгових суден, моніторинг ситуації в регіоні та операції з розмінування морських шляхів.

    «Ми готові зробити все від нас залежне для досягнення цієї мети – відповідно до наших конституційних вимог – зокрема шляхом проведення суто оборонної та незалежної місії з метою забезпечення безпеки торгового судноплавства та проведення операцій з розмінування», — зазначається у заяві.

    За словами авторів документа, така ініціатива розглядається як інструмент стабілізації ситуації та запобігання новим ескалаціям у регіоні Перської затоки.

    Ормузька протока є вузьким морським коридором, який з’єднує Перську затоку з Індійським океаном. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу, що робить її критично важливою для енергетичної безпеки багатьох країн.

    Будь-які загрози для судноплавства в цьому регіоні традиційно викликають різке зростання напруги на світових ринках, зокрема коливання цін на нафту та газ, а також посилення політичного тиску на учасників конфлікту.

    У заяві також наголошується, що Ірану не повинно бути дозволено отримати ядерну зброю. Європейські лідери підкреслили необхідність продовження дипломатичних зусиль щодо контролю над ядерною програмою Тегерана.

    Вони висловили готовність підтримати подальші переговори, а також можливе поступове зняття санкцій у майбутньому — за умови, що Іран виконає всі перевірені та підтверджені зобов’язання щодо своєї ядерної діяльності.

    «Зараз надзвичайно важливо завершити детальні переговори та швидко й повною мірою реалізувати цю угоду. Ми готові підтримати ці зусилля», — йдеться у заяві.

    Заява європейських лідерів пролунала після повідомлень президента США Дональда Трампа про досягнення мирної угоди з Іраном і намір відновити повноцінне судноплавство в Ормузькій протоці.

    Водночас ці домовленості наразі не супроводжуються оприлюдненням повного тексту угоди, а офіційна позиція Тегерана залишається невідомою або обмеженою коментарями.

    Додатково зазначається, що Рада Європейського Союзу вже схвалила нові санкції проти окремих фізичних та юридичних осіб з Ірану, яких звинувачують у порушенні свободи судноплавства в Ормузькій протоці.

    Ці заходи розглядаються як частина ширшої політики ЄС щодо стримування загроз морській безпеці та підтримки міжнародного права у стратегічних регіонах.

    Аналітики відзначають, що у разі реалізації заявлених ініціатив йдеться про можливе формування нового формату міжнародної присутності в регіоні Перської затоки.

    Це може вплинути як на стабільність енергетичних ринків, так і на загальну архітектуру безпеки в Близькосхідному регіоні, де інтереси провідних світових держав традиційно перетинаються.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи буде підписана та імплементована домовленість між США та Іраном, а також від готовності сторін виконувати її положення на практиці.

  • Уся увага до Евіана: Трамп готується до контакту із Зеленським на саміті G7

    Уся увага до Евіана: Трамп готується до контакту із Зеленським на саміті G7

    Президент США Дональд Трамп уже 16 червня візьме участь у спеціальній сесії саміту G7 за участю президента України Володимира Зеленського. Попри те, що офіційно окремі двосторонні переговори між лідерами наразі не підтверджені, сама їхня присутність на одному майданчику викликає значний інтерес міжнародної спільноти, адже питання України стане одним із центральних на зустрічі лідерів провідних демократій світу.

    За інформацією західних ЗМІ з посиланням на високопоставлених представників адміністрації США, Дональд Трамп візьме участь у спеціальному засіданні, присвяченому Україні, де буде присутній і Володимир Зеленський. Водночас джерела зазначають, що графіки обох лідерів ще уточнюються, тому не виключено, що окремі контакти можуть відбутися без попереднього анонсу.

    Саміт G7 цього року проходить у французькому Евіані. До Франції прибудуть лідери США, Канади, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії та Японії, а також керівництво Європейського Союзу та запрошені партнери. Україна традиційно залишається одним із головних питань порядку денного через триваючу війну та необхідність координації подальшої міжнародної підтримки.

    Президент Франції Еммануель Макрон, який прийматиме саміт, раніше наголошував, що підтримка України залишається пріоритетом для європейських союзників. Париж розраховує використати зустріч для вироблення спільної позиції щодо подальших санкцій проти Росії, військової допомоги Києву та майбутніх безпекових гарантій.

    Очікується, що під час засідань Володимир Зеленський вкотре порушить питання зміцнення української протиповітряної оборони, постачання додаткових озброєнь, фінансування оборонних потреб та посилення санкційного тиску на Кремль. Українська влада також розраховує отримати підтвердження довгострокової підтримки з боку партнерів на тлі продовження російської агресії.

    Особливу увагу привертає участь Дональда Трампа. Після повернення до Білого дому американський президент неодноразово робив суперечливі заяви щодо війни в Україні. З одного боку, він заявляє про необхідність швидкого завершення війни та проведення переговорів, а з іншого — продовжує наголошувати на важливості захисту американських інтересів і підтримки союзників.

    Нещодавно Трамп фактично відмовився від своїх передвиборчих заяв про можливість швидкого завершення війни, зазначивши, що ніколи не давав абсолютних гарантій щодо такого сценарію. Водночас він продовжує критикувати політику свого попередника Джо Байдена та переконувати виборців, що саме його адміністрація здатна забезпечити більш ефективний підхід до міжнародної безпеки.

    Аналітики вважають, що навіть коротка особиста розмова між Зеленським і Трампом могла б мати важливе значення для подальших відносин між Києвом і Вашингтоном. Після низки неоднозначних заяв американського президента Україна зацікавлена в отриманні чітких сигналів щодо подальшої військової та фінансової підтримки.

    Крім українського питання, Дональд Трамп планує провести низку двосторонніх переговорів із лідерами інших держав. Зокрема, заплановані зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном, представниками Катару, Об’єднаних Арабських Еміратів, Єгипту та Індії. Також американський президент відвідає урочисті заходи з нагоди 250-річчя незалежності США, які проходитимуть у Версалі.

    На тлі триваючої війни в Україні та складної міжнародної ситуації саміт G7 може стати одним із найважливіших дипломатичних майданчиків року. Саме тут союзники спробують узгодити подальші кроки щодо підтримки Києва, а також виробити спільну стратегію реагування на нові глобальні виклики.

    Для України участь Зеленського в роботі саміту є можливістю вкотре нагадати світовим лідерам про необхідність продовження допомоги та посилення тиску на Росію. А будь-які контакти між президентами України та США можуть стати однією з головних політичних подій найближчих днів і вплинути на подальший розвиток міжнародної підтримки української держави.

  • “Мирні умови для Кремля”: Європейська трійка передала позицію щодо України

    “Мирні умови для Кремля”: Європейська трійка передала позицію щодо України

    У Москві відбулася зустріч між послами Великої Британії, Франції та Німеччини та заступником міністра закордонних справ Російської Федерації Михайлом Галузіним, під час якої європейська сторона передала узгоджену позицію щодо можливих шляхів досягнення миру в Україні.

    Про це повідомляє посольство Великої Британії у Москві.

    За інформацією дипломатичних представництв, зустріч відбулася в межах регулярних контактів між сторонами та була зосереджена на обговоренні поточної безпекової ситуації, а також перспектив політико-дипломатичного врегулювання війни, яку Росія веде проти України.

    Під час розмови посли Великої Британії, Франції та Німеччини — Ніколя де Рів’єр, Найджел Кейсі та Александер Ламбсдорф — засудили нещодавню ескалацію бойових дій з боку Росії, а також посилення дезінформаційних кампаній, які супроводжують повномасштабну агресію проти України. Європейські дипломати наголосили, що подібні дії ускладнюють будь-які перспективи переговорного процесу.

    Окремо сторони обговорили позицію, викладену в спільній заяві лідерів країн Європейської трійки (Е3), ухваленій 7 червня. У ній визначено базові принципи, які, на думку європейських столиць, мають стати основою для можливих майбутніх мирних домовленостей щодо України.

    Посли також підтримали заклик президента України Володимира Зеленського до проведення прямих переговорів між Україною та Росією за участі США та європейських партнерів. У європейській позиції наголошується, що лише широке міжнародне залучення може створити умови для досягнення сталого припинення вогню та подальших переговорів про довгострокове врегулювання.

    У дипломатичних колах підкреслюється, що зустріч у Москві відбулася на тлі активізації міжнародних контактів навколо можливих форматів мирного процесу. Зокрема, останніми тижнями європейські лідери неодноразово заявляли про необхідність посилення координації із США та Україною для формування єдиної переговорної позиції щодо завершення війни.

    Європейська сторона також звернула увагу російських представників на необхідність припинення атак по цивільній інфраструктурі та дотримання міжнародного гуманітарного права. Окремо було наголошено на занепокоєнні щодо зростання кількості дезінформаційних кампаній, які, на думку країн Е3, спрямовані на підрив міжнародної підтримки України.

    Як зазначається, під час зустрічі російська сторона виклала власні підходи до “врегулювання конфлікту”, однак деталі цих позицій офіційно не розкриваються.

    Нагадаємо, раніше лідери Великої Британії, Франції, Німеччини та України провели спільний саміт у Лондоні, за підсумками якого було погоджено п’ять ключових принципів майбутнього миру. Тоді ж учасники зустрічі засудили масовані ракетні та дронові удари Росії по Україні, а також інциденти з порушенням повітряного простору країн НАТО.

    Дипломатичні контакти між сторонами тривають на тлі спроб знайти можливі формати для переговорів, однак сторони зберігають суттєві розбіжності щодо базових умов припинення війни.

  • Посли Франції, Британії та Німеччини несподівано прибули до МЗС РФ

    Посли Франції, Британії та Німеччини несподівано прибули до МЗС РФ

    Посли Франції, Великої Британії та Німеччини провели зустріч із керівництвом Міністерства закордонних справ Російської Федерації, що стало однією з найбільш помітних дипломатичних подій останніх днів на тлі триваючої війни в Україні та активізації міжнародних зусиль щодо пошуку можливих шляхів врегулювання конфлікту. Переговори відбулися в Москві за участю заступника міністра закордонних справ РФ Михайла Галузіна і стали черговим свідченням того, що провідні європейські держави продовжують шукати дипломатичні механізми впливу на ситуацію попри відсутність суттєвого прогресу в мирному процесі.

    За інформацією російських медіа, до будівлі МЗС РФ прибули посол Франції Ніколя де Рів’єр, посол Великої Британії Найджел Кейсі та посол Німеччини Александер Ламбсдорф. Дипломати не робили публічних заяв перед початком переговорів і не коментували журналістам ані порядок денний зустрічі, ані можливі очікування від неї. Сам факт одночасного візиту керівників дипломатичних місій трьох ключових європейських держав до російського зовнішньополітичного відомства одразу привернув увагу міжнародних спостерігачів, оскільки подібні контакти на високому рівні залишаються відносно рідкісними на тлі глибокої кризи у відносинах між Росією та Заходом.

    Напередодні зустрічі міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров публічно повідомив, що представники Великої Британії, Франції та Німеччини самі ініціювали переговори з російською стороною. За словами Лаврова, дипломати звернулися з проханням провести консультації щодо війни в Україні та перспектив її врегулювання.

    Російський міністр при цьому не приховував скептицизму щодо намірів європейських держав. Він заявив, що Москва готова вислухати позицію своїх співрозмовників, однак поки що не бачить підстав вважати, що заяви про необхідність мирних переговорів супроводжуються реальними практичними кроками. Лавров також зазначив, що в Кремлі сумніваються у здатності Європейського Союзу відігравати самостійну роль у врегулюванні конфлікту.

    «Ми зустрінемося з ними та вислухаємо їх. Просто цікаво, як вони будуть викладати свої думки і чи буде в цьому щось, що може наштовхнути на конструктивні міркування», — заявив глава російської дипломатії.

    Після завершення переговорів російське Міністерство закордонних справ повідомило, що заступник міністра Михайло Галузін представив європейським дипломатам російське бачення шляхів дипломатичного врегулювання війни. Водночас конкретних деталей змісту переговорів російська сторона не розкрила, обмежившись загальними формулюваннями щодо «роз’яснення підходів Росії».

    Зустріч відбулася на тлі помітного пожвавлення дипломатичної активності навколо війни в Україні. За даними низки західних видань, останніми тижнями уряди Німеччини, Франції та Великої Британії працюють над спільною дипломатичною стратегією, яка могла б створити умови для відновлення переговорного процесу між Україною та Росією.

    Особливу роль у цих зусиллях західні столиці відводять Сполученим Штатам. Саме тому одним із головних майданчиків для обговорення майбутніх дипломатичних кроків може стати саміт країн G7, де питання війни в Україні залишатиметься серед ключових тем порядку денного.

    Європейські лідери також розраховують використати переговори з президентом США Donald Trump для координації подальших дій щодо України та пошуку механізмів впливу на Росію. За інформацією західних джерел, обговорюються різні варіанти дипломатичних ініціатив, які могли б сприяти запуску нового переговорного формату.

    Водночас аналітики наголошують, що між позиціями сторін зберігаються фундаментальні розбіжності. Україна послідовно заявляє про необхідність відновлення територіальної цілісності та дотримання принципів міжнародного права як основи будь-якого мирного врегулювання. Росія ж продовжує наполягати на власному баченні умов завершення війни, які неодноразово піддавалися критиці з боку Києва та його союзників.

    На думку експертів, нинішня дипломатична активність не означає швидкого наближення до мирної угоди, однак свідчить про прагнення міжнародних гравців підтримувати канали комунікації навіть у період активних бойових дій. Подібні контакти можуть відігравати важливу роль у зниженні ризиків подальшої ескалації, обговоренні гуманітарних питань та формуванні потенційних рамок для майбутніх переговорів.

    Окрему увагу привертає той факт, що ініціаторами зустрічі, за твердженням російської сторони, виступили саме представники трьох провідних європейських держав. Франція, Німеччина та Велика Британія залишаються одними з ключових політичних і військових партнерів України та активно підтримують Київ від початку повномасштабного вторгнення. Водночас вони продовжують шукати можливості для дипломатичного впливу на перебіг конфлікту.

    Таким чином, зустріч послів Франції, Великої Британії та Німеччини з керівництвом російського МЗС стала ще одним елементом складної дипломатичної гри навколо війни в Україні. Хоча сторони не повідомили про будь-які конкретні домовленості чи прориви, сам факт переговорів свідчить про збереження міжнародних контактів і спроби шукати шляхи до можливого політичного врегулювання конфлікту, який вже понад чотири роки залишається головним викликом для безпеки Європи

  • Президент Фінляндії відмовився вести переговори з Путіним від імені Європи

    Президент Фінляндії відмовився вести переговори з Путіним від імені Європи

    Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що не бачить себе в ролі головного представника Європи на можливих переговорах із президентом Росії Володимиром Путіним щодо завершення війни в Україні. Водночас фінський лідер переконаний, що настав час для активізації дипломатичних контактів із Москвою, оскільки Україна нині перебуває на сильних позиціях як у військовому, так і в політичному та економічному вимірах.

    Про це Стубб заявив під час спільної пресконференції з президентом Кенії Вільямом Руто 10 червня. Його слова цитує фінський телеканал MTV Uutiset.

    Заява президента Фінляндії пролунала після того, як голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко запропонував розглянути кандидатуру Стубба як можливого представника Європи на майбутніх переговорах щодо припинення війни.

    Український парламентар назвав фінського президента “чудовим дипломатом”, який має значний досвід міжнародної роботи та здатний ефективно вести діалог із ключовими світовими лідерами. На думку Мережка, Стубб міг би стати однією з центральних фігур у переговорному процесі завдяки своїм дипломатичним навичкам та добрим відносинам із західними партнерами, зокрема зі Сполученими Штатами.

    Втім, сам президент Фінляндії не погодився з такою оцінкою власної ролі. Він наголосив, що не вважає за доцільне представляти весь Європейський континент на переговорах із Кремлем.

    За словами Стубба, відповідальність за такий процес мають взяти на себе найбільші та найвпливовіші держави Європи. Йдеться насамперед про Францію, Німеччину та Велику Британію, які, на його переконання, володіють достатньою політичною вагою для того, щоб виступати від імені європейської спільноти.

    “Особисто я не бачу себе представником у цьому питанні. Я вважаю, що цим повинні керувати великі гравці, а саме Франція, Німеччина та Велика Британія”, – заявив фінський президент.

    Водночас Стубб підкреслив, що менші держави Європи також можуть зробити вагомий внесок у можливий мирний процес. За його словами, такі країни, як Фінляндія чи Норвегія, здатні відігравати важливу роль у кулуарній дипломатії, сприяючи контактам між сторонами та допомагаючи координувати міжнародні зусилля.

    Окремо президент Фінляндії висловився щодо перспектив діалогу між Заходом і Росією. Він зазначив, що нинішня ситуація може бути більш сприятливою для дипломатичних контактів, ніж раніше.

    На його думку, Україна зараз перебуває у сильній позиції. Попри тривалу війну, держава продовжує отримувати міжнародну підтримку, зберігає стійкість економіки та демонструє здатність чинити опір російській агресії.

    Саме тому, вважає Стубб, Європа могла б скористатися цим моментом для початку нових дипломатичних зусиль.

    “Зараз ми перебуваємо в ситуації, коли Україна займає сильні позиції у військовому, політичному та економічному плані. Тому я вважаю, що Європі час зв’язатися з керівництвом Росії, а точніше з президентом Путіним, для проведення дипломатичних переговорів”, – наголосив глава фінської держави.

    Його слова пролунали на тлі активних консультацій між союзниками України щодо майбутніх форматів мирного врегулювання. Питання можливих переговорів дедалі частіше обговорюється на міжнародному рівні, хоча західні країни продовжують наголошувати, що жодні рішення щодо майбутнього України не можуть ухвалюватися без участі Києва.

    Важливою подією у цьому контексті стала зустріч лідерів України, Великої Британії, Франції та Німеччини, яка відбулася 7 червня у Лондоні. Під час переговорів сторони обговорили подальшу підтримку України та умови, необхідні для досягнення справедливого і тривалого миру.

    За інформацією уряду Німеччини, спільні пропозиції України, Німеччини, Франції та Великої Британії щодо подальших переговорних кроків планують розглянути вже найближчим часом під час засідань “Групи семи”. Після цього відповідні ініціативи можуть стати предметом обговорення на рівні Європейського Союзу.

    Заява Александра Стубба привернула увагу міжнародних спостерігачів ще й тому, що Фінляндія після початку повномасштабної війни стала одним із найпослідовніших союзників України в Європі. Гельсінкі підтримує санкційний тиск на Росію, надає військову та гуманітарну допомогу Києву, а також активно виступає за зміцнення європейської безпеки.

    Крім того, саме після російського вторгнення Фінляндія ухвалила історичне рішення про вступ до НАТО, остаточно відмовившись від багаторічної політики військового нейтралітету. Це рішення суттєво змінило безпекову архітектуру Північної Європи та стало одним із найбільших геополітичних наслідків війни.

    На цьому тлі слова Стубба про необхідність поєднання підтримки України з пошуком дипломатичних механізмів завершення війни можуть свідчити про зростання уваги європейських столиць до можливих сценаріїв майбутнього мирного процесу.

    Водночас президент Фінляндії чітко дав зрозуміти, що не претендує на роль головного посередника між Європою та Кремлем. На його переконання, таку місію мають виконувати провідні держави континенту, тоді як інші країни можуть допомагати формувати умови для майбутнього дипломатичного врегулювання.

  • Мігранти для України: порятунок економіки чи нові проблеми? Уроки європейського досвіду

    Мігранти для України: порятунок економіки чи нові проблеми? Уроки європейського досвіду

    Трудові ресурси України: демографічні виклики та дефіцит кадрів 

    В Україні все частіше обговорюється можливість залучення трудових мігрантів для закриття дефіциту робочої сили. Війна призвела до масштабного відтоку населення, мобілізації та дефіциту кадрів у ключових галузях економіки. За оцінками Міжнародної організації з міграції (IOM), Міністерства економіки України, Міжнародної організації праці (ILO) та інших джерел, для досягнення цільових показників зростання ВВП до 2030–2032 років країні може знадобитися додатково від 4,5 до 8,6 мільйона працівників порівняно з довоєнним рівнем, навіть з урахуванням повернення частини біженців. На 2025–2026 роки близько 78% компаній (у промисловості — до 68%) відзначають нестачу персоналу як ключовий бар’єр, а офіційно видано лише близько 9,5–9,6 тисяч дозволів на роботу іноземцям (у 2025 році — 9 574–9 582, з них близько 4 975 отримали тимчасові види на проживання; лідирує Туреччина). Україна готується до запуску десятирічної стратегії трудової міграції на 2027 рік. 

    Як міграція змінила європейські країни 

    Практика європейських країн останніх десятиліть демонструє, що міграція здатна частково компенсувати нестачу працівників, однак її наслідки суттєво відрізняються залежно від умов прийому та інтеграції. Німеччина зіткнулася з демографічною кризою задовго до України. Старіння населення та скорочення чисельності працівників спонукали владу поступово відкривати ринок праці. Після міграційної кризи 2015 року, коли до країни прибули сотні тисяч людей, багато підприємств закрили вакансії в галузях з нестачею кадрів. До 2024–2025 років рівень зайнятості серед біженців 2015 року наблизився до 64%, наближаючись до загальнонаціонального показника (близько 70%). Економічні дослідження відзначають позитивний довгостроковий внесок у ВВП та споживання, однак інтеграція вимагала мільярдів євро на житло, мовні курси, освіту та соціальну підтримку. Більшість досліджень (включаючи дані ifo Institute та BKA) не фіксують значного загального зростання злочинності від міграції, хоча в окремих категоріях і групах (особливо серед молодих чоловіків) показники можуть бути вищими, а проблеми сегрегації та бідності зберігаються. 

    У Франції, яка десятиліттями приймає мігрантів переважно з Африки та Магрибу, інтеграція залишається одним із найгостріших питань. У передмістях (banlieues) сформувалися райони з підвищеним рівнем безробіття, бідності та соціальної ізоляції (в деяких — у 2–3 рази вище середнього по країні), де періодично виникають заворушення. Причинами називають освітні бар’єри, дискримінацію та структурні особливості ринку праці. Влада останніми роками посилила вимоги до мови та працевлаштування, однак проблеми в чутливих районах продовжують впливати на суспільне сприйняття міграції як фактора, що сприяє розколу суспільства. 

    А Швеція, яка ще недавно вважалася зразком відкритої політики, у 2020-х роках суттєво посилила правила в’їзду, інтеграції, депортацій та отримання громадянства. Причини включають виклики інтеграції, навантаження на соціальну систему, формування паралельних спільнот та зростання певних видів злочинності в окремих групах. Влада акцентує обов’язки мігрантів (мова, самозабезпечення, дотримання законів) та розширює заходи з репатріації. Дослідження підкреслюють, що зв’язок між міграцією та злочинністю складний і значною мірою визначається соціально-економічними факторами, якістю інтеграції та ефективністю контролю. 

    Український контекст 

    Для України контекст інший: країна одночасно переживає масовий відтік населення, мобілізацію, відновлення зруйнованої інфраструктури та дефіцит саме в секторах, що вимагають фізичної праці. За даними IOM на кінець 2025 — початок 2026 року, в Україні залишається близько 3,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб, а загальна чисельність біженців за кордоном оцінюється в 5,6–5,9 мільйона осіб. При цьому зафіксовано близько 4,41 мільйона поверненців, включаючи приблизно 1,1 мільйона, які повернулися з-за кордону. Цільове залучення працівників на конкретні вакансії здатне мінімізувати конкуренцію з місцевими та прискорити відновлення. Водночас масовий приплив низькокваліфікованої робочої сили може створити тиск на заробітні плати в чутливих галузях, збільшити витрати на адаптацію (житло, медицина, освіта, мовні програми) в умовах обмеженого бюджету та посилити чутливість суспільства до культурних і соціальних змін. Суспільство, яке пережило війну, особливо гостро сприймає питання конкуренції за ресурси, безпеки та швидкості трансформації звичного середовища. Рівень безробіття в Україні залишається високим — близько 15–16% за оцінками на 2025 – початок 2026 року, що створює парадоксальну ситуацію: з одного боку, значне безробіття, з іншого — гострий дефіцит кадрів в окремих секторах. 

    Висновки та уроки для України: думка експертів 

    Міграція майже завжди викликає поступове наростання суспільної уваги. На ранніх етапах вона часто сприймається нейтрально або позитивно: роботодавці отримують працівників, економіка — імпульс. У міру зростання чисельності мігрантів проявляються фактори конкуренції за обмежені ресурси (навіть якщо об’єктивно вона локальна), швидкість демографічних змін та якість інтеграції. У Європі це нерідко переводило тему з економічної площини в політичну, впливаючи на вибори та суспільні настрої. У багатьох країнах дискусія про міграцію поступово виходила за рамки економіки і торкалася питань соціальної згуртованості, ідентичності та розподілу ресурсів. 

    Порівняння української ситуації з досвідом Німеччини, Франції та Швеції дозволяє зробити кілька висновків. Міграція сама по собі не є ні однозначним порятунком, ні загрозою. Ключовими факторами успіху виступають ефективність державного управління, пріоритет інтересів місцевих жителів, жорсткий відбір за кваліфікацією, інвестиції в інтеграцію та паралельні заходи з повернення українців, перенавчання, залучення жінок, ветеранів та внутрішніх переселенців. Багато експертів сходяться на тому, що без додаткової робочої сили відновлення буде вкрай складним, але ігнорування ризиків навантаження на бюджет, ринок праці та суспільні настрої може призвести до накопичення проблем. Як зазначає експерт з міграційної політики, «масового припливу трудових мігрантів в Україну поки немає — у 2025 році видано всього близько 9,5 тисяч дозволів, що значно нижче довоєнного рівня в 20–25 тисяч щороку». За словами директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової, «після закінчення війни нам доведеться відновлювати зруйновану інфраструктуру», підкреслюючи необхідність балансу між залученням іноземців та поверненням своїх громадян. 

    Європейський досвід показує, що наслідки міграційної політики залежать не від вибору між окремими сценаріями, а від того, наскільки керованим залишається весь процес у цілому. Ключовими факторами стають масштаб залучення робочої сили, швидкість змін та здатність держави вибудовувати систему відбору та інтеграції. В умовах України основним ризиком може стати ситуація, за якої економічна необхідність починає випереджати інституційні можливості. Як підкреслює Василь Воскобойник, голова Українського офісу з міграційної політики, «якщо Україна серйозно хоче залучати працівників з Азії, Африки чи Латинської Америки, міграційні процедури мають стати швидшими та простішими, але при цьому залишатися регульованими та контрольованими». 

    Питання трудової міграції в найближчі роки, ймовірно, залишиться одним із найважливіших і спірних для України. Від того, наскільки зважено, на основі фактів і з урахуванням європейських уроків держава підійде до його вирішення, залежатиме не лише швидкість економічного відновлення, а й соціальна згуртованість країни після війни. 

    Поки що йдеться лише про перші кроки у формуванні міграційної політики, однак уже зараз зрозуміло, що це питання стане однією з найскладніших тем післявоєнного відновлення. Україні доведеться шукати баланс між потребою економіки в робочих руках і запитом суспільства на збереження соціальної стабільності. Помилки в цій сфері обходяться дорого, а їхні наслідки можуть проявлятися через роки. 

  • Франція зробить Україну головною темою військового параду 14 липня

    Франція зробить Україну головною темою військового параду 14 липня

    Традиційний військовий парад у Франції з нагоди Дня взяття Бастилії цього року матиме особливий політичний та символічний зміст. Урочистості, які відбудуться 14 липня на Єлисейських полях у Парижі, будуть значною мірою присвячені демонстрації підтримки України у війні проти Росії, а також готовності Франції та її союзників продовжувати зміцнювати обороноздатність Європи на тлі найсерйознішої безпекової кризи на континенті з часів Другої світової війни. За інформацією французьких ЗМІ, цьогорічний захід стане одним із наймасштабніших за останні роки і водночас перетвориться на потужний політичний сигнал як для союзників Києва, так і для Москви. Про це повідомляє Le Figaro.

    За даними видання, французький Генеральний штаб готував концепцію майбутнього параду з урахуванням кардинальних змін у системі європейської безпеки, які сталися після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Якщо раніше День взяття Бастилії був насамперед демонстрацією військових традицій Французької Республіки та святом національної єдності, то нині він дедалі більше набуває геополітичного значення. У Парижі прагнуть використати одну з найвідоміших державних церемоній країни для того, щоб продемонструвати як французькому суспільству, так і міжнародній спільноті, що Франція залишається відданою підтримці України та готова брати активну участь у забезпеченні безпеки Європи.

    Очікується, що цьогорічний парад стане одним із найбільших за масштабом за останнє десятиліття. У ньому візьмуть участь близько десяти тисяч військовослужбовців різних родів військ, включно із сухопутними силами, військово-повітряними силами, військово-морським флотом, підрозділами спеціального призначення та військовою жандармерією. Французьке військове командування також ухвалило рішення суттєво збільшити кількість залученої важкої техніки та авіації. За попередніми оцінками, число бойових машин, бронетехніки та літаків, які братимуть участь у демонстрації, буде приблизно на третину більшим, ніж торік.

    У французькому оборонному відомстві не приховують, що одним із завдань параду стане демонстрація результатів масштабної програми модернізації та переозброєння армії, яка була прискорена після початку війни в Україні. За останні роки Франція значно збільшила оборонний бюджет, інвестувала мільярди євро у розвиток сучасних озброєнь та переглянула власні військові доктрини. Париж дедалі активніше позиціонує себе як одного з головних гарантів європейської безпеки в умовах зростаючої нестабільності.

    Особливого значення заходу додає той факт, що цей парад може стати останнім за президентства Еммануеля Макрона. Саме Макрон протягом останніх років став одним із найпомітніших європейських лідерів у питаннях підтримки України. Його позиція щодо війни пройшла помітну еволюцію: від спроб підтримувати діалог із Кремлем на початкових етапах конфлікту до дедалі жорсткіших заяв про необхідність забезпечити перемогу України та не допустити стратегічної поразки Європи.

    Останніми місяцями французький президент неодноразово наголошував, що майбутнє безпеки Європи безпосередньо залежить від результату війни в Україні. Саме тому Париж активно підтримує Київ постачанням озброєння, навчанням українських військових, фінансовою допомогою та дипломатичними зусиллями на міжнародній арені. Відтак цьогорічний парад багато хто розглядає як своєрідне підсумкове політичне послання Макрона щодо його бачення ролі Франції у новій архітектурі європейської безпеки.

    Найбільш символічним елементом святкування має стати демонстрація українсько-французького військового партнерства у повітрі над Парижем. За інформацією Le Figaro, під час авіаційної частини параду над Єлисейськими полями пролетять два винищувачі Mirage 2000, один із яких пілотуватиме французький льотчик, а інший — український пілот. Така участь українського військового стане безпрецедентною демонстрацією співпраці між двома країнами та ще одним свідченням поглиблення військових зв’язків між Парижем і Києвом.

    Особливу увагу привертає інформація про те, що один із винищувачів буде спеціально оформлений у синьо-жовтих кольорах українського прапора. Для французької військової традиції такі символічні жести є доволі рідкісними, тому ця деталь уже викликала значний резонанс у французьких та міжнародних медіа. Фактично йдеться про публічну демонстрацію солідарності з Україною перед багатомільйонною телевізійною аудиторією по всьому світу.

    Не менш важливим стане і склад учасників параду. На Єлисейських полях пройдуть підрозділи французької армії, які останніми роками виконували завдання на східному фланзі НАТО. Йдеться про військових, які були розгорнуті в Естонії, Польщі та Румунії. Після початку повномасштабної війни саме ці держави стали ключовими елементами системи стримування Росії на східних рубежах Альянсу.

    Участь цих підрозділів покликана продемонструвати, що Франція не лише декларує підтримку союзників, а й реально бере участь у зміцненні колективної оборони НАТО. Париж прагне підкреслити свою роль як одного з провідних військових центрів Європи та показати готовність до швидкого реагування на будь-які загрози безпеці континенту.

    На тлі війни Росії проти України цьогорічний парад виходить далеко за межі традиційної військової церемонії. Він фактично стає політичним маніфестом сучасної Франції, яка прагне поєднати власні історичні традиції з новими геополітичними реаліями. Символічна участь українського пілота, синьо-жовтий винищувач над Парижем, збільшена кількість військової техніки та присутність підрозділів зі східного флангу НАТО мають сформувати єдине послання: Європа продовжує підтримувати Україну і розглядає її боротьбу як частину ширшої боротьби за безпеку та стабільність на всьому континенті.

    Для Києва така демонстрація підтримки є важливою не лише з військового чи дипломатичного погляду, а й із символічного. У час, коли війна триває вже четвертий рік, а питання довгострокової допомоги Україні дедалі частіше стає предметом політичних дискусій у західних країнах, публічні жести підтримки з боку провідних європейських держав набувають особливого значення. Саме тому майбутній парад у Парижі вже зараз називають одним із найпроукраїнськіших військових заходів, які будь-коли проводилися у Франції.